​​🌳🚐 НПП “Святі Гори” на Донеччині отримав автомобіль та генератори від Литви

Нацпарк “Святі гори” у Донецькій області, який постраждав внаслідок окупації рф, отримав гуманітарну допомогу від литовців: автомобіль Volkswagen LT-350, генератори та електроінструменти. Передача допомоги відбулася на території Яворівського нацпарку.

Як зазначив директор Департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Едуард Арустамян, допомога була передана в рамках співпраці між Міндовкіллям та Міністерством навколишнього середовища Литви.

За час співпраці з Міністерством навколишнього середовища Литви, Міндовкілля отримало більше 30-ти позашляховиків, три човни та десятки одиниць іншого обладнання для природоохоронних установ. Також литовці допомагають пожежною технікою та спецодягом для ДП “Ліси України”.

Міндовкілля надзвичайно високо цінує надану литовськими колегами допомогу. Особливо для таких нацпарків як “Святі Гори”, що знаходився під окупацією та зазнав значних руйнувань. На відновлення парку треба багато часу. Але за підтримки наших литовських колег цей час значно скоротиться.

Щиро вдячні нашим литовським друзям за допомогу в такі складні часи для наших установ!

💡Зібрані від українців лампи розжарювання потраплять на вторинну переробку, а не будуть викинуті на смітник

Завдяки підтримці Євросоюзу цього тижня стартувала програма обміну старих ламп розжарювання на енергоощадні LED-лампи. Як повідомив Прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль, за перші три дні у відділеннях Укрпошти українці вже обміняли понад 750 тис. ламп.

Куди діватимуть зібрані лампи розжарювання розповів у телемарафоні #ЄдиніНовини Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.

У ефірі також говорили про відмову України від виробів з одноразового пластику, організацію переробки інших видів відходів, наприклад батарейок та упаковки, а також про масштабну євроінтеграційну реформу системи управління відходами, яка вже запущена в нашій країні.

​​🌳Уряд врегулював питання вирубування лісів на ділянках, призначених не для лісового господарства

Кабінет Міністрів України на своєму засіданні затвердив правила вирубування дерев і чагарників та використання цієї деревини на лісових ділянках, призначених не для лісового господарства.

Варто зазначити, що порядок розроблений на виконання Закону України від 20 червня 2022 р. № 2321-ІХ про збереження лісів.

Документ встановлює правила вирубування дерев і чагарників та використання одержаної при цьому деревини у разі:

✅ Зміни цільового призначення земельних лісових ділянок. Наприклад при вилученні земельних лісових ділянок для будівництва ліній електромереж, доріг, житлових будинків, інших будівель та споруд.
✅ Встановлення сервітуту для їх використання в цілях, не пов’язаних із веденням лісового господарства.
✅ Переведення земельних лісових ділянок до нелісових земель - здійснюється виключно для власних потреб лісгоспів.

Руслан Стрілець: “Встановлюючи чіткі правила для рубок лісів та чагарників на лісогосподарських землях при зміні їх призначення, ми тим самим зменшуємо можливості для зловживання та неконтрольованого вирубування лісів й посилюємо контроль за проведенням зазначених рубок. Адже раніше узагалі не була встановлена процедура надання дозволу та контролю за такими роботами. Наприклад, місцева влада могла схвалити рішення про вирубування дерев або укласти договір про встановлення земельного сервітуту, але процес отримання дозволу та проведення рубки був незрозумілим”.

У МВС України розпочали формування штурмових бригад «Гвардія наступу».

«Азов», «Лють», «Кара-Даг», «Буревій», «Червона калина», «Сталевий кордон», «Рубіж», «Спартан» запрошують до своїх лав добровольців.

Це 8 штурмових бригад, які братимуть участь у звільненні від окупантів міст Донецьк, Луганськ та інших окупованих територій разом з Кримом.

Детальніше про них та як доєднатися до лав Гвардії Наступу можна дізнатися на сайті storm.mvs.gov.ua

Разом ми обов’язково виженемо окупанта з української землі!
Долучайтеся!🇺🇦

​​☢️ Команда Міндовкілля разом з французькою делегацією відвідали Чорнобильську зону

🔳 6 лютого Зону відчуження відвідав заступник Міністра Олександр Краснолуцький та посол Франції в Україні Етьєн де Понсен. Олександр Краснолуцький розповів пану послу про наслідки окупації російськими військами Зони відчуження.

🔳 Під час розмови з Етьєном де Понсеном Олександр Краснолуцький акцентував, що Чорнобильська зона потребує не тільки відновлення, а й розв'язання нагальних проблем, з якими Україна не може самостійно впоратися через війну.

🔳 Українсько-французька делегація у місті Чорнобиль відвідала Алею Пам’яті та експозицію роботів, які допомагали у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вони також побували на головній площі Прип’яті, оглянули зруйнований Славутчанський міст, радіолокаційну станцію «Дуга», Сховище відпрацьованого ядерного палива «сухого» типу.

🔳 Пану послу показали захисну зону споруди, де окупанти утримували бійців Нацгвардії. На жаль, більшість з них досі перебувають у полоні держави-агресора. У «Рудому лісі» оглянули окопи, які рили росіяни на забруднених радіонуклідами ділянках.

🔳 Також Олександр Краснолуцький та Етьєн де Понсен побували усередині Нового безпечного конфайнменту, який запустили в експлуатацію у 2021 році. Він був побудований за підтримки донорських коштів міжнародних партнерів. Тоді Україна взяла на себе зобов’язання фінансувати обслуговування споруди.

🔳 Наразі Україна розраховує на підтримку французьких партнерів. Зокрема, для обстеження нестабільних конструкцій “Укриття” необхідно 1 млн євро.

💬«Наш обов’язок, попри війну, забезпечити ядерну безпеку України. Адже йдеться не тільки про нашу державу, а й про безпеку усього світу. Сьогодні ми говоримо про це з партнерами із Франції. Розраховуємо на плідну співпрацю», - зазначив Олександр Краснолуцький.

​​🌳🛑 Екотероризм, збитки та Зелене відновлення: Міндовкілля взяло участь у дискусії з експертами

6 лютого у Києві відбулась панельна дискусія на тему “Екотероризм: як росія руйнує екосистему України та Європи”.

Участь в обговоренні взяли радник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, голова ГО “Всеукраїнська екологічна ліга” Тетяна Тимочко, заступник начальника управління-начальник відділу екологічного контролю Управління екологічного контролю та методології Міндовкілля Олександр Ставнійчук, виконавчий директор WWF-Україна Богдан Вихор, екологічна директорка ГО "Save Dnipro" Анастасія Скок та фахівчиня зі сталого землекористування ГО "Екодія" Лоріна Федорова.

Так, з початку повномасштабної війни вже зафіксовано понад 2,3 тис. випадків шкоди довкіллю на суму близько 1,9 трлн гривень.

💬 “Держекоінспекція зафіксувала уже більше 2303 випадків шкоди, завданої довкіллю. На сьогодні, розрахунки ведуться за чотирма напрямками. Зокрема, сума збитків через забруднення та засмічення земель складає понад 845 млрд грн, атмосферного повітря - 998 млрд грн, водних об’єктів - 56 млрд грн. Загальна сума збитків - близько 1,9 трлн грн”, - зазначив Олександр Ставнійчук.

Через агресію рф під загрозою зникнення опинилися 600 видів тварин та 880 видів рослин. Третина українських земель стала зоною ризикового сільського господарства. З обороту виведено до 40% сільгоспугідь. Ставнійчук додав, що ретельний аналіз наслідків військового вторгнення на природні території України буде можливий лише після закінчення війни та завершення робіт із розмінування.

При цьому позитивним є те, що Україна планує своє відновлення за Зеленим планом відбудови з використанням найкращих доступних технологій та практик.

💬 “Відбудовувати Україну потрібно виключно за “зеленими” стандартами. На цьому постійно наголошують наші міжнародні партнери, і це розуміємо ми. Маємо відбудувати не на тому рівні, який мали до війни, а зробити краще. Зелена відбудова - це використання нових технологій у будівництві підприємств, використанні ґрунтів та іншому. Дуже багато технологічних змін відбудеться. Ті страшні збитки, які завдає росія Україні, є для нас викликом, але одночасно - це можливості для остаточного руйнування радянської структури економіки, яка була нам нав’язана. У цьому є завдання “зеленого” відновлення України”, - підкреслила Тетяна Тимочко.

​​🌳Лісокористувачі працюватимуть за схваленими Урядом правилами лісовпорядкування

Цей порядок Кабінет Міністрів України затвердив на своєму засіданні. Документ розроблений на виконання Закону України від 20 червня 2022 р. №2321-ІХ про збереження лісів.

Завдяки документу, в Україні діятимуть єдині правила для впорядкування лісів усіх форм власності, незалежно від їх площі, на самозалісених ділянках, усіх полезахисних лісових смугах, розташованих на землях сільськогосподарського призначення.

Руслан Стрілець: «Цим рішенням Уряд продовжує робити кроки в напрямку сталого лісокористування та впровадження кращих європейських практик у лісове господарство. Правила лісовпорядкування дозволять планувати заходи зі створення лісових насаджень з близькою до природних лісів структурою. Крім того, сучасне планування управління лісами допоможе зберегти рідкісні види флори та фауни, степові та лучні ділянки, заповідні території, зменшити суцільні рубки, збільшити частку лісів, що відновлюватимуться природним шляхом, де це можливо».

Порядок передбачає:
🔘постійне оновлення інформації про ліси, адже матеріали лісовпорядкування розроблятимуться в електронному вигляді й будуть вноситись в єдину електронну таксаційну і картографічну базу даних;
🔘залучення громадськості до підготовки процедури лісовпорядкування на різних етапах її здійснення;
🔘врахування оцінки впливу на довкілля при плануванні процедури лісовпорядкування;

Щоб спонукати приватних власників самозалісених ділянок до відтворення лісів, у документі окреслена можливість спрощеної процедури здійснення лісовпорядкування один раз на 20 років.

Правила лісовпорядкування передбачають обов’язковий збір та упорядкування інформації про:
🔘території екологічної мережі, які мають особливу цінність для захисту довкілля;
🔘місцезнаходження видів флори та фауни і їхніх природних середовищ існування, які охороняються відповідно до Бернської конвенції;
🔘праліси, квазіпраліси та природні ліси;
🔘типові та унікальні природні комплекси, місця зростання й поселення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, види тваринного і рослинного світу, занесені до регіональних (обласних) переліків.

Це дасть змогу забезпечити як збереження окремих видів рослинного і тваринного світу, так і біорізноманіття в цілому.

​​🟢🏭Зелене відновлення промисловості: Міндовкілля розпочало діалог з бізнесом щодо впровадження найкращих доступних технологій та методів управління

Перший круглий стіл в форматі діалогу “держава-бізнес-громадськість” був присвячений обговоренню трьох довідкових референтних документів з найкращих доступних технологій та методів управління (BREFs), які діють у ЄС та вже перекладені на українську мову для впровадження в Україні. Вони стосуються сучасних стандартів екомодернізації у сферах енергоефективності, виробництва чавуну, сталі, цементу та вапна.

Загалом Міндовкіллям спільно із експертами проєктів GIZ “BAT for Ukraine”, “GIZ Energy efficiency” та “APENA 2” вже переклали 13 таких документів. Наразі робота триває. Адже у ЄС, куди прямує Україна, в рамках Директиви 2010/75/ЄС діє 32 довідкових референтних документи з найкращих доступних технологій та методів управління/BREFs (BREFs), 20 висновків НДТМ (BATC) та 2 REF.

💬“Попри війну Україна продовжує прямувати до ЄС і імплементація 75-ї Директиви є одним з наших зобов’язань за Угодою про асоціацію. Крім того, стійка промисловість та зменшення забруднення довкілля є одним з елементів Європейського зеленого курсу. Звичайно, сьогодні Україна живе в дещо іншій реальності через повномасштабне вторгнення рф. Ми розуміємо, що через постійні ракетні атаки наша промисловість працює лише на 25% потужності. Кожен зруйнований об'єкт потрібно буде відбудовувати наново. Й сьогодні навіть не виникає сумнівів, що повоєнна відбудова має відбуватися вже з урахуванням сучасних «зелених» технологій за стандартами ЄС. На цьому наголошують Президент та Уряд України, на це звертають увагу наші міжнародні партнери”, - зазначив Міністр Руслан Стрілець.

Лише за даними Київської школи економіки, у 2022 році прямих збитків внаслідок війни зазнало щонайменше 109 великих та середніх підприємств.

На відновлення потрібні значні ресурси, які бізнесу самотужки складно віднайти. Запуск реформи зменшення промислового забруднення в Україні, впровадження найкращих доступних технологій дасть можливість відбудувати об'єкти й залучити для цього необхідні інвестиції. Адже однією з ключових умов надання міжнародними фінансовими установами коштів є досягнення європейських екологічних стандартів.

Крім того, європейський досвід показує, що вигоди від впровадження НДТМ як для підприємств, так і для держави в цілому, перевищують витрати на екомодернізацію більше ніж у 10 разів.

Тому Міндовкілля відкрите до діалогу та зацікавлене в розумінні і сприйнятті реформи усіма стейкхолдерами, бо від цього залежить її успіх.

По кожному із НДТМ, які необхідно впровадити, будуть проводитися відповідні круглі столи, а також створять окремі робочі групи за участі представників державних органів, бізнесу, громадськості, науковців та експертів для їх ефективного опрацювання.

Крім того, Міндовкілля бачить занепокоєння бізнесу щодо значних витрат на впровадження НДТМ. Через це багато хто відноситься до екомодернізації з острахом. Тому для обговорення можливих та найбільш оптимальних інструментів фінансування проєктів Міністерство організує окремий майданчик для діалогу, куди залучить представників бізнесу та міжнародних партнерів.

Також минулого року за ініціативи Міністра Руслана Стрільця було розпочато перемовини з Європейським Бюро ІРРС щодо підтримки у впровадженні висновків НДТМ в українське законодавство, тобто долучення України до Севільського процесу, що дозволить нашій країні також брати участь в розробці та оновленні НДТМ, які приймаються Європейською Комісією.

💬“Сьогодні Україна має унікальний шанс навіть під час війни започаткувати таку роботу і системно підійти до подальшої відбудови промисловості та країни загалом. Всебічний діалог дасть нам змогу в найкоротший термін і з найбільш виваженим результатом запустити реформу задля зеленого майбутнього країни”, - наголосив Руслан Стрілець.

​​🌳У Міндовкілля створили робочу групу, яка напрацює перелік чужорідних видів дерев, заборонених у відтворенні лісів

▪️Нещодавно Уряд вніс зміни до Правил відтворення лісів, які серед іншого забороняють використання інвазійних видів дерев при створенні лісів. На виконання цього рішення у Міндовкілля створили міжвідомчу робочу групу, яка розробить перелік таких чужорідних видів дерев.

▪️До її складу увійшли представники Міндовкілля, спеціалісти Національної академії наук України, Національної академії аграрних наук, НУБіП України, Національного лісотехнічного університету України, Держлісагентства та провідні експерти природоохоронних організацій.

▪️Нагадаємо, нововведення у Правилах передбачають, що при створенні лісів мають використовуватись стійкі до кліматичних змін з високими захисними властивостями не чужорідні види дерев.

▪️Чужорідні інвазійні види дерев здатні змінити або знищити цілі екосистеми, витіснити місцеві види дикої флори.

▪️До 2021 року в Україні був відсутній всебічний підхід до вирішення цього питання. Його врегулювання потребувало узгоджених правових і практичних заходів стосовно поводження з інвазійними чужорідними видами флори.

▪️Зокрема, за ініціативи Міндовкілля були оновлені Правила відтворення лісів, ухвалена Державна стратегія управління лісами України до 2035 року та Стратегію біобезпеки та біологічного захисту.

▪️Передбачається, що перелік інвазійних видів дерев зі значною здатністю до неконтрольованого поширення вже найближчим часом буде сформований та затверджений наказом Міндовкілля.

​​Відходи руйнації в Україні вже можна порівняти з кількістю твердих побутових відходів, що в середньому утворюються в країні за рік

Значна частина з них може бути використана для подальшої відбудови країни.

На цьому наголосив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець під час селекторної наради щодо швидкого відновлення України, що відбулась під головуванням Прем’єр-міністра України за участі начальників обласних військових адміністрацій.

Серед обговорених питань - ситуація з відходами руйнації на Київщині, Житомирщині, Сумщині та Чернігівщині.

Руслан Стрілець: Обсяг відходів руйнації в Україні через військову агресію рф вже можна порівняти з кількістю твердих побутових відходів, що в середньому утворюються в країні за рік. А це близько 10-12 млн тонн. Хоча звичайно, остаточні цифри зможемо назвати лише після звільнення всіх наших земель від окупантів.

За словами Міністра, Уряд вже встановив чіткий алгоритм, що і як робити з такими відходами. Тож важливо, щоб регіони правильно організували цю роботу. Міністр навів приклад Київщини, яка першою пілотно взялася за виконання затвердженого Кабміном порядку поводження з відходами руйнації. Київською обласною військовою адміністрацією було облаштовано 62 тимчасових майданчики для складування таких відходів. Наразі з них використовується 48. Тут вже розміщено 144 тис. тонн відходів війни.

Механізм працює наступним чином: громади звозять відходи руйнації у місця тимчасового складування, де далі відбувається їх сортування, виокремлюються небезпечні, будівельні відходи тощо. Будівельні відходи подрібнюють для повторного використання.

“Якісна організація робіт на Київщині сприяла залученню міжнародних партнерів, які готові допомагати із сучасними технологіями, обладнанням, впровадженням конкретних рішень”, - зауважив Міністр.

Очищення територій від відходів війни триває і на інших деокупованих територіях.

“Ми зі свого боку готові допомагати регіонам, підказувати та синхронізувати зусилля. Так, Міндовкілля постійно веде перемовини з міжнародними партнерами щодо надання Україні необхідної допомоги - пересувних дробарок будівельних відходів, обладнання для фактичного розбору та сортування тощо. Адже наша мета, щоб відходи руйнації не поїхали на полігон, а були раціонально використані під час відновлення нашої країни. А воно неодмінно буде і буде масштабним”, - зазначив Руслан Стрілець.

​​🌲Міндовкілля пропонує внести до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО праліси та старовікові хвойні ліси Карпат

🔹Таку пропозицію на засіданні Національної комісії у справах ЮНЕСКО на її розгляд внесли перший заступник Міністра Руслан Гречаник та директор Департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Едуард Арустамян.

🔹Вони запропонували розглянути можливість внесення нового серійного транснаціонального об’єкта «Праліси та старовікові хвойні верхньогірні ліси Карпат» до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

💬За словами Руслана Гречаника, попри війну Міндовкілля продовжує працювати для збереження української природної спадщини. Включення унікальних пралісів та старовікових хвойних верхньогірних лісів Карпат до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, це додаткові гарантії для захисту цих цінних територій. Крім того, це виконання міжнародних зобов’язань у рамках євроінтеграції.

🔹Тобто, створення такого об’єкта працюватиме в синергії зі Стратегією збереження біорізноманіття до 2030 року «Повернення природи в наше життя», що включає чітке зобов’язання забезпечити сувору юридичну охорону всіх первинних і старовікових лісів ЄС, а також Лісової стратегії ЄС до 2030 року, згідно з якою всі первинні та старі ліси, що вціліли, мають перебувати під суворою правовою охороною.

🔹Також учасники засідання обговорили поточний стан справ у Секторах ЮНЕСКО та затвердили їх персональні склади. Серед іншого був затверджений і персональний склад Сектору природної спадщини Національної комісії у справах ЮНЕСКО.

🔹Одним із пріоритетів роботи Сектору стане залучення допомоги в рамках Програми секторальної підтримки та налагодження міжнародної співпраці для розвитку біосферних резерватів України.

🔹До Сектору природної спадщини увійшли представники природоохоронних установ. Серед них фахівці Карпатського біосферного заповідника, нацпарків «Синевир», «Ужанський», «Бойківщина», «Горгани», Інституту агроекології і природокористування НААН України, ГО «Дунайсько-Карпатська Програма» та Українського товариства охорони птахів.

💬«Впевнений, що це дозволить природоохоронним установам мати більший вплив, у тому числі й в галузі науки, оскільки представники Біосферного заповідника «Aсканія-Нова», Деснянсько‐Старогутського та Шацького нацпарків також увійшли до складу Сектору науки», - зазначив Едуард Арустамян.

🖇Нагадаємо, що у 2007 році першими до Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО увійшли осередки букових пралісів Українських та Словацьких Карпат. Згодом туди потрапили старовікові букові ліси Німеччини, а у 2017 році – ще 63 ділянки з десяти країн Європи.

Завдяки цьому сформувався транснаціональний серійний об'єкт «Букові праліси й давні ліси Карпат та інших регіонів Європи», який містить 78 складових частин із 12 країн Європи. Важливо зазначити, що з 92 тисяч гектарів природної спадщини третина або 29 тисяч гектарів це українські праліси.

Україна – країна з дивовижною природою. Але російське вторгнення в нашу державу завдає непоправної шкоди довкіллю. Десятки рідкісних тварин та унікальні заповідники України знищуються через російську агресію. Шкода, завдана людям і природі в цій війні, нищівна. Але разом ми можемо це зупинити.

——

Ukraine is a country with amazing nature. But the Russian invasion of our country causes irreparable damage to the environment. Dozens of rare animals and unique reserves of Ukraine are being destroyed due to Russian aggression. The damage caused to people and nature in this war is devastating. But together we can stop it.

United24 Media

🦌 У нацпарку «Синевир» стадо косуль гуляє ранковим лісом.

Кадри зафільмувала державна служба охорони НПП «Синевир» під час зимового обліку фауни.

Цього року на території нацпарку спостерігається збільшення чисельності багатьох видів диких тварин. Працівники парку припускають, що однією з причин є міграційні процеси, спричинені широкомасштабним вторгненням рф на територію України.

Щоб тварини могли комфортніше перезимувати, природоохоронці постійно підкормлюють їх різними кормами.

Після 14 ракетних атак на українську енергосистему росіяни тепер намагаються позбавити українців доступу до водопостачання. Після часткового руйнування та зумисного відкриття росіянами шлюзів Каховської ГЕС ми щодня втрачаємо тисячі кубометрів води. Через що частина населених пунктів, яка отримує воду саме з Дніпра, може залишитися без доступу до питної води.

Ще більшою є атомна загроза. Зниження рівня води у сховищі може призвести до неналежного функціонування систем охолодження Запорізької АЕС. Тому цивілізований світ не повинен мовчати. Україна закликає всіма доступними засобами тиснути на росію, аби вона закрила шлюзи та відновила гідротехнічні споруди на Каховській ГЕС. Або ж дозволила це зробити українським фахівцям.

💠 В умовах війни та післявоєнного відновлення Україна мусить дбати про власні природні ресурси.

📄 Уряд на сьогоднішньому засіданні затвердив список корисних копалин, які мають стратегічне значення для економіки та оборони, а також родовищ, де їх видобувають. Ідеться про ванадій, літій, титан, уран та сіль.

📍 26 родовищ будуть надаватися у користування на умовах угод про розподіл продукції. Це створить широкі можливості інвестору в реалізації проекту, а держава отримає свою частку, яка буде використана для розвитку української економіки.

​​🌿Міндовкілля запрошує обговорити “зелену книгу” поточного стану та перспектив розвитку державної системи моніторингу довкілля

Міндовкілля спільно з командою підтримки реформ запрошує під час круглого столу обговорити аналітичний документ «Моніторинг довкілля: аналітична записка щодо стану та перспектив розвитку державної системи моніторингу довкілля» та шляхи розвитку системи моніторингу довкілля в Україні.

Зазначимо, що в Україні триває реформа державної системи моніторингу довкілля та перетворення її на ефективну, прозору та відкриту система, яка стане важливою складовою державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища і дозволить оперативно виявляти та реагувати на екологічні загрози.

Запрошуємо долучитися до зустрічі представників громадських організацій, асоціацій, органів державної влади, бізнесу, міжнародних проєктів, наукових установ та інших заінтересованих сторін.

🗓️Дата проведення: 16 лютого 2023 року о 15:00.

📲Формат: онлайн-платформа.

📝Реєстрація за посиланням до 10:00 16 лютого 🔗 https://bit.ly/3RZ5pH4

​​⚡️Руслан Стрілець: Україна та ЄС домовились об'єднати ініціативи зі збереження та примноження лісів

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець разом з Єврокомісаром з питань навколишнього середовища, океанів та рибальства Віргініюсом Сінкявічусом із робочим візитом побували у селекційно-насіннєвому центрі на Житомирщині.

Центр побудований уже під час повномасштабного вторгнення і знаходиться буквально за 15 км від Білорусі. Єврокомісару показали роботу сучасної системи трирівневого відеонагляду за лісовими масивами та продемонстрували проміжні результати і плани реформування лісового господарства.

💬“4 млрд дерев у ЄС. Домовилися із паном Сінкявічусом об’єднати ініціативи зі збереження та примноження лісів. Це вкотре доводить, що Україна - частина ЄС. Українська ініціатива з відтворення лісів повністю відповідає новій лісовій стратегії ЄС до 2030 року, в рамках якої передбачено висадити до 2030 року 3 млрд дерев, а також Стратегічному плану ООН щодо лісів на 2017-2030 роки, однією з цілей якого є збільшення площі лісів на 3%”, - зазначив Руслан Стрілець.

💬За словами Сінкявічуса, лісогосподарські практики України під час активних бойових дій є показовими для Європи, оскільки Україна продовжує закладати ліси на деокупованих територіях там, де їх ущент спалили, а також виконувати довоєнну програму з заліснення.

Єврокомісар висловив впевненість, що збройна агресія росії не може бути перепоною для того, щоб будувати мости між Україною та ЄС, а навпаки – вона мотивує об’єднуватися ще більше.

​​🌳У Міндовкілля презентували аналіз поточного стану та перспектив розвитку державної системи моніторингу довкілля

Міндовкілля спільно з командою підтримки реформ на круглому столі презентували аналітичний документ “Моніторинг довкілля: аналітична записка щодо стану та перспектив розвитку державної системи моніторингу довкілля” та шляхи розвитку системи моніторингу довкілля в Україні.

Участь у заході взяли представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, асоціацій, бізнесу, міжнародних проєктів, наукових установ та інших.

Учасникам на ознайомлення була представлена презентація аналізу поточного стану державної системи моніторингу довкілля, функціонування кожної її підсистеми та перспективи подальшого розвитку.

Після завершення презентації відбулося жваве обговорення, де всі бажаючі змогли поставити свої запитання та висловити пропозиції.

💬“Ми говоримо зараз про побудову нової ефективної моделі моніторингу довкілля, як це зроблено в усіх цивілізованих країнах ЄС. Ми отримали величезне право називатися кандидатами до членства в ЄС, тому повинні приводити у відповідність також наше законодавство. У нашому випадку ми говоримо про євроінтеграцію довкіллєвої сфери. Незважаючи на ті складні часи, які переживає Україна, триває дуже масштабний процес і я дякую кожному, хто до нього долучений. Це кропітка робота, яка, я сподіваюсь, буде мати ефективні результати”, - зазначив заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Євгеній Федоренко.

Варто також зазначити, що на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування було схвалено законопроєкт №7327, який стане передумовою реформування державної системи моніторингу довкілля. Документ готовий до розгляду Верховною Радою у другому читанні.

💬“У мене, як державного службовця, є мрія, щоб на одному ресурсі була відображена вся інформація про стан нашого довкілля. Для цього вже фіналізовано законопроєкт, який готується до розгляду у другому читанні. І я прошу всіх народних депутатів його підтримати. Після цього ми під кожну систему моніторингу будемо розробляти додаткові нормативно-правові акти, як зазначено в законі. Усі зацікавлені сторони можуть до цього долучатися. Зараз, після вторгнення агресора на нашу землю, нам особливо важливо розуміти стан нашого довкілля. Звісно, нам допомагають експерти, в тому числі міжнародні, в розрахунку збитків, шкоди довкіллю. Але якби вже працювала дієва система моніторингу, процес був би набагато простішим”, - підкреслила директор Департаменту запобігання промисловому забрудненню та кліматичної політики Міндовкілля Вікторія Киреєва.

Також було домовлено найближчим часом організувати ще одне обговорення аналітичного документа, до якого зможуть долучитись усі зацікавлені сторони.

​​✅🌲Міндовкілля разом з науковцями та експертами обговорили доцільність використання інтродукованих видів дерев у відтворенні лісів

У Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбувся Всеукраїнський круглий стіл на тему: “Перспективи відтворення лісів України: можливості використання інтродуцентів та загрози інвазійних видів”.

Участь в обговоренні взяли заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький та радниця Міністра, голова ГО “Всеукраїнська екологічна ліга” Тетяна Тимочко, проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності НУБіП України Вадим Кондратюк, експерти, громадські організації та інші.

💬“Рішенням РНБО України “Про охорону, захист, використання та відтворення лісів України в особливий період” та Указом Президента України, Кабінету Міністрів, Міндовкіллю доручено спільно з Національною академією наук, Національною академією аграрних наук України опрацювати питання стосовно розроблення наукових рекомендацій щодо застосування певних перспективних репродуктивних видів деревних порід. У січні наше Міністерство розпочало цю дискусію і я зрозумів, що є дві позиції щодо можливості чи неможливості застосування інтродуктивних видів деревних порід. Мета сьогоднішнього обговорення - почути пропозиції провідних фахівців, науковців в цій галузі, в результаті яких ми підготуємо єдине рішення, про яке проінформуємо РНБО”, - зазначив Олександр Краснолуцький.

Так, наразі в лісах Держлісагентства зростають 73 інтродуковані види та підвиди дерев і чагарників загальною площею 351 тис. га, що становить 5,2% від загальної площі вкритої лісом земель. Однією з пропозицій було розглянути можливість часткової заборони інтродукованих видів дерев із переглядом їх переліку раз на три роки.

Однак, за словами Тетяни Тимочко, науковці Всеукраїнської екологічної ліги давно поставили питання про те, що інвазійні види є однією з найбільших загроз біорізноманіттю, тому необхідно кардинально переглянути використання інтродуцентів у відтворенні лісів із урахуванням зміни клімату.

💬“Є сотні досліджень, які показують, що будь-які чужорідні види, навіть якщо вони не мають інвазійних властивостей, в разі насадження в локальну екосистему, захоплюють цю територію і витісняють аборигенні види. Ми говоримо не про комерційні плантації, а про відновлення лісів після російської навали. Застосування чужорідних видів для створення сталих і стійких лісових насаджень, масивів чи лісосмуг апріорі суперечить захисту біорізноманіття. У грудні 2022 року Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець з делегацією були в Монреалі на Всесвітній конференції з питань біорізноманіття СОР15. І саме там гостро стояло питання про проблеми інвазійних чужорідних видів. Боротьба з ними визначена однією з ключових цілей світової спільноти. Нам потрібно висаджувати ліси виключно з наших пріоритетних аборигенних видів”, - зазначила вона.

​​⚡️ ЄС виділить 7 млн євро на реалізацію проєктів зеленої розбудови українських міст

Про початок реалізації європейської ініціативи “Фенікс” Комісар ЄС з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства Віргініюс Сінкявічюс оголосив під час спільного брифінгу з Міністром захисту довкілля та природних ресурсів України Русланом Стрільцем.

💬 “ЄС виділить 7 млн євро на зелену розбудову українських міст. Те, як буде виглядати Україна, залежить від проектування. Тому це буде співпраця між європейськими та українськими архітекторами, які проектуватимуть зелені будинки, енергоефективні сучасні школи, дитячі садки”, - зазначив Єврокомісар.

За його словами, кошти виділять вже у квітні поточного року з двох джерел: у рамках програми місії Horizon Europe Cities та програми LIFE. До грудня цей процес має бути фіналізованим.

Програма «ФЕНІКС» спрямовуватиметься на допомогу в плануванні під час реконструкції; підтримку у розробці кліматично нейтральних стратегій; обмін знаннями в управлінні зеленим розумним містом; обмін передовою практикою у сфері сталого розвитку та кліматичної нейтральності.

💬 “Попереду у нас досить складний та тривалий шлях післявоєнного відновлення на засадах Європейського зеленого курсу. І фінансова підтримка в рамках ініціативи “ФЕНІКС” є дуже важливою для відбудови “зелених розумних” міст в Україні. Така ініціатива - це можливість не просто зрозуміти, що потрібно для відновлення України, а й уніфікувати підходи. В першу чергу, з точки зору мінімізації впливу на довкілля під час відбудови наших міст”, - зазначив Руслан Стрілець.

У рамках брифінгу також анонсовано початок двосторонніх консультацій між Європейською комісією та Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України щодо пришвидшення адаптації українського довкіллєвого законодавства до європейського. Вперше в практиці України буде започатковано такий багатовимірний діалог Україна-ЄС на технічному та експертному рівнях - і саме у довкіллєвій сфері.

💬 “Для нас дуже цінно, що Міністерство матимемо можливість співпрацювати з відповідним директоратом Єврокомісії. На першому короткостроковому етапі маємо спільно верифікувати певну дорожню карту щодо необхідних дій по продовженню євроінтеграційного курсу у сфері захисту довкілля. У 2022 році в Україні було ухвалено 7 важливих євроінтеграційних довкіллєвих законопроєктів. Однак варто говорити не лише про прийняття законів, а й про впровадження їх норм на практиці. І Міністерство має чітке розуміння як і куди рухатися. Важливо, що цим шляхом ми будемо йти не самі, а з європейськими експертами та фахівцями”, - розповів Руслан Стрілець.