🐾 Сьогодні – Всесвітній день домашніх тварин
Саме домашні тварини вчать нас бути людьми – дбати про когось, підтримувати, проявляти любов.
💬Руслан Стрілець: «Війна зробила ще більш вразливими тих, хто не може подбати про себе самотужки. Але вона й показала ті риси характеру українців, які донедавна проявлялися не так масово. В перші дні російського повномасштабного вторгнення світову мережу облетіли світлини українців з переносками для котів та собак. Люди покидали домівки і не розуміли, як надовго. Проте разом з тривожними валізами забирали найцінніше – домашніх тварин. Для багатьох домашні тварини – це не лише друзі, але й члени родини. Це проливає світло на цивілізаційне провалля між нами та нашим ворогом: для нас є важливим кожне життя».
📸Фото з особистого архіву Міністра Руслана Стрільця.
Саме домашні тварини вчать нас бути людьми – дбати про когось, підтримувати, проявляти любов.
💬Руслан Стрілець: «Війна зробила ще більш вразливими тих, хто не може подбати про себе самотужки. Але вона й показала ті риси характеру українців, які донедавна проявлялися не так масово. В перші дні російського повномасштабного вторгнення світову мережу облетіли світлини українців з переносками для котів та собак. Люди покидали домівки і не розуміли, як надовго. Проте разом з тривожними валізами забирали найцінніше – домашніх тварин. Для багатьох домашні тварини – це не лише друзі, але й члени родини. Це проливає світло на цивілізаційне провалля між нами та нашим ворогом: для нас є важливим кожне життя».
📸Фото з особистого архіву Міністра Руслана Стрільця.
❤18👍1
🇺🇦Україна працює над консолідацією світової спільноти у питаннях оцінки шкоди довкіллю внаслідок військових дій
На цьому наголосила радниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Тетяна Тимочко у своєму виступі на міжнародному колоквіумі, що відбувся 1 грудня в провідному французькому університеті Ла-Рошель.
Основні тези виступу радниці Міністра:
🔻за 9 місяців з початку повномасштабного вторгнення Україна зафіксувала понад 2200 випадків завдання шкоди довкіллю внаслідок воєнних дій;
🔻попередня оцінка завданих довкіллю збитків вже перевищила 1 трлн грн;
🔻внаслідок дій країни-агресора зазнали шкоди понад 3 млн гектарів українських лісів та понад 0,9 млн гектарів природоохоронних територій;
🔻600 видів тварин та 750 видів рослин та грибів перебувають під загрозою через військові дії;
🔻Україна працює над консолідацією світової спільноти у питаннях оцінки шкоди довкіллю, зокрема, виступила з ініціативою запуску Глобальної платформи для оцінки збитків довкіллю внаслідок війни на нещодавній конференції COP27.
Міжнародна конференція в університеті Ла-Рошель за участі європейських та українських політиків, урядовців та науковців має на меті окреслити наслідки російської агресії для навколишнього середовища, проаналізувати застосування права збройних конфліктів для захисту довкілля, а також окреслити перспективи притягнення країни-агресора до міжнародної відповідальності.
Серед інших спікерів колоквіуму - П’єр Шелекенс, директор з енергетичної політики Генерального директорату з енергетики Європейської комісії, Ірина Геращенко, народна депутатка України, Наталія Малишева, доктор юридичних наук, професор, дійсний член (академік) НАПрН України, та Крістіна Войт, очільниця світової комісії з права навколишнього середовища Міжнародного союзу охорони природи.
На цьому наголосила радниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Тетяна Тимочко у своєму виступі на міжнародному колоквіумі, що відбувся 1 грудня в провідному французькому університеті Ла-Рошель.
Основні тези виступу радниці Міністра:
🔻за 9 місяців з початку повномасштабного вторгнення Україна зафіксувала понад 2200 випадків завдання шкоди довкіллю внаслідок воєнних дій;
🔻попередня оцінка завданих довкіллю збитків вже перевищила 1 трлн грн;
🔻внаслідок дій країни-агресора зазнали шкоди понад 3 млн гектарів українських лісів та понад 0,9 млн гектарів природоохоронних територій;
🔻600 видів тварин та 750 видів рослин та грибів перебувають під загрозою через військові дії;
🔻Україна працює над консолідацією світової спільноти у питаннях оцінки шкоди довкіллю, зокрема, виступила з ініціативою запуску Глобальної платформи для оцінки збитків довкіллю внаслідок війни на нещодавній конференції COP27.
Міжнародна конференція в університеті Ла-Рошель за участі європейських та українських політиків, урядовців та науковців має на меті окреслити наслідки російської агресії для навколишнього середовища, проаналізувати застосування права збройних конфліктів для захисту довкілля, а також окреслити перспективи притягнення країни-агресора до міжнародної відповідальності.
Серед інших спікерів колоквіуму - П’єр Шелекенс, директор з енергетичної політики Генерального директорату з енергетики Європейської комісії, Ірина Геращенко, народна депутатка України, Наталія Малишева, доктор юридичних наук, професор, дійсний член (академік) НАПрН України, та Крістіна Войт, очільниця світової комісії з права навколишнього середовища Міжнародного союзу охорони природи.
👍10🔥1
Продовження масштабної реформи надрокористування: в Україні прийняли необхідні законодавчі зміни
Верховна Рада ухвалила у другому читанні доопрацьований євроінтеграційний законопроєкт №4187 щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами. Ініціатива розроблена Міндовкіллям, Держгеонадрами та парламентарями для модернізації та дерегуляції правил роботи у цій сфері.
Руслан Стрілець: Це важливий крок на шляху масштабного реформування галузі. Адже ми поставили за мету зробити надрокористування в Україні сталим, прозорим та водночас інвестиційно привабливим, забезпечити рівний та вільний доступ до надр, а всю інформацію максимально відкрити. А ще встановити чіткий контроль на рівні держави та спростити й цифровізувати процедури, дати бізнесу гарантії та можливість планувати та ефективно здійснювати свою діяльність.
За його словами, від цього залежить економіка нашої країни та її позиції на міжнародних ринках, а також енергетична безпека України та Європи. Це також вплине на те, чи матиме Україна достатньо сировинних ресурсів для відбудови міст і населених пунктів.
Що передбачено законопроєктом:
◾️ Спрощення та пришвидшення дозвільних процедур
➖ Скасовуються дублюючі дозволи. Зменшено кількість випадків, які вимагають надання висновків Міндовкілля. Як результат - спецдозвіл можна буде отримати втричі швидше та розпочати видобуток на ділянці вже через 5 місяців.
➖ Впроваджуються наскрізні ліцензії, тобто можливість отримати один дозвіл одразу і на геологічне вивчення, і на видобування корисних копалин.
➖ Вводиться поняття «мале надрокористування», що дозволяє поза аукціоном отримати дозвіл на розробку корисних копалин місцевого значення та будівельної групи для власників земельних ділянок площею до 25 га.
◾️ Цифровізація галузі та доступ до геологічних даних
➖ Передбачено створення Єдиної державної інформаційної системи користування надрами, до якої будуть інтегровані всі наявні реєстри з геологічною інформацією
➖ Підприємства не лише подаватимуть документи онлайн для отримання дозволів, але і звітуватимуть про роботу через е-кабінет надрокористувача.
◾️ Використання кращих міжнародних практик.
Передбачено, зокрема, право проводити оцінку запасів за міжнародними стандартами.
◾️ Гарантії прогнозованості роботи для надрокористувачів.
Надрокористування - галузь з горизонт планування 10 років +. Часті зміни до підзаконних нормативних актів впливають на роботу бізнесу. Щоб уникнути таких ситуацій, законопроєктом передбачено закріпити всі процедурні питання саме на рівні Кодексу України про надра, внесення змін до якого є більш складним процесом.
◾️ Захист національних інтересів.
Встановлено заборону на користування українськими надрами для громадян та резидентів країни-агресора, осіб, які перебувають під санкціями, а також компаній, істотну частку в яких мають росіяни.
◾️ Протидія незаконному видобутку та механізми вирішення проблеми “сплячих ліцензій”
Презентаційні матеріали законопроєкту 4187 за посиланням: https://cutt.ly/a1mUEMq
Верховна Рада ухвалила у другому читанні доопрацьований євроінтеграційний законопроєкт №4187 щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами. Ініціатива розроблена Міндовкіллям, Держгеонадрами та парламентарями для модернізації та дерегуляції правил роботи у цій сфері.
Руслан Стрілець: Це важливий крок на шляху масштабного реформування галузі. Адже ми поставили за мету зробити надрокористування в Україні сталим, прозорим та водночас інвестиційно привабливим, забезпечити рівний та вільний доступ до надр, а всю інформацію максимально відкрити. А ще встановити чіткий контроль на рівні держави та спростити й цифровізувати процедури, дати бізнесу гарантії та можливість планувати та ефективно здійснювати свою діяльність.
За його словами, від цього залежить економіка нашої країни та її позиції на міжнародних ринках, а також енергетична безпека України та Європи. Це також вплине на те, чи матиме Україна достатньо сировинних ресурсів для відбудови міст і населених пунктів.
Що передбачено законопроєктом:
◾️ Спрощення та пришвидшення дозвільних процедур
➖ Скасовуються дублюючі дозволи. Зменшено кількість випадків, які вимагають надання висновків Міндовкілля. Як результат - спецдозвіл можна буде отримати втричі швидше та розпочати видобуток на ділянці вже через 5 місяців.
➖ Впроваджуються наскрізні ліцензії, тобто можливість отримати один дозвіл одразу і на геологічне вивчення, і на видобування корисних копалин.
➖ Вводиться поняття «мале надрокористування», що дозволяє поза аукціоном отримати дозвіл на розробку корисних копалин місцевого значення та будівельної групи для власників земельних ділянок площею до 25 га.
◾️ Цифровізація галузі та доступ до геологічних даних
➖ Передбачено створення Єдиної державної інформаційної системи користування надрами, до якої будуть інтегровані всі наявні реєстри з геологічною інформацією
➖ Підприємства не лише подаватимуть документи онлайн для отримання дозволів, але і звітуватимуть про роботу через е-кабінет надрокористувача.
◾️ Використання кращих міжнародних практик.
Передбачено, зокрема, право проводити оцінку запасів за міжнародними стандартами.
◾️ Гарантії прогнозованості роботи для надрокористувачів.
Надрокористування - галузь з горизонт планування 10 років +. Часті зміни до підзаконних нормативних актів впливають на роботу бізнесу. Щоб уникнути таких ситуацій, законопроєктом передбачено закріпити всі процедурні питання саме на рівні Кодексу України про надра, внесення змін до якого є більш складним процесом.
◾️ Захист національних інтересів.
Встановлено заборону на користування українськими надрами для громадян та резидентів країни-агресора, осіб, які перебувають під санкціями, а також компаній, істотну частку в яких мають росіяни.
◾️ Протидія незаконному видобутку та механізми вирішення проблеми “сплячих ліцензій”
Презентаційні матеріали законопроєкту 4187 за посиланням: https://cutt.ly/a1mUEMq
👍12
⚡️ Україна посилює власну хімічну безпеку та робить черговий крок до євроінтеграції
Верховна Рада схвалила у другому читанні урядовий законопроєкт «Про хімічну безпеку та управління хімічною продукцією». Це рамковий євроінтеграційний документ, який дозволить Україні виконати частину зобов'язань за Угодою про асоціацію з ЄС, а також подбати про захист українців і довкілля.
Руслан Стрілець: Завдяки цьому законодавчому базису ми зможемо побудувати національну систему управління хімічними речовинами за європейським зразком та імплементувати технічні регламенти ЄС - REACH та CLP. Як наслідок, матимемо всі інструменти, щоб ефективно контролювати обіг хімічної продукції та не допустити потрапляння на ринок товарів, що містить канцерогени, мутагени, біоакумулятивні, токсичні речовини тощо. Це сприятиме захисту довкілля від забруднення, а також зменшенню захворювань, пов'язаних з впливом небезпечних хімікатів. Водночас бізнес отримає чіткі правила роботи за міжнародними стандартами та відповідно доступ до зовнішніх ринків.
🧪 Яка ситуація із регулюванням в Україні сьогодні?
До 2014 року поводження з хімічними речовинами в Україні регулювалося постановою Уряду 1995 року. Наразі це питання врегульовано лише декількома застарілими діючими регламентами.
Особливо небезпечні речовини, які виводяться з ринків інших країн, безконтрольно експортуються в Україну. А використання хімічної продукції в нашій країні досить часто відбувається без розуміння її небезпеки. Навіть ртуть де-юре не визнана небезпечною хімічною речовиною. Тож в разі неналежного поводження з нею або незаконного використання, притягти до відповідальності підприємця на практиці досить складно.
Ще одна прогалина - оцінка небезпеки хімречовин здійснюється в Україні лише щодо впливу на здоров'я людини, без врахування ризиків для довкілля.
🧪 Як працює регулювання у Європі?
У ЄС базовим законодавством у цій сфері є два технічних регламенти REACH та CLP. Перший, наприклад, передбачає обов'язкову реєстрацію всіх хімічних речовин. Головний принцип тут такий: немає інформації про хімічну речовину - немає ринку. CLP ж передбачає класифікацію хімічних речовин та сумішей за 27 класами небезпеки, а також обов'язкове попереджувальне маркування та вимоги до пакування хімічної продукції тощо.
Схвалений рамковий Закон “Про хімічну безпеку та управління хімічною продукцією” створює підґрунтя для введення аналогічного сучасного європейського регулювання в Україні.
Над розробкою законопроєкту Міндовкілля працювало спільно з експертами Офісу Координатора проєктів ОБСЄ в Україні.
Верховна Рада схвалила у другому читанні урядовий законопроєкт «Про хімічну безпеку та управління хімічною продукцією». Це рамковий євроінтеграційний документ, який дозволить Україні виконати частину зобов'язань за Угодою про асоціацію з ЄС, а також подбати про захист українців і довкілля.
Руслан Стрілець: Завдяки цьому законодавчому базису ми зможемо побудувати національну систему управління хімічними речовинами за європейським зразком та імплементувати технічні регламенти ЄС - REACH та CLP. Як наслідок, матимемо всі інструменти, щоб ефективно контролювати обіг хімічної продукції та не допустити потрапляння на ринок товарів, що містить канцерогени, мутагени, біоакумулятивні, токсичні речовини тощо. Це сприятиме захисту довкілля від забруднення, а також зменшенню захворювань, пов'язаних з впливом небезпечних хімікатів. Водночас бізнес отримає чіткі правила роботи за міжнародними стандартами та відповідно доступ до зовнішніх ринків.
🧪 Яка ситуація із регулюванням в Україні сьогодні?
До 2014 року поводження з хімічними речовинами в Україні регулювалося постановою Уряду 1995 року. Наразі це питання врегульовано лише декількома застарілими діючими регламентами.
Особливо небезпечні речовини, які виводяться з ринків інших країн, безконтрольно експортуються в Україну. А використання хімічної продукції в нашій країні досить часто відбувається без розуміння її небезпеки. Навіть ртуть де-юре не визнана небезпечною хімічною речовиною. Тож в разі неналежного поводження з нею або незаконного використання, притягти до відповідальності підприємця на практиці досить складно.
Ще одна прогалина - оцінка небезпеки хімречовин здійснюється в Україні лише щодо впливу на здоров'я людини, без врахування ризиків для довкілля.
🧪 Як працює регулювання у Європі?
У ЄС базовим законодавством у цій сфері є два технічних регламенти REACH та CLP. Перший, наприклад, передбачає обов'язкову реєстрацію всіх хімічних речовин. Головний принцип тут такий: немає інформації про хімічну речовину - немає ринку. CLP ж передбачає класифікацію хімічних речовин та сумішей за 27 класами небезпеки, а також обов'язкове попереджувальне маркування та вимоги до пакування хімічної продукції тощо.
Схвалений рамковий Закон “Про хімічну безпеку та управління хімічною продукцією” створює підґрунтя для введення аналогічного сучасного європейського регулювання в Україні.
Над розробкою законопроєкту Міндовкілля працювало спільно з експертами Офісу Координатора проєктів ОБСЄ в Україні.
❤8👍4
🔥За 9 місяців війни російські війська своїми діями пошкодили або повністю знищили третину українських лісів. На сьогодні під окупацією залишаються близько 450 000 га лісу.
Щоб розмінувати українські лісові масиви, де ставала нога окупанта – потрібні десятиріччя.
💣Приміром на Харківщині після деокупації потребують розмінування 125 000 гектарів лісу. За 2 місяці вдалося розмінувати лише 150 га, що складає лише 0,1%.
🖇Більше про ключові наслідки російської агресії для українського довкілля читайте у дайджесті Міндовкілля за 24 – 30 листопада 2022 року.
Щоб розмінувати українські лісові масиви, де ставала нога окупанта – потрібні десятиріччя.
💣Приміром на Харківщині після деокупації потребують розмінування 125 000 гектарів лісу. За 2 місяці вдалося розмінувати лише 150 га, що складає лише 0,1%.
🖇Більше про ключові наслідки російської агресії для українського довкілля читайте у дайджесті Міндовкілля за 24 – 30 листопада 2022 року.
🔥7
🇺🇦Восьма нарада країн-учасниць Угоди ACCOBAMS завершилася черговим рішенням на підтримку України
За результатами розгляду українського питання про наслідки військової агресії росії для червонокнижних китоподібних у Чорному й Азовському морях країни-учасниці Угоди вирішили створити окрему декларацію, яка визнає негативний вплив російської агресії на охоронювані види китоподібних та шкоду, заподіяну веденням бойових дій у межах міжнародно визнаних кордонів та акваторії України.
🤝Позицію України підтримали Франція, від імені країн ЄС, що є членами ACCOBAMS (серед яких Італія, Іспанія, Португалія, Румунія, Болгарія, Кіпр, Мальта, Словенія, Греція), а також Монако і Грузія.
💬«Необґрунтований акт агресії та варварське знищення дикої природи йдуть з росією «в ногу» не лише на суходолі, але і на морі. Відновлення довоєнної популяції китоподібних в акваторії українських морів триватиме не один десяток років. Ми маємо привернути міжнародну увагу до цієї проблеми задля досягнення цілей Угоди. А це насамперед забезпечення умов проживання китоподібних та мінімізація впливу діяльності людини на їх середовище існування. Ми маємо використовувати всі наявні майданчики для якнайшвидшого післявоєнного відновлення довкілля, та, в контексті ACCOBAMS - популяції китоподібних, що визнані на міжнародному рівні як «рідкісні» чи «на межі зникнення», - йшлося у зверненні української делегації до країн-учасниць.
Також представники України проінформували учасників Угоди про можливість долучитись до створення центру реабілітації та адаптації китоподібних, що постраждали внаслідок російського вторгнення.
За результатами розгляду українського питання про наслідки військової агресії росії для червонокнижних китоподібних у Чорному й Азовському морях країни-учасниці Угоди вирішили створити окрему декларацію, яка визнає негативний вплив російської агресії на охоронювані види китоподібних та шкоду, заподіяну веденням бойових дій у межах міжнародно визнаних кордонів та акваторії України.
🤝Позицію України підтримали Франція, від імені країн ЄС, що є членами ACCOBAMS (серед яких Італія, Іспанія, Португалія, Румунія, Болгарія, Кіпр, Мальта, Словенія, Греція), а також Монако і Грузія.
💬«Необґрунтований акт агресії та варварське знищення дикої природи йдуть з росією «в ногу» не лише на суходолі, але і на морі. Відновлення довоєнної популяції китоподібних в акваторії українських морів триватиме не один десяток років. Ми маємо привернути міжнародну увагу до цієї проблеми задля досягнення цілей Угоди. А це насамперед забезпечення умов проживання китоподібних та мінімізація впливу діяльності людини на їх середовище існування. Ми маємо використовувати всі наявні майданчики для якнайшвидшого післявоєнного відновлення довкілля, та, в контексті ACCOBAMS - популяції китоподібних, що визнані на міжнародному рівні як «рідкісні» чи «на межі зникнення», - йшлося у зверненні української делегації до країн-учасниць.
Також представники України проінформували учасників Угоди про можливість долучитись до створення центру реабілітації та адаптації китоподібних, що постраждали внаслідок російського вторгнення.
👍9
⚡️У Бернській Конвенції про охорону дикої флори й фауни в Європі ❌обмежили участь білорусі
Це стало можливим завдяки успішній роботі української делегації та заяві від України, підготовленій представниками МЗС, Міндовкілля та Постійного представництва України при Раді Європи в Страсбурзі.
🦦З 28 листопада по 2 грудня у французькому Страсбурзі проходило 42-ге засідання Постійного Комітету Бернської Конвенції про охорону дикої флори й фауни та природних середовищ існування в Європі. Цей документ є одним з ключових для України в процесі становлення Смарагдової мережі.
Протягом усього засідання тривала дискусія щодо обмеження прав білорусі як договірної сторони Конвенції. Через неодноразові спроби білорусі процедурно не допустити схвалення рішення, голосування за декларацію постійно відтермінувалося. Але попри всі намагання представників країни-посібника агресора перешкодити цьому рішенню, за нього проголосували всі учасники Конвенції, крім самої білорусі.
💬“Країна, яка надає свою територію для вторгнення росії, розміщення російських ракет та постійних бомбардувань не повинна користуватись тими ж правами, що і країни, які сумлінно виконують усі положення Бернської Конвенції. Кожна ракета, запущена з білорусі - це руйнування принципів міжнародного права та порушення положень Конвенції, яка покликана охороняти середовища існування флори та фауни. Чого вартий сам факт вторгнення з території білорусі на територію Чорнобильської АЕС, що поставило під загрозу життя не тільки рідкісних видів та їх середовище, а й мільйони людей”, - йдеться у спільній заяві, підготовленій Міністерством закордонних справ України, Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України спільно з Постійним представництвом України при Раді Європи в Страсбурзі.
Це стало можливим завдяки успішній роботі української делегації та заяві від України, підготовленій представниками МЗС, Міндовкілля та Постійного представництва України при Раді Європи в Страсбурзі.
🦦З 28 листопада по 2 грудня у французькому Страсбурзі проходило 42-ге засідання Постійного Комітету Бернської Конвенції про охорону дикої флори й фауни та природних середовищ існування в Європі. Цей документ є одним з ключових для України в процесі становлення Смарагдової мережі.
Протягом усього засідання тривала дискусія щодо обмеження прав білорусі як договірної сторони Конвенції. Через неодноразові спроби білорусі процедурно не допустити схвалення рішення, голосування за декларацію постійно відтермінувалося. Але попри всі намагання представників країни-посібника агресора перешкодити цьому рішенню, за нього проголосували всі учасники Конвенції, крім самої білорусі.
💬“Країна, яка надає свою територію для вторгнення росії, розміщення російських ракет та постійних бомбардувань не повинна користуватись тими ж правами, що і країни, які сумлінно виконують усі положення Бернської Конвенції. Кожна ракета, запущена з білорусі - це руйнування принципів міжнародного права та порушення положень Конвенції, яка покликана охороняти середовища існування флори та фауни. Чого вартий сам факт вторгнення з території білорусі на територію Чорнобильської АЕС, що поставило під загрозу життя не тільки рідкісних видів та їх середовище, а й мільйони людей”, - йдеться у спільній заяві, підготовленій Міністерством закордонних справ України, Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України спільно з Постійним представництвом України при Раді Європи в Страсбурзі.
👍10
Навіть попри відключення світла та не завжди стабільний зв'язок, не дозволимо ворогу зупинити нас у прагненні розвитку задля спільного майбутнього.
📲 Запрошуємо приєднатися до Тижня цифрової освіти від національного проєкту Дія.Цифрова освіта.
🗓️ Тиждень цифрової освіти — це національна інформаційна кампанія, яка триватиме з 5 по 11 грудня.
За цей час кожен зможе дізнатися більше про те, як посилювати себе у роботі, навчанні, спілкуванні та саморозвитку. Отримати важливі знання з психологічної підтримки, медіа- та фінансової грамотності, кібербезпеки. А ще перевірити, наскільки гарно володіє цифровими навичками, пройшовши національний тест Цифрограм.
Майбутнє вже стукає у наші спільні двері та у кожен смартфон. Розблокуємо його разом 😉
#DiiaDigitalEduWeek
📲 Запрошуємо приєднатися до Тижня цифрової освіти від національного проєкту Дія.Цифрова освіта.
🗓️ Тиждень цифрової освіти — це національна інформаційна кампанія, яка триватиме з 5 по 11 грудня.
За цей час кожен зможе дізнатися більше про те, як посилювати себе у роботі, навчанні, спілкуванні та саморозвитку. Отримати важливі знання з психологічної підтримки, медіа- та фінансової грамотності, кібербезпеки. А ще перевірити, наскільки гарно володіє цифровими навичками, пройшовши національний тест Цифрограм.
Майбутнє вже стукає у наші спільні двері та у кожен смартфон. Розблокуємо його разом 😉
#DiiaDigitalEduWeek
👍7
🇺🇦🇱🇹Литва продовжує підтримувати Україну у сфері захисту довкілля: національні парки отримали чергову партію автівок
Сьогодні на Львівщині Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець вручив представникам українських природозахисних установ ключі від 9 автівок, переданих Міністерством навколишнього середовища Литви для українських захисників довкілля.
Ці автомобілі попрямують у 9 установ - заповідники та природні парки «Єланецький Степ», «Черемський», «Мезинський», «Бузький Гард», «Хотинський», «Кармелюкове Поділля», «Ічнянський», «Пуща Радзівіла» та «Пирятинський».
💬«Радий, що у цей нелегкий час Україна має друзів. Друзів не лише на папері чи на словах. Друзів, які допомагають українцям залишатися незламними та продовжувати боротьбу проти варварської російської агресії. Величезна подяка моєму колезі, Міністру навколишнього середовища Литви Сімонасу Гентвіласу та усім міжнародним партнерам за таку колосальну підтримку», - зауважив Міністр Руслан Стрілець.
Руслан Стрілець повідомив, що за останні декілька місяців тільки від Литовської Республіки довкіллєві установи отримали 24 автомобілі, обладнання для відеонагляду, комп'ютери та іншу техніку. Очікується ще 9 авто, 2 човни та 300 комплектів протипожежного спецодягу. Усе це обладнання стане потужною підтримкою для українських установ ПЗФ.
💬«За ці понад 9 місяців війни організації Міндовкілля отримали величезну допомогу від наших сусідів та добрих друзів. Це не лише Литва, а й Польща, Чехія, Естонія, Норвегія, Німеччина, Словаччина, Японія, Сполучені Штати Америки, Європейська Комісія, МАГАТЕ й низка міжнародних проєктів у сфері захисту довкілля. Хтось допомагає обладнанням, хтось технікою, а хтось досвідом. Україна високо цінує таку практичну підтримку. Разом до Перемоги!», - наголосив Руслан Стрілець.
Також у рамках візиту на Львівщину Міністр Руслан Стрілець ознайомився із ходом будівництва сучасного європейського еколого-просвітницького візит-центру у Яворівському національному природному парку.
Сьогодні на Львівщині Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець вручив представникам українських природозахисних установ ключі від 9 автівок, переданих Міністерством навколишнього середовища Литви для українських захисників довкілля.
Ці автомобілі попрямують у 9 установ - заповідники та природні парки «Єланецький Степ», «Черемський», «Мезинський», «Бузький Гард», «Хотинський», «Кармелюкове Поділля», «Ічнянський», «Пуща Радзівіла» та «Пирятинський».
💬«Радий, що у цей нелегкий час Україна має друзів. Друзів не лише на папері чи на словах. Друзів, які допомагають українцям залишатися незламними та продовжувати боротьбу проти варварської російської агресії. Величезна подяка моєму колезі, Міністру навколишнього середовища Литви Сімонасу Гентвіласу та усім міжнародним партнерам за таку колосальну підтримку», - зауважив Міністр Руслан Стрілець.
Руслан Стрілець повідомив, що за останні декілька місяців тільки від Литовської Республіки довкіллєві установи отримали 24 автомобілі, обладнання для відеонагляду, комп'ютери та іншу техніку. Очікується ще 9 авто, 2 човни та 300 комплектів протипожежного спецодягу. Усе це обладнання стане потужною підтримкою для українських установ ПЗФ.
💬«За ці понад 9 місяців війни організації Міндовкілля отримали величезну допомогу від наших сусідів та добрих друзів. Це не лише Литва, а й Польща, Чехія, Естонія, Норвегія, Німеччина, Словаччина, Японія, Сполучені Штати Америки, Європейська Комісія, МАГАТЕ й низка міжнародних проєктів у сфері захисту довкілля. Хтось допомагає обладнанням, хтось технікою, а хтось досвідом. Україна високо цінує таку практичну підтримку. Разом до Перемоги!», - наголосив Руслан Стрілець.
Також у рамках візиту на Львівщину Міністр Руслан Стрілець ознайомився із ходом будівництва сучасного європейського еколого-просвітницького візит-центру у Яворівському національному природному парку.
❤17
Вітаємо з Днем Збройних Сил України!
🔹Люди, завдяки яким Україна ще ніколи не була такою сильною, як сьогодні.
🔹Люди, які щодня тримають стрій за нашу незалежність.
🔹Люди, які рятують чужі життя, ризикуючи своїм.
🔹Люди, які мали багато варіантів, як учинити й у 2014 році, і у 2022 році, але взялися за зброю.
🔸Люди, які показують нам, як треба цінувати життя, і які речі в ньому справді важливі.
🔸Люди, які зберігають оптимізм та посміхаються, щоб не сталося.
🔸Люди, які зробили можливим наше сьогодні.
🔸Люди, які творять новий цивілізаційний вимір.
Руслан Стрілець: «Я певен, сьогодні наші слова подяки Збройним Силам України не відображають і сотої частки того, що ми відчуваємо до всіх, хто дав присягу на вірність Українському народу й неухильно дотримується її. Пишаюся тим, що близько 6 тисяч працівників сфери охорони довкілля сьогодні в лавах Збройних Сил України. Вірю, що все зроблене вами на лінії фронту наближує перемогу України над росією. Низький уклін і шана вам. Вічна пам’ять усім, хто віддав життя заради Української Держави».
Слава ЗСУ!🇺🇦
🔹Люди, завдяки яким Україна ще ніколи не була такою сильною, як сьогодні.
🔹Люди, які щодня тримають стрій за нашу незалежність.
🔹Люди, які рятують чужі життя, ризикуючи своїм.
🔹Люди, які мали багато варіантів, як учинити й у 2014 році, і у 2022 році, але взялися за зброю.
🔸Люди, які показують нам, як треба цінувати життя, і які речі в ньому справді важливі.
🔸Люди, які зберігають оптимізм та посміхаються, щоб не сталося.
🔸Люди, які зробили можливим наше сьогодні.
🔸Люди, які творять новий цивілізаційний вимір.
Руслан Стрілець: «Я певен, сьогодні наші слова подяки Збройним Силам України не відображають і сотої частки того, що ми відчуваємо до всіх, хто дав присягу на вірність Українському народу й неухильно дотримується її. Пишаюся тим, що близько 6 тисяч працівників сфери охорони довкілля сьогодні в лавах Збройних Сил України. Вірю, що все зроблене вами на лінії фронту наближує перемогу України над росією. Низький уклін і шана вам. Вічна пам’ять усім, хто віддав життя заради Української Держави».
Слава ЗСУ!🇺🇦
❤19
⚡️ Сьогодні, в День Збройних Сил України, ми розпочинаємо цикл публікацій про працівників сфери захисту довкілля, які зі зброєю в руках борються за майбутнє України.
Знайомтесь – Іван, працівник Львівської ДЕІ. Сьогодні він – розвідник. Його внесок у збройну боротьбу за українську незалежність бере початок ще з 2014 року. Коли пролунали перші ракетні вибухи на території всієї України у лютому цього року, він стояв перед вибором.
💬 «Я з 2014 року служив у розвідроті 80-ї бригади. Мав три поранення, у 2018 році я був комісований за станом здоров’я. Після служби я пішов працювати у Держекоінспекцію у Львові. 25 лютого 2022 року я пішов у військову частину й мобілізувався знову, хоча це було досить важке рішення – на той час у мене вже з’явилася сім’я, маленька донечка», – розповідає Іван.
За його словами, минулий військовий досвід мотивував його піти на фронт знову.
💬 «Я бачив, як горіли наші ліси, коли була активна фаза вторгнення у березні-травні. Війна спалює все навколо. І якщо такі люди, як я, які мають військовий досвід, не візьмуть до рук зброю знову, то надалі доведеться зупиняти ворога у себе вдома, у Львівській області. Не можна цього допустити», – додав Іван.
Знайомтесь – Іван, працівник Львівської ДЕІ. Сьогодні він – розвідник. Його внесок у збройну боротьбу за українську незалежність бере початок ще з 2014 року. Коли пролунали перші ракетні вибухи на території всієї України у лютому цього року, він стояв перед вибором.
💬 «Я з 2014 року служив у розвідроті 80-ї бригади. Мав три поранення, у 2018 році я був комісований за станом здоров’я. Після служби я пішов працювати у Держекоінспекцію у Львові. 25 лютого 2022 року я пішов у військову частину й мобілізувався знову, хоча це було досить важке рішення – на той час у мене вже з’явилася сім’я, маленька донечка», – розповідає Іван.
За його словами, минулий військовий досвід мотивував його піти на фронт знову.
💬 «Я бачив, як горіли наші ліси, коли була активна фаза вторгнення у березні-травні. Війна спалює все навколо. І якщо такі люди, як я, які мають військовий досвід, не візьмуть до рук зброю знову, то надалі доведеться зупиняти ворога у себе вдома, у Львівській області. Не можна цього допустити», – додав Іван.
❤14👏2👍1
♻️ Як відбуватиметься реформа управління відходами в Україні: Міндовкілля презентує Дорожню карту
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець разом з командою презентує основні етапи реформи та кроки, що реалізовуватимуться на кожному з них. У рамках заходу також поговоримо про те, що чекає на сферу управління небезпечними відходами та якою буде інформаційна система у галузі.
Серед гостей – голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко, керівник відділу програм допомоги «Економічна співпраця, енергетика, інфраструктура та навколишнє середовище» Представництва ЄС в Україні Клое Алліо.
До участі запрошені представники центральних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, міжнародних організацій, провідних бізнес-асоціацій та громадськості.
🗓️ Коли: 8 грудня 2022 року о 16.00-18.00 за київським часом.
📹 Трансляція заходу буде доступна на сторінці Міндовкілля у Facebook
Також подію можна переглянути у режимі онлайн-конференції.
🗓️ Реєстрація за посиланням до 17:00 7 грудня 2022 року: https://forms.gle/gpyGxD2m64S9UXQQ6
Після реєстрації учасник отримає посилання для підключення до конференції.
📌 Нагадаємо, 9 липня 2023 року набирає чинності Закон України «Про управління відходами». Реформа управління відходами дає можливість розпочати зміни, які необхідні Україні для того, щоб стати членом Європейського Союзу. Наступні етапи передбачають розробку та ухвалення низки законопроєктів та підзаконних нормативно-правових актів, впровадження нових моделей та підходів як на рівні всієї держави, так і на рівні кожної окремої громади та підприємства.
Організатор заходу Міндовкілля за підтримки проєкту APENA 3, що фінансується Євросоюзом.
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець разом з командою презентує основні етапи реформи та кроки, що реалізовуватимуться на кожному з них. У рамках заходу також поговоримо про те, що чекає на сферу управління небезпечними відходами та якою буде інформаційна система у галузі.
Серед гостей – голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко, керівник відділу програм допомоги «Економічна співпраця, енергетика, інфраструктура та навколишнє середовище» Представництва ЄС в Україні Клое Алліо.
До участі запрошені представники центральних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, міжнародних організацій, провідних бізнес-асоціацій та громадськості.
🗓️ Коли: 8 грудня 2022 року о 16.00-18.00 за київським часом.
📹 Трансляція заходу буде доступна на сторінці Міндовкілля у Facebook
Також подію можна переглянути у режимі онлайн-конференції.
🗓️ Реєстрація за посиланням до 17:00 7 грудня 2022 року: https://forms.gle/gpyGxD2m64S9UXQQ6
Після реєстрації учасник отримає посилання для підключення до конференції.
📌 Нагадаємо, 9 липня 2023 року набирає чинності Закон України «Про управління відходами». Реформа управління відходами дає можливість розпочати зміни, які необхідні Україні для того, щоб стати членом Європейського Союзу. Наступні етапи передбачають розробку та ухвалення низки законопроєктів та підзаконних нормативно-правових актів, впровадження нових моделей та підходів як на рівні всієї держави, так і на рівні кожної окремої громади та підприємства.
Організатор заходу Міндовкілля за підтримки проєкту APENA 3, що фінансується Євросоюзом.
👍11🔥1
💢Тисячі мертвих дельфінів викинуло на берег Чорного моря. І це лише мала частина руйнівних наслідків. Російська війна має величезний вплив на дику природу нашої країни. Працівники одного з національних парків збирають докази цих злочинів і мають намір притягнути Росію до відповідальності за екоцид в Україні.
Про це на своїй сторінці у "Фейсбук" написав Президент України Володимир Зеленський.
Про це на своїй сторінці у "Фейсбук" написав Президент України Володимир Зеленський.
❤1
Як будуватиметься якісно нова європейська модель управління відходами в Україні?
Сьогодні команда Міндовкілля презентувала Дорожню карту реформи - з конкретними кроками та дедлайнами.
Руслан Стрілець: Коли ми говоримо про вирішення проблем з відходами, кожен з нас уявляє щось своє – для когось це довгоочікуваний закон про розширену відповідальність виробника, для когось – сміттєвий бак під будинком, для когось золовідвали та хвостосховища промислових підприємств, для інших - ліквідація стихійних сміттєзвалищ. І все це вірно.
Це завдання перед нами ставить Президент України Володимир Зеленський, це завдання, щодо важливості якого є розуміння у всього Уряду на чолі з Прем’єр-міністром Денис Шмигаль.
Наша мета вирішити всі проблеми комплексно, щоб Україна змогла стати одним з лідерів у сфері цивілізованого управління відходами. А головне, щоб українців нарешті перестали турбувати “сміттєві” проблеми.
Сьогодні команда Міндовкілля презентувала Дорожню карту реформи - з конкретними кроками та дедлайнами.
Руслан Стрілець: Коли ми говоримо про вирішення проблем з відходами, кожен з нас уявляє щось своє – для когось це довгоочікуваний закон про розширену відповідальність виробника, для когось – сміттєвий бак під будинком, для когось золовідвали та хвостосховища промислових підприємств, для інших - ліквідація стихійних сміттєзвалищ. І все це вірно.
Це завдання перед нами ставить Президент України Володимир Зеленський, це завдання, щодо важливості якого є розуміння у всього Уряду на чолі з Прем’єр-міністром Денис Шмигаль.
Наша мета вирішити всі проблеми комплексно, щоб Україна змогла стати одним з лідерів у сфері цивілізованого управління відходами. А головне, щоб українців нарешті перестали турбувати “сміттєві” проблеми.
❤15
🧐 Як дізнатися чи є у підприємства ліцензія на поводження з небезпечними відходами?
☑️ Відтепер отримати повну інформацію можна у декілька кліків - на національній онлайн-платформі ЕкоСистема https://eco.gov.ua/ Кожен може зробити QR витяг з Ліцензійного реєстру та завантажити його собі на смартфон або роздрукувати.
Тож вже немає потреби шукати відомості в інтернеті чи писати запити. Уся верифікована інформація доступна 24/7 у зручному форматі.
ℹ️ Нагадаємо, у липні Міндовкілля запустило сервіс, який дозволяє підприємствам онлайн оформити ліцензію на поводження з небезпечними відходами. Після видачі такого документа інформація про компанію автоматично потрапляє у реєстр. Тепер реєстром можуть скористатися і українці та отримати необхідні відомості про суб'єктів господарювання.
За словами Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець, цей сервіс стане частиною інформаційної системи управління відходами, створення якої передбачено нещодавно прийнятим рамковим законом «Про управління відходами». Міністерство вже працює над розробленням такої системи. Вона дозволить державі контролювати повний життєвий цикл кожної тонни відходів – від її утворення, маршруту перевезення до переробки.
З її впровадженням ринок працюватиме прозоро, а українці все менше «знаходитимуть» звалища сміття у лісосмугах, парках, біля власних будинків. У тому числі, і з небезпечними відходами.
☑️ Відтепер отримати повну інформацію можна у декілька кліків - на національній онлайн-платформі ЕкоСистема https://eco.gov.ua/ Кожен може зробити QR витяг з Ліцензійного реєстру та завантажити його собі на смартфон або роздрукувати.
Тож вже немає потреби шукати відомості в інтернеті чи писати запити. Уся верифікована інформація доступна 24/7 у зручному форматі.
ℹ️ Нагадаємо, у липні Міндовкілля запустило сервіс, який дозволяє підприємствам онлайн оформити ліцензію на поводження з небезпечними відходами. Після видачі такого документа інформація про компанію автоматично потрапляє у реєстр. Тепер реєстром можуть скористатися і українці та отримати необхідні відомості про суб'єктів господарювання.
За словами Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець, цей сервіс стане частиною інформаційної системи управління відходами, створення якої передбачено нещодавно прийнятим рамковим законом «Про управління відходами». Міністерство вже працює над розробленням такої системи. Вона дозволить державі контролювати повний життєвий цикл кожної тонни відходів – від її утворення, маршруту перевезення до переробки.
З її впровадженням ринок працюватиме прозоро, а українці все менше «знаходитимуть» звалища сміття у лісосмугах, парках, біля власних будинків. У тому числі, і з небезпечними відходами.
👍8
🧑💻У Міндовкілля спільно з експертами та громадськістю обговорили законодавчі ініціативи у сфері поводження із засобами захисту рослин та агрохімікатами
Для удосконалення державного регулювання та гармонізації системи поводження із засобами захисту рослин і агрохімікатами в Україні із законодавством Європейського Союзу Міндовкілля розробило рамковий законопроєкт «Про розміщення на ринку засобів захисту рослин і агрохімікатів».
Документ розроблений на виконання рішення РНБО від 19 березня 2021 року «Про заходи щодо підвищення рівня хімічної безпеки на території України», введеного в дію Указом Президента України від 19 березня 2021 року № 104, та плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
9 грудня цей документ фахівці Міндовкілля презентували для експертів, науковців, представників громадських організацій, департаментів ОДА, бізнесу, аграрного сектору.
Учасники зустрічі обговорили:
🔘запровадження процедури дослідження, оцінки та схвалення компонентів препаратів у засобах захисту рослин;
🔘створення механізму контролю за обігом засобів захисту рослин, їх верифікації та простежуваності;
🔘цифровізацію процесів – створення онлайн-системи, де збиратиметься, оброблятиметься та вноситиметься у реєстр вся інформація стосовно засобів захисту рослин їх компонентів та агрохімікатів;
🔘дерегуляцію процедури поводження з агрохімікатами та встановлення вимог до їх якості відповідно до Регламенту ЄС №2019/1009.
Крім того, порушувались важливі питання поводження з небезпечними відходами, які утворюються внаслідок використання засобів захисту рослин (непридатні пестициди, тара та упаковка) на території України загалом та на територіях, які страждають від російської збройної агресії.
За результатом зустрічі учасники домовилися продовжити плідну співпрацю в напрямку реформування сфери.
Для удосконалення державного регулювання та гармонізації системи поводження із засобами захисту рослин і агрохімікатами в Україні із законодавством Європейського Союзу Міндовкілля розробило рамковий законопроєкт «Про розміщення на ринку засобів захисту рослин і агрохімікатів».
Документ розроблений на виконання рішення РНБО від 19 березня 2021 року «Про заходи щодо підвищення рівня хімічної безпеки на території України», введеного в дію Указом Президента України від 19 березня 2021 року № 104, та плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
9 грудня цей документ фахівці Міндовкілля презентували для експертів, науковців, представників громадських організацій, департаментів ОДА, бізнесу, аграрного сектору.
Учасники зустрічі обговорили:
🔘запровадження процедури дослідження, оцінки та схвалення компонентів препаратів у засобах захисту рослин;
🔘створення механізму контролю за обігом засобів захисту рослин, їх верифікації та простежуваності;
🔘цифровізацію процесів – створення онлайн-системи, де збиратиметься, оброблятиметься та вноситиметься у реєстр вся інформація стосовно засобів захисту рослин їх компонентів та агрохімікатів;
🔘дерегуляцію процедури поводження з агрохімікатами та встановлення вимог до їх якості відповідно до Регламенту ЄС №2019/1009.
Крім того, порушувались важливі питання поводження з небезпечними відходами, які утворюються внаслідок використання засобів захисту рослин (непридатні пестициди, тара та упаковка) на території України загалом та на територіях, які страждають від російської збройної агресії.
За результатом зустрічі учасники домовилися продовжити плідну співпрацю в напрямку реформування сфери.
👍8
⚡️На шляху до сталого управління водними ресурсами: Уряд схвалив Водну стратегію України до 2050 року
Кабінет Міністрів України на своєму засіданні схвалив Водну стратегію України до 2050 року та операційний план з її реалізації до 2024 року. Це надважливий документ для України на шляху виконання міжнародних зобов’язань у сфері «водної» безпеки нашої держави, Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та Резолюції Генеральної Асамблеї ООН: Глобальні цілі сталого розвитку до 2030 року.
«Щороку в українські водні об’єкти потрапляє близько 2 млн тонн забруднюючих речовин - сполуки нітрогену та фосфору, феноли, нафтопродукти, важкі метали. До всього рф, не маючи суттєвих перемог на фронті, продовжує тероризувати та залякувати мирних українців. Вони б’ють по енергетичній, тепловій та гідротехнічній інфраструктурі. Прагнуть залишити українців без води, електроенергії та тепла. У результаті бойових дій вже зруйновано та пошкоджено 482 гідротехнічних об’єкти на суму понад 400 млн гривень», - повідомив Міністр Руслан Стрілець.
Стратегія покликана розв'язати основні водні проблеми країни. Серед них:
➖Забезпечення рівного доступу до якісної й безпечної для здоров’я людини питної води;
➖Досягнення «доброго» екологічного стану вод;
➖Запобігання посухам, паводкам та іншим шкідливим діям вод;
➖Стале управління водними ресурсами за басейновим принципом.
За словами Руслана Стрільця, Україна вже давно потребувала такого важливого документа у сфері управління водними ресурсами, який сформує європейську модель водного сектора країни та визначить шляхи розв’язання проблем у ньому.
Кабінет Міністрів України на своєму засіданні схвалив Водну стратегію України до 2050 року та операційний план з її реалізації до 2024 року. Це надважливий документ для України на шляху виконання міжнародних зобов’язань у сфері «водної» безпеки нашої держави, Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та Резолюції Генеральної Асамблеї ООН: Глобальні цілі сталого розвитку до 2030 року.
«Щороку в українські водні об’єкти потрапляє близько 2 млн тонн забруднюючих речовин - сполуки нітрогену та фосфору, феноли, нафтопродукти, важкі метали. До всього рф, не маючи суттєвих перемог на фронті, продовжує тероризувати та залякувати мирних українців. Вони б’ють по енергетичній, тепловій та гідротехнічній інфраструктурі. Прагнуть залишити українців без води, електроенергії та тепла. У результаті бойових дій вже зруйновано та пошкоджено 482 гідротехнічних об’єкти на суму понад 400 млн гривень», - повідомив Міністр Руслан Стрілець.
Стратегія покликана розв'язати основні водні проблеми країни. Серед них:
➖Забезпечення рівного доступу до якісної й безпечної для здоров’я людини питної води;
➖Досягнення «доброго» екологічного стану вод;
➖Запобігання посухам, паводкам та іншим шкідливим діям вод;
➖Стале управління водними ресурсами за басейновим принципом.
За словами Руслана Стрільця, Україна вже давно потребувала такого важливого документа у сфері управління водними ресурсами, який сформує європейську модель водного сектора країни та визначить шляхи розв’язання проблем у ньому.
👍15
🔻Військова агресія росії вже завдала шкоди українським землям на 449 млрд гривень.
🔻Сотні гектарів земель України засміченні відходами руйнації, забрудненні шкідливими речовинами, які утворюються від розриву мін та снарядів. Це робить ґрунт небезпечним, а в деяких випадках – непридатним для подальшого сільськогосподарського використання.
🔻Більше про ключові наслідки російської агресії для українського довкілля читайте у дайджесті Міндовкілля за 1 – 7 грудня 2022 року.
🔻Сотні гектарів земель України засміченні відходами руйнації, забрудненні шкідливими речовинами, які утворюються від розриву мін та снарядів. Це робить ґрунт небезпечним, а в деяких випадках – непридатним для подальшого сільськогосподарського використання.
🔻Більше про ключові наслідки російської агресії для українського довкілля читайте у дайджесті Міндовкілля за 1 – 7 грудня 2022 року.
👍8
⚡️ Перші 50 підприємців вже отримали довідку про величини фонових концентрацій забруднюючих речовин онлайн
⌛️ Час, який витратили підприємства на цю адмінпослугу, у середньому становив 4 хв - проти 90 днів, які потрібні були раніше, щоб отримати паперову довідку. Адже саме стільки фактично тривала процедура - розгляд клопотання обласними державними адміністраціями, погодження Держпродспоживслужби, поштові відправлення, виправлення механічних помилок тощо.
Наразі ж достатньо зайти на національну платформу ЕкоСистема https://eco.gov.ua/, заповнити форму та одразу згенерувати автоматичний запис у реєстрі та електронну довідку з QR-кодом. При цьому:
☑️ всю процедуру можна пройти із власного гаджета у будь-який час;
☑️ не можливо припуститися технічних помилок при заповненні заявок;
☑️ відсутня необхідність верифікувати дані з різних паперових джерел;
☑️ чиновник не бере участь у розгляді заявок;
☑️ отриманий електронний документ завжди “під рукою” коли це потрібно, його не можна загубити чи забути;
☑️ за необхідності довідку можна роздрукувати з ЕкоСистеми.
ℹ️ Нагадаємо, за рішенням Уряду експериментальний проєкт щодо видачі онлайн довідок про визначення величин фонових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі діє в Україні з 15 листопада поточного року.
Онлайн послугу на ЕкоСистемі реалізовано у партнерстві з Міністерство цифрової трансформації України за підтримки проєкту TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах.
Експериментальний проєкт діятиме до кінця 2023 року. Після чого буде оцінена його ефективність та доцільність продовження.
⌛️ Час, який витратили підприємства на цю адмінпослугу, у середньому становив 4 хв - проти 90 днів, які потрібні були раніше, щоб отримати паперову довідку. Адже саме стільки фактично тривала процедура - розгляд клопотання обласними державними адміністраціями, погодження Держпродспоживслужби, поштові відправлення, виправлення механічних помилок тощо.
Наразі ж достатньо зайти на національну платформу ЕкоСистема https://eco.gov.ua/, заповнити форму та одразу згенерувати автоматичний запис у реєстрі та електронну довідку з QR-кодом. При цьому:
☑️ всю процедуру можна пройти із власного гаджета у будь-який час;
☑️ не можливо припуститися технічних помилок при заповненні заявок;
☑️ відсутня необхідність верифікувати дані з різних паперових джерел;
☑️ чиновник не бере участь у розгляді заявок;
☑️ отриманий електронний документ завжди “під рукою” коли це потрібно, його не можна загубити чи забути;
☑️ за необхідності довідку можна роздрукувати з ЕкоСистеми.
ℹ️ Нагадаємо, за рішенням Уряду експериментальний проєкт щодо видачі онлайн довідок про визначення величин фонових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі діє в Україні з 15 листопада поточного року.
Онлайн послугу на ЕкоСистемі реалізовано у партнерстві з Міністерство цифрової трансформації України за підтримки проєкту TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах.
Експериментальний проєкт діятиме до кінця 2023 року. Після чого буде оцінена його ефективність та доцільність продовження.
👍12👏4
Руслан Стрілець: Україна продовжує співпрацю з ЄС у сфері захисту довкілля
Очільник Міндовкілля Руслан Стрілець та керівниця відділу програм зовнішньої допомоги «Економічна співпраця, інфраструктура, енергетика та навколишнє середовище» Представництва ЄС в Україні Клое Алліо на спільній зустрічі обговорили результати співпраці у 2022 році, зокрема - досягнутий прогрес у виконанні Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
💬“Вдячний, що навіть попри масштабну російську військову агресію ми мали синхронну та результативну роботу. Зокрема, це стосується схвалення євроінтеграційного Закону «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів» та презентації Дорожньої карти реформ у сфері управління відходами, які Міндовкілля реалізувало за підтримки європейських проєктів”, - зазначив він.
Обговорили і ініціативу України щодо створення глобальної платформи для оцінки збитків довкіллю внаслідок війни. Тривають перемовини з низкою країн про їх приєднання до платформи. Міністр запросив колег з ЄС також підтримати її впровадження і подякував за підтримку природоохоронних ініціатив Міністерства на міжнародних конференціях, де цього року Україна вперше брала участь у статусі кандидата у члени ЄС.
Варто зазначити, що ЄС продовжує підтримувати сферу захисту довкілля України через Команду підтримки реформ Міндовкілля та проєкти міжнародної технічної допомоги APENA 2, APENA 3, EU4Environment, EU4CLIMATE, EU4Environment - Water and Data та інші.
Очільник Міндовкілля Руслан Стрілець та керівниця відділу програм зовнішньої допомоги «Економічна співпраця, інфраструктура, енергетика та навколишнє середовище» Представництва ЄС в Україні Клое Алліо на спільній зустрічі обговорили результати співпраці у 2022 році, зокрема - досягнутий прогрес у виконанні Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
💬“Вдячний, що навіть попри масштабну російську військову агресію ми мали синхронну та результативну роботу. Зокрема, це стосується схвалення євроінтеграційного Закону «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів» та презентації Дорожньої карти реформ у сфері управління відходами, які Міндовкілля реалізувало за підтримки європейських проєктів”, - зазначив він.
Обговорили і ініціативу України щодо створення глобальної платформи для оцінки збитків довкіллю внаслідок війни. Тривають перемовини з низкою країн про їх приєднання до платформи. Міністр запросив колег з ЄС також підтримати її впровадження і подякував за підтримку природоохоронних ініціатив Міністерства на міжнародних конференціях, де цього року Україна вперше брала участь у статусі кандидата у члени ЄС.
Варто зазначити, що ЄС продовжує підтримувати сферу захисту довкілля України через Команду підтримки реформ Міндовкілля та проєкти міжнародної технічної допомоги APENA 2, APENA 3, EU4Environment, EU4CLIMATE, EU4Environment - Water and Data та інші.
👍17