На цьому Міністр Світлана Гринчук наголосила під час свого онлайн виступу на Конференції ОБСЄ з питань клімату та безпеки.
«Лише з 1 червня цього року росія випустила майже 2,5 тисячі повітряних цілей по Україні - шахедів, крилатих і балістичних ракет. Кожна нічна атака росії - це, щонайменше, різке підвищення забруднення повітря. Розрив однієї ракети спричиняє 60 кг викидів», - наголосила Світлана Гринчук.
Основні тези виступу Світлани Гринчук:
Використовуються різні види зброї, невідомі у попередніх війнах – кожен боєприпас залишає свій слід. І що довше триває ця війна, що більше ракет і шахедів летить у наші міста, то більшим є слід.
«Ми не можемо чекати на закінчення бойових дій для повоєнного відновлення довкілля. Світ стрімко змінюється, але постає гостра потреба в єдності навколо питань довкілля. Лише разом зможемо побудувати сталий розвиток та наше “зелене” майбутнє», - підсумувала Світлана Гринчук.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢4
🇺🇦 Українська делегація обговорила наслідки російської агресії для Чорного моря з представниками Румунії 🇷🇴, Бельгії 🇧🇪 та Туреччини 🇹🇷 на Конференції ООН із захисту океанів у Ніцці
На полях Конференції ООН із захисту океанів 2025 у м. Ніцца відбулися двосторонні зустрічі української делегації з представниками Румунії, Бельгії та Туреччини.
Українську делегацію представляли заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Сергій Власенко та Постійна представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко.
Детальніше
На полях Конференції ООН із захисту океанів 2025 у м. Ніцца відбулися двосторонні зустрічі української делегації з представниками Румунії, Бельгії та Туреччини.
Українську делегацію представляли заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Сергій Власенко та Постійна представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко.
Детальніше
👍4
🇪🇺🇺🇦Україна завершила фінальний раунд імітаційних сесій з екологічного блоку перед офіційним скринінгом з ЄС
Україна виходить на фінальну пряму підготовки до офіційного скринінгу в межах переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу. Завершився третій раунд імітаційних сесій, присвячених розділу 27 «Довкілля та зміна клімату».
Європейські фахівці надали свої детальні коментарі до презентацій української сторони, що стосувалися ключових Директив і Регламентів ЄС. Це дозволило узгодити позиції та існуючі питання перед двосторонньою зустріччю з Європейською Комісією, яка відбудеться 16–20 червня в Брюсселі.
«Ми виконали домашню роботу та готові до діалогу в Брюсселі. Імітаційні сесії стали ключовим етапом, який дозволив нам сформувати спільне екологічне бачення серед усіх залучених сторін. Це важливо, адже переговори з Європейською Комісією потребують єдності, аргументованої позиції та чіткого розуміння того, як Україна буде імплементувати екологічне законодавство ЄС на практиці. Ми вже маємо певний досвід і чудові кейси, тож продовжимо цей рух надалі з максимальною відповідальністю», — наголосила заступниця Міністра з питань європейської інтеграції Ольга Юхимчук.
Учасники сесій узгодили остаточні презентаційні матеріали щодо великого блоку екологічного законодавства ЄС, та провели сесію «питання-відповідь» щодо презентацій за такими напрямками:
• кліматична політика (торгівля квотами на викиди парникових газів, озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази),
• екологічна оцінка та контроль шуму,
• управління відходами (відходи видобувної промисловості, упаковки, батареї та небезпечні відходи),
• управління водними ресурсами (питна вода, стічні води, морська стратегія, Нітратна Директива),
• якість повітря та промислове забруднення,
• охорона природи (Пташина та Оселищна Директиви, Регламент про відновлення природи та інвазійні чужорідні види),
• регулювання хімічних речовин (REACH, CLP та ін.).
Також було обговорено цифрову трансформацію логістики лісоматеріалів, торгівлю та низку суміжних екологічних питань.
Експерти ЄС підкреслили належний рівень професійності та готовності української делегації, оперативне врахування всіх попередніх зауважень та системний підхід до адаптації екологічного законодавства відповідно до норм ЄС.
Нагадаємо, імітаційні сесії є ключовим етапом підготовки до офіційного скринінгу, що відкриває практичну фазу переговорів про членство України в ЄС. Вони покликані посилити міжвідомчу взаємодію та сформувати єдину переговорну позицію щодо імплементації європейського права в Україні.
Україна виходить на фінальну пряму підготовки до офіційного скринінгу в межах переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу. Завершився третій раунд імітаційних сесій, присвячених розділу 27 «Довкілля та зміна клімату».
Європейські фахівці надали свої детальні коментарі до презентацій української сторони, що стосувалися ключових Директив і Регламентів ЄС. Це дозволило узгодити позиції та існуючі питання перед двосторонньою зустріччю з Європейською Комісією, яка відбудеться 16–20 червня в Брюсселі.
«Ми виконали домашню роботу та готові до діалогу в Брюсселі. Імітаційні сесії стали ключовим етапом, який дозволив нам сформувати спільне екологічне бачення серед усіх залучених сторін. Це важливо, адже переговори з Європейською Комісією потребують єдності, аргументованої позиції та чіткого розуміння того, як Україна буде імплементувати екологічне законодавство ЄС на практиці. Ми вже маємо певний досвід і чудові кейси, тож продовжимо цей рух надалі з максимальною відповідальністю», — наголосила заступниця Міністра з питань європейської інтеграції Ольга Юхимчук.
Учасники сесій узгодили остаточні презентаційні матеріали щодо великого блоку екологічного законодавства ЄС, та провели сесію «питання-відповідь» щодо презентацій за такими напрямками:
• кліматична політика (торгівля квотами на викиди парникових газів, озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази),
• екологічна оцінка та контроль шуму,
• управління відходами (відходи видобувної промисловості, упаковки, батареї та небезпечні відходи),
• управління водними ресурсами (питна вода, стічні води, морська стратегія, Нітратна Директива),
• якість повітря та промислове забруднення,
• охорона природи (Пташина та Оселищна Директиви, Регламент про відновлення природи та інвазійні чужорідні види),
• регулювання хімічних речовин (REACH, CLP та ін.).
Також було обговорено цифрову трансформацію логістики лісоматеріалів, торгівлю та низку суміжних екологічних питань.
Експерти ЄС підкреслили належний рівень професійності та готовності української делегації, оперативне врахування всіх попередніх зауважень та системний підхід до адаптації екологічного законодавства відповідно до норм ЄС.
Нагадаємо, імітаційні сесії є ключовим етапом підготовки до офіційного скринінгу, що відкриває практичну фазу переговорів про членство України в ЄС. Вони покликані посилити міжвідомчу взаємодію та сформувати єдину переговорну позицію щодо імплементації європейського права в Україні.
👍4
Уряд схвалив законопроєкт, який передбачає збільшення штрафів за порушення водоохоронного законодавства
Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону, який передбачає суттєве посилення відповідальності за порушення природоохоронного законодавства у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів. Зокрема, йдеться про підвищення штрафів, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з новими нормами, для громадян штрафи зростуть до 100–200 неоподатковуваних мінімумів доходів (нині – 3–7), а для посадових осіб – до 200–300 (нині – 5–8).
➡️ Законопроєкт розроблений на виконання рекомендацій Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування. Зокрема, йдеться про Рішення № 203/3 від 10 травня 2024 року, ухвалене за підсумками виїзного засідання Комітету у Львівській області. Тоді депутати розглядали проблеми забруднення транскордонної річки Західний Буг – однієї з приток Вісли.
➡️ Крім того, документ відповідає Плану дій щодо комплексного вирішення проблем басейну річки Рось на 2024–2030 роки, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів від 12 липня 2024 року № 648.
Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону, який передбачає суттєве посилення відповідальності за порушення природоохоронного законодавства у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів. Зокрема, йдеться про підвищення штрафів, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з новими нормами, для громадян штрафи зростуть до 100–200 неоподатковуваних мінімумів доходів (нині – 3–7), а для посадових осіб – до 200–300 (нині – 5–8).
«Захист водних ресурсів країни є одним з пріоритетів Міндовкілля. Наразі ситуація є такою, що порушення екологічного законодавства доволі часто є дешевшим, ніж виконання природоохоронних вимог. Після підвищення штрафів забруднювачу доведеться платити більше. Подальше схвалення Парламентом цього законопроєкту – важливий крок до реальної відповідальності за забруднення вод», – наголосила Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤6
🌿 Гетьманський та Татранський нацпарки: новий крок до міжнародного партнерства 🇺🇦🇵🇱
10 червня 2025 року в Татранському нацпарку (Польща) відбулося підписання протоколу намірів про співпрацю між Гетьманським та Татранським нацпарком
Угоду уклало керівництво парків. Протокол визначає напрями взаємодії, серед яких:
🔬 проведення спільних науково-дослідницьких проєктів;
🌱 реалізація природоохоронних ініціатив;
📚 обмін досвідом, навчальні візити та тренінги для працівників парків;
🗺 розвиток екологічного туризму;
🌍 участь у міжнародних грантових програмах.
🤝 Ця співпраця — особливо важлива в умовах, коли територія Гетьманського парку, що знаходиться в Сумській обл., неодноразово зазнавала обстрілів через збройну агресію росії. Попри складні обставини, українські природоохоронці продовжують працювати, зберігати біорізноманіття та зміцнювати міжнародні зв'язки.
📣 Підписання протоколу — це можливість для Гетьманського НПП інтегрувати українські екологічні практики у міжнародний контекст.
10 червня 2025 року в Татранському нацпарку (Польща) відбулося підписання протоколу намірів про співпрацю між Гетьманським та Татранським нацпарком
Угоду уклало керівництво парків. Протокол визначає напрями взаємодії, серед яких:
🔬 проведення спільних науково-дослідницьких проєктів;
🌱 реалізація природоохоронних ініціатив;
📚 обмін досвідом, навчальні візити та тренінги для працівників парків;
🗺 розвиток екологічного туризму;
🌍 участь у міжнародних грантових програмах.
🤝 Ця співпраця — особливо важлива в умовах, коли територія Гетьманського парку, що знаходиться в Сумській обл., неодноразово зазнавала обстрілів через збройну агресію росії. Попри складні обставини, українські природоохоронці продовжують працювати, зберігати біорізноманіття та зміцнювати міжнародні зв'язки.
📣 Підписання протоколу — це можливість для Гетьманського НПП інтегрувати українські екологічні практики у міжнародний контекст.
❤4
💰 Збитки довкіллю на понад 249 мільйонів гривень через агресію рф на Луганщині
🛡 Державна екологічна інспекція у Луганській області продовжує фіксувати екологічні злочини, спричинені збройною агресією російської федерації проти України.
📍 Черговий випадок екологічної шкоди задокументовано у селі Шипилівка Сєвєродонецького району Луганської області. Внаслідок бойових дій було пошкоджено об’єкти інфраструктури бази відпочинку «Гражда», а територія засмічена відходами руйнації.
📐 Площа забрудненої території становить 5120 м².
📑 Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану, спеціалісти Інспекції здійснили розрахунки:
💸 Загальна сума збитків — понад 249 мільйонів гривень.
📊 Усі зібрані матеріали, зокрема й відповідні розрахунки, формують доказову базу для міжнародного судового переслідування. Це дозволить притягнути країну-агресора до відповідальності за злочини проти довкілля та стане кроком до екологічної й соціальної відбудови України.
🛡 Державна екологічна інспекція у Луганській області продовжує фіксувати екологічні злочини, спричинені збройною агресією російської федерації проти України.
📍 Черговий випадок екологічної шкоди задокументовано у селі Шипилівка Сєвєродонецького району Луганської області. Внаслідок бойових дій було пошкоджено об’єкти інфраструктури бази відпочинку «Гражда», а територія засмічена відходами руйнації.
📐 Площа забрудненої території становить 5120 м².
📑 Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану, спеціалісти Інспекції здійснили розрахунки:
💸 Загальна сума збитків — понад 249 мільйонів гривень.
📊 Усі зібрані матеріали, зокрема й відповідні розрахунки, формують доказову базу для міжнародного судового переслідування. Це дозволить притягнути країну-агресора до відповідальності за злочини проти довкілля та стане кроком до екологічної й соціальної відбудови України.
😢4❤1
🏞Літо в національному природному парку "Черемоський"
Відчуйте енергію Карпат!
Відчуйте енергію Карпат!
❤9👍1
Авторками подкасту є співзасновниці Молодіжної кліматичної ініціативи «Розвій» Валерія Бондарєва та Вікторія Болл. Валерія Бондарєва також є і членкинею Молодіжної ради при Міндовкіллі.
Ведучі подкасту разом з гостями висвітлюватимуть теми кліматичної кризи, політики сталого розвитку, соціальної справедливості та зеленої відбудови України. Слухачі кожного епізоду познайомляться з діячами й діячками, які вже творять сталу відбудову України — кліматологинею, представниками кооперативів, соціологинею, істориком, фахівчинями в сфері енергетики та клімату тощо.
Проєкт став можливим завдяки ініціативі #Youth4Climate - інноваційному челенджу для молоді, яка працює над проєктами з протидії зміні клімату. Youth4Climate — це глобальна ініціатива, започаткована у травні 2022 року урядом Італії та Програмою розвитку ООН (ПРООН).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤16👍1
🕯 У загальнонаціональну хвилину мовчання вшановуємо світлу пам'ять наших Героїв
Володимир Чоповський - лісничий Сливківського лісництва Філії «Осмолодське лісове господарство» Карпатського лісового офісу, Захисник України.
Родом з с. Ясень, що на Рожнятівщині.
Після здобуття фахової освіти у Львівському національному лісотехнічному університеті пішов працювати за покликанням лісівником в Осмолодський лісгосп.
Займав посаду майстра лісу Ангелівського лісництва, старшого майстра Осмолодського лісництва, а перед мобілізацією - лісничим Сливківського лісництва філії «Осмолодське лісове господарство» Карпатського лісового офісу.
У перші дні війни приєднався у новосформовану 68 єгерську бригаду ім. Олекси Довбуша. Воював на Донеччині.
💔 Помер 27 червня 2024 року під час лікування та реабілітації на Прикарпатті.
Герої не вмирають. Вони завжди залишаються у наших серцях та пам'яті.
🇺🇦 Слава Україні!
Вічна слава Героям!
Володимир Чоповський - лісничий Сливківського лісництва Філії «Осмолодське лісове господарство» Карпатського лісового офісу, Захисник України.
Родом з с. Ясень, що на Рожнятівщині.
Після здобуття фахової освіти у Львівському національному лісотехнічному університеті пішов працювати за покликанням лісівником в Осмолодський лісгосп.
Займав посаду майстра лісу Ангелівського лісництва, старшого майстра Осмолодського лісництва, а перед мобілізацією - лісничим Сливківського лісництва філії «Осмолодське лісове господарство» Карпатського лісового офісу.
У перші дні війни приєднався у новосформовану 68 єгерську бригаду ім. Олекси Довбуша. Воював на Донеччині.
💔 Помер 27 червня 2024 року під час лікування та реабілітації на Прикарпатті.
Герої не вмирають. Вони завжди залишаються у наших серцях та пам'яті.
🇺🇦 Слава Україні!
Вічна слава Героям!
😢11❤2
#МіндовкілляРоз’яснює
⚡️ Зміни у визначенні величин фонових концентрацій: що важливо знати
Фонова концентрація забруднюючої речовини в атмосферному повітрі - концентрація забруднюючої речовини, яка розраховується експериментальним (за даними спостережень за станом атмосферного повітря конкретної території) або розрахунковим шляхом та обумовлена впливом усіх існуючих джерел викидів на цій території, включаючи транскордонне забруднення атмосферного повітря.
Порядок визначення величин фонових концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі, затверджено наказом Мінприроди від 30.07.2001 № 286, який зареєстровано в Міністерстві юстиції 15.08.2001 за № 700/5891
Міндовкілля внесло зміни до пункту 4.8 Порядку (наказ від 31.03.2025 №638). Зокрема, встановлено, що для окремих забруднюючих речовин (при неможливості визначення величин фонових концентрацій розрахунковим способом) допускається обчислювати їх значення самостійно суб’єктом господарювання множенням коефіцієнта 0,4 на величину максимальної разової гранично допустимої концентрації відповідної речовини.
Довідково зазначаємо, що фонова концентрація, визначена за даними спостережень на стаціонарних постах відображає фактичний рівень забруднення атмосферного повітря населеного пункту, тобто відомості щодо фактичного стану забруднення атмосферного повітря.
Пріоритет надається значенням фонових концентрацій, які отримані за даними спостережень гідрометеорологічних організацій ДСНС. У тому випадку, коли кількість постів спостережень недостатня для оцінки забруднення атмосферного повітря на території, яка розглядається (ГОСТ 17.2.3.01-86), використовуються концентрації, отримані розрахунковим шляхом.
Для міст (з населенням до 250 тис. чоловік) та інших населених пунктів, у яких не проводяться регулярні спостереження за забрудненням атмосфери, у випадку відсутності значних промислових джерел викидів, беруться величини фонових концентрацій для основних загальнопоширених забруднювальних речовин, які наведено в табл. 4.1 Порядку.
Для інших забруднювальних речовин (при неможливості визначення величин фонових концентрацій розрахунковим способом) допускається обчислювати їх значення множенням коефіцієнта 0,4 на величину максимальної разової граничнодопустимої концентрації відповідної речовини.
Фонова концентрація забруднюючої речовини в атмосферному повітрі - концентрація забруднюючої речовини, яка розраховується експериментальним (за даними спостережень за станом атмосферного повітря конкретної території) або розрахунковим шляхом та обумовлена впливом усіх існуючих джерел викидів на цій території, включаючи транскордонне забруднення атмосферного повітря.
Порядок визначення величин фонових концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі, затверджено наказом Мінприроди від 30.07.2001 № 286, який зареєстровано в Міністерстві юстиції 15.08.2001 за № 700/5891
Міндовкілля внесло зміни до пункту 4.8 Порядку (наказ від 31.03.2025 №638). Зокрема, встановлено, що для окремих забруднюючих речовин (при неможливості визначення величин фонових концентрацій розрахунковим способом) допускається обчислювати їх значення самостійно суб’єктом господарювання множенням коефіцієнта 0,4 на величину максимальної разової гранично допустимої концентрації відповідної речовини.
Довідково зазначаємо, що фонова концентрація, визначена за даними спостережень на стаціонарних постах відображає фактичний рівень забруднення атмосферного повітря населеного пункту, тобто відомості щодо фактичного стану забруднення атмосферного повітря.
Пріоритет надається значенням фонових концентрацій, які отримані за даними спостережень гідрометеорологічних організацій ДСНС. У тому випадку, коли кількість постів спостережень недостатня для оцінки забруднення атмосферного повітря на території, яка розглядається (ГОСТ 17.2.3.01-86), використовуються концентрації, отримані розрахунковим шляхом.
Для міст (з населенням до 250 тис. чоловік) та інших населених пунктів, у яких не проводяться регулярні спостереження за забрудненням атмосфери, у випадку відсутності значних промислових джерел викидів, беруться величини фонових концентрацій для основних загальнопоширених забруднювальних речовин, які наведено в табл. 4.1 Порядку.
Для інших забруднювальних речовин (при неможливості визначення величин фонових концентрацій розрахунковим способом) допускається обчислювати їх значення множенням коефіцієнта 0,4 на величину максимальної разової граничнодопустимої концентрації відповідної речовини.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України запрошує до громадського обговорення проєкту Другого національно визначеного внеску (НВВ) України до Паризької угоди. Це стратегічний документ, що визначає ціль нашої держави зі скорочення викидів парникових газів до 2035 року – в межах глобальних зусиль зі стримування зміни клімату.
Національно визначений внесок – ключовий інструмент реалізації Паризької угоди. Відповідно до міжнародних зобов’язань, кожна країна має переглядати та оновлювати НВВ щонайменше раз на п’ять років. Україна подала свій перший очікуваний внесок у 2015 році, оновлений – у 2021-му. Тепер, у відповідності до циклу перегляду, готується Другий НВВ.
«Другий НВВ – це не просто технічний документ. Це наше бачення кліматично відповідального відновлення України. Ми маємо шанс збудувати економіку, що базується на чистих технологіях, енергоефективності та стійкості до зміни клімату», – говорить заступник Міністра Ольга Юхимчук.
Нова ціль України щодо скорочення викидів сформована на основі моделювання, яке охоплює всі сектори економіки, серед них – енергетика, промисловість, будівельна галузь, транспорт, сільське господарство, управління відходами. У розрахунках враховано сценарії економічного розвитку з урахуванням післявоєнного відновлення, а також адаптацію до нових викликів.
Із проєктом документа можна ознайомитись за посиланням
Громадське обговорення триватиме 30 днів із моменту офіційного оприлюднення на сайті міністерства. Пропозиції та зауваження приймаються у письмовій або електронній формі на адресу Міндовкілля:
Після завершення обговорення проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Другого національно визначеного внеску України до Паризької угоди» буде поданий на розгляд Уряду. Ухвалення цього документа стане черговим кроком України у напрямку зеленої трансформації та виконання міжнародних кліматичних зобов’язань.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤3👍2
🌊Україна закликає до міжнародної солідарності у відповідь на екологічні наслідки російської агресії — виступ на Конференції ООН з питань океану
12 червня, під час пленарного засідання Конференції ООН з питань океану у французькій Ніцці, Україна закликала міжнародну спільноту до рішучої відповіді на екологічні виклики, спричинені війною росії проти України.
У своєму виступі заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Сергій Власенко наголосив:
💬«Екологічна шкода, завдана внаслідок агресії проти України, не знає кордонів. Забруднення Чорного моря, ризики для біорізноманіття та загроза для вод багатьох країн — це вже не лише українська проблема. Це виклик глобальній безпеці довкілля, який потребує об’єднаних зусиль», — підкреслив Власенко.
Також Сергій Власенко звернув увагу міжнародної спільноти на масштабні та довготривалі наслідки російської агресії для морських екосистем, зокрема на прикладі аварії танкерів «Волгонефть-212» і «Волгонефть-239» у Керченській протоці. Внаслідок цієї аварії тисячі тонн важкого мазуту потрапили до Чорного моря й Керченської протоки, спричинивши одне з найбільших забруднень у регіоні. Понад 4 000 тонн нафтопродуктів — попередня оцінка розливу, а частини суден досі залишаються у водах, створюючи ризик нових витоків.
⚡️Даний інцидент є явним порушенням міжнародного права та принципу Pacta Sunt Servanda, оскільки російська федерація не виконує зобов`язання згідно з UNCLOS і MARPOL через використання суден, непридатних для морських операцій та через відмову повідомити країни Чорноморського регіону про інцидент із забрудненням.
💬“Також хочу нагадати, що ситуація, що відбулась у червні 2023 року внаслідок чергової російської агресії підривом греблі Каховської гідроелектростанції, стали найбільшою екологічною та гуманітарною катастрофою у Європі за останні десятиліття. Увесь Світ став свідком того, як Росія підірвала Каховську ГЕС – жахливий і безкарний військовий злочин екоциду, який спонукав росію до подальших звірств, як-от спроби зруйнувати дамбу ДніпроГЕС, Дністровської ГЕС і Канівської ГЕС”, - додав Сергій Власенко.
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України закликає країни-учасниці ООН підтримати розробку ефективних механізмів оцінки та відшкодування екологічної шкоди, завданої військовими конфліктами, та посилити захист морських екосистем від наслідків воєнної агресії.
💬«Найкраще, що ми можемо зробити зараз — це довести, що ми не просто декларуємо наші цінності, включно з екологічним верховенством права, але й готові їх захищати. Разом. Україна має бути серед перших, хто притягне агресора до відповідальності за злочини проти довкілля. І ми закликаємо всіх партнерів сприяти реалізації Української формули миру задля відновлення екологічної безпеки та справедливості», — закликав Сергій Власенко, заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України.
12 червня, під час пленарного засідання Конференції ООН з питань океану у французькій Ніцці, Україна закликала міжнародну спільноту до рішучої відповіді на екологічні виклики, спричинені війною росії проти України.
У своєму виступі заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Сергій Власенко наголосив:
💬«Екологічна шкода, завдана внаслідок агресії проти України, не знає кордонів. Забруднення Чорного моря, ризики для біорізноманіття та загроза для вод багатьох країн — це вже не лише українська проблема. Це виклик глобальній безпеці довкілля, який потребує об’єднаних зусиль», — підкреслив Власенко.
Також Сергій Власенко звернув увагу міжнародної спільноти на масштабні та довготривалі наслідки російської агресії для морських екосистем, зокрема на прикладі аварії танкерів «Волгонефть-212» і «Волгонефть-239» у Керченській протоці. Внаслідок цієї аварії тисячі тонн важкого мазуту потрапили до Чорного моря й Керченської протоки, спричинивши одне з найбільших забруднень у регіоні. Понад 4 000 тонн нафтопродуктів — попередня оцінка розливу, а частини суден досі залишаються у водах, створюючи ризик нових витоків.
⚡️Даний інцидент є явним порушенням міжнародного права та принципу Pacta Sunt Servanda, оскільки російська федерація не виконує зобов`язання згідно з UNCLOS і MARPOL через використання суден, непридатних для морських операцій та через відмову повідомити країни Чорноморського регіону про інцидент із забрудненням.
💬“Також хочу нагадати, що ситуація, що відбулась у червні 2023 року внаслідок чергової російської агресії підривом греблі Каховської гідроелектростанції, стали найбільшою екологічною та гуманітарною катастрофою у Європі за останні десятиліття. Увесь Світ став свідком того, як Росія підірвала Каховську ГЕС – жахливий і безкарний військовий злочин екоциду, який спонукав росію до подальших звірств, як-от спроби зруйнувати дамбу ДніпроГЕС, Дністровської ГЕС і Канівської ГЕС”, - додав Сергій Власенко.
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України закликає країни-учасниці ООН підтримати розробку ефективних механізмів оцінки та відшкодування екологічної шкоди, завданої військовими конфліктами, та посилити захист морських екосистем від наслідків воєнної агресії.
💬«Найкраще, що ми можемо зробити зараз — це довести, що ми не просто декларуємо наші цінності, включно з екологічним верховенством права, але й готові їх захищати. Разом. Україна має бути серед перших, хто притягне агресора до відповідальності за злочини проти довкілля. І ми закликаємо всіх партнерів сприяти реалізації Української формули миру задля відновлення екологічної безпеки та справедливості», — закликав Сергій Власенко, заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України.
❤1