Україна перша країна в світі, що розробляє методики обрахунку шкоди, завданої природі внаслідок війни. Вплив від нищення росіянами українського довкілля відчують на собі усі сусідні країни.

На цьому наголосив Міністр Руслан Стрілець у ефірі Болгарського національного радіо.

Під час інтерв’ю говорили про:
➖ знищені екосистеми,
➖ обрахунок та механізми відшкодування збитків,
➖ плани майбутнього відновлення природи.

​​Руслан Стрілець: За допомогою мобільного застосунку та вебресурсу ЕкоЗагроза українці вже надіслали Міндовкілля більше 1200 повідомлень про виявлені факти завданої шкоди природі. Це і розлив отруйних речовин у ґрунти та воду, знайдені стихійні звалища із відходами руйнації та небезпечними відходами, забруднення повітря внаслідок горіння нафтобаз, лісів тощо.

Про те, як працює ЕкоЗагроза, які розділи сьогодні є найпопулярнішими серед користувачів та як долучитися до «екологічного батальйону» України за допомогою смартфону читайте у блозі Міністра на УКРІНФОРМ.

​​🇪🇪Очільник МЗС Естонії Урмас Рейнсалу відвідав Чорнобильську зону відчуження

☢️ 4 серпня у рамках візиту в Україну Міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу разом із заступником Міністра Олександром Краснолуцьким та головою ДАЗВ Євгеном Крамаренко побував у звільненій від російської окупації Зоні відчуження. Вони відвідали оглядовий майданчик об’єкта «Укриття», захисну споруду №1, де під час окупації ЧАЕС російські війська утримували полонених бійців Національної Гвардії України, місто Прип'ять та місця дислокації росіян у «Рудому лісі».

Урмас Рейнсал на власні очі побачив наслідки від дій рашистів у Чорнобильській зоні. За його словами, естонський уряд стурбований безчинствами, які коїла російська армія на території Зони відчуження. Тож для них було важливо особисто переконатися, що Україна контролює радіаційний фон та ситуацію на об’єктах Зони відчуження.

Олександр Краснолуцький: «Цього року до ситуації у Чорнобильській зоні відчуження через дії росії була прикута увага усього світу. рф намагалася залякати Україну та світ ядерним шантажем. Через дії окупантів також сильно постраждала найбільша унікальна заповідна зона України – Чорнобильський радіаційно-екологічний заповідник. Там було знищено вогнем близько 12 тисяч гектарів. Це величезні втрати для флори та фауни. Наразі Зона досі оговтується від брудних «рук» росії».

​​«Плюс» ще одна послуга у довкіллєвій сфері тепер надається у режимі «peopleless»

⚡️ Уряд схвалив експериментальний проєкт щодо взяття на державний облік об’єктів, які справляють шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря, в електронній формі - через Єдину екологічну платформу “ЕкоСистема”.

Тож підприємства вже можуть користуватися відповідним сервісом на нашій #ЕкоСистемі https://eco.gov.ua/.

Ті, хто раніше мав справу з цією адмінпроцедурою, знають скільки часу витрачається на перевезення паперових документів, очікування їх розгляду та далі виправлення помилок. Крім того, суб’єкти господарювання повинні подавати документи або інформацію, яка вже є у органів державної влади та місцевого самоврядування.

Руслан Стрілець: Ми прагнемо, щоб взаємодія з державою не відволікала підприємства від роботи, а дотримання вимог законодавства не ставало тягарем, якого хочеться уникнути через бюрократію. Щоб суб'єкти господарювання думали як розвивати свою діяльність, а не як пройти квест з отримання тієї чи іншої адміністративної послуги. Тому продовжуємо впроваджувати нові ІТ-рішення і будувати прозорі алгоритми взаємодії.

☑️ Які переваги отримання послуги онлайн:

▪️чиновник не приймає участь у розгляді заявок
▪️ строк надання послуги скорочується із 30 днів до нуля
▪️стати на держоблік можна пройшовши всю процедуру із власного гаджету
▪️ дані автоматично вносяться до відповідного Реєстру
▪️ суб'єкт господарювання може самостійно роздрукувати електронний документ з QR-кодом з ЕкоСистеми.

Послугу реалізовано у партнерстві Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, Міністерства цифрової трансформації за підтримки проєкту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS».

​​🇺🇦🇱🇹 Практична допомога Литви надзвичайно цінна для України на шляху до перемоги над росією

Про це заявив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець під час онлайнзустрічі з Міністром екології Литви Сімонасом Гентвіласом.

Вони обговорили конкретні кроки та практичну допомогу Литви Україні задля покращення стану довкілля та євроінтеграції нашої країни.

Литовські колеги пообіцяли вже за кілька тижнів вчергове допомогти з транспортом та протипожежним обладнанням, яке ми втратили у війні.

Очільник Міндовкілля домовився з Сімонасом Гентвіласом про патронаж Литви над новоствореним природним парком «Пуща Радзивіла» на Рівненщині.

Руслан Стрілець: «Разом плануємо перетворити цей природний парк не лише на місце збереження довкілля, а й туристичний «магніт». Тут кожен зможе доторкнутися до живої природи та відчути енергію загадкових місць».

💬Руслан Стрілець подякував Сімонасу Гентвіласу та всьому Уряду Литви за колосальну підтримку: «Приємно усвідомлювати, що з перших спалахів цієї недолугої війни народ Литви згуртувався довкола України. Допомога європейців, принципова позиція Єврокомісара з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства Віргініюса Сінкявічюса – до речі, теж представника Литви – особливо важлива для майбутньої перемоги України над рашизмом. Гуртом із друзями та союзниками подолаємо огидну навалу окупантів».

​​💥🌊Через бойові дії, вибухи снарядів, затоплену військову техніку, пошкодження чи руйнування очисних споруд у річці Сіверський Донець та його притоках значно погіршилася якість води.

👩‍🔬Фахівці зафіксували ртутне забруднення, перевищення показників азоту та нітритів, а також сліди нафтопродуктів, які там до того ніколи не фіксували.

➡️ Більше про нові факти шкоди довкіллю від ₚосійської агресії читайте у нашому дайджесті за 28 липня – 3 серпня 2022 року ⤵️

🪵 Яка ситуація із заготівлею дров в Україні на зиму та чи буде їх достатньо для цьогорічного опалювального сезону

🪵 за рахунок яких ресурсів збільшено заготівлю дров’яної продукції

🪵 а також про ціни дров для населення та як зручно їх купити за допомогою онлайн застосунку

Про це у телемарафоні #ЄдиніНовини розповів Міністр Руслан Стрілець

♻️ Цивілізоване поводження з відходами – одна з обов’язкових умов вступу України в ЄС 🇺🇦🇪🇺

Застаріла система не дозволяла нам упорядкувати відходи в мирний час, в 2022 році питання ще більше загострилося війною.

Щоб вирішити проблеми з відходами, нам потрібна була нова ідеологія управління. Ухвалений новий рамковий закон – це фундамент для трансформації галузі.

❓ Які зміни чекають українців на шляху реформи, читайте у блозі Міністра Руслана Стрільця на Інтерфакс-Україна.

​​📈 За підрахунками науковців, сума збитків внаслідок викидів у повітря від одного російського танка за день становить понад 1066 грн. А від 1200 одиниць такої техніки (а саме стільки за різними джерелами її було зосереджено біля нашого кордону на початку вторгнення) – 1,28 млн грн за добу.

🔺 Лише стоячи на місці, такі танки руйнують та ущільнюють майже 2 га української землі. А тепер уявіть, які це площі, враховуючи пройдений ними шлях нашою територією.

🔺 При цьому, глибина ущільнення може бути досить значною. Адже за даними досліджень Voorhees W. B., техніка вагою у 10 тонн ущільнює ґрунт до глибини 60 см, а вага одного танку складає близько 40 тонн.

❓ Чим це шкідливо?

Ущільнення ґрунту є причиною зменшення на 40-60% продуктивності (врожайності) рослин. Відбуваються зміни у екосистемах, на відновлення яких підуть роки.

🔺 Крім того, від знищених рашистських танків на нашій землі вже лишилося понад 84 тис тонн металобрухту. Оливи й інші токсичні матеріали від них можуть потрапляти у ґрунти та ґрунтові води. Небезпечне потрапляння такої техніки й в річки та озера, бо окислення металу може призвести до забруднення води.

🖇 Більше інформації про знищену техніку окупанта та її вплив на довкілля кожен може знайти на нашому сайті чи у мобільному застосунку ЕкоЗагроза. Тут у режимі реального часу ми даємо повну аналітику про шкоду, яка завдається українській природі внаслідок збройної агресії росії.

​​🇺🇦🇱🇹 Литва поділилася з Україною досвідом управління лісовим господарством

Литва одна з небагатьох країн Європейського Союзу, що продовжує підтримувати нас у боротьбі з росією та допомагати на шляху впровадження європейських реформ. Між нашими країнами зберігаються теплі дружні відносини.

Нещодавно Міністр Руслан Стрілець та Міністр екології Литви Сімонас Гентвілас домовилися про практичну допомогу Литви Україні задля покращення стану довкілля та євроінтеграції нашої країни.

Перший заступник Міністра Руслан Гречаник, заступники Міністра Сергій Власенко та Олександр Краснолуцький під час відеодзвінка поспілкувалися з литовськими колегами про досвід Литви у сфері реформування лісового господарства.

🌳Литва остання з країн Балтії, яка п’ять років тому розпочала реформу лісового господарства. Вона об’єднала 42 державних лісгоспи у єдине держпідприємство, якому наразі підпорядковуються 26 регіональних підрозділів. Відтепер функції лісового господарства Литви більше зосереджені на вирощуванні, охороні та підтримці лісів.

Ціль реформи:
➖Зробити галузь прозорою та подолати корупцію
➖Цифровізувати усі процеси
➖Повернути довіру до галузі
➖Зберегти фахівців
➖Збільшити прибутки

Важливо, що Литві вдалося відновити репутацію лісової сфери і лісівників та зменшити корупційні ризики.

​​Руслан Стрілець: Мінування забирає життя. І це стосується не лише людини, на шляху якої трапився вибухонебезпечний предмет

Україна сьогодні – одна з найзамінованіших країн світу. Майже третина території нашої держави – близько 200 тис. кв. км потребують розмінування.

Про те, як мінування шкодить довкіллю розповів на своїй сторінці у Фейсбук Міністр Руслан Стрілець.

💬 «Згубний вплив починається, щойно міна потрапляє на землю – і не закінчується, коли вона детонує», - написав він.

💥 Міна руйнує ліс.
Ліси - одна з найбільш вразливих до мінування екосистем. Міна детонує, займає суху траву й деревину. Виникає лісова пожежа. Якщо загоряння не сталося, уламки потрапляють у дерева. Далі - корозія та отруєння рослинності.

💥 Міна загрожує продовольчій безпеці.
На замінованій території неможливо вирощувати сільськогосподарські культури. Фермери змушені скорочувати площу оброблюваних земель. Це тисне на ресурси, виснажує землі.

💥 Міна псує ґрунт.
Фрагменти боєприпасів вивільняють у довкілля важкі метали - хром, цинк, залізо, мідь, ртуть. Ці речовини досягають ґрунтових вод і потрапляють у харчовий ланцюг людини.

💥 Міна руйнує біорізноманіття.
На міни часто натикаються тварини. Розгублені й налякані, вони покидають територію і масово мігрують. Часто нові території не мають відповідних умов для існування виду. Біорізноманіття гине.

💥 Міна заважає берегти заповідники.
Коли територія замінована, спеціалісти заповідних зон не мають доступу до заповідників. Процеси збереження території ускладнюються. Заповідник, обсипаний мінами, існує “на папері”. З часом природоохоронна структура перестає існувати.

За попередніми даними, вже знешкоджено більше 175,000 боєприпасів, обстежено територію площею 67,639 га. В цілому, на розмінування знадобиться близько 10 років.

Міністр висловив сподівання, що допомога європейських колег значно прискорить цей процес. Адже українські союзники активно долучаються і пропонують своїх спеціалістів з розмінування.

​​ФАО готова допомогти Україні у проєктах з повоєнного відновлення довкілля

Про це йшлося на зустрічі першого заступника Міністра Руслана Гречаника та радниці Міністра Тетяни Тимочко з керівником регіональної програми – заступником керівника регіонального офісу ФАО для Європи та Центральної Азії Раймундом Йеле.

Вони обговорили:
✅ проєкти, які наразі діють в Україні;
✅ можливості реалізації спільних ініціатив із захисту довкілля.

Вже 19 років ФАО допомагає Україні у різних проєктах. В основному, це підтримка сільського господарства та тваринництва. Але ж екологічна складова присутня практично у всіх сферах економіки країни. Тож для Міндовкілля важливо, аби ФАО посилили довкіллєві напрямки у своїх проєктах.

Під час зустрічі Руслан Гречаник розповів Раймунду Йеле про виклики, які постали перед лісовим господарством України внаслідок воєнних дій.

Руслан Гречаник: “Через російську агресію Україна стикнулася з безпрецедентними викликами у сфері розвитку лісового господарства. Тому, коли йдеться про підтримку лісової сфери, нас насамперед цікавить практична допомога відновлення лісів на звільнених територіях. Для цього у національному плані відновлення заплановане будівництво лісонасіннєвих центрів. Але ж усе це знову потребує додаткових коштів”.

Перший заступник Міністра наголосив, що Міндовкіллю дуже важлива підтримка ФАО у відновленні лісового господарства, проведенні інвентаризації самосійних лісів та ревіталізації деградованих ландшафтів.