💦Продовжуємо підбивати підсумки 2022 року у сфері захисту довкілля

У водній політиці ключовою подією року стало схвалення Водної стратегії України до 2050 року. Документ визначає шляхи досягнення «доброго» стану вод, запобігання маловоддю, посухам і паводкам.

Триває робота над Планами управління річковими басейнами – з 9 для 5 виконані перші частини планів управління.

Що ще зроблено у водній політиці цього року, читайте в інфографіці⤴️

🔺2022 рік став роком початку широкомасштабної російсько-української війни. Країна-агресор завдала катастрофічної шкоди довкіллю. Для обрахування збитків, завданих рф, розроблені 7 унікальних методик для:

➖водних ресурсів
➖ґрунтів
➖атмосферного повітря
➖лісового фонду
➖Азовського та Чорного моря
➖надр
➖територій та об’єктів природно-заповідного фонду

Вже зафіксовані 2,278 фактів шкоди довкіллю на понад 1 600 млрд гривень. Детальніше про завдані рашистами збитки читайте в інфографіці⤴️

​​🦬Зникаючий зубр: Міндовкілля затвердило план дій для його збереження та відновлення

Міністр Руслан Стрілець своїм наказом затвердив План дій щодо збереження та відтворення зубра в Україні. Документ розроблений спільно з громадськими екологічними організаціями та науковцями НАН України.

Зубр європейський – найбільша тварина в Європі. В Україні основні місця існування – Карпати, Лісостеп та Полісся. Через надмірне і неконтрольоване полювання на зубра впродовж XVII-XIX століть, його існування опинилося під загрозою. У більшості країн Європи цей вид був знищений повністю.

На сьогодні в Україні налічується близько 400 особин зубра європейського. Розраховуємо, що виконання плану дій зі збереження цієї тварини допоможе збільшити його чисельність на території України. Адже попри надання зубру у 1980 році охоронного статусу та включення до Червоної книги України ця тварина усе одно потребує посилення заходів зі збереження та відтворення.

Зубр також включений у Додаток III Бернської конвенції, до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, Європейського червоного списку, а також є одним з важливих видів для класифікації територій, пропонованих Євросоюзом у рамках мережі NATURA 2000.

Затверджений План дій передбачає:
▪️створення координаційного центру зі збереження та відтворення зубра;
▪️моніторинг популяцій зубра та проведення наукових досліджень;
▪️міжнародну співпрацю і координацію дій щодо збереження та відтворення зубра;
▪️проведення заходів з підвищення обізнаності щодо цього виду;
▪️підготовку та впровадження законодавчих ініціатив, спрямованих на покращення стану виду;
▪️пошук потенційно придатних оселищ для розселення зубра тощо.

🖇Нагадаємо, що Міністр Руслан Стрілець та Міністр навколишнього середовища Литви Сімонас Гентвілас торік підписали меморандум про співпрацю. У рамках шефства над новоствореним природним парком «Пуща Радзивіла», що на Рівненщині, вони також обговорили можливу допомогу Литви у переселенні зубра європейського на територію парку, який є його природним осередком існування.

🌳Продовжуємо підбивати підсумки 2022 року. Сьогодні у серії інфографік лісова політика.

Вагомий здобуток року у цій сфері – старт реформи лісової галузі. Завдяки реформі Україна продовжить рухатися європейським шляхом та зможе перейти до управління лісами за стандартами ЄС🇪🇺

Також було впроваджено:
➖умови для збереження самосійних лісів;
➖нові правила лісорозведення.

🌳У рамках програми Президента України «Зелена країна» за рік висаджено 160 млн деревних рослин.
🪵Усі потреби соцінфраструктури та населення у дровах цьогоріч забезпечені на 100%.

Детальніше про підсумки лісової політики читайте в інфографіці⤴️

​​📲Цикл публікацій про підсумки 2022 року продовжуємо інфографікою про цифрову трансформацію довкіллєвої сфери. Серед здобутків:

◽️вебресурс “ЕкоЗагроза”
◽️державний інтернет-магазин “Дрова Є”
◽️цифровізація 9 із 29 екопослуг, з них 5 – у форматі “peopleless”

Про інші цифрові екологічні здобутки можете дізнатись у нашій інфографіці⬇️⬇️⬇️

​​✅Підсумки 2022 року: розповідаємо про ключові рішення у сфері надрокористування

🔸Схвалений Закон № 2805-ІХ, який завершує реформу у сфері надрокористування
🔸Досягнуті домовленості про долучення України до розробки Сировинної Стратегії ЄС до 2030 року
🔸Укладений Меморандум з ЄБРР з оцифрування геоінформації, розвитку ІТ-інфраструктури та Держгеопорталу
🔸Запущений е-кабінет надрокористувача

Про інші здобутки читайте в інфографіці⬇️

​​🇺🇦🇪🇺Цьогоріч Україна великими кроками прямувала до ЄС. У рамках імплементації Угоди про Асоціацію Україна – ЄС ми активно займались євроінтеграцією сфери захисту довкілля: у 2022 році схвалено 9 євроінтеграційних законів та ще 3 законопроєкти – у першому читанні.

Євроінтеграція надзвичайно важлива для нашої держави. Декларуючи незалежність, Український народ пішов демократичним шляхом. Поки росія бомбить наші міста, ми продовжуємо боротися за свій вибір. Міндовкілля 24/7 працює заради майбутнього України.

Про євроінтеграційні здобутки довкіллєвої сфери детальніше читайте в інфографіці ⤵️

⚡️2022 став роком активної міжнародної співпраці та започаткування нових проєктів у сфері захисту довкілля

Україна приєдналася до європейської Програми LIFE і всі охочі подали заявки на суму понад 250 млн євро. Ці кошти вже наступного року можуть співфінансувати українські довкіллєві проєкти.

🇪🇺Нам вдалося заручитись підтримкою Європейського Союзу та підписати ряд меморандумів, угод та декларацій про співпрацю.

🇨🇭Зі Швейцарією уклали угоду по залученню коштів на кліматичні проєкти для «зеленого» відновлення України.

🇷🇴З Румунією – про імплементацію Конвенції Еспо. Це врегулювання конфліктного кейса, який тривав між нашими країнами 18 років. У результаті вже цього року ми зможемо почати будівництво інфраструктурних об’єктів у басейні Дунаю.

🇱🇹З Литвою – домовилися про спільну протидію російській агресії та шефство над новоствореним нацпарком «Пуща Радзивіла» на Рівненщині.

Детальніше про міжнародні довкіллєві угоди 2022 року в інфографіці⤴️

🇺🇦У 2022 році Міндовкілля спільно з МЗС України проводили активну роботу для виключення, обмеження та засудження діяльності рф у міжнародних організаціях та конвенціях у сфері захисту довкілля

Протягом року Міністр Руслан Стрілець провів близько 100 зустрічей з міжнародними партнерами України та взяв участь як мінімум у 10 міжнародних заходах високого рівня у сфері захисту довкілля.

У 2022 році з 19 конвенцій, 3 угод та 1 стратегічного підходу до міжнародного управління хімічними речовинами вдалося:

✔️у 5 обмежити участь рф
✔️у 1 – засудити її дії
✔️у 3 – заблокувати діяльність

У 2023 році продовжимо роботу на міжнародному фронті щодо блокування діяльності росії та білорусі у відповідних міжнародних організаціях та конвенціях.

🌐Вперше в історії на 27-му Кліматичному саміті ООН Україна мала окремий павільйон, який відвідали понад 4 000 учасників.

У рамках саміту відбулось понад 20 заходів з топспікерами та десятки двосторонніх зустрічей.

Серед тих, хто завітав в український павільйон - Спеціальний представник Президента США з питань клімату Джон Керрі, американська дипломатка та політологиня, адміністраторка Агентства США з Міжнародного розвитку USAID Саманта Павер, спікер Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі, Виконавчий Віце-президент Європейської Комісії з питань Європейського зеленого курсу Франс Тіммерманс, президент СОР26 Алок Шарма та інші високопосадовці та представники делегацій країн з усіх континентів світу, журналісти, науковці та представники міжнародних та неурядових організацій.

«Щиро вітаю мільйони українських родин, які сьогодні збираються разом, щоб провести Святий вечір і зустріти першу зорю. Вона сповіщає про Різдво Христове. Це свято злагоди та єднання сім’ї. А всі ми разом – велика українська родина. І хоч би де ми перебували зараз – удома, на роботі, в окопі, у дорозі, в Україні чи за кордоном, – наша родина єдина як ніколи. У своїй мужності, незламності, взаємоповазі та взаємодопомозі. Єдина у своїй вірі в єдину перемогу. Ми однаково її наближаємо. Щодня. 
Бажаю всім щасливого Різдва та смачної куті! Бережіть себе, бережіть свої родини, бережіть нашу Україну! Христос рождається! Славімо його!»

Президент України Володимир Зеленський вітає з Різдвом.

Агресор має бути покараний за атаки на енергетику України та злочини проти довкілля

Про це Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль поспілкувався з Виконавчим віцепрезидентом Єврокомісії Франсом Тіммермансом.

Також під час зустрічі йшлося про повоєнну відбудову України, яка за словами очільника Уряду має відбуватися на основі принципів зеленого курсу

​​🇪🇺Єврокомісія підтримує плани України у повоєнній «зеленій» відбудові та подальшому впровадженні Європейського зеленого курсу

Про це Виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Франс Тіммерманс під час зустрічі запевнив Міністра Руслана Стрільця. Серед іншого вони обговорили: відновлення України за зеленими технологіями, European Green Deal, вплив війни на довкілля, допомогу ЄС у розвитку довкіллєвої сфери в Україні.

9 січня пан Тіммерманс побував у Києві, де мав продуктивні розмови з Президентом України Володимиром Зеленським, Прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем та іншими урядовцями.

Руслан Стрілець на зустрічі за участю Віцепрем'єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова розповів пану Тіммермансу про вплив війни на довкілля, виконання Україною Паризької угоди, відбудову української інфраструктури за «зеленими» технологіями. Окремо торкнулися ідеї «Green Grain Roads», яку Україна презентувала на #СОР27.

💬«Дійсно наразі для України та світу важливо налагодити швидке постачання зернових тим країнам, які від цього залежать. Але завдання Міндовкілля та ЄС у цьому контексті запобігти додатковому забрудненню довкілля. Тут одним зі шляхів вирішення може стати запуск глибоководного суднового ходу «Дунай – Чорне море», - Руслан Стрілець.

Пан Тіммерманс запевнив, що Єврокомісія стане активним учасником переговорів між Україною та Румунією у цьому питанні. Також він зауважив, що ЄС надає особливого значення документуванню російських злочинів на території України й готова підтримувати нас у цьому питанні.

💬«Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що 2023 рік має стати роком Перемоги над російським терором. Ми в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України не просто віримо у перемогу, а й робимо все необхідне для впровадження європейських екологічних стандартів. Радий, що сьогодні Київ завдяки професійності Збройних сил України, сил ППО та допомозі міжнародних партнерів приймає гостей. Дякую нашим міжнародним партнерам та особисто Франсу Тіммермансу за суттєву підтримку України в ці важкі часи. Вірю, що наша співпраця закладе фундамент для розвитку України за новими стандартами», - відзначив Руслан Стрілець.

​​Законопроєкт про реформу державного моніторингу довкілля рекомендований до другого читання

Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування розглянув та підтримав оновлену редакцію законопроєкту №7327 щодо реформування державної системи моніторингу довкілля. Очікується, що найближчим часом документ буде винесений на голосування Парламенту у другому читанні.

Попередньо підкомітетом з питань охорони і раціонального використання водних ресурсів та державного моніторингу навколишнього природного середовища Екокомітету були розглянуті 194 пропозиції до законопроєкту. З них 67 включені до нової редакції документа.

Нагадаємо, даний законопроєкт у першому читанні Верховна Рада схвалила 16 листопада. Це важливий євроінтеграційний документ, який передбачає внесення змін у 18 законодавчих актів України. Реформована система моніторингу довкілля буде всеохоплюючою і включатиме підсистеми відслідковування стану води, повітря, ґрунтів, лісів, рослин, тварин, поводження з відходами та геологічних процесів тощо.

За словами Міністра Руслана Стрільця, у результаті реформи буде створена ефективна, прозора та відкрита система моніторингу довкілля, яка стане важливою складовою державного управління у сфері безпеки довкілля і дозволить оперативно виявляти та реагувати на екологічні загрози.

Реформа системи моніторингу довкілля забезпечить:

🔘 Доступ українців 24/7 до актуальної та достовірної інформації про стан повітря, води, лісу, радіаційний фон у будь-якому районі, населеному пункті чи цілому по Україні на єдиній екологічній платформі ЕкоСистема.
🔘 Діджиталізацію, розвиток цифрових і супутникових технологій, втілення ідей ІТ-індустрії у сфері моніторингу довкілля.
🔘 Узагальнення та систематизацію інформації про стан компонентів довкілля.
🔘 Взаємодію системи моніторингу довкілля України з аналогічними системами інших країн.

​​🌿На найбільшій виставці технологій Consumer Electronics Show були представлені українські стартапи зі збереження довкілля

У Лас-Вегасі на найбільшій виставці споживчих технологій у світі Consumer Electronics Show (CES) у павільйоні Ukraine Startup українська технологічна делегація представила унікальні стартапи. Частина з них сприятиме порятунку Планети та країни.

Така виставка проводиться щорічно у США. Цьогоріч провідною темою стали технології, які допомагають вирішувати найбільші виклики світу, зокрема, в галузі продовольчої, політичної та екологічної безпеки, прав людини. Загалом із 3200 компаній-учасниць події майже половина приїхали з-за меж США. Не допустили до участі тільки російські компанії. Натомість українська делегація представила одразу 12 стартапів.

🇺🇦Участь України та робота українського павільйону на виставці CES 2023 стали можливими завдяки спільним зусиллям Міністерства цифрової трансформації України, Українського фонду стартапів (USF), Програмі USAID «Конкурентоспроможна економіка України», Western NIS Enterprise Fund, UVCA та GIST Net.

❓Про які довкіллєві стартапи йдеться?

➡️ Releaf Paper – перший у світі виробник паперової упаковки з опалого листя. Завдяки цій технології в атмосферу викидається на 78% менше вуглекислого газу порівняно з традиційним виробництвом целюлозного паперу. А кожна тонна листового паперу рятує від вирубки 17 дерев.

➡️ Rekava – бренд створює біорозкладні стаканчики з переробленої кавової гущі. Після початку війни Rekava почала виготовляти ароматичні свічки у використаній тарі з меленої кави. Аромати присвячені українським містам. Так, наприклад, львівські свічки мають кавовий аромат, кримські - виноградний, херсонські – аромат кавуна.

➡️ Melt Water Club представив технічне рішення для отримання питної води преміумкласу завдяки інноваційній технології Freezing Process. Це дозволяє у 5 разів зменшити використання прісної води та в 9 разів знизити витрати електроенергії при виробництві.

➡️ OptySun представила технологію очищення та знезараження води в будь-яких умовах. Спеціальні фільтри можуть працювати як від сонячного світла, так і від джерела електроенергії. Один фільтр забезпечує 5 щоденних порцій води кожні 30 хвилин.

🤝Дякуємо українським винахідникам, що попри війну продовжуєте розвивати українські технології та створювати нові продукти світового рівня! Пишаємося вами!

Руслан Стрілець: На вищому політичному рівні є чітке розуміння - відновлення України має бути зеленим та з використанням найкращих доступних технологій.

Про те, які “зелені проєкти” планує реалізовувати Україна та як відновлюватиметься промисловість після війни, Міністр розповів у телемарафоні #ЄдиніНовини на телеканалі Рада.

У ефірі говорили про:
➖ шляхи залучення міжнародних зелених інвестицій
➖ гранти, які можуть отримати підприємства для співфінансування своєї екомодернізації. Міністерство охорони навколишнього середовища Німеччини вже виділило кошти для реалізації кількох демонстраційних проєктів в Україні. А отже бізнес може отримати до 2 млн євро на реалізацію проєктів НДТМ.

Всі деталі у відео ⤴️

​​✅Озоновий шар Землі відновиться впродовж чотирьох десятиліть

Такого висновку дійшли експерти, роботу яких підтримує ООН. Зокрема, вони підтвердили поступове припинення використання майже 99% заборонених озоноруйнівних речовин. Це призвело до помітного відновлення захисного озонового шару у верхній частині стратосфери та зменшення впливу на людину шкідливого ультрафіолетового випромінювання.

Якщо поточна політика залишиться в силі, очікується, що шар відновиться до значень 1980 року до 2040 року. Над Антарктикою це відновлення очікується приблизно до 2066 року, а над Арктикою - до 2045 року.

Вперше про відкриття діри в озоновому шарі оголосили троє вчених з Британської антарктичної служби в травні 1985 року. Це спонукало світову спільноту до підписання Віденської конвенції про захист озонового шару. Через два роки також було підписано Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар.

🇺🇦Україна одна з перших країн приєдналася до Віденської конвенції та ратифікувала Монреальський протокол. Попри всі складнощі, наша країна за сприяння Всесвітнього екологічного траст-фонду наприкінці 90-х років минулого сторіччя реалізувала амбітний проєкт з вилучення речовин, що руйнують озоновий шар.

Вже у 2004 році низка найбільших підприємств України, які використовували озоноруйнівні речовини у виробничих процесах, отримали нове обладнання та устаткування. Це дозволило вилучити з обігу близько 990 тонн найбільш небезпечних речовин. Пізніше в рамках Монреальського протоколу було поступово виведено з обігу перехідні речовини, озоноруйнівний потенціал яких в 10 разів нижче.

Та на цьому участь України у процесі відновлення озонового шару не завершилась. Продовжується робота щодо створення законодавчої бази на принципах європейського законодавства. Наша країна продовжує впроваджувати вимоги Монреальського протоколу, створювати правові умови для охорони озонового шару та запобігання зміні клімату.

⚡️ Руслан Стрілець: сума шкоди довкіллю становить вже понад 46 мільярдів доларів. Україна вимагатиме компенсації цих збитків країною-агресором

Про це Міністр захисту довкілля і природних ресурсів України Руслан Стрілець зазначив у коментарі для TheEconomist – одного з найвпливовіших у світі англомовних журналів, що публікується з 1843 року.

Основні тези статті:

🔺 З початку широкомасштабного вторгнення Україна задокументувала майже 2,300 злочинів проти довкілля.

🔺 Обсяг додаткових викидів парникових газів внаслідок російського вторгнення в Україну приблизно дорівнює річному обсягу викидів Болгарії. Основними причинами викидів стали лісові пожежі та атаки окупантів на об’єкти енергетичної інфраструктури. За даними Держекоінспекції, внаслідок російських обстрілів вже згоріло понад 680 тис. тонн нафти та пального.

🔺 Війна отруїла значну частину української землі. Шкода, завдана забрудненням ґрунтів, оцінюється у 18 млрд. доларів.

🔺 Війна завдала шкоди майже третині українських лісів, у багатьох з 18 незаконно окупованих росіянами національних парках та заповідниках зафіксовані нелегальні рубки дерев.

🔺 Попри війну, Україна вже впроваджує проєкти з відновлення довкілля: за 2022 було висаджено 180 млн нових дерев у рамках програми Президента України “Зелена країна”, а у вересні 2022 року було відкрито новий лісонасіннєвий центр всього за декілька кілометрів від кордону з Білоруссю.

«Відкривши лісонасіннєвий центр на кордоні з Білоруссю, ми показали їм, що не боїмося, і що перемога буде за нами», - наголосив Міністр.