🌳У Всесвітній день захисту довкілля у Нацпарку «Голосіївський» провели роботи зі збереження старовікового дубу.

Йдеться про один з найстаріших та найширших дубів Київщини – Дуб Слави. Він росте у Голосіївському лісі. За приблизними підрахунками науковців, йому близько 700 років. Останнім часом дерево почало всихати.

Щоб зберегти старовіковий дуб перший заступник Міністра Олександр Краснолуцький спільно з працівниками Нацпарку облаштували біля дерева захисну огорожу.

За словами Олександра Краснолуцького, такі роботи у нацпарку триватимуть і надалі. Адже загалом на території НПП Голосієвський росте понад 50 старовікових дубів, стовбур яких понад 4,5 метри. Усі вони мають бути збережені як пам’ятки природи.

Каховська ГЕС. Черговий воєнний злочин російських терористів. Президент збирає РНБО.

Це екоцид.

Росіяни відповідатимуть за можливе позбавлення питної води людей на Півдні Херсонщини та в Криму, можливе знищення частини населених пунктів та біосфери.

Також їх дії несуть загрозу для ЗАЕС.

Влада працює, як центральна, так і регіональна. Безпека людей сьогодні - пріоритет.

Маємо забезпечити покарання для ворога на міжнародному рівні.

​​🇺🇦🇪🇸 Україна вивчає досвід Іспанії з впровадження найкращих доступних технологій та методів управління

Наразі українська делегація перебуває у Іспанії, де вивчає досвід країн ЄС щодо імплементації Директиви ЄС 2010/75/EU, впровадження найкращих доступних технологій та методів управління, а також інструменти Севільського процесу.

За словами заступниці Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Вікторії Киреєвої, Україна щодня наближає своє законодавство до європейського та виконує зобов’язання відповідно до Угоди про Асоціацію з ЄС.

💬 “Одним із таких зобов’язань є імплементація 75-ї Директиви про промислові викиди. Відповідний законопроєкт №6004-д вже пройшов перше читання у Верховній Раді України. І ми очікуємо на якнайшвидше його прийняття в цілому. Крім того, на національному рівні ми вже започаткували робочі групи для комплексного опрацювання з представниками громадськості, бізнесу та науковцями висновків з найкраще доступних технологій та методів управління. Щоб ефективно їх впровадити для нас важливо стати частиною Севільського процесу”, - зазначила Вікторія Киреєва.

Відтак наразі українські фахівці ознайомлюються з останніми оновленнями в регулюванні промислових викидів в ЄС, а також процесом збору даних, на основі яких в Європі формуються проєкти НДТМ.

Детально аналізується практичний досвід Іспанії з імплементації Директиви 2010/75/EU та побудови електронної системи збору та аналізу даних від промислових об'єктів.

💬 “Україна вже має план відбудови, який ґрунтується на принципах Європейського зеленого курсу. Ми працюємо над імплементацією 75-ї та 87-ї Директив. Ми майже на фінішній прямій з впровадження Київського протоколу та відповідний Європейський регламент. Ми повністю прийняли необхідне законодавство та наразі доопрацьовуємо ІТ-рішення, яке дозволить запустити Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів. Наше переконання - відновлення України обов’язково буде здійснюватися з урахуванням найкращих доступних технологій та методів управління, з декарбонізацією промисловості й нульовим забрудненням”, - зазначила заступник директора департаменту запобігання промисловому забрудненню та кліматичної політики Міндовкілля Юлія Морозова.

📌 Нагадаємо, Севільський процес започаткований Європейською Комісією для оновлення екологічних норм та зменшення промислових викидів в повітря, воду та ґрунт. Представники влади та бізнесу європейських країн у рамках Севільського процесу постійно працюють над переглядом найкращих доступних технологій та методів управління, які європейська промисловість впроваджує у свої виробничі процеси. Впровадити такі сучасні нормативи прагне і Україна під час повоєнного відновлення власної промисловості.

Наразі Україна буде долучена до Севільського процесу в статусі спостерігача.

Як зазначив Міністр Руслан Стрілець на своїй сторінці у мережі “Фейсбук”, це є важливим політичним кроком, який вже зараз відкриє технічні можливості для українських фахівців: обмінюватися досвідом і передовою практикою імплементації 75 директиви ЄС, вивчати процедури складання НДТМ та впровадження інтегрованого довкільного дозволу.

Поки що нашій країні надають офіційний статус спостерігача. А вже після повноцінного приєднання до ЄС, матимемо «право голосу». Для того, щоб українські реалії, в яких працює наша промисловість, були враховані при розробці НДТМ.

💬 “Це те, що дозволить Україні вибудувати якісну національну політику у сфері запобігання та контролю промислового забруднення - в умовах війни та з чітким баченням “зеленого” повоєнного розвитку. Адже відновлення промисловості здійснюватиметься за найкращими доступними технологіями та методами управління”, - зазначив Міністр.

Навчальну поїздку організовано за підтримки проєкту «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України», що виконується GIZ за дорученням Федерального міністерства довкілля, охорони природи, ядерної безпеки й захисту прав споживачів Німеччини.

Цієї ночі російські війська підірвали дамбу Каховської ГЕС. Є загроза затоплення до 80 населених пунктів.

Президент України скликав РНБО. Далі проведемо засідання Державної комісії ТЕБ і НС.

Займаємося евакуацією жителів районів підтоплення. Наразі проводяться евакуаційні заходи з мікрорайону Острів у Херсоні. Сформовані евакуаційні потяги до Миколаєва. Оцінюємо наслідки для довкілля та загрозу для Запорізької атомної електростанції. Через відсутність доступу до неї така оцінка ускладнена.

Знищення Каховської ГЕС — терористичний акт з боку росії, яка несе за це повну відповідальність. Руйнування ГЕС загрожує екологічною катастрофою для Півдня нашої держави. Світ має відреагувати. Негайно. Але не просто словами, а діями. росія має негайно забратися із ЗАЕС, аби уникнути подальшої катастрофи.

Зараз наше першочергове завдання — допомогти людям у районах затоплення. Тримаємо стрій. Вистоїмо. Переможемо.

​​росія вчинила найбільший акт екоциду за період повномасштабного вторгнення. Підрив дамби Каховської ГЕС матиме катастрофічні наслідки для довкілля, написав Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець на своїй сторінці у мережі “Фейсбук”.

80 міст Херсонщини опинилися під ризиком затоплення. Нижньодніпровський Нацпарк може зникнути назавжди. А це понад 80 тис. га природоохоронних земель з рідкісними видами біорізноманіття. Уявіть на мить, що пішов під воду мегаполіс.

До річки Дніпро потрапило щонайменше 150 тонн мастила із ризиком подальшого витоку ще понад 300 тонн. Нараховано збитки водним ресурсам орієнтовно 2 млрд гривень. І це без врахування збитків природно-заповідному фонду, ґрунтам, біорізноманіттю, лісовим та іншим природним ресурсам. Сума буде тільки збільшуватись.

Парадокс, але підірвавши греблю на Каховській ГЕС, окупанти знищили можливість постачання дніпровської води в Крим. Рівень водосховища настільки критичний, що вода просто не потрапить туди по Північно-Кримському каналу.

Немає жодних сумнівів, що цілеспрямований підрив дамби російські окупанти здійснили для створення екологічної катастрофи та ускладнення деокупації українських територій. росія заплатить за цей теракт!

Я вдячний усім нашим рятувальникам, військовим, представникам місцевих громад, кожному нашому регіону, які допомагають зараз людям із наших південних районів, затоплених внаслідок російського теракту.

Влада на всіх рівнях робить усе, щоб врятувати людей і забезпечити питною водою тих, хто отримував її з Каховського водосховища. Кривий Ріг та вся Дніпропетровщина, міста і села Херсонщини, Миколаївщини, Запоріжжя – як би не було важко, маємо допомогти людям.

Я вдячний усім, хто наразі проводить і допомагає з евакуацією людей з міст і сіл, які затопило водою з Каховського водосховища. Дуже важливо зараз – дбати одне про одного і по максимуму допомагати.

Увесь світ знатиме про цей російський злочин війни, злочин екоциду. Таке свідоме знищення російськими окупантами дамби та інших споруд ГЕС – є екологічною бомбою масового ураження. Заради власної безпеки світові варто показати зараз, що Росії не зійде з рук такий терор. Генеральний прокурор уже звернувся до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, щоб залучити міжнародне правосуддя до розслідування підриву дамби.

Слава всім нашим людям, які воюють і працюють заради нашої держави і нашого народу!
Окремо, як і вчора, хочу відзначити сьогодні наших героїв на Бахмутському напрямку… Молодці, воїни! 3-тя окрема штурмова бригада та 57-ма окрема мотопіхотна бригада – дякую вам! Дякую за рух вперед!
Слава Україні!

Рукотворний екоцид, який здійснює росія.

#екоцид

Світ має бачити масштаби російських злочинів та геноциду нашого народу. Це тільки одна із катастроф, дуже масштабних - знищення Каховської ГЕС.

⭕Через підрив Дамби Каховської ГЕС затоплено Нацпарк “Нижньодніпровський”

Станом на сьогодні рівень води біля островів піднявся на 3 метри на площі понад 77 тис. га. Інтенсивність підтоплення зменшується, але через руйнування дамби вода ще прибуває. Спостерігаються зсуви, перенесення водою продуктів руйнування порід, страждають будівлі та техніка НПП.

Руслан Стрілець: “Велика вода зачепила землі Смарагдової мережі та Рамсарські угіддя, які мають світове значення завдяки їх унікальному біорізноманіттю. Флора й фауна ННП “Нижньодніпровський” 120 цінних видів, що охороняються. Унаслідок російського терору на території Нацпарку гинуть тварини, а середовища їхнього існування і розмноження зникають”.

Підтоплення зачепило території, де збереглися типові та рідкісні угруповання заплавних лісів, боліт, лук, піщаних степів, степових схилів Дніпра та балок, відслонень гірських порід.
Через територію НПП «Нижньодніпровський» проходить один з основних міграційних шляхів птахів – Дніпровський. Місця зупинок дуже важливі для харчування та відпочинку мігруючих птахів. На території НПП відмічено 60 видів птахів, що підлягають охороні.

​​⭕️ Підрив дамби Каховської ГЕС - це найбільший акт екоциду, який росія вчинила з початку повномасштабного вторгнення в Україну

На цьому наголосив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець під час онлайн-брифінгу для українських та іноземних ЗМІ.

За словами Міністра, підрив дамби Каховської ГЕС матиме катастрофічні наслідки:

▪️ в результаті підриву до річки Дніпро потрапило щонайменше 150 тонн мастила із ризиком подальшого витоку ще більшого обсягу. Пляма нафтопродуктів потенційно може “прямувати” у Чорне море;
▪️ у Чорне море також може потрапити і певна кількість утворених внаслідок дій росії відходів руйнації;
▪️ у зоні можливого затоплення опинилися понад 80 населених пунктів. Адже дамба Каховської ГЕС утримує об’єм близько 18 кубічних кілометрів води;
▪️ під загрозою знищення 333 види тварин і рослин, які мають різний природоохоронний статус, та 25 типів оселищ;
▪️ деякі екосистеми Україна може втратити назавжди. Зокрема, у нацпарках “Нижньодніпровський”, «Великий Луг», «Кам’янська Січ», “Білобережжя Святослава”;
▪️ підірвавши греблю на Каховській ГЕС, окупанти знищили можливість постачання дніпровської води в Крим. Рівень водосховища настільки критичний, що вода просто не потрапить туди по Північно-Кримському каналу.

Більше інформації на нашому сайті

#екоцид

Дніпропетровщина - масовий мор риби внаслідок терористичного знищення Каховської ГЕС росіянами.

⭕️Внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС нацпарку «Нижньодніпровський» завдано збитків на 46 550 000 000 гривень.

Про це Міністр Руслан Стрілець заявив у телемарафоні Єдині новини.

Очільник Міндовкілля у цілому розповів про шкоду, завдану довкіллю внаслідок підриву Каховської ГЕС та що загрожує нацпарку «Нижньодніпровський», де затоплені майже всі острови(≈50). Рівень води біля островів піднявся на 3,5 метри на площі близько 80 тис. га. Це приблизно як площа міста Берлін.

За словами Міністра, інтенсивність підтоплення зменшується, але вода ще прибуває. Спостерігаються зсуви, перенесення водою продуктів руйнування порід.

💬«Велика вода зачепила землі Смарагдової мережі та Рамсарські угіддя. Через затоплення постраждав весь видовий склад флори та фауни НПП. Деякі види можуть зникнути», - наголосив Міністр.

Загалом флора Парку нараховує 1016 видів: 834 види вищих судинних рослин, 111 видів лишайників, 21 вид ліхенофільних грибів та 50 видів мохоподібних. Всі вони зазнали шкоди.

Серед тварин, що можуть загинути: кабан, лань олень благородний, козуля, заєць - русак, фазан, бобер, ондатра. Можливе Значне погіршення якості води.