Розстріляні заради забави коні, корови, страуси. Забиті просто на подвір’ях собаки, які намагалися захистити господарів. Спустошені зоопарки…

Ще один страшний злочин російських загарбників. Вони вбивали (і вбивають) не лише людей, але й тварин – зовсім беззахисних істот. Просто тому, що могли.

Кажуть, людськість визначається ставленням до найслабших, найбезпорадніших. Тому в той же час були і є українці, які, ризикуючи власним життям, рятували тварин – вивозили під обстрілами з ферм і полишених домівок, годували в притулках і зоопарках, до яких окупанти перекрили шляхи.

👆Подивіться цей ролик. Він відкриває документальну серію розповідей про людей і тварин під час війни. Справжніх людей і справжніх тварин.

📩Наприкінці – контакти притулків і зоозахисників, бо тварин усе ще треба рятувати. Адже ми – люди. Ми цінуємо кожне життя. Особливо те, що повністю залежить від нас.

Режисер: Станіслав Капралов
Голос: Дем’ян Радзивілюк
Оператор: Лев Костенко, Данил Дедков, Олег Гієнко
Монтаж: Данил Дедков
Звук: Сергій Пінчук
Музика: Олександр Чорний

​​⚡️ В Україні встановлять відповідальність за порушення законодавства щодо реєстрації викидів та перенесення забруднювачів

Відповідний законопроєкт про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення схвалив сьогодні Уряд на своєму засіданні.

Документ було розроблено для забезпечення виконання вимог Закону “Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів”, який набере чинності 8 жовтня цього року. А відтак суб'єкти господарювання будуть реєструвати свої установки та надавати дані про викиди та перенесення забруднювачів і відходів щодо кожного об’єкта, який вони експлуатують.

Щоб запобігти можливим зловживанням, Кодекс України про адміністративні правопорушення планують доповнити новою статтею 917. Ця норма передбачатиме відповідальність операторів установок за неподання або несвоєчасне подання звіту; надання недостовірних даних; неоприлюднення інформації тощо.

Також законопроєктом вносяться зміни статей 2123 та 221 КУпАП щодо контролюючих повноважень у цій сфері з боку Держекоінспекції та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

📎 Нагадаємо, Закон України “Про національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів” був прийнятий 20 вересня 2022 року на виконання Україною своїх міжнародних зобов'язань.

Адже ще у 2016 році Україна ратифікувала Київський протокол Орхуської Конвенції, зобов’язавшись вести свою екологічну політику відкрито, взаємодіяти з громадянами та залучати їх до розв'язання екологічних питань. Створення національного РВПЗ було однією з висунутих міжнародним документом умов.

За словами Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця, впровадження в Україні Національного реєстру викидів та перенесення забруднювачів є кроком до забезпечення максимального доступу громадськості до екологічної інформації та участі в прийнятті рішень. Водночас, національний РВПЗ це не лише інструмент екологічної демократії, але й інструмент контролю та зменшення забруднення повітря, а отже захисту українського довкілля.

Реєстр стане єдиною державною онлайн системою даних про викиди та перенесення забруднюючих речовин. Крім того, національний реєстр інтегрують з відповідним Європейським реєстром.

​​👩‍💻 Міндовкілля ініціює створення робочої групи з удосконалення роботи автоматизованої системи контролю за викидами


Запрошуємо представників громадськості, бізнес-асоціацій, експертів та науковців долучитися до роботи цієї робочої групи, яка напрацює пропозиції до механізмів удосконалення роботи автоматизованої системи контролю та створення прозорого процесу прийняття управлінських рішень із широким залученням громадськості.

❗️Заявки на участь приймаємо до 17 квітня 2023 року.

У заявці зазначайте прізвище, ім’я, по батькові, назву організації, посаду, контактний номер телефону, електронну адресу та офіційним листом надсилайте на електронну адресу Міндовкілля >> info@mepr.gov.ua

🤝 Міндовкілля запрошує до робочої групи щодо впровадження довідкового документу з НДТМ для виробництва цементу, вапна та оксиду магнію

Запрошуємо представників промисловості, громадськості, наукової спільноти, органів влади та інших заінтересованих сторін долучитися до спільної роботи, головною метою якої є затвердження висновків найкращих доступних технологій та методів управління для виробництва цементу, вапна та оксиду магнію в Україні.

У рамках робочої групи буде напрацьовано відповідні пропозиції та рекомендації.

📎 Для включення до складу робочої групи учасникам необхідно до 19.04.2023 заповнити форму.
📎 Ознайомитися з довідковим документом з найкращих доступних технологій та методів управління для виробництва цементу, вапна та оксиду магнію можна за посиланням.

ℹ️ Нагадаємо, Україна, прямуючи до Європейського Союзу, має імплементувати Директиву 2010/75/ЄС про зменшення промислового забруднення. Це одне із наших зобов'язань за Угодою про асоціацію з ЄС.
Відповідно до положень Директиви 2010/75/ЄС обов’язковим є застосування суб’єктами господарювання найкращих доступних технологій та методів управління і досягнення встановлених відповідно до них гранично допустимих викидів.

Висновки найкращих доступних технологій та методів управління розробляються та затверджуються на основі актів законодавства Європейського Союзу та мають повно і точно відповідати їх змісту.

Міндовкілля спільно із експертами проектів GIZ “BAT for Ukraine”, “GIZ Energy efficiency” та “APENA 2” вже переклали 13 таких європейських документів. Наразі робота триває. Адже у ЄС в рамках Директиви 2010/75/ЄС діє 32 довідкових референтних документи з найкращих доступних технологій та методів управління/BREFs (BREFs), 20 висновків НДТМ (BATC) та 2 REF.

По кожному із НДТМ, які необхідно впровадити в Україні. створять окремі робочі групи за участі представників державних органів, бізнесу, громадськості, науковців та експертів для їх ефективного опрацювання.

​​👩‍💻Запрошуємо представників громадськості обговорити функціонування Реєстру з ОВД

Міндовкілля спільно з департаментами екології ОВА запрошує представників громадськості обговорити практику надання доступу громадськості до матеріалів, що містяться в Реєстрі ОВД.

Коли: 13 квітня 2023 року
Час: 10.00 -12.00
Де: онлайн платформа Webex.

🖇Нагадаємо, що торік у березні, щоб убезпечити дані Реєстру з ОВД від будь-яких несанкціонованих дій, Міндовкілля тимчасово обмежило доступ до Реєстру з ОВД для зовнішнього використання.

У червні ми змінили алгоритм доступу та частково відкрили його, аби усі зацікавлені сторони могли ознайомитись з інформацією про справи з оцінки впливу на довкілля.

Це означає, що наразі у Реєстрі представники громадськості можуть відстежити кожний етап проходження процедури ОВД по тих справах, де триває громадське обговорення.

Важливо, що при цьому для зовнішнього використання ця інформація закрита. Адже це може зашкодити національній безпеці нашої держави.

Чітка інструкція як представник громадськості може долучитися до процесу прийняття рішень при здійсненні ОВД розміщена на вебсайті Міндовкілля ⏩ https://bit.ly/3KNaOit

росіяни вже окупували двадцять заповідників в Україні.

Парки, де рідкісні види тварин і рослин мають охороняти, вони перетворюють на мисливські угіддя, копальні та парковки для танків.

Виживання дикої природи — це ще одна важлива причина, чому звільнити українські землі потрібно якомога швидше.

@United24media

​​📈 У 2021 році викиди парникових газів в нашій країні склали 341,5 млн. т СО2-еквіваленту. Це на 62,5% менше від обсягу 1990 року, однак на 7,5% більше відносно 2020 року.

Таким є аналіз даних відповідно до Національного кадастру антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів, який підготувало Міндовкілля спільно із Національним центром обліку викидів парникових газів.

Як змінювалась кількість викидів парникових газів в Україні упродовж 30 років?

Динаміка безпосередньо залежала від економічних та суспільних подій, що відбувалися в країні у той чи інший період часу.

Більше інформації на нашому сайті.

🇺🇦🇪🇺Впровадження євроінтеграційних реформ у природоохоронній сфері: Міндовкілля підготувало звіт про оцінку поточного стану прогресу

Міндовкілля підготувало відповідні інформаційно-довідкові матеріали щодо прогресу, досягнутого Україною в частині виконання політичних та економічних критеріїв для вступу до ЄС (за період 2022 року та початок 2023 року) у сфері довкілля та зміни клімату.

Міністерство наразі активно працює над аналізом національного природоохоронного законодавства на відповідність праву ЄС. Адже цей напрямок на рівні Уряду визначено як найбільш пріоритетний та ключовий з огляду на отриманий Україною статусу кандидата на вступ в ЄС.

За 2022-2023 роки у природоохоронній сфері прийнято низку євроінтеграційних Законів:
▪️ «Про ратифікацію Поправки та Другої поправки до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті»,
▪️ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря»,
▪️ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля»,
▪️ «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів»,
▪️ «Про управління відходами»,
▪️ «Про хімічну безпеку та управління хімічною продукцією».

З метою поглиблення імплементації права ЄС за вказаний період також прийнято відповідні підзаконні нормативно-правові акти, зокрема:
▪️ розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.12.2022 № 1134-р «Про схвалення Водної стратегії України на період до 2050 року»,
▪️ постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1466 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2023 рік»,
▪️ наказ Міндовкілля від 01.08.2022 № 267 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження короткострокових планів дій», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.09.2022 за № 1086/38422;
▪️ наказ Міндовкілля від 01.08.2022 № 268 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження планів поліпшення якості атмосферного повітря», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.09.2022 за № 1071/38407.

Також наказами Міндовкілля затверджено:
▪️ Програму державного моніторингу вод (у частині діагностичного моніторингу прибережних і морських вод Чорного та Азовського морів) на період до 2026 року;
▪️ Програму державного моніторингу вод (у частині діагностичного моніторингу підземних вод) на 2022 рік;
▪️ Програму моніторингу вод (в частині діагностичного та операційного моніторингу поверхневих вод) на 2023 рік.

📎 Довідково
Європейська комісія щороку ухвалює свій «Пакет розширення», тобто пакет документів, що пояснює її політику стосовно розширення ЄС. Основою цього пакету є повідомлення, в якому підбиваються підсумки подій за кожний рік; розглядається прогрес, досягнутий країнами-кандидатами; виклики, з якими вони зіткнулися; реформи, які необхідно впровадити, а також пропозиції щодо подальших дій. Пакет містить також звіти, у яких Європейська комісія представляє свою детальну щорічну оцінку поточного стану прогресу реформ країни-кандидата, які розміщуються на її офіційному вебсайті. Відповідні оцінки супроводжуються рекомендаціями та вказівками щодо пріоритетів реформ.

​​⚡️Парламент схвалив у першому читанні урядовий законопроєкт № 8410, який удосконалює норми чинного Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»

Сьогодні Парламент зробив перший крок до спрощення та цифровізації процедури ОВД. 253 народних депутати підтримали у першому читанні урядовий законопроєкт № 8410, який удосконалює норми чинного Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Документ закладає підґрунтя для повоєнної відбудови України та розвитку бізнесу, враховуючи довкіллєву складову.

Що дає законопроєкт:
▪️ зручність проходження процедури ОВД за рахунок переведення її у цифровий формат;
▪️ скорочення реальних строків проведення ОВД. Сьогодні загалом бізнес витрачає на всі етапи процедури близько 216 днів. Після схвалення законопроєкту у другому читанні всі етапи – до 67 днів;
▪️ усунення дискреційних повноважень чиновників при ухваленні рішень;
▪️ більш ефективне і адресне інформування громадськості про початок процедури, можливість онлайн підписатися на обрані справи та відстежувати перебіг їх розгляду. Кожен українець чи громадська організація зможе підписатися на отримання сповіщень з реєстру ОВД та оперативно дізнаватися про кожен новий доданий у процедурі документ.

За словами Міністра Руслана Стрільця, скорочення тривалості процедури не порушує Директиви ЄС з ОВД та Орхуську конвенцію та ніяким чином не вплине на якість її проведення. Процедура ОВД набуде зручнішого формату для усіх суб'єктів її проведення, але при цьому не втратить жодного елемента.

💬Руслан Стрілець: «Попри складний час військової збройної агресії російської федерації, ми пропонуємо запровадити рішення, які дозволяють рухатись відповідно до євроінтеграційних цілей країни при цьому пом’якшуючи регуляторний тиск на бізнес. Адже маємо не забувати, що вже сьогодні потрібно закладати підґрунтя для швидкої відбудови України за європейськими стандартами».

​​🔎 Як сформувати ефективний план поліпшення якості повітря в регіоні?

Згідно з діючим законодавством у разі, якщо в населеному пункті зафіксовано перевищення граничних величин забруднювальних речовин в повітрі, місцеві органи влади мають розробити плани покращення якості повітря. А якщо встановлено загрозу перевищення порогів небезпеки для діоксиду сірки, діоксиду азоту, озону, то сформувати короткострокові плани дій.

Щоб полегшити цей процес, Міндовкілля спільно із експертами проєкту APENA 2 та команди підтримки реформ при Міністерстві розробило відповідні Методичні рекомендації щодо розробки таких планів. За основу взяли європейський досвід. Зокрема, Польщі та Болгарії.

Заходи з покращення стану повітря у цих країнах досить різноманітні - це наприклад, коригування автомобільного руху та проведення будівельних робіт, модернізація побутового опалення, створення додаткових зелених зон у містах тощо. Все залежить від того, на яке джерело забруднення прагнуть вплинути, які дії матимуть найбільший ефект при мінімальних витратах та враховуючи суспільні інтереси. При плануванні орієнтуються на дані моніторингу стану повітря, аналіз джерел забруднення, точні розрахунки та моделювання впливу.

Загалом У Європейському Союзі Спільним дослідницьким центром (Joint Research Center) Європейської Комісії напрацьовано Каталог заходів з поліпшення якості повітря https://aqm.jrc.ec.europa.eu/measure-catalogue/. Він ґрунтується на найкращих практик країн ЄС.

Спираючись на ці практики Міндовкілля напрацювало Методичні рекомендації щодо змісту та порядку розроблення планів поліпшення якості атмосферного повітря та короткострокових планів дій в Україні. Ознайомитися з ними можна за посиланням.

Найближчим часом Міндовкілля проведе онлайн вебінар для органів управління якості атмосферного повітря та громадськості щодо складання планів поліпшення якості атмосферного повітря та короткострокових планів дій.

ℹ️ Нагадаємо, складання планів поліпшення якості атмосферного повітря та короткострокових планів дій для зон та агломерацій передбачено у Директиві ЄС 2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи. Положення цієї директиви також важливо повністю імплементувати Україні.

Тож ще у липні 2019 року Урядом було схвалено Постанову № 827 “Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря”.

На виконання цієї постанови наказами Міндовкілля від 01.08.2022 № 267 та від 01.08.2022 № 268 затверджено порядки розроблення короткострокових планів дій та планів поліпшення якості атмосферного повітря відповідно.

​​👨‍💻Міндовкілля запрошує взяти участь у засіданні робочої групи з проведення первинної оцінки стану імплементації актів права ЄС у сфері захисту довкілля

Міндовкілля запрошує представників наукових установ, проєктів міжнародно-технічної допомоги, громадських організації, провідних фахівців та експертів у відповідних сферах долучитися до обговорення пріоритетних заходів щодо проведення первинної оцінки стану імплементації актів права ЄС у сфері захисту довкілля по розділу 27.

Коли: 18 квітня 2023 року о 10:00
Де: онлайн платформа Webex.
Посилання для приєднання
(Номер наради: 2366 296 1167; Пароль: F5saqmrxJ29)

🖇Нагадаємо, що наприкінці березня у Міндовкіллі було утворено Міжвідомчу робочу групу, яка наразі проводить первинну оцінку стану імплементації актів права ЄС у сфері захисту довкілля.

​​Модернізація системи моніторингу повітря в Україні: Міндовкілля та Фінський метеорологічний інститут визначають напрямки співпраці та обсяги технічної допомоги

За підтримки Уряду Фінляндії в Україні планують запустити проєкт з підвищення інституційної спроможності нашої країни у сфері моніторингу атмосферного повітря.

Потреби України у допомозі міжнародних партнерів, а також попередній обсяг завдань та першочергових спільних кроків, обговорили на онлайн зустрічі представники Міндовкілля та Фінського метеорологічного інституту.

Планується, що робота фінського проєкту МТД в Україні буде спрямована на:

▪️ підтримку в управлінні якістю повітря та модернізації системи моніторингу,
▪️ моделювання та прогнозування якості повітря,
▪️ дослідження впливу війни на якість повітря на основі супутникових даних,
▪️ підвищення обізнаності українських фахівців у сфері моніторингу атмосферного повітря.

Орієнтовний бюджет проєкту складатиме 1 млн євро. Строк реалізації - 3-4 роки.

ℹ️ Нагадаємо, у березні цього року у рамках візиту делегації Прем’єр-міністерки Фінляндії Санни Марін в Україну Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець і Міністерка навколишнього середовища та зміни клімату Фінляндії Maria Ohisalo домовилися про співпрацю у сфері розвитку моніторингу довкілля та екологічного будівництва. Домовленості закріпили підписанням меморандуму.

Тоді Міністерка Марія Огісало анонсувала, що співпраця у сфері моніторингу довкілля має розпочатися вже цієї весни.

Підґрунтя ж співпраці між довкіллєвими відомствами обох країн були закладені ще раніше - під час зустрічі Руслана Стрільця та Марії Огісало на СОР15 в Монреалі.

​​У Чистий четвер разом зі студентами та громадськими активістами, які багато років опікуються питаннями відродження та розвитку Нацпарку «Голосіївський», об'єдналися та почали наводити лад у цій природоохоронній зоні. Провели толоку, де на 9 локаціях зібрали майже 5 тонн сміття.

«Сьогодні я підписав новий проєкт зонування території парку «Голосіївський». Це рішення виправляє помилки 2019 року та збільшує заповідну зону парку до 20,4%. Адже Нацпарк “Голосіївський” – не парк розваг, не зона для пікніка, а місце збереження та відновлення природи. Тут не може бути незаконної забудови та нелегальних об’єктів господарювання. Тут не повинно залишитися ніяких проблемних питань із землею та власністю, і ми впевнено йдемо до цього», - зазначив Міністр Руслан Стрілець.

За словами Руслана Стрільця, наразі Міністерство приділяє багато уваги розвитку та збереженню цього головного «зеленого» місця столиці. Поступово і комплексно розв'язує проблеми, накопичені за попередні роки. Залучає до цього й екоактивну спільноту.

«Нам буде не соромно показати його іноземцям, які захочуть відвідати столицю Незламної Країни після нашої перемоги. А для жителів Києва «Голосіївський» стане улюбленим місцем для здорового відпочинку, де людина буде відчувати свою єдність із природою, не полишаючи міську межу.
Дякую всім, хто був сьогодні з нами в парку «Голосіївський». Дякую всім, хто дбає про довкілля у своїх містах і селах по всій Україні. Це – частина нашого шляху до перемоги та здорового довкілля»,- наголосив Міністр.

Міндовкілля запрошує на круглий стіл, де будуть розглянуті основні аспекти ліцензування експорту або імпорту фторованих парникових газів

Міндовкілля запрошує взяти участь у круглому столі на тему «Практичні аспекти ліцензування експорту/імпорту фторованих парникових газів (погодження), підготовка до ратифікації Кігалійської поправки».

Коли: 25 квітня 2023 року об 11:00.
Де: онлайн платформа Webex.

Серед тем, що обговорюватимуться:
🔘 державна політика щодо скорочення споживання контрольованих речовин;
🔘 погодження експорту/імпорту фторованих парникових газів та товарів, що їх містять.

Реєстрація до 21 квітня 2023 року за посиланням >> https://docs.google.com/forms/d/1W2wFcdU3eY4HKhBFTceLT8doffkNlyHOzO3iX3AO-F0/edit.

Після реєстрації ви отримаєте посилання для приєднання до онлайн-конференції.

⚡️Разом з Офісом Генпрокурора України працюємо над притягненням до відповідальності російських окупантів за шкоду українському довкіллю

Про це розповів Міністр Руслан Стрілець у прямому ефірі в студії каналу «Ми – Україна».

Міністр наголосив, що питання впливу війни на довкілля стоїть на порядку денному державної політики з першого дня повномасштабного вторгнення.

По суті, сьогодні Міндовкілля спільно з Держекоінспекцією роблять унікальну для усього світу роботу – обраховують збитки довкіллю від бойових дій. Ця робота робиться відповідно до семи українських методик.

💬“Поява цих методик та робота за ними стали для нас своєрідним випробуванням, адже у світі до цього ніхто ніколи не робив такого. Сьогодні наша головна мета – щоб міжнародна спільнота визнала ці методики, щоб ту матеріальну шкоду, яку ми сьогодні нараховуємо, якомога швидше верифікували відповідні міжнародні організації. Аби Україна могла стягнути репарації з країни агресора за всі ті збитки довкіллю, які вони наносять”, - зазначив Міністр.