Forwarded from Zelenskiy / Official
Цієї ночі Росія завдала масованого комбінованого удару, який тривав майже десять годин. Вісімнадцять ракет, серед яких і балістичні, та близько 400 ударних дронів, із яких майже 200 – «шахеди».
Головна ціль атаки – Київ та область, також під ударами були Чернігівська, Сумська, Полтавська, Кіровоградська та Харківська області. На жаль, відомо про двох загиблих людей у Києві. Мої співчуття рідним та близьким загиблих. Станом на зараз відомо про 16 поранених.
Це очевидне нарощування терору Росією: щоночі сотні «шахедів», постійні удари, масовані атаки проти українських міст. Це означає, що потрібне прискорення. Потрібно бути швидшими із санкціями й тиснути на Росію так, щоб вони відчували наслідки свого терору. Партнерам треба бути швидшими з інвестиціями у виробництво зброї та розвитком технологій.
Сьогодні говоритиму з партнерами, зокрема в межах коаліції охочих, про додаткове фінансування для виробництва дронів-перехоплювачів та постачання ППО для України. Завдання абсолютно чіткі. На такі російські удари треба відповідати жорстко. Саме так і будемо відповідати.
Головна ціль атаки – Київ та область, також під ударами були Чернігівська, Сумська, Полтавська, Кіровоградська та Харківська області. На жаль, відомо про двох загиблих людей у Києві. Мої співчуття рідним та близьким загиблих. Станом на зараз відомо про 16 поранених.
Це очевидне нарощування терору Росією: щоночі сотні «шахедів», постійні удари, масовані атаки проти українських міст. Це означає, що потрібне прискорення. Потрібно бути швидшими із санкціями й тиснути на Росію так, щоб вони відчували наслідки свого терору. Партнерам треба бути швидшими з інвестиціями у виробництво зброї та розвитком технологій.
Сьогодні говоритиму з партнерами, зокрема в межах коаліції охочих, про додаткове фінансування для виробництва дронів-перехоплювачів та постачання ППО для України. Завдання абсолютно чіткі. На такі російські удари треба відповідати жорстко. Саме так і будемо відповідати.
😢8❤2
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Сьогодні в Римі стартує Конференція з відновлення України URC-2025.
Очікуємо важливих домовленостей, підписання угод і консолідації міжнародних зусиль.
Разом вистоїмо. Разом здолаємо виклики. Разом відбудуємо сильну Україну.
Обʼєднані у захисті — обʼєднані у відновленні.
Очікуємо важливих домовленостей, підписання угод і консолідації міжнародних зусиль.
Разом вистоїмо. Разом здолаємо виклики. Разом відбудуємо сильну Україну.
Обʼєднані у захисті — обʼєднані у відновленні.
❤1😢1
Forwarded from Zelenskiy / Official
НАЖИВО. Участь у пленарній сесії офіційного відкриття Конференції з питань відновлення України URC 2025.
Міндовкілля долучилося до виїзного засідання Комітету ВРУ щодо водної кризи внаслідок руйнування Каховської ГЕС
9 липня відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування у місті Кривий Ріг на тему: «Водна криза: шахтні води, питне водопостачання та наслідки руйнування Каховської ГЕС».
Участь у заході взяв заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Сергій Власенко, який у своєму виступі окреслив ключові екологічні виклики регіону та роль Міндовкілля у розв’язанні цих питань.
Одним із критичних об’єктів регіону є ставок-накопичувач у балці Свистунова, який акумулює високомінералізовані шахтні води та перебуває в аварійному стані. Незадовільний технічний стан об’єкта та значні концентрації забруднювальних речовин у скидних водах (за сульфатами, хлоридами, сухим залишком та жорсткістю) створюють постійний негативний вплив на підземні та поверхневі води у басейні річки Інгулець.
На державному рівні затверджено рішення щодо реалізації проєкту реконструкції комплексу споруд у балці Свистунова в межах Державної цільової програми комплексного водозабезпечення територій, що зазнали впливу воєнних дій:
▪️Строк реалізації — 2025–2026 роки;
▪️Орієнтовний обсяг фінансування — 930 млн грн;
▪️Відповідальний виконавець — Фонд державного майна України;
▪️Джерела фінансування — кошти підприємств та інші джерела.
Також з метою забезпечення водопостачання постраждалих громад Дніпропетровської області уряд реалізував низку інфраструктурних рішень, серед яких:
▪️Магістральний водогін р. Інгулець – Південне водосховище;
▪️Водогін Хортиця (ДВС-2) – Марганець – Нікополь – Покров;
▪️Подача дніпровської води каналом Дніпро – Інгулець;
▪️Експериментальний проєкт із буріння артезіанських свердловин.
Міндовкілля продовжує координувати дії з центральними органами виконавчої влади, підприємствами та міжнародними партнерами задля комплексного розв’язання водної кризи.
9 липня відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування у місті Кривий Ріг на тему: «Водна криза: шахтні води, питне водопостачання та наслідки руйнування Каховської ГЕС».
Участь у заході взяв заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Сергій Власенко, який у своєму виступі окреслив ключові екологічні виклики регіону та роль Міндовкілля у розв’язанні цих питань.
Одним із критичних об’єктів регіону є ставок-накопичувач у балці Свистунова, який акумулює високомінералізовані шахтні води та перебуває в аварійному стані. Незадовільний технічний стан об’єкта та значні концентрації забруднювальних речовин у скидних водах (за сульфатами, хлоридами, сухим залишком та жорсткістю) створюють постійний негативний вплив на підземні та поверхневі води у басейні річки Інгулець.
«Міндовкілля системно долучається до вирішення ситуації у балці Свистунова. За ініціативи міністерки Світлани Гринчук проведено низку міжвідомчих нарад, а також визначено реконструкцію споруд у межах державної програми водозабезпечення. Ми спільно з іншими органами влади працюємо над альтернативними схемами відведення шахтних вод, контролюємо дотримання природоохоронного законодавства та наполягаємо на припиненні скидів без дозвільних документів», — наголосив Сергій Власенко.
На державному рівні затверджено рішення щодо реалізації проєкту реконструкції комплексу споруд у балці Свистунова в межах Державної цільової програми комплексного водозабезпечення територій, що зазнали впливу воєнних дій:
▪️Строк реалізації — 2025–2026 роки;
▪️Орієнтовний обсяг фінансування — 930 млн грн;
▪️Відповідальний виконавець — Фонд державного майна України;
▪️Джерела фінансування — кошти підприємств та інші джерела.
Також з метою забезпечення водопостачання постраждалих громад Дніпропетровської області уряд реалізував низку інфраструктурних рішень, серед яких:
▪️Магістральний водогін р. Інгулець – Південне водосховище;
▪️Водогін Хортиця (ДВС-2) – Марганець – Нікополь – Покров;
▪️Подача дніпровської води каналом Дніпро – Інгулець;
▪️Експериментальний проєкт із буріння артезіанських свердловин.
Міндовкілля продовжує координувати дії з центральними органами виконавчої влади, підприємствами та міжнародними партнерами задля комплексного розв’язання водної кризи.
😢4👍1
Forwarded from Zelenskiy / Official
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Нам зараз потрібно створити коаліцію для відновлення. Хай саме цей момент стане її початком. Зараз у нас є реальна можливість запустити нову хвилю прогресу. Нам потрібен підхід у стилі Плану Маршалла, і ми маємо розробити його разом. Ми повинні чітко погодитися, що заморожені російські активи мають бути спрямовані на відновлення України. Необхідно використовувати й самі активи, а не лише доходи від них, причому набагато активніше, ніж зараз, для порятунку життів людей. Нам також потрібна чітка система відбудови – спеціальний фонд відновлення та фінансування на різних рівнях: для державного бюджету України та місцевих громад.
На тлі посилення атак з боку Росії в нас не має бути дефіциту фінансування для виробництва дронів. Ми маємо досягти рівня, щоб українську галузь ППО та безпілотників підтримували понад 30 країн і сотні компаній не лише з України, а й із Європи, Сполучених Штатів та інших країн.
На тлі посилення атак з боку Росії в нас не має бути дефіциту фінансування для виробництва дронів. Ми маємо досягти рівня, щоб українську галузь ППО та безпілотників підтримували понад 30 країн і сотні компаній не лише з України, а й із Європи, Сполучених Штатів та інших країн.
❤3
У Данії розпочалась Неформальна зустріч міністрів навколишнього середовища та клімату країн-членів Євросоюзу
На порядку денному - низка важливих питань: від підготовки до COP30, що цього року відбудеться в Бразилії, до поточного стану довкілля Європи та кліматичної політики ЄС, а також практичного зеленого переходу та встановлення юридичних зобов’язань щодо скорочення обігу пластику. Про це написала на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.
Країни мають подати свої, вже треті, Національно визначені внески, які окреслять їх національні зобов’язання у сфері скорочення викидів та заходів з адаптації на 2035 рік.
Також Міністр наголосила, що надзвичайно важливою для нашої країни є програма справедливого переходу, яка створить передумови для відновлення та розвитку України. Такий перехід вже закріплений в національному Кліматичному законі.
Кліматичні дії та зелений перехід потребують довгострокового, передбачуваного та перехідного фінансування. Світлана Гринчук звернула увагу колег, що для України доступ до Зеленого кліматичного фонду, Фонду адаптації та нового Фонду втрат і збитків стане визначальним для досягнення кліматичних цілей і внеску у глобальну нейтральність. Очікуємо від СОР30 і змістовного діалогу щодо захисту лісів й стійких екосистем та пошуку ефективних інструментів для всіх країн.
На порядку денному - низка важливих питань: від підготовки до COP30, що цього року відбудеться в Бразилії, до поточного стану довкілля Європи та кліматичної політики ЄС, а також практичного зеленого переходу та встановлення юридичних зобов’язань щодо скорочення обігу пластику. Про це написала на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.
“Свого часу я мала честь взяти участь у заходах з підписання Паризької Угоди у 2015 році – за ці 10 років світ змінився до невпізнаваності. Це тривалий пройдений шлях “від Парижа до Белена” - від визначення цілей у 2015 році до впровадження всіх ключових елементів Паризької угоди. Цього року в Белемі на порядку денному цілі в рамках нових НВВ та фінанси на їх впровадження, глобальна ціль з адаптації та ліси”, - розповіла Міністр.
Країни мають подати свої, вже треті, Національно визначені внески, які окреслять їх національні зобов’язання у сфері скорочення викидів та заходів з адаптації на 2035 рік.
“Для України, яка щоденно бореться з наслідками війни, робити свій внесок — складне, але надзвичайно важливе завдання. Й ми завершуємо підготовку загальноекономічного, кількісно визначеного НВВ та плануємо подати його завчасно до COP30”, -
зазначила Світлана Гринчук.
Також Міністр наголосила, що надзвичайно важливою для нашої країни є програма справедливого переходу, яка створить передумови для відновлення та розвитку України. Такий перехід вже закріплений в національному Кліматичному законі.
Кліматичні дії та зелений перехід потребують довгострокового, передбачуваного та перехідного фінансування. Світлана Гринчук звернула увагу колег, що для України доступ до Зеленого кліматичного фонду, Фонду адаптації та нового Фонду втрат і збитків стане визначальним для досягнення кліматичних цілей і внеску у глобальну нейтральність. Очікуємо від СОР30 і змістовного діалогу щодо захисту лісів й стійких екосистем та пошуку ефективних інструментів для всіх країн.
“Дякую Данії та Міністру клімату, енергетики та комунальних послуг Королівства Данія Ларсу Огору за запрошення долучитися до Неформальної зустрічі міністрів навколишнього середовища та клімату країн-членів ЄС. Попереду ще багато дискусій щодо того, як зробити COP30 у Белені успішною конференцією з амбітними та змістовними результатами. У рік, коли світ відзначає 80-ту річницю завершення Другої світової війни, ми повинні об'єднатися під егідою 80-річної Організації Об'єднаних Націй, щоб протистояти зміні клімату та тим незаконним діям, які підривають наші спільні глобальні зусилля”,
- наголосила Міністр.
❤8👏2👍1😢1
Делегація Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України під координацією заступника Міністра Єгора Перелигіна бере участь у четвертій Міжнародній конференції з питань відновлення України URC2025, що проходить 10–11 липня в Римі.
Уряди, міжнародні організації, фінансові установи, бізнес, регіони, муніципалітети та громадянське суспільство об’єдналися задля зміцнення стійкості України. Серед іншого, важливими наскрізними питаннями цьогорічної конференції є захист клімату, довкілля, «зелена» відбудова та інвестиції в критичні мінерали України.
Знакову новину оголосила Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн — створення Європейського флагманського фонду для відбудови України, який стане найбільшим у світі інструментом прямих інвестицій. Очікується, що фонд об’єднає державні кошти та інвестиції приватного сектору для фінансування проєктів у таких секторах як відновлювана енергетика, інфраструктура, цифрова трансформація, критичні мінерали і товари подвійного призначення.
На полях конференції делегація Міндовкілля провела низку робочих зустрічей із міжнародними партнерами. Зокрема, відбулася зустріч заступника Міністра Єгора Перелигіна з заступником Генерального директора UNIDO Юко Ясунагою щодо запуску спільних проєктів, зокрема в рамках Програми зеленого відновлення промисловості України на 2024–2028 роки.
«Питання циркулярної економіки, стабільного постачання критично важливих корисних копалин, енергетичних природних ресурсів — це сьогодні ключові стратегічні виклики. Нам важливо створити зрозумілі умови для міжнародного бізнесу. Відкритість геологічних даних, прозорі регуляторні правила та інтеграція до європейських ринків — це сигнал, що Україна готова бути надійним партнером у сфері критичних мінералів та зеленої трансформації», - зазначив Єгор Перелигін.
Заступник Міністра наголосив на важливості геологічної реформи та цифровізації галузі: «Ми маємо історію видобутку понад 25 критично важливих матеріалів. Наша мета — повна цифровізація геологічної інформації, зокрема даних про хвостосховища та промислові відходи. Це фундаментальна умова для залучення інвесторів. ЄБРР вже підтримує нас у цьому напрямку, і ми залучаємо ще ширше коло міжнародних партнерів».
Також Єгор Перелигін під час зустрічі із заступником Генерального директора UNIDO обговорив потенціал запуску проєктів у сфері циркулярної економіки, зокрема ініціатив із переробки існуючих хвостосховищ в Україні.
Під час зустрічі з торговим представником Великої Британії в Україні Алексом Собелем сторони обговорили подальші кроки співпраці для стимулювання британських інвестицій в українську економіку.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤10