🗣Міндовкілля запрошує обговорити реформу державної системи моніторингу довкілля в Україні

Теми для дискусії:
⏺поточний стан та перспективи реалізації реформи;
⏺створення ефективної, прозорої та відкритої системи моніторингу довкілля.

Коли: 19 травня 2023 року, об 11:00
Формат: онлайн-платформа
Посилання для підключення

Запрошуємо представників зацікавлених установ, організацій, громадських організацій, об’єднань, а також громадян взяти участь у круглому столі та обговорити реформу державної системи моніторингу довкілля. Вона започаткована Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля».

Із текстом Закону можна ознайомитися за посиланням

🌿 Низка довкіллєвих законопроєктів рекомендовані до розгляду Верховною Радою України

Комітет ВР з питань екологічної політики та природокористування і Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва рекомендували Верховній Раді підтримати внесений Президентом України законопроєкт №0204 «Про ратифікацію Нагойсько-Куала-Лумпурського додаткового протоколу про відповідальність і відшкодування до Картахенського протоколу про біобезпеку».

💬Руслан Стрілець: «Ухвалення законопроєкту стане послідовним кроком України у реалізації Конвенції про біологічне різноманіття та Картахенського протоколу про біобезпеку до неї. А впровадження цього протоколу запровадить міжнародні механізми для відшкодування шкоди біорізноманіттю та здоров’ю людей, завданої негативним впливом ГМО».

Також ЕкоКомітет схвалив урядовий законопроєкт № 9194 про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів.

Дякуємо народним депутатам за підтримку законопроєктів та розраховуємо на якнайшвидше їх схвалення Верховною Радою України.

💬Подробиці >> https://bit.ly/3Mit5Uq

🗣Оголошується конкурс на Амбасадора Дністра

Запрошуємо молодь віком від 16 до 25 років, яка мешкає в українській частині басейну Дністра, і має креативні ідеї як допомогти рідній річці, взяти участь у конкурсі.

Для цього до 24 травня 2023 року 23:00 потрібно:
⏺Заповнити анкету;
⏺Написати свою річну програму Амбасадора: мінімум 3 заходи з популяризації та покращення стану річки (наприклад, толоки, блоги про річку, фотовиставки).

Для реалізації власної програми заходів Амбасадор отримає річний мінігрант – 15000 гривень.

Посвята та нагородження майбутнього першого Амбасадора відбудеться на День Дністра. Цей статус дозволить втілити свої ідеї, а також протягом року активно долучатися до роботи установ, які опікуються екологічним станом Дністра (Дністровське басейнове управління водних ресурсів, лабораторія моніторингу вод, Дністровська комісія тощо).

Конкурс реалізується за підтримки Міндовкілля, Держводагентства, Дністровського БУВР спільно з проєктом ЄС EU4Environment – Водні ресурси та дані про навколишнє середовище.

Долучайтеся!

🌳Програму Президента «Зелена країна» вдалося виконати на третину. У її рамках лісівники вже висадили 350 мільйонів сіянців від мільярда.

Про це в ефірі Єдиного марафону зазначив Міністр Руслан Стрілець.

Також Міністр розповів про заборону висадження 13 видів чужорідних дерев та шкоду українським лісам від бойових дій та замінування.

⏺Російські окупанти знищують територію унікального Нацпарку "Джарилгацький"

За повідомленням Генерального штабу ЗСУ, російські окупаційні сили з’єднали острів Джарилгач з окупованою материковою частиною Херсонської області поблизу селища Лазурне, прикривши піском перехід на острів. Це зроблено з метою посилення використання природоохоронної території нацпарку у військових цілях. Зокрема, окупанти облаштували на острові військовий полігон.

Джарилгацька затока з островом – це одне з 22 найбільш важливих та унікальних водно-болотних угідь планети, що охороняються Рамсарською конвенцією. Тут живуть унікальні види дельфінів – білобочка й афаліна. Перекриття Лазурненської промоїни призведе до замулення і деградації екосистем всієї затоки, порушення процесів міграції риб, якими, зокрема, і харчуються водно-болотні птахи. Такі дії окупантів є прямим злочином проти природи, за який вони обов’язково заплатять.

Нагадаємо, що Міністр Руслан Стрілець у березні цього року підписав ноти до Бернської та Рамсарської Конвенцій щодо намірів окупантів знищувати заповідні території та рідкісні види птахів та тварин. Цей крок дозволить надати питанню широкого розголосу на міжнародній арені. Залучити міжнародну спільноту, щоб рф понесла справедливе покарання в межах цих організацій.

У цілому за час повномасштабного вторгнення війною пройдені 900 різних об’єктів природно-заповідного фонду площею понад 1 млн га. Це 20% від площі всіх природно-заповідних територій України.

📷 Вікіпедія

📱Формуємо єдиний цифровий простір для інвесторів та забезпечення розвитку сталого надрокористування

Кабінет Міністрів України затвердив порядок функціонування єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами. Впровадження такої системи – це важлива складова великої реформи галузі та ще один крок до її повної діджиталізації.

Система надаватиме доступ до 17 баз даних та реєстрів. Серед них – державний фонд надр України, державні реєстри спецдозволів, нафтових, газових і артезіанських свердловин, державний водний кадастр, державний геологічний вебпортал.

💬«Принцип «всі ресурси та інформація у швидкому доступі на одній платформі» дозволить бізнесу проводити власні вишукування, обирати об’єкти та приймати інвестиційні рішення, не виходячи з офісу. А громадськість матиме відкритий доступ до довкіллєвих даних», - зазначив Міністр Руслан Стрілець.

За словами Міністра, це важливо, адже залучення інвестицій та розвиток сталого надрокористування, де збережений баланс із захистом довкілля, є одним з пріоритетів політики Уряду та Президента. Від цього залежить наша економіка сьогодні та повоєнна відбудова України вже завтра.

💬«Україна визначила для себе шлях спільної роботи з ЄС для досягнення незалежності від російських ресурсів і посилення ресурсної безпеки. Ми разом з Державною службою геології та надр України прагнемо стати повноцінним учасником європейської Стратегії розвитку сфери критичної сировини до 2030 року та докладаємо для цього максимум зусиль. І кожне рішення у галузі наближає нашу країну до цих цілей», - наголосив Руслан Стрілець.

🐾Сьогодні – Міжнародний день біологічного різноманіття

⏺Мета цієї дати в екологічному календарі – закликати людей до збереження флори й фауни. Кожен живий організм – частина екосистеми. Будь-яка зміна в життєдіяльності виду призводить до порушень екосистеми та харчових ланцюгів інших видів, зокрема й людини. Одна частинка ланцюга випадає – деградує вся система.

⏺Україна – середовище життя близько 74,000 видів флори та фауни. російські окупанти намагаються знищити Україну і цим ставлять під загрозу більш як третину біорізноманіття Європи. Саме на лоні природи здебільшого відбуваються бойові дії. Як наслідок з початку війни під загрозою знищення знаходяться 16 водно-болотних угідь міжнародного значення площею близько 600 тисяч гектарів, 900 об'єктів природно-заповідного фонду, 160 територій Смарагдової мережі, численні лісові та степові пожежі тощо.

⏺Біорізноманіття – це фундамент фізичного та духовного здоров'я будь-якої нації. Руйнуючи наше довкілля, вороги знищують фундамент нашої держави – і прекрасно це усвідомлюють.

⏺Тема Міжнародного дня біологічного різноманіття у 2023 році – «Від угоди до дії: відновимо біорізноманіття». Гасло просуває ідею, що тепер на глобальному рівні людина повинна реалізувати всі заходи, передбачені Угодою ООН про біорізноманіття, до 2030 року. Тільки так ми можемо отримати захищене і стійке біологічне різноманіття. Це основний меседж Конвенції про біологічне різноманіття – ключового міжнародного інструменту сталого розвитку біорізноманіття.

⚡️ Міндовкілля запускає тестову версію Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки на ЕкоСистемі

Спрощуємо та цифровізуємо процедуру СЕО - тепер не треба готувати купу паперових документів та спілкуватися з чиновником, а все робиться через ЕкоСистему.

📱Ознайомитися з функціоналом Реєстру можна за посиланням https://bit.ly/3q1ga1M

💬За словами Міністра Руслана Стрільця, запуск онлайн процедури проходження СЕО дозволить створити уніфіковану базу даних з матеріалами усіх стратегічних екологічних оцінок, які будуть проходити в Україні. Цифровізація зробить процес СЕО зручним та доступним, а екологічну інформацію відкритою для громадськості як це передбачено Оргуською конвенцією та іншими європейськими директивами.

До 29 травня послуга працюватиме у тестовому режимі. Тож запрошуємо реєструватися на порталі ЕкоСистема та тестувати функціонал послуги. Після тестування діліться зворотним зв'язком на електронну пошту shymkus.m@mepr.gov.ua

До того ж 25 та 26 травня Міндовкілля проведе тренінги з роботи у Реєстрі для замовників документів державного планування, органів місцевого самоврядування та виконавчої влади.

Для громадськості буде проведений окремий захід, де фахівці роз’яснять можливості користування Реєстром.

Нагадаємо, з 19 травня набули чинності зміни до Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», якими запроваджується Єдиний реєстр СЕО. Порядок ведення Реєстру схвалив Кабінет Міністрів України на засіданні 2 травня.

🌳24 травня – Європейський день парків

Саме в цей день у 1909 році колись був створений перший нацпарк у Європі – швейцарський Сарек.

У Європі нацпарк – не тільки природоохоронна територія, але й потужний рекреаційний об'єкт, який притягує мільйони туристів щороку. Для цього в ньому має бути якісна інфраструктура та високий рівень обслуговування.

російське вторгнення завдає шкоди нашим нацпаркам. Тисячі гектарів заповідного фонду пошкоджуються і знищуються внаслідок бойових дій.

Попри це, Україна впевнено крокує до мети підвищити туристичний потенціал своїх парків. Відповідно до Європейської програми збереження біологічного різноманіття, Україна до 2030 року має збільшити територію природно-заповідного фонду до 30% загальної площі країни. Поки що в Україні ці об'єкти охороняють природу, але інфраструктура для їх відвідування недостатньо комфортна.

💬За словами Міністра Руслана Стрільця, навіть під час повномасштабного вторгнення ми плануємо розвиток рекреаційного потенціалу нацпарків. Уже готова концепція відбудови та розвитку інфраструктури для 10 проєктів, частиною яких є створення реабілітаційних центрів для диких тварин.

За даними обласних військових адміністрацій, до повномасштабного вторгнення в Україні існувало 15 регіональних центрів реабілітації диких тварин. Більшість з них вже не мають змоги приймати нових тварин. Поранених, травмованих чи покинутих диких тварин населення намагається прилаштувати у зоопарках.

Міндовкілля має на меті створити цілу мережу регіональних центрів реабілітації та порятунку тварин, зокрема для реабілітації бурого ведмедя, диких птахів та кажанів, морських ссавців, зубра, степових травоїдних ссавців, копитних тварин тощо.