#COP27
🇺🇦🇫🇷Ельза – студентка двох університетів у Франції. Вивчає міжнародні відносини та мріє стати дипломатом. Вона відвідала український павільйон на #СОР27 і розповіла, що сьогодні детально вивчає політику ворога України.
💬"Під час навчання у нас був вибір вивчати англійську, іспанську або російську мову. Я обрала російську, і це було дуже дивно. Та зрештою, мені це стало в пригоді. Предмет мого дослідження сьогодні на базі ООН – російські стратегії у міжнародних відносинах", – каже Ельза.
Ельза підтримує Україну і дивується позиції країн, які сьогодні мовчать щодо російської агресії.
💬"Уже після анексії Криму у 2014 році ми розглядали варіант можливої ізоляції росії на міжнародній арені. Сьогодні цей сценарій наближається до реальності, і я бажаю Україні якнайшвидше перемогти у війні", – додала Ельза.
📸На фото Ельза оглядає одну з інсталяцій українського павільйону на COP27. Це експозиція у формі вирви від ракетного удару. Такими вирвами усіяні зараз родючі українські землі. Всередині вирви – понад п’ятсот квадратних фрагментів, створених з переробленого пластикового матеріалу Polygood від The Good Plastic Company, з шістнадцятьма видами українських ґрунтів – нагадування про величезний потенціал України та її важливість для світової продовольчої стабільності.
🇺🇦🇫🇷Ельза – студентка двох університетів у Франції. Вивчає міжнародні відносини та мріє стати дипломатом. Вона відвідала український павільйон на #СОР27 і розповіла, що сьогодні детально вивчає політику ворога України.
💬"Під час навчання у нас був вибір вивчати англійську, іспанську або російську мову. Я обрала російську, і це було дуже дивно. Та зрештою, мені це стало в пригоді. Предмет мого дослідження сьогодні на базі ООН – російські стратегії у міжнародних відносинах", – каже Ельза.
Ельза підтримує Україну і дивується позиції країн, які сьогодні мовчать щодо російської агресії.
💬"Уже після анексії Криму у 2014 році ми розглядали варіант можливої ізоляції росії на міжнародній арені. Сьогодні цей сценарій наближається до реальності, і я бажаю Україні якнайшвидше перемогти у війні", – додала Ельза.
📸На фото Ельза оглядає одну з інсталяцій українського павільйону на COP27. Це експозиція у формі вирви від ракетного удару. Такими вирвами усіяні зараз родючі українські землі. Всередині вирви – понад п’ятсот квадратних фрагментів, створених з переробленого пластикового матеріалу Polygood від The Good Plastic Company, з шістнадцятьма видами українських ґрунтів – нагадування про величезний потенціал України та її важливість для світової продовольчої стабільності.
👍8
🧐Цікаві гості нашого павільйону на #COP27
Хантер Ловінс – співзасновниця Rocky Mountain Institute і президентка некомерційної організації Natural Capitalism Solutions. Пропагує сталий розвиток у всьому світі. Один із напрямків діяльності Хантер – будувати зв'язки між містами та фермами і допомагати фермам стати більш екологічними.
💬"Я вражена тим, що Україна, попри війну, має свій осередок на Кліматичному Саміті. Я взагалі вражена вашою країною. Пам'ятаю часи, коли увага світу була прикута до Афганістану. Ця країна мала всі шанси відновитися за екологічними стандартами. На жаль, у Афганістану не вийшло. Я бачу, що робить сьогодні Україна і вірю, що у неї все вийде", – каже Хантер.
Хантер Ловінс – співзасновниця Rocky Mountain Institute і президентка некомерційної організації Natural Capitalism Solutions. Пропагує сталий розвиток у всьому світі. Один із напрямків діяльності Хантер – будувати зв'язки між містами та фермами і допомагати фермам стати більш екологічними.
💬"Я вражена тим, що Україна, попри війну, має свій осередок на Кліматичному Саміті. Я взагалі вражена вашою країною. Пам'ятаю часи, коли увага світу була прикута до Афганістану. Ця країна мала всі шанси відновитися за екологічними стандартами. На жаль, у Афганістану не вийшло. Я бачу, що робить сьогодні Україна і вірю, що у неї все вийде", – каже Хантер.
👍7
⭕️ Масштаби шкоди, завданої довкіллю України від агресії рф, вражають весь світ
Уряд здійснює комплекс заходів, щоб забезпечити невідворотнє притягнення росії до відповідальності. На цьому наголосив перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Гречаник під час слухань у Комітеті Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування.
💬 “Україна звернулась до ООН, парламентарів та урядів держав Євросоюзу, Ради Європи щодо створення спеціалізованого міжнародного трибуналу для розгляду злочинів агресора проти України. Діалог на міжнародному фронті ведеться постійно.”, - зазначив Руслан Гречаник.
Так, наразі проходить головна кліматична подія року - Конференція сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, де Україна також демонструє міжнародній спільноті, що окупанти роблять з нашим довкіллям, та наголошує на масштабах наслідків.
💬 “Понад 8 років та 8 місяців росія ставить під загрозу екологічну безпеку не лише України, але і переважної частини Європи. Країна-агресор навмисно знищує нашу гідротехнічну інфраструктуру, нафтобази, ТЕЦ та інші енергооб'єкти, чим на десятки років може зробити довкілля непридатним для життя”, - відзначив заступник Міністра Євгеній Федоренко.
💢 Наприклад, через цілеспрямовані удари по дамбі Карачунівського водосховища на р. Інгулець до річкових вод змило велику кількість відходів та каналізаційних стоків.
💢 Лише через пожежі на нафтобазах в атмосферне повітря потрапило понад 499 тисяч тонн токсичних речовин.
💢 Сьогодні сотні тисяч тонн відходів руйнації забруднюють українські землі. Понад 12 000 багатоповерхових будинків, понад 100 тис. приватних садиб та більше 500 промислових підприємств було знищено або пошкоджено окупантом в Україні.
💬 “Враховуючи наявне хімічне забруднення ґрунтів та вод, важливо після війни подбати про ефективну систему моніторингу стану довкілля. Це допоможе зафіксувати реальний обсяг завданої шкоди довкіллю та запобігти подальшому погіршенню ситуації, вжити заходів, щоб відновити екосистеми до безпечного стану — і для людини, і для дикої природи. Для цього міністерство в умовах війни працює 24 на 7”, - зауважив Євгеній Федоренко.
Міндовкілля здійснює переформатування роботи проєктів міжнародної технічної допомоги в умовах війни, щоб ефективно використовувати допомогу міжнародних партнерів. А також напрацьовує необхідну нормативно-правову базу:
▪️ Уряд вже схвалив порядок утилізації відходів руйнації, який був розроблений Міндовкілля спільно з Мінрегіоном.
▪️ у першому читанні схвалений законопроєкт № 8037 «Про хімічну безпеку та управління хімічною продукцією»;
▪️ прийнято рамковий Закон “Про управління відходами”;
▪️ здійснюється підготовка до ратифікації Мінаматської конвенції про ртуть;
▪️ Уряд затвердив план заходів з реалізації Концепції підвищення рівня хімічної безпеки до 2026 року;
▪️ затверджено порядок взаємодії та співпраці між органами прокуратури, правоохоронними органами з Держекоінспекцією щодо розслідування злочинів проти довкілля.
💬 “Саме війна поставила нові виклики перед Україною та змусила шукати нові підходи у забезпеченні відповідальності країни агресора за шкоду довкіллю. Міндовкілля доклало максимум зусиль, щоб відобразити ці підходи у методиках визначення шкоди та збитків внаслідок збройної агресії та бойових дій. Наразі затверджено вже 6 методик обрахунку розміру збитків компонентам довкілля, ще одна знаходиться на юстуванні”, - розповіла заступник Міністра Олена Крамаренко.
За її словами, методики враховують екосистемний підхід, тобто дозволять об’єктивно врахувати втрати не лише екосистем, а й екосистемних послуг.
Над їх розробкою Міндовкілля співпрацювало спільно з Державним департаментом США, NASA, Агентством із захисту довкілля США.
Крім того, на Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату Україна ініціює започаткування процесу обговорення єдиних підходів до оцінки збитків навколишньому середовищу та клімату від військових дій. Десятки країн вже підтримали таку ініціативу.
Уряд здійснює комплекс заходів, щоб забезпечити невідворотнє притягнення росії до відповідальності. На цьому наголосив перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Гречаник під час слухань у Комітеті Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування.
💬 “Україна звернулась до ООН, парламентарів та урядів держав Євросоюзу, Ради Європи щодо створення спеціалізованого міжнародного трибуналу для розгляду злочинів агресора проти України. Діалог на міжнародному фронті ведеться постійно.”, - зазначив Руслан Гречаник.
Так, наразі проходить головна кліматична подія року - Конференція сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, де Україна також демонструє міжнародній спільноті, що окупанти роблять з нашим довкіллям, та наголошує на масштабах наслідків.
💬 “Понад 8 років та 8 місяців росія ставить під загрозу екологічну безпеку не лише України, але і переважної частини Європи. Країна-агресор навмисно знищує нашу гідротехнічну інфраструктуру, нафтобази, ТЕЦ та інші енергооб'єкти, чим на десятки років може зробити довкілля непридатним для життя”, - відзначив заступник Міністра Євгеній Федоренко.
💢 Наприклад, через цілеспрямовані удари по дамбі Карачунівського водосховища на р. Інгулець до річкових вод змило велику кількість відходів та каналізаційних стоків.
💢 Лише через пожежі на нафтобазах в атмосферне повітря потрапило понад 499 тисяч тонн токсичних речовин.
💢 Сьогодні сотні тисяч тонн відходів руйнації забруднюють українські землі. Понад 12 000 багатоповерхових будинків, понад 100 тис. приватних садиб та більше 500 промислових підприємств було знищено або пошкоджено окупантом в Україні.
💬 “Враховуючи наявне хімічне забруднення ґрунтів та вод, важливо після війни подбати про ефективну систему моніторингу стану довкілля. Це допоможе зафіксувати реальний обсяг завданої шкоди довкіллю та запобігти подальшому погіршенню ситуації, вжити заходів, щоб відновити екосистеми до безпечного стану — і для людини, і для дикої природи. Для цього міністерство в умовах війни працює 24 на 7”, - зауважив Євгеній Федоренко.
Міндовкілля здійснює переформатування роботи проєктів міжнародної технічної допомоги в умовах війни, щоб ефективно використовувати допомогу міжнародних партнерів. А також напрацьовує необхідну нормативно-правову базу:
▪️ Уряд вже схвалив порядок утилізації відходів руйнації, який був розроблений Міндовкілля спільно з Мінрегіоном.
▪️ у першому читанні схвалений законопроєкт № 8037 «Про хімічну безпеку та управління хімічною продукцією»;
▪️ прийнято рамковий Закон “Про управління відходами”;
▪️ здійснюється підготовка до ратифікації Мінаматської конвенції про ртуть;
▪️ Уряд затвердив план заходів з реалізації Концепції підвищення рівня хімічної безпеки до 2026 року;
▪️ затверджено порядок взаємодії та співпраці між органами прокуратури, правоохоронними органами з Держекоінспекцією щодо розслідування злочинів проти довкілля.
💬 “Саме війна поставила нові виклики перед Україною та змусила шукати нові підходи у забезпеченні відповідальності країни агресора за шкоду довкіллю. Міндовкілля доклало максимум зусиль, щоб відобразити ці підходи у методиках визначення шкоди та збитків внаслідок збройної агресії та бойових дій. Наразі затверджено вже 6 методик обрахунку розміру збитків компонентам довкілля, ще одна знаходиться на юстуванні”, - розповіла заступник Міністра Олена Крамаренко.
За її словами, методики враховують екосистемний підхід, тобто дозволять об’єктивно врахувати втрати не лише екосистем, а й екосистемних послуг.
Над їх розробкою Міндовкілля співпрацювало спільно з Державним департаментом США, NASA, Агентством із захисту довкілля США.
Крім того, на Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату Україна ініціює започаткування процесу обговорення єдиних підходів до оцінки збитків навколишньому середовищу та клімату від військових дій. Десятки країн вже підтримали таку ініціативу.
❤7👍1
🇺🇦Сьогоднішній день українського павільйону на #СОР27 розпочався з хвилини мовчання.
Гості павільйону віддали шану жертвам російської агресії в Україні й продовжили обговорювати наслідки російського вторгнення в Україну та їх вплив на клімат.
⏺Йшлося про розвиток кліматичної науки під час воєн за викопне паливо.
⏺Також в українському павільйоні провели захід представники молодіжної організації Youngo.
⏺Серед іншого йшлося також про взаємозв’язок гендерної та екологічної проблематики.
⏺Завершився наш калейдоскоп подій обговоренням кліматичних досліджень на станції Академіка Вернадського в Антарктиді, в якому взяли участь українські науковці.
🖇Нагадаємо, цього року Україна вперше представила свій осередок на Кліматичному саміті ООН у Шарм-ель-Шейху. Тут представлені інсталяції про вплив війни на природу, а також щодня протягом СОР27 відбуваються тематичні заходи.
Гості павільйону віддали шану жертвам російської агресії в Україні й продовжили обговорювати наслідки російського вторгнення в Україну та їх вплив на клімат.
⏺Йшлося про розвиток кліматичної науки під час воєн за викопне паливо.
⏺Також в українському павільйоні провели захід представники молодіжної організації Youngo.
⏺Серед іншого йшлося також про взаємозв’язок гендерної та екологічної проблематики.
⏺Завершився наш калейдоскоп подій обговоренням кліматичних досліджень на станції Академіка Вернадського в Антарктиді, в якому взяли участь українські науковці.
🖇Нагадаємо, цього року Україна вперше представила свій осередок на Кліматичному саміті ООН у Шарм-ель-Шейху. Тут представлені інсталяції про вплив війни на природу, а також щодня протягом СОР27 відбуваються тематичні заходи.
❤10👍3
🇺🇦 Український павільйон на СОР27 продовжує приймати високоповажних гостей.
🇺🇸 Сьогодні наш осередок на Кліматичному Саміті відвідала спікер Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі. Українці почули багато слів підтримки від американських гостей.
Український павільйон сьогодні – центр тяжіння політиків найвищого рівня, які відвідують СОР27.
🇺🇸 Сьогодні наш осередок на Кліматичному Саміті відвідала спікер Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі. Українці почули багато слів підтримки від американських гостей.
Український павільйон сьогодні – центр тяжіння політиків найвищого рівня, які відвідують СОР27.
🔥12❤6
Кількість поважних гостей нашого павільйону на #СОР27 зашкалює.
Разом із екс-послом США в Україні Джеффрі Паєттом вчора наш павільйон відвідала Саманта Павер – американська дипломатка та політологиня, адміністраторка Агентства США з Міжнародного розвитку USAID. Джеффрі Паєтт відвідав український осередок на СОР27 ще раніше, тому цього разу розповідав Саманті Павер про Україну на Кліматичному саміті.
До речі, Саманта Павер у 2015 році побувала в Україні. Під час свого виступу в Жовтневому палаці у Києві вона вигукнула гасло українських борців за незавлежність – “Україна понад усе!”✊
Разом із екс-послом США в Україні Джеффрі Паєттом вчора наш павільйон відвідала Саманта Павер – американська дипломатка та політологиня, адміністраторка Агентства США з Міжнародного розвитку USAID. Джеффрі Паєтт відвідав український осередок на СОР27 ще раніше, тому цього разу розповідав Саманті Павер про Україну на Кліматичному саміті.
До речі, Саманта Павер у 2015 році побувала в Україні. Під час свого виступу в Жовтневому палаці у Києві вона вигукнула гасло українських борців за незавлежність – “Україна понад усе!”✊
❤12👍2
🍉 Прикраса нашого павільйону на #СОР27 сьогодні – кавун.
Сьогодні десятки відвідувачів Кліматичного саміту з усіх куточків світу запитують, чому на вході у наш павільйон стоїть кавун. Дізнаються про легендарне визволення Херсона з-під російської окупації і відразу хочуть сфотографуватися із символом незламного українського міста. Тож сьогодні світова спільнота ще більше познайомилась із життям в Україні.
☑️ До речі, обидва наші заходи в українському павільйоні сьогодні присвячені питанням продовольчої безпеки.
▪️ Зокрема, говорили про взаємозв'язок продовольчої безпеки та кліматичних змін: http://surl.li/dreaa
▪️ Також провели захід, присвячений питанню діджиталізації в сфері сільського господарства: http://surl.li/dreaf
Сьогодні десятки відвідувачів Кліматичного саміту з усіх куточків світу запитують, чому на вході у наш павільйон стоїть кавун. Дізнаються про легендарне визволення Херсона з-під російської окупації і відразу хочуть сфотографуватися із символом незламного українського міста. Тож сьогодні світова спільнота ще більше познайомилась із життям в Україні.
☑️ До речі, обидва наші заходи в українському павільйоні сьогодні присвячені питанням продовольчої безпеки.
▪️ Зокрема, говорили про взаємозв'язок продовольчої безпеки та кліматичних змін: http://surl.li/dreaa
▪️ Також провели захід, присвячений питанню діджиталізації в сфері сільського господарства: http://surl.li/dreaf
❤16👍3
✊Важлива перемога України на #COP14!
💬Руслан Стрілець: «Вперше за 50 років існування Рамсарської Конвенції учасники проголосували за обмеження прав росії як Договірної сторони. Це унікальний випадок на міжнародній арені у сфері захисту довкілля. Серед наших союзників, які виступили співавторами Резолюції – США, Чехія від імені ЄС, а також Грузія, Канада, Норвегія, Великобританія, Франція, Албанія, Нова Зеландія, Японія та Гватемала».
У Резолюції йдеться про те, що 16 Рамсарських угідь в України перебувають під прямою загрозою, а 33% національних водно-болотних угідь зазнали згубного впливу від російської агресії. А отже, дії росії сьогодні перекреслюють місію Рамсарської Конвенції. Резолюція має на меті допомогти Україні подолати наслідки військового вторгнення, які торкнулися наших водно-болотних угідь. Зокрема, знайти дієві шляхи їх подолання саме в межах Конвенції, щоб оцінити збитки, пом’якшити вплив, знайти фінансову допомогу для відновлення.
💬«Сторони, які допомагають ізолювати державу-терориста, наближають перемогу України над рф, а отже – добра над злом. Тож дякую всім країнам, які підтримали цю Резолюцію і зробили свій внесок у подолання агресора», - наголосив Руслан Стрілець.
💬Руслан Стрілець: «Вперше за 50 років існування Рамсарської Конвенції учасники проголосували за обмеження прав росії як Договірної сторони. Це унікальний випадок на міжнародній арені у сфері захисту довкілля. Серед наших союзників, які виступили співавторами Резолюції – США, Чехія від імені ЄС, а також Грузія, Канада, Норвегія, Великобританія, Франція, Албанія, Нова Зеландія, Японія та Гватемала».
У Резолюції йдеться про те, що 16 Рамсарських угідь в України перебувають під прямою загрозою, а 33% національних водно-болотних угідь зазнали згубного впливу від російської агресії. А отже, дії росії сьогодні перекреслюють місію Рамсарської Конвенції. Резолюція має на меті допомогти Україні подолати наслідки військового вторгнення, які торкнулися наших водно-болотних угідь. Зокрема, знайти дієві шляхи їх подолання саме в межах Конвенції, щоб оцінити збитки, пом’якшити вплив, знайти фінансову допомогу для відновлення.
💬«Сторони, які допомагають ізолювати державу-терориста, наближають перемогу України над рф, а отже – добра над злом. Тож дякую всім країнам, які підтримали цю Резолюцію і зробили свій внесок у подолання агресора», - наголосив Руслан Стрілець.
❤19👏6
Український павільйон на #СОР27 відвідав Джон Керрі – Спеціальний представник Президента США з питань клімату.
Руслан Стрілець: Інтерес США до України не має аналогів серед держав-союзників. Протягом першого тижня кліматичних переговорів наш осередок відвідало багато політиків саме з цієї країни. Сьогодні разом із Джоном Керрі детально оглянули кожну експозицію павільйону на Кліматичному саміті.
Руслан Стрілець: Інтерес США до України не має аналогів серед держав-союзників. Протягом першого тижня кліматичних переговорів наш осередок відвідало багато політиків саме з цієї країни. Сьогодні разом із Джоном Керрі детально оглянули кожну експозицію павільйону на Кліматичному саміті.
❤13🔥5
⚡️ Оформити спеціальні дозволи на користування надрами тепер можна онлайн
💻 Електронний кабінет надрокористувача введено в промислову експлуатацію. Він доступний на єдиній національній платформі ЕкоСистема https://eco.gov.ua/
За допомогою сервісу можна подати заяви та пакети документів для отримання чи переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, продовження строку їх дії, внесення змін або розширення меж. А також отримати пропозиції від Міндовкілля щодо можливості надрокористування та погодження від органів місцевого самоврядування.
Руслан Стрілець: Одне з наших головних завдань вже сьогодні забезпечити вільний, прозорий доступ до надр. Це важливо для обороноздатності країни та відновлення економіки. Розуміємо, що маємо створити умови, щоб бізнес міг працювати, інвестувати та реалізовувати нові проєкти. Водночас маємо подбати про збалансованість, тобто дотримання природоохоронних пріоритетів. І цифровізація у цих питаннях відіграє вагому роль.
☑️ Електронний кабінет дозволить пришвидшити процес опрацювання поданих заяв та зменшити кількість повернень документів через допущені технічні помилки.
☑️ Також функціонал е-кабінету передбачає використання ГІС-системи, за допомогою якої онлайн можна буде перевірити контур кожної заяви на наявність перетинів з дійсними спеціальними дозволами, іншими заявами, об’єктами природно-заповідного фонду, Державного земельного кадастру України та водними об’єктами. Це теж сприятиме зменшенню кількості повернень документів через наявність перетинів та забезпечить інформацією про земельні ділянки, що потрапляють у межі контуру заяви.
Повний функціонал буде доступний по завершенню воєнного стану в Україні. Адже наразі обмежено доступ до певної інформації з міркувань національної безпеки.
Крім того, наразі триває робота над переведенням в онлайн послуг з подання заяв та документів для проведення державної реєстрації робіт і досліджень, пов’язаних з геологічним вивченням надр (форма 3-ГР) та щорічної звітності про баланс запасів корисних копалин (форми 5-ГР, 6-ГР, 7-ГР).
Вони також незабаром стануть доступними у Електронному кабінеті надрокористувача на ЕкоСистемі.
💻 Електронний кабінет надрокористувача введено в промислову експлуатацію. Він доступний на єдиній національній платформі ЕкоСистема https://eco.gov.ua/
За допомогою сервісу можна подати заяви та пакети документів для отримання чи переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, продовження строку їх дії, внесення змін або розширення меж. А також отримати пропозиції від Міндовкілля щодо можливості надрокористування та погодження від органів місцевого самоврядування.
Руслан Стрілець: Одне з наших головних завдань вже сьогодні забезпечити вільний, прозорий доступ до надр. Це важливо для обороноздатності країни та відновлення економіки. Розуміємо, що маємо створити умови, щоб бізнес міг працювати, інвестувати та реалізовувати нові проєкти. Водночас маємо подбати про збалансованість, тобто дотримання природоохоронних пріоритетів. І цифровізація у цих питаннях відіграє вагому роль.
☑️ Електронний кабінет дозволить пришвидшити процес опрацювання поданих заяв та зменшити кількість повернень документів через допущені технічні помилки.
☑️ Також функціонал е-кабінету передбачає використання ГІС-системи, за допомогою якої онлайн можна буде перевірити контур кожної заяви на наявність перетинів з дійсними спеціальними дозволами, іншими заявами, об’єктами природно-заповідного фонду, Державного земельного кадастру України та водними об’єктами. Це теж сприятиме зменшенню кількості повернень документів через наявність перетинів та забезпечить інформацією про земельні ділянки, що потрапляють у межі контуру заяви.
Повний функціонал буде доступний по завершенню воєнного стану в Україні. Адже наразі обмежено доступ до певної інформації з міркувань національної безпеки.
Крім того, наразі триває робота над переведенням в онлайн послуг з подання заяв та документів для проведення державної реєстрації робіт і досліджень, пов’язаних з геологічним вивченням надр (форма 3-ГР) та щорічної звітності про баланс запасів корисних копалин (форми 5-ГР, 6-ГР, 7-ГР).
Вони також незабаром стануть доступними у Електронному кабінеті надрокористувача на ЕкоСистемі.
👍14
Руслан Стрілець закликав міжнародних партнерів підтримати ініціативу України із запуску Глобальної платформи для оцінки збитків довкіллю внаслідок війн
Відповідну ініціативу на 27-ій Конференції ООН зі зміни клімату презентував Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець. До цього, 8 листопада, створення такого міжнародного майданчика співпраці анонсував Президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні до учасників COP27.
«Подолання наслідків війни та зелене відновлення – такими є пріоритети нашої довкіллєвої сфери сьогодні», - на цьому в межах свого візиту в український павільйон на СОР27 наголосив Міністр Руслан Стрілець. Він також детально розповів про нищівні наслідки російського вторгнення в Україну.
«Ліси, річки, надра, ґрунти, повітря – немає такої екосистеми, яка б не зазнала руйнівних наслідків. Про це сьогодні говорить вся Україна, про це говорить головний Кліматичний саміт року, про це говорить увесь світ. Ми зареєстрували понад 2,200 екологічних злочинів росії на території нашої держави. Збитки нашому довкіллю вже становлять понад 38 млрд євро, і кожен день війни збільшує цю суму. А безпосередня шкода клімату внаслідок російської агресії становить мінімум 33 млн тонн СО2 в атмосферу», - акцентував Руслан Стрілець.
Він зауважив, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України не втомлюємося наголошувати на цьому питанні з першого дня російського вторгнення. Війна руйнує довкілля не лише України. Вона впливає на всю нашу планету і загострює проблему глобального потепління.
Передбачається, що Глобальна платформа стане майданчиком для міжнародної експертної співпраці. У її рамках будуть напрацьовані єдині підходи до визначення шкоди довкіллю та клімату внаслідок збройних конфліктів. Основою такої роботи слугуватимуть українські методики, розроблені Міндовкіллям.
“Я закликаю підтримати Україну і не боятися державу-терориста. боятися росію означає залишатися на задвірках історії. У цивілізованому світі більше немає місця мовчазним свідкам. Впевнений, тепер у нашої держави ще більше вболівальників на світовій арені”, - наголосив Руслан Стрілець.
Відповідну ініціативу на 27-ій Конференції ООН зі зміни клімату презентував Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець. До цього, 8 листопада, створення такого міжнародного майданчика співпраці анонсував Президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні до учасників COP27.
«Подолання наслідків війни та зелене відновлення – такими є пріоритети нашої довкіллєвої сфери сьогодні», - на цьому в межах свого візиту в український павільйон на СОР27 наголосив Міністр Руслан Стрілець. Він також детально розповів про нищівні наслідки російського вторгнення в Україну.
«Ліси, річки, надра, ґрунти, повітря – немає такої екосистеми, яка б не зазнала руйнівних наслідків. Про це сьогодні говорить вся Україна, про це говорить головний Кліматичний саміт року, про це говорить увесь світ. Ми зареєстрували понад 2,200 екологічних злочинів росії на території нашої держави. Збитки нашому довкіллю вже становлять понад 38 млрд євро, і кожен день війни збільшує цю суму. А безпосередня шкода клімату внаслідок російської агресії становить мінімум 33 млн тонн СО2 в атмосферу», - акцентував Руслан Стрілець.
Він зауважив, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України не втомлюємося наголошувати на цьому питанні з першого дня російського вторгнення. Війна руйнує довкілля не лише України. Вона впливає на всю нашу планету і загострює проблему глобального потепління.
Передбачається, що Глобальна платформа стане майданчиком для міжнародної експертної співпраці. У її рамках будуть напрацьовані єдині підходи до визначення шкоди довкіллю та клімату внаслідок збройних конфліктів. Основою такої роботи слугуватимуть українські методики, розроблені Міндовкіллям.
“Я закликаю підтримати Україну і не боятися державу-терориста. боятися росію означає залишатися на задвірках історії. У цивілізованому світі більше немає місця мовчазним свідкам. Впевнений, тепер у нашої держави ще більше вболівальників на світовій арені”, - наголосив Руслан Стрілець.
👍10❤4
Міністр Руслан Стрілець відвідав павільйон Євросоюзу на полях #СОР27, де мав плідну розмову про відновлення українського довкілля з Віцепрезидентом Єврокомісії Frans Timmermans та Єврокомісаром із питань навколишнього середовища, океанів та рибальства Virginijus Sinkevičius.
❤12👍4
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
У Шарм-ель-Шейху триває головна кліматична подія року – 27-ма Конференція Організації Об’єднаних Націй зі зміни клімату. Делегації країн світу продовжують обговорювати виклики всепланетарного масштабу та приймають політичні рішення задля досягнення кліматичної нейтральності й безпеки світу.
🇺🇦 Про досягнуті результати українською делегацією на СОР27, роботу українського павільйону та ініціативи, які просуває наша країна на міжнародному кліматичному майданчику, розповів у телемарафоні #ЄдиніНовини Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
Деталі у відео ⤴️
🇺🇦 Про досягнуті результати українською делегацією на СОР27, роботу українського павільйону та ініціативи, які просуває наша країна на міжнародному кліматичному майданчику, розповів у телемарафоні #ЄдиніНовини Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
Деталі у відео ⤴️
❤12👍4