⚡️ Масштабна модернізація та дерегуляція у сфері надрокористування: Президент підписав відповідний закон
Президент України підписав євроінтеграційний закон щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами. Фактично, з його прийняттям Україна розпочинає масштабну модернізацію та дерегуляцію правил роботи у цій сфері - за європейським зразком.
Головна мета - забезпечити стале надрокористування в Україні, зберегти баланс із захистом довкілля, залучити необхідні інвестиції у сектор та встановити ефективний державний контроль.
🔸 Що передбачає закон для спрощення роботи бізнесу:
1️⃣ Спрощуються дозвільні процедури. Скасовуються дублюючі дозволи. Зменшується кількість випадків, які вимагають надання висновків Міндовкілля. Як результат - спецдозвіл можна буде отримати втричі швидше та розпочати видобуток на ділянці вже через 5 місяців.
Впроваджуються наскрізні ліцензії, тобто можливість отримати один дозвіл одразу і на геологічне вивчення, і на видобування корисних копалин.
Вводиться можливість отримання поза аукціоном спецдозволу на користування надрами для корисних копалин місцевого значення для власників земельних ділянок, в межах яких розташована ділянка надр площею до 25 га.
2️⃣ Цифровізація діалогу з державою та вільний доступ до геологічних даних.
Передбачено створення Єдиної державної інформаційної системи користування надрами, до якої будуть інтегровані всі наявні реєстри з геологічною інформацією.
Підприємства не лише подаватимуть документи онлайн для отримання дозволів, але і звітуватимуть про роботу через е-кабінет надрокористувача.
3️⃣ Впроваджуються гарантії прогнозованості роботи для надрокористувачів.
Часті зміни до підзаконних нормативних актів завжди впливають на роботу бізнесу. Щоб уникнути таких ситуацій, законом передбачено закріпити всі процедурні питання саме на рівні Кодексу України про надра, внесення змін до якого є більш складним процесом.
🔸 Що означає реформа надрокористування для українців?
Сталий розвиток надрокористування - це, в першу чергу, необхідні сировинні ресурси для відбудови нашої країни, а також значний внесок у підтримку національної економіки та енергетичну безпеку України.
Крім того, закон впроваджує економічний паспорт, який дозволить українцям отримати частину доходу від ренти за користування надрами.
🔸 Для чого потрібна реформа державі. Ми поставили за мету зробити надрокористування в Україні сталим, прозорим та водночас інвестиційно привабливим, забезпечити рівний та вільний доступ до надр, а всю інформацію максимально відкрити. А ще встановити чіткий контроль на рівні держави.
У законі визначено інструменти захисту національних інтересів. Зокрема, встановлено заборону на користування українськими надрами для громадян та резидентів країни-агресора.
Визначено і механізми протидії незаконному видобутку та вирішення проблеми “сплячих ліцензій”.
Президент України підписав євроінтеграційний закон щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами. Фактично, з його прийняттям Україна розпочинає масштабну модернізацію та дерегуляцію правил роботи у цій сфері - за європейським зразком.
Головна мета - забезпечити стале надрокористування в Україні, зберегти баланс із захистом довкілля, залучити необхідні інвестиції у сектор та встановити ефективний державний контроль.
🔸 Що передбачає закон для спрощення роботи бізнесу:
1️⃣ Спрощуються дозвільні процедури. Скасовуються дублюючі дозволи. Зменшується кількість випадків, які вимагають надання висновків Міндовкілля. Як результат - спецдозвіл можна буде отримати втричі швидше та розпочати видобуток на ділянці вже через 5 місяців.
Впроваджуються наскрізні ліцензії, тобто можливість отримати один дозвіл одразу і на геологічне вивчення, і на видобування корисних копалин.
Вводиться можливість отримання поза аукціоном спецдозволу на користування надрами для корисних копалин місцевого значення для власників земельних ділянок, в межах яких розташована ділянка надр площею до 25 га.
2️⃣ Цифровізація діалогу з державою та вільний доступ до геологічних даних.
Передбачено створення Єдиної державної інформаційної системи користування надрами, до якої будуть інтегровані всі наявні реєстри з геологічною інформацією.
Підприємства не лише подаватимуть документи онлайн для отримання дозволів, але і звітуватимуть про роботу через е-кабінет надрокористувача.
3️⃣ Впроваджуються гарантії прогнозованості роботи для надрокористувачів.
Часті зміни до підзаконних нормативних актів завжди впливають на роботу бізнесу. Щоб уникнути таких ситуацій, законом передбачено закріпити всі процедурні питання саме на рівні Кодексу України про надра, внесення змін до якого є більш складним процесом.
🔸 Що означає реформа надрокористування для українців?
Сталий розвиток надрокористування - це, в першу чергу, необхідні сировинні ресурси для відбудови нашої країни, а також значний внесок у підтримку національної економіки та енергетичну безпеку України.
Крім того, закон впроваджує економічний паспорт, який дозволить українцям отримати частину доходу від ренти за користування надрами.
🔸 Для чого потрібна реформа державі. Ми поставили за мету зробити надрокористування в Україні сталим, прозорим та водночас інвестиційно привабливим, забезпечити рівний та вільний доступ до надр, а всю інформацію максимально відкрити. А ще встановити чіткий контроль на рівні держави.
У законі визначено інструменти захисту національних інтересів. Зокрема, встановлено заборону на користування українськими надрами для громадян та резидентів країни-агресора.
Визначено і механізми протидії незаконному видобутку та вирішення проблеми “сплячих ліцензій”.
👍13
⚡️Президент підписав євроінтеграційний закон про посилення хімічної безпеки в Україні
Президент України Володимир Зеленський підписав рамковий євроінтеграційний Закон “Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією”. Його реалізація дозволить Україні виконати частину зобов'язань за Угодою про асоціацію з ЄС, а також подбати про безпеку українців і довкілля.
Варто зазначити, що до 2014 року поводження з хімічними речовинами в Україні регулювалося постановою Уряду 1995 року. До ухвалення Закону про хімбезпеку це питання регулювалось лише декількома застарілими чинними регламентами.
Через це особливо небезпечні речовини, які виводяться з ринків інших країн, безконтрольно експортувались в Україну, а оцінка небезпеки хімречовин здійснювалась лише щодо впливу на здоров'я людини, без врахування ризиків для довкілля.
Закон України забезпечить належний державний контроль у сфері хімбезпеки, зокрема:
➖створення національної системи управління хімічними речовинами за європейським зразком;
➖імплементацію базових технічних регламентів REACH та CLP, які вже давно працюють в ЄС;
➖запровадження міжнародної класифікації небезпечних хімічних речовин;
➖створення єдиної бази даних таких речовин;
➖ефективне управління хімічною продукцією на ринку, можливість прораховувати всі ризики та оцінювати загрози;
➖створить механізми обмежень та заборон для продукції, що містить канцерогени, мутагени, біоакумулятивні та токсичні для довкілля речовини тощо;
➖відкриє доступ українцям до інформації щодо рівня небезпеки речовин та хімічної продукції.
Нагадаємо, Верховна Рада схвалила законопроєкт “Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією” 1 грудня. Над його розробкою працювало Міндовкілля спільно з експертами Офісу Координатора проєктів ОБСЄ в Україні.
Президент України Володимир Зеленський підписав рамковий євроінтеграційний Закон “Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією”. Його реалізація дозволить Україні виконати частину зобов'язань за Угодою про асоціацію з ЄС, а також подбати про безпеку українців і довкілля.
Варто зазначити, що до 2014 року поводження з хімічними речовинами в Україні регулювалося постановою Уряду 1995 року. До ухвалення Закону про хімбезпеку це питання регулювалось лише декількома застарілими чинними регламентами.
Через це особливо небезпечні речовини, які виводяться з ринків інших країн, безконтрольно експортувались в Україну, а оцінка небезпеки хімречовин здійснювалась лише щодо впливу на здоров'я людини, без врахування ризиків для довкілля.
Закон України забезпечить належний державний контроль у сфері хімбезпеки, зокрема:
➖створення національної системи управління хімічними речовинами за європейським зразком;
➖імплементацію базових технічних регламентів REACH та CLP, які вже давно працюють в ЄС;
➖запровадження міжнародної класифікації небезпечних хімічних речовин;
➖створення єдиної бази даних таких речовин;
➖ефективне управління хімічною продукцією на ринку, можливість прораховувати всі ризики та оцінювати загрози;
➖створить механізми обмежень та заборон для продукції, що містить канцерогени, мутагени, біоакумулятивні та токсичні для довкілля речовини тощо;
➖відкриє доступ українцям до інформації щодо рівня небезпеки речовин та хімічної продукції.
Нагадаємо, Верховна Рада схвалила законопроєкт “Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією” 1 грудня. Над його розробкою працювало Міндовкілля спільно з експертами Офісу Координатора проєктів ОБСЄ в Україні.
👍12
💪Продовжуємо розповідати про наших захисників, які працюють у структурі Міндовкілля
Максим Жолудь – водолаз 3-го розряду в Управлінні каналу Дніпро-Донбас. 24 лютого він був у відрядженні у Миколаєві на заводі “Океан”. Відразу повернувся додому у Кам’янське Дніпропетровської області й пішов у центр комплектування. З перших днів війни проходив службу у 128 бригаді 34 батальйону.
💬“Служу офіційно з 1 березня у 128-й бригаді 34-го батальйону. Ми з побратимами допомагаємо утримувати донецький напрямок в окопах”, – розповідає Максим.
Під час виконання бойового завдання Максим потрапив пiд мінометний вогонь противника та отримував міновибухове поранення. Після реабілітації повернувся на фронт. За його словами, роботи ще багато, і навіть закінчення бойових дій не означатиме тотальну перемогу України у війні проти російських загарбників.
💬“Ця перемога буде кардинально іншою, ніж під час Другої світової. Це не може бути один день. Це не відбудеться навіть тоді, коли закінчаться бойові дії. Після бойових дій буде ще багато роботи. Ворог має раз і назавжди залишити нашу землю. Тільки так ми переможемо”, – додає Максим.
Максим Жолудь – водолаз 3-го розряду в Управлінні каналу Дніпро-Донбас. 24 лютого він був у відрядженні у Миколаєві на заводі “Океан”. Відразу повернувся додому у Кам’янське Дніпропетровської області й пішов у центр комплектування. З перших днів війни проходив службу у 128 бригаді 34 батальйону.
💬“Служу офіційно з 1 березня у 128-й бригаді 34-го батальйону. Ми з побратимами допомагаємо утримувати донецький напрямок в окопах”, – розповідає Максим.
Під час виконання бойового завдання Максим потрапив пiд мінометний вогонь противника та отримував міновибухове поранення. Після реабілітації повернувся на фронт. За його словами, роботи ще багато, і навіть закінчення бойових дій не означатиме тотальну перемогу України у війні проти російських загарбників.
💬“Ця перемога буде кардинально іншою, ніж під час Другої світової. Це не може бути один день. Це не відбудеться навіть тоді, коли закінчаться бойові дії. Після бойових дій буде ще багато роботи. Ворог має раз і назавжди залишити нашу землю. Тільки так ми переможемо”, – додає Максим.
❤21👍6
⚡️Міндовкілля презентувало законопроєкт щодо реформування сфери ПЗФ
За ініціативи Міндовкілля відбулась презентація та обговорення проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності управління природоохоронними територіями та об’єктами природно-заповідного фонду».
📄Документ розроблений з урахуванням міжнародного досвіду у сфері ПЗФ таких країн, як США, Литва, Фінляндія та інших. Зокрема, він передбачає кілька основних новацій:
🔸застосування нової термінології щодо природоохоронних територій та законодавче закріплення положень про водно-болотні угіддя міжнародного значення та біосферні резервати;
🔸створення Державного агентства природоохоронних територій та об’єктів ПЗФ, що забезпечить розмежування функцій з формування та реалізації державної політики у заповідній сфері;
🔸зміна повноважень, що дозволить спростити процедуру створення та оголошення нових природоохоронних територій та об’єктів ПЗФ;
🔸запровадження інструментів діджиталізації (ведення Літопису природи в електронній формі, відвідування територій та об'єктів ПЗФ стане можливим за електронним квитком).
🔗Детальніше про зміни, які пропонуються законопроєктом, читайте на нашому сайті.
За ініціативи Міндовкілля відбулась презентація та обговорення проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності управління природоохоронними територіями та об’єктами природно-заповідного фонду».
📄Документ розроблений з урахуванням міжнародного досвіду у сфері ПЗФ таких країн, як США, Литва, Фінляндія та інших. Зокрема, він передбачає кілька основних новацій:
🔸застосування нової термінології щодо природоохоронних територій та законодавче закріплення положень про водно-болотні угіддя міжнародного значення та біосферні резервати;
🔸створення Державного агентства природоохоронних територій та об’єктів ПЗФ, що забезпечить розмежування функцій з формування та реалізації державної політики у заповідній сфері;
🔸зміна повноважень, що дозволить спростити процедуру створення та оголошення нових природоохоронних територій та об’єктів ПЗФ;
🔸запровадження інструментів діджиталізації (ведення Літопису природи в електронній формі, відвідування територій та об'єктів ПЗФ стане можливим за електронним квитком).
🔗Детальніше про зміни, які пропонуються законопроєктом, читайте на нашому сайті.
❤12👍2
🌿📲Чому потрібна цифрова дерегуляція у довкіллєвій сфері та як вона впливає на роботу бізнесу
Про це сьогодні на брифінгу у Медіацентрі Україна розповів заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Євгеній Федоренко.
📉 За результатами аналізу, проведеного Міндовкіллям з Державною регуляторною службою та Програмою USAID «Конкурентоспроможна економіка України», сьогодні у сфері захисту довкілля діє 127 погоджень або дозвільних документів. З них 38 є неефективними, а отже потребують скасування.
💬 “Зауважу, що мова не про відмову від того, що вкрай потрібне державі, а про інвентаризацію новел, які вводилися багато років тому, але сьогодні є нежиттєздатними. Водночас ми йдемо ще далі й те, що залишаємо, робимо максимально простим для бізнесу. За ініціативою Міністра Руслана Стрільця міністерство створило ЕкоСистему - єдину національну онлайн платформу у довкіллєвій сфері. І почало наповнювати її екологічною інформацією, цифровізувати реєстри та автоматизовувати адміністративні послуги”, - зазначив заступник Міністра.
📲 Наразі із 29 послуг у сфері захисту довкілля на ЕкоСистемі маємо вже 9 оцифрованих. З них 5 надаються повністю у форматі «peopleless», тобто взагалі без участі чиновника. Лише цього року онлайн послугами скористалося понад 10 000 підприємців. На проходження процедур вони витратили в середньому 5 хвилин замість 2 місяців. При цьому зекономили майже 92 млн грн непрямих витрат, які раніше йшли на відрядження, папір, друк, консалтинг тощо.
Загалом ЕкоСистемою користується 25 000 підприємців. За цей час ними подано майже 65,5 тис. звернень щодо отримання онлайн послуг.
💬 “Ми ж не зупиняємося на досягнутому та маємо амбітні плани. У 2023 році на ЕкоСистемі запрацює е-Кабінет підприємця. В ньому буде доступна вся корисна довкіллєва інформація. Але найголовніше, бізнес зможе ще швидше працювати, отримувати онлайн послуги та подавати звітність. Відтак ми продовжуємо працювати над цифровою дерегуляцією сфери захисту довкілля. Адже Міністр має принципове бачення - у довкіллєвій сфері мають діяти сучасні прозорі відносини між державою, бізнесом та громадськістю”, - зазначив Євгеній Федоренко.
Міндовкілля дякує командам Державної регуляторної служби, Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» за проведене дослідження та плідну співпрацю.
Про це сьогодні на брифінгу у Медіацентрі Україна розповів заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Євгеній Федоренко.
📉 За результатами аналізу, проведеного Міндовкіллям з Державною регуляторною службою та Програмою USAID «Конкурентоспроможна економіка України», сьогодні у сфері захисту довкілля діє 127 погоджень або дозвільних документів. З них 38 є неефективними, а отже потребують скасування.
💬 “Зауважу, що мова не про відмову від того, що вкрай потрібне державі, а про інвентаризацію новел, які вводилися багато років тому, але сьогодні є нежиттєздатними. Водночас ми йдемо ще далі й те, що залишаємо, робимо максимально простим для бізнесу. За ініціативою Міністра Руслана Стрільця міністерство створило ЕкоСистему - єдину національну онлайн платформу у довкіллєвій сфері. І почало наповнювати її екологічною інформацією, цифровізувати реєстри та автоматизовувати адміністративні послуги”, - зазначив заступник Міністра.
📲 Наразі із 29 послуг у сфері захисту довкілля на ЕкоСистемі маємо вже 9 оцифрованих. З них 5 надаються повністю у форматі «peopleless», тобто взагалі без участі чиновника. Лише цього року онлайн послугами скористалося понад 10 000 підприємців. На проходження процедур вони витратили в середньому 5 хвилин замість 2 місяців. При цьому зекономили майже 92 млн грн непрямих витрат, які раніше йшли на відрядження, папір, друк, консалтинг тощо.
Загалом ЕкоСистемою користується 25 000 підприємців. За цей час ними подано майже 65,5 тис. звернень щодо отримання онлайн послуг.
💬 “Ми ж не зупиняємося на досягнутому та маємо амбітні плани. У 2023 році на ЕкоСистемі запрацює е-Кабінет підприємця. В ньому буде доступна вся корисна довкіллєва інформація. Але найголовніше, бізнес зможе ще швидше працювати, отримувати онлайн послуги та подавати звітність. Відтак ми продовжуємо працювати над цифровою дерегуляцією сфери захисту довкілля. Адже Міністр має принципове бачення - у довкіллєвій сфері мають діяти сучасні прозорі відносини між державою, бізнесом та громадськістю”, - зазначив Євгеній Федоренко.
Міндовкілля дякує командам Державної регуляторної служби, Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» за проведене дослідження та плідну співпрацю.
👍15
🤝Міндовкілля та КНУ імені Тараса Шевченка співпрацюватимуть у сфері розвитку сучасної екологічної освіти в Україні
Міністр Руслан Стрілець та ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров підписали меморандум про співпрацю.
💬За словами Руслана Стрільця, у свій час цей університет став «Alma mater» для п'ятьох міністрів захисту довкілля. Чимало випускників університету сьогодні працюють в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України та довкіллєвих органах центральної влади.
💬Руслан Стрілець: “Як сказав Президент Володимир Зеленський, під час свого щорічного Послання до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України, ми маємо об’єднати наші зусилля у всіх починаннях, щоб перемогти у боротьбі з ворогом та збудувати успішну державу. Сьогодні ми об’єднали зусилля з одним із провідних навчальних закладів України та світу, щоб зробити екологічну освіту трендом серед української молоді. Адже це перспективи «зеленого» майбутнього країни, чистого довкілля та досягнення кліматичної нейтральності”.
💬Очільник Міндовкілля висловив впевненість, що співпраця Міндовкілля та Київського національного університету імені Тараса Шевченка стане унікальним майданчиком для підготовки кваліфікованих спеціалістів у довкіллєвій сфері, щоб роботодавці нарешті позбулися принципу «Забудьте все, чому вас вчили в університеті» та після університетських лав отримували готових до всіх викликів сучасного професійного життя випускників.
Міністр Руслан Стрілець та ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров підписали меморандум про співпрацю.
💬За словами Руслана Стрільця, у свій час цей університет став «Alma mater» для п'ятьох міністрів захисту довкілля. Чимало випускників університету сьогодні працюють в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України та довкіллєвих органах центральної влади.
💬Руслан Стрілець: “Як сказав Президент Володимир Зеленський, під час свого щорічного Послання до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України, ми маємо об’єднати наші зусилля у всіх починаннях, щоб перемогти у боротьбі з ворогом та збудувати успішну державу. Сьогодні ми об’єднали зусилля з одним із провідних навчальних закладів України та світу, щоб зробити екологічну освіту трендом серед української молоді. Адже це перспективи «зеленого» майбутнього країни, чистого довкілля та досягнення кліматичної нейтральності”.
💬Очільник Міндовкілля висловив впевненість, що співпраця Міндовкілля та Київського національного університету імені Тараса Шевченка стане унікальним майданчиком для підготовки кваліфікованих спеціалістів у довкіллєвій сфері, щоб роботодавці нарешті позбулися принципу «Забудьте все, чому вас вчили в університеті» та після університетських лав отримували готових до всіх викликів сучасного професійного життя випускників.
❤10👍4🔥1
⚡️Уряд розірвав Угоду з рф у сфері водних відносин
Відповідне рішення про припинення 30-річних дипломатичних відносин з рф у сфері водних відносин Кабінет Міністрів України схвалив сьогодні на своєму засіданні.
💬За словами Міністра Руслана Стрільця, фактично, така співпраця припинена ще у 2014 році. Українські фахівці не проводять з росіянами жодних спільних дій на транскордонних водних об'єктах та не обмінюються інформацією у цій сфері.
💬Руслан Стрілець: “Своїми діями росія порушила норми Угоди про спільне використання та охорону прикордонних водних об'єктів, намагалася сплюндрувати усе, що ми створювали у сфері водної політики протягом років незалежності України. Тож зрозуміло, що у таких умовах будь-які цілі Угоди не життєздатні. Тепер ми знаходимося по різних берегах та будемо впроваджувати європейські принципи управління водними ресурсами без участі рф. Це не буде просто. Адже ніколи не знаєш, який “подарунок” приготує сусід-вбивця”.
Вже сьогодні відомо про близько 400 млн гривень збитків водному сектору від російської агресії. Які наслідки ж насправді? Стане відомо лише після деокупації українських територій та проведення там широких досліджень на предмет впливу бойових дій на водні ресурси.
💬“Розірвання водних відносин з рф є нашою відповіддю агресору на дипломатичному фронті. Це вкотре дає сигнал нашим міжнародним партнерам, що не варто мати справу з брехливою російською стороною”, - наголосив Міністр.
Відповідне рішення про припинення 30-річних дипломатичних відносин з рф у сфері водних відносин Кабінет Міністрів України схвалив сьогодні на своєму засіданні.
💬За словами Міністра Руслана Стрільця, фактично, така співпраця припинена ще у 2014 році. Українські фахівці не проводять з росіянами жодних спільних дій на транскордонних водних об'єктах та не обмінюються інформацією у цій сфері.
💬Руслан Стрілець: “Своїми діями росія порушила норми Угоди про спільне використання та охорону прикордонних водних об'єктів, намагалася сплюндрувати усе, що ми створювали у сфері водної політики протягом років незалежності України. Тож зрозуміло, що у таких умовах будь-які цілі Угоди не життєздатні. Тепер ми знаходимося по різних берегах та будемо впроваджувати європейські принципи управління водними ресурсами без участі рф. Це не буде просто. Адже ніколи не знаєш, який “подарунок” приготує сусід-вбивця”.
Вже сьогодні відомо про близько 400 млн гривень збитків водному сектору від російської агресії. Які наслідки ж насправді? Стане відомо лише після деокупації українських територій та проведення там широких досліджень на предмет впливу бойових дій на водні ресурси.
💬“Розірвання водних відносин з рф є нашою відповіддю агресору на дипломатичному фронті. Це вкотре дає сигнал нашим міжнародним партнерам, що не варто мати справу з брехливою російською стороною”, - наголосив Міністр.
👍16
🇺🇦Руслан Стрілець: Минає 2022 рік, який змінив усе
Немає такої людини в нашій країні, якої б не торкнулася повномасштабна війна. Наші будні стали іншими, тепер у нас інші свята та інші приводи робити підсумки.
«Я впевнений, багато хто з нас забере 2022 рік із собою далі. За календарем живуть наші гаджети, але не ми. Якщо у світу сьогодні 365-й день року, то українці мають 311-й день року. Ми в Міндовкілля також забираємо багато чого в наступний календарний рік. З початком повномасштабної війни наші плани стали ще більш довгостроковими й потребують ще більше зусиль», - написав Міністр.
✅ Реформа управління відходами – це те, що з нами буде наступні кілька років.
✅ Обрахунок збитків від російської агресії – це не лише наша мета, але й місія глобального масштабу.
✅ Взяли участь у Кліматичному Саміті СОР27 і вже готуємося представляти Україну наступного року.
✅ Запущена лісова реформа – далі довгий шлях до роботи галузі за європейськими стандартами. Попереду – схвалення багатьох євроінтеграційних законів.
✅ Запустили 2 довкіллєві вебресурси – «ЕкоЗагроза» та «ДроваЄ». У 2023 році буде ще більше цифровізації сфери довкілля.
Дякуємо Збройним Силам України за те, що Україна вистояла і продовжує чинити опір!
Дякуємо Президенту України Володимиру Зеленському та депутатам Верховної Ради України за підтримку довкіллєвих реформ!
Дякуємо команді Кабінету Міністрів України та особисто Прем’єр-міністру Денису Шмигалю за безпрецедентний темп та швидке переформатування роботи Уряду до умов воєнного часу. Цього року проведено найбільшу за історію всіх українських урядів кількість засідань та схвалено історичні рішення, які наближають нашу Перемогу!
Дякуємо усій команді Міндовкілля за те, що стійко трималася попри ракетні обстріли, вимкнення світла і всі можливі перепони. Ми обов'язково продовжимо почате й доведемо до кінця всі наші амбітні цілі.
З упевненістю в Перемозі України заходимо у 2023 рік!
Слава Україні!🇺🇦
Немає такої людини в нашій країні, якої б не торкнулася повномасштабна війна. Наші будні стали іншими, тепер у нас інші свята та інші приводи робити підсумки.
«Я впевнений, багато хто з нас забере 2022 рік із собою далі. За календарем живуть наші гаджети, але не ми. Якщо у світу сьогодні 365-й день року, то українці мають 311-й день року. Ми в Міндовкілля також забираємо багато чого в наступний календарний рік. З початком повномасштабної війни наші плани стали ще більш довгостроковими й потребують ще більше зусиль», - написав Міністр.
✅ Реформа управління відходами – це те, що з нами буде наступні кілька років.
✅ Обрахунок збитків від російської агресії – це не лише наша мета, але й місія глобального масштабу.
✅ Взяли участь у Кліматичному Саміті СОР27 і вже готуємося представляти Україну наступного року.
✅ Запущена лісова реформа – далі довгий шлях до роботи галузі за європейськими стандартами. Попереду – схвалення багатьох євроінтеграційних законів.
✅ Запустили 2 довкіллєві вебресурси – «ЕкоЗагроза» та «ДроваЄ». У 2023 році буде ще більше цифровізації сфери довкілля.
Дякуємо Збройним Силам України за те, що Україна вистояла і продовжує чинити опір!
Дякуємо Президенту України Володимиру Зеленському та депутатам Верховної Ради України за підтримку довкіллєвих реформ!
Дякуємо команді Кабінету Міністрів України та особисто Прем’єр-міністру Денису Шмигалю за безпрецедентний темп та швидке переформатування роботи Уряду до умов воєнного часу. Цього року проведено найбільшу за історію всіх українських урядів кількість засідань та схвалено історичні рішення, які наближають нашу Перемогу!
Дякуємо усій команді Міндовкілля за те, що стійко трималася попри ракетні обстріли, вимкнення світла і всі можливі перепони. Ми обов'язково продовжимо почате й доведемо до кінця всі наші амбітні цілі.
З упевненістю в Перемозі України заходимо у 2023 рік!
Слава Україні!🇺🇦
👍28❤2
Forwarded from Zelenskiy / Official
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
2022 рік поранив нас у серце. Ми виплакали всі сльози. Прокричали всі молитви. 311 днів. Про кожну хвилину нам є що сказати. Але більшість слів – зайві. Не потрібні пояснення, прикраси. Потрібна тиша. Щоб почути. Потрібні паузи. Щоб усвідомити.
Ми не знаємо достеменно, що принесе нам новий, 2023-й, рік. Я хочу всім нам побажати одного – перемоги. І це головне. Одне побажання для всіх українців.
Нехай цей рік буде роком повернення. Повернення наших людей. Воїнів – до своїх родин. Полонених – до своїх домівок. Переселенців – до своєї України. Повернення наших земель. І тимчасово окуповані стануть назавжди вільними.
Повернення до звичайного життя. До щасливих хвилин без комендантської години. До земних радощів без повітряних тривог. Повернення того, що у нас вкрали. Дитинства наших дітей, спокійної старості наших батьків.
Нехай усе це принесе новий рік. Ми готові за це боротися. Ось чому кожен із нас тут. Я тут. Ми тут. Ви тут. Усі тут. Ми всі – це Україна.
Слава Україні!
З Новим роком!
____
Версія жестовою мовою: https://youtu.be/AekmhA8DnAQ
Ми не знаємо достеменно, що принесе нам новий, 2023-й, рік. Я хочу всім нам побажати одного – перемоги. І це головне. Одне побажання для всіх українців.
Нехай цей рік буде роком повернення. Повернення наших людей. Воїнів – до своїх родин. Полонених – до своїх домівок. Переселенців – до своєї України. Повернення наших земель. І тимчасово окуповані стануть назавжди вільними.
Повернення до звичайного життя. До щасливих хвилин без комендантської години. До земних радощів без повітряних тривог. Повернення того, що у нас вкрали. Дитинства наших дітей, спокійної старості наших батьків.
Нехай усе це принесе новий рік. Ми готові за це боротися. Ось чому кожен із нас тут. Я тут. Ми тут. Ви тут. Усі тут. Ми всі – це Україна.
Слава Україні!
З Новим роком!
____
Версія жестовою мовою: https://youtu.be/AekmhA8DnAQ
🔥16
Forwarded from Уряд online
2022 рік: підсумки. Енергетика та екологія.
➡️ Українська енергетика стійко витримала 10 масштабних ворожих атак.
➡️ Створено понад 11 тис. пунктів незламності.
➡️ Залучено 1,5 млрд доларів для відновлення енергосистеми.
➡️ Понад 218 вантажів з енергетичним обладнанням прибуло до України.
👇 Детальніше про стан енергетики та довкілля в інфографіці.
Підписатися на Уряд online
➡️ Українська енергетика стійко витримала 10 масштабних ворожих атак.
➡️ Створено понад 11 тис. пунктів незламності.
➡️ Залучено 1,5 млрд доларів для відновлення енергосистеми.
➡️ Понад 218 вантажів з енергетичним обладнанням прибуло до України.
👇 Детальніше про стан енергетики та довкілля в інфографіці.
Підписатися на Уряд online
👍7👏1
🌪Зміна клімату 2023: збільшення викидів внаслідок війни та прогнози
Російське повномасштабне вторгнення в Україну вже завдало катастрофічної шкоди навколишньому середовищу. Ведення бойових дій поглиблює кліматичну кризу, викликаючи значні викиди вуглекислого газу та інших парникових газів в атмосферу.
За останніми підрахунками фахівців Міндовкілля та міжнародних експертів, внаслідок війни зафіксовано щонайменше 33 млн тонн викидів СО2екв. З них:
➖від бойових дій – близько 8,9 млн тонн СО2екв;
➖від пересування внутрішньо переміщених осіб – близько 1 млн тонн СО2екв;
➖від пожеж – понад 23,4 млн тонн СО2екв.
Потенційні непрямі викиди парникових газів внаслідок необхідності післявоєнного відновлення та реконструкції оцінюються у близько 48,7 млн тонн СО2екв.
Як йдеться в аналізі Daily Sabah звітів щодо прогнозів на 2023 рік провідних світових аналітичних центрів, неурядових та міжнародних організацій, зокрема Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), ризик кліматичної кризи увійшов у найбільші 5 ризиків у 2023 році. Суттєво на це впливає російсько-українська війна.
Зокрема, там відзначається, що попри ризики, компанії та установи все ще недостатньо пильні щодо серйозності ситуації.
Своєю чергою експерти ООН зазначають, що зміна клімату призводить до безлічі непрогнозованих наслідків, а саме:
➖змінюється вся кліматична система Землі, і це позначається на стані атмосфери, океанів, льодових покривів і поверхні Землі;
➖посилюється кругообіг води, через це в одних регіонах відбуваються інтенсивні опади та руйнівні паводки, а в інших – екстремальні посухи;
➖через підйом рівня моря прибережні райони частіше потерпатимуть від паводків, ерозії ґрунту та затоплення. Якщо раніше екстремальні зміни рівня моря траплятися один раз у 100 років, ближче до кінця століття, це відбуватиметься щороку.
Російське повномасштабне вторгнення в Україну вже завдало катастрофічної шкоди навколишньому середовищу. Ведення бойових дій поглиблює кліматичну кризу, викликаючи значні викиди вуглекислого газу та інших парникових газів в атмосферу.
За останніми підрахунками фахівців Міндовкілля та міжнародних експертів, внаслідок війни зафіксовано щонайменше 33 млн тонн викидів СО2екв. З них:
➖від бойових дій – близько 8,9 млн тонн СО2екв;
➖від пересування внутрішньо переміщених осіб – близько 1 млн тонн СО2екв;
➖від пожеж – понад 23,4 млн тонн СО2екв.
Потенційні непрямі викиди парникових газів внаслідок необхідності післявоєнного відновлення та реконструкції оцінюються у близько 48,7 млн тонн СО2екв.
Як йдеться в аналізі Daily Sabah звітів щодо прогнозів на 2023 рік провідних світових аналітичних центрів, неурядових та міжнародних організацій, зокрема Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), ризик кліматичної кризи увійшов у найбільші 5 ризиків у 2023 році. Суттєво на це впливає російсько-українська війна.
Зокрема, там відзначається, що попри ризики, компанії та установи все ще недостатньо пильні щодо серйозності ситуації.
Своєю чергою експерти ООН зазначають, що зміна клімату призводить до безлічі непрогнозованих наслідків, а саме:
➖змінюється вся кліматична система Землі, і це позначається на стані атмосфери, океанів, льодових покривів і поверхні Землі;
➖посилюється кругообіг води, через це в одних регіонах відбуваються інтенсивні опади та руйнівні паводки, а в інших – екстремальні посухи;
➖через підйом рівня моря прибережні райони частіше потерпатимуть від паводків, ерозії ґрунту та затоплення. Якщо раніше екстремальні зміни рівня моря траплятися один раз у 100 років, ближче до кінця століття, це відбуватиметься щороку.
👍11
🌿 Підбиваємо підсумки 2022 року у сфері захисту довкілля. Серію інфографік розпочинаємо з питань управління відходами та хімічної безпеки.
♻️ Найдовгоочікуванішою подією минулого року стало схвалення нового рамкового, євроінтеграційного Закону "Про управління відходами”. Щоб впровадити його положення у життя та нарешті запустити реформу ми:
▫️ розробили Дорожню карту реформи
▫️ створили Мапу інвестиційних кейсів з будівництва сучасних сміттєпереробних потужностей в Україні. Перший інвестиційний проєкт вже реалізується на Київщині
▫️ підготували законопроєкти “Про упаковку та відходи упаковки”, “Про відходи видобувної промисловості”.
🧪 Маємо зрушення і у напрямку посилення хімічної безпеки:
▫️ затверджено План заходів з реалізації Концепції підвищення рівня хімічної безпеки до 2026 року
▫️ прийнято рамковий євроінтеграційний Закон “Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією”
Більше про підсумки в інфографіці ⤵️
♻️ Найдовгоочікуванішою подією минулого року стало схвалення нового рамкового, євроінтеграційного Закону "Про управління відходами”. Щоб впровадити його положення у життя та нарешті запустити реформу ми:
▫️ розробили Дорожню карту реформи
▫️ створили Мапу інвестиційних кейсів з будівництва сучасних сміттєпереробних потужностей в Україні. Перший інвестиційний проєкт вже реалізується на Київщині
▫️ підготували законопроєкти “Про упаковку та відходи упаковки”, “Про відходи видобувної промисловості”.
🧪 Маємо зрушення і у напрямку посилення хімічної безпеки:
▫️ затверджено План заходів з реалізації Концепції підвищення рівня хімічної безпеки до 2026 року
▫️ прийнято рамковий євроінтеграційний Закон “Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією”
Більше про підсумки в інфографіці ⤵️
👍16❤1
Forwarded from Уряд online
2022 рік: підсумки. Покарання агресора.
➡️ Початок створення Спецтрибуналу для росії.
➡️ 52 тис. кримінальних проваджень за фактами воєнних злочинів.
➡️ Санкції щодо 4,8 тис. фізичних та юридичних осіб.
➡️ Заборона 16-ти антиукраїнських партій.
Детальніше про заходи для покарання агресора в інфографіці 👆
Підписатися на Уряд online
➡️ Початок створення Спецтрибуналу для росії.
➡️ 52 тис. кримінальних проваджень за фактами воєнних злочинів.
➡️ Санкції щодо 4,8 тис. фізичних та юридичних осіб.
➡️ Заборона 16-ти антиукраїнських партій.
Детальніше про заходи для покарання агресора в інфографіці 👆
Підписатися на Уряд online
👍13
💦Продовжуємо підбивати підсумки 2022 року у сфері захисту довкілля
У водній політиці ключовою подією року стало схвалення Водної стратегії України до 2050 року. Документ визначає шляхи досягнення «доброго» стану вод, запобігання маловоддю, посухам і паводкам.
Триває робота над Планами управління річковими басейнами – з 9 для 5 виконані перші частини планів управління.
Що ще зроблено у водній політиці цього року, читайте в інфографіці⤴️
У водній політиці ключовою подією року стало схвалення Водної стратегії України до 2050 року. Документ визначає шляхи досягнення «доброго» стану вод, запобігання маловоддю, посухам і паводкам.
Триває робота над Планами управління річковими басейнами – з 9 для 5 виконані перші частини планів управління.
Що ще зроблено у водній політиці цього року, читайте в інфографіці⤴️
👍16
🔺2022 рік став роком початку широкомасштабної російсько-української війни. Країна-агресор завдала катастрофічної шкоди довкіллю. Для обрахування збитків, завданих рф, розроблені 7 унікальних методик для:
➖водних ресурсів
➖ґрунтів
➖атмосферного повітря
➖лісового фонду
➖Азовського та Чорного моря
➖надр
➖територій та об’єктів природно-заповідного фонду
Вже зафіксовані 2,278 фактів шкоди довкіллю на понад 1 600 млрд гривень. Детальніше про завдані рашистами збитки читайте в інфографіці⤴️
➖водних ресурсів
➖ґрунтів
➖атмосферного повітря
➖лісового фонду
➖Азовського та Чорного моря
➖надр
➖територій та об’єктів природно-заповідного фонду
Вже зафіксовані 2,278 фактів шкоди довкіллю на понад 1 600 млрд гривень. Детальніше про завдані рашистами збитки читайте в інфографіці⤴️
👍10
🦬Зникаючий зубр: Міндовкілля затвердило план дій для його збереження та відновлення
Міністр Руслан Стрілець своїм наказом затвердив План дій щодо збереження та відтворення зубра в Україні. Документ розроблений спільно з громадськими екологічними організаціями та науковцями НАН України.
Зубр європейський – найбільша тварина в Європі. В Україні основні місця існування – Карпати, Лісостеп та Полісся. Через надмірне і неконтрольоване полювання на зубра впродовж XVII-XIX століть, його існування опинилося під загрозою. У більшості країн Європи цей вид був знищений повністю.
На сьогодні в Україні налічується близько 400 особин зубра європейського. Розраховуємо, що виконання плану дій зі збереження цієї тварини допоможе збільшити його чисельність на території України. Адже попри надання зубру у 1980 році охоронного статусу та включення до Червоної книги України ця тварина усе одно потребує посилення заходів зі збереження та відтворення.
Зубр також включений у Додаток III Бернської конвенції, до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, Європейського червоного списку, а також є одним з важливих видів для класифікації територій, пропонованих Євросоюзом у рамках мережі NATURA 2000.
Затверджений План дій передбачає:
▪️створення координаційного центру зі збереження та відтворення зубра;
▪️моніторинг популяцій зубра та проведення наукових досліджень;
▪️міжнародну співпрацю і координацію дій щодо збереження та відтворення зубра;
▪️проведення заходів з підвищення обізнаності щодо цього виду;
▪️підготовку та впровадження законодавчих ініціатив, спрямованих на покращення стану виду;
▪️пошук потенційно придатних оселищ для розселення зубра тощо.
🖇Нагадаємо, що Міністр Руслан Стрілець та Міністр навколишнього середовища Литви Сімонас Гентвілас торік підписали меморандум про співпрацю. У рамках шефства над новоствореним природним парком «Пуща Радзивіла», що на Рівненщині, вони також обговорили можливу допомогу Литви у переселенні зубра європейського на територію парку, який є його природним осередком існування.
Міністр Руслан Стрілець своїм наказом затвердив План дій щодо збереження та відтворення зубра в Україні. Документ розроблений спільно з громадськими екологічними організаціями та науковцями НАН України.
Зубр європейський – найбільша тварина в Європі. В Україні основні місця існування – Карпати, Лісостеп та Полісся. Через надмірне і неконтрольоване полювання на зубра впродовж XVII-XIX століть, його існування опинилося під загрозою. У більшості країн Європи цей вид був знищений повністю.
На сьогодні в Україні налічується близько 400 особин зубра європейського. Розраховуємо, що виконання плану дій зі збереження цієї тварини допоможе збільшити його чисельність на території України. Адже попри надання зубру у 1980 році охоронного статусу та включення до Червоної книги України ця тварина усе одно потребує посилення заходів зі збереження та відтворення.
Зубр також включений у Додаток III Бернської конвенції, до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, Європейського червоного списку, а також є одним з важливих видів для класифікації територій, пропонованих Євросоюзом у рамках мережі NATURA 2000.
Затверджений План дій передбачає:
▪️створення координаційного центру зі збереження та відтворення зубра;
▪️моніторинг популяцій зубра та проведення наукових досліджень;
▪️міжнародну співпрацю і координацію дій щодо збереження та відтворення зубра;
▪️проведення заходів з підвищення обізнаності щодо цього виду;
▪️підготовку та впровадження законодавчих ініціатив, спрямованих на покращення стану виду;
▪️пошук потенційно придатних оселищ для розселення зубра тощо.
🖇Нагадаємо, що Міністр Руслан Стрілець та Міністр навколишнього середовища Литви Сімонас Гентвілас торік підписали меморандум про співпрацю. У рамках шефства над новоствореним природним парком «Пуща Радзивіла», що на Рівненщині, вони також обговорили можливу допомогу Литви у переселенні зубра європейського на територію парку, який є його природним осередком існування.
👍7❤4
🌳Продовжуємо підбивати підсумки 2022 року. Сьогодні у серії інфографік лісова політика.
Вагомий здобуток року у цій сфері – старт реформи лісової галузі. Завдяки реформі Україна продовжить рухатися європейським шляхом та зможе перейти до управління лісами за стандартами ЄС🇪🇺
Також було впроваджено:
➖умови для збереження самосійних лісів;
➖нові правила лісорозведення.
🌳У рамках програми Президента України «Зелена країна» за рік висаджено 160 млн деревних рослин.
🪵Усі потреби соцінфраструктури та населення у дровах цьогоріч забезпечені на 100%.
Детальніше про підсумки лісової політики читайте в інфографіці⤴️
Вагомий здобуток року у цій сфері – старт реформи лісової галузі. Завдяки реформі Україна продовжить рухатися європейським шляхом та зможе перейти до управління лісами за стандартами ЄС🇪🇺
Також було впроваджено:
➖умови для збереження самосійних лісів;
➖нові правила лісорозведення.
🌳У рамках програми Президента України «Зелена країна» за рік висаджено 160 млн деревних рослин.
🪵Усі потреби соцінфраструктури та населення у дровах цьогоріч забезпечені на 100%.
Детальніше про підсумки лісової політики читайте в інфографіці⤴️
👍10
📲Цикл публікацій про підсумки 2022 року продовжуємо інфографікою про цифрову трансформацію довкіллєвої сфери. Серед здобутків:
◽️вебресурс “ЕкоЗагроза”
◽️державний інтернет-магазин “Дрова Є”
◽️цифровізація 9 із 29 екопослуг, з них 5 – у форматі “peopleless”
Про інші цифрові екологічні здобутки можете дізнатись у нашій інфографіці⬇️⬇️⬇️
◽️вебресурс “ЕкоЗагроза”
◽️державний інтернет-магазин “Дрова Є”
◽️цифровізація 9 із 29 екопослуг, з них 5 – у форматі “peopleless”
Про інші цифрові екологічні здобутки можете дізнатись у нашій інфографіці⬇️⬇️⬇️
👍13❤1
✅Підсумки 2022 року: розповідаємо про ключові рішення у сфері надрокористування
🔸Схвалений Закон № 2805-ІХ, який завершує реформу у сфері надрокористування
🔸Досягнуті домовленості про долучення України до розробки Сировинної Стратегії ЄС до 2030 року
🔸Укладений Меморандум з ЄБРР з оцифрування геоінформації, розвитку ІТ-інфраструктури та Держгеопорталу
🔸Запущений е-кабінет надрокористувача
Про інші здобутки читайте в інфографіці⬇️
🔸Схвалений Закон № 2805-ІХ, який завершує реформу у сфері надрокористування
🔸Досягнуті домовленості про долучення України до розробки Сировинної Стратегії ЄС до 2030 року
🔸Укладений Меморандум з ЄБРР з оцифрування геоінформації, розвитку ІТ-інфраструктури та Держгеопорталу
🔸Запущений е-кабінет надрокористувача
Про інші здобутки читайте в інфографіці⬇️
👍9