🕯 Загальнонаціональна хвилина мовчання

Кожного ранку о 9:00 українці схиляють голови на знак скорботи за тими, чиї життя забрала російська агресія. Серед них — військові й цивільні, люди різних професій і поколінь, які жили, працювали, будували плани на майбутнє. Пам’ять про них назавжди в наших серцях.

Сьогодні згадуємо нашу колегу, яка до останнього залишалася відданою своїй справі та рідному місту.

Тетяна Дмитренко понад 30 років працювала в Херсонському слідчому ізоляторі. Починала друкаркою, згодом здобула вищу освіту, опанувала нові напрями роботи й стала досвідченою фахівчинею.

Під час російської окупації Херсона Тетяна відмовилася співпрацювати із загарбниками та звільнилася з установи. А після визволення міста повернулася до роботи. Допомагала відновлювати втрачену документацію, впорядковувала архіви, керувала канцелярією. Попри постійні обстріли щодня пішки долала два кілометри до слідчого ізолятора.

Знаходила час і для допомоги іншим: в'язала теплі шкарпетки українським військовим, підтримувала продуктами херсонців, які опинилися у скруті.

Тетяна мріяла про перемогу, мирне життя та поїздку до сина Олександра, який жив у Києві. Колегам часто говорила: «Дівчата, от після перемоги заживемо! Поїдемо, куди захочемо!».

На жаль цим мріям не судилося здійснитися. 2 липня 2024 року Тетяна Дмитренко загинула внаслідок ворожого обстрілу Херсонського СІЗО.

Вічна пам’ять кожному і кожній, кого вбила росія.

Більше історій про наших співробітників, які загинули під час широкомасштабного вторгнення рф в Україну, читайте у Книзі пам’яті «Небесна варта ДКВС України. Останній бій».

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

🖱 Сьогодні, 3-го листопада, на офіційному сайті Міністерства юстиції України запрацювала ШІ-асистентка “Лекса” – пілотний проєкт, розроблений Obriy.аі для вирішення виклику від Міністерства юстиції України у рамках першого потоку GovTechLabUA. 

“Лекса” допомагатиме громадянам отримувати інформацію про понад 176 державних послуг, які надає Міністерство юстиції України – від реєстрації народження та шлюбу до оформлення спадщини, майнових прав і реєстраційних дій. Користувачі можуть отримати покрокові інструкції, дізнатися про необхідні документи та строки, а також знайти офіційні форми й реєстри. 

💡 ШІ-асистентка розуміє запити без юридичної термінології, за потреби ставить додаткові запитання та вказує назви документів, на яких ґрунтується відповідь. “Лекса” приймає запити та відповідає лише українською мовою, а історія чату залишається доступною протягом 24 годин, щоб користувачі могли повернутися до розмови. Скористатися “Лексою” можна безкоштовно, цілодобово та з будь-якої точки світу. 

Фінансування розробки відбувалося без залучення державних коштів.

В основі роботи ШІ-асистентки – верифікована інформаційна база, наповнена експертами Мін’юсту, яка надалі оновлюватиметься відповідно до нормативних змін. Важливою складовою технології є захист даних: “Лекса” не запитує персональні дані користувачів та не має доступу до зовнішніх інформаційних ресурсів (себто не звертатиметься за довідковою інформацією за межами порталу Мінʼюсту). 

⚠️ Наголосимо, що “Лекса” не надає готових юридичних консультацій. Якщо питання потребує індивідуальної правової оцінки, асистентка скеровує користувачів до центрів безоплатної правничої допомоги.

Наразі асистентка працює в пілотному режимі. Щоб протестувати “Лексу”, натисніть на віджет (кнопку) у правому нижньому кутку сайту Мін'юсту. Закликаємо всіх користувачів залишати зворотний зв’язок, який допоможе команді надалі вдосконалювати рішення.

ℹ️ ШІ-асистенка “Лекса” розроблена Міністерством юстиції України та командою українського стартапу Obriy.аі у межах GovTech Lab Ukraine – програми відкритих інновацій у сфері державних технологій від Global Government Technology Centre Kyiv, яка реалізується за сприяння Міністерства цифрової трансформації України, World Economic Forum та за підтримки Швейцарії в межах Програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа.

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

76 років Європейській конвенції з прав людини: договір, який захищає права кожного ⚖️

4 листопада 1950 року у Римі було підписано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. Цей документ став ключовим елементом європейської системи захисту прав людини і досі є одним із найбільших досягнень Ради Європи.

Сьогодні Конвенція так само гарантує право на життя, заборону катувань, справедливий суд, свободу слова та захист від дискримінації. Якщо ці права порушено, то кожен може звернутися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Україна ратифікувала Конвенцію 17 липня 1997 року, і відтоді наша держава визнає обов'язковою юрисдикцію ЄСПЛ та виконує його рішення. Однак головний пріоритет – зробити так, щоб українцям не довелося звертатися до суду щодо порушення своїх прав.

Тож Європейська конвенція з прав людини водночас є інструментом захисту прав громадян та орієнтиром, за яким держава будує свою правову систему в умовах війни та європейської інтеграції.

Докладніше: https://shorturl.at/3H7Ri

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Компенсація за збитки внаслідок війни: як отримати допомогу

Унаслідок збройної агресії рф громадяни та підприємства зазнають значних збитків. Наразі діють два ключові механізми реагування на завдану шкоду – державний та міжнародний, які доповнюють один одного.

🔹 Державна програма «єВідновлення»
Звернутися по допомогу можуть власники пошкодженого або знищеного житла, розташованого на підконтрольній Україні території, за умови наявності відомостей про право власності в Державному реєстрі речових прав.
Програма передбачає такі форми компенсації:
- На ремонт житла: виплата коштів на спеціальну картку «єВідновлення» (від 200 тис. грн на поточний ремонт до 350–500 тис. грн на капітальний ремонт квартири чи приватного будинку).
- У разі повного знищення: отримання житлового сертифіката на купівлю іншого житла або грошової компенсації на відбудову будинку на власній ділянці.
Подати заяву можливо через портал «Дія» або звернутись до ЦНАПу.

🔹 Міжнародний Реєстр збитків (RD4U)
Цей механізм спрямований на офіційну фіксацію завданих збитків та формування доказової бази для їх подальшого розгляду Міжнародною компенсаційною комісією для України після початку її роботи.
Подати заяву можуть фізичні та юридичні особи, а також держава Україна. Наразі для подання відкрито 43 категорії збитків.
Як подати заяву: через портал «Дія» у розділі «Репарації: міжнародний Реєстр збитків» із додаванням усіх наявних доказів (акти ДСНС, матеріали Національної поліції, фото та інші підтвердні документи).

📌 Чому варто скористатися обома інструментами?
«єВідновлення» дозволяє отримати кошти на ремонт житла вже зараз, тоді як подання до міжнародного Реєстру збитків дозволяє офіційно зафіксувати завдані збитки та створює підґрунтя для їх відшкодування в майбутньому.

ℹ️ Докладніше читайте у повному матеріалі: https://shorturl.at/8cS4L

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

🧸 Протягом минулого тижня відділи ДРАЦС Мін’юсту зареєстрували народження 2 309 малюків!

Наша велика родина поповнилася 1 179 хлопчиками та 1 130 дівчатками. 💙💛

Працівники ДРАЦС допомагають батькам зробити один із перших важливих кроків після народження дитини — оформити свідоцтво про народження. Отримавши його, малюк набуває імені, громадянства та всіх прав, гарантованих державою.

Вітаємо родини із поповненням! Бажаємо усім дітям зростати здоровими, у любові та турботі. Нехай кожен їхній день буде сповнений тепла, радісних відкриттів, а найголовніше — миру!

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

🇺🇦🇪🇺 Євроінтеграційні реформи, співпраця з Єврокомісією та міжнародний компенсаційний механізм — ключові теми робочого візиту міністра юстиції України Дениса Маслова до Брюсселя.

Мін'юст координує виконання зобов'язань у сфері верховенства права. Для прискорення реформ Україна та Єврокомісія започаткували спільну робочу групу FEAT.

Про результати зустрічей, пріоритетні завдання та подальші кроки України на шляху до ЄС Денис Маслов розповів в ефірі телемарафону «Єдині новини».

▶️ Докладніше — у відео.

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube