​​🇺🇦🇱🇹 Практична допомога Литви надзвичайно цінна для України на шляху до перемоги над росією

Про це заявив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець під час онлайнзустрічі з Міністром екології Литви Сімонасом Гентвіласом.

Вони обговорили конкретні кроки та практичну допомогу Литви Україні задля покращення стану довкілля та євроінтеграції нашої країни.

Литовські колеги пообіцяли вже за кілька тижнів вчергове допомогти з транспортом та протипожежним обладнанням, яке ми втратили у війні.

Очільник Міндовкілля домовився з Сімонасом Гентвіласом про патронаж Литви над новоствореним природним парком «Пуща Радзивіла» на Рівненщині.

Руслан Стрілець: «Разом плануємо перетворити цей природний парк не лише на місце збереження довкілля, а й туристичний «магніт». Тут кожен зможе доторкнутися до живої природи та відчути енергію загадкових місць».

💬Руслан Стрілець подякував Сімонасу Гентвіласу та всьому Уряду Литви за колосальну підтримку: «Приємно усвідомлювати, що з перших спалахів цієї недолугої війни народ Литви згуртувався довкола України. Допомога європейців, принципова позиція Єврокомісара з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства Віргініюса Сінкявічюса – до речі, теж представника Литви – особливо важлива для майбутньої перемоги України над рашизмом. Гуртом із друзями та союзниками подолаємо огидну навалу окупантів».

​​💥🌊Через бойові дії, вибухи снарядів, затоплену військову техніку, пошкодження чи руйнування очисних споруд у річці Сіверський Донець та його притоках значно погіршилася якість води.

👩‍🔬Фахівці зафіксували ртутне забруднення, перевищення показників азоту та нітритів, а також сліди нафтопродуктів, які там до того ніколи не фіксували.

➡️ Більше про нові факти шкоди довкіллю від ₚосійської агресії читайте у нашому дайджесті за 28 липня – 3 серпня 2022 року ⤵️

🪵 Яка ситуація із заготівлею дров в Україні на зиму та чи буде їх достатньо для цьогорічного опалювального сезону

🪵 за рахунок яких ресурсів збільшено заготівлю дров’яної продукції

🪵 а також про ціни дров для населення та як зручно їх купити за допомогою онлайн застосунку

Про це у телемарафоні #ЄдиніНовини розповів Міністр Руслан Стрілець

♻️ Цивілізоване поводження з відходами – одна з обов’язкових умов вступу України в ЄС 🇺🇦🇪🇺

Застаріла система не дозволяла нам упорядкувати відходи в мирний час, в 2022 році питання ще більше загострилося війною.

Щоб вирішити проблеми з відходами, нам потрібна була нова ідеологія управління. Ухвалений новий рамковий закон – це фундамент для трансформації галузі.

❓ Які зміни чекають українців на шляху реформи, читайте у блозі Міністра Руслана Стрільця на Інтерфакс-Україна.

​​📈 За підрахунками науковців, сума збитків внаслідок викидів у повітря від одного російського танка за день становить понад 1066 грн. А від 1200 одиниць такої техніки (а саме стільки за різними джерелами її було зосереджено біля нашого кордону на початку вторгнення) – 1,28 млн грн за добу.

🔺 Лише стоячи на місці, такі танки руйнують та ущільнюють майже 2 га української землі. А тепер уявіть, які це площі, враховуючи пройдений ними шлях нашою територією.

🔺 При цьому, глибина ущільнення може бути досить значною. Адже за даними досліджень Voorhees W. B., техніка вагою у 10 тонн ущільнює ґрунт до глибини 60 см, а вага одного танку складає близько 40 тонн.

❓ Чим це шкідливо?

Ущільнення ґрунту є причиною зменшення на 40-60% продуктивності (врожайності) рослин. Відбуваються зміни у екосистемах, на відновлення яких підуть роки.

🔺 Крім того, від знищених рашистських танків на нашій землі вже лишилося понад 84 тис тонн металобрухту. Оливи й інші токсичні матеріали від них можуть потрапляти у ґрунти та ґрунтові води. Небезпечне потрапляння такої техніки й в річки та озера, бо окислення металу може призвести до забруднення води.

🖇 Більше інформації про знищену техніку окупанта та її вплив на довкілля кожен може знайти на нашому сайті чи у мобільному застосунку ЕкоЗагроза. Тут у режимі реального часу ми даємо повну аналітику про шкоду, яка завдається українській природі внаслідок збройної агресії росії.

​​🇺🇦🇱🇹 Литва поділилася з Україною досвідом управління лісовим господарством

Литва одна з небагатьох країн Європейського Союзу, що продовжує підтримувати нас у боротьбі з росією та допомагати на шляху впровадження європейських реформ. Між нашими країнами зберігаються теплі дружні відносини.

Нещодавно Міністр Руслан Стрілець та Міністр екології Литви Сімонас Гентвілас домовилися про практичну допомогу Литви Україні задля покращення стану довкілля та євроінтеграції нашої країни.

Перший заступник Міністра Руслан Гречаник, заступники Міністра Сергій Власенко та Олександр Краснолуцький під час відеодзвінка поспілкувалися з литовськими колегами про досвід Литви у сфері реформування лісового господарства.

🌳Литва остання з країн Балтії, яка п’ять років тому розпочала реформу лісового господарства. Вона об’єднала 42 державних лісгоспи у єдине держпідприємство, якому наразі підпорядковуються 26 регіональних підрозділів. Відтепер функції лісового господарства Литви більше зосереджені на вирощуванні, охороні та підтримці лісів.

Ціль реформи:
➖Зробити галузь прозорою та подолати корупцію
➖Цифровізувати усі процеси
➖Повернути довіру до галузі
➖Зберегти фахівців
➖Збільшити прибутки

Важливо, що Литві вдалося відновити репутацію лісової сфери і лісівників та зменшити корупційні ризики.

​​Руслан Стрілець: Мінування забирає життя. І це стосується не лише людини, на шляху якої трапився вибухонебезпечний предмет

Україна сьогодні – одна з найзамінованіших країн світу. Майже третина території нашої держави – близько 200 тис. кв. км потребують розмінування.

Про те, як мінування шкодить довкіллю розповів на своїй сторінці у Фейсбук Міністр Руслан Стрілець.

💬 «Згубний вплив починається, щойно міна потрапляє на землю – і не закінчується, коли вона детонує», - написав він.

💥 Міна руйнує ліс.
Ліси - одна з найбільш вразливих до мінування екосистем. Міна детонує, займає суху траву й деревину. Виникає лісова пожежа. Якщо загоряння не сталося, уламки потрапляють у дерева. Далі - корозія та отруєння рослинності.

💥 Міна загрожує продовольчій безпеці.
На замінованій території неможливо вирощувати сільськогосподарські культури. Фермери змушені скорочувати площу оброблюваних земель. Це тисне на ресурси, виснажує землі.

💥 Міна псує ґрунт.
Фрагменти боєприпасів вивільняють у довкілля важкі метали - хром, цинк, залізо, мідь, ртуть. Ці речовини досягають ґрунтових вод і потрапляють у харчовий ланцюг людини.

💥 Міна руйнує біорізноманіття.
На міни часто натикаються тварини. Розгублені й налякані, вони покидають територію і масово мігрують. Часто нові території не мають відповідних умов для існування виду. Біорізноманіття гине.

💥 Міна заважає берегти заповідники.
Коли територія замінована, спеціалісти заповідних зон не мають доступу до заповідників. Процеси збереження території ускладнюються. Заповідник, обсипаний мінами, існує “на папері”. З часом природоохоронна структура перестає існувати.

За попередніми даними, вже знешкоджено більше 175,000 боєприпасів, обстежено територію площею 67,639 га. В цілому, на розмінування знадобиться близько 10 років.

Міністр висловив сподівання, що допомога європейських колег значно прискорить цей процес. Адже українські союзники активно долучаються і пропонують своїх спеціалістів з розмінування.

​​ФАО готова допомогти Україні у проєктах з повоєнного відновлення довкілля

Про це йшлося на зустрічі першого заступника Міністра Руслана Гречаника та радниці Міністра Тетяни Тимочко з керівником регіональної програми – заступником керівника регіонального офісу ФАО для Європи та Центральної Азії Раймундом Йеле.

Вони обговорили:
✅ проєкти, які наразі діють в Україні;
✅ можливості реалізації спільних ініціатив із захисту довкілля.

Вже 19 років ФАО допомагає Україні у різних проєктах. В основному, це підтримка сільського господарства та тваринництва. Але ж екологічна складова присутня практично у всіх сферах економіки країни. Тож для Міндовкілля важливо, аби ФАО посилили довкіллєві напрямки у своїх проєктах.

Під час зустрічі Руслан Гречаник розповів Раймунду Йеле про виклики, які постали перед лісовим господарством України внаслідок воєнних дій.

Руслан Гречаник: “Через російську агресію Україна стикнулася з безпрецедентними викликами у сфері розвитку лісового господарства. Тому, коли йдеться про підтримку лісової сфери, нас насамперед цікавить практична допомога відновлення лісів на звільнених територіях. Для цього у національному плані відновлення заплановане будівництво лісонасіннєвих центрів. Але ж усе це знову потребує додаткових коштів”.

Перший заступник Міністра наголосив, що Міндовкіллю дуже важлива підтримка ФАО у відновленні лісового господарства, проведенні інвентаризації самосійних лісів та ревіталізації деградованих ландшафтів.

​​⚡️ Комітет з питань екологічної політики та природокористування рекомендував Верховній Раді України прийняти у другому читанні та в цілому урядовий законопроєкт № 6477 «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів».

📎 Нагадаємо, у першому читанні документ був схвалений 18 липня цього року. “За” віддали свій голос 296 народних обранців.

ℹ️ Прийняття відповідного законодавства та створення Національного реєстру викидів та перенесення забруднювачів є міжнародним зобов’язанням України. Ще у 2016 році Україна ратифікувала Київський протокол Орхуської Конвенції, зобов’язавшись вести свою екологічну політику відкрито, взаємодіяти з громадянами та залучати їх до вирішення екологічних питань.

​​💚 Наші природоохоронці рятують маленькі життя.

У скрутній ситуації важливо, щоб у потрібний момент поряд опинилися ті, хто не кине на призволяще та надасть допомогу. І це стосується не тільки людей.

Наразі працівники Ічнянського національного природного парку, що на Чернігівщині, боряться за життя двох молодих лелек.

🕊 Пташки вчилися літати та зачепилися за високовольтні лінії електропередач.

🚑 Лелек вже оглянув ветеринар, їм надано необхідну медичну допомогу. Тож наразі птахи перебувають під наглядом наших природоохоронців.

Сподіваємося, що вони швидко одужають та знову вчитимуться літати у блакиті українського неба 💛💙

​​⚡️ 137 га землі на Закарпатті включать до складу природоохоронних територій України

☑️ Уряд погодив зміну цільового призначення двох земельних ділянок державної власності у Рахівському районі Закарпатської області. Із категорії лісогосподарських земель у запасі вони перейдуть у статус земель природно-заповідного фонду та будуть передані Карпатському біосферному заповіднику у постійне користування.

☑️ Сьогоднішнє рішення – це крок до розширення території заповідника та відповідно збереження унікальної української природи.

ℹ️ Нагадаємо, Карпатський біосферний заповідник є одним з найбільших природоохоронних об’єктів України.

Він відомий у всьому світі серед науковців і туристів як місце:
▪️ найбільших в Європі масивів букових пралісів, які входять до складу об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи";
▪️унікальних високогірних екосистем з озерами льодовикового походження;
▪️найвищих гірських вершин Українських Карпат: Говерла, Бребенескул, Петрос, Близниці, Піп Іван Мармароський тощо;
▪️карстових печер;
долини нарцисів тощо.

А ще на його території знаходиться географічний центр сучасної Європи та можна дослідити стоянки первісної людини.

​​☢️росія продовжує вчиняти нові акти ядерного, ракетного і екологічного терору.

Президент України Володимир Зеленський назвав дії росії навколо Запорізької АЕС – одним із найбільших злочинів держави-терориста.

Більше про нові факти шкоди довкіллю від російської агресії читайте у нашому дайджесті за 4 – 10 серпня 2022 року