🏀 «Спортивні Шерифи» вже на майданчиках Деснянського району! 🔥
«Спортивні Шерифи» — це спортивні координатори та лідери громади, які об’єднують навколо себе людей і залучають різні категорії деснянців до фізичної активності та спорту.
Перше тренування з баскетболу вже відбулося! 🔥 Головне — ми стартували, і попереду ще безліч активних зустрічей!
Приходьте всією родиною, кличте друзів та сусідів! Рівень підготовки абсолютно не важливий — головне бажання рухатися та грати. 💪🏀
Долучайся та рухайся разом з нами! 💥
📍 Щовівторка | 17:00–19:00
Спортивний майданчик: вул. Бальзака, 54А
📍 Щосуботи | 15:00–17:00
Баскетбольний майданчик у парку «Я люблю мій парк»
Тут раді кожному! Приходьте, знайомтеся, грайте та проводьте час активно! 💪
🎯 Наша стратегічна ціль до 2030 року — 40% мешканців району, які регулярно займаються спортом.
📣 Анонс відкриття проєкту:
https://www.facebook.com/share/p/19TCiU53uT/?mibextid=wwXIfr
🔗 Деснянський — рухайся:
https://desn.kyivcity.gov.ua/pro-raion/desnianskyi-rukhaisia
Управління молоді та спорту Деснянської РДА
«Спортивні Шерифи» — це спортивні координатори та лідери громади, які об’єднують навколо себе людей і залучають різні категорії деснянців до фізичної активності та спорту.
Перше тренування з баскетболу вже відбулося! 🔥 Головне — ми стартували, і попереду ще безліч активних зустрічей!
Приходьте всією родиною, кличте друзів та сусідів! Рівень підготовки абсолютно не важливий — головне бажання рухатися та грати. 💪🏀
Долучайся та рухайся разом з нами! 💥
📍 Щовівторка | 17:00–19:00
Спортивний майданчик: вул. Бальзака, 54А
📍 Щосуботи | 15:00–17:00
Баскетбольний майданчик у парку «Я люблю мій парк»
Тут раді кожному! Приходьте, знайомтеся, грайте та проводьте час активно! 💪
🎯 Наша стратегічна ціль до 2030 року — 40% мешканців району, які регулярно займаються спортом.
📣 Анонс відкриття проєкту:
https://www.facebook.com/share/p/19TCiU53uT/?mibextid=wwXIfr
🔗 Деснянський — рухайся:
https://desn.kyivcity.gov.ua/pro-raion/desnianskyi-rukhaisia
Управління молоді та спорту Деснянської РДА
👍28❤2
Forwarded from КМДА – офіційний канал
Віталій Кличко: Два влучання БпЛА поблизу опорної частини Південного мосту
Наразі рух метро та наземного громадського транспорту мостом зупинили.
Фахівці КП "Київавтошляхміст" обстежують стан споруди після влучань.
Наразі рух метро та наземного громадського транспорту мостом зупинили.
Фахівці КП "Київавтошляхміст" обстежують стан споруди після влучань.
🤬37
Назавжди 25. Пам’яті Захисника України Максима Дейнеки
Максим народився у Києві, але все своє свідоме життя прожив у Білогородці. Там минуло його дитинство, шкільні роки, тут він мріяв, навчався, творив і будував своє майбутнє.
Ще змалку Максим захоплювався музикою. Був випускником Білогородської школи мистецтв, учасником місцевого оркестру «Браво маестро», де навчався під керівництвом Василя Григоровича Шуляка.
Музика стала невід’ємною частиною його життя. Після закінчення школи Максим вступив до Київської академії мистецтв імені Павла Чубинського, де здобував фах саксофоніста-диригента.
Після навчання долучився до оркестру Національної гвардії України. Грав для людей, брав участь у важливих церемоніях, а після початку повномасштабного вторгнення разом із побратимами виконував завдання із забезпечення безпеки Києва та Київщини.
Після деокупації області музиканти знову повернулися до мистецької діяльності. Виступали просто неба, збираючи кошти для потреб Збройних Сил України, та супроводжували церемонії прощання із загиблими Захисниками і Захисницями України.
Та у січні 2026 року, у свої 24 роки, Максим свідомо обрав інший шлях — бойову службу.
Він став старшим оператором безпілотних літальних апаратів Національної гвардії України. Працював із дронами, ніс службу та забезпечував безпеку на північних рубежах нашої держави.
5 вересня Максим відзначив своє 25-річчя.
А вже 28 вересня 2026 року його життя обірвалося під час виконання бойового завдання.
Йому назавжди — 25.
У скорботі залишилися мама Алла, батько Олег, наречена Софія, сестра, брати, тітки, рідні, друзі та побратими — усі, хто знав, любив і цінував Максима.
Він був талановитим музикантом, люблячим сином, братом, нареченим, другом. Людиною, яка вміла віддаватися улюбленій справі й не боялася взяти на себе відповідальність за захист рідної землі.
Максим Дейнека залишиться у пам’яті не лише як талановитий музикант, а передусім як Захисник України, який до останнього подиху залишався вірним своїй державі та побратимам.
🕯️ Максим Дейнека назавжди в строю Небесного війська.
Назавжди — у серцях рідних.
Вічна та світла пам’ять Герою.
Щирі співчуття родині та всім, хто знав Максима.
🥀Нехай дорога Максима додому буде дорогою шани, вдячності та пам’яті.
Церемонія прощання відбудеться 2 жовтня:
10:00 - проспект Червоної Калини, 8 А
10:30- Деснянська РДА
🕯️ Герої не вмирають. Пам’ять про них — назавжди.
Максим народився у Києві, але все своє свідоме життя прожив у Білогородці. Там минуло його дитинство, шкільні роки, тут він мріяв, навчався, творив і будував своє майбутнє.
Ще змалку Максим захоплювався музикою. Був випускником Білогородської школи мистецтв, учасником місцевого оркестру «Браво маестро», де навчався під керівництвом Василя Григоровича Шуляка.
Музика стала невід’ємною частиною його життя. Після закінчення школи Максим вступив до Київської академії мистецтв імені Павла Чубинського, де здобував фах саксофоніста-диригента.
Після навчання долучився до оркестру Національної гвардії України. Грав для людей, брав участь у важливих церемоніях, а після початку повномасштабного вторгнення разом із побратимами виконував завдання із забезпечення безпеки Києва та Київщини.
Після деокупації області музиканти знову повернулися до мистецької діяльності. Виступали просто неба, збираючи кошти для потреб Збройних Сил України, та супроводжували церемонії прощання із загиблими Захисниками і Захисницями України.
Та у січні 2026 року, у свої 24 роки, Максим свідомо обрав інший шлях — бойову службу.
Він став старшим оператором безпілотних літальних апаратів Національної гвардії України. Працював із дронами, ніс службу та забезпечував безпеку на північних рубежах нашої держави.
5 вересня Максим відзначив своє 25-річчя.
А вже 28 вересня 2026 року його життя обірвалося під час виконання бойового завдання.
Йому назавжди — 25.
У скорботі залишилися мама Алла, батько Олег, наречена Софія, сестра, брати, тітки, рідні, друзі та побратими — усі, хто знав, любив і цінував Максима.
Він був талановитим музикантом, люблячим сином, братом, нареченим, другом. Людиною, яка вміла віддаватися улюбленій справі й не боялася взяти на себе відповідальність за захист рідної землі.
Максим Дейнека залишиться у пам’яті не лише як талановитий музикант, а передусім як Захисник України, який до останнього подиху залишався вірним своїй державі та побратимам.
🕯️ Максим Дейнека назавжди в строю Небесного війська.
Назавжди — у серцях рідних.
Вічна та світла пам’ять Герою.
Щирі співчуття родині та всім, хто знав Максима.
🥀Нехай дорога Максима додому буде дорогою шани, вдячності та пам’яті.
Церемонія прощання відбудеться 2 жовтня:
10:00 - проспект Червоної Калини, 8 А
10:30- Деснянська РДА
🕯️ Герої не вмирають. Пам’ять про них — назавжди.
🙏47❤3
🕯️ Герой на щиті. Деснянський район у жалобі.
Ми схиляємо голови у скорботі та прощаємося із Захисником України — Костенком Євгеном Миколайовичем, який народився 11 червня 1982 року.
Євген був людиною з великим і добрим серцем. Щирий, чуйний, уважний до інших, він умів підтримати словом, допомогти ділом і просто бути поруч тоді, коли це було найбільше потрібно.
Для батьків він назавжди залишиться улюбленим сином, їхньою гордістю і невимовним болем.
Для сестри — рідною людиною, другом і надійною опорою.
Для дружини — коханим чоловіком, найближчою людиною, з якою були пов’язані мрії, плани та спільне життя.
Євген був одним із тих людей, поруч із якими відчуваєш себе захищеним. Здавалося, що він завжди знайде вихід, підтримає, допоможе, підставить плече.
Коли Україна постала перед найтяжчим випробуванням, Євген став на її захист.
Він служив у складі 152-ї окремої єгерської бригади Збройних Сил України (в/ч А4948), мужньо виконуючи свій військовий обов’язок та захищаючи Україну, рідну землю, свою родину і кожного з нас.
За Україну він віддав найдорожче — своє життя.
Сьогодні слова безсилі перед болем втрати. Та залишаються спогади — його голос, усмішка, погляд, добрі слова, моменти, проведені разом.
Ми пам’ятатимемо Євгена не лише як воїна.
Ми пам’ятатимемо його як доброго, щирого, чуйного, справжнього чоловіка.
Як сина. Брата. Чоловіка. Друга. Людину, яку любили і на яку завжди можна було покластися.
🕯️ Деснянський район схиляє голову перед подвигом Захисника.
Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким та побратимам Євгена.
Дякуємо за мужність.
Дякуємо за відвагу.
Дякуємо за захист.
Дякуємо за Україну.
Євгене, ти назавжди залишишся у наших серцях.
Спочивай з миром, наш Захиснику.
Вічна і світла пам’ять Герою.
Навіки в строю. Навіки в наших серцях.
🕯️ Герої не вмирають.
📍 П’ятниця, 2 жовтня
09:30 — Новогоспітальна, 16
10:00 — Майдан Незалежності
10:30 — Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація
10:45 — будинок Героя, вул. Олександра Екстер, 8
11:00 — Лісове кладовище
Схилімо голови. Вшануймо пам’ять Захисника України.
Ми схиляємо голови у скорботі та прощаємося із Захисником України — Костенком Євгеном Миколайовичем, який народився 11 червня 1982 року.
Євген був людиною з великим і добрим серцем. Щирий, чуйний, уважний до інших, він умів підтримати словом, допомогти ділом і просто бути поруч тоді, коли це було найбільше потрібно.
Для батьків він назавжди залишиться улюбленим сином, їхньою гордістю і невимовним болем.
Для сестри — рідною людиною, другом і надійною опорою.
Для дружини — коханим чоловіком, найближчою людиною, з якою були пов’язані мрії, плани та спільне життя.
Євген був одним із тих людей, поруч із якими відчуваєш себе захищеним. Здавалося, що він завжди знайде вихід, підтримає, допоможе, підставить плече.
Коли Україна постала перед найтяжчим випробуванням, Євген став на її захист.
Він служив у складі 152-ї окремої єгерської бригади Збройних Сил України (в/ч А4948), мужньо виконуючи свій військовий обов’язок та захищаючи Україну, рідну землю, свою родину і кожного з нас.
За Україну він віддав найдорожче — своє життя.
Сьогодні слова безсилі перед болем втрати. Та залишаються спогади — його голос, усмішка, погляд, добрі слова, моменти, проведені разом.
Ми пам’ятатимемо Євгена не лише як воїна.
Ми пам’ятатимемо його як доброго, щирого, чуйного, справжнього чоловіка.
Як сина. Брата. Чоловіка. Друга. Людину, яку любили і на яку завжди можна було покластися.
🕯️ Деснянський район схиляє голову перед подвигом Захисника.
Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким та побратимам Євгена.
Дякуємо за мужність.
Дякуємо за відвагу.
Дякуємо за захист.
Дякуємо за Україну.
Євгене, ти назавжди залишишся у наших серцях.
Спочивай з миром, наш Захиснику.
Вічна і світла пам’ять Герою.
Навіки в строю. Навіки в наших серцях.
🕯️ Герої не вмирають.
📍 П’ятниця, 2 жовтня
09:30 — Новогоспітальна, 16
10:00 — Майдан Незалежності
10:30 — Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація
10:45 — будинок Героя, вул. Олександра Екстер, 8
11:00 — Лісове кладовище
Схилімо голови. Вшануймо пам’ять Захисника України.
🙏42❤4👍1
1 жовтня — День захисників і захисниць України
Сьогодні у нашому районі відбулося пам’ятне вшанування тих, хто своїм подвигом, мужністю та жертовністю захищав і продовжує захищати Україну.
Цього дня на Алеї Героїв ми поклали квіти до пам’ятних знаків на честь наших полеглих Захисників. Також вшанували пам’ять Героїв та поклали квіти до «Пантеону пам’яті» - Ротонди Покрови Пресвятої Богородиці, а також до Меморіального монументу загиблим киянам на Лісовому кладовищі.
Разом зі мною сьогодні були мої заступники, представники районної влади, військові, ветерани, представники ветеранських і громадських організацій та небайдужі мешканці нашого району. Усі, хто прийшов, аби разом вшанувати пам’ять наших Героїв.
У цей особливий день схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав найдорожче - своє життя - за свободу, незалежність і майбутнє України.
Їхній подвиг назавжди залишиться в історії нашої держави та в серцях кожного з нас. Наш обов’язок - пам’ятати, шанувати та передавати цю пам’ять наступним поколінням.
Водночас сьогодні ми говоримо слова вдячності тим, хто продовжує боронити нашу державу, а також нашим ветеранам - людям, які пройшли війну, захищали Україну та продовжують робити свій внесок у її майбутнє. Дякую кожному й кожній за мужність, службу, силу та відданість Україні.
Вічна і світла пам’ять Героям, які віддали життя за Україну!
Честь і вдячність усім Захисникам і Захисницям, які сьогодні боронять нашу державу.
🇺🇦 Пам’ятаємо. Шануємо. Дякуємо.
Сьогодні у нашому районі відбулося пам’ятне вшанування тих, хто своїм подвигом, мужністю та жертовністю захищав і продовжує захищати Україну.
Цього дня на Алеї Героїв ми поклали квіти до пам’ятних знаків на честь наших полеглих Захисників. Також вшанували пам’ять Героїв та поклали квіти до «Пантеону пам’яті» - Ротонди Покрови Пресвятої Богородиці, а також до Меморіального монументу загиблим киянам на Лісовому кладовищі.
Разом зі мною сьогодні були мої заступники, представники районної влади, військові, ветерани, представники ветеранських і громадських організацій та небайдужі мешканці нашого району. Усі, хто прийшов, аби разом вшанувати пам’ять наших Героїв.
У цей особливий день схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав найдорожче - своє життя - за свободу, незалежність і майбутнє України.
Їхній подвиг назавжди залишиться в історії нашої держави та в серцях кожного з нас. Наш обов’язок - пам’ятати, шанувати та передавати цю пам’ять наступним поколінням.
Водночас сьогодні ми говоримо слова вдячності тим, хто продовжує боронити нашу державу, а також нашим ветеранам - людям, які пройшли війну, захищали Україну та продовжують робити свій внесок у її майбутнє. Дякую кожному й кожній за мужність, службу, силу та відданість Україні.
Вічна і світла пам’ять Героям, які віддали життя за Україну!
Честь і вдячність усім Захисникам і Захисницям, які сьогодні боронять нашу державу.
🇺🇦 Пам’ятаємо. Шануємо. Дякуємо.
👍20🙏16❤7