​​Маєш шанс допомогти довкіллю 🌱

Потрібен лише телефон і 5 хвилин часу.
📲 У чат-ботах U-Report Ukraine тебе чекає опитування від Міндовкілля та проєкту APENA 3

Важлива твоя думка про використання пластикових пакетів та одноразового посуду.

♻️ Відповіді буде використано під час планування та реалізації інформаційних кампаній, а також для втілення реформ, спрямованих на обмеження обігу пластику на території України.

Посилання на чат-боти:
💛 Messenger: http://m.me/ureportukraine
💛 Telegram-бот: http://t.me/ureportukrainebot
💛 Viber-бот: https://chats.viber.com/ureportukraine

Сьогодні в Києві справжній друг України і захисниця вільної Європи – Премʼєр-міністр Фінляндії Санна Марін.

Дякую за візит, наші дружні, партнерські стосунки і потужну підтримку Фінляндії!

——

A true friend of Ukraine and a defender of a free Europe, Prime Minister of Finland Sanna Marin is in Kyiv today.

Thank you for your visit, our cordial partnership and strong support of Finland!

​​Перший заступник Міністра Руслан Гречаник взяв участь у виїзному засіданні парламентського Комітету з питань екологічної політики та природокористування на Харківщині

Руслан Гречаник спільно з головою профільного комітету Олег Бондаренко та членами Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування обговорив шкоду довкіллю Харківщини через російську військову агресію.

З початку повномасштабного вторгнення і до сьогодні Харківська область постійно перебуває під ворожими обстрілами російської армії. Через дії окупантів довкіллю Харківщини вже завдано шкоди на майже 346 млрд гривень. Матеріальна шкода знищення природно-заповідного фонду, забруднення водних ресурсів та загибелі тварин – майже 4 млрд гривень.

Через обстріли окупантів та руйнування Оскільського водосховища під загрозою опинилось забезпечення Донбасу прісною водою. Руйнування гідроспоруди завдало непоправної шкоди регіональному ландшафтному парку «Червонооскільський». Українські екологи визнали знищення водосховища однією з найбільших змін у довкіллі, що сталася через російсько-українську війну.

Нещодавно було завершено розмінування гідроспоруди, а розбір завалів продовжується досі. Триває робота з пошуку ресурсів для відновлення водосховища. Для цього Харківська ОВА за підтримки Міндовкілля подала заявку на участь у програмі ЄС LIFE щодо проєкту по створенню мобільної лабораторії державного моніторингу в Харківській області.

Також члени виїзного засідання оглянули один з районів Харкова, де більшість споруд і будівель зазнали руйнувань через обстріли та бомбардування. Загалом у місті пошкоджено 6 116 будівель і споруд. Обговорили проблему поводження з відходами руйнації та будівництво нових мікрорайонів.

Учасники робочої поїздки також відвідали територію регіонального ландшафтного парку “Фельдман Екопарк”, який перебував під постійними обстрілами з першого дня повномасштабного вторгнення, допоки росіян не було відкинуто до державного кордону.

💬“На жаль, інфраструктура парку практично повністю знищена: зруйновані об’єкти нерухомого майна та вольєри тварин, знищена велика кількість об’єктів рослинного світу. На території парку залишилась велика кількість вибухонебезпечних предметів, тому він потребує повного розмінування. Лише після цього можливе його відновлення”, - підкреслив Руслан Гречаник.

​​🇺🇦🇫🇮 Україна та Фінляндія співпрацюватимуть у сфері розвитку моніторингу довкілля та екологічного будівництва

Про це у рамках візиту делегації Прем’єр-міністерки Фінляндії Санни Марін в Україну домовилися Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець і Міністерка навколишнього середовища та зміни клімату Фінляндії Марія Огісало.

Міністр Руслан Стрілець та Міністерка Марія Огісало юридично закріпили домовленості спільним меморандумом та обговорили конкретні проєкти допомоги Україні. Зокрема, йдеться про фінський досвід у сфері моніторингу довкілля.

💬«Сподіваюсь, що найближчим часом Україна отримає від Фінляндії важливе обладнання не лише для моніторингу атмосферного повітря, а і якості води. Це дозволить забезпечити контроль якості води на деокупованих територіях», - зазначив Руслан Стрілець.

🏡Також вони обговорили ініціативу щодо передачі фінських технологій створення житла, які можуть не лише значно здешевити будівництво таких об’єктів як школи, дитячі садочки та дитячі будинки сімейного типу, а й зробити їх більш екологічними. Україна та Фінляндія вже працюють над запуском пілотного проєкту із будівництва за такими технологіями.

❗️У нацпарку «Гуцульщина» затримали порушників, які незаконно рубали дерева

Це стало можливим завдяки спільній роботі Міндовкілля, фахівців нацпарку «Гуцульщина», правоохоронних органів, народних депутатів України й ЗМІ.

Упродовж тривалого часу посадовці ДП «Кутське лісове господарство» порушували природоохоронне законодавство, незаконно проводили рубки на землях нацпарку. На території парку було зрубано дерев на понад 2,2 млн гривень.

Учасникам злочинної групи вже повідомлено про підозру у незаконній порубці лісу на території природно-заповідного фонду та зловживанні службовим становищем. Наразі слідство триває.

Міндовкілля приділяє багато уваги системній співпраці з правоохоронними органами для притягнення до відповідальності порушників природоохоронного законодавства.

​​⚡️ Антикорупційна діяльність на 2023-2025 роки: які інструменти будуть застосовані у довкіллєвій сфері

Днями Кабінет Міністрів України затвердив Державну антикорупційну програму на 2023—2025 роки https://cutt.ly/k84IlXe З понад 1700 заходів, передбачених для зменшення корупції та забезпечення доброчесності, близько 40 належать до сфери захисту довкілля.

🔺Наприклад, серед антикорупційних інструментів - продовження оцифровування та оприлюднення актуальної інформації про природні ресурси; оприлюднення відкритих даних під час воєнного стану; оновлення відповідних довкіллєвих реєстрів. А ще створення нових та розвиток чинних ІТ-систем та інтеграція їх до “ЕкоСистеми” для переведення в онлайн всіх послуг у сфері захисту довкілля.

🔺 Серед антикорупційних заходів і продовження національної інвентаризації лісів, здійснення щорічного моніторингу ефективності функціонування єдиної державної системи електронного обліку деревини у всіх постійних лісокористувачів, моніторинг та систематизація даних щодо реалізації 100 відсотків необробленої деревини на аукціонах тощо.

ℹ️ Міндовкілля протягом останніх років цілеспрямовано впроваджувало антикорупційні заходи, які у тому числі були пов'язані з цифровізацією та дерегуляцією. Зокрема, у 2021 році Міністерство запустило Єдину державну екологічну платформу “ЕкоСистема” та продовжує переводити послуги в онлайн, що також є частиною Державної антикорупційної програми Уряду.

Як результат, сьогодні, щоб отримати послуги з транскордонного перевезення відходів, довідку щодо визначення величин фонових концентрацій, стати на державний облік, здійснювати діяльність у сфері управління небезпечними відходами, парниковими газами, у сфері надро - та водокористування, українці дедалі частіше використовують свої гаджети.

📈 ЕкоСистемою вже користується майже 13000 українців. За цей час вони отримали майже 5000 послуг онлайн, частину з яких - взагалі без участі державного службовця.

Крім того, у поточному році Уряд розпочав роботу над створенням “Вільного регуляторного середовища”. Україна поставила за мету за десять років зробити стрибок від перехідної економіки до економіки, що розвивається. І дерегуляція – один з кроків до цієї мети.

Згідно з висновками Міжвідомчої робочої групи, 40,7% наявних довкіллєвих послуг у сфері захисту довкілля мають надаватися у цифровому форматі. З них 22% вже фактично реалізовано або перебувають на стадії завершення цифровізації. Ще майже 45% - потрібно скасувати через застарілість та неефективність. Це ті погодження та дозвільні документи, які фактично не працюють. Чверть з них дублюють оцінку впливу на довкілля. На отримання деяких, з моменту їх впровадження, жодного разу не надходило запитів від підприємців.

💬 “Нульова толерантність до корупції, усунення будь-яких корупційних ризиків та побудова трикутника взаємодії держава - громадськість - бізнес - це те, що працює у Європі. І це те, що має впроваджувати Україна, яка сьогодні прямує євроінтеграційним шляхом. У сфері захисту довкілля нам важливо побудувати таку систему, за якої Україна ефективно дбатиме про свої природні ресурси, ідучи шляхом сталого розвитку та швидкої післявоєнної відбудови. Лише так зможемо підвищити рівень довіри громадян до влади, показати реальні результати та зміни своїм європейським партнерам”, - зазначив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.

📝 План пріоритетних дій Уряду на 2023 рік містить такі основні напрямки:

📍 Безпека та оборона
📍 Інтеграція в ЄС та НАТО
📍 Енергетична безпека
📍 Відбудова країни
📍 Макрофінансова стабільність та підтримка бізнесу
📍 Ветеранська політика
📍 Безпечна, доступна та якісна освіта
📍 Продовження децентралізації та регіональний розвиток
📍 Підтримка громадян, які опинились у складних обставинах
📍 Ефективне державне управління
📍 Наука та інновації для розвитку
📍 Здорова нація
📍 Санкційна політика та верховенство права
📍 Захист довкілля

За всіма пунктами ставимо перед собою амбітні та складні завдання. Кожен міністр буде нести особисту відповідальність за виконання проєктів та реформ, передбачених для його відомства.

​​🚫 Обмеження обігу виробів з одноразового пластику: чи на часі нововведення та яке значення вони мають для України

Положення доопрацьованого законопроєкту № 6077-д «Про заходи щодо запобігання та зменшення негативного впливу пластикових виробів на навколишнє середовище” обговорювали сьогодні під час онлайн зустрічі, організованої Міндовкіллям із представниками громадськості.

💬 “Вже найближчим часом Уряд і міністерства розпочнуть проводити повний селфі скринінг національного законодавства на відповідність європейським нормам та директивам. Спектр роботи не обмежується лише нормативними актами, окресленими Угодою про Асоціацію з ЄС. Аналізуватиметься все діюче у Європі правове поле для імплементації його в українське. Бо сьогодні готовність України стати повноправним членом ЄС оцінюють саме за такими критеріями. Тож нам важливо, ідучи європейським шляхом, впровадити всі кращі європейські практики у боротьбі за чисте довкілля”, - зазначив заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Євгеній Федоренко.

Радник Міністра, голова ГО “Всеукраїнська екологічна ліга” Тетяна Тимочко зауважила, що у Міндовкіллі вже проведена величезна внутрішня робота щодо аналізу всіх європейських директив, які стосуються питань захисту довкілля та імплементація яких передбачена Угодою про Асоціацію. Визначено конкретні кроки по впровадженню кожної із них. Адже від результату залежать темпи наближення України до ЄС.

За словами голови Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка, законопроєкт “Про заходи щодо запобігання та зменшення негативного впливу пластикових виробів на навколишнє середовище” був розроблений народними депутатами ще до початку широкомасштабного вторгнення рф в Україну. Після початку війни, спільно із фахівцями Міндовкілля документ доопрацювали, адаптуючи його до нових реалій, в яких живе країна. Водночас головна ціль законопроєкта - імплементувати положення Директиви ЄС 2019/904 про скорочення впливу деяких пластикових виробів на навколишнє середовище.

📌 Нагадаємо, законопроєкт № 6077-д має заборонити в Україні обіг та розповсюдження одноразових пластикових виробів, таких як ватні палички, соломинки, одноразовий посуд, харчові контейнери та контейнери з пінополістиролу тощо. Це необхідно для того, щоб зменшити негативний вплив пластику на довкілля.

📈 За останні 50 років виробництво пластику у світі зросло у 20 разів. До 2035 року воно має збільшитися ще вдвічі. Лише у 2019 році у світі було викинули 130 мільйонів тонн одноразового пластику.

📈 У 2020 році фахівці з Арізонського державного університету створили технологію, за допомогою якої вперше виявлено частки мікро- і нанопластику в органах людини. У кожному із 47 зразків людських органів були виявлені частинки пластику.

📈 У 2022 році вчені з Амстердамського вільного університету виявили частки пластику у кровотоку людини. Середня концентрація пластику в крові становила 1,6 мкг на мілілітр. Це приблизно 1 чайна ложка пластику на кожні 1 000 літрів крові.

​​Руслан Стрілець: Розраховуємо на експертну підтримку ЮНЕП в удосконаленні довкіллєвого законодавства та верифікації методологій з оцінки збитків довкіллю.

Міністр Руслан Стрілець та виконавча директорка UN Environment Programme Інгер Андерсен обговорили питання подальшої співпраці та нові довкіллєві проєкти.

Міністр подякував пані Інгер за підтримку ЮНЕП у проведенні попереднього дослідження екологічної ситуації в Україні та аналізу впливу бойових дій на довкілля.

Домовилися про експертну підтримку України з боку ЮНЕП у верифікації на міжнародному рівні українських методик з оцінки впливу військових дій на довкілля. Це дозволить передати зібрані на їх основі дані у міжнародні суди.

За словами пані Інгер, ЮНЕП радо поділиться своїм досвідом у рамках співпраці з Україною. Адже ця організація володіє цінними напрацюваннями оцінки впливу військових дій на довкілля у конфліктах на Балканах, у Сирії, в Іраку, Судані та багатьох інших регіонах.

📊 Розпочинаємо знайомство із результатами дослідження «Думки та погляди населення України щодо екологічних наслідків війни», проведеного КМІС у січні 2023 р. у межах регулярного Омнібусу на замовлення проєкту APENA 3, що фінансується European Union in Ukraine.

Війна накладає жахливі відбитки на стані українського довкілля. На прикладі вже звільнених територій бачимо, що жорстокість та байдужість окупантів призводить до руйнування цілих екосистем. На жаль, долати наслідки війни ми будемо ще багато років.

💭 Під час дослідження українців розпитали, які із загроз вони вважають найбільш критичними для країни. Серед найбільших проблем респонденти найчастіше називали мінування сільськогосподарських земель, радіаційне зараження та забруднення водних ресурсів

#ГероїНеВмирають, пам'ять про них залишається назавжди!

Рівно рік, як загинув інспектор Державної екологічної інспекції у Чернігівській області Віктор Зубок.

На початку широкомасштабного вторгнення рф в Україну він змінив своє службове посвідчення на військовий квиток та пішов захищати Чернігів від агресора.

15 березня 2022 року рідні та колеги втратили з Віктором зв'язок. У запеклих боях за місто обірвалося життя Героя.

Він захищав українське довкілля для наступних поколінь до 24 лютого 2022 року. Він сміливо пішов боронити рідну країну та наше майбутнє після вторгнення росії. Він віддав своє життя за кожного з нас, за вільну, незалежну і сильну Україну!

Вічна пам’ять та слава українському Герою!

Продовжуємо знайомити із результатами дослідження «Думки та погляди населення України щодо екологічних наслідків війни», проведеного КМІС у січні 2023 р. у межах регулярного Омнібусу на замовлення проєкту APENA 3, що фінансується European Union in Ukraine.

Сьогодні поговоримо про те, які екологічні наслідки війни є критичними особисто для респондентів. Адже руйнування будівель, мінування територій, забруднення повітря, води та грунтів має безпосередній вплив на якість життя громадян та стан їх здоров’я.

Результати опитування показали, що названі українцями наслідки збігаються із тими, які вони вважають критичними для країни загалом:

☢️Радіаційне зараження
💣Мінування сільськогосподарських земель
🌊Забруднення водних ресурсів

​​🐾 Як перевозити через державний кордон диких тварин, що перебувають під загрозою зникнення❓

За час широкомасштабного вторгнення рф з України було вивезено значну кількість диких тварин в рамках Конвенції CITES. Це, наприклад, ведмеді гімалайські та бурі, леопарди, тигри, леви, лемури котячі та лемури варі. А ще черепаха зірчаста, Жако, дельфін пляшконосий тихоокеанський, афаліна чорноморська, південноамериканський морський котик, каракал та вовк звичайний тощо. Найчастіше власники та волонтери вивозили таких тварин у Польщу, Чехію, Бельгію, Нідерланди, де їх розміщували у придатних для життя умовах.

Багато видів диких тварин є в списках Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES). Для перевезення таких тварин через державний кордон обов'язковим є отримання дозволу/сертифікату відповідно до вимог CITES.

Тож ми підготували роз'яснення, як пройти процедуру та отримати відповідний дозвіл.

📎 Всі деталі на нашому сайті ⤵️

​​🇵🇱🚙 Міністерство клімату та навколишнього середовища Польщі передало для українських захисників чергову партію автомобілів, генераторів та дронів

Передача 24 автомобілів, 20 генераторів та 12 дронів відбулася сьогодні на кордоні України з Польщею за участю Міністерки клімату та навколишнього середовища Польщі Анни Москви.

Загалом з перших днів повномасштабного вторгнення ми отримали від колег 95 позашляховиків, 52 дрони, 35 тепловізорів, 20 генераторів, близько 1,5 тис. комплектів рюкзаків, ліки, харчові продукти, військовий одяг та взуття. Сума наданої допомоги складає понад 3 млн євро.

Передане сьогодні обладнання – це ще одна цеглинка у нашій спільній перемозі над російською навалою.

Вдячні нашим надійним друзям-полякам та особисто Міністерці Анні Москві за підтримку!

​​🇺🇦🇪🇺 Міндовкілля долучилося до євроінтеграційної навчальної програми для держслужбовців Natolin4Capacity Building

Це важлива програма, розрахована спеціально для українських державних службовців, які забезпечуватимуть переговорний процес щодо членства України в ЄС.

Протягом двох місяців учасники програми із навчальними поїздками відвідали Польщу та Бельгію, де зустрічались із представниками європейських інституцій. У ході зустрічей вони обговорили перспективи та необхідні кроки для подальшої євроінтеграції України, питання дипломатичних відносин між Україною та ЄС та імплементації окремих європейських директив.

Крім семінарів і зустрічей, кожен учасник обирав основну євроінтеграційну тему поїздки залежно від професійного інтересу. Ця тема надалі ставала предметом аналітичного документа, який учасники програми готували під наглядом наставників.

Учасник навчальної програми від Міндовкілля Володимир Волошанюк підготував та захистив аналітичний документ “Імплементація Україною Директиви 1999/31/ЄС про захоронення відходів - ідентифікація ризиків та проблемних питань”.

Нагадаємо, що така підготовка держслужбовців розпочалася у жовтні 2022 року. Передбачені 9 циклів двомісячних навчань. Загалом заплановано підготувати 50 державних службовців, які охоплять 6 кластерів (33 переговорних розділи) під час переговорного процесу щодо членства в ЄС.

Проєкт реалізується за кошти ЄС на базі Коледжу Європи в Натоліні (Польща) у співпраці з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції, НАДС та European Union in Ukraine.

​​Наскільки ви обізнані щодо загроз війни для довкілля?🤔

Цікаво, що згідно з результатами дослідження, проведеного КМІС у січні 2023 року:

📊 Найбільш обізнаними українці вважають себе щодо загроз від ведення бойових дій (67,9%) та використання ядерної зброї (67,1%).

📊 Лише 34,7% українців вважають себе обізнаними щодо наслідків використання хімічної зброї для довкілля.

📊 Основними каналами, з яких дізнаються інформацію, залишаються телебачення, Telegram та Facebook.

Ми ж нагадуємо, що знання про порядок дій у критичних ситуаціях може врятувати життя, мінімізувати ризики та допомогти уникнути паніки. Рекомендації як діяти у ситуаціях, пов’язаних із хімічним, радіаційним забрудненням, викидами хлору та азоту можна знайти у нашому застосунку ЕкоЗагроза. Тож завантажуйте на свій смартфон або користуйтеся вебверсією.

Дослідження проведено у межах регулярного Омнібусу на замовлення проєкту APENA 3, що фінансується European Union in Ukraine.

​​✅🌳Парламент ухвалив законопроєкт про реформування системи моніторингу довкілля у другому читанні

Верховна Рада України у другому читанні схвалила проєкт Закону №7327 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля”.

Цей документ дозволяє Україні не лише зробити ще один крок на шляху до ЄС, але й дійсно інтегрує поняття “моніторинг” у кожен сектор довкіллєвої політики. Це сфери якості атмосферного повітря, морських, поверхневих, підземних вод та ґрунтів, лісів, рослин, тварин, поводження з відходами та геологічних процесів тощо.

Законопроєкт наскрізно пронизує 18 законодавчих актів України принципами моніторингу довкілля, задає певну рамку.

💬«Для України це важливо, оскільки в умовах повномасштабної війни росії проти України необхідно оперативно не лише фіксувати, а й аналізувати реальні обсяги завданої шкоди довкіллю, аби на їх основі планувати заходи з відновлення довкілля», - зауважив Міністр Руслан Стрілець.

За словами Міністра, наразі українська система моніторингу довкілля забезпечує лише констатацію факту перевищення показника забруднення. Вона не дозволяє отримати повну картину стану довкілля. Відповідно на основі цих даних складно ухвалювати важливі управлінські рішення.

💬«Комплексний та систематичний збір екологічних даних дозволить здійснювати їх відповідний аналіз. Адже ми прагнемо не просто збирати екологічні дані і відкривати їх, як це передбачено Орхуською конвенцією, а й належним чином систематизувати їх. І вже сьогодні працюємо над прототипами алгоритмів, які дозволять нам оцінювати як зміни в одному секторі екологічної політики впливають на інші сектори екологічної політики. Тобто започатковуємо модель аналізу таких даних, що в подальшому дасть змогу доводити причинно-наслідковий зв’язок цих змін. І уся ця інформація буде доступна на єдиній екологічній платформі Міндовкілля «ЕкоСистема», - підкреслив Міністр.

​​Руслан Стрілець: Українські ліси сьогодні перетворилися на арену бойових дій. Російська армія палить, паплюжить, робить з них лабіринти окопів, рубає на дрова. Знищує захисний щит Планети

Під окупацією – майже півмільйона га українського лісу, до якого Україна не має доступу і не знає, що там відбувається. Однак, абсолютно точно, що його вдасться відновити у рамках програми Президента України Володимира Зеленського «Зелена країна».

Тепер завдання цієї програми – не лише створення нових лісів, але й відновлення знищених. Лісівники вже виконали її на понад 24% і не збираються зупинятися на досягнутому. Знаково, що саме в Міжнародний день лісів в Україні офіційно стартує весняний сезон висадки дерев. Цією весною запланували висадити не менше 200 млн сіянців, зокрема й на деокупованих територіях.

Детальніше читайте на нашому сайті ⤵️

​​⚡️ Уряд вніс зміни до порядку проведення аукціонів з продажу спецдозволів для надрокористувачів

Кабінет Міністрів України схвалив постанову щодо внесення змін до Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами. Зокрема, змінами передбачено підвищення мінімального розміру гарантійного внеску для участі в електронних торгах.

За словами заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Євгенія Федоренка, незважаючи на внесення змін до Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами у частині підвищення мінімального розміру гарантійного внеску торік, випадки недобросовісної конкуренції під час проведення аукціонів з продажу спецдозволів на користування надрами не припинилися.

Зокрема, деякі учасники торгів пропонують завищені суми за лот, а ставши переможцем у торгах, відмовляються від купівлі лоту. Як результат - конкурент усунутий, а втрата гарантійного внеску є несуттєвою у порівнянні з вигодами, які вони отримують, не допускаючи конкурентів на ринок.

При цьому, відсутність належної конкуренції аж ніяк не сприяє оновленню матеріально-технічної бази та застосуванню нових сучасних технологій надрокористування.

💬 “Ми прагнемо до запровадження принципів збалансованого природокористування, де вкрай важливо стимулювати осучаснення існуючих технологій, приводити їх до зразка європейських моделі виробництва та споживання. Нові правила проведення аукціону запроваджують динамічне збільшення заставного внеску, що гарантовано дозволить прибрати монополії, а добросовісному покупцю стати власником ліцензії на конкурентних умовах, створювати нові робочі місця та сплачувати податки до бюджетів усіх рівнів. Крім того, системні кроки реформи надрокористування дозволять Україні стати рівноправним учасником Європейської Стратегії щодо мінеральної сировини до 2030 року. Це є особливо важливим сьогодні, коли Україна рухається Європейським шляхом”, - підкреслив Євгеній Федоренко.

​​⚡️ Понад 2700 га землі на Тернопільщині передадуть національному природному парку «Кременецькі гори»

Це земельні ділянки державної власності, що перебувають у постійному користуванні державного підприємства «Кременецьке лісове господарство».

Сьогодні Уряд прийняв рішення про зміну їх цільового призначення - із лісогосподарських земель на землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення. Таку пропозицію ініціювала Тернопільська обласна військова адміністрація, яка є розпорядником таких земель. Міндовкілля, як центральний орган виконавчої влади, який формує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та зокрема організації охорони та використання природно-заповідного фонду, підтримує такі ініціативи.

Відтак наразі обласна військова адміністрація зможе передати земельні ділянки парку для збереження цінних природних комплексів та екосистем.

Нагадаємо, парк «Кременецькі гори» дбає про відтворення цінних природних та історико-культурних комплексів Північного Поділля. Це у тому числі, реліктові екстразональні степові рослинні угрупування та букові лісостани.

Лише на території цього парку в Україні зростає унікальна береза Клокова. Також після тимчасової окупації Криму, сонцецвіт сивий можна зустріти лише на Дівочих скелях Кременецьких гір. Це також місце, де протягом року можна спостерігати цвітіння 22-х видів орхідей.

Усього в парку зростає 53 види рослин та 53 види тварин, занесених до Червоної книги України. В парку виявлено 12 видів червонокнижних кажанів.