❗️Всі головні новини Кабінету Міністрів – на одному порталі! Оперативно про найважливіше на каналі Уряд Online.

Дізнавайтесь першими про рішення, які змінюють життя держави! Підписуйтесь!

👉 ПІДПИШІТЬСЯ і дізнавайтесь новини найпершими @uriad24

​​Леопард не лишає чужинцям жодного шансу 🐆🐆🐆

Природоохоронці по всьому світу неодноразово наголошують на правилах поведінки з цим ссавцем виду котячих. Є хибна думка, що вони не люблять людей, але це не так. Леопарди не люблять чужинців ☝️

Головне правило – не заходити в ареал їх перебування. Якщо представник Panthera pardus все ж трапився на шляху в дикій природі – сховатися, не рухатися і чекати, хижак піде далі у своїх справах. А як тільки він покинув поле зору – піти туди, звідки прийшов і не повертатися на його землю.

Коли від леопарда починають тікати у паніці, він інстинктивно наздоганяє і нападає на порушника кордонів, перетворюючи його на здобич.

Чекаємо на "леопардів" у лісах Донеччини та Луганщини! І сподіваємося, цим котиками сподобається м'який клімат українського сходу.

​​⚡️Гарні новини зі Страсбурга

Parliamentary Assembly of the Council of Europe схвалила історичну резолюцію про негативний вплив війни на довкілля.
Члени ПАРЄ визнали, що збройні конфлікти та війни знищують людські життя та наносять незворотну шкоду довкіллю.

ПАРЄ ухвалила резолюцію, у якій визнала важливість:
➖ Визначення поняття екоциду як у національному законодавстві, так і в міжнародному праві.
➖ Внесення змін до Римського статуту Міжнародного кримінального суду, щоб додати екоцид як новий злочин.

На думку членів Асамблеї, попри вражаючий міжнародно-правовий арсенал, чинним правовим інструментам бракує універсальності. Особливо, що стосується розгляду позовів про компенсацію за шкоду довкіллю.

Члени ПАРЄ домовились координувати впровадження принципів захисту довкілля у зв'язку зі збройними конфліктами і сприяти їх поширенню через відповідні національні установи, дипломатичні канали та міжнародні зацікавлені сторони.

Вітаємо такі міжнародні рішення для захисту довкілля та віримо у наші Збройні Сили, які неодмінно здобудуть перемогу над ворогом!

​​🇺🇦🇪🇪Естонія готова допомогти Україні обладнанням та досвідом у сфері захисту довкілля

Про це під час онлайн-зустрічі домовилися Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець та Міністр екології Естонії Мадіс Каллас.

Вони обговорили забруднення довкілля через війну та його наслідки для усього світу. Міністр Руслан Стрілець також озвучив найперші довкіллєві потреби України сьогодні.

Руслан Стрілець: “Естонія наш надійний партнер, який беззаперечно підтримує Україну у нашій боротьбі за свою свободу та наш курс до ЄС і НАТО. Міністерство екології Естонії готове передати обладнання для моніторингу стану довкілля і поділитися з українськими фахівцями досвідом у фіксуванні забруднення довкілля. До того ж естонські фахівці можуть підтримати українську довкіллєву сферу експертно - передати нашим фахівцям досвід імплементації реформ у сфері захисту довкілля. Попри війну, Україна потребує такої експертної підтримки, адже ні на мить не припиняла впроваджувати євроінтеграційні реформи”.

Очільник Міндовкілля подякував Мадісу Калласу за зустріч та започаткування співпраці між нашими міністерствами. Україна та Естонія разом зможуть показати хороші результати й відповісти на поточний виклик – врятувати природу Європи.

Крім того, Руслан Стрілець запросив Міністра Мадіса відвідати Україну. Адже цифри про шкоду довкіллю від війни на папері, це лише цифри. Міністр екології Естонії має на власні очі побачити наслідки російських злочинів на українській землі.

​​🌿Екологічна освіта – один з важливих пріоритетів Міндовкілля

Наші національні парки та заповідники є важливими осередками екологічної освіти та активно співпрацюють із громадськістю, школами, іншими освітніми установами. Там постійно відбуваються конкурси, майстер-класи, школярі долучаються до різних досліджень, наукових експедицій та різних проєктів.

Фахівці національних природних парків та заповідників України докладають максимальних зусиль, аби формувати у молоді відповідальне ставлення до природи. Адже коли йдеться про екологічну освіту, це не лише про професійних екологів. Це про виховання екосвідомого, здорового та відповідального суспільства.

Руслан Стрілець: «Україна сьогодні стоїть на варті цивілізації не лише зі зброєю в руках. Наші природоохоронці безпосередньо впливають на те, яким буде порядок денний у сфері захисту довкілля на десятиліття вперед. Вони вивчають наслідки російського вторгнення для довкілля і розповідають, чому сталий розвиток та війна не сумісні. Поширення знань про довкілля – це те, що має допомогти людству стримувати війни у майбутньому».

🖇Всесвітній день екологічної освіти відзначається щороку 26 січня. Мета цього дня в екологічному календарі – привернути увагу до важливості знань про довкілля та вплив людини на нього.

​​🇺🇦Ховаємося від обстрілів, але продовжуємо підтримувати зв’язок із тими, хто зараз на передовій!

💪Знайомтесь, Юрій Ковтун – інженер з охорони природних екосистем у Нацпарку "Пирятинський", що на Полтавщині, де працює з 2011 року. Сам родом з Криму, з півостровом його пов’язують дитячі спогади та надії на остаточну перемогу України у війні проти росії.

Пан Юрій – це саме та людина, яка професійно стежить за тим, щоб у лісі не було пожеж, осередків шкідників і хвороб лісу. Нацпарк – це не просто цінні природні ресурси на певній території. Нацпарк створюють люди, які дбають та охороняють їх.

Працівники НПП "Пирятинський" пишаються своїм колегою не лише як другом та професіоналом. У березні 2022 року пан Юрій пішов до війська і тепер разом із побратимами тримає оборону на Сході.

“Син у мене – військовослужбовець, друзі теж служили, і я не міг залишатися осторонь та пішов захищати Батьківщину. Зараз виконую обов’язки у протитанковій обороні”, – розповідає пан Юрій. Каже, що збирається воювати до перемоги, коли на українській землі не залишиться жодного окупанта.

📸На фото пан Юрій із сином

​​✅Міндовкілля запрошує до обговорення документів для розроблення та затвердження висновків НДТМ

Міндовкілля ініціює онлайн круглий стіл, де плануємо обговорити довідкові референтні документи з найкращих доступних технологій та методів управління/BREFs, затверджені Європейською Комісією. У подальшому вони будуть використовуватися для розроблення та затвердження висновків НДТМ на національному рівні.

Обговорення стосуватиметься трьох документів:
1️⃣ Виробництво чавуну і сталі/ Iron and Steel Production (IS);
2️⃣ Виробництво цементу, вапна і оксиду магнію/Production of Cement, Lime and Magnesium Oxide (CLM);
3️⃣ Енергоефективність/Energy Efficiency (ENE).

Зазначимо, що документи були перекладені українською мовою за підтримки проекту «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України, що виконується GIZ за дорученням Уряду Німеччини» та оприлюднені Міндовкіллям 21 грудня.

Запрошуємо представників промисловості, громадськості, наукової спільноти, органів влади та інших заінтересованих сторін ознайомитись з цими матеріалами та долучитись до обговорення.

Попередня дата проведення обговорення: 8 лютого 2023 року
Формат: онлайн-платформа
Реєстрація триватиме до 3 лютого за формою

❕Час проведення зазначеного заходу, порядок денний та посилання буде надіслано додатково всім зареєстрованим представникам.

​​🇺🇦🇪🇺 За останній рік Україні вдалося прийняти низку реформаторських рішень у довкіллєвій сфері, які наближають нас до ЄС

На цьому наголосив заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Yevhenii Fedorenko час 8-го засідання Кластера 3 Комітету асоціації між Україною та ЄС.

Заступник Міністра спільно із керівницею відділу Європейської служби зовнішніх справ Петрою Гомбаловою Кісенгеровою провели засідання другого дня Кластера, який був присвячений саме довкіллєвим питанням. У режимі відеоконференції Київ – Брюссель обговорили стан імплементації Україною європейського законодавства, рух Європейським зеленим курсом, кліматичну політику та виконання зобов’язань за Паризькою угодою, а також зелену відбудову нашої країни.

Євгеній Федоренко розповів, що попри війну Україна продовжує виконувати міжнародні зобов’язання та прагне до якнайшвидшої інтеграції до ЄС. Зокрема, минулого року вдалося прийняти реформаторські рішення в низці секторів – це й управління відходами, лісова галузь, водна політика, зміцнення хімічної безпеки, моніторинг довкілля тощо.

💬 “Наразі 9 євроінтеграційних законопроєктів перебувають в українському парламенті. У планах Міністерства протягом найближчих двох років розробити ще 27 проєктів законів та понад 170 нормативно-правових актів для подальшої апроксимації нашого законодавства до права ЄС”, - зазначив Євгеній Федоренко.

За його словами, Уряд України вже будує міцний фундамент для відновлення країни на засадах Європейського зеленого курсу. Відбудова України стане наймасштабнішим проєктом з часів Другої світової війни. Очікуються приватні інвестиції в різні сфери економіки, у тому числі у відновлювальну енергетику, видобуток та переробку корисних копалин, логістику та будівництво.

🇪🇺 Серед ключових тез, висловлених європейськими колегами:

▫️ за останній час відбулися деякі зміни у законодавстві ЄС щодо зеленого курсу. ЄС готове допомогти Україні в їх імплементації. Нововведення стосуються, наприклад, правил вивезення відходів, боротьби з нелегальним їх захороненням, просування циркулярної економіки, розробки сталих продуктів, екологічного пластику, впровадження заходів протидії вирубкам лісів та захисту ґрунту, біорізноманіття тощо.
▫️ ЄС сподівається, що питання клімату і довкілля й надалі будуть серед пріоритетних для України.
▫️ Зелене відновлення – це можливість України модернізуватися швидко та на краще, аналогічно з Планом Маршалла, який діяв у Європі після Другої світової війни.
▫️ Євросоюз також переймається питаннями шкоди, яка завдається українському довкіллю внаслідок війни, та готовий надавати необхідну допомогу для зменшення цього негативного впливу.

Продовжуємо розповідати про працівників довкіллєвої сфери, які захищають Україну зі зброєю в руках.

Знайомтеся – Володимир Нетребко, працівник Національного природного парку "Пирятинський", що на Полтавщині. За професією – кабельник-електромонтер. У Нацпарку працює з 2017 року.

Пан Володимир був мобілізований у липні 2022 року. Виконував бойові завдання у найгарячіших точках: містах Ізюм, Балаклія, Куп’янськ на Харківщині, Лиман, Вугледар та Бахмут на Донеччині. Нагороджений за вагомий особистий внесок у територіальну оборону міста Пирятин.

Пишаємося нашими працівниками, завдяки яким сьогодні Україна зберегла не лише територіальну цілісність, але й потенціал для розвитку навіть у час російського вторгнення.

Слава ЗСУ!🇺🇦

📸 На фото пан Володимир з побратимом під час виконання бойових завдань.

​​⚡️Уряд схвалив зміни до законопроєкту про оцінку впливу на довкілля

Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт, який вносить зміни до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Це дозволить зробити процедуру #ОВД зручнішою, але при цьому не втратити жодного її елемента. Адже це сьогодні один із ключових інструментів забезпечення екологічно збалансованого, сталого розвитку країни.

💬Руслан Стрілець: «Майже 5 років практичного застосування механізму ОВД показали нам, в якому напрямку працювати над його удосконаленням. Наша мета – забезпечити післявоєнну відбудову та розвиток бізнесу відповідно до високих європейських екологічних стандартів. При цьому не витрачати зайвий час, там де цього можна уникнути».

За словами Руслана Стрільця, проведення оцінки впливу на довкілля є міжнародним зобов’язанням нашої країни, виконання якого вкрай важливе під час євроінтеграційного процесу, який зараз проходить Україна.

Законопроєкт передбачає:
✔️зменшення часових витрат для суб'єктів господарювання, через скорочення строку або автоматизацію етапів процедури ОВД. Загалом бізнес витрачав від 216 днів. Тепер всі етапи - до 67 днів;
✔️усунення дискреційних повноважень чиновників при ухваленні рішень;
✔️переведення процедури повністю у цифровий формат.

Крім того, буде оновлений функціонал електронного реєстру ОВД, що дозволить забезпечити:
✔️зручну та ефективну участь громадськості у процедурі;
✔️адресне інформування про початок процедури;
✔️можливість онлайн підписатися на обрані справи та відстежувати перебіг їх розгляду.

💬«Міндовкілля продовжує працювати над удосконаленням сфери захисту довкілля. Сподіваємось на підтримку законопроєкту у Верховній Раді України», - підкреслив Руслан Стрілець.

​​🌿Національний план відновлення України у сфері екобезпеки 2.0 має бути кроссекторальним та містити в собі принципи Європейського Зеленого курсу

На цьому наголосив перший заступник Міністра Руслан Гречаник під час дискусії з обговорення проєкту Національного плану відновлення у галузі екологічної безпеки, організованої громадською організацією «Агентство Ефективних Рішень» у рамках проєкту «Голос громадянського суспільства».

Перший заступник Міністра Руслан Гречаник та радник Міністра Тетяна Тимочко презентувала присутнім останню редакцію проєкту Національного плану відновлення у галузі екологічної безпеки, який напрацювали провідні національні та міжнародні експерти у складі відповідної робочої групи.

💬Руслан Гречаник: «План відновлення передбачає системний підхід до імплементації принципів “зеленого відновлення”. Його реалізація планується шляхом впровадження 9 реформ за 5 напрямами. Для цього туди закладені 53 проєкти з охорони довкілля, на які, за попередніми оцінками, необхідно інвестувати близько 25,5 млрд євро».

Тетяна Тимочко розповіла, що на останньому етапі обговорення розділу «Екологічна безпека» до нього було отримано понад 170 коментарів, у тому числі – від міжнародних партнерів.

За результатами їх розгляду:
🔄оновлені дані щодо впливу війни на сектор та додані базові дані;
🔄уточнені формулювання та терміни розділу «Екологічна безпека»;
🔄оновлені якісні цільові показники для досягнення цілей;
🔄уточнені оперативні цілі кліматичної, водної політики та розвитку природоохоронних територій;
🔄встановлені нові очікувані результати щодо збільшення площ природоохоронних територій - до 30% тощо.

💬 Тетяна Тимочко: «З початку обговорення Плану відновлення ми отримали величезну кількість пропозицій. Загалом близько 400. Усі вони були узагальнені в окремому розділі. На останньому з обговорень до робочої групи надійшло близько 170 коментарів, які в основному стосувалися крос-секторальних питань «зеленого відновлення» щодо енергетичної безпеки, аграрної політики, будівництва, містобудування, модернізації міст та регіонів, відновлення та розвитку інфраструктури, розвитку військово-промислового комплексу тощо. Усі вони були опрацьовані та більшість з них відображені у проєкті плану. Коментарі надходять і досі, тож ми плануємо чергове засідання робочої групи для їх розгляду».

​​📲Які нові цифрові послуги з'являться на ЕкоСистемі у 2023 році

Про це заступник Міністра, який опікується питаннями цифровізації у Міндовкілля, Сергій Власенко та директор Департаменту цифрової трансформації та електронних публічних послуг Міндовкілля Євгенія Попович розповіли на онлайн презентації «Енциклопедії Екорішень» у чат-боті від ЕкоРубрики. На «Енциклопедії Екорішень» зібрано понад 200 інструкцій з втілення екологічних рішень: від сортування та висадки дерев до відновлення озер та рекультивації сміттєзвалищ.

За словами Сергія Власенка, Міндовкілля завжди підтримує ефективні цифрові рішення, які полегшують та покращують життя українців. Адже для нас важливо, аби взаємодія держави з бізнесом та громадськістю була простою, легкою та зрозумілою. Саме тому цифровізація була та залишається одним з найважливіших пріоритетів роботи міністерства.

Масштабна діджиталізація сфери захисту довкілля за ініціативи Міністра Руслан Стрілець, стартувала ще у 2021 році. Сьогодні Єдина екологічна платформа “ЕкоСистема” активно розвивається та поповнюється новими продуктами.

Серед основних цифрових здобутків Міндовкілля у 2022 році:
➖5 послуг у форматі «peopless»
➖Запуск вебресурсу ЕкоЗагроза
➖Запуск онлайн-магазину ДроваЄ
➖Запуск е-кабінету надрокористувача

Лише за січень 2023 року через ЕкоСистему бізнес отримав близько 900 адмінпослуг. Загалом маємо:
➖717 поданих декларацій про відходи;
➖108 отриманих довідок щодо величин фонових концентрацій;
➖35 отриманих висновків про транскордонне перевезення відходів Зеленого переліку.

За час роботи застосунку Міндовкілля «ЕкоЗагроза» його відвідали майже 280 000 користувачів, а додаток завантажили 7638 разів.

Нагадаємо, що за допомогою цього застосунку кожен житель України у режимі реального часу може отримувати достовірну інформацію про стан повітря, води, радіаційний фон тощо та повідомляти про екологічні злочини рф. Крім того, наразі у додатку проходить тестування нова послуга - сповіщення про початок повітряної тривоги у своєму регіоні.

Тож попри війну команда Міндовкілля продовжує реалізовувати амбітні плани з подальшої цифровізації захисту довкілля. Адже цифровізація – це перш за все прозорість, доступність та ефективність.

За словами Євгенії Попович, у 2023 році на #ЕкоСистемі плануємо запустити ще 12 онлайн послуг. Серед них – електронний кабінет підприємця, дозвіл на спеціальне водокористування, на викиди в атмосферне повітря, ліцензія на поводження з відходами вже за новими правилами.

​​У Києві в присутності Президента України Володимира Зеленського та Президента Республіки Австрія Александра Ван дер Беллена підписано низку документів про взаєморозуміння у сферах енергетики та захисту довкілля.

​​🇺🇦🇦🇹Україна та Австрія підписали меморандум про взаєморозуміння у довкіллєвій сфері

Сьогодні у Києві відбулася зустріч Президента України Володимира Зеленського та Президента Республіки Австрія Александра Ван дер Беллена, де вони обговорили перспективи подальшої співпраці між нашими державами.

У межах зустрічі двох Президентів України та Австрії Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець та Федеральна міністерка з питань захисту клімату, навколишнього середовища, енергетики, мобільності, інновацій та технологій Австрійської Республіки Леонора Гевесслер підписали Меморандум про взаєморозуміння у сфері навколишнього середовища. Це документ про поглиблення співпраці між нашими міністерствами в екологічній сфері з урахуванням викликів сьогодення, зокрема збройної агресії росії в Україні.

Головні напрямки співпраці:
✅ впровадження дієвих фінансових механізмів для підприємств, які мають бажання працювати за НДТМ;
✅ реалізація пілотних проєктів зі створення системи спостережень за станом атмосферного повітря;
✅ створення регіональних центрів порятунку та реабілітації диких тварин, що постраждали від війни;
✅ розвиток нормативно-правової бази щодо утримання і розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах;
✅ у цілому обмін досвідом щодо імплементації європейських директив у сфері навколишнього середовища.

💬Руслан Стрілець: “Вступ України до Євросоюзу неможливий без імплементації нашого законодавства до європейських норм. Важливо не тільки затвердити ті чи інші ініціативи, але й зробити їх життєздатними в українських реаліях. Меморандум означає готовність Австрії поділитися з нами досвідом імплементації директив ЄС на шляху євроінтеграції України. Дякую Австрії та особисто пані Леонорі Гевесслер за підтримку України та за те, що наш діалог щодо спільних ініціатив під час СОР15 у Монреалі продовжився у Києві. Сподіваюся, наша співпраця буде плідною для обох країн”.

💬За словами Руслана Стрільця, сьогодні Міндовкілля спільно з партнерами реформує систему управління відходами, сферу запобігання промисловому забрудненню, модернізує систему моніторингу довкілля тощо. Виконання Угоди про Асоціацію з ЄС у сфері захисту довкілля вже становить 70% і Україна зацікавлена враховувати найкращі європейські практики під час повоєнної відбудови. Для цього необхідний тісний зв’язок із нашими європейськими партнерами.

​​🚫 Заборона одноразових пластикових виробів в Україні: доопрацьований законопроєкт рекомендований до першого читання

Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування розглянув доопрацьований законопроєкт № 6077 «Про заходи щодо запобігання та зменшення негативного впливу пластикових виробів на навколишнє середовище”. Міндовкілля брало активну участь у розробці та подальшому доопрацюванні цього документа.

💬 “Україні важливо й надалі слідувати сучасними європейськими тенденціями та імплементувати положення Директиви ЄС 2019/904 про скорочення впливу деяких пластикових виробів на навколишнє середовище. Країни ЄС вже встановили заборони на обіг такої продукції на своїй території. Крім того, наразі триває розробка глобальної конвенції світового масштабу, тож цим шляхом буде йти не лише європейський континент. І Україна також бере участь в розробці такої конвенції”, - зазначив заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Євгеній Федоренко.

Ще до війни, у червні 2021 року, Президент України Володимир Зеленський підписав Закон “Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України”. Наразі наша країна має зробити наступні кроки.

Доопрацьований законопроєкт «Про заходи щодо запобігання та зменшення негативного впливу пластикових виробів на навколишнє середовище” встановлює:

1️⃣ заборону на обіг та розповсюдження одноразових пластикових виробів, таких як ватні палички, соломинки, одноразовий посуд, харчові контейнери, а також контейнери та ємності для напоїв з пінополістиролу тощо. Заборона стосуватиметься і всіх виробів з оксорозкладного пластику. Серед виключень, на які поки що не поширюватимуться обмеження через відсутність альтернатив, - контейнери з біорозкладного пластику та стакани з целюлози з полімерним покриттям, або так звані “паперові” стакани.

Важливо, що йдеться саме про заборону розповсюдження та обігу таких виробів на території України. Однак їх виробництво для експорту буде дозволене. Тож український бізнес не буде позбавлений можливості й надалі працювати;

2️⃣ обов'язкове європейське маркування для одноразових виробів, що містять пластик, але поки що не можуть потрапити під обмеження. Це стосується, наприклад, вологих серветок, тютюнових виробів з фільтрами тощо. Таке маркування інформуватиме споживача про наявність пластику у продукції, його вплив на довкілля, а також про екологічно безпечні способи поводження з відходами;

3️⃣ інструменти стимулювання споживачів переходити на багаторазові альтернативи. Наприклад, шляхом зобов'язання об’єктів роздрібної торгівлі та закладів харчування надавати знижку не менше 10%, якщо споживач бере продукти харчування чи напої у свою багаторазову тару;

4️⃣ підтримку для підприємств, які переорієнтовуватимуть діяльність на виробництво екологічних багаторазових альтернатив, зокрема у рамках державної програми “Доступні кредити 5-7-9%”;

5️⃣ механізми контролю за дотриманням закону;

6️⃣ відповідальність за порушення вимог;

7️⃣ період для адаптації бізнесу до нових правил.

На своєму засіданні #ЕкоКомітет схвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроєкт за основу у першому читанні. Тож очікуємо на його розгляд у парламенті та якнайшвидше практичне втілення змін, які наближають нашу країну до ЄС.

​​🌱💧Сьогодні відзначається Всесвітній день водно-болотних угідь

Болота, заплавні луки, ліси, плавні та мілководні водойми – життєво необхідні для накопичення, очищення та постачання прісної води для потреб людства і довкілля.

Сьогодні в умовах широкомасштабної війни, яку розпочала росія в Україні, надзвичайно актуальним постало питання їх збереження.

За майже рік війни, вона торкнулась 513 територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Це 20% від площі всіх природно-заповідних територій України. В окупації наразі знаходиться 10 національних природних парків та 8 заповідників.

Через це під загрозою знищення в Україні опинились 16 водно-болотних угідь міжнародного значення площею близько 600 тис. га, 160 територій Смарагдової мережі загальною площею 2,9 млн га та 2 біосферні заповідники.

Збереження водно-болотних угідь - це не тільки очищення та постачання прісної води, а й природний захист, що допомагає у протидії зміні клімату та її наслідкам. Кожен гектар водно-болотних угідь поглинає до 14,2 млн літрів паводкової води та допомагає зменшити масштаби повеней. Вони також стримують та послаблюють посухи. В межах торфовищ зберігається ~30% наземного вуглецю. А це у 2 рази більше, ніж у всіх лісах світу.

На жаль, бойові дії продовжують завдавати колосальної шкоди екосистемам. Порахувати всі збитки ми зможемо тільки після закінчення війни, а наразі моторошно навіть уявити всі наслідки перебування на нашій території окупантів.

❕Для майбутнього людства та планети ми маємо усвідомити важливість припинення руйнування водно-болотних угідь. Маємо вже зараз почати відновлювати водно-болотні екосистеми, берегти джерела прісної води та збалансовано їх використовувати.

​​🇺🇦🇪🇺Руслан Стрілець: Україна впроваджує зелений курс навіть під час російської агресії

Ця теза була наскрізною на спільному історичному засіданні Кабінету Міністрів України та Колегії Європейської комісії у Києві. Про сталий розвиток говорили наші європейські партнери, Президент України Володимир Зеленський, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та всі, хто працює над концепцією повоєнного відновлення України.

У ході засідання Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець розповів про співпрацю з ЄС, впровадження зеленої угоди та євроінтеграцію довкіллєвої сфери.

▪️Руслан Стрілець: “Зелений курс – це не лише про екологічну політику, а й про абсолютно всі сфери життя. Ми високо цінуємо надання Україні статусу кандидата у члени ЄС та те, що це носить не лише символічний характер. Наша співпраця суттєво розширилася”.

▪️Руслан Стрілець акцентував на важливості створення Глобальної платформи для оцінки збитків довкіллю та клімату від військових дій, ініціатива щодо якої була проголошена Президентом України Володимиром Зеленським на Кліматичній конференції COP27. Він зауважив, що Україна очікує на підтримку з боку ЄС у створенні спільної платформи.

▪️“Міндовкілля активізувало роботу над ключовими реформами у природоохоронній галузі в межах Угоди про асоціацію з ЄС. У 2022 році схвалено ряд реформаторських законів та нормативних актів”, - розповів Міністр.

▪️Міністр нагадав, що у грудні 2022 року під час COP15 спільно з Єврокомісаром з питань довкілля, океанів та рибальства Віргініюсом Сінкевічюсом та міністрами екології Молдови і Румунії були досягнуті домовленості про початок співпраці щодо сталого управління річковим басейном Дунаю.

▪️Крім того, у 2022 році, завдяки підтримці Єврокомісара Віргініюса Сінкевічюса, Україна приєдналася до програми LIFE. Це дозволяє нам подавати заявки на участь у довкіллєвих проєктах на умовах співфінансування за кошти ЄС.

▪️Руслан Стрілець подякував ЄС за безпрецедентну підтримку України під час повномасштабної агресії рф. Зокрема, за надання Україні статусу кандидата до ЄС.

▪️“Ці євроінтеграційні дні у Києві є особливими не тільки через візити важливих гостей. У 2023 році минає 10 років від початку Євромайдану. Через 3 тижні минає рівно рік від початку повномасштабного вторгнення. Українці не просто відчувають себе європейцями, а й борються за своє європейське майбутнє зі зброєю в руках”, - наголосив Міністр.

​​🇺🇦🇪🇺Потенціал України у сфері критичних копалин важливий для “зеленого” переходу всієї Європи, - Руслан Стрілець

У Києві вперше відбулось спільне засідання Кабінету Міністрів України та Колегії Європейської комісії, в ході якого Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець розповів про важливість України для впровадження “зелених” технологій у Європі.

Він повідомив, що Україна має родовища 21 з 30 важливих для ЄС копалин – літій, графіт, кобальт, цинк тощо. Перемога України у війні з окупантами важлива для сировинної безпеки всього континенту. На території нашої країни, яка займає площу лише 0,4% суші, міститься 5% копалин усього світу. Сьогодні окуповано понад 2 тис. родовищ корисних копалин, вартість яких сягає понад 12 трлн доларів.

“Міндовкілля послідовно продовжує роботу, яку започаткували Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль та Віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович ще в 2021 році, уклавши Меморандум про стратегічне партнерство щодо сировинних ресурсів. Попри активні бойові дії, Україна продовжує розвивати правове поле для інвестицій, поглиблювати співпрацю з партнерами та виконувати міжнародні зобов’язання для досягнення цілей сталого розвитку. російська збройна агресія не стала на заваді прогресу у наших взаєминах”, - зазначив *Руслан Стрілець*.

Серед результатів співпраці України та Європи:

🔸 Українсько-європейська робоча група напрацювала зміни до Дорожньої карти на 2023-2024 роки. Очікується на її підписання.

🔸 Між Геологічною службою України та ЄБРР укладено Меморандум про співпрацю, який допоможе модернізувати систему поводження та управління геоінформацією. Йдеться про розвиток Національного геологічного вебпорталу та оцифрування геологічних звітів. Розраховуємо у найближчий час отримати фінальне позитивне рішення ЄБРР щодо надання коштів для цих цілей.

🔸 Уряд України спільно з Європейською Комісією вперше провів бізнес-форум, на якому українські компанії презентували портфоліо щодо розробки та видобування літію, графіту, рідкоземельних елементів та цинку. Мета – залучити інвесторів та кредитні кошти європейських фінансових інституцій. Ми очікуємо, що українські проєкти будуть визначені як стратегічні для Європи в цілому.

За словами Міністра, важливим етапом має стати інтеграція України до проєкту Європейської Стратегії розвитку мінерально-сировинної бази до 2030 року.

“Рішення Єврокомісії очікуємо у наступному кварталі. Ми поділяємо спільні цінності та стратегічні цілі ЄС, зокрема і щодо видобування критичних сировинних ресурсів. Дякую нашим друзям та партнерам із Європейської комісії за безпрецедентну підтримку України. Дякую особисто пану Марошу Шефчовичу за допомогу в розбудові новітньої України”, - підкреслив Руслан Стрілець.

​​🌳🚐 НПП “Святі Гори” на Донеччині отримав автомобіль та генератори від Литви

Нацпарк “Святі гори” у Донецькій області, який постраждав внаслідок окупації рф, отримав гуманітарну допомогу від литовців: автомобіль Volkswagen LT-350, генератори та електроінструменти. Передача допомоги відбулася на території Яворівського нацпарку.

Як зазначив директор Департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Едуард Арустамян, допомога була передана в рамках співпраці між Міндовкіллям та Міністерством навколишнього середовища Литви.

За час співпраці з Міністерством навколишнього середовища Литви, Міндовкілля отримало більше 30-ти позашляховиків, три човни та десятки одиниць іншого обладнання для природоохоронних установ. Також литовці допомагають пожежною технікою та спецодягом для ДП “Ліси України”.

Міндовкілля надзвичайно високо цінує надану литовськими колегами допомогу. Особливо для таких нацпарків як “Святі Гори”, що знаходився під окупацією та зазнав значних руйнувань. На відновлення парку треба багато часу. Але за підтримки наших литовських колег цей час значно скоротиться.

Щиро вдячні нашим литовським друзям за допомогу в такі складні часи для наших установ!

💡Зібрані від українців лампи розжарювання потраплять на вторинну переробку, а не будуть викинуті на смітник

Завдяки підтримці Євросоюзу цього тижня стартувала програма обміну старих ламп розжарювання на енергоощадні LED-лампи. Як повідомив Прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль, за перші три дні у відділеннях Укрпошти українці вже обміняли понад 750 тис. ламп.

Куди діватимуть зібрані лампи розжарювання розповів у телемарафоні #ЄдиніНовини Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.

У ефірі також говорили про відмову України від виробів з одноразового пластику, організацію переробки інших видів відходів, наприклад батарейок та упаковки, а також про масштабну євроінтеграційну реформу системи управління відходами, яка вже запущена в нашій країні.