​​Маєш шанс допомогти довкіллю 🌱

Потрібен лише телефон і 5 хвилин часу.
📲 У чат-ботах U-Report Ukraine тебе чекає опитування від Міндовкілля та проєкту APENA 3

Важлива твоя думка про використання пластикових пакетів та одноразового посуду.

♻️ Відповіді буде використано під час планування та реалізації інформаційних кампаній, а також для втілення реформ, спрямованих на обмеження обігу пластику на території України.

Посилання на чат-боти:
💛 Messenger: http://m.me/ureportukraine
💛 Telegram-бот: http://t.me/ureportukrainebot
💛 Viber-бот: https://chats.viber.com/ureportukraine

Сьогодні в Києві справжній друг України і захисниця вільної Європи – Премʼєр-міністр Фінляндії Санна Марін.

Дякую за візит, наші дружні, партнерські стосунки і потужну підтримку Фінляндії!

——

A true friend of Ukraine and a defender of a free Europe, Prime Minister of Finland Sanna Marin is in Kyiv today.

Thank you for your visit, our cordial partnership and strong support of Finland!

​​Перший заступник Міністра Руслан Гречаник взяв участь у виїзному засіданні парламентського Комітету з питань екологічної політики та природокористування на Харківщині

Руслан Гречаник спільно з головою профільного комітету Олег Бондаренко та членами Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування обговорив шкоду довкіллю Харківщини через російську військову агресію.

З початку повномасштабного вторгнення і до сьогодні Харківська область постійно перебуває під ворожими обстрілами російської армії. Через дії окупантів довкіллю Харківщини вже завдано шкоди на майже 346 млрд гривень. Матеріальна шкода знищення природно-заповідного фонду, забруднення водних ресурсів та загибелі тварин – майже 4 млрд гривень.

Через обстріли окупантів та руйнування Оскільського водосховища під загрозою опинилось забезпечення Донбасу прісною водою. Руйнування гідроспоруди завдало непоправної шкоди регіональному ландшафтному парку «Червонооскільський». Українські екологи визнали знищення водосховища однією з найбільших змін у довкіллі, що сталася через російсько-українську війну.

Нещодавно було завершено розмінування гідроспоруди, а розбір завалів продовжується досі. Триває робота з пошуку ресурсів для відновлення водосховища. Для цього Харківська ОВА за підтримки Міндовкілля подала заявку на участь у програмі ЄС LIFE щодо проєкту по створенню мобільної лабораторії державного моніторингу в Харківській області.

Також члени виїзного засідання оглянули один з районів Харкова, де більшість споруд і будівель зазнали руйнувань через обстріли та бомбардування. Загалом у місті пошкоджено 6 116 будівель і споруд. Обговорили проблему поводження з відходами руйнації та будівництво нових мікрорайонів.

Учасники робочої поїздки також відвідали територію регіонального ландшафтного парку “Фельдман Екопарк”, який перебував під постійними обстрілами з першого дня повномасштабного вторгнення, допоки росіян не було відкинуто до державного кордону.

💬“На жаль, інфраструктура парку практично повністю знищена: зруйновані об’єкти нерухомого майна та вольєри тварин, знищена велика кількість об’єктів рослинного світу. На території парку залишилась велика кількість вибухонебезпечних предметів, тому він потребує повного розмінування. Лише після цього можливе його відновлення”, - підкреслив Руслан Гречаник.

​​🇺🇦🇫🇮 Україна та Фінляндія співпрацюватимуть у сфері розвитку моніторингу довкілля та екологічного будівництва

Про це у рамках візиту делегації Прем’єр-міністерки Фінляндії Санни Марін в Україну домовилися Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець і Міністерка навколишнього середовища та зміни клімату Фінляндії Марія Огісало.

Міністр Руслан Стрілець та Міністерка Марія Огісало юридично закріпили домовленості спільним меморандумом та обговорили конкретні проєкти допомоги Україні. Зокрема, йдеться про фінський досвід у сфері моніторингу довкілля.

💬«Сподіваюсь, що найближчим часом Україна отримає від Фінляндії важливе обладнання не лише для моніторингу атмосферного повітря, а і якості води. Це дозволить забезпечити контроль якості води на деокупованих територіях», - зазначив Руслан Стрілець.

🏡Також вони обговорили ініціативу щодо передачі фінських технологій створення житла, які можуть не лише значно здешевити будівництво таких об’єктів як школи, дитячі садочки та дитячі будинки сімейного типу, а й зробити їх більш екологічними. Україна та Фінляндія вже працюють над запуском пілотного проєкту із будівництва за такими технологіями.

❗️У нацпарку «Гуцульщина» затримали порушників, які незаконно рубали дерева

Це стало можливим завдяки спільній роботі Міндовкілля, фахівців нацпарку «Гуцульщина», правоохоронних органів, народних депутатів України й ЗМІ.

Упродовж тривалого часу посадовці ДП «Кутське лісове господарство» порушували природоохоронне законодавство, незаконно проводили рубки на землях нацпарку. На території парку було зрубано дерев на понад 2,2 млн гривень.

Учасникам злочинної групи вже повідомлено про підозру у незаконній порубці лісу на території природно-заповідного фонду та зловживанні службовим становищем. Наразі слідство триває.

Міндовкілля приділяє багато уваги системній співпраці з правоохоронними органами для притягнення до відповідальності порушників природоохоронного законодавства.

​​⚡️ Антикорупційна діяльність на 2023-2025 роки: які інструменти будуть застосовані у довкіллєвій сфері

Днями Кабінет Міністрів України затвердив Державну антикорупційну програму на 2023—2025 роки https://cutt.ly/k84IlXe З понад 1700 заходів, передбачених для зменшення корупції та забезпечення доброчесності, близько 40 належать до сфери захисту довкілля.

🔺Наприклад, серед антикорупційних інструментів - продовження оцифровування та оприлюднення актуальної інформації про природні ресурси; оприлюднення відкритих даних під час воєнного стану; оновлення відповідних довкіллєвих реєстрів. А ще створення нових та розвиток чинних ІТ-систем та інтеграція їх до “ЕкоСистеми” для переведення в онлайн всіх послуг у сфері захисту довкілля.

🔺 Серед антикорупційних заходів і продовження національної інвентаризації лісів, здійснення щорічного моніторингу ефективності функціонування єдиної державної системи електронного обліку деревини у всіх постійних лісокористувачів, моніторинг та систематизація даних щодо реалізації 100 відсотків необробленої деревини на аукціонах тощо.

ℹ️ Міндовкілля протягом останніх років цілеспрямовано впроваджувало антикорупційні заходи, які у тому числі були пов'язані з цифровізацією та дерегуляцією. Зокрема, у 2021 році Міністерство запустило Єдину державну екологічну платформу “ЕкоСистема” та продовжує переводити послуги в онлайн, що також є частиною Державної антикорупційної програми Уряду.

Як результат, сьогодні, щоб отримати послуги з транскордонного перевезення відходів, довідку щодо визначення величин фонових концентрацій, стати на державний облік, здійснювати діяльність у сфері управління небезпечними відходами, парниковими газами, у сфері надро - та водокористування, українці дедалі частіше використовують свої гаджети.

📈 ЕкоСистемою вже користується майже 13000 українців. За цей час вони отримали майже 5000 послуг онлайн, частину з яких - взагалі без участі державного службовця.

Крім того, у поточному році Уряд розпочав роботу над створенням “Вільного регуляторного середовища”. Україна поставила за мету за десять років зробити стрибок від перехідної економіки до економіки, що розвивається. І дерегуляція – один з кроків до цієї мети.

Згідно з висновками Міжвідомчої робочої групи, 40,7% наявних довкіллєвих послуг у сфері захисту довкілля мають надаватися у цифровому форматі. З них 22% вже фактично реалізовано або перебувають на стадії завершення цифровізації. Ще майже 45% - потрібно скасувати через застарілість та неефективність. Це ті погодження та дозвільні документи, які фактично не працюють. Чверть з них дублюють оцінку впливу на довкілля. На отримання деяких, з моменту їх впровадження, жодного разу не надходило запитів від підприємців.

💬 “Нульова толерантність до корупції, усунення будь-яких корупційних ризиків та побудова трикутника взаємодії держава - громадськість - бізнес - це те, що працює у Європі. І це те, що має впроваджувати Україна, яка сьогодні прямує євроінтеграційним шляхом. У сфері захисту довкілля нам важливо побудувати таку систему, за якої Україна ефективно дбатиме про свої природні ресурси, ідучи шляхом сталого розвитку та швидкої післявоєнної відбудови. Лише так зможемо підвищити рівень довіри громадян до влади, показати реальні результати та зміни своїм європейським партнерам”, - зазначив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.

📝 План пріоритетних дій Уряду на 2023 рік містить такі основні напрямки:

📍 Безпека та оборона
📍 Інтеграція в ЄС та НАТО
📍 Енергетична безпека
📍 Відбудова країни
📍 Макрофінансова стабільність та підтримка бізнесу
📍 Ветеранська політика
📍 Безпечна, доступна та якісна освіта
📍 Продовження децентралізації та регіональний розвиток
📍 Підтримка громадян, які опинились у складних обставинах
📍 Ефективне державне управління
📍 Наука та інновації для розвитку
📍 Здорова нація
📍 Санкційна політика та верховенство права
📍 Захист довкілля

За всіма пунктами ставимо перед собою амбітні та складні завдання. Кожен міністр буде нести особисту відповідальність за виконання проєктів та реформ, передбачених для його відомства.

​​🚫 Обмеження обігу виробів з одноразового пластику: чи на часі нововведення та яке значення вони мають для України

Положення доопрацьованого законопроєкту № 6077-д «Про заходи щодо запобігання та зменшення негативного впливу пластикових виробів на навколишнє середовище” обговорювали сьогодні під час онлайн зустрічі, організованої Міндовкіллям із представниками громадськості.

💬 “Вже найближчим часом Уряд і міністерства розпочнуть проводити повний селфі скринінг національного законодавства на відповідність європейським нормам та директивам. Спектр роботи не обмежується лише нормативними актами, окресленими Угодою про Асоціацію з ЄС. Аналізуватиметься все діюче у Європі правове поле для імплементації його в українське. Бо сьогодні готовність України стати повноправним членом ЄС оцінюють саме за такими критеріями. Тож нам важливо, ідучи європейським шляхом, впровадити всі кращі європейські практики у боротьбі за чисте довкілля”, - зазначив заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Євгеній Федоренко.

Радник Міністра, голова ГО “Всеукраїнська екологічна ліга” Тетяна Тимочко зауважила, що у Міндовкіллі вже проведена величезна внутрішня робота щодо аналізу всіх європейських директив, які стосуються питань захисту довкілля та імплементація яких передбачена Угодою про Асоціацію. Визначено конкретні кроки по впровадженню кожної із них. Адже від результату залежать темпи наближення України до ЄС.

За словами голови Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка, законопроєкт “Про заходи щодо запобігання та зменшення негативного впливу пластикових виробів на навколишнє середовище” був розроблений народними депутатами ще до початку широкомасштабного вторгнення рф в Україну. Після початку війни, спільно із фахівцями Міндовкілля документ доопрацювали, адаптуючи його до нових реалій, в яких живе країна. Водночас головна ціль законопроєкта - імплементувати положення Директиви ЄС 2019/904 про скорочення впливу деяких пластикових виробів на навколишнє середовище.

📌 Нагадаємо, законопроєкт № 6077-д має заборонити в Україні обіг та розповсюдження одноразових пластикових виробів, таких як ватні палички, соломинки, одноразовий посуд, харчові контейнери та контейнери з пінополістиролу тощо. Це необхідно для того, щоб зменшити негативний вплив пластику на довкілля.

📈 За останні 50 років виробництво пластику у світі зросло у 20 разів. До 2035 року воно має збільшитися ще вдвічі. Лише у 2019 році у світі було викинули 130 мільйонів тонн одноразового пластику.

📈 У 2020 році фахівці з Арізонського державного університету створили технологію, за допомогою якої вперше виявлено частки мікро- і нанопластику в органах людини. У кожному із 47 зразків людських органів були виявлені частинки пластику.

📈 У 2022 році вчені з Амстердамського вільного університету виявили частки пластику у кровотоку людини. Середня концентрація пластику в крові становила 1,6 мкг на мілілітр. Це приблизно 1 чайна ложка пластику на кожні 1 000 літрів крові.

​​Руслан Стрілець: Розраховуємо на експертну підтримку ЮНЕП в удосконаленні довкіллєвого законодавства та верифікації методологій з оцінки збитків довкіллю.

Міністр Руслан Стрілець та виконавча директорка UN Environment Programme Інгер Андерсен обговорили питання подальшої співпраці та нові довкіллєві проєкти.

Міністр подякував пані Інгер за підтримку ЮНЕП у проведенні попереднього дослідження екологічної ситуації в Україні та аналізу впливу бойових дій на довкілля.

Домовилися про експертну підтримку України з боку ЮНЕП у верифікації на міжнародному рівні українських методик з оцінки впливу військових дій на довкілля. Це дозволить передати зібрані на їх основі дані у міжнародні суди.

За словами пані Інгер, ЮНЕП радо поділиться своїм досвідом у рамках співпраці з Україною. Адже ця організація володіє цінними напрацюваннями оцінки впливу військових дій на довкілля у конфліктах на Балканах, у Сирії, в Іраку, Судані та багатьох інших регіонах.