⚡️Учасники Карпатської Конвенції рішуче засудили військову агресію росії проти України та її негативні наслідки для довкілля
У польському місті Жешув завершила роботу Карпатська Міністерська Конференція, яка складалася з двох блоків – “Біорізноманіття” та “Вплив війни на довкілля в Україні”.
Результатом Конференції стали дві Міністерські Декларації:
🔻Про впровадження глобальної рамкової програми для збереження біорізноманіття. У декларації серед іншого йдеться про важливий внесок Карпатського регіону у реалізацію цілей і завдань, які будуть прийняті на Конференції ООН з біорізноманіття #COP15 у Монреалі у грудні цього року.
🔻Про вплив війни на довкілля в Україні й потребу у співпраці та допомозі. У декларації йдеться про засудження військової агресії росії проти України та її негативні екологічні, соціально-економічні та гуманітарні наслідки для Карпатського регіону, підтвердження тісної співпраці України з учасниками Конвенції, створення механізму для надання допомоги у повоєнному відновленні, можливе шефство країн-учасниць Конвенції над українськими природними парками та іншу матеріально-технічну допомогу.
❗️Обидва документи одноголосно підтримали усі учасники Карпатської Конвенції – 🇨🇿Чехія, 🇭🇺Угорщина, 🇵🇱Польща, 🇷🇴Румунія, 🇷🇸Сербія, 🇸🇰Словаччина та 🇺🇦Україна.
У польському місті Жешув завершила роботу Карпатська Міністерська Конференція, яка складалася з двох блоків – “Біорізноманіття” та “Вплив війни на довкілля в Україні”.
Результатом Конференції стали дві Міністерські Декларації:
🔻Про впровадження глобальної рамкової програми для збереження біорізноманіття. У декларації серед іншого йдеться про важливий внесок Карпатського регіону у реалізацію цілей і завдань, які будуть прийняті на Конференції ООН з біорізноманіття #COP15 у Монреалі у грудні цього року.
🔻Про вплив війни на довкілля в Україні й потребу у співпраці та допомозі. У декларації йдеться про засудження військової агресії росії проти України та її негативні екологічні, соціально-економічні та гуманітарні наслідки для Карпатського регіону, підтвердження тісної співпраці України з учасниками Конвенції, створення механізму для надання допомоги у повоєнному відновленні, можливе шефство країн-учасниць Конвенції над українськими природними парками та іншу матеріально-технічну допомогу.
❗️Обидва документи одноголосно підтримали усі учасники Карпатської Конвенції – 🇨🇿Чехія, 🇭🇺Угорщина, 🇵🇱Польща, 🇷🇴Румунія, 🇷🇸Сербія, 🇸🇰Словаччина та 🇺🇦Україна.
👍16
🇺🇦🇨🇿🇷🇸
Чехія та Словаччина нададуть підтримку українському довкіллєвому сектору
У цьому заступника Міністра Олександра Краснолуцького запевнили в.о. Міністра навколишнього середовища/Міністр праці та соціальних питань Чехії Маріан Юречко та Міністр навколишнього середовища Словаччини Ян Будай.
Зустріч відбулася у Празі в рамках організованого Чехією TAIEX-EIR Міжнародного семінару щодо майбутніх викликів у сфері охорони повітря в Європі.
Під час розмови Олександр Краснолуцький подякував пану Маріано Юречко та пану Яну Будаю за безпрецедентну підтримку України та розповів міністрам про шкоду довкіллю внаслідок терористичної війни, яку веде рф.
🇨🇿Міністр Маріан Юречко повідомив, що Чехія готова підтримувати Україну у сфері розвитку природно-заповідних територій та територій Смарагдової мережі. Планується, що Чеська Республіка буде відраховувати частину коштів, які надходять від відвідування її національних природних парків, на підтримку України.
🇸🇰Міністр Ян Будай повідомив, що Словаччина готова в наступному році прийняти у себе українських експертів для обміну досвідом у сфері функціонування системи моніторингу довкілля та інтегрованого довкіллєвого дозволу.
🇺🇦Заступник Міністра Олександр Краснолуцький також долучився до організованого Чехією TAIEX-EIR Міжнародного семінару щодо майбутніх викликів у сфері охорони повітря в Європі, під час якого обговорювалися можливі шляхи для покращення якості повітря, а також для визначення перешкод, які заважають цьому процесу.
Чехія та Словаччина нададуть підтримку українському довкіллєвому сектору
У цьому заступника Міністра Олександра Краснолуцького запевнили в.о. Міністра навколишнього середовища/Міністр праці та соціальних питань Чехії Маріан Юречко та Міністр навколишнього середовища Словаччини Ян Будай.
Зустріч відбулася у Празі в рамках організованого Чехією TAIEX-EIR Міжнародного семінару щодо майбутніх викликів у сфері охорони повітря в Європі.
Під час розмови Олександр Краснолуцький подякував пану Маріано Юречко та пану Яну Будаю за безпрецедентну підтримку України та розповів міністрам про шкоду довкіллю внаслідок терористичної війни, яку веде рф.
🇨🇿Міністр Маріан Юречко повідомив, що Чехія готова підтримувати Україну у сфері розвитку природно-заповідних територій та територій Смарагдової мережі. Планується, що Чеська Республіка буде відраховувати частину коштів, які надходять від відвідування її національних природних парків, на підтримку України.
🇸🇰Міністр Ян Будай повідомив, що Словаччина готова в наступному році прийняти у себе українських експертів для обміну досвідом у сфері функціонування системи моніторингу довкілля та інтегрованого довкіллєвого дозволу.
🇺🇦Заступник Міністра Олександр Краснолуцький також долучився до організованого Чехією TAIEX-EIR Міжнародного семінару щодо майбутніх викликів у сфері охорони повітря в Європі, під час якого обговорювалися можливі шляхи для покращення якості повітря, а також для визначення перешкод, які заважають цьому процесу.
👍18
🇺🇦Українська делегація представляє національні інтереси країни на CITES СОР19 у Панамі
У Панамі триває Конференція Сторін Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни й флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), #COP19.
Близько 4000 урядовців, експертів, представників різних місцевих, національних і міжнародних організацій, які працюють у сфері збереження біорізноманіття, обговорюють найактуальніші питання торгівлі та збереження дикої природи.
У рамках участі у конференції перший заступник Міністра Руслан Гречаник провів низку зустрічей, зокрема з представниками делегації США та Міжнародного фонду добробуту тварин IFAW.
🤝З директором Служби рибальства та дикої природи США Мартою Вільямс Руслан Гречаник обговорив стан та перспективи двостороннього співробітництва щодо підтримки заходів оцінки шкоди довкіллю внаслідок агресії та рф, відновлення довкілля, обміну досвідом у сфері боротьби з нелегальним обігом об’єктами дикої природи, у тому числі зразків CITES.
Представники делегації США підтвердили незмінність своїй позиції щодо незаконних дій рф, готовність надавати свою підтримку Україні у різних сферах економіки, а також з питань охорони довкілля.
🤝Також Руслан Гречаник зустрівся з Віцепрезидентом Міжнародного фонду добробуту тварин IFAW Джимміелем Мандімою, щоб обговорити перспективи подальшої співпраці. Йшлося про можливість заснування представництва IFAW в Україні, реалізацію спільних проєктів, залучення експертного потенціалу IFAW до оцінки збитків біорізноманіттю та відновлення порушених внаслідок війни природних екосистем тощо.
🖇IFAW відомий міжнародний фонд, який надає допомогу власникам тварин з України, які вимушені були покинути країну через військову агресію росії, та бере участь у відновленні притулків для тварин, які постраждали від війни.
У Панамі триває Конференція Сторін Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни й флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), #COP19.
Близько 4000 урядовців, експертів, представників різних місцевих, національних і міжнародних організацій, які працюють у сфері збереження біорізноманіття, обговорюють найактуальніші питання торгівлі та збереження дикої природи.
У рамках участі у конференції перший заступник Міністра Руслан Гречаник провів низку зустрічей, зокрема з представниками делегації США та Міжнародного фонду добробуту тварин IFAW.
🤝З директором Служби рибальства та дикої природи США Мартою Вільямс Руслан Гречаник обговорив стан та перспективи двостороннього співробітництва щодо підтримки заходів оцінки шкоди довкіллю внаслідок агресії та рф, відновлення довкілля, обміну досвідом у сфері боротьби з нелегальним обігом об’єктами дикої природи, у тому числі зразків CITES.
Представники делегації США підтвердили незмінність своїй позиції щодо незаконних дій рф, готовність надавати свою підтримку Україні у різних сферах економіки, а також з питань охорони довкілля.
🤝Також Руслан Гречаник зустрівся з Віцепрезидентом Міжнародного фонду добробуту тварин IFAW Джимміелем Мандімою, щоб обговорити перспективи подальшої співпраці. Йшлося про можливість заснування представництва IFAW в Україні, реалізацію спільних проєктів, залучення експертного потенціалу IFAW до оцінки збитків біорізноманіттю та відновлення порушених внаслідок війни природних екосистем тощо.
🖇IFAW відомий міжнародний фонд, який надає допомогу власникам тварин з України, які вимушені були покинути країну через військову агресію росії, та бере участь у відновленні притулків для тварин, які постраждали від війни.
👍1
💢23 листопада країна-терорист здійснила 67 пусків крилатих ракет по житлових будинках, теплових електростанціях і підстанціях у Києві, а також у Київській, Вінницькій, Львівській і Запорізькій областях. У результаті російських ударів сталися значні перебої в енерго-, тепло- та водопостачанні у більшості регіонів України.
Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані.
➡️Більше про ключові наслідки російської агресії для українського довкілля читайте у дайджесті Міндовкілля за 3 – 23 листопада 2022 року
Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані.
➡️Більше про ключові наслідки російської агресії для українського довкілля читайте у дайджесті Міндовкілля за 3 – 23 листопада 2022 року
🔥2
🇪🇺Європейська комісія розглядає можливість фінансування експертної допомоги для ефективної реалізації РВПЗ в Україні
Про це її представники повідомили під час Дев’ятої Наради сторін Протоколу про реєстри викидів та перенесення забруднювачів до Орхуської Конвенції, що проходила 24-25 листопада 2022 року в місті Женева.
У заході узяли участь представники 41 країни, Європейської комісії, Організації Об’єднаних Націй та інші. Йшлося про стан ратифікації Протоколу РВПЗ, механізми дотримання та звітності, програму робіт на 2022-2025 роки, включаючи фінансові питання, розвиток Протоколу, національні досягнення, потреби та завдання у сфері нарощування потенціалу.
Наразі міжнародними експертами ведеться робота в напрямку внесення змін до Регламенту РВПЗ (2006) щодо його покращення та узгодження з положеннями Директиви 2010/75 про промислове забруднення щодо вимог до звітування.
Представники української делегації розповіли про схвалення в Україні Закону про Національний РВПЗ та про подальші плани щодо його реалізації.
З представниками ЄС, ООН, Європейської Комісії, Великобританії, Ірландії, Іспанії, Сербії, Чехії, Молдови та Швеції пройшли переговори щодо подальшої двосторонньої співпраці у розвитку Національного реєстру.
Про це її представники повідомили під час Дев’ятої Наради сторін Протоколу про реєстри викидів та перенесення забруднювачів до Орхуської Конвенції, що проходила 24-25 листопада 2022 року в місті Женева.
У заході узяли участь представники 41 країни, Європейської комісії, Організації Об’єднаних Націй та інші. Йшлося про стан ратифікації Протоколу РВПЗ, механізми дотримання та звітності, програму робіт на 2022-2025 роки, включаючи фінансові питання, розвиток Протоколу, національні досягнення, потреби та завдання у сфері нарощування потенціалу.
Наразі міжнародними експертами ведеться робота в напрямку внесення змін до Регламенту РВПЗ (2006) щодо його покращення та узгодження з положеннями Директиви 2010/75 про промислове забруднення щодо вимог до звітування.
Представники української делегації розповіли про схвалення в Україні Закону про Національний РВПЗ та про подальші плани щодо його реалізації.
З представниками ЄС, ООН, Європейської Комісії, Великобританії, Ірландії, Іспанії, Сербії, Чехії, Молдови та Швеції пройшли переговори щодо подальшої двосторонньої співпраці у розвитку Національного реєстру.
👍8
🕯26 листопада – День пам'яті жертв голодоморів
Руслан Стрілець: «Кожного року в останню суботу листопада ми запалювали свічки в наших домівках і ставили на підвіконня. Так ми вшановували пам’ять жертв голодоморів в Україні. Історія циклічна. Свічка була символом геноциду Українського народу в минулому– свічка залишається символом геноциду українців, який відбувається сьогодні. Джерело геноциду за кілька століть не змінилося – росія. росія чинить геноцид не лише тоді, коли вбиває наших людей кулями й снарядами. росія чинить геноцид у довгостроковій перспективі, знищуючи наші природні ресурси, роблячи довкілля непридатним для життя, забираючи можливості для розвитку у наступних поколінь».
Запаліть сьогодні свічку на підвіконні. Запаліть її наступного року, кожного року потім, поясніть своїм дітям, для чого це потрібно. Адже у нас є те, чого не відберуть ніколи – наша свідомість.
Вшануємо пам’ять мільйонів невинних синів і доньок України, без жалю винищених Голодомором. Вічна пам'ять загиблим. Слава Україні!🇺🇦
Руслан Стрілець: «Кожного року в останню суботу листопада ми запалювали свічки в наших домівках і ставили на підвіконня. Так ми вшановували пам’ять жертв голодоморів в Україні. Історія циклічна. Свічка була символом геноциду Українського народу в минулому– свічка залишається символом геноциду українців, який відбувається сьогодні. Джерело геноциду за кілька століть не змінилося – росія. росія чинить геноцид не лише тоді, коли вбиває наших людей кулями й снарядами. росія чинить геноцид у довгостроковій перспективі, знищуючи наші природні ресурси, роблячи довкілля непридатним для життя, забираючи можливості для розвитку у наступних поколінь».
Запаліть сьогодні свічку на підвіконні. Запаліть її наступного року, кожного року потім, поясніть своїм дітям, для чого це потрібно. Адже у нас є те, чого не відберуть ніколи – наша свідомість.
Вшануємо пам’ять мільйонів невинних синів і доньок України, без жалю винищених Голодомором. Вічна пам'ять загиблим. Слава Україні!🇺🇦
👍15❤3
🌸Усі види родіоли включені до другого додатка CITES
Відповідне рішення про включення всіх видів роду родіоли (Rhodiola spp.) до додатка II CITES схвалене на Конференції CITES СОР19 у Панамі. Його ініціювали представники США, ЄС, Китаю та Великобританії. Делегація України підтримала відповідне рішення Конференції.
Підставою для нього стало збільшення негативного впливу міжнародної торгівлі на стан популяцій цих рослин.
🌸Родіола широко використовується у фітотерапії та вважається цілющим препаратом при втомі, гіпоксії, радіації тощо. В Україні зустрічається родіола рожева, яка занесена до Червоної книги України.
Нагадаємо, що Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), нараховує 184 сторони та залишається одним із найпотужніших інструментів у світі для збереження дикої природи шляхом регулювання торгівлі.
Тисячі видів є предметом міжнародної торгівлі та використовуються людьми у повсякденному житті для їжі, охорони здоров’я, житла, туристичних сувенірів, косметики чи моди.
CITES регулює міжнародну торгівлю понад 38 000 видів рослин і тварин, у тому числі продуктами з них і похідними, щоб забезпечити їхнє виживання в дикій природі з перевагами для засобів до існування місцевого населення та глобального навколишнього середовища.
Відповідне рішення про включення всіх видів роду родіоли (Rhodiola spp.) до додатка II CITES схвалене на Конференції CITES СОР19 у Панамі. Його ініціювали представники США, ЄС, Китаю та Великобританії. Делегація України підтримала відповідне рішення Конференції.
Підставою для нього стало збільшення негативного впливу міжнародної торгівлі на стан популяцій цих рослин.
🌸Родіола широко використовується у фітотерапії та вважається цілющим препаратом при втомі, гіпоксії, радіації тощо. В Україні зустрічається родіола рожева, яка занесена до Червоної книги України.
Нагадаємо, що Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), нараховує 184 сторони та залишається одним із найпотужніших інструментів у світі для збереження дикої природи шляхом регулювання торгівлі.
Тисячі видів є предметом міжнародної торгівлі та використовуються людьми у повсякденному житті для їжі, охорони здоров’я, житла, туристичних сувенірів, косметики чи моди.
CITES регулює міжнародну торгівлю понад 38 000 видів рослин і тварин, у тому числі продуктами з них і похідними, щоб забезпечити їхнє виживання в дикій природі з перевагами для засобів до існування місцевого населення та глобального навколишнього середовища.
👍6
🇺🇦Учасники CITES СОР19 у Панамі підтримали Україну та засудили військову агресію росії
Під час підсумкової частини 19-ї Конференції Сторін Конвенції CITES делегація України виступила із заявою, в якій звернула увагу організаторів та учасників Конференції на порушення положень CITES через російську військову агресію, недотримання рф уставу та резолюцій Генеральної Асамблеї ООН.
💬«росія спровокувала екоцид усього живого в Україні. Війна знищує середовища проживання тисяч видів дикої фауни та флори. Багато тварин, які перебувають під загрозою зникнення CITES, у зоопарках та інших закладах загинули або отримали поранення через артилерійські та ракетні обстріли з боку російської армії», - наголосив перший заступник Міністра Руслан Гречаник під час виступу.
За його словами, яскравим прикладом наслідків російської військової агресії для CITES стало вимушене та без належної документації вивезення з України тварин, що занесені до списків CITES. Адже війна не залишила їх господарям шансу подати заявку на дозвіл/сертифікат CITES відповідно до звичайної процедури.
Збройні конфлікти становлять дедалі більшу загрозу реалізації стратегій боротьби зі злочинністю проти дикої природи, програм нарощування потенціалу та інших зусиль із боротьби з незаконною торгівлею дикими тваринами й рослинами.
💬«Оскільки російська федерація грубо порушує Статут ООН, нехтує резолюціями Генасамблеї ООН, ми закликаємо всіляко обмежити участь російської делегації у прийнятті рішень та резолюцій CITES, а також не використовувати в роботі російську мову – мову країни, яка нищить усе живе», - акцентував Руслан Гречаник.
Заяву делегації України підтримали представники Європейського Союзу та 27 його Договірних Сторін, США, Великобританія та Нова Зеландія.
Під час підсумкової частини 19-ї Конференції Сторін Конвенції CITES делегація України виступила із заявою, в якій звернула увагу організаторів та учасників Конференції на порушення положень CITES через російську військову агресію, недотримання рф уставу та резолюцій Генеральної Асамблеї ООН.
💬«росія спровокувала екоцид усього живого в Україні. Війна знищує середовища проживання тисяч видів дикої фауни та флори. Багато тварин, які перебувають під загрозою зникнення CITES, у зоопарках та інших закладах загинули або отримали поранення через артилерійські та ракетні обстріли з боку російської армії», - наголосив перший заступник Міністра Руслан Гречаник під час виступу.
За його словами, яскравим прикладом наслідків російської військової агресії для CITES стало вимушене та без належної документації вивезення з України тварин, що занесені до списків CITES. Адже війна не залишила їх господарям шансу подати заявку на дозвіл/сертифікат CITES відповідно до звичайної процедури.
Збройні конфлікти становлять дедалі більшу загрозу реалізації стратегій боротьби зі злочинністю проти дикої природи, програм нарощування потенціалу та інших зусиль із боротьби з незаконною торгівлею дикими тваринами й рослинами.
💬«Оскільки російська федерація грубо порушує Статут ООН, нехтує резолюціями Генасамблеї ООН, ми закликаємо всіляко обмежити участь російської делегації у прийнятті рішень та резолюцій CITES, а також не використовувати в роботі російську мову – мову країни, яка нищить усе живе», - акцентував Руслан Гречаник.
Заяву делегації України підтримали представники Європейського Союзу та 27 його Договірних Сторін, США, Великобританія та Нова Зеландія.
❤12👍2
💢Країни-учасниці Угоди ACCOBAMS обговорили шкоду від війни для мешканців Чорного моря
З 28 листопада по 2 грудня в місті Сент-Джуліан, Республіка Мальта, проходить восьма нарада країн-членів Угоди ACCOBAMS про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря та прилеглої акваторії Атлантичного океану.
На полях наради представники країн-учасниць обговорили наслідки військової агресії росії проти України та заслухали щодо цього спільну заяву Міндовкілля та Міністерства закордонних справ України.
Оскільки три види чорноморських китоподібних знаходяться під міжнародною охороною і є перлиною чорноморського біорізноманіття, Україна має звернути погляд міжнародної спільноти до цієї проблеми, масштаби якої вражають.
💬“З початком війни збереження китоподібних стало однією з найбільш нагальних проблем природозбереження, оскільки афаліни та інші види дельфінів буквально «сліпнуть» від сонарів російських субмарин та кораблів, що не дозволяє їм нормально харчуватись. Не кажучи вже навіть про масове замінування морів, що є реальною проблемою. На шести кілометрах узбережжя моря було виявлено понад 100 тіл дельфінів, і це далеко не остаточна цифра”, - йдеться у спільній заяві Міндовкілля та Міністерства закордонних справ України.
З 28 листопада по 2 грудня в місті Сент-Джуліан, Республіка Мальта, проходить восьма нарада країн-членів Угоди ACCOBAMS про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря та прилеглої акваторії Атлантичного океану.
На полях наради представники країн-учасниць обговорили наслідки військової агресії росії проти України та заслухали щодо цього спільну заяву Міндовкілля та Міністерства закордонних справ України.
Оскільки три види чорноморських китоподібних знаходяться під міжнародною охороною і є перлиною чорноморського біорізноманіття, Україна має звернути погляд міжнародної спільноти до цієї проблеми, масштаби якої вражають.
💬“З початком війни збереження китоподібних стало однією з найбільш нагальних проблем природозбереження, оскільки афаліни та інші види дельфінів буквально «сліпнуть» від сонарів російських субмарин та кораблів, що не дозволяє їм нормально харчуватись. Не кажучи вже навіть про масове замінування морів, що є реальною проблемою. На шести кілометрах узбережжя моря було виявлено понад 100 тіл дельфінів, і це далеко не остаточна цифра”, - йдеться у спільній заяві Міндовкілля та Міністерства закордонних справ України.
👍9
⚡️ 1,32 мільярда гривень до Державного бюджету за три нафтогазоносні лоти: результати електронних аукціонів
Державна служба геології та надр України провела електронні торги з продажу спеціальних дозволів на користування надрами. Всього реалізували три лоти: два ініційовані з Інвестиційного атласу надрокористувача та один номінований ринком.
Зокрема серед лотів:
➖ Площа Майорівська з покладами газу природного і конденсату, що в Полтавській області. За неї змагалося п’ять учасників. Під час торгів вартість лота зросла на 2607% порівняно з початковою ціною – до 1,102 млрд грн.
➖ Бірківсько-Зіньківська площа з покладами газу природного і конденсату в Полтавській області. Ціна продажу склала 211 млн грн при початковій в 54,456 млн грн.
➖ Площа Рибницька з покладами газу природного, що в Івано-Франківській області. Вартість лота – 9,145 млн грн, що на 1,1% більше від початкової.
Дозволи на користування надрами надаються на 20 років з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ).
ℹ️ Ознайомитися з інформацією про аукціони можна за посиланням: https://www.geo.gov.ua/nadrokorystuvannya/auctions/
У разі дискваліфікації переможців аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами до Державного бюджету України буде перераховано гарантійні внески, що становлять 20% від початкової ціни лота, але не менше 10 мільйонів гривень. Лоти, торги з яких сьогодні не відбулися, будуть повторно виставлені на е-аукціони протягом трьох робочих днів.
Державна служба геології та надр України провела електронні торги з продажу спеціальних дозволів на користування надрами. Всього реалізували три лоти: два ініційовані з Інвестиційного атласу надрокористувача та один номінований ринком.
Зокрема серед лотів:
➖ Площа Майорівська з покладами газу природного і конденсату, що в Полтавській області. За неї змагалося п’ять учасників. Під час торгів вартість лота зросла на 2607% порівняно з початковою ціною – до 1,102 млрд грн.
➖ Бірківсько-Зіньківська площа з покладами газу природного і конденсату в Полтавській області. Ціна продажу склала 211 млн грн при початковій в 54,456 млн грн.
➖ Площа Рибницька з покладами газу природного, що в Івано-Франківській області. Вартість лота – 9,145 млн грн, що на 1,1% більше від початкової.
Дозволи на користування надрами надаються на 20 років з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ).
ℹ️ Ознайомитися з інформацією про аукціони можна за посиланням: https://www.geo.gov.ua/nadrokorystuvannya/auctions/
У разі дискваліфікації переможців аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами до Державного бюджету України буде перераховано гарантійні внески, що становлять 20% від початкової ціни лота, але не менше 10 мільйонів гривень. Лоти, торги з яких сьогодні не відбулися, будуть повторно виставлені на е-аукціони протягом трьох робочих днів.
🔥5👍1
🐾 Сьогодні – Всесвітній день домашніх тварин
Саме домашні тварини вчать нас бути людьми – дбати про когось, підтримувати, проявляти любов.
💬Руслан Стрілець: «Війна зробила ще більш вразливими тих, хто не може подбати про себе самотужки. Але вона й показала ті риси характеру українців, які донедавна проявлялися не так масово. В перші дні російського повномасштабного вторгнення світову мережу облетіли світлини українців з переносками для котів та собак. Люди покидали домівки і не розуміли, як надовго. Проте разом з тривожними валізами забирали найцінніше – домашніх тварин. Для багатьох домашні тварини – це не лише друзі, але й члени родини. Це проливає світло на цивілізаційне провалля між нами та нашим ворогом: для нас є важливим кожне життя».
📸Фото з особистого архіву Міністра Руслана Стрільця.
Саме домашні тварини вчать нас бути людьми – дбати про когось, підтримувати, проявляти любов.
💬Руслан Стрілець: «Війна зробила ще більш вразливими тих, хто не може подбати про себе самотужки. Але вона й показала ті риси характеру українців, які донедавна проявлялися не так масово. В перші дні російського повномасштабного вторгнення світову мережу облетіли світлини українців з переносками для котів та собак. Люди покидали домівки і не розуміли, як надовго. Проте разом з тривожними валізами забирали найцінніше – домашніх тварин. Для багатьох домашні тварини – це не лише друзі, але й члени родини. Це проливає світло на цивілізаційне провалля між нами та нашим ворогом: для нас є важливим кожне життя».
📸Фото з особистого архіву Міністра Руслана Стрільця.
❤18👍1
🇺🇦Україна працює над консолідацією світової спільноти у питаннях оцінки шкоди довкіллю внаслідок військових дій
На цьому наголосила радниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Тетяна Тимочко у своєму виступі на міжнародному колоквіумі, що відбувся 1 грудня в провідному французькому університеті Ла-Рошель.
Основні тези виступу радниці Міністра:
🔻за 9 місяців з початку повномасштабного вторгнення Україна зафіксувала понад 2200 випадків завдання шкоди довкіллю внаслідок воєнних дій;
🔻попередня оцінка завданих довкіллю збитків вже перевищила 1 трлн грн;
🔻внаслідок дій країни-агресора зазнали шкоди понад 3 млн гектарів українських лісів та понад 0,9 млн гектарів природоохоронних територій;
🔻600 видів тварин та 750 видів рослин та грибів перебувають під загрозою через військові дії;
🔻Україна працює над консолідацією світової спільноти у питаннях оцінки шкоди довкіллю, зокрема, виступила з ініціативою запуску Глобальної платформи для оцінки збитків довкіллю внаслідок війни на нещодавній конференції COP27.
Міжнародна конференція в університеті Ла-Рошель за участі європейських та українських політиків, урядовців та науковців має на меті окреслити наслідки російської агресії для навколишнього середовища, проаналізувати застосування права збройних конфліктів для захисту довкілля, а також окреслити перспективи притягнення країни-агресора до міжнародної відповідальності.
Серед інших спікерів колоквіуму - П’єр Шелекенс, директор з енергетичної політики Генерального директорату з енергетики Європейської комісії, Ірина Геращенко, народна депутатка України, Наталія Малишева, доктор юридичних наук, професор, дійсний член (академік) НАПрН України, та Крістіна Войт, очільниця світової комісії з права навколишнього середовища Міжнародного союзу охорони природи.
На цьому наголосила радниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Тетяна Тимочко у своєму виступі на міжнародному колоквіумі, що відбувся 1 грудня в провідному французькому університеті Ла-Рошель.
Основні тези виступу радниці Міністра:
🔻за 9 місяців з початку повномасштабного вторгнення Україна зафіксувала понад 2200 випадків завдання шкоди довкіллю внаслідок воєнних дій;
🔻попередня оцінка завданих довкіллю збитків вже перевищила 1 трлн грн;
🔻внаслідок дій країни-агресора зазнали шкоди понад 3 млн гектарів українських лісів та понад 0,9 млн гектарів природоохоронних територій;
🔻600 видів тварин та 750 видів рослин та грибів перебувають під загрозою через військові дії;
🔻Україна працює над консолідацією світової спільноти у питаннях оцінки шкоди довкіллю, зокрема, виступила з ініціативою запуску Глобальної платформи для оцінки збитків довкіллю внаслідок війни на нещодавній конференції COP27.
Міжнародна конференція в університеті Ла-Рошель за участі європейських та українських політиків, урядовців та науковців має на меті окреслити наслідки російської агресії для навколишнього середовища, проаналізувати застосування права збройних конфліктів для захисту довкілля, а також окреслити перспективи притягнення країни-агресора до міжнародної відповідальності.
Серед інших спікерів колоквіуму - П’єр Шелекенс, директор з енергетичної політики Генерального директорату з енергетики Європейської комісії, Ірина Геращенко, народна депутатка України, Наталія Малишева, доктор юридичних наук, професор, дійсний член (академік) НАПрН України, та Крістіна Войт, очільниця світової комісії з права навколишнього середовища Міжнародного союзу охорони природи.
👍10🔥1
Продовження масштабної реформи надрокористування: в Україні прийняли необхідні законодавчі зміни
Верховна Рада ухвалила у другому читанні доопрацьований євроінтеграційний законопроєкт №4187 щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами. Ініціатива розроблена Міндовкіллям, Держгеонадрами та парламентарями для модернізації та дерегуляції правил роботи у цій сфері.
Руслан Стрілець: Це важливий крок на шляху масштабного реформування галузі. Адже ми поставили за мету зробити надрокористування в Україні сталим, прозорим та водночас інвестиційно привабливим, забезпечити рівний та вільний доступ до надр, а всю інформацію максимально відкрити. А ще встановити чіткий контроль на рівні держави та спростити й цифровізувати процедури, дати бізнесу гарантії та можливість планувати та ефективно здійснювати свою діяльність.
За його словами, від цього залежить економіка нашої країни та її позиції на міжнародних ринках, а також енергетична безпека України та Європи. Це також вплине на те, чи матиме Україна достатньо сировинних ресурсів для відбудови міст і населених пунктів.
Що передбачено законопроєктом:
◾️ Спрощення та пришвидшення дозвільних процедур
➖ Скасовуються дублюючі дозволи. Зменшено кількість випадків, які вимагають надання висновків Міндовкілля. Як результат - спецдозвіл можна буде отримати втричі швидше та розпочати видобуток на ділянці вже через 5 місяців.
➖ Впроваджуються наскрізні ліцензії, тобто можливість отримати один дозвіл одразу і на геологічне вивчення, і на видобування корисних копалин.
➖ Вводиться поняття «мале надрокористування», що дозволяє поза аукціоном отримати дозвіл на розробку корисних копалин місцевого значення та будівельної групи для власників земельних ділянок площею до 25 га.
◾️ Цифровізація галузі та доступ до геологічних даних
➖ Передбачено створення Єдиної державної інформаційної системи користування надрами, до якої будуть інтегровані всі наявні реєстри з геологічною інформацією
➖ Підприємства не лише подаватимуть документи онлайн для отримання дозволів, але і звітуватимуть про роботу через е-кабінет надрокористувача.
◾️ Використання кращих міжнародних практик.
Передбачено, зокрема, право проводити оцінку запасів за міжнародними стандартами.
◾️ Гарантії прогнозованості роботи для надрокористувачів.
Надрокористування - галузь з горизонт планування 10 років +. Часті зміни до підзаконних нормативних актів впливають на роботу бізнесу. Щоб уникнути таких ситуацій, законопроєктом передбачено закріпити всі процедурні питання саме на рівні Кодексу України про надра, внесення змін до якого є більш складним процесом.
◾️ Захист національних інтересів.
Встановлено заборону на користування українськими надрами для громадян та резидентів країни-агресора, осіб, які перебувають під санкціями, а також компаній, істотну частку в яких мають росіяни.
◾️ Протидія незаконному видобутку та механізми вирішення проблеми “сплячих ліцензій”
Презентаційні матеріали законопроєкту 4187 за посиланням: https://cutt.ly/a1mUEMq
Верховна Рада ухвалила у другому читанні доопрацьований євроінтеграційний законопроєкт №4187 щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами. Ініціатива розроблена Міндовкіллям, Держгеонадрами та парламентарями для модернізації та дерегуляції правил роботи у цій сфері.
Руслан Стрілець: Це важливий крок на шляху масштабного реформування галузі. Адже ми поставили за мету зробити надрокористування в Україні сталим, прозорим та водночас інвестиційно привабливим, забезпечити рівний та вільний доступ до надр, а всю інформацію максимально відкрити. А ще встановити чіткий контроль на рівні держави та спростити й цифровізувати процедури, дати бізнесу гарантії та можливість планувати та ефективно здійснювати свою діяльність.
За його словами, від цього залежить економіка нашої країни та її позиції на міжнародних ринках, а також енергетична безпека України та Європи. Це також вплине на те, чи матиме Україна достатньо сировинних ресурсів для відбудови міст і населених пунктів.
Що передбачено законопроєктом:
◾️ Спрощення та пришвидшення дозвільних процедур
➖ Скасовуються дублюючі дозволи. Зменшено кількість випадків, які вимагають надання висновків Міндовкілля. Як результат - спецдозвіл можна буде отримати втричі швидше та розпочати видобуток на ділянці вже через 5 місяців.
➖ Впроваджуються наскрізні ліцензії, тобто можливість отримати один дозвіл одразу і на геологічне вивчення, і на видобування корисних копалин.
➖ Вводиться поняття «мале надрокористування», що дозволяє поза аукціоном отримати дозвіл на розробку корисних копалин місцевого значення та будівельної групи для власників земельних ділянок площею до 25 га.
◾️ Цифровізація галузі та доступ до геологічних даних
➖ Передбачено створення Єдиної державної інформаційної системи користування надрами, до якої будуть інтегровані всі наявні реєстри з геологічною інформацією
➖ Підприємства не лише подаватимуть документи онлайн для отримання дозволів, але і звітуватимуть про роботу через е-кабінет надрокористувача.
◾️ Використання кращих міжнародних практик.
Передбачено, зокрема, право проводити оцінку запасів за міжнародними стандартами.
◾️ Гарантії прогнозованості роботи для надрокористувачів.
Надрокористування - галузь з горизонт планування 10 років +. Часті зміни до підзаконних нормативних актів впливають на роботу бізнесу. Щоб уникнути таких ситуацій, законопроєктом передбачено закріпити всі процедурні питання саме на рівні Кодексу України про надра, внесення змін до якого є більш складним процесом.
◾️ Захист національних інтересів.
Встановлено заборону на користування українськими надрами для громадян та резидентів країни-агресора, осіб, які перебувають під санкціями, а також компаній, істотну частку в яких мають росіяни.
◾️ Протидія незаконному видобутку та механізми вирішення проблеми “сплячих ліцензій”
Презентаційні матеріали законопроєкту 4187 за посиланням: https://cutt.ly/a1mUEMq
👍12
⚡️ Україна посилює власну хімічну безпеку та робить черговий крок до євроінтеграції
Верховна Рада схвалила у другому читанні урядовий законопроєкт «Про хімічну безпеку та управління хімічною продукцією». Це рамковий євроінтеграційний документ, який дозволить Україні виконати частину зобов'язань за Угодою про асоціацію з ЄС, а також подбати про захист українців і довкілля.
Руслан Стрілець: Завдяки цьому законодавчому базису ми зможемо побудувати національну систему управління хімічними речовинами за європейським зразком та імплементувати технічні регламенти ЄС - REACH та CLP. Як наслідок, матимемо всі інструменти, щоб ефективно контролювати обіг хімічної продукції та не допустити потрапляння на ринок товарів, що містить канцерогени, мутагени, біоакумулятивні, токсичні речовини тощо. Це сприятиме захисту довкілля від забруднення, а також зменшенню захворювань, пов'язаних з впливом небезпечних хімікатів. Водночас бізнес отримає чіткі правила роботи за міжнародними стандартами та відповідно доступ до зовнішніх ринків.
🧪 Яка ситуація із регулюванням в Україні сьогодні?
До 2014 року поводження з хімічними речовинами в Україні регулювалося постановою Уряду 1995 року. Наразі це питання врегульовано лише декількома застарілими діючими регламентами.
Особливо небезпечні речовини, які виводяться з ринків інших країн, безконтрольно експортуються в Україну. А використання хімічної продукції в нашій країні досить часто відбувається без розуміння її небезпеки. Навіть ртуть де-юре не визнана небезпечною хімічною речовиною. Тож в разі неналежного поводження з нею або незаконного використання, притягти до відповідальності підприємця на практиці досить складно.
Ще одна прогалина - оцінка небезпеки хімречовин здійснюється в Україні лише щодо впливу на здоров'я людини, без врахування ризиків для довкілля.
🧪 Як працює регулювання у Європі?
У ЄС базовим законодавством у цій сфері є два технічних регламенти REACH та CLP. Перший, наприклад, передбачає обов'язкову реєстрацію всіх хімічних речовин. Головний принцип тут такий: немає інформації про хімічну речовину - немає ринку. CLP ж передбачає класифікацію хімічних речовин та сумішей за 27 класами небезпеки, а також обов'язкове попереджувальне маркування та вимоги до пакування хімічної продукції тощо.
Схвалений рамковий Закон “Про хімічну безпеку та управління хімічною продукцією” створює підґрунтя для введення аналогічного сучасного європейського регулювання в Україні.
Над розробкою законопроєкту Міндовкілля працювало спільно з експертами Офісу Координатора проєктів ОБСЄ в Україні.
Верховна Рада схвалила у другому читанні урядовий законопроєкт «Про хімічну безпеку та управління хімічною продукцією». Це рамковий євроінтеграційний документ, який дозволить Україні виконати частину зобов'язань за Угодою про асоціацію з ЄС, а також подбати про захист українців і довкілля.
Руслан Стрілець: Завдяки цьому законодавчому базису ми зможемо побудувати національну систему управління хімічними речовинами за європейським зразком та імплементувати технічні регламенти ЄС - REACH та CLP. Як наслідок, матимемо всі інструменти, щоб ефективно контролювати обіг хімічної продукції та не допустити потрапляння на ринок товарів, що містить канцерогени, мутагени, біоакумулятивні, токсичні речовини тощо. Це сприятиме захисту довкілля від забруднення, а також зменшенню захворювань, пов'язаних з впливом небезпечних хімікатів. Водночас бізнес отримає чіткі правила роботи за міжнародними стандартами та відповідно доступ до зовнішніх ринків.
🧪 Яка ситуація із регулюванням в Україні сьогодні?
До 2014 року поводження з хімічними речовинами в Україні регулювалося постановою Уряду 1995 року. Наразі це питання врегульовано лише декількома застарілими діючими регламентами.
Особливо небезпечні речовини, які виводяться з ринків інших країн, безконтрольно експортуються в Україну. А використання хімічної продукції в нашій країні досить часто відбувається без розуміння її небезпеки. Навіть ртуть де-юре не визнана небезпечною хімічною речовиною. Тож в разі неналежного поводження з нею або незаконного використання, притягти до відповідальності підприємця на практиці досить складно.
Ще одна прогалина - оцінка небезпеки хімречовин здійснюється в Україні лише щодо впливу на здоров'я людини, без врахування ризиків для довкілля.
🧪 Як працює регулювання у Європі?
У ЄС базовим законодавством у цій сфері є два технічних регламенти REACH та CLP. Перший, наприклад, передбачає обов'язкову реєстрацію всіх хімічних речовин. Головний принцип тут такий: немає інформації про хімічну речовину - немає ринку. CLP ж передбачає класифікацію хімічних речовин та сумішей за 27 класами небезпеки, а також обов'язкове попереджувальне маркування та вимоги до пакування хімічної продукції тощо.
Схвалений рамковий Закон “Про хімічну безпеку та управління хімічною продукцією” створює підґрунтя для введення аналогічного сучасного європейського регулювання в Україні.
Над розробкою законопроєкту Міндовкілля працювало спільно з експертами Офісу Координатора проєктів ОБСЄ в Україні.
❤8👍4
🔥За 9 місяців війни російські війська своїми діями пошкодили або повністю знищили третину українських лісів. На сьогодні під окупацією залишаються близько 450 000 га лісу.
Щоб розмінувати українські лісові масиви, де ставала нога окупанта – потрібні десятиріччя.
💣Приміром на Харківщині після деокупації потребують розмінування 125 000 гектарів лісу. За 2 місяці вдалося розмінувати лише 150 га, що складає лише 0,1%.
🖇Більше про ключові наслідки російської агресії для українського довкілля читайте у дайджесті Міндовкілля за 24 – 30 листопада 2022 року.
Щоб розмінувати українські лісові масиви, де ставала нога окупанта – потрібні десятиріччя.
💣Приміром на Харківщині після деокупації потребують розмінування 125 000 гектарів лісу. За 2 місяці вдалося розмінувати лише 150 га, що складає лише 0,1%.
🖇Більше про ключові наслідки російської агресії для українського довкілля читайте у дайджесті Міндовкілля за 24 – 30 листопада 2022 року.
🔥7
🇺🇦Восьма нарада країн-учасниць Угоди ACCOBAMS завершилася черговим рішенням на підтримку України
За результатами розгляду українського питання про наслідки військової агресії росії для червонокнижних китоподібних у Чорному й Азовському морях країни-учасниці Угоди вирішили створити окрему декларацію, яка визнає негативний вплив російської агресії на охоронювані види китоподібних та шкоду, заподіяну веденням бойових дій у межах міжнародно визнаних кордонів та акваторії України.
🤝Позицію України підтримали Франція, від імені країн ЄС, що є членами ACCOBAMS (серед яких Італія, Іспанія, Португалія, Румунія, Болгарія, Кіпр, Мальта, Словенія, Греція), а також Монако і Грузія.
💬«Необґрунтований акт агресії та варварське знищення дикої природи йдуть з росією «в ногу» не лише на суходолі, але і на морі. Відновлення довоєнної популяції китоподібних в акваторії українських морів триватиме не один десяток років. Ми маємо привернути міжнародну увагу до цієї проблеми задля досягнення цілей Угоди. А це насамперед забезпечення умов проживання китоподібних та мінімізація впливу діяльності людини на їх середовище існування. Ми маємо використовувати всі наявні майданчики для якнайшвидшого післявоєнного відновлення довкілля, та, в контексті ACCOBAMS - популяції китоподібних, що визнані на міжнародному рівні як «рідкісні» чи «на межі зникнення», - йшлося у зверненні української делегації до країн-учасниць.
Також представники України проінформували учасників Угоди про можливість долучитись до створення центру реабілітації та адаптації китоподібних, що постраждали внаслідок російського вторгнення.
За результатами розгляду українського питання про наслідки військової агресії росії для червонокнижних китоподібних у Чорному й Азовському морях країни-учасниці Угоди вирішили створити окрему декларацію, яка визнає негативний вплив російської агресії на охоронювані види китоподібних та шкоду, заподіяну веденням бойових дій у межах міжнародно визнаних кордонів та акваторії України.
🤝Позицію України підтримали Франція, від імені країн ЄС, що є членами ACCOBAMS (серед яких Італія, Іспанія, Португалія, Румунія, Болгарія, Кіпр, Мальта, Словенія, Греція), а також Монако і Грузія.
💬«Необґрунтований акт агресії та варварське знищення дикої природи йдуть з росією «в ногу» не лише на суходолі, але і на морі. Відновлення довоєнної популяції китоподібних в акваторії українських морів триватиме не один десяток років. Ми маємо привернути міжнародну увагу до цієї проблеми задля досягнення цілей Угоди. А це насамперед забезпечення умов проживання китоподібних та мінімізація впливу діяльності людини на їх середовище існування. Ми маємо використовувати всі наявні майданчики для якнайшвидшого післявоєнного відновлення довкілля, та, в контексті ACCOBAMS - популяції китоподібних, що визнані на міжнародному рівні як «рідкісні» чи «на межі зникнення», - йшлося у зверненні української делегації до країн-учасниць.
Також представники України проінформували учасників Угоди про можливість долучитись до створення центру реабілітації та адаптації китоподібних, що постраждали внаслідок російського вторгнення.
👍9
⚡️У Бернській Конвенції про охорону дикої флори й фауни в Європі ❌обмежили участь білорусі
Це стало можливим завдяки успішній роботі української делегації та заяві від України, підготовленій представниками МЗС, Міндовкілля та Постійного представництва України при Раді Європи в Страсбурзі.
🦦З 28 листопада по 2 грудня у французькому Страсбурзі проходило 42-ге засідання Постійного Комітету Бернської Конвенції про охорону дикої флори й фауни та природних середовищ існування в Європі. Цей документ є одним з ключових для України в процесі становлення Смарагдової мережі.
Протягом усього засідання тривала дискусія щодо обмеження прав білорусі як договірної сторони Конвенції. Через неодноразові спроби білорусі процедурно не допустити схвалення рішення, голосування за декларацію постійно відтермінувалося. Але попри всі намагання представників країни-посібника агресора перешкодити цьому рішенню, за нього проголосували всі учасники Конвенції, крім самої білорусі.
💬“Країна, яка надає свою територію для вторгнення росії, розміщення російських ракет та постійних бомбардувань не повинна користуватись тими ж правами, що і країни, які сумлінно виконують усі положення Бернської Конвенції. Кожна ракета, запущена з білорусі - це руйнування принципів міжнародного права та порушення положень Конвенції, яка покликана охороняти середовища існування флори та фауни. Чого вартий сам факт вторгнення з території білорусі на територію Чорнобильської АЕС, що поставило під загрозу життя не тільки рідкісних видів та їх середовище, а й мільйони людей”, - йдеться у спільній заяві, підготовленій Міністерством закордонних справ України, Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України спільно з Постійним представництвом України при Раді Європи в Страсбурзі.
Це стало можливим завдяки успішній роботі української делегації та заяві від України, підготовленій представниками МЗС, Міндовкілля та Постійного представництва України при Раді Європи в Страсбурзі.
🦦З 28 листопада по 2 грудня у французькому Страсбурзі проходило 42-ге засідання Постійного Комітету Бернської Конвенції про охорону дикої флори й фауни та природних середовищ існування в Європі. Цей документ є одним з ключових для України в процесі становлення Смарагдової мережі.
Протягом усього засідання тривала дискусія щодо обмеження прав білорусі як договірної сторони Конвенції. Через неодноразові спроби білорусі процедурно не допустити схвалення рішення, голосування за декларацію постійно відтермінувалося. Але попри всі намагання представників країни-посібника агресора перешкодити цьому рішенню, за нього проголосували всі учасники Конвенції, крім самої білорусі.
💬“Країна, яка надає свою територію для вторгнення росії, розміщення російських ракет та постійних бомбардувань не повинна користуватись тими ж правами, що і країни, які сумлінно виконують усі положення Бернської Конвенції. Кожна ракета, запущена з білорусі - це руйнування принципів міжнародного права та порушення положень Конвенції, яка покликана охороняти середовища існування флори та фауни. Чого вартий сам факт вторгнення з території білорусі на територію Чорнобильської АЕС, що поставило під загрозу життя не тільки рідкісних видів та їх середовище, а й мільйони людей”, - йдеться у спільній заяві, підготовленій Міністерством закордонних справ України, Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України спільно з Постійним представництвом України при Раді Європи в Страсбурзі.
👍10
Навіть попри відключення світла та не завжди стабільний зв'язок, не дозволимо ворогу зупинити нас у прагненні розвитку задля спільного майбутнього.
📲 Запрошуємо приєднатися до Тижня цифрової освіти від національного проєкту Дія.Цифрова освіта.
🗓️ Тиждень цифрової освіти — це національна інформаційна кампанія, яка триватиме з 5 по 11 грудня.
За цей час кожен зможе дізнатися більше про те, як посилювати себе у роботі, навчанні, спілкуванні та саморозвитку. Отримати важливі знання з психологічної підтримки, медіа- та фінансової грамотності, кібербезпеки. А ще перевірити, наскільки гарно володіє цифровими навичками, пройшовши національний тест Цифрограм.
Майбутнє вже стукає у наші спільні двері та у кожен смартфон. Розблокуємо його разом 😉
#DiiaDigitalEduWeek
📲 Запрошуємо приєднатися до Тижня цифрової освіти від національного проєкту Дія.Цифрова освіта.
🗓️ Тиждень цифрової освіти — це національна інформаційна кампанія, яка триватиме з 5 по 11 грудня.
За цей час кожен зможе дізнатися більше про те, як посилювати себе у роботі, навчанні, спілкуванні та саморозвитку. Отримати важливі знання з психологічної підтримки, медіа- та фінансової грамотності, кібербезпеки. А ще перевірити, наскільки гарно володіє цифровими навичками, пройшовши національний тест Цифрограм.
Майбутнє вже стукає у наші спільні двері та у кожен смартфон. Розблокуємо його разом 😉
#DiiaDigitalEduWeek
👍7
🇺🇦🇱🇹Литва продовжує підтримувати Україну у сфері захисту довкілля: національні парки отримали чергову партію автівок
Сьогодні на Львівщині Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець вручив представникам українських природозахисних установ ключі від 9 автівок, переданих Міністерством навколишнього середовища Литви для українських захисників довкілля.
Ці автомобілі попрямують у 9 установ - заповідники та природні парки «Єланецький Степ», «Черемський», «Мезинський», «Бузький Гард», «Хотинський», «Кармелюкове Поділля», «Ічнянський», «Пуща Радзівіла» та «Пирятинський».
💬«Радий, що у цей нелегкий час Україна має друзів. Друзів не лише на папері чи на словах. Друзів, які допомагають українцям залишатися незламними та продовжувати боротьбу проти варварської російської агресії. Величезна подяка моєму колезі, Міністру навколишнього середовища Литви Сімонасу Гентвіласу та усім міжнародним партнерам за таку колосальну підтримку», - зауважив Міністр Руслан Стрілець.
Руслан Стрілець повідомив, що за останні декілька місяців тільки від Литовської Республіки довкіллєві установи отримали 24 автомобілі, обладнання для відеонагляду, комп'ютери та іншу техніку. Очікується ще 9 авто, 2 човни та 300 комплектів протипожежного спецодягу. Усе це обладнання стане потужною підтримкою для українських установ ПЗФ.
💬«За ці понад 9 місяців війни організації Міндовкілля отримали величезну допомогу від наших сусідів та добрих друзів. Це не лише Литва, а й Польща, Чехія, Естонія, Норвегія, Німеччина, Словаччина, Японія, Сполучені Штати Америки, Європейська Комісія, МАГАТЕ й низка міжнародних проєктів у сфері захисту довкілля. Хтось допомагає обладнанням, хтось технікою, а хтось досвідом. Україна високо цінує таку практичну підтримку. Разом до Перемоги!», - наголосив Руслан Стрілець.
Також у рамках візиту на Львівщину Міністр Руслан Стрілець ознайомився із ходом будівництва сучасного європейського еколого-просвітницького візит-центру у Яворівському національному природному парку.
Сьогодні на Львівщині Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець вручив представникам українських природозахисних установ ключі від 9 автівок, переданих Міністерством навколишнього середовища Литви для українських захисників довкілля.
Ці автомобілі попрямують у 9 установ - заповідники та природні парки «Єланецький Степ», «Черемський», «Мезинський», «Бузький Гард», «Хотинський», «Кармелюкове Поділля», «Ічнянський», «Пуща Радзівіла» та «Пирятинський».
💬«Радий, що у цей нелегкий час Україна має друзів. Друзів не лише на папері чи на словах. Друзів, які допомагають українцям залишатися незламними та продовжувати боротьбу проти варварської російської агресії. Величезна подяка моєму колезі, Міністру навколишнього середовища Литви Сімонасу Гентвіласу та усім міжнародним партнерам за таку колосальну підтримку», - зауважив Міністр Руслан Стрілець.
Руслан Стрілець повідомив, що за останні декілька місяців тільки від Литовської Республіки довкіллєві установи отримали 24 автомобілі, обладнання для відеонагляду, комп'ютери та іншу техніку. Очікується ще 9 авто, 2 човни та 300 комплектів протипожежного спецодягу. Усе це обладнання стане потужною підтримкою для українських установ ПЗФ.
💬«За ці понад 9 місяців війни організації Міндовкілля отримали величезну допомогу від наших сусідів та добрих друзів. Це не лише Литва, а й Польща, Чехія, Естонія, Норвегія, Німеччина, Словаччина, Японія, Сполучені Штати Америки, Європейська Комісія, МАГАТЕ й низка міжнародних проєктів у сфері захисту довкілля. Хтось допомагає обладнанням, хтось технікою, а хтось досвідом. Україна високо цінує таку практичну підтримку. Разом до Перемоги!», - наголосив Руслан Стрілець.
Також у рамках візиту на Львівщину Міністр Руслан Стрілець ознайомився із ходом будівництва сучасного європейського еколого-просвітницького візит-центру у Яворівському національному природному парку.
❤17
Вітаємо з Днем Збройних Сил України!
🔹Люди, завдяки яким Україна ще ніколи не була такою сильною, як сьогодні.
🔹Люди, які щодня тримають стрій за нашу незалежність.
🔹Люди, які рятують чужі життя, ризикуючи своїм.
🔹Люди, які мали багато варіантів, як учинити й у 2014 році, і у 2022 році, але взялися за зброю.
🔸Люди, які показують нам, як треба цінувати життя, і які речі в ньому справді важливі.
🔸Люди, які зберігають оптимізм та посміхаються, щоб не сталося.
🔸Люди, які зробили можливим наше сьогодні.
🔸Люди, які творять новий цивілізаційний вимір.
Руслан Стрілець: «Я певен, сьогодні наші слова подяки Збройним Силам України не відображають і сотої частки того, що ми відчуваємо до всіх, хто дав присягу на вірність Українському народу й неухильно дотримується її. Пишаюся тим, що близько 6 тисяч працівників сфери охорони довкілля сьогодні в лавах Збройних Сил України. Вірю, що все зроблене вами на лінії фронту наближує перемогу України над росією. Низький уклін і шана вам. Вічна пам’ять усім, хто віддав життя заради Української Держави».
Слава ЗСУ!🇺🇦
🔹Люди, завдяки яким Україна ще ніколи не була такою сильною, як сьогодні.
🔹Люди, які щодня тримають стрій за нашу незалежність.
🔹Люди, які рятують чужі життя, ризикуючи своїм.
🔹Люди, які мали багато варіантів, як учинити й у 2014 році, і у 2022 році, але взялися за зброю.
🔸Люди, які показують нам, як треба цінувати життя, і які речі в ньому справді важливі.
🔸Люди, які зберігають оптимізм та посміхаються, щоб не сталося.
🔸Люди, які зробили можливим наше сьогодні.
🔸Люди, які творять новий цивілізаційний вимір.
Руслан Стрілець: «Я певен, сьогодні наші слова подяки Збройним Силам України не відображають і сотої частки того, що ми відчуваємо до всіх, хто дав присягу на вірність Українському народу й неухильно дотримується її. Пишаюся тим, що близько 6 тисяч працівників сфери охорони довкілля сьогодні в лавах Збройних Сил України. Вірю, що все зроблене вами на лінії фронту наближує перемогу України над росією. Низький уклін і шана вам. Вічна пам’ять усім, хто віддав життя заради Української Держави».
Слава ЗСУ!🇺🇦
❤19