❗Олександр Фацевич, новий виконуючий обов'язки голови Національної поліції, — уродженець росії і найближчий до Сирського поліцейський!

Він ідеолог "крінж" ідей про "Гвардію наступу" ще при Залужному, схему з поліцейською бригадою "Лють", коли замість ротацій поліцейських створили бригаду, щоб показати, що поліція воює, але більшість там — мобілізовані, а не кадрові тощо.

Традиційний прикривач справ Головкома. Писала про нього кілька разів, викривала, вище мої попередні публікації та наша з ним полеміка.

"Чудові" новини. Жаль, що Жуков пішов. Аби Фацевич не став постійним.

Двоє рябоє, 2024 (!)

Тепер в Threads https://www.threads.com/@marybezuhla

Один ховається в підрозділах, «підрулює» замість комбригів та гасить усі спроби прибрати «ручник» управління, інший — у міжнародних поїздках.

Головком і Начгенштабу.

Хто ж тоді керує системою?
З кого питати за безлад?
За ТЦК та СП?
За корупцію?
За брехню?
За роздуті штаби, які продовжують роздуватися?
За повторну втрату Куп'янська?
За просування до оточення Сум?
За наступ ворога на Запоріжжя?
За повну втрату Покровська і Мирнограда?
За Костянтинівку, Добропілля?
За непідготовлені Краматорськ і Слов'янськ?

7 років тому шоумен Зеленський переміг олігарха Порошенка. Уже за пів року завдяки Зеленському я опинюся в політиці, що раніше було б абсолютно неможливо для багатьох звичайних людей, як і для мене. Частина з них перетвориться на традиційних політичних монстрів, але не всі.

Попри колосальні проблеми, спричинені як геополітичними розбірками на планеті Земля, — епідеміями та війнами, так і внутрішніми помилками, це все ще найсильніший Президент, який у нас був. Такий, який хоча б здатен еволюціонувати разом з реальністю.

Головне, щоб далі була держава, були вибори і щоб не обрали когось гіршого!

Ми все ще лише посередині шляху, і поки немає жодного глобального світла в кінці тунелю. І справа тут саме у світовій ситуації: ми опинилися в жорнах геополітики. Як виберемося з цього і в якому стані — ще дуже відкрите питання.

Можливо, ми розчинимося як держава в тумані Третьої світової, і дуже не хотілося б, щоб Володимир Олександрович став останнім Президентом.

Український народ усе одно збережеться, вже не вперше, але щоб збереглася держава, не можна заклякнути в інерції ні Президентові, ні нам усім. Треба змінюватися швидше за всіх навколо. З цим є проблеми.

Треба боротись і змінюватись,
попри втому. Усім. І йому. Далі.

Що ж, реальність не чорно-біла. Про проблеми не мовчу і дію в міру можливостей, але то не предмет поточної публікації.

Герой

Нардеп Веніславський пропонує, що якщо підприємство хоче забронювати свого працівника, воно має залучити через рекрутинг 3–10 чоловіків, українців або іноземців: так воно покаже, що зацікавлене у своїх працівниках і «не буде порушено принцип справедливості». 🤡

Як вам таке від мого давнього «друга», який щодня прикриває мутки Сирського?

Сьогодні 100 днів, як Михайло Федоров — міністр оборони України

Корупція. Побори. Побиття. «Бойові» травми. Втрачені позиції. І повна тиша зверху. Що відбувається всередині бригад на прикладі 58 ОМПБр.

До мене звернулися військовослужбовці та люди зсередини 58 ОМПБр з великим масивом інформації, документів, витягів з ЄРДР, договорами закупівель та свідченнями про те, що відбувається в бригаді.

Звісно, все це я направлю до правоохоронних органів та військового омбудсмена, як і інші звернення. Але ситуація настільки типова для нашого закатованого війська, що опишу її нижче на конкретних прикладах.

Маленькі ОЗГ у бригадах розростаються до рівня командувань і покриваються ще більшими, у Генштабі та особисто Головкомом.

Отже, кілька прикладів із життя 58 ОМПБр.

Командир бригади Іван Шнир прийшов на посаду і підтягнув «своїх» за типовою архітектурою:
— заступник командира;
— начальник логістики;
— окремі люди по закупівлях;
— окремі особи, відповідальні за регулярні побори з особового складу.

Не всі командири бригад такі, але таких чимало.

Далі організовуються закупівлі через «своїх». Наприклад, дрони через потрібних постачальників. Мова про FPV, дрони на волокні, Mavic, РЕБ та інше критичне забезпечення. За наданими матеріалами, одним із ключових контрагентів виступає ТОВ «Армада», під яке формуються документи.

Поки військові в бойових підрозділах купують вживані авто в неробочому стані за власні кошти через ті самі схеми з «прокладками», керівництво пересувається на новеньких Toyota Hilux.

Ну комбриг змінив уже третій Hilux. Але місцевому бригадному феодалу цього недостатньо. Далі більше: примусові збори на іграшки для шефа. На день народження Шниря батальйони, роти та взводи мали «скинутись» по 50 000 грн у примусовому порядку на мотоцикл Suzuki Hayabusa. Далі комбриг на цьому мотоциклі катається, розважається і травмує руку, а травму намагаються провести як бойову, нібито отриману під час несення служби.

Побиття. Підвали. Зникнення.
Навіть зареєстровані кілька кримінальних проваджень: №62026170040002303, ДБР 23.02.2026 за ч. 5 ст. 426-1 КК України, №12026221230000452 від 18.04.2026 за ст. 122 КК України. Тут система працює просто:
неугодних — на штурми,
незручних — у підвали,
свідків — на позиції, звідки зазвичай не повертаються.

Вже не пишу детально, як 58 ОМПБр втрачає позиції на фронті…

Знайомо? Не одна така бригада.

Тож можна зробити десятки рекрутингових презентацій, але чому люди мають вірити такій системі та йти у військо?

Є нормальні підрозділи, але їх менше, ніж спотворених.

Адже коли Головком не сприяє внутрішній справедливості та прозорості системи, а свідомо розводить культуру наближених і лояльних, карає за окрему думку, усе це множиться внизу.

І все більше підрозділів перетворюються на криміналізовані угруповання з внутрішньою саморегуляцією.

Ситуація в 58 ОМПБр має бути вирішена.

Але більше: кожен, хто перебуває на посаді та має відповідні компетенції, міністр оборони, народні депутати, військовий омбудсмен, ОП, громадські організації, радники, речники, журналісти — усі, якщо мовчать, беруть на себе відповідальність за те дійство, за ту бульбашку, яка прикриває гниття українського війська у пітьмі зневаги та брехні. Кожен тоді стає співучасником. І Президент…

Президент має всю інформацію.
Міністр оборони пройшов свої перші 100 днів і точно розібрався.

Комітет ВРУ все ще намагається вважати, що існує, а не розчинився в безвольності. Де ви?

Скільки ще буде ілюзія?
Скільки ще має бути схованих зловживань і смертей?

Стаття:

Мобілізація з людським обличчям. Як влада зупиняє «бусифікацію» і чому це так складно

https://glavcom.ua/publications/mobilizatsija-z-ljudskim-oblichchjam-jak-vlada-zupinjaje-busifikatsiju-i-chomu-tse-tak-skladno-1115526.html

Наші вдома 💙💛 +193

Скандал із голодом у 14-й бригаді — це не «поодинокий випадок». Це система.
І саме тому найбільша брехня сьогодні не в офіційних зведеннях, а в красивій героїзації катувань в ЗСУ.

«100 днів на позиціях».
«120 днів без ротації».
«Пів року на нулі».
Це подається як героїзм.
Це виставляють як приклад мужності.
Це романтизують у медіа, в офіційних повідомленнях, у виступах командування.

Але правда інша:
це не героїзм.
Це управлінський злочин.

Бо нормальна армія не тримає людей на позиціях до моменту, поки їх не вб’ють, не покалічать або психічно не зламають.
Нормальна армія працює через ротації, резерви, планування, логістику та відповідальність командування.
А не через принцип:
«Сиди, поки не винесуть».

14-та бригада просто стала публічною.
Тільки тому ми про це говоримо.

Голод.
Відсутність нормального забезпечення.
Люди, які місяцями не можуть вийти з позицій.
Виснаження.
Деградація управління.
Брехня наверх.
Брехня вниз.
Брехня суспільству.
Це не виняток.
Це типовий стан значної частини фронту.
І найцинічніше, після розголосу нам знову намагаються продати версію про «локальну проблему», «окремі прорахунки», «службове реагування».

Ні.

Це наслідок системи, яку роками будували.
Системи, де головне не результат, а лояльність.
Не збереження людей, а утримання картинки.
Не професійне управління, а страх доповісти правду.
І тут окрема увага до брехні Генштабу.

❗Богомолова на 10 армійський корпус призначали раніше.

Тобто його призначення НЕ ПОВʼЯЗАНЕ зі скандалом в 14 бригаді.
Тобто навіть тут суспільству збрехали.
Навіть тут намагалися переписати реальність заднім числом.
Чому?

Бо вся система тримається саме на цьому:
Не вирішити проблему,
а правильно оформити її для публіки.

Не змінити рішення,
а змінити формулювання.

Не визнати провал,
а знайти винного нижче.

Так працює криза управління.
І її ідеологом є не окремий комбриг.
Не окремий командир батальйону.
Її ідеолог — вище військове керівництво.

Саме ця модель:
тримати людей до останнього,
малювати героїчну картинку з управлінського провалу,
карати за правду,
заохочувати брехню вгору,
прикривати провали красивими доповідями, —
стала офіційною військовою культурою.

Саме тому «сотні днів на позиціях» перетворилися на медаль, а не на привід для службового розслідування.
Саме тому виснажені підрозділи мовчать, бо знають:
за правду — покарання.
За зручну брехню — кар’єра.

Саме тому скандал у 14 ОМПБр не новина.
Новина лише в тому, що це прорвалося НАЗОВНІ.
Питання не в одній бригаді.
Питання в тому, скільки ще бригад МОВЧАТЬ.

Скільки ще людей сидять без ротацій.
Скільки ще смертей оформлюються як «героїчна стійкість».
Скільки ще провалів називатимуть «успішним утриманням».

Армія не може жити на брехні.
Війна не виграється пропагандою для внутрішнього користування.
Потрібна не чергова пресслужба.
Потрібна заміна військового керівництва.
Не косметика.
Не чергова «комісія».
Не показова догана.
А повна зміна логіки управління.
Бо поки на вершину системи винагороджується брехня, внизу будуть голод, безкінечні позиції, зламані люди та безіменні могили.

І кожен, хто це знає та мовчить, стає співучасником.
Хто продовжують продавати суспільству історію про «героїчні 100+ днів».

Вирок системі.
І чим довше його відмовляються визнавати,
тим дорожче за це платить піхота.