🕯 День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу
18 травня Україна вшановує пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу.
У 1944 році сталінський режим примусово депортував понад 207 тисяч кримських татар з Криму. Більшість становили жінки, діти та люди похилого віку.
❗️ Дорога у товарних вагонах тривала 2–3 тижні без їжі, води та медичної
допомоги. Вже під час транспортування загинули до 8 тисяч людей.
▪️ У перші півтора року вигнання лише в Узбекистані померло близько 30 тисяч кримських татар. Загалом смертність у 1944–1956 роках склала понад 49 тисяч осіб — майже чверть усього народу.
▪️Людей розмістили у «спецпоселеннях» з посиленим контролем, примусовою працею та постійною дискримінацією.
▪️Попри десятиліття вигнання, кримські татари повернулися додому наприкінці 1980-х, відновили культуру, мову та самоврядування. У 1991 році було створено Меджліс кримськотатарського народу.
У 2015 році Україна офіційно визнала депортацію актом геноциду, а 18 травня встановила Днем пам’яті жертв цього злочину. Міжнародне визнання надали парламенти Латвії, Литви, Канади, Польщі, Естонії та Чехії.
Сьогодні російська окупація Криму продовжує політику репресій: заборона Меджлісу, переслідування активістів, закриття незалежних медіа, обмеження мови та культури. Це є прямим продовженням злочинів радянського режиму.
Крим — це Україна!
Пам’ять про геноцид кримськотатарського народу є невід’ємною частиною історичної правди та відновлення справедливості.
Матеріал підготовлено спільно з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим та Державною архівною службою України. 🇺🇦
Докладніше: https://is.gd/HBiBl7
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
18 травня Україна вшановує пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу.
У 1944 році сталінський режим примусово депортував понад 207 тисяч кримських татар з Криму. Більшість становили жінки, діти та люди похилого віку.
❗️ Дорога у товарних вагонах тривала 2–3 тижні без їжі, води та медичної
допомоги. Вже під час транспортування загинули до 8 тисяч людей.
▪️ У перші півтора року вигнання лише в Узбекистані померло близько 30 тисяч кримських татар. Загалом смертність у 1944–1956 роках склала понад 49 тисяч осіб — майже чверть усього народу.
▪️Людей розмістили у «спецпоселеннях» з посиленим контролем, примусовою працею та постійною дискримінацією.
▪️Попри десятиліття вигнання, кримські татари повернулися додому наприкінці 1980-х, відновили культуру, мову та самоврядування. У 1991 році було створено Меджліс кримськотатарського народу.
У 2015 році Україна офіційно визнала депортацію актом геноциду, а 18 травня встановила Днем пам’яті жертв цього злочину. Міжнародне визнання надали парламенти Латвії, Литви, Канади, Польщі, Естонії та Чехії.
Сьогодні російська окупація Криму продовжує політику репресій: заборона Меджлісу, переслідування активістів, закриття незалежних медіа, обмеження мови та культури. Це є прямим продовженням злочинів радянського режиму.
Крим — це Україна!
Пам’ять про геноцид кримськотатарського народу є невід’ємною частиною історичної правди та відновлення справедливості.
Матеріал підготовлено спільно з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим та Державною архівною службою України. 🇺🇦
Докладніше: https://is.gd/HBiBl7
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
😢5❤4👍4
18 травня 2026 року у Міністерстві юстиції України відбулося чергове засідання Міжвідомчої координаційної ради з питань розвитку альтернативних способів вирішення конфліктів.
Під час засідання учасники розглянули розроблений Мін’юстом проєкт Концепції запровадження пілотного проєкту щодо проведення інформаційно-ознайомчих зустрічей з медіатором.
За результатами фахової дискусії члени МКР ухвалили:
🔹 взяти проєкт розробленої Концепції за основу;
🔹 доопрацювати пілотний проєкт Концепції з урахуванням пропозицій і рекомендацій, наданих медіаторською спільнотою, Координаційним центром з надання правничої допомоги, Верховним Судом та іншими учасниками засідання;
🔹 після доопрацювання пілотного проєкту Концепції Міністерству юстиції України представити його на засіданні МКР та прийняти управлінське рішення про подальше запровадження пілотного проєкту.
Учасники наголосили, що розвиток медіації є важливим кроком для розширення доступу громадян до ефективних механізмів врегулювання спорів та зменшення навантаження на судову систему.
Докладніше: https://shorturl.at/V06wv
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
Під час засідання учасники розглянули розроблений Мін’юстом проєкт Концепції запровадження пілотного проєкту щодо проведення інформаційно-ознайомчих зустрічей з медіатором.
За результатами фахової дискусії члени МКР ухвалили:
🔹 взяти проєкт розробленої Концепції за основу;
🔹 доопрацювати пілотний проєкт Концепції з урахуванням пропозицій і рекомендацій, наданих медіаторською спільнотою, Координаційним центром з надання правничої допомоги, Верховним Судом та іншими учасниками засідання;
🔹 після доопрацювання пілотного проєкту Концепції Міністерству юстиції України представити його на засіданні МКР та прийняти управлінське рішення про подальше запровадження пілотного проєкту.
Учасники наголосили, що розвиток медіації є важливим кроком для розширення доступу громадян до ефективних механізмів врегулювання спорів та зменшення навантаження на судову систему.
Докладніше: https://shorturl.at/V06wv
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
👍5🤔2❤1
Апостилювання документів: порядок та строки
Апостиль – це спеціальний штамп, який підтверджує дійсність підпису на документі, повноваження особи, що його підписала, а також справжність відбитку печатки або штампа на ньому. Завдяки апостилю документ можна офіційно використовувати в інших країнах без додаткової легалізації.
Мін’юст апостилює документи, які видані органами юстиції, судами, державними архівними установами, а також – які оформляються нотаріусами.
Апостилювання здійснюється за допомогою Електронного реєстру апостилів. Кожен апостиль має свій унікальний QR-код, який дає змогу швидко підтвердити його справжність.
📌 Подати документи можна до:
- будь-якого відділу ДРАЦС;
- нотаріуса;
- Державної архівної служби України (якщо архівний документ).
Якщо заявник перебуває за кордоном – документи можна надіслати поштою до:
- відділу ДРАЦС;
- Держархіву.
📌 Документи, які потрібно подати:
- документ, що посвідчує особу;
- оригінал документа або його засвідчену копію;
- платіжну інструкцію про оплату послуги (не подається у разі звільнення від сплати послуги).
📌 Строк
Проставлення апостиля, відмова в його проставленні здійснюються у строк до 3 робочих днів.
Якщо документ викликає підозру у його підробці, здійснюється додаткова перевірка документа. У такому разі зупиняється розгляд документа на строк до одного місяця, про що інформується заявника.
Докладніше: https://shorturl.at/Cguzk
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
Апостиль – це спеціальний штамп, який підтверджує дійсність підпису на документі, повноваження особи, що його підписала, а також справжність відбитку печатки або штампа на ньому. Завдяки апостилю документ можна офіційно використовувати в інших країнах без додаткової легалізації.
Мін’юст апостилює документи, які видані органами юстиції, судами, державними архівними установами, а також – які оформляються нотаріусами.
Апостилювання здійснюється за допомогою Електронного реєстру апостилів. Кожен апостиль має свій унікальний QR-код, який дає змогу швидко підтвердити його справжність.
📌 Подати документи можна до:
- будь-якого відділу ДРАЦС;
- нотаріуса;
- Державної архівної служби України (якщо архівний документ).
Якщо заявник перебуває за кордоном – документи можна надіслати поштою до:
- відділу ДРАЦС;
- Держархіву.
📌 Документи, які потрібно подати:
- документ, що посвідчує особу;
- оригінал документа або його засвідчену копію;
- платіжну інструкцію про оплату послуги (не подається у разі звільнення від сплати послуги).
📌 Строк
Проставлення апостиля, відмова в його проставленні здійснюються у строк до 3 робочих днів.
Якщо документ викликає підозру у його підробці, здійснюється додаткова перевірка документа. У такому разі зупиняється розгляд документа на строк до одного місяця, про що інформується заявника.
Докладніше: https://shorturl.at/Cguzk
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
👍9❤5
Хто і як визначає ціну майна, що продається на електронних торгах?
Продаж арештованого та конфіскованого майна — це один із механізмів повернення боргів і наповнення бюджету. В Україні такі активи реалізуються через електронні торги, які зокрема проводить ДП «СЕТАМ» (OpenMarket), що працює у сфері управління Міністерства юстиції України.
❓ Як формується ціна
Стартова вартість лота визначається ще до початку торгів. Законодавство передбачає кілька варіантів:
• оцінка суб’єктами оціночної діяльності (їх залучає виконавець);
• за домовленістю сторін виконавчого провадження;
• виконавцем — за ринковими цінами;
• за рішенням суду.
❗️ Важливо: СЕТАМ лише забезпечує проведення торгів і не встановлює ціну майна.
❓ Як працює оцінка
Оцінювач визначає ринкову вартість: аналізує аналогічні пропозиції та стан майна. Звіт про оцінку діє 6 місяців. Якщо за цей час майно не продали — оцінку потрібно оновити.
Якщо сторони не згодні з визначеною ціною, її можна оскаржити в суді.
❓ Що відбувається, якщо майно не продається?
Тоді застосовується поетапне зниження ціни:
Для нерухомості:
• другий аукціон — мінус 15%
• третій — мінус 30%
Для рухомого майна:
• другий аукціон — мінус 25%
• третій — мінус 50%
Інформація про уцінку завжди відображається в описі лота.
❓ Що таке «голландський аукціон»?
Це торги зі зниженням ціни (редукціон): вартість поступово падає до встановленого мінімуму, доки один з учасників не зупинить її своєю ставкою. Такий формат дозволяє знайти реальну ринкову ціну.
📌 Механізм продажу арештованого майна чітко врегульований і забезпечує відкритість торгів та виконання судових рішень.
Більше про електронні аукціони — на сайті OpenMarket: https://setam.net.ua/auctions
Докладніше: https://shorturl.at/iQotY
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
Продаж арештованого та конфіскованого майна — це один із механізмів повернення боргів і наповнення бюджету. В Україні такі активи реалізуються через електронні торги, які зокрема проводить ДП «СЕТАМ» (OpenMarket), що працює у сфері управління Міністерства юстиції України.
❓ Як формується ціна
Стартова вартість лота визначається ще до початку торгів. Законодавство передбачає кілька варіантів:
• оцінка суб’єктами оціночної діяльності (їх залучає виконавець);
• за домовленістю сторін виконавчого провадження;
• виконавцем — за ринковими цінами;
• за рішенням суду.
❗️ Важливо: СЕТАМ лише забезпечує проведення торгів і не встановлює ціну майна.
❓ Як працює оцінка
Оцінювач визначає ринкову вартість: аналізує аналогічні пропозиції та стан майна. Звіт про оцінку діє 6 місяців. Якщо за цей час майно не продали — оцінку потрібно оновити.
Якщо сторони не згодні з визначеною ціною, її можна оскаржити в суді.
❓ Що відбувається, якщо майно не продається?
Тоді застосовується поетапне зниження ціни:
Для нерухомості:
• другий аукціон — мінус 15%
• третій — мінус 30%
Для рухомого майна:
• другий аукціон — мінус 25%
• третій — мінус 50%
Інформація про уцінку завжди відображається в описі лота.
❓ Що таке «голландський аукціон»?
Це торги зі зниженням ціни (редукціон): вартість поступово падає до встановленого мінімуму, доки один з учасників не зупинить її своєю ставкою. Такий формат дозволяє знайти реальну ринкову ціну.
📌 Механізм продажу арештованого майна чітко врегульований і забезпечує відкритість торгів та виконання судових рішень.
Більше про електронні аукціони — на сайті OpenMarket: https://setam.net.ua/auctions
Докладніше: https://shorturl.at/iQotY
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
👍6❤1
🇺🇦🇫🇮 Реформи для руху в ЄС: Мін’юст і фінські партнери узгодили подальші кроки співпраці
У Міністерстві юстиції України відбулася зустріч т.в.о. Міністра юстиції України Людмили Сугак із директоркою Центру з верховенства права при Університеті Гельсінкі Туйєю Бракс та директором Офісу Democracy Reporting International в Україні Станіславом Лячинським.
У центрі уваги – технічна допомога Україні у виконанні Дорожньої карти з верховенства права та обмін досвідом у сферах правосуддя та верховенства права.
Як зазначила Людмила Сугак, серед пріоритетних напрямів співробітництва, у яких зацікавлений Мін’юст:
🔹 цифрова трансформація правосуддя;
🔹 використання цифрових технологій у виконавчому провадженні;
🔹 функціонування системи судової експертизи;
🔹 захист прав потерпілих, зокрема жертв воєнних злочинів.
Окрему увагу учасники приділили питанню повернення депортованих українських дітей та можливій співпраці у цій сфері.
Також сторони обговорили розвиток спільних навчальних програм, які допомагають Україні впроваджувати найкращі європейські практики та посилювати координацію між державними інституціями. Підбиваючи підсумки попередніх навчань, українська сторона розповіла про використання європейського досвіду у впровадженні медіації в Україні.
🤝 Фінські партнери підтвердили готовність і надалі підтримувати Україну у впровадженні реформ у сфері верховенства права та європейської інтеграції.
Докладніше: https://shorturl.at/0r8nb
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
У Міністерстві юстиції України відбулася зустріч т.в.о. Міністра юстиції України Людмили Сугак із директоркою Центру з верховенства права при Університеті Гельсінкі Туйєю Бракс та директором Офісу Democracy Reporting International в Україні Станіславом Лячинським.
У центрі уваги – технічна допомога Україні у виконанні Дорожньої карти з верховенства права та обмін досвідом у сферах правосуддя та верховенства права.
Як зазначила Людмила Сугак, серед пріоритетних напрямів співробітництва, у яких зацікавлений Мін’юст:
🔹 цифрова трансформація правосуддя;
🔹 використання цифрових технологій у виконавчому провадженні;
🔹 функціонування системи судової експертизи;
🔹 захист прав потерпілих, зокрема жертв воєнних злочинів.
Окрему увагу учасники приділили питанню повернення депортованих українських дітей та можливій співпраці у цій сфері.
Також сторони обговорили розвиток спільних навчальних програм, які допомагають Україні впроваджувати найкращі європейські практики та посилювати координацію між державними інституціями. Підбиваючи підсумки попередніх навчань, українська сторона розповіла про використання європейського досвіду у впровадженні медіації в Україні.
🤝 Фінські партнери підтвердили готовність і надалі підтримувати Україну у впровадженні реформ у сфері верховенства права та європейської інтеграції.
Докладніше: https://shorturl.at/0r8nb
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
❤6👍5🤔1🤬1
Без яких документів неможливо оформити спадщину на нерухомість
Оформлення спадщини на нерухоме майно потребує підготовки пакету документів, без яких нотаріус не зможе видати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність окремих документів чи наявність у них помилок може ускладнити або затягнути оформлення спадкових прав. Саме тому важливо завчасно перевірити, чи наявні всі необхідні документи та чи належним чином вони оформлені.
Після заведення спадкової справи та встановлення складу спадкового майна нотаріус надає спадкоємцю письмову довідку щодо переліку документів, необхідних для оформлення спадщини.
Обов’язковими документами є:
🔹 свідоцтво про смерть спадкодавця;
🔹 документ, який підтверджує родинний зв’язок з померлим (у разі спадкування за законом);
🔹 паспорт спадкоємця та РНОКПП;
🔹 оригінал заповіту (його дублікат) (у разі спадкування за заповітом)
🔹 документи, які підтверджують право власності спадкодавця на майно;
🔹 технічний паспорт (за наявності);
🔹 документи, які підтверджують факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини (особи, які були зареєстровані разом зі спадкодавцем та проживали з ним, вважаються такими, що прийняли спадщину без подання відповідної заяви).
Якщо документи на майно втрачено – питання можна вирішити, отримавши дублікат або звернувшись до суду.
Докладніше: https://shorturl.at/wvtht
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
Оформлення спадщини на нерухоме майно потребує підготовки пакету документів, без яких нотаріус не зможе видати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність окремих документів чи наявність у них помилок може ускладнити або затягнути оформлення спадкових прав. Саме тому важливо завчасно перевірити, чи наявні всі необхідні документи та чи належним чином вони оформлені.
Після заведення спадкової справи та встановлення складу спадкового майна нотаріус надає спадкоємцю письмову довідку щодо переліку документів, необхідних для оформлення спадщини.
Обов’язковими документами є:
🔹 свідоцтво про смерть спадкодавця;
🔹 документ, який підтверджує родинний зв’язок з померлим (у разі спадкування за законом);
🔹 паспорт спадкоємця та РНОКПП;
🔹 оригінал заповіту (його дублікат) (у разі спадкування за заповітом)
🔹 документи, які підтверджують право власності спадкодавця на майно;
🔹 технічний паспорт (за наявності);
🔹 документи, які підтверджують факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини (особи, які були зареєстровані разом зі спадкодавцем та проживали з ним, вважаються такими, що прийняли спадщину без подання відповідної заяви).
Якщо документи на майно втрачено – питання можна вирішити, отримавши дублікат або звернувшись до суду.
Докладніше: https://shorturl.at/wvtht
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
👍6❤5
Кіберзахист державних реєстрів — спільний пріоритет
Міністерство юстиції України спільно з Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державним центром кіберзахисту та ДП «Національні інформаційні системи» підписали Меморандум про співробітництво у сфері кіберзахисту.
Документ спрямований на посилення стійкості державних інформаційних ресурсів, розвиток сучасних підходів до кібербезпеки та підвищення ефективності реагування на кіберзагрози.
📌 Ключові напрями співпраці:
- обмін інформацією про кіберінциденти та кібератаки;
- посилення спроможностей із виявлення та нейтралізації загроз;
- впровадження сучасних технологій кіберзахисту;
- спільні навчання, консультації та експертні заходи.
Як наголосила т.в.о. Міністра юстиції України Людмила Сугак, стійкість цифрових сервісів держави є ключовою складовою довіри громадян та безперервності роботи критично важливих цифрових систем держави.
Докладніше: https://shorturl.at/RfPuN
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
Міністерство юстиції України спільно з Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державним центром кіберзахисту та ДП «Національні інформаційні системи» підписали Меморандум про співробітництво у сфері кіберзахисту.
Документ спрямований на посилення стійкості державних інформаційних ресурсів, розвиток сучасних підходів до кібербезпеки та підвищення ефективності реагування на кіберзагрози.
📌 Ключові напрями співпраці:
- обмін інформацією про кіберінциденти та кібератаки;
- посилення спроможностей із виявлення та нейтралізації загроз;
- впровадження сучасних технологій кіберзахисту;
- спільні навчання, консультації та експертні заходи.
Як наголосила т.в.о. Міністра юстиції України Людмила Сугак, стійкість цифрових сервісів держави є ключовою складовою довіри громадян та безперервності роботи критично важливих цифрових систем держави.
Докладніше: https://shorturl.at/RfPuN
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
👍4❤3