🏆Нагородження найкращих! Дипломи, грошовий приз у 5 тисяч гривень та заохочувальні подарунки отримали переможці Всеукраїнського конкурсу «Клімат для наших дітей».
Конкурс проводили серед вчителів молодших класів задля просвітницької роботи серед дітей. Його мета сформувати у дітей екологічні навички та дбайливе ставлення до довкілля. Загалом на конкурс надійшло 124 роботи з усіх областей України.
Заступниця Міністра Вікторія Киреєва під час привітання наголосила на важливості просвітницької роботи з дітьми.
«Сьогодні наша країна у повномасштабній війні. У цьому контексті питання зміни клімату, захисту довкілля та екологічної освіти можуть здаватися не такими нагальними. Однак навпаки, для виховання відповідальної нації саме ці питання ми маємо обговорювати з нашими дітьми. Дуже важливо змалечку приділяти багато уваги екологічній освіті наших дітей, тому реалізація такого проєкту дуже важлива», - зазначила Вікторія Киреєва.
Проведення конкурсу - це один із заходів просвітницького проєкту «Кліматична та екологічна освіта для школярів молодшої школи», який з 2020 року впроваджує ВГО «Жива планета» за підтримки Фінського Посольства в Україні у партнерстві з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерством освіти та науки України.
Конкурс проводили серед вчителів молодших класів задля просвітницької роботи серед дітей. Його мета сформувати у дітей екологічні навички та дбайливе ставлення до довкілля. Загалом на конкурс надійшло 124 роботи з усіх областей України.
Заступниця Міністра Вікторія Киреєва під час привітання наголосила на важливості просвітницької роботи з дітьми.
«Сьогодні наша країна у повномасштабній війні. У цьому контексті питання зміни клімату, захисту довкілля та екологічної освіти можуть здаватися не такими нагальними. Однак навпаки, для виховання відповідальної нації саме ці питання ми маємо обговорювати з нашими дітьми. Дуже важливо змалечку приділяти багато уваги екологічній освіті наших дітей, тому реалізація такого проєкту дуже важлива», - зазначила Вікторія Киреєва.
Проведення конкурсу - це один із заходів просвітницького проєкту «Кліматична та екологічна освіта для школярів молодшої школи», який з 2020 року впроваджує ВГО «Жива планета» за підтримки Фінського Посольства в Україні у партнерстві з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерством освіти та науки України.
❤6👍1
🔎Реформа державної системи моніторингу довкілля – це одна з ключових реформ сьогодення, адже без неї неможливий вступ України до ЄС.
Про це під час круглого столу щодо реформи державної системи моніторингу довкілля в Україні зауважила заступник Міністра Вікторія Киреєва.
На заході Вікторія Киреєва спільно з Командою підтримки реформ Міндовкілля та фахівцями міністерства подискутувала з понад сотнею представників громадських організацій та бізнесу щодо того як в Україні впровадити ефективну, прозору та відкриту систему моніторингу довкілля.
«Завдання Міндовкілля побудувати комплексний державний моніторинг довкілля, який не лише відповідатиме вимогам ЄС, а й задовольнить запит суспільства. Адже суспільство просто хоче оперативно отримувати інформацію про якість повітря, стан наших лісів, водойм та ґрунтів», - зауважила Вікторія Киреєва.
Аби врахувати всі пропозиції громадськості та бізнесу щодо реформування системи моніторингу у Міндовкіллі створили відповідні робочі групи. Тож запрошуємо фахівців до співпраці.
Подати заявку для участі у робочій групі можна до 10 червня (обов’язково зазначати у яку підгрупу включити), надіславши відповідну інформацію на електронну адресу >> monitoring@mepr.gov.ua або на info@mepr.gov.ua
Про це під час круглого столу щодо реформи державної системи моніторингу довкілля в Україні зауважила заступник Міністра Вікторія Киреєва.
На заході Вікторія Киреєва спільно з Командою підтримки реформ Міндовкілля та фахівцями міністерства подискутувала з понад сотнею представників громадських організацій та бізнесу щодо того як в Україні впровадити ефективну, прозору та відкриту систему моніторингу довкілля.
«Завдання Міндовкілля побудувати комплексний державний моніторинг довкілля, який не лише відповідатиме вимогам ЄС, а й задовольнить запит суспільства. Адже суспільство просто хоче оперативно отримувати інформацію про якість повітря, стан наших лісів, водойм та ґрунтів», - зауважила Вікторія Киреєва.
Аби врахувати всі пропозиції громадськості та бізнесу щодо реформування системи моніторингу у Міндовкіллі створили відповідні робочі групи. Тож запрошуємо фахівців до співпраці.
Подати заявку для участі у робочій групі можна до 10 червня (обов’язково зазначати у яку підгрупу включити), надіславши відповідну інформацію на електронну адресу >> monitoring@mepr.gov.ua або на info@mepr.gov.ua
👍17
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤15
Спрощуємо та цифровізуємо процедуру СЕО - тепер не треба готувати купу паперових документів та спілкуватися з чиновником, а все робиться через ЕкоСистему.
До 29 травня послуга працюватиме у тестовому режимі. Тож запрошуємо реєструватися на порталі ЕкоСистема та тестувати функціонал послуги. Після тестування діліться зворотним зв'язком на електронну пошту shymkus.m@mepr.gov.ua
До того ж 25 та 26 травня Міндовкілля проведе тренінги з роботи у Реєстрі для замовників документів державного планування, органів місцевого самоврядування та виконавчої влади.
Для громадськості буде проведений окремий захід, де фахівці роз’яснять можливості користування Реєстром.
Нагадаємо, з 19 травня набули чинності зміни до Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», якими запроваджується Єдиний реєстр СЕО. Порядок ведення Реєстру схвалив Кабінет Міністрів України на засіданні 2 травня.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤8
🪡У 2023 році щорічний Всеукраїнський проєкт «Мішечок» встановив новий рекорд
Цьогоріч конкурс об’єднав 22 911 учасників у 24 регіонах України. Школярі пошили 59 072 мішечки. Це найбільший результат за всю історію проєкту!
Найактивнішими областями-учасниками стали:
➖Полтавська
➖ Київська
➖ Вінницька
➖ Дніпропетровська
➖ Хмельницька
Школою-переможцем став Пирятинський ліцей №4, 109 учнів якого пошили 4780 мішечків. Навчальний заклад отримав приз – принтер для сублімаційного друку.
Також у межах проєкту провели акцію «Купи торбинку – допоможи ЗСУ» зі збором коштів для військових.
Організатори проєкту – громадська організація «Міжнародний молодіжний рух «School Recycling World» спільно з Всеукраїнським молодіжним рухом «Let’s do it Ukraine» за сприяння Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства освіти і науки України, Українського державного центру позашкільної освіти.
Детальніше про проєкт
Цьогоріч конкурс об’єднав 22 911 учасників у 24 регіонах України. Школярі пошили 59 072 мішечки. Це найбільший результат за всю історію проєкту!
Найактивнішими областями-учасниками стали:
➖Полтавська
➖ Київська
➖ Вінницька
➖ Дніпропетровська
➖ Хмельницька
Школою-переможцем став Пирятинський ліцей №4, 109 учнів якого пошили 4780 мішечків. Навчальний заклад отримав приз – принтер для сублімаційного друку.
Також у межах проєкту провели акцію «Купи торбинку – допоможи ЗСУ» зі збором коштів для військових.
Організатори проєкту – громадська організація «Міжнародний молодіжний рух «School Recycling World» спільно з Всеукраїнським молодіжним рухом «Let’s do it Ukraine» за сприяння Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства освіти і науки України, Українського державного центру позашкільної освіти.
Детальніше про проєкт
❤8👍2
Саме в цей день у 1909 році колись був створений перший нацпарк у Європі – швейцарський Сарек.
У Європі нацпарк – не тільки природоохоронна територія, але й потужний рекреаційний об'єкт, який притягує мільйони туристів щороку. Для цього в ньому має бути якісна інфраструктура та високий рівень обслуговування.
російське вторгнення завдає шкоди нашим нацпаркам. Тисячі гектарів заповідного фонду пошкоджуються і знищуються внаслідок бойових дій.
Попри це, Україна впевнено крокує до мети підвищити туристичний потенціал своїх парків. Відповідно до Європейської програми збереження біологічного різноманіття, Україна до 2030 року має збільшити територію природно-заповідного фонду до 30% загальної площі країни. Поки що в Україні ці об'єкти охороняють природу, але інфраструктура для їх відвідування недостатньо комфортна.
За даними обласних військових адміністрацій, до повномасштабного вторгнення в Україні існувало 15 регіональних центрів реабілітації диких тварин. Більшість з них вже не мають змоги приймати нових тварин. Поранених, травмованих чи покинутих диких тварин населення намагається прилаштувати у зоопарках.
Міндовкілля має на меті створити цілу мережу регіональних центрів реабілітації та порятунку тварин, зокрема для реабілітації бурого ведмедя, диких птахів та кажанів, морських ссавців, зубра, степових травоїдних ссавців, копитних тварин тощо.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🌪Як зміна клімату вплине на регіональні сектори економіки: у Міндовкіллі обговорили проміжні результати дослідження на прикладі Миколаївщини
Такі дослідження виконуються Міндовкіллям спільно з експертами проєкту ЄС APENA 3 у рамках реалізації заходів Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року. До обговорення долучилися понад 100 учасників: експерти, громадськість, представники органів місцевого самоврядування майже з усієї України.
💬«Працювати над реалізацією заходів Стратегії екобезпеки та адаптації до зміни клімату ми почали ще наприкінці 2021 року. Але російська військова агресія знівелювала нашу роботу та додала нові виклики. І ми повинні це враховувати під час розробки регіональних стратегічних документів з адаптації до зміни клімату», - зауважила заступник Міністра Вікторія Киреєва.
За словами експертів, приклад Миколаївщини показує, що певні дані дослідження доведеться коригувати. Адже 14% території Миколаївської області перебували під російською окупацією, а 4% і досі окуповані. Тож довоєнні показники прояву кліматичної кризи не повною мірою відповідатимуть тим даним, які будуть отримані після перемоги.
За даними дослідження:
➖зміни середньорічних температур на Миколаївщині перевищують загальні показники по Україні. Особливо це помітно за останні 4 роки. Війна лише посилила ризики. Зростає тенденція до частих та інтенсивних гроз, злив, шквалів;
➖потепління на Миколаївщині спричиняє збільшення вегетаційного періоду рослин, що створює можливості для отримання додаткових врожаїв.
Також у дослідженні йдеться про вразливість до наслідків зміни клімату не тільки сільського господарства, лісівництва, водних ресурсів, біорізноманіття, критичної інфраструктури, а й туристичної галузі та культурної спадщини.
🖇Нагадаємо, що міжнародна технічна допомога з підготовки обласних стратегій з адаптації до зміни клімату, яка здійснюється у рамках проєкту APENA 3, що фінансується ЄС, буде надана трьом областям України: Миколаївській, Львівській та Івано-Франківській. Розроблені методологічні підходи та отримані результати будуть використані при підготовці стратегічних документів з адаптації до зміни клімату на регіональному та місцевому рівнях.
Такі дослідження виконуються Міндовкіллям спільно з експертами проєкту ЄС APENA 3 у рамках реалізації заходів Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року. До обговорення долучилися понад 100 учасників: експерти, громадськість, представники органів місцевого самоврядування майже з усієї України.
💬«Працювати над реалізацією заходів Стратегії екобезпеки та адаптації до зміни клімату ми почали ще наприкінці 2021 року. Але російська військова агресія знівелювала нашу роботу та додала нові виклики. І ми повинні це враховувати під час розробки регіональних стратегічних документів з адаптації до зміни клімату», - зауважила заступник Міністра Вікторія Киреєва.
За словами експертів, приклад Миколаївщини показує, що певні дані дослідження доведеться коригувати. Адже 14% території Миколаївської області перебували під російською окупацією, а 4% і досі окуповані. Тож довоєнні показники прояву кліматичної кризи не повною мірою відповідатимуть тим даним, які будуть отримані після перемоги.
За даними дослідження:
➖зміни середньорічних температур на Миколаївщині перевищують загальні показники по Україні. Особливо це помітно за останні 4 роки. Війна лише посилила ризики. Зростає тенденція до частих та інтенсивних гроз, злив, шквалів;
➖потепління на Миколаївщині спричиняє збільшення вегетаційного періоду рослин, що створює можливості для отримання додаткових врожаїв.
Також у дослідженні йдеться про вразливість до наслідків зміни клімату не тільки сільського господарства, лісівництва, водних ресурсів, біорізноманіття, критичної інфраструктури, а й туристичної галузі та культурної спадщини.
🖇Нагадаємо, що міжнародна технічна допомога з підготовки обласних стратегій з адаптації до зміни клімату, яка здійснюється у рамках проєкту APENA 3, що фінансується ЄС, буде надана трьом областям України: Миколаївській, Львівській та Івано-Франківській. Розроблені методологічні підходи та отримані результати будуть використані при підготовці стратегічних документів з адаптації до зміни клімату на регіональному та місцевому рівнях.
👍10
⚡️ Перша створена робоча група при Міндовкілля вже почала опрацьовувати перекладені висновки НДТМ
Представники державних органів, бізнесу, громадськості, науковці та експерти працюють над довідковим документом з найкращих доступних технологій та методів управління для виробництва цементу, вапна та оксиду магнію.
💬 “Останні кілька років міністерство разом з експертами та профільним Комітетом Верховної Ради активно працювали над імплементацією в Україні європейської Директиви про промислові викиди. Попри війну ми не припинили цю роботу. Адже реформа зменшення та контролю промислового забруднення дасть старт екомодернізації та відновленню вітчизняної промисловості”, - зазначила заступник директора департаменту запобігання промисловому забрудненню та кліматичної політики Міндовкілля Юлія Морозова.
За її словами, повоєнна відбудова має відбуватись виключно з впровадженням найкращих доступних технологій, шляхом декарбонізації підприємств та слідування «Європейському зеленому курсу». Тому наразі Україна має ефективно використати час та підготуватися до введення нових підходів та стандартів.
💬 “Зі створенням цієї Робочої групи ми розпочинаємо роботу з впровадження кращого європейського досвіду зменшення промислового забруднення в нашій країні. Однак важливо, щоб Україна у найближчий час прийняла євроінтеграційний законопроєкт № 6004-д «Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля». Саме він дасть практичний старт реформі”, - наголосила Юлія Морозова.
У ЄС, куди прямує Україна, в рамках Директиви 2010/75/ЄС діє 32 довідкових референтних документи з найкращих доступних технологій та методів управління/BREFs (BREFs), 20 висновків НДТМ (BATC) та 2 REF. Міндовкіллям спільно із експертами проєктів GIZ “BAT for Ukraine”, “GIZ Energy efficiency” та “APENA 2” здійснюють їх переклад.
Наразі у рамках Робочої групи учасники працюють над текстом перекладеного довідкового документу з НДТМ для виробництва цементу, вапна та оксиду магнію. Зокрема, у частині узгодження технічної термінології.
Загалом по кожному із НДТМ будуть створені окремі робочі групи для їх ефективного опрацювання.
Представники державних органів, бізнесу, громадськості, науковці та експерти працюють над довідковим документом з найкращих доступних технологій та методів управління для виробництва цементу, вапна та оксиду магнію.
💬 “Останні кілька років міністерство разом з експертами та профільним Комітетом Верховної Ради активно працювали над імплементацією в Україні європейської Директиви про промислові викиди. Попри війну ми не припинили цю роботу. Адже реформа зменшення та контролю промислового забруднення дасть старт екомодернізації та відновленню вітчизняної промисловості”, - зазначила заступник директора департаменту запобігання промисловому забрудненню та кліматичної політики Міндовкілля Юлія Морозова.
За її словами, повоєнна відбудова має відбуватись виключно з впровадженням найкращих доступних технологій, шляхом декарбонізації підприємств та слідування «Європейському зеленому курсу». Тому наразі Україна має ефективно використати час та підготуватися до введення нових підходів та стандартів.
💬 “Зі створенням цієї Робочої групи ми розпочинаємо роботу з впровадження кращого європейського досвіду зменшення промислового забруднення в нашій країні. Однак важливо, щоб Україна у найближчий час прийняла євроінтеграційний законопроєкт № 6004-д «Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля». Саме він дасть практичний старт реформі”, - наголосила Юлія Морозова.
У ЄС, куди прямує Україна, в рамках Директиви 2010/75/ЄС діє 32 довідкових референтних документи з найкращих доступних технологій та методів управління/BREFs (BREFs), 20 висновків НДТМ (BATC) та 2 REF. Міндовкіллям спільно із експертами проєктів GIZ “BAT for Ukraine”, “GIZ Energy efficiency” та “APENA 2” здійснюють їх переклад.
Наразі у рамках Робочої групи учасники працюють над текстом перекладеного довідкового документу з НДТМ для виробництва цементу, вапна та оксиду магнію. Зокрема, у частині узгодження технічної термінології.
Загалом по кожному із НДТМ будуть створені окремі робочі групи для їх ефективного опрацювання.
👍11❤2
⚡️ Уряд затвердив перелік підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин
Це один з великого пакета документів, необхідних для якісного завершення в Україні реформи надрокористування.
❓ Про які підземні споруди йдеться?
Згідно з діючим законодавством, надра можуть надаватися у користування не лише для видобування корисних копалин, але й для будівництва відповідних підземних споруд. Використовують такі споруди для різних цілей - наприклад, для зберігання нафти чи газу, або для захоронення відходів виробництва чи запобіганням підтопленню територій після закриття шахт тощо. Це забезпечує комплексний підхід у використанні родовищ.
Однак до цього часу в Україні не існувало вичерпного переліку таких споруд. Тож було досить “широке поле” для маніпуляцій з боку недобросовісних підприємств та трактування норм на “власний розсуд”.
💬 “Україна на шляху до ЄС прагне побудувати прозору європейську модель сталого користування надрами. Саме на це спрямована розпочата реформа. Сьогодні Уряд вдосконалює правове поле та усуває прогалини. Ми прибираємо можливості для зловживань та водночас формуємо прості і зрозумілі правила роботи для всіх. Ми створюємо умови для рівного доступу до сфери та встановлюємо запобіжники, щоб така діяльність не створювала ризиків для людей і не завдавала шкоди довкіллю”, - прокоментував Міністр Руслан Стрілець.
За його словами, у реформу надрокористування Уряд закладає такі поняття, як сталість розвитку та раціональне використання природних ресурсів. Серед ключових цілей - сировинна безпека і незалежність, а також інтеграція України до європейської Стратегії розвитку сфери критичної сировини до 2030 року.
📌 Нагадаємо, на початку грудня 2022 року в Україні прийнято євроінтеграційний Закон № 2805-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами». Документ спрямований на дерегуляцію та осучаснення правил роботи у секторі.
Зокрема, реформа передбачає спрощення дозвільних процедур, цифровізацію галузі, гарантії прогнозованості для надрокористувачів та захист національних інтересів.
Як відзначив Міністр Руслан Стрілець, від якості проведення реформи залежить економіка нашої країни та її позиції на міжнародних ринках. Це також вплине на те, чи матиме Україна достатньо сировинних ресурсів для відбудови міст і населених пунктів.
Це один з великого пакета документів, необхідних для якісного завершення в Україні реформи надрокористування.
❓ Про які підземні споруди йдеться?
Згідно з діючим законодавством, надра можуть надаватися у користування не лише для видобування корисних копалин, але й для будівництва відповідних підземних споруд. Використовують такі споруди для різних цілей - наприклад, для зберігання нафти чи газу, або для захоронення відходів виробництва чи запобіганням підтопленню територій після закриття шахт тощо. Це забезпечує комплексний підхід у використанні родовищ.
Однак до цього часу в Україні не існувало вичерпного переліку таких споруд. Тож було досить “широке поле” для маніпуляцій з боку недобросовісних підприємств та трактування норм на “власний розсуд”.
💬 “Україна на шляху до ЄС прагне побудувати прозору європейську модель сталого користування надрами. Саме на це спрямована розпочата реформа. Сьогодні Уряд вдосконалює правове поле та усуває прогалини. Ми прибираємо можливості для зловживань та водночас формуємо прості і зрозумілі правила роботи для всіх. Ми створюємо умови для рівного доступу до сфери та встановлюємо запобіжники, щоб така діяльність не створювала ризиків для людей і не завдавала шкоди довкіллю”, - прокоментував Міністр Руслан Стрілець.
За його словами, у реформу надрокористування Уряд закладає такі поняття, як сталість розвитку та раціональне використання природних ресурсів. Серед ключових цілей - сировинна безпека і незалежність, а також інтеграція України до європейської Стратегії розвитку сфери критичної сировини до 2030 року.
📌 Нагадаємо, на початку грудня 2022 року в Україні прийнято євроінтеграційний Закон № 2805-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами». Документ спрямований на дерегуляцію та осучаснення правил роботи у секторі.
Зокрема, реформа передбачає спрощення дозвільних процедур, цифровізацію галузі, гарантії прогнозованості для надрокористувачів та захист національних інтересів.
Як відзначив Міністр Руслан Стрілець, від якості проведення реформи залежить економіка нашої країни та її позиції на міжнародних ринках. Це також вплине на те, чи матиме Україна достатньо сировинних ресурсів для відбудови міст і населених пунктів.
👍8
Кабінет Міністрів України на своєму засіданні схвалив законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Документ вносить зміни у шість Законів України та впроваджує правові підґрунтя для:
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍13
⚖️Як оцінити наслідки для довкілля та здоров'я людини плану чи програми, яка передбачає будівництво промислових об'єктів у майбутньому
Про все це представники Міндовкілля та експерти проєкту ЄС EU4Environment розповіли на дводенному онлайн-тренінгу замовникам документів державного планування.
До заходу долучилася безпрецедентна кількість учасників – понад 800 представників органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування територіальних громад.
Під час тренінгу йшлося про практичні аспекти проведення стратегічної екологічної оцінки та алгоритму роботи у Реєстрі СЕО на ЕкоСистемі.
💬«Стратегічна екологічна оцінка має бути ключовим інструментом для післявоєнного «зеленого» відновлення країни, оскільки дозволить ухвалювати збалансовані та сталі рішення для подальшого розвитку нашої держави», - зауважила заступник Міністра Олена Крамаренко.
▪️Згідно з опитуванням, яке пройшли учасники тренінгу, цифровізація процедури та впровадження Реєстру СЕО значно спростить проходження екологічної оцінки та забезпечить прозорість процедури.
▪️Також учасники звернули увагу на практичні аспекти, які викликають найбільші ускладнення в ході СЕО. Серед них - пошук кваліфікованих виконавців СЕО, збір вихідних даних, відсутність фінансування для розроблення документації СЕО.
▪️94% учасників висловили думку про необхідність розробки детальних методичних рекомендацій щодо здійснення екологічної оцінки.
▪️Близько 70% учасників тренінгу складали представники місцевого самоврядування територіальних громад. Це свідчить про те, що попри складні виклики воєнного стану, довкіллєві питання не втрачають актуальності.
🖇Нагадаємо, що СЕО проводять саме під час розробки національних, регіональних, місцевих та міждержавних програм та планів розвитку. Приміром, розробки плану розвитку міста чи села, плану управління відходами чи схеми санітарного очищення міста.
Про все це представники Міндовкілля та експерти проєкту ЄС EU4Environment розповіли на дводенному онлайн-тренінгу замовникам документів державного планування.
До заходу долучилася безпрецедентна кількість учасників – понад 800 представників органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування територіальних громад.
Під час тренінгу йшлося про практичні аспекти проведення стратегічної екологічної оцінки та алгоритму роботи у Реєстрі СЕО на ЕкоСистемі.
💬«Стратегічна екологічна оцінка має бути ключовим інструментом для післявоєнного «зеленого» відновлення країни, оскільки дозволить ухвалювати збалансовані та сталі рішення для подальшого розвитку нашої держави», - зауважила заступник Міністра Олена Крамаренко.
▪️Згідно з опитуванням, яке пройшли учасники тренінгу, цифровізація процедури та впровадження Реєстру СЕО значно спростить проходження екологічної оцінки та забезпечить прозорість процедури.
▪️Також учасники звернули увагу на практичні аспекти, які викликають найбільші ускладнення в ході СЕО. Серед них - пошук кваліфікованих виконавців СЕО, збір вихідних даних, відсутність фінансування для розроблення документації СЕО.
▪️94% учасників висловили думку про необхідність розробки детальних методичних рекомендацій щодо здійснення екологічної оцінки.
▪️Близько 70% учасників тренінгу складали представники місцевого самоврядування територіальних громад. Це свідчить про те, що попри складні виклики воєнного стану, довкіллєві питання не втрачають актуальності.
🖇Нагадаємо, що СЕО проводять саме під час розробки національних, регіональних, місцевих та міждержавних програм та планів розвитку. Приміром, розробки плану розвитку міста чи села, плану управління відходами чи схеми санітарного очищення міста.
❤8👍2
🌀Сьогодні Україна та Молдова відзначають День Дністра. З цієї нагоди запрошуємо усіх перевірити свої знання про одну з головних українських річок - Дністер.
Відповідайте на 10 питань, отримуйте за кожну правильну відповідь по 1 балу. Чим більше балів наберете, тим вищій «освітній» чи «науковий» ступінь отримаєте:
📌Професор – 9-10 балів.
📌Доктор наук – 7-8 балів.
📌Магістр – 5-6 балів.
📌Бакалавр – 3-4 бали.
📌Абітурієнт – 1-2 бали.
Який би не був ваш результат, ви завжди можете покращити свої знання та повернутися до вікторини повторно.
🖇Гра створена за підтримки проєкту «EU4Environment – Водні ресурси та екологічні дані» разом з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та Державним агентством водних ресурсів.
Відповідайте на 10 питань, отримуйте за кожну правильну відповідь по 1 балу. Чим більше балів наберете, тим вищій «освітній» чи «науковий» ступінь отримаєте:
📌Професор – 9-10 балів.
📌Доктор наук – 7-8 балів.
📌Магістр – 5-6 балів.
📌Бакалавр – 3-4 бали.
📌Абітурієнт – 1-2 бали.
Який би не був ваш результат, ви завжди можете покращити свої знання та повернутися до вікторини повторно.
🖇Гра створена за підтримки проєкту «EU4Environment – Водні ресурси та екологічні дані» разом з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та Державним агентством водних ресурсів.
👍9
Руслан Стрілець: Повоєнне відновлення промисловості з одночасним скороченням викидів - не далека утопія, а найближча перспектива України.
⚡️ Сьогодні Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроєкт “Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля”. “За” віддали свій голос 301 народний депутат.
Законопроєкт дозволить імплементувати європейську Директиву 2010/75/ЄС та, нарешті, розпочати довгоочікувану реформу.
За словами Міністра, запуск цієї реформи - це значне скорочення:
▪️ відстані між Україною та ЄС на євроінтеграційному шляху;
▪️ промислових викидів при зростанні економічних показників;
▪️ ризиків для підприємств втратити конкурентоздатність на європейських ринках. Адже механізм вуглецевого коригування на кордоні (CBAM) також стосуватиметься українського промислового сектору;
▪️ ризиків не знайти фінансових ресурсів на відновлення. Бо однією з ключових умов, за якої міжнародні партнери готові інвестувати наші проєкти, є досягнення європейських екологічних стандартів, найкращих доступних технологій та методів управління.
💬 “Це шлях, який ми планували пройти ще до війни. Але на відміну від довоєнного періоду, зараз немає часу для зволікань. Нам потрібно швидко відновлювати промисловість і логічно це робити за сучасними стандартами із застосуванням сучасних технологій. Тож прийняття законопроєкту № 6004-д вже не виглядає для “опозиціонерів” як “примха екоактивістів”. Це необхідність, продиктована часом. Якщо ми хочемо бути у Євросоюзі та розвивати свою економіку як у Європі, то маємо зробити для цього серйозні кроки”, - наголосив Руслан Стрілець.
⚡️ Сьогодні Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроєкт “Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля”. “За” віддали свій голос 301 народний депутат.
Законопроєкт дозволить імплементувати європейську Директиву 2010/75/ЄС та, нарешті, розпочати довгоочікувану реформу.
За словами Міністра, запуск цієї реформи - це значне скорочення:
▪️ відстані між Україною та ЄС на євроінтеграційному шляху;
▪️ промислових викидів при зростанні економічних показників;
▪️ ризиків для підприємств втратити конкурентоздатність на європейських ринках. Адже механізм вуглецевого коригування на кордоні (CBAM) також стосуватиметься українського промислового сектору;
▪️ ризиків не знайти фінансових ресурсів на відновлення. Бо однією з ключових умов, за якої міжнародні партнери готові інвестувати наші проєкти, є досягнення європейських екологічних стандартів, найкращих доступних технологій та методів управління.
💬 “Це шлях, який ми планували пройти ще до війни. Але на відміну від довоєнного періоду, зараз немає часу для зволікань. Нам потрібно швидко відновлювати промисловість і логічно це робити за сучасними стандартами із застосуванням сучасних технологій. Тож прийняття законопроєкту № 6004-д вже не виглядає для “опозиціонерів” як “примха екоактивістів”. Це необхідність, продиктована часом. Якщо ми хочемо бути у Євросоюзі та розвивати свою економіку як у Європі, то маємо зробити для цього серйозні кроки”, - наголосив Руслан Стрілець.
❤23👍2
Руслан Стрілець: Після 10 років зволікань, Україна нарешті приєднується до Мінаматської конвенції про ртуть
⚡️ Верховна Рада прийняла законопроєкт №0199 “Про приєднання України до Мінаматської конвенції про ртуть” за основу та в цілому як закон.
💬 “Законопроєкт був поданий до парламенту Президентом України Володимиром Зеленським, адже значення цього документа важко переоцінити і в геополітичній, і в економічній та довкіллєвій сферах. Це той міжнародний документ, до якого долучилася 141 держава світу, і який так ігнорує росія. Маючи чітку політичну волю та позицію, ми сьогодні встановлюємо в своїй країні міжнародно визнані правила поводження з цим рідким отруйним металом”, - наголосив Міністр Руслан Стрілець.
За його словами, долучення України до Конвенції дозволить в подальшому унеможливити такі ситуації, як із заводом “Радикал”, коли сотні тонн ртуті опинилися просто неба в українській столиці. Крім того, Україна зможе за допомогою міжнародних партнерів вирішити це питання. Аналогічно, як і розв'язати проблеми зі всією “радянською спадщиною” - залишками ртуті на недіючих пострадянських підприємствах, що використовували застарілі технології.
Як сторона Конвенції, Україна матиме доступ до цільових ресурсів Глобального екологічного фонду, а також зможе отримати технічну та експертну допомогу.
💬 “Сьогоднішнє рішення українського парламенту вкотре демонструє, що попри війну Україна продовжує слідувати Європейським зеленим курсом та дбає про своїх людей та власне довкілля. Ми крок за кроком зменшуємо дистанцію між нами та ЄС і з кожним рішенням збільшуємо прірву з агресивним сусідом. Бо наш шлях - це шлях прогресивних дій та якісних змін в країні”, - наголосив Руслан Стрілець.
⚡️ Верховна Рада прийняла законопроєкт №0199 “Про приєднання України до Мінаматської конвенції про ртуть” за основу та в цілому як закон.
💬 “Законопроєкт був поданий до парламенту Президентом України Володимиром Зеленським, адже значення цього документа важко переоцінити і в геополітичній, і в економічній та довкіллєвій сферах. Це той міжнародний документ, до якого долучилася 141 держава світу, і який так ігнорує росія. Маючи чітку політичну волю та позицію, ми сьогодні встановлюємо в своїй країні міжнародно визнані правила поводження з цим рідким отруйним металом”, - наголосив Міністр Руслан Стрілець.
За його словами, долучення України до Конвенції дозволить в подальшому унеможливити такі ситуації, як із заводом “Радикал”, коли сотні тонн ртуті опинилися просто неба в українській столиці. Крім того, Україна зможе за допомогою міжнародних партнерів вирішити це питання. Аналогічно, як і розв'язати проблеми зі всією “радянською спадщиною” - залишками ртуті на недіючих пострадянських підприємствах, що використовували застарілі технології.
Як сторона Конвенції, Україна матиме доступ до цільових ресурсів Глобального екологічного фонду, а також зможе отримати технічну та експертну допомогу.
💬 “Сьогоднішнє рішення українського парламенту вкотре демонструє, що попри війну Україна продовжує слідувати Європейським зеленим курсом та дбає про своїх людей та власне довкілля. Ми крок за кроком зменшуємо дистанцію між нами та ЄС і з кожним рішенням збільшуємо прірву з агресивним сусідом. Бо наш шлях - це шлях прогресивних дій та якісних змін в країні”, - наголосив Руслан Стрілець.
❤18👍5
Під час заходу експерти розкажуть про важливість таких планів, їх розробку та затвердження. А також про досвід впровадження планів поліпшення якості повітря та короткострокових планів дій в Європейському союзі. Опісля учасники матимуть змогу обговорити можливості підготовки відповідних планів в Україні.
Семінар проведуть для представників органів управління якістю атмосферного повітря, суб’єктів державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.
Коли: 31 травня, об 11:00.
>> Долучитися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤6
🙌Міндовкілля запрошує долучитися до робочої групи з підготовки пропозицій до висновків НДТМ для підприємств кольорової металургії
До робочої групи запрошують представників промисловості, громадськості, наукової спільноти та органів влади, які допоможуть напрацювати пропозиції та рекомендації щодо затвердження висновків НДТМ для підприємств кольорової металургії.
Для включення до складу робочої групи необхідно до 09.06.2023 надіслати лист Міндовкіллю, де вказати ПІБ, посаду та контактні дані, а також заповнити форму за посиланням
➡️Ознайомитися з довідковим документом із НДТМ для підприємств кольорової металургії можна за посиланням
Нагадаємо, Україна, прямуючи до Європейського Союзу, має імплементувати Директиву 2010/75/ЄС про промислові викиди. Це одне із наших зобов'язань за Угодою про асоціацію з ЄС.
До робочої групи запрошують представників промисловості, громадськості, наукової спільноти та органів влади, які допоможуть напрацювати пропозиції та рекомендації щодо затвердження висновків НДТМ для підприємств кольорової металургії.
Для включення до складу робочої групи необхідно до 09.06.2023 надіслати лист Міндовкіллю, де вказати ПІБ, посаду та контактні дані, а також заповнити форму за посиланням
➡️Ознайомитися з довідковим документом із НДТМ для підприємств кольорової металургії можна за посиланням
Нагадаємо, Україна, прямуючи до Європейського Союзу, має імплементувати Директиву 2010/75/ЄС про промислові викиди. Це одне із наших зобов'язань за Угодою про асоціацію з ЄС.
👍8
👩💻Вже тиждень на ЕкоСистемі у тестовому режимі працює Єдиний реєстр стратегічної екологічної оцінки
❔Як розпочати процедуру СЕО та для чого вона потрібна минулого тижня розповіли на дводенному онлайн-тренінгу представники Міндовкілля та проєкту ЄС EU4Environment.
🖇️Нагадаємо, Стратегічна екологічна оцінка – це процедура, яку потрібно проходити під час розробки національних, регіональних, місцевих та міждержавних програм та планів розвитку. Приміром, створення плану розвитку міста чи села, програми управління відходами чи схеми санітарного очищення міста.
❔Як розпочати процедуру СЕО та для чого вона потрібна минулого тижня розповіли на дводенному онлайн-тренінгу представники Міндовкілля та проєкту ЄС EU4Environment.
🖇️Нагадаємо, Стратегічна екологічна оцінка – це процедура, яку потрібно проходити під час розробки національних, регіональних, місцевих та міждержавних програм та планів розвитку. Приміром, створення плану розвитку міста чи села, програми управління відходами чи схеми санітарного очищення міста.
👍8
🇪🇺 Селф-скринінг довкіллєвого законодавства на відповідність праву ЄС триває: Робоча група презентувала перші секторальні напрацювання
До участі в онлайн-засіданні Міжвідомчої робочої групи з проведення первинної оцінки стану імплементації актів права ЄС у сфері захисту довкілля долучилось понад 300 учасників. Серед них - представники обласних військових державних адміністрацій, громадських організацій, проєктів міжнародної технічної допомоги, бізнес спільноти, науковці та експерти у відповідних сферах.
У рамках кожної з чотирьох тематичних сесій фахівці Міндовкілля презентували результати проведеного аналізу відповідності законодавства України конкретним актам права ЄС. З учасниками обговорили найбільш дискусійні питання: зокрема щодо оцінки впливу деяких державних і приватних проєктів на навколишнє середовище; промислові викиди; якість атмосферного повітря; впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів; збереження диких птахів та природних середовищ існування дикої фауни і флори; участь громадськості у розробленні деяких планів та програм, пов’язаних з навколишнім природним середовищем.
До участі в онлайн-засіданні Міжвідомчої робочої групи з проведення первинної оцінки стану імплементації актів права ЄС у сфері захисту довкілля долучилось понад 300 учасників. Серед них - представники обласних військових державних адміністрацій, громадських організацій, проєктів міжнародної технічної допомоги, бізнес спільноти, науковці та експерти у відповідних сферах.
У рамках кожної з чотирьох тематичних сесій фахівці Міндовкілля презентували результати проведеного аналізу відповідності законодавства України конкретним актам права ЄС. З учасниками обговорили найбільш дискусійні питання: зокрема щодо оцінки впливу деяких державних і приватних проєктів на навколишнє середовище; промислові викиди; якість атмосферного повітря; впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів; збереження диких птахів та природних середовищ існування дикої фауни і флори; участь громадськості у розробленні деяких планів та програм, пов’язаних з навколишнім природним середовищем.
📚Як розробити план поліпшення якості атмосферного повітря? Коли він потрібен? Хто має бути залучений до розробки такого плану?
Відповіді на ці та інші питання під час онлайн-семінару надали фахівці Міндовкілля спільно з експертами Команди підтримки реформ Міністерства та проєкту APENA 2, які спільно розробили Методичні рекомендації щодо змісту та порядку розроблення планів поліпшення якості атмосферного повітря та короткострокових планів дій. За основу взяли європейський досвід, де під час планування орієнтуються на дані моніторингу стану повітря, аналіз джерел забруднення та моделювання впливу.
💬«Моніторинг стану довкілля на сьогодні дуже актуальне питання. Уніфікований підхід до розробки планів поліпшення якості повітря – це інструмент, який допоможе запобігти забрудненню. Водночас питання розробки таких планів нове для України. А через російську військову агресію ще й складене для впровадження. Але ми не зупиняємося і продовжуємо працювати над реалізацією реформ, які допоможуть нам наблизитися до Європейського Союзу», - зауважила заступниця Міністра Вікторія Киреєва під час семінару.
🖇️Нагадаємо, складання планів поліпшення якості атмосферного повітря та короткострокових планів дій для зон та агломерацій передбачено у Директиві ЄС 2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи. Положення цієї директиви також важливо повністю імплементувати Україні.
Тож ще у липні 2019 року Уряд схвалив відповідне рішення щодо здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря. На його виконання Міндовкілля затвердило порядки створення короткострокових планів дій та планів поліпшення якості атмосферного повітря, а також Методичні рекомендації до їх розроблення.
Відповіді на ці та інші питання під час онлайн-семінару надали фахівці Міндовкілля спільно з експертами Команди підтримки реформ Міністерства та проєкту APENA 2, які спільно розробили Методичні рекомендації щодо змісту та порядку розроблення планів поліпшення якості атмосферного повітря та короткострокових планів дій. За основу взяли європейський досвід, де під час планування орієнтуються на дані моніторингу стану повітря, аналіз джерел забруднення та моделювання впливу.
💬«Моніторинг стану довкілля на сьогодні дуже актуальне питання. Уніфікований підхід до розробки планів поліпшення якості повітря – це інструмент, який допоможе запобігти забрудненню. Водночас питання розробки таких планів нове для України. А через російську військову агресію ще й складене для впровадження. Але ми не зупиняємося і продовжуємо працювати над реалізацією реформ, які допоможуть нам наблизитися до Європейського Союзу», - зауважила заступниця Міністра Вікторія Киреєва під час семінару.
🖇️Нагадаємо, складання планів поліпшення якості атмосферного повітря та короткострокових планів дій для зон та агломерацій передбачено у Директиві ЄС 2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи. Положення цієї директиви також важливо повністю імплементувати Україні.
Тож ще у липні 2019 року Уряд схвалив відповідне рішення щодо здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря. На його виконання Міндовкілля затвердило порядки створення короткострокових планів дій та планів поліпшення якості атмосферного повітря, а також Методичні рекомендації до їх розроблення.
❤4👍2
У Міжнародний день захисту дітей росія атакувала столицю й забрала життя українців. Серед них є діти.
Руслан Стрілець: Терористи перетворюють наші свята у дні жалоби. Цинічно викрадають та депортують українських дітей. Намагаються знищити наше майбутнє та стерти генетичну памʼять.
Вже дев’ятий рік поспіль наші Збройні Сили борються за мирне життя українських дітей. Аби вони не прокидалися вночі від повітряних тривог, гулу дронів та ракетних атак. Аби вони жили у вільній та квітучій країні. І це найголовніше!
Руслан Стрілець: Терористи перетворюють наші свята у дні жалоби. Цинічно викрадають та депортують українських дітей. Намагаються знищити наше майбутнє та стерти генетичну памʼять.
Вже дев’ятий рік поспіль наші Збройні Сили борються за мирне життя українських дітей. Аби вони не прокидалися вночі від повітряних тривог, гулу дронів та ракетних атак. Аби вони жили у вільній та квітучій країні. І це найголовніше!
❤17