📈 У 2021 році викиди парникових газів в нашій країні склали 341,5 млн. т СО2-еквіваленту. Це на 62,5% менше від обсягу 1990 року, однак на 7,5% більше відносно 2020 року.
Таким є аналіз даних відповідно до Національного кадастру антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів, який підготувало Міндовкілля спільно із Національним центром обліку викидів парникових газів.
Як змінювалась кількість викидів парникових газів в Україні упродовж 30 років?
Динаміка безпосередньо залежала від економічних та суспільних подій, що відбувалися в країні у той чи інший період часу.
Більше інформації на нашому сайті.
Таким є аналіз даних відповідно до Національного кадастру антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів, який підготувало Міндовкілля спільно із Національним центром обліку викидів парникових газів.
Як змінювалась кількість викидів парникових газів в Україні упродовж 30 років?
Динаміка безпосередньо залежала від економічних та суспільних подій, що відбувалися в країні у той чи інший період часу.
Більше інформації на нашому сайті.
❤8👍3
🇺🇦🇪🇺Впровадження євроінтеграційних реформ у природоохоронній сфері: Міндовкілля підготувало звіт про оцінку поточного стану прогресу
Міндовкілля підготувало відповідні інформаційно-довідкові матеріали щодо прогресу, досягнутого Україною в частині виконання політичних та економічних критеріїв для вступу до ЄС (за період 2022 року та початок 2023 року) у сфері довкілля та зміни клімату.
Міністерство наразі активно працює над аналізом національного природоохоронного законодавства на відповідність праву ЄС. Адже цей напрямок на рівні Уряду визначено як найбільш пріоритетний та ключовий з огляду на отриманий Україною статусу кандидата на вступ в ЄС.
За 2022-2023 роки у природоохоронній сфері прийнято низку євроінтеграційних Законів:
▪️ «Про ратифікацію Поправки та Другої поправки до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті»,
▪️ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря»,
▪️ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля»,
▪️ «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів»,
▪️ «Про управління відходами»,
▪️ «Про хімічну безпеку та управління хімічною продукцією».
З метою поглиблення імплементації права ЄС за вказаний період також прийнято відповідні підзаконні нормативно-правові акти, зокрема:
▪️ розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.12.2022 № 1134-р «Про схвалення Водної стратегії України на період до 2050 року»,
▪️ постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1466 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2023 рік»,
▪️ наказ Міндовкілля від 01.08.2022 № 267 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження короткострокових планів дій», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.09.2022 за № 1086/38422;
▪️ наказ Міндовкілля від 01.08.2022 № 268 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження планів поліпшення якості атмосферного повітря», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.09.2022 за № 1071/38407.
Також наказами Міндовкілля затверджено:
▪️ Програму державного моніторингу вод (у частині діагностичного моніторингу прибережних і морських вод Чорного та Азовського морів) на період до 2026 року;
▪️ Програму державного моніторингу вод (у частині діагностичного моніторингу підземних вод) на 2022 рік;
▪️ Програму моніторингу вод (в частині діагностичного та операційного моніторингу поверхневих вод) на 2023 рік.
📎 Довідково
Європейська комісія щороку ухвалює свій «Пакет розширення», тобто пакет документів, що пояснює її політику стосовно розширення ЄС. Основою цього пакету є повідомлення, в якому підбиваються підсумки подій за кожний рік; розглядається прогрес, досягнутий країнами-кандидатами; виклики, з якими вони зіткнулися; реформи, які необхідно впровадити, а також пропозиції щодо подальших дій. Пакет містить також звіти, у яких Європейська комісія представляє свою детальну щорічну оцінку поточного стану прогресу реформ країни-кандидата, які розміщуються на її офіційному вебсайті. Відповідні оцінки супроводжуються рекомендаціями та вказівками щодо пріоритетів реформ.
Міндовкілля підготувало відповідні інформаційно-довідкові матеріали щодо прогресу, досягнутого Україною в частині виконання політичних та економічних критеріїв для вступу до ЄС (за період 2022 року та початок 2023 року) у сфері довкілля та зміни клімату.
Міністерство наразі активно працює над аналізом національного природоохоронного законодавства на відповідність праву ЄС. Адже цей напрямок на рівні Уряду визначено як найбільш пріоритетний та ключовий з огляду на отриманий Україною статусу кандидата на вступ в ЄС.
За 2022-2023 роки у природоохоронній сфері прийнято низку євроінтеграційних Законів:
▪️ «Про ратифікацію Поправки та Другої поправки до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті»,
▪️ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря»,
▪️ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля»,
▪️ «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів»,
▪️ «Про управління відходами»,
▪️ «Про хімічну безпеку та управління хімічною продукцією».
З метою поглиблення імплементації права ЄС за вказаний період також прийнято відповідні підзаконні нормативно-правові акти, зокрема:
▪️ розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.12.2022 № 1134-р «Про схвалення Водної стратегії України на період до 2050 року»,
▪️ постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1466 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2023 рік»,
▪️ наказ Міндовкілля від 01.08.2022 № 267 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження короткострокових планів дій», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.09.2022 за № 1086/38422;
▪️ наказ Міндовкілля від 01.08.2022 № 268 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження планів поліпшення якості атмосферного повітря», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.09.2022 за № 1071/38407.
Також наказами Міндовкілля затверджено:
▪️ Програму державного моніторингу вод (у частині діагностичного моніторингу прибережних і морських вод Чорного та Азовського морів) на період до 2026 року;
▪️ Програму державного моніторингу вод (у частині діагностичного моніторингу підземних вод) на 2022 рік;
▪️ Програму моніторингу вод (в частині діагностичного та операційного моніторингу поверхневих вод) на 2023 рік.
📎 Довідково
Європейська комісія щороку ухвалює свій «Пакет розширення», тобто пакет документів, що пояснює її політику стосовно розширення ЄС. Основою цього пакету є повідомлення, в якому підбиваються підсумки подій за кожний рік; розглядається прогрес, досягнутий країнами-кандидатами; виклики, з якими вони зіткнулися; реформи, які необхідно впровадити, а також пропозиції щодо подальших дій. Пакет містить також звіти, у яких Європейська комісія представляє свою детальну щорічну оцінку поточного стану прогресу реформ країни-кандидата, які розміщуються на її офіційному вебсайті. Відповідні оцінки супроводжуються рекомендаціями та вказівками щодо пріоритетів реформ.
👍5❤4
⚡️Парламент схвалив у першому читанні урядовий законопроєкт № 8410, який удосконалює норми чинного Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»
Сьогодні Парламент зробив перший крок до спрощення та цифровізації процедури ОВД. 253 народних депутати підтримали у першому читанні урядовий законопроєкт № 8410, який удосконалює норми чинного Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
Документ закладає підґрунтя для повоєнної відбудови України та розвитку бізнесу, враховуючи довкіллєву складову.
Що дає законопроєкт:
▪️ зручність проходження процедури ОВД за рахунок переведення її у цифровий формат;
▪️ скорочення реальних строків проведення ОВД. Сьогодні загалом бізнес витрачає на всі етапи процедури близько 216 днів. Після схвалення законопроєкту у другому читанні всі етапи – до 67 днів;
▪️ усунення дискреційних повноважень чиновників при ухваленні рішень;
▪️ більш ефективне і адресне інформування громадськості про початок процедури, можливість онлайн підписатися на обрані справи та відстежувати перебіг їх розгляду. Кожен українець чи громадська організація зможе підписатися на отримання сповіщень з реєстру ОВД та оперативно дізнаватися про кожен новий доданий у процедурі документ.
За словами Міністра Руслана Стрільця, скорочення тривалості процедури не порушує Директиви ЄС з ОВД та Орхуську конвенцію та ніяким чином не вплине на якість її проведення. Процедура ОВД набуде зручнішого формату для усіх суб'єктів її проведення, але при цьому не втратить жодного елемента.
💬Руслан Стрілець: «Попри складний час військової збройної агресії російської федерації, ми пропонуємо запровадити рішення, які дозволяють рухатись відповідно до євроінтеграційних цілей країни при цьому пом’якшуючи регуляторний тиск на бізнес. Адже маємо не забувати, що вже сьогодні потрібно закладати підґрунтя для швидкої відбудови України за європейськими стандартами».
Сьогодні Парламент зробив перший крок до спрощення та цифровізації процедури ОВД. 253 народних депутати підтримали у першому читанні урядовий законопроєкт № 8410, який удосконалює норми чинного Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
Документ закладає підґрунтя для повоєнної відбудови України та розвитку бізнесу, враховуючи довкіллєву складову.
Що дає законопроєкт:
▪️ зручність проходження процедури ОВД за рахунок переведення її у цифровий формат;
▪️ скорочення реальних строків проведення ОВД. Сьогодні загалом бізнес витрачає на всі етапи процедури близько 216 днів. Після схвалення законопроєкту у другому читанні всі етапи – до 67 днів;
▪️ усунення дискреційних повноважень чиновників при ухваленні рішень;
▪️ більш ефективне і адресне інформування громадськості про початок процедури, можливість онлайн підписатися на обрані справи та відстежувати перебіг їх розгляду. Кожен українець чи громадська організація зможе підписатися на отримання сповіщень з реєстру ОВД та оперативно дізнаватися про кожен новий доданий у процедурі документ.
За словами Міністра Руслана Стрільця, скорочення тривалості процедури не порушує Директиви ЄС з ОВД та Орхуську конвенцію та ніяким чином не вплине на якість її проведення. Процедура ОВД набуде зручнішого формату для усіх суб'єктів її проведення, але при цьому не втратить жодного елемента.
💬Руслан Стрілець: «Попри складний час військової збройної агресії російської федерації, ми пропонуємо запровадити рішення, які дозволяють рухатись відповідно до євроінтеграційних цілей країни при цьому пом’якшуючи регуляторний тиск на бізнес. Адже маємо не забувати, що вже сьогодні потрібно закладати підґрунтя для швидкої відбудови України за європейськими стандартами».
👍18
🔎 Як сформувати ефективний план поліпшення якості повітря в регіоні?
Згідно з діючим законодавством у разі, якщо в населеному пункті зафіксовано перевищення граничних величин забруднювальних речовин в повітрі, місцеві органи влади мають розробити плани покращення якості повітря. А якщо встановлено загрозу перевищення порогів небезпеки для діоксиду сірки, діоксиду азоту, озону, то сформувати короткострокові плани дій.
Щоб полегшити цей процес, Міндовкілля спільно із експертами проєкту APENA 2 та команди підтримки реформ при Міністерстві розробило відповідні Методичні рекомендації щодо розробки таких планів. За основу взяли європейський досвід. Зокрема, Польщі та Болгарії.
Заходи з покращення стану повітря у цих країнах досить різноманітні - це наприклад, коригування автомобільного руху та проведення будівельних робіт, модернізація побутового опалення, створення додаткових зелених зон у містах тощо. Все залежить від того, на яке джерело забруднення прагнуть вплинути, які дії матимуть найбільший ефект при мінімальних витратах та враховуючи суспільні інтереси. При плануванні орієнтуються на дані моніторингу стану повітря, аналіз джерел забруднення, точні розрахунки та моделювання впливу.
Загалом У Європейському Союзі Спільним дослідницьким центром (Joint Research Center) Європейської Комісії напрацьовано Каталог заходів з поліпшення якості повітря https://aqm.jrc.ec.europa.eu/measure-catalogue/. Він ґрунтується на найкращих практик країн ЄС.
Спираючись на ці практики Міндовкілля напрацювало Методичні рекомендації щодо змісту та порядку розроблення планів поліпшення якості атмосферного повітря та короткострокових планів дій в Україні. Ознайомитися з ними можна за посиланням.
Найближчим часом Міндовкілля проведе онлайн вебінар для органів управління якості атмосферного повітря та громадськості щодо складання планів поліпшення якості атмосферного повітря та короткострокових планів дій.
ℹ️ Нагадаємо, складання планів поліпшення якості атмосферного повітря та короткострокових планів дій для зон та агломерацій передбачено у Директиві ЄС 2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи. Положення цієї директиви також важливо повністю імплементувати Україні.
Тож ще у липні 2019 року Урядом було схвалено Постанову № 827 “Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря”.
На виконання цієї постанови наказами Міндовкілля від 01.08.2022 № 267 та від 01.08.2022 № 268 затверджено порядки розроблення короткострокових планів дій та планів поліпшення якості атмосферного повітря відповідно.
Згідно з діючим законодавством у разі, якщо в населеному пункті зафіксовано перевищення граничних величин забруднювальних речовин в повітрі, місцеві органи влади мають розробити плани покращення якості повітря. А якщо встановлено загрозу перевищення порогів небезпеки для діоксиду сірки, діоксиду азоту, озону, то сформувати короткострокові плани дій.
Щоб полегшити цей процес, Міндовкілля спільно із експертами проєкту APENA 2 та команди підтримки реформ при Міністерстві розробило відповідні Методичні рекомендації щодо розробки таких планів. За основу взяли європейський досвід. Зокрема, Польщі та Болгарії.
Заходи з покращення стану повітря у цих країнах досить різноманітні - це наприклад, коригування автомобільного руху та проведення будівельних робіт, модернізація побутового опалення, створення додаткових зелених зон у містах тощо. Все залежить від того, на яке джерело забруднення прагнуть вплинути, які дії матимуть найбільший ефект при мінімальних витратах та враховуючи суспільні інтереси. При плануванні орієнтуються на дані моніторингу стану повітря, аналіз джерел забруднення, точні розрахунки та моделювання впливу.
Загалом У Європейському Союзі Спільним дослідницьким центром (Joint Research Center) Європейської Комісії напрацьовано Каталог заходів з поліпшення якості повітря https://aqm.jrc.ec.europa.eu/measure-catalogue/. Він ґрунтується на найкращих практик країн ЄС.
Спираючись на ці практики Міндовкілля напрацювало Методичні рекомендації щодо змісту та порядку розроблення планів поліпшення якості атмосферного повітря та короткострокових планів дій в Україні. Ознайомитися з ними можна за посиланням.
Найближчим часом Міндовкілля проведе онлайн вебінар для органів управління якості атмосферного повітря та громадськості щодо складання планів поліпшення якості атмосферного повітря та короткострокових планів дій.
ℹ️ Нагадаємо, складання планів поліпшення якості атмосферного повітря та короткострокових планів дій для зон та агломерацій передбачено у Директиві ЄС 2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи. Положення цієї директиви також важливо повністю імплементувати Україні.
Тож ще у липні 2019 року Урядом було схвалено Постанову № 827 “Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря”.
На виконання цієї постанови наказами Міндовкілля від 01.08.2022 № 267 та від 01.08.2022 № 268 затверджено порядки розроблення короткострокових планів дій та планів поліпшення якості атмосферного повітря відповідно.
👍13
👨💻Міндовкілля запрошує взяти участь у засіданні робочої групи з проведення первинної оцінки стану імплементації актів права ЄС у сфері захисту довкілля
Міндовкілля запрошує представників наукових установ, проєктів міжнародно-технічної допомоги, громадських організації, провідних фахівців та експертів у відповідних сферах долучитися до обговорення пріоритетних заходів щодо проведення первинної оцінки стану імплементації актів права ЄС у сфері захисту довкілля по розділу 27.
Коли: 18 квітня 2023 року о 10:00
Де: онлайн платформа Webex.
Посилання для приєднання
(Номер наради: 2366 296 1167; Пароль: F5saqmrxJ29)
🖇Нагадаємо, що наприкінці березня у Міндовкіллі було утворено Міжвідомчу робочу групу, яка наразі проводить первинну оцінку стану імплементації актів права ЄС у сфері захисту довкілля.
Міндовкілля запрошує представників наукових установ, проєктів міжнародно-технічної допомоги, громадських організації, провідних фахівців та експертів у відповідних сферах долучитися до обговорення пріоритетних заходів щодо проведення первинної оцінки стану імплементації актів права ЄС у сфері захисту довкілля по розділу 27.
Коли: 18 квітня 2023 року о 10:00
Де: онлайн платформа Webex.
Посилання для приєднання
(Номер наради: 2366 296 1167; Пароль: F5saqmrxJ29)
🖇Нагадаємо, що наприкінці березня у Міндовкіллі було утворено Міжвідомчу робочу групу, яка наразі проводить первинну оцінку стану імплементації актів права ЄС у сфері захисту довкілля.
👍10
Модернізація системи моніторингу повітря в Україні: Міндовкілля та Фінський метеорологічний інститут визначають напрямки співпраці та обсяги технічної допомоги
За підтримки Уряду Фінляндії в Україні планують запустити проєкт з підвищення інституційної спроможності нашої країни у сфері моніторингу атмосферного повітря.
Потреби України у допомозі міжнародних партнерів, а також попередній обсяг завдань та першочергових спільних кроків, обговорили на онлайн зустрічі представники Міндовкілля та Фінського метеорологічного інституту.
Планується, що робота фінського проєкту МТД в Україні буде спрямована на:
▪️ підтримку в управлінні якістю повітря та модернізації системи моніторингу,
▪️ моделювання та прогнозування якості повітря,
▪️ дослідження впливу війни на якість повітря на основі супутникових даних,
▪️ підвищення обізнаності українських фахівців у сфері моніторингу атмосферного повітря.
Орієнтовний бюджет проєкту складатиме 1 млн євро. Строк реалізації - 3-4 роки.
ℹ️ Нагадаємо, у березні цього року у рамках візиту делегації Прем’єр-міністерки Фінляндії Санни Марін в Україну Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець і Міністерка навколишнього середовища та зміни клімату Фінляндії Maria Ohisalo домовилися про співпрацю у сфері розвитку моніторингу довкілля та екологічного будівництва. Домовленості закріпили підписанням меморандуму.
Тоді Міністерка Марія Огісало анонсувала, що співпраця у сфері моніторингу довкілля має розпочатися вже цієї весни.
Підґрунтя ж співпраці між довкіллєвими відомствами обох країн були закладені ще раніше - під час зустрічі Руслана Стрільця та Марії Огісало на СОР15 в Монреалі.
За підтримки Уряду Фінляндії в Україні планують запустити проєкт з підвищення інституційної спроможності нашої країни у сфері моніторингу атмосферного повітря.
Потреби України у допомозі міжнародних партнерів, а також попередній обсяг завдань та першочергових спільних кроків, обговорили на онлайн зустрічі представники Міндовкілля та Фінського метеорологічного інституту.
Планується, що робота фінського проєкту МТД в Україні буде спрямована на:
▪️ підтримку в управлінні якістю повітря та модернізації системи моніторингу,
▪️ моделювання та прогнозування якості повітря,
▪️ дослідження впливу війни на якість повітря на основі супутникових даних,
▪️ підвищення обізнаності українських фахівців у сфері моніторингу атмосферного повітря.
Орієнтовний бюджет проєкту складатиме 1 млн євро. Строк реалізації - 3-4 роки.
ℹ️ Нагадаємо, у березні цього року у рамках візиту делегації Прем’єр-міністерки Фінляндії Санни Марін в Україну Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець і Міністерка навколишнього середовища та зміни клімату Фінляндії Maria Ohisalo домовилися про співпрацю у сфері розвитку моніторингу довкілля та екологічного будівництва. Домовленості закріпили підписанням меморандуму.
Тоді Міністерка Марія Огісало анонсувала, що співпраця у сфері моніторингу довкілля має розпочатися вже цієї весни.
Підґрунтя ж співпраці між довкіллєвими відомствами обох країн були закладені ще раніше - під час зустрічі Руслана Стрільця та Марії Огісало на СОР15 в Монреалі.
👍10❤3
У Чистий четвер разом зі студентами та громадськими активістами, які багато років опікуються питаннями відродження та розвитку Нацпарку «Голосіївський», об'єдналися та почали наводити лад у цій природоохоронній зоні. Провели толоку, де на 9 локаціях зібрали майже 5 тонн сміття.
«Сьогодні я підписав новий проєкт зонування території парку «Голосіївський». Це рішення виправляє помилки 2019 року та збільшує заповідну зону парку до 20,4%. Адже Нацпарк “Голосіївський” – не парк розваг, не зона для пікніка, а місце збереження та відновлення природи. Тут не може бути незаконної забудови та нелегальних об’єктів господарювання. Тут не повинно залишитися ніяких проблемних питань із землею та власністю, і ми впевнено йдемо до цього», - зазначив Міністр Руслан Стрілець.
За словами Руслана Стрільця, наразі Міністерство приділяє багато уваги розвитку та збереженню цього головного «зеленого» місця столиці. Поступово і комплексно розв'язує проблеми, накопичені за попередні роки. Залучає до цього й екоактивну спільноту.
«Нам буде не соромно показати його іноземцям, які захочуть відвідати столицю Незламної Країни після нашої перемоги. А для жителів Києва «Голосіївський» стане улюбленим місцем для здорового відпочинку, де людина буде відчувати свою єдність із природою, не полишаючи міську межу.
Дякую всім, хто був сьогодні з нами в парку «Голосіївський». Дякую всім, хто дбає про довкілля у своїх містах і селах по всій Україні. Це – частина нашого шляху до перемоги та здорового довкілля»,- наголосив Міністр.
«Сьогодні я підписав новий проєкт зонування території парку «Голосіївський». Це рішення виправляє помилки 2019 року та збільшує заповідну зону парку до 20,4%. Адже Нацпарк “Голосіївський” – не парк розваг, не зона для пікніка, а місце збереження та відновлення природи. Тут не може бути незаконної забудови та нелегальних об’єктів господарювання. Тут не повинно залишитися ніяких проблемних питань із землею та власністю, і ми впевнено йдемо до цього», - зазначив Міністр Руслан Стрілець.
За словами Руслана Стрільця, наразі Міністерство приділяє багато уваги розвитку та збереженню цього головного «зеленого» місця столиці. Поступово і комплексно розв'язує проблеми, накопичені за попередні роки. Залучає до цього й екоактивну спільноту.
«Нам буде не соромно показати його іноземцям, які захочуть відвідати столицю Незламної Країни після нашої перемоги. А для жителів Києва «Голосіївський» стане улюбленим місцем для здорового відпочинку, де людина буде відчувати свою єдність із природою, не полишаючи міську межу.
Дякую всім, хто був сьогодні з нами в парку «Голосіївський». Дякую всім, хто дбає про довкілля у своїх містах і селах по всій Україні. Це – частина нашого шляху до перемоги та здорового довкілля»,- наголосив Міністр.
👍18❤2
На одній з локацій толоки у Нацпарку «Голосіївський» фахівці Міндовкілля не лише поприбирали сміття, а й спільно із волонтерами та науковцями парку розвісили 45 шпаківень та 20 годівниць для птахів. Ці штучні «будиночки» для пернатих допоможуть зберегти різноманітну орнітофауну екосистем Голосіївського нацпарку.
🔥20❤4👍2
Міндовкілля запрошує на круглий стіл, де будуть розглянуті основні аспекти ліцензування експорту або імпорту фторованих парникових газів
Міндовкілля запрошує взяти участь у круглому столі на тему «Практичні аспекти ліцензування експорту/імпорту фторованих парникових газів (погодження), підготовка до ратифікації Кігалійської поправки».
Коли: 25 квітня 2023 року об 11:00.
Де: онлайн платформа Webex.
Серед тем, що обговорюватимуться:
🔘 державна політика щодо скорочення споживання контрольованих речовин;
🔘 погодження експорту/імпорту фторованих парникових газів та товарів, що їх містять.
Реєстрація до 21 квітня 2023 року за посиланням >> https://docs.google.com/forms/d/1W2wFcdU3eY4HKhBFTceLT8doffkNlyHOzO3iX3AO-F0/edit.
Після реєстрації ви отримаєте посилання для приєднання до онлайн-конференції.
Міндовкілля запрошує взяти участь у круглому столі на тему «Практичні аспекти ліцензування експорту/імпорту фторованих парникових газів (погодження), підготовка до ратифікації Кігалійської поправки».
Коли: 25 квітня 2023 року об 11:00.
Де: онлайн платформа Webex.
Серед тем, що обговорюватимуться:
🔘 державна політика щодо скорочення споживання контрольованих речовин;
🔘 погодження експорту/імпорту фторованих парникових газів та товарів, що їх містять.
Реєстрація до 21 квітня 2023 року за посиланням >> https://docs.google.com/forms/d/1W2wFcdU3eY4HKhBFTceLT8doffkNlyHOzO3iX3AO-F0/edit.
Після реєстрації ви отримаєте посилання для приєднання до онлайн-конференції.
👍8
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
⚡️Разом з Офісом Генпрокурора України працюємо над притягненням до відповідальності російських окупантів за шкоду українському довкіллю
Про це розповів Міністр Руслан Стрілець у прямому ефірі в студії каналу «Ми – Україна».
Міністр наголосив, що питання впливу війни на довкілля стоїть на порядку денному державної політики з першого дня повномасштабного вторгнення.
По суті, сьогодні Міндовкілля спільно з Держекоінспекцією роблять унікальну для усього світу роботу – обраховують збитки довкіллю від бойових дій. Ця робота робиться відповідно до семи українських методик.
💬“Поява цих методик та робота за ними стали для нас своєрідним випробуванням, адже у світі до цього ніхто ніколи не робив такого. Сьогодні наша головна мета – щоб міжнародна спільнота визнала ці методики, щоб ту матеріальну шкоду, яку ми сьогодні нараховуємо, якомога швидше верифікували відповідні міжнародні організації. Аби Україна могла стягнути репарації з країни агресора за всі ті збитки довкіллю, які вони наносять”, - зазначив Міністр.
Про це розповів Міністр Руслан Стрілець у прямому ефірі в студії каналу «Ми – Україна».
Міністр наголосив, що питання впливу війни на довкілля стоїть на порядку денному державної політики з першого дня повномасштабного вторгнення.
По суті, сьогодні Міндовкілля спільно з Держекоінспекцією роблять унікальну для усього світу роботу – обраховують збитки довкіллю від бойових дій. Ця робота робиться відповідно до семи українських методик.
💬“Поява цих методик та робота за ними стали для нас своєрідним випробуванням, адже у світі до цього ніхто ніколи не робив такого. Сьогодні наша головна мета – щоб міжнародна спільнота визнала ці методики, щоб ту матеріальну шкоду, яку ми сьогодні нараховуємо, якомога швидше верифікували відповідні міжнародні організації. Аби Україна могла стягнути репарації з країни агресора за всі ті збитки довкіллю, які вони наносять”, - зазначив Міністр.
❤10
🌿🤓Міндовкілля спільно з APENA 3, U-Report Ukraine вітає усіх із Днем довкілля та замість 100 речень про важливість його збереження ділимося з вами добіркою книг, фільмів, курсів та ресурсів, які допоможуть глибше розібратися у багатьох довкіллєвих темах.
Усе зібрали в каруселі⬆️
Самонавчайтеся, робіть власні висновки і піклуйтеся про наше довкілля. Адже здорове навколишнє середовище є основою нашого існування на Планеті!🌏
Усе зібрали в каруселі⬆️
Самонавчайтеся, робіть власні висновки і піклуйтеся про наше довкілля. Адже здорове навколишнє середовище є основою нашого існування на Планеті!🌏
❤22
🕊Щиро вітаємо усіх з Великоднем!
Руслан Стрілець: “Це одне з найголовніших християнських свят. Воно містить у собі всі ті сенси, з якими й заради яких Ісус Христос прийшов у наш світ. Потрібно жити у мирі і злагоді, розвиватися, виховувати у собі доброчесність, співчуття, людяність. Україна переживає надважкі часи. Ми боремося проти лютого російського ворога. Просимо Бога у Великдень, щоб в Україні нарешті настав мирний світанок, а всі захисники та захисниці, медики та медикині, волонтери та волонтерки, усі, хто зараз наближає нашу перемогу, повернулися додому живі та здорові. Маємо перемогти на всіх фронтах – на передовій, в інформаційному просторі, на довкіллєвому фронті, на арені боротьби за репарації. Всюди”.
Молимося за нашу спільну мрію – Мир в Україні. Зі святом нас усіх!
Христос воскрес! Воістину воскрес!
Руслан Стрілець: “Це одне з найголовніших християнських свят. Воно містить у собі всі ті сенси, з якими й заради яких Ісус Христос прийшов у наш світ. Потрібно жити у мирі і злагоді, розвиватися, виховувати у собі доброчесність, співчуття, людяність. Україна переживає надважкі часи. Ми боремося проти лютого російського ворога. Просимо Бога у Великдень, щоб в Україні нарешті настав мирний світанок, а всі захисники та захисниці, медики та медикині, волонтери та волонтерки, усі, хто зараз наближає нашу перемогу, повернулися додому живі та здорові. Маємо перемогти на всіх фронтах – на передовій, в інформаційному просторі, на довкіллєвому фронті, на арені боротьби за репарації. Всюди”.
Молимося за нашу спільну мрію – Мир в Україні. Зі святом нас усіх!
Христос воскрес! Воістину воскрес!
❤24👍5
👨💻 е-Кабінет підприємця на ЕкоСистемі: чого очікує бізнес від нового сервісу
Запрошуємо суб'єктів господарювання долучитися до обговорення та висловити свою думку щодо найбільш актуальних функцій, які мають бути впроваджені у електронному кабінеті підприємця на ЕкоСистемі.
Наразі команда Міндовкілля активно працює над реалізацією цього ІТ-рішення.
За нашим задумом, у е-Кабінеті бізнес зможе ще швидше працювати, отримувати онлайн послуги та подавати звітність, а також матиме зручний доступ до всієї корисної довкіллєвої інформації.
У е-Кабінеті буде забезпечено:
▫️ автоматичну інтеграцію з довкіллєвими реєстрами;
▫️ функції «автозаповнення» документів під час оформлення послуги;
▫️ зв'язок з такими модулями ЕкоСистеми, як е-Відходи, е-Вода, е-Пестициди, е-Стратегічна екологічна оцінка, е-Клімат та е-ОВД.
📆 Початок дискусії: 20 квітня о 10:00
Долучитись до обговорення можна за посиланням: https://mepr.webex.com/mepr-ru/j.php?MTID=m1464b1039c6e0d23ff975ee8ed39f044
Запрошуємо суб'єктів господарювання долучитися до обговорення та висловити свою думку щодо найбільш актуальних функцій, які мають бути впроваджені у електронному кабінеті підприємця на ЕкоСистемі.
Наразі команда Міндовкілля активно працює над реалізацією цього ІТ-рішення.
За нашим задумом, у е-Кабінеті бізнес зможе ще швидше працювати, отримувати онлайн послуги та подавати звітність, а також матиме зручний доступ до всієї корисної довкіллєвої інформації.
У е-Кабінеті буде забезпечено:
▫️ автоматичну інтеграцію з довкіллєвими реєстрами;
▫️ функції «автозаповнення» документів під час оформлення послуги;
▫️ зв'язок з такими модулями ЕкоСистеми, як е-Відходи, е-Вода, е-Пестициди, е-Стратегічна екологічна оцінка, е-Клімат та е-ОВД.
📆 Початок дискусії: 20 квітня о 10:00
Долучитись до обговорення можна за посиланням: https://mepr.webex.com/mepr-ru/j.php?MTID=m1464b1039c6e0d23ff975ee8ed39f044
Cisco Webex Site
Meet virtually with Cisco Webex. Anytime, anywhere, on any device.
Simple, modern video meetings for everyone on the world's most popular and trusted collaboration platform.
👍4❤2
🐻На Закарпатті природоохоронці врятували маленьке ведмежа
16 квітня, на Великдень, працівники Ужанського Нацпарку врятували маленьке ведмежа, яке прибилося до околиць села Домашин Великоберезнянського району Закарпатської області. Про його появу поблизу села у Нацпарк повідомив сільський голова.
Наразі ведмежа вже у безпеці та передане під опіку фахівців Реабілітаційного центру бурого ведмедя НПП «Синевир».
Тепер його мають доправити в один з європейських центрів з реабілітації маленьких ведмежат. Після чого ведмедик буде повернений у дику природу за місцем вимушеного вилучення. Грецька недержавна організація ARCTUROS попередньо вже надала згоду на реабілітацію ведмедика.
Міндовкілля дякує фахівцям Ужанського НПП, Інституту екології Карпат НАН України, ГО «Еко-Галич», адміністрації НПП Синевир та усім небайдужим громадянам за порятунок ведмежа. Завдяки вашим зусиллям тварина врятована та після реабілітації знову опиниться у дикій природі.
16 квітня, на Великдень, працівники Ужанського Нацпарку врятували маленьке ведмежа, яке прибилося до околиць села Домашин Великоберезнянського району Закарпатської області. Про його появу поблизу села у Нацпарк повідомив сільський голова.
Наразі ведмежа вже у безпеці та передане під опіку фахівців Реабілітаційного центру бурого ведмедя НПП «Синевир».
Тепер його мають доправити в один з європейських центрів з реабілітації маленьких ведмежат. Після чого ведмедик буде повернений у дику природу за місцем вимушеного вилучення. Грецька недержавна організація ARCTUROS попередньо вже надала згоду на реабілітацію ведмедика.
Міндовкілля дякує фахівцям Ужанського НПП, Інституту екології Карпат НАН України, ГО «Еко-Галич», адміністрації НПП Синевир та усім небайдужим громадянам за порятунок ведмежа. Завдяки вашим зусиллям тварина врятована та після реабілітації знову опиниться у дикій природі.
❤26