Forwarded from Zelenskiy / Official
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Під натиском українських воїнів російські окупанти були змушені тікати з Київщини. Цьому сприяла ще одна секретна зброя, яка вже кілька століть допомагає воїнам України захищати ці землі від ворожих навал.
____
Under the onslaught of Ukrainian warriors, the Russian occupiers were forced to flee from Kyiv region. Another secret weapon, which has been helping the warriors of Ukraine to defend these lands from enemy attacks for several centuries contributed to this.
@United24media
____
Under the onslaught of Ukrainian warriors, the Russian occupiers were forced to flee from Kyiv region. Another secret weapon, which has been helping the warriors of Ukraine to defend these lands from enemy attacks for several centuries contributed to this.
@United24media
👍14
Прийшов працювати в ліс, бо хотілося спокійного життя🌳
Воїн-лісівник 35-річний Сергій Коршун спочатку працював у державній кримінально-виконавчій службі. Потім служив за контрактом в Національній гвардії України. Після цього подався в ліс. Зізнається, прийшов саме за спокоєм.
Сьогодні лісівник Микільського лісництва Дніпровського лісгоспу боронить Україну у складі 1-го полку охорони особливо важливих державних об’єктів.
💬«Мобілізувався 25.02.2022. Мені ще 23-го подзвонили з військкомату. 24-го о 8:00 я був там, 25-го – у військовій частині».
Сергій впевнений, йому дуже пощастило з колективом та керівництвом лісництва. Вони допомогли полюбити свою нову роботу та знайти той самий спокій, за яким він прийшов. Пригадує, як заступав у 2020 році на посаду лісника:
💬«Після призначення Прутько Д. М. лісничим Микільського лісництва, людини, яка вміло керує лісництвом, горою стоїть за нас, підлеглих, всіляко допомагає та навчає нас, лісників, грамотній роботі з охорони та збереження лісових масивів на підконтрольній території».
Воїн ділиться, дуже сумує за лісом та спокійним життям. Після перемоги обов’язково повернеться у лісництво.
💬«Робота дуже мені подобається! Як посадка лісових культур, так і охорона. Подобається спостерігати за тваринами, за тим, як ростуть лісові культури, які ми садимо та доглядаємо».
Вдома на захисника чекає родина: дружина, мати, сестра та брат. А також на нього чекають колеги та дякують йому, що береже наш спокій.
Воїн-лісівник 35-річний Сергій Коршун спочатку працював у державній кримінально-виконавчій службі. Потім служив за контрактом в Національній гвардії України. Після цього подався в ліс. Зізнається, прийшов саме за спокоєм.
Сьогодні лісівник Микільського лісництва Дніпровського лісгоспу боронить Україну у складі 1-го полку охорони особливо важливих державних об’єктів.
💬«Мобілізувався 25.02.2022. Мені ще 23-го подзвонили з військкомату. 24-го о 8:00 я був там, 25-го – у військовій частині».
Сергій впевнений, йому дуже пощастило з колективом та керівництвом лісництва. Вони допомогли полюбити свою нову роботу та знайти той самий спокій, за яким він прийшов. Пригадує, як заступав у 2020 році на посаду лісника:
💬«Після призначення Прутько Д. М. лісничим Микільського лісництва, людини, яка вміло керує лісництвом, горою стоїть за нас, підлеглих, всіляко допомагає та навчає нас, лісників, грамотній роботі з охорони та збереження лісових масивів на підконтрольній території».
Воїн ділиться, дуже сумує за лісом та спокійним життям. Після перемоги обов’язково повернеться у лісництво.
💬«Робота дуже мені подобається! Як посадка лісових культур, так і охорона. Подобається спостерігати за тваринами, за тим, як ростуть лісові культури, які ми садимо та доглядаємо».
Вдома на захисника чекає родина: дружина, мати, сестра та брат. А також на нього чекають колеги та дякують йому, що береже наш спокій.
👍7❤6
🌳 ІТ-команда Міндовкілля долучилась до реалізації програми Президента України «Зелена країна»
У одному з лісових господарств Київщини у вихідні ІТ-команда Міндовкілля спільно з заступником Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергієм Власенком висадили близько 3 000 сіянців, які через 5-10 років перетворяться на молодий сосновий ліс.
Цієї весни ліс створювався навіть на деокупованих територіях. Приміром на Миколаївщині висаджено понад 246 тис. сіянців, на Харкіщині – 167 тис. сіянців. Кількість висаджених саджанців напряму залежала від погодно-кліматичних умов регіону.
За час реалізації програми Президента України Володимира Зеленського «Зелена країна» вже висаджено понад 266 млн сіянців. Відстежити її хід можна на вебсайті Програми https://zelenakraina.gov.ua/
У одному з лісових господарств Київщини у вихідні ІТ-команда Міндовкілля спільно з заступником Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергієм Власенком висадили близько 3 000 сіянців, які через 5-10 років перетворяться на молодий сосновий ліс.
Цієї весни ліс створювався навіть на деокупованих територіях. Приміром на Миколаївщині висаджено понад 246 тис. сіянців, на Харкіщині – 167 тис. сіянців. Кількість висаджених саджанців напряму залежала від погодно-кліматичних умов регіону.
За час реалізації програми Президента України Володимира Зеленського «Зелена країна» вже висаджено понад 266 млн сіянців. Відстежити її хід можна на вебсайті Програми https://zelenakraina.gov.ua/
👍15❤2
🇺🇦🇪🇺 Державна екологічна інспекція України приєдналася до Мережі ЄС з імплементації та правозастосування екологічного права (IMPEL)
IMPEL є найбільшою мережею органів державного контролю за дотриманням екологічного законодавства в Європі.
Її учасники обмінюються інформацією та досвідом, обговорюють проблеми та знаходять спільні рішення щодо імплементації та застосування екологічного законодавства ЄС.
❓Чому це важливо?
Участь в IMPEL дозволить Україні покращити контроль за дотриманням екологічного законодавства на національному рівні та обмінюватися досвідом з іншими країнами-членами мережі, розробляти спільні стратегії у сфері захисту довкілля.
Також Держекоінспекція матиме можливість брати участь у міжнародних проєктах та програмах з питань захисту довкілля та екологічної безпеки.
Вже 8 та 9 червня в Стокгольмі, Швеція, Держекоінспекція братиме участь у засіданні Генеральної асамблеї IMPEL.
IMPEL є найбільшою мережею органів державного контролю за дотриманням екологічного законодавства в Європі.
Її учасники обмінюються інформацією та досвідом, обговорюють проблеми та знаходять спільні рішення щодо імплементації та застосування екологічного законодавства ЄС.
❓Чому це важливо?
Участь в IMPEL дозволить Україні покращити контроль за дотриманням екологічного законодавства на національному рівні та обмінюватися досвідом з іншими країнами-членами мережі, розробляти спільні стратегії у сфері захисту довкілля.
Також Держекоінспекція матиме можливість брати участь у міжнародних проєктах та програмах з питань захисту довкілля та екологічної безпеки.
Вже 8 та 9 червня в Стокгольмі, Швеція, Держекоінспекція братиме участь у засіданні Генеральної асамблеї IMPEL.
❤11👍4
🇺🇦🇹🇩 Україна ратифікувала Угоду з Румунією про імплементацію Конвенції Еспо
Відповідне рішення Кабінет Міністрів України затвердив на своєму засіданні. По суті документ є фінальним внутрішньодержавним узгодженням Угоди про імплементацію Конвенції Еспо, що була підписана Міністром захисту довкілля та природних ресурсів України Русланом Стрільцем та Міністром захисту навколишнього середовища, вод і лісів Румунії Барною Танчосом у Бухаресті 18 листопада 2022 року.
❓Що це означає? Україна і далі виконує своє «домашнє завдання» для виходу зі статусу «non-compliance» за Конвенцією Еспо.
Руслан Стрілець: «Конфліктний кейс між Україною та Румунією з 20-річною історією нарешті буде вирішено. Лише за 4 місяці, вже в умовах повномасштабного вторгнення рф в Україну, нам вдалось дійти згоди та підписати з румунським колегою Танчосом Барною Угоду щодо міждержавних консультацій у рамках Конвенції Еспо. Впевнений, що це лише початок наших якісно нових відносин із Румунією. Так, маємо ще певну кількість кейсів, які тривалий час залишались поза увагою. Але сьогодні наша країна стоїть на порозі змін і нам ще більш важливо зберігати добросусідські відносини та дотримуватися всіх норм міжнародного правопорядку. Адже від цього залежить і виконання Україною своїх євроінтеграційних зобов'язань та входження до Європейської родини. Тому сьогодні, не зволікаючи, докладаємо максимум зусиль для якнайшвидшого закриття всіх спірних питань, які має Україна зі своїми транскордонними партнерами».
Угода дозволить запровадити чіткі механізми консультацій для обох країн:
➖встановить строки проведення транскордонних консультацій;
➖порядок інформування громадськості;
➖механізми взаємодії сторін.
Також це сприятиме покращенню двостороннього співробітництва між нашими країнами у сфері запобігання, зменшення та контролю шкідливого транскордонного впливу на довкілля від планованої діяльності.
🖇Нагадаємо, що Угода розповсюджується на Карпатський регіон та спільні транскордонні річкові басейни, включаючи дельту Дунаю. Над її текстом команда Міндовкілля працювала разом з експертами європейського проєкту EU4Environment.
Відповідне рішення Кабінет Міністрів України затвердив на своєму засіданні. По суті документ є фінальним внутрішньодержавним узгодженням Угоди про імплементацію Конвенції Еспо, що була підписана Міністром захисту довкілля та природних ресурсів України Русланом Стрільцем та Міністром захисту навколишнього середовища, вод і лісів Румунії Барною Танчосом у Бухаресті 18 листопада 2022 року.
❓Що це означає? Україна і далі виконує своє «домашнє завдання» для виходу зі статусу «non-compliance» за Конвенцією Еспо.
Руслан Стрілець: «Конфліктний кейс між Україною та Румунією з 20-річною історією нарешті буде вирішено. Лише за 4 місяці, вже в умовах повномасштабного вторгнення рф в Україну, нам вдалось дійти згоди та підписати з румунським колегою Танчосом Барною Угоду щодо міждержавних консультацій у рамках Конвенції Еспо. Впевнений, що це лише початок наших якісно нових відносин із Румунією. Так, маємо ще певну кількість кейсів, які тривалий час залишались поза увагою. Але сьогодні наша країна стоїть на порозі змін і нам ще більш важливо зберігати добросусідські відносини та дотримуватися всіх норм міжнародного правопорядку. Адже від цього залежить і виконання Україною своїх євроінтеграційних зобов'язань та входження до Європейської родини. Тому сьогодні, не зволікаючи, докладаємо максимум зусиль для якнайшвидшого закриття всіх спірних питань, які має Україна зі своїми транскордонними партнерами».
Угода дозволить запровадити чіткі механізми консультацій для обох країн:
➖встановить строки проведення транскордонних консультацій;
➖порядок інформування громадськості;
➖механізми взаємодії сторін.
Також це сприятиме покращенню двостороннього співробітництва між нашими країнами у сфері запобігання, зменшення та контролю шкідливого транскордонного впливу на довкілля від планованої діяльності.
🖇Нагадаємо, що Угода розповсюджується на Карпатський регіон та спільні транскордонні річкові басейни, включаючи дельту Дунаю. Над її текстом команда Міндовкілля працювала разом з експертами європейського проєкту EU4Environment.
👍12❤1
🗣🔥Продовжуємо активно розповідати світу про вплив російської військової агресії на українське довкілля
🟢 У інтерв’ю для провідного телеканалу Бразилії GloboNews, Міністр Руслан Стрілець наголосив, що сьогодні Україна є однією з найзамінованіших країн світу, де 30% території забруднені вибуховими речовинами, мінами та іншими боєприпасами.
🟢 Стаття на американському порталі Gizmodo описує завдану війною шкоду довкіллю, особливо зосереджуючись на масовій загибелі дельфінів у Чорному морі внаслідок використання потужних сонарів російським флотом.
За словами Руслана Стрільця, масштаби трагедії вздовж узбережжя Чорного і Азовського морів складно навіть уявити, а для відновлення популяції дельфінів можуть знадобитися десятиліття.
🟢 Репортаж у фінському журналі Suomen Kuvalehti спирається на наданий Міндовкілля детальний звіт.
Цитуючи Міністра Руслана Стрільця, видання зазначає, що над документуванням російських злочинів проти довкілля щодня працюють сотні екологічних інспекторів. Якісно зібрані докази дозволять притягнути країну-агресора до відповідальності.
🖇Детальніше про те як повномасштабне російське вторгнення в Україну змінило наше довкілля читайте та дивіться за посиланнями.
Globo | Gizmodo | Suomen Kuvalehti
🟢 У інтерв’ю для провідного телеканалу Бразилії GloboNews, Міністр Руслан Стрілець наголосив, що сьогодні Україна є однією з найзамінованіших країн світу, де 30% території забруднені вибуховими речовинами, мінами та іншими боєприпасами.
🟢 Стаття на американському порталі Gizmodo описує завдану війною шкоду довкіллю, особливо зосереджуючись на масовій загибелі дельфінів у Чорному морі внаслідок використання потужних сонарів російським флотом.
За словами Руслана Стрільця, масштаби трагедії вздовж узбережжя Чорного і Азовського морів складно навіть уявити, а для відновлення популяції дельфінів можуть знадобитися десятиліття.
🟢 Репортаж у фінському журналі Suomen Kuvalehti спирається на наданий Міндовкілля детальний звіт.
Цитуючи Міністра Руслана Стрільця, видання зазначає, що над документуванням російських злочинів проти довкілля щодня працюють сотні екологічних інспекторів. Якісно зібрані докази дозволять притягнути країну-агресора до відповідальності.
🖇Детальніше про те як повномасштабне російське вторгнення в Україну змінило наше довкілля читайте та дивіться за посиланнями.
Globo | Gizmodo | Suomen Kuvalehti
👍8
🪡🎒Стартував щорічний Всеукраїнський конкурс «Мішечок»
Запрошуємо школярів та членів їх родин, освітян та усіх активних громадян долучитися до Всеукраїнського проєкту «Мішечок» від Міжнародного молодіжного руху School Recycling World.
До 12 травня 2023 року:
☑️ шийте багаторазові торбинки з вживаних речей, користуйтесь ними в побуті;
☑️ робіть фото/відео вашого виробу;
☑️ публікуйте у соціальних мережах та відмічайте організаторів.
У межах проєкту також відбудеться конкурс серед шкіл та позашкільних навчальних закладів з індивідуальними та колективними номінаціями. Головний подарунок – принтер для сублімаційного друку, отримає навчальний заклад, учні якого пошиють найбільшу кількість мішечків.
Для колективних учасників додатково необхідно ознайомитися з положенням та до 12 травня 2023 року включно заповнити анкету за посиланням>> https://forms.gle/m7rshgNk7Nfx1VvVA.
Обов’язковою умовою участі є публікація фотографій своїх мішечків у фейсбуці або інстаграм з хештегами та відміткою організаторів (такі роботи будуть автоматично брати участь в індивідуальних розіграшах подарунків):
Хештеги: #schoolrecyclingworld #мішечокSRW #пакетнепотрібен #мішечок #ecobagSRW
Фейсбук: facebook.com/Schoolrecyclingworld
Інстаграм: instagram.com/schoolrecyclingworld.
Переможців оголосять 19 травня 2023 року на сайті schoolrecyclingworld.org
🖇Організатор проєкту – громадська організація «Міжнародний молодіжний рух «School Recycling World» спільно з Всеукраїнським молодіжним рухом «Let’s do it Ukraine».
Проєкт відбувається за сприяння Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства освіти і науки України, Українського державного центру позашкільної освіти.
Запрошуємо школярів та членів їх родин, освітян та усіх активних громадян долучитися до Всеукраїнського проєкту «Мішечок» від Міжнародного молодіжного руху School Recycling World.
До 12 травня 2023 року:
☑️ шийте багаторазові торбинки з вживаних речей, користуйтесь ними в побуті;
☑️ робіть фото/відео вашого виробу;
☑️ публікуйте у соціальних мережах та відмічайте організаторів.
У межах проєкту також відбудеться конкурс серед шкіл та позашкільних навчальних закладів з індивідуальними та колективними номінаціями. Головний подарунок – принтер для сублімаційного друку, отримає навчальний заклад, учні якого пошиють найбільшу кількість мішечків.
Для колективних учасників додатково необхідно ознайомитися з положенням та до 12 травня 2023 року включно заповнити анкету за посиланням>> https://forms.gle/m7rshgNk7Nfx1VvVA.
Обов’язковою умовою участі є публікація фотографій своїх мішечків у фейсбуці або інстаграм з хештегами та відміткою організаторів (такі роботи будуть автоматично брати участь в індивідуальних розіграшах подарунків):
Хештеги: #schoolrecyclingworld #мішечокSRW #пакетнепотрібен #мішечок #ecobagSRW
Фейсбук: facebook.com/Schoolrecyclingworld
Інстаграм: instagram.com/schoolrecyclingworld.
Переможців оголосять 19 травня 2023 року на сайті schoolrecyclingworld.org
🖇Організатор проєкту – громадська організація «Міжнародний молодіжний рух «School Recycling World» спільно з Всеукраїнським молодіжним рухом «Let’s do it Ukraine».
Проєкт відбувається за сприяння Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства освіти і науки України, Українського державного центру позашкільної освіти.
👍7
⭐️Степовий орел, бурий ведмідь, євразійська рись, чорний лелека та крапчаста сипуха – на Алеї слави у Голлівуді поряд із зірками Тома Круза, Френка Синатри, Арнольда Шварценеггера та інших видатних людей тимчасово розмістили зірки цих тварин.
Так активісти UAnimals у рамках міжнародної кампанії #StopEcocideUkraine нагадують світу, що через російську військову агресію в Україні можуть назавжди «згаснути» близько 80 видів тварин.
Дякуємо UAnimals, що порушуєте теми екологічних злочинів росії та розповідаєте про них у різних куточках планети: від Варшави до Нью-Йорка, від Лондона до Праги.
росія має понести покарання за те, що вона робить з українським довкіллям!
Так активісти UAnimals у рамках міжнародної кампанії #StopEcocideUkraine нагадують світу, що через російську військову агресію в Україні можуть назавжди «згаснути» близько 80 видів тварин.
Дякуємо UAnimals, що порушуєте теми екологічних злочинів росії та розповідаєте про них у різних куточках планети: від Варшави до Нью-Йорка, від Лондона до Праги.
росія має понести покарання за те, що вона робить з українським довкіллям!
❤19👍2
Forwarded from Олена Зеленська | Olena Zelenska
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Розстріляні заради забави коні, корови, страуси. Забиті просто на подвір’ях собаки, які намагалися захистити господарів. Спустошені зоопарки…
Ще один страшний злочин російських загарбників. Вони вбивали (і вбивають) не лише людей, але й тварин – зовсім беззахисних істот. Просто тому, що могли.
Кажуть, людськість визначається ставленням до найслабших, найбезпорадніших. Тому в той же час були і є українці, які, ризикуючи власним життям, рятували тварин – вивозили під обстрілами з ферм і полишених домівок, годували в притулках і зоопарках, до яких окупанти перекрили шляхи.
👆Подивіться цей ролик. Він відкриває документальну серію розповідей про людей і тварин під час війни. Справжніх людей і справжніх тварин.
📩Наприкінці – контакти притулків і зоозахисників, бо тварин усе ще треба рятувати. Адже ми – люди. Ми цінуємо кожне життя. Особливо те, що повністю залежить від нас.
Режисер: Станіслав Капралов
Голос: Дем’ян Радзивілюк
Оператор: Лев Костенко, Данил Дедков, Олег Гієнко
Монтаж: Данил Дедков
Звук: Сергій Пінчук
Музика: Олександр Чорний
Ще один страшний злочин російських загарбників. Вони вбивали (і вбивають) не лише людей, але й тварин – зовсім беззахисних істот. Просто тому, що могли.
Кажуть, людськість визначається ставленням до найслабших, найбезпорадніших. Тому в той же час були і є українці, які, ризикуючи власним життям, рятували тварин – вивозили під обстрілами з ферм і полишених домівок, годували в притулках і зоопарках, до яких окупанти перекрили шляхи.
👆Подивіться цей ролик. Він відкриває документальну серію розповідей про людей і тварин під час війни. Справжніх людей і справжніх тварин.
📩Наприкінці – контакти притулків і зоозахисників, бо тварин усе ще треба рятувати. Адже ми – люди. Ми цінуємо кожне життя. Особливо те, що повністю залежить від нас.
Режисер: Станіслав Капралов
Голос: Дем’ян Радзивілюк
Оператор: Лев Костенко, Данил Дедков, Олег Гієнко
Монтаж: Данил Дедков
Звук: Сергій Пінчук
Музика: Олександр Чорний
❤12
⚡️ В Україні встановлять відповідальність за порушення законодавства щодо реєстрації викидів та перенесення забруднювачів
Відповідний законопроєкт про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення схвалив сьогодні Уряд на своєму засіданні.
Документ було розроблено для забезпечення виконання вимог Закону “Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів”, який набере чинності 8 жовтня цього року. А відтак суб'єкти господарювання будуть реєструвати свої установки та надавати дані про викиди та перенесення забруднювачів і відходів щодо кожного об’єкта, який вони експлуатують.
Щоб запобігти можливим зловживанням, Кодекс України про адміністративні правопорушення планують доповнити новою статтею 917. Ця норма передбачатиме відповідальність операторів установок за неподання або несвоєчасне подання звіту; надання недостовірних даних; неоприлюднення інформації тощо.
Також законопроєктом вносяться зміни статей 2123 та 221 КУпАП щодо контролюючих повноважень у цій сфері з боку Держекоінспекції та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
📎 Нагадаємо, Закон України “Про національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів” був прийнятий 20 вересня 2022 року на виконання Україною своїх міжнародних зобов'язань.
Адже ще у 2016 році Україна ратифікувала Київський протокол Орхуської Конвенції, зобов’язавшись вести свою екологічну політику відкрито, взаємодіяти з громадянами та залучати їх до розв'язання екологічних питань. Створення національного РВПЗ було однією з висунутих міжнародним документом умов.
За словами Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця, впровадження в Україні Національного реєстру викидів та перенесення забруднювачів є кроком до забезпечення максимального доступу громадськості до екологічної інформації та участі в прийнятті рішень. Водночас, національний РВПЗ це не лише інструмент екологічної демократії, але й інструмент контролю та зменшення забруднення повітря, а отже захисту українського довкілля.
Реєстр стане єдиною державною онлайн системою даних про викиди та перенесення забруднюючих речовин. Крім того, національний реєстр інтегрують з відповідним Європейським реєстром.
Відповідний законопроєкт про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення схвалив сьогодні Уряд на своєму засіданні.
Документ було розроблено для забезпечення виконання вимог Закону “Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів”, який набере чинності 8 жовтня цього року. А відтак суб'єкти господарювання будуть реєструвати свої установки та надавати дані про викиди та перенесення забруднювачів і відходів щодо кожного об’єкта, який вони експлуатують.
Щоб запобігти можливим зловживанням, Кодекс України про адміністративні правопорушення планують доповнити новою статтею 917. Ця норма передбачатиме відповідальність операторів установок за неподання або несвоєчасне подання звіту; надання недостовірних даних; неоприлюднення інформації тощо.
Також законопроєктом вносяться зміни статей 2123 та 221 КУпАП щодо контролюючих повноважень у цій сфері з боку Держекоінспекції та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
📎 Нагадаємо, Закон України “Про національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів” був прийнятий 20 вересня 2022 року на виконання Україною своїх міжнародних зобов'язань.
Адже ще у 2016 році Україна ратифікувала Київський протокол Орхуської Конвенції, зобов’язавшись вести свою екологічну політику відкрито, взаємодіяти з громадянами та залучати їх до розв'язання екологічних питань. Створення національного РВПЗ було однією з висунутих міжнародним документом умов.
За словами Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця, впровадження в Україні Національного реєстру викидів та перенесення забруднювачів є кроком до забезпечення максимального доступу громадськості до екологічної інформації та участі в прийнятті рішень. Водночас, національний РВПЗ це не лише інструмент екологічної демократії, але й інструмент контролю та зменшення забруднення повітря, а отже захисту українського довкілля.
Реєстр стане єдиною державною онлайн системою даних про викиди та перенесення забруднюючих речовин. Крім того, національний реєстр інтегрують з відповідним Європейським реєстром.
🔥16👍6👏1
👩💻 Міндовкілля ініціює створення робочої групи з удосконалення роботи автоматизованої системи контролю за викидами
Запрошуємо представників громадськості, бізнес-асоціацій, експертів та науковців долучитися до роботи цієї робочої групи, яка напрацює пропозиції до механізмів удосконалення роботи автоматизованої системи контролю та створення прозорого процесу прийняття управлінських рішень із широким залученням громадськості.
❗️Заявки на участь приймаємо до 17 квітня 2023 року.
У заявці зазначайте прізвище, ім’я, по батькові, назву організації, посаду, контактний номер телефону, електронну адресу та офіційним листом надсилайте на електронну адресу Міндовкілля >> info@mepr.gov.ua
Запрошуємо представників громадськості, бізнес-асоціацій, експертів та науковців долучитися до роботи цієї робочої групи, яка напрацює пропозиції до механізмів удосконалення роботи автоматизованої системи контролю та створення прозорого процесу прийняття управлінських рішень із широким залученням громадськості.
❗️Заявки на участь приймаємо до 17 квітня 2023 року.
У заявці зазначайте прізвище, ім’я, по батькові, назву організації, посаду, контактний номер телефону, електронну адресу та офіційним листом надсилайте на електронну адресу Міндовкілля >> info@mepr.gov.ua
👍15
🤝 Міндовкілля запрошує до робочої групи щодо впровадження довідкового документу з НДТМ для виробництва цементу, вапна та оксиду магнію
Запрошуємо представників промисловості, громадськості, наукової спільноти, органів влади та інших заінтересованих сторін долучитися до спільної роботи, головною метою якої є затвердження висновків найкращих доступних технологій та методів управління для виробництва цементу, вапна та оксиду магнію в Україні.
У рамках робочої групи буде напрацьовано відповідні пропозиції та рекомендації.
📎 Для включення до складу робочої групи учасникам необхідно до 19.04.2023 заповнити форму.
📎 Ознайомитися з довідковим документом з найкращих доступних технологій та методів управління для виробництва цементу, вапна та оксиду магнію можна за посиланням.
ℹ️ Нагадаємо, Україна, прямуючи до Європейського Союзу, має імплементувати Директиву 2010/75/ЄС про зменшення промислового забруднення. Це одне із наших зобов'язань за Угодою про асоціацію з ЄС.
Відповідно до положень Директиви 2010/75/ЄС обов’язковим є застосування суб’єктами господарювання найкращих доступних технологій та методів управління і досягнення встановлених відповідно до них гранично допустимих викидів.
Висновки найкращих доступних технологій та методів управління розробляються та затверджуються на основі актів законодавства Європейського Союзу та мають повно і точно відповідати їх змісту.
Міндовкілля спільно із експертами проектів GIZ “BAT for Ukraine”, “GIZ Energy efficiency” та “APENA 2” вже переклали 13 таких європейських документів. Наразі робота триває. Адже у ЄС в рамках Директиви 2010/75/ЄС діє 32 довідкових референтних документи з найкращих доступних технологій та методів управління/BREFs (BREFs), 20 висновків НДТМ (BATC) та 2 REF.
По кожному із НДТМ, які необхідно впровадити в Україні. створять окремі робочі групи за участі представників державних органів, бізнесу, громадськості, науковців та експертів для їх ефективного опрацювання.
Запрошуємо представників промисловості, громадськості, наукової спільноти, органів влади та інших заінтересованих сторін долучитися до спільної роботи, головною метою якої є затвердження висновків найкращих доступних технологій та методів управління для виробництва цементу, вапна та оксиду магнію в Україні.
У рамках робочої групи буде напрацьовано відповідні пропозиції та рекомендації.
📎 Для включення до складу робочої групи учасникам необхідно до 19.04.2023 заповнити форму.
📎 Ознайомитися з довідковим документом з найкращих доступних технологій та методів управління для виробництва цементу, вапна та оксиду магнію можна за посиланням.
ℹ️ Нагадаємо, Україна, прямуючи до Європейського Союзу, має імплементувати Директиву 2010/75/ЄС про зменшення промислового забруднення. Це одне із наших зобов'язань за Угодою про асоціацію з ЄС.
Відповідно до положень Директиви 2010/75/ЄС обов’язковим є застосування суб’єктами господарювання найкращих доступних технологій та методів управління і досягнення встановлених відповідно до них гранично допустимих викидів.
Висновки найкращих доступних технологій та методів управління розробляються та затверджуються на основі актів законодавства Європейського Союзу та мають повно і точно відповідати їх змісту.
Міндовкілля спільно із експертами проектів GIZ “BAT for Ukraine”, “GIZ Energy efficiency” та “APENA 2” вже переклали 13 таких європейських документів. Наразі робота триває. Адже у ЄС в рамках Директиви 2010/75/ЄС діє 32 довідкових референтних документи з найкращих доступних технологій та методів управління/BREFs (BREFs), 20 висновків НДТМ (BATC) та 2 REF.
По кожному із НДТМ, які необхідно впровадити в Україні. створять окремі робочі групи за участі представників державних органів, бізнесу, громадськості, науковців та експертів для їх ефективного опрацювання.
Google Docs
Робоча група по обговоренню довідкового документу з НДТМдля виробництва цементу, вапна та оксиду магнію
👍7
👩💻Запрошуємо представників громадськості обговорити функціонування Реєстру з ОВД
Міндовкілля спільно з департаментами екології ОВА запрошує представників громадськості обговорити практику надання доступу громадськості до матеріалів, що містяться в Реєстрі ОВД.
Коли: 13 квітня 2023 року
Час: 10.00 -12.00
Де: онлайн платформа Webex.
🖇Нагадаємо, що торік у березні, щоб убезпечити дані Реєстру з ОВД від будь-яких несанкціонованих дій, Міндовкілля тимчасово обмежило доступ до Реєстру з ОВД для зовнішнього використання.
У червні ми змінили алгоритм доступу та частково відкрили його, аби усі зацікавлені сторони могли ознайомитись з інформацією про справи з оцінки впливу на довкілля.
Це означає, що наразі у Реєстрі представники громадськості можуть відстежити кожний етап проходження процедури ОВД по тих справах, де триває громадське обговорення.
Важливо, що при цьому для зовнішнього використання ця інформація закрита. Адже це може зашкодити національній безпеці нашої держави.
Чітка інструкція як представник громадськості може долучитися до процесу прийняття рішень при здійсненні ОВД розміщена на вебсайті Міндовкілля ⏩ https://bit.ly/3KNaOit
Міндовкілля спільно з департаментами екології ОВА запрошує представників громадськості обговорити практику надання доступу громадськості до матеріалів, що містяться в Реєстрі ОВД.
Коли: 13 квітня 2023 року
Час: 10.00 -12.00
Де: онлайн платформа Webex.
🖇Нагадаємо, що торік у березні, щоб убезпечити дані Реєстру з ОВД від будь-яких несанкціонованих дій, Міндовкілля тимчасово обмежило доступ до Реєстру з ОВД для зовнішнього використання.
У червні ми змінили алгоритм доступу та частково відкрили його, аби усі зацікавлені сторони могли ознайомитись з інформацією про справи з оцінки впливу на довкілля.
Це означає, що наразі у Реєстрі представники громадськості можуть відстежити кожний етап проходження процедури ОВД по тих справах, де триває громадське обговорення.
Важливо, що при цьому для зовнішнього використання ця інформація закрита. Адже це може зашкодити національній безпеці нашої держави.
Чітка інструкція як представник громадськості може долучитися до процесу прийняття рішень при здійсненні ОВД розміщена на вебсайті Міндовкілля ⏩ https://bit.ly/3KNaOit
👍10
Forwarded from Андрій Єрмак 🇺🇦
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
росіяни вже окупували двадцять заповідників в Україні.
Парки, де рідкісні види тварин і рослин мають охороняти, вони перетворюють на мисливські угіддя, копальні та парковки для танків.
Виживання дикої природи — це ще одна важлива причина, чому звільнити українські землі потрібно якомога швидше.
@United24media
Парки, де рідкісні види тварин і рослин мають охороняти, вони перетворюють на мисливські угіддя, копальні та парковки для танків.
Виживання дикої природи — це ще одна важлива причина, чому звільнити українські землі потрібно якомога швидше.
@United24media
❤9
📈 У 2021 році викиди парникових газів в нашій країні склали 341,5 млн. т СО2-еквіваленту. Це на 62,5% менше від обсягу 1990 року, однак на 7,5% більше відносно 2020 року.
Таким є аналіз даних відповідно до Національного кадастру антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів, який підготувало Міндовкілля спільно із Національним центром обліку викидів парникових газів.
Як змінювалась кількість викидів парникових газів в Україні упродовж 30 років?
Динаміка безпосередньо залежала від економічних та суспільних подій, що відбувалися в країні у той чи інший період часу.
Більше інформації на нашому сайті.
Таким є аналіз даних відповідно до Національного кадастру антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів, який підготувало Міндовкілля спільно із Національним центром обліку викидів парникових газів.
Як змінювалась кількість викидів парникових газів в Україні упродовж 30 років?
Динаміка безпосередньо залежала від економічних та суспільних подій, що відбувалися в країні у той чи інший період часу.
Більше інформації на нашому сайті.
❤8👍3
🇺🇦🇪🇺Впровадження євроінтеграційних реформ у природоохоронній сфері: Міндовкілля підготувало звіт про оцінку поточного стану прогресу
Міндовкілля підготувало відповідні інформаційно-довідкові матеріали щодо прогресу, досягнутого Україною в частині виконання політичних та економічних критеріїв для вступу до ЄС (за період 2022 року та початок 2023 року) у сфері довкілля та зміни клімату.
Міністерство наразі активно працює над аналізом національного природоохоронного законодавства на відповідність праву ЄС. Адже цей напрямок на рівні Уряду визначено як найбільш пріоритетний та ключовий з огляду на отриманий Україною статусу кандидата на вступ в ЄС.
За 2022-2023 роки у природоохоронній сфері прийнято низку євроінтеграційних Законів:
▪️ «Про ратифікацію Поправки та Другої поправки до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті»,
▪️ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря»,
▪️ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля»,
▪️ «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів»,
▪️ «Про управління відходами»,
▪️ «Про хімічну безпеку та управління хімічною продукцією».
З метою поглиблення імплементації права ЄС за вказаний період також прийнято відповідні підзаконні нормативно-правові акти, зокрема:
▪️ розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.12.2022 № 1134-р «Про схвалення Водної стратегії України на період до 2050 року»,
▪️ постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1466 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2023 рік»,
▪️ наказ Міндовкілля від 01.08.2022 № 267 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження короткострокових планів дій», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.09.2022 за № 1086/38422;
▪️ наказ Міндовкілля від 01.08.2022 № 268 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження планів поліпшення якості атмосферного повітря», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.09.2022 за № 1071/38407.
Також наказами Міндовкілля затверджено:
▪️ Програму державного моніторингу вод (у частині діагностичного моніторингу прибережних і морських вод Чорного та Азовського морів) на період до 2026 року;
▪️ Програму державного моніторингу вод (у частині діагностичного моніторингу підземних вод) на 2022 рік;
▪️ Програму моніторингу вод (в частині діагностичного та операційного моніторингу поверхневих вод) на 2023 рік.
📎 Довідково
Європейська комісія щороку ухвалює свій «Пакет розширення», тобто пакет документів, що пояснює її політику стосовно розширення ЄС. Основою цього пакету є повідомлення, в якому підбиваються підсумки подій за кожний рік; розглядається прогрес, досягнутий країнами-кандидатами; виклики, з якими вони зіткнулися; реформи, які необхідно впровадити, а також пропозиції щодо подальших дій. Пакет містить також звіти, у яких Європейська комісія представляє свою детальну щорічну оцінку поточного стану прогресу реформ країни-кандидата, які розміщуються на її офіційному вебсайті. Відповідні оцінки супроводжуються рекомендаціями та вказівками щодо пріоритетів реформ.
Міндовкілля підготувало відповідні інформаційно-довідкові матеріали щодо прогресу, досягнутого Україною в частині виконання політичних та економічних критеріїв для вступу до ЄС (за період 2022 року та початок 2023 року) у сфері довкілля та зміни клімату.
Міністерство наразі активно працює над аналізом національного природоохоронного законодавства на відповідність праву ЄС. Адже цей напрямок на рівні Уряду визначено як найбільш пріоритетний та ключовий з огляду на отриманий Україною статусу кандидата на вступ в ЄС.
За 2022-2023 роки у природоохоронній сфері прийнято низку євроінтеграційних Законів:
▪️ «Про ратифікацію Поправки та Другої поправки до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті»,
▪️ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря»,
▪️ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля»,
▪️ «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів»,
▪️ «Про управління відходами»,
▪️ «Про хімічну безпеку та управління хімічною продукцією».
З метою поглиблення імплементації права ЄС за вказаний період також прийнято відповідні підзаконні нормативно-правові акти, зокрема:
▪️ розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.12.2022 № 1134-р «Про схвалення Водної стратегії України на період до 2050 року»,
▪️ постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1466 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2023 рік»,
▪️ наказ Міндовкілля від 01.08.2022 № 267 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження короткострокових планів дій», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.09.2022 за № 1086/38422;
▪️ наказ Міндовкілля від 01.08.2022 № 268 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження планів поліпшення якості атмосферного повітря», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.09.2022 за № 1071/38407.
Також наказами Міндовкілля затверджено:
▪️ Програму державного моніторингу вод (у частині діагностичного моніторингу прибережних і морських вод Чорного та Азовського морів) на період до 2026 року;
▪️ Програму державного моніторингу вод (у частині діагностичного моніторингу підземних вод) на 2022 рік;
▪️ Програму моніторингу вод (в частині діагностичного та операційного моніторингу поверхневих вод) на 2023 рік.
📎 Довідково
Європейська комісія щороку ухвалює свій «Пакет розширення», тобто пакет документів, що пояснює її політику стосовно розширення ЄС. Основою цього пакету є повідомлення, в якому підбиваються підсумки подій за кожний рік; розглядається прогрес, досягнутий країнами-кандидатами; виклики, з якими вони зіткнулися; реформи, які необхідно впровадити, а також пропозиції щодо подальших дій. Пакет містить також звіти, у яких Європейська комісія представляє свою детальну щорічну оцінку поточного стану прогресу реформ країни-кандидата, які розміщуються на її офіційному вебсайті. Відповідні оцінки супроводжуються рекомендаціями та вказівками щодо пріоритетів реформ.
👍5❤4