Мін’юст готує зміни для гармонізації захисту прав дітей з європейськими стандартами
Захист прав дітей та розбудова правосуддя, дружнього до дитини, залишаються пріоритетними напрямами роботи Міністерства юстиції України.
Про це заявила т.в.о. Міністра юстиції Людмила Сугак під час координаційної наради з міжнародними партнерами щодо визначення і впровадження ключових пріоритетів розвитку правосуддя, дружнього до дітей. Вона наголосила, що цей напрям є не лише зобов’язанням України в межах Дорожньої карти з питань верховенства права, а й нагальним запитом українського суспільства в умовах війни.
За словами Людмили Сугак, Мін’юст завершує підготовку комплексного законопроєкту щодо юстиції, дружньої до дитини, а також оновленої Національної стратегії у сфері прав людини, де захист прав дітей є одним із ключових блоків.
Разом із міжнародними партнерами Мін’юст реалізував такі важливі ініціативи з розвитку правосуддя, дружнього до дітей, як:
🔹 Розбудова мережі «Барнахус»: за підтримки ЮНІСЕФ відкрито 15 центрів, 13 з яких розпочали роботу під час повномасштабного вторгнення.
🔹 Психологи у кримінальних провадженнях за участю дітей: створено Реєстр із 587 психологів. Фахівці через систему БПД вже залучалися до понад 27 800 слідчих та процесуальних дій за участю дітей.
🔹 Відновне правосуддя: у межах Програми відновлення для неповнолітніх за результатами медіації між сторонами укладено 623 угоди.
Мін’юст закликає міжнародних партнерів до подальшої співпраці задля гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами та забезпечення найкращого захисту інтересів дітей у системі правосуддя.
Докладніше: https://shorturl.at/dnVCv
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
Захист прав дітей та розбудова правосуддя, дружнього до дитини, залишаються пріоритетними напрямами роботи Міністерства юстиції України.
Про це заявила т.в.о. Міністра юстиції Людмила Сугак під час координаційної наради з міжнародними партнерами щодо визначення і впровадження ключових пріоритетів розвитку правосуддя, дружнього до дітей. Вона наголосила, що цей напрям є не лише зобов’язанням України в межах Дорожньої карти з питань верховенства права, а й нагальним запитом українського суспільства в умовах війни.
За словами Людмили Сугак, Мін’юст завершує підготовку комплексного законопроєкту щодо юстиції, дружньої до дитини, а також оновленої Національної стратегії у сфері прав людини, де захист прав дітей є одним із ключових блоків.
Разом із міжнародними партнерами Мін’юст реалізував такі важливі ініціативи з розвитку правосуддя, дружнього до дітей, як:
🔹 Розбудова мережі «Барнахус»: за підтримки ЮНІСЕФ відкрито 15 центрів, 13 з яких розпочали роботу під час повномасштабного вторгнення.
🔹 Психологи у кримінальних провадженнях за участю дітей: створено Реєстр із 587 психологів. Фахівці через систему БПД вже залучалися до понад 27 800 слідчих та процесуальних дій за участю дітей.
🔹 Відновне правосуддя: у межах Програми відновлення для неповнолітніх за результатами медіації між сторонами укладено 623 угоди.
Мін’юст закликає міжнародних партнерів до подальшої співпраці задля гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами та забезпечення найкращого захисту інтересів дітей у системі правосуддя.
Докладніше: https://shorturl.at/dnVCv
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
👍5❤4👏1
Ольга Рябуха: Україна готова до впровадження принципу «Once-Only» для цифрової інтеграції з країнами ЄС
🇺🇦🤝🇪🇺 Представники Мін’юсту, Мінцифри та ДП «НАІС» взяли участь у Форумі на Мальті, присвяченому розвитку системи Once-Only Technical System (OOTS). Цей захід об’єднав представників органів влади держав-членів ЄС, національних координаторів Single Digital Gateway (SDG) та команди, що відповідають за реалізацію принципу «Once-Only» у своїх країнах.
Принцип «Once-Only» передбачає, що людина або бізнес подають свої дані державі лише один раз, а надалі органи влади різних країн можуть безпечно обмінюватися ними між собою за згодою користувача.
📱Для українців це означає менше довідок, паперових документів і бюрократичних процедур під час отримання послуг за кордоном. Наприклад, у майбутньому підтвердження українського документа про освіту для вступу до закладу освіти в країні ЄС може відбуватися автоматично через державні реєстри.
«Ми маємо необхідні технічні можливості та тверде бажання реалізувати цю технологію в Україні. Багато українських документів вже мають електронну форму, і з кожним роком цифровізація в Україні швидко розвивається в усіх сферах. Впровадження принципу “Once-Only” — це логічне продовження нашої стратегії цифровізації», — зазначила заступниця Міністра юстиції України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ольга Рябуха.
📍Інтеграція до європейських цифрових сервісів є важливою складовою євроінтеграції України та створює нові можливості для мільйонів українців, які перебувають у країнах ЄС.
Докладніше: https://shorturl.at/jC2zR
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
🇺🇦🤝🇪🇺 Представники Мін’юсту, Мінцифри та ДП «НАІС» взяли участь у Форумі на Мальті, присвяченому розвитку системи Once-Only Technical System (OOTS). Цей захід об’єднав представників органів влади держав-членів ЄС, національних координаторів Single Digital Gateway (SDG) та команди, що відповідають за реалізацію принципу «Once-Only» у своїх країнах.
Принцип «Once-Only» передбачає, що людина або бізнес подають свої дані державі лише один раз, а надалі органи влади різних країн можуть безпечно обмінюватися ними між собою за згодою користувача.
📱Для українців це означає менше довідок, паперових документів і бюрократичних процедур під час отримання послуг за кордоном. Наприклад, у майбутньому підтвердження українського документа про освіту для вступу до закладу освіти в країні ЄС може відбуватися автоматично через державні реєстри.
«Ми маємо необхідні технічні можливості та тверде бажання реалізувати цю технологію в Україні. Багато українських документів вже мають електронну форму, і з кожним роком цифровізація в Україні швидко розвивається в усіх сферах. Впровадження принципу “Once-Only” — це логічне продовження нашої стратегії цифровізації», — зазначила заступниця Міністра юстиції України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ольга Рябуха.
📍Інтеграція до європейських цифрових сервісів є важливою складовою євроінтеграції України та створює нові можливості для мільйонів українців, які перебувають у країнах ЄС.
Докладніше: https://shorturl.at/jC2zR
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
❤6👍6
У Брюсселі відбулося 11-те засідання Діалогу з прав людини між Україною та ЄС
Україна та ЄС підтвердили свою відданість принципам поваги до прав людини, їх захисту та забезпечення під час 11-го засідання Діалогу з прав людини, що відбулося 10 червня у м. Брюссель у змішаному форматі.
Українську делегацію очолила т.в.о. Міністра юстиції України /заступник Міністра юстиції з питань європейської інтеграції Людмила Сугак, європейську – в.о. заступника керуючого директора/ керівник відділу України Європейської служби зовнішньої діяльності Байба Тавареса.
«Як держава-кандидат на вступ до Європейського Союзу, Україна залишається відданою впровадженню реформ, необхідних для набуття членства в ЄС, а також забезпеченню ефективного захисту та просування прав людини й основоположних свобод відповідно до європейських стандартів. Водночас притягнення до відповідальності за порушення міжнародного права, спричинені російською агресією, залишається одним із ключових пріоритетів України», – наголосила Людмила Сугак, відкриваючи засідання.
Сторони рішуче засудили агресивну війну Росії проти України та серйозні й систематичні порушення нею міжнародного гуманітарного права і міжнародного права захисту прав людини, що включають свавільне позбавлення життя, незаконне утримання під вартою, насильницькі зникнення, систематичні катування та жорстоке поводження з цивільними особами і військовополоненими, сексуальне насильство, пов’язане зі збройною агресією, незаконну депортацію та примусове переміщення цивільного населення, зокрема дітей.
На засіданні Сторони обговорили низку питань, зокрема:
🔹 ситуацію з правами людини в умовах триваючої агресивної війни Росії, включаючи воєнні злочини, зокрема примусове переміщення або депортацію населення (дітей) з тимчасово окупованої території України;
🔹 вплив війни на доступ до базових прав, зокрема на забезпечення права на охорону здоров’я, працю, освіту, водопостачання, санітарію та належне житло;
🔹 зусилля України щодо розробки стратегій для деокупованої території, зокрема в частині перехідного правосуддя;
🔹 забезпечення притягнення до відповідальності за міжнародні злочини, включаючи створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та функціонування міжнародних й національних механізмів компенсації;
🔹 підтримку постраждалих, зокрема внутрішньо переміщених осіб та жертв сексуального насильства, повʼязаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України;
🔹 реалізацію порядку денного «Жінки, мир, безпека», протидію гендерно зумовленому насильству та забезпечення гендерного мейнстримінгу;
🔹 питання виборчих процесів, удосконалення виборчого законодавства та перспективи подальшої міжнародної співпраці.
Засідання 11-го Діалогу пройшло у відкритій і конструктивній атмосфері та стало платформою для змістовного обміну думками.
Наступна зустріч у рамках Діалогу з прав людини між Україною та ЄС відбудеться у 2027 році.
Спільний прес-реліз за посиланням: https://shorturl.at/CDHlT
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
Україна та ЄС підтвердили свою відданість принципам поваги до прав людини, їх захисту та забезпечення під час 11-го засідання Діалогу з прав людини, що відбулося 10 червня у м. Брюссель у змішаному форматі.
Українську делегацію очолила т.в.о. Міністра юстиції України /заступник Міністра юстиції з питань європейської інтеграції Людмила Сугак, європейську – в.о. заступника керуючого директора/ керівник відділу України Європейської служби зовнішньої діяльності Байба Тавареса.
«Як держава-кандидат на вступ до Європейського Союзу, Україна залишається відданою впровадженню реформ, необхідних для набуття членства в ЄС, а також забезпеченню ефективного захисту та просування прав людини й основоположних свобод відповідно до європейських стандартів. Водночас притягнення до відповідальності за порушення міжнародного права, спричинені російською агресією, залишається одним із ключових пріоритетів України», – наголосила Людмила Сугак, відкриваючи засідання.
Сторони рішуче засудили агресивну війну Росії проти України та серйозні й систематичні порушення нею міжнародного гуманітарного права і міжнародного права захисту прав людини, що включають свавільне позбавлення життя, незаконне утримання під вартою, насильницькі зникнення, систематичні катування та жорстоке поводження з цивільними особами і військовополоненими, сексуальне насильство, пов’язане зі збройною агресією, незаконну депортацію та примусове переміщення цивільного населення, зокрема дітей.
На засіданні Сторони обговорили низку питань, зокрема:
🔹 ситуацію з правами людини в умовах триваючої агресивної війни Росії, включаючи воєнні злочини, зокрема примусове переміщення або депортацію населення (дітей) з тимчасово окупованої території України;
🔹 вплив війни на доступ до базових прав, зокрема на забезпечення права на охорону здоров’я, працю, освіту, водопостачання, санітарію та належне житло;
🔹 зусилля України щодо розробки стратегій для деокупованої території, зокрема в частині перехідного правосуддя;
🔹 забезпечення притягнення до відповідальності за міжнародні злочини, включаючи створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та функціонування міжнародних й національних механізмів компенсації;
🔹 підтримку постраждалих, зокрема внутрішньо переміщених осіб та жертв сексуального насильства, повʼязаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України;
🔹 реалізацію порядку денного «Жінки, мир, безпека», протидію гендерно зумовленому насильству та забезпечення гендерного мейнстримінгу;
🔹 питання виборчих процесів, удосконалення виборчого законодавства та перспективи подальшої міжнародної співпраці.
Засідання 11-го Діалогу пройшло у відкритій і конструктивній атмосфері та стало платформою для змістовного обміну думками.
Наступна зустріч у рамках Діалогу з прав людини між Україною та ЄС відбудеться у 2027 році.
Спільний прес-реліз за посиланням: https://shorturl.at/CDHlT
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
❤8👍5
Комітет міністрів Ради Європи розглянув питання депортації українських дітей в межах нагляду за виконанням рішення ЄСПЛ у міждержавній справі та підтвердив необхідність їхнього якнайшвидшого повернення.
На своєму 1563-му засіданні КМРЄ розглянув виконання рішення Великої палати ЄСПЛ у міждержавній справі «Україна та Нідерланди проти Росії» в частині незаконної депортації та примусового переміщення українських дітей.
У рішенні від 9 липня 2025 року ЄСПЛ підтвердив системну практику незаконного переміщення українських дітей Росією, що є порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За висновками Незалежної міжнародної комісії ООН, ці дії мають ознаки воєнних злочинів та злочинів проти людяності.
Під час засідання т.в.о. Міністра юстиції Людмила Сугак представила результати роботи Реєстру відомостей щодо дітей, депортованих або примусово переміщених у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України. Станом на 1 червня 2026 року верифіковано 20 610 таких випадків.
Україна закликала міжнародну спільноту посилити тиск на Росію, вимагати надання повних списків переміщених дітей із відомостями про їхнє місцезнаходження та правовий статус, а також забезпеченні безперешкодного доступу міжнародних організацій до місць їх утримання.
За підсумками засідання КМРЄ засудив системну практику депортації українських дітей та закликав Росію виконати свої міжнародні зобов’язання.
Докладніше: https://shorturl.at/FYgqu
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
На своєму 1563-му засіданні КМРЄ розглянув виконання рішення Великої палати ЄСПЛ у міждержавній справі «Україна та Нідерланди проти Росії» в частині незаконної депортації та примусового переміщення українських дітей.
У рішенні від 9 липня 2025 року ЄСПЛ підтвердив системну практику незаконного переміщення українських дітей Росією, що є порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За висновками Незалежної міжнародної комісії ООН, ці дії мають ознаки воєнних злочинів та злочинів проти людяності.
Під час засідання т.в.о. Міністра юстиції Людмила Сугак представила результати роботи Реєстру відомостей щодо дітей, депортованих або примусово переміщених у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України. Станом на 1 червня 2026 року верифіковано 20 610 таких випадків.
Україна закликала міжнародну спільноту посилити тиск на Росію, вимагати надання повних списків переміщених дітей із відомостями про їхнє місцезнаходження та правовий статус, а також забезпеченні безперешкодного доступу міжнародних організацій до місць їх утримання.
За підсумками засідання КМРЄ засудив системну практику депортації українських дітей та закликав Росію виконати свої міжнародні зобов’язання.
Докладніше: https://shorturl.at/FYgqu
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
❤8👍3
Юстиція доступною мовою: пояснюємо юридичні терміни просто
У правових документах, судових рішеннях чи юридичних консультаціях часто містяться терміни, які можуть здаватися схожими, але мають різне значення. У традиційній рубриці «Юстиція доступною мовою» розглядаємо нові п’ять пар понять, щодо яких найчастіше виникають питання.
🔹 Заповіт vs Спадковий договір
Заповіт — це особисте розпорядження людини про те, кому перейде її майно після смерті. Вона може у будь-який момент його змінити або скасувати.
Спадковий договір — це домовленість між відчужувачем та набувачем, за якою набувач зобов'язується виконувати розпорядження відчужувача, а після його смерті набуває право власності на визначене майно.
📌 Простими словами: заповіт — це односторонній правочин, який заповідач може змінити або скасувати в будь-який час. Спадковий договір — це двосторонній договір, який створює права та обов’язки для обох сторін, а майно, визначене в ньому, не може бути відчужене відчужувачем без дотримання умов договору.
🔹 Найм vs Оренда
На практиці ці слова часто використовують як синоніми. Але з юридичної точки зору є нюанси.
Найм — це загальна правова конструкція, коли одна сторона передає іншій майно (квартиру, автомобіль тощо) у користування за плату на певний строк.
Оренда — це термін, який переважно використовується у господарських відносинах та спеціальному законодавстві щодо державного і комунального майна.
📌 Простими словами: кожна оренда є наймом, але не кожен найм можна назвати орендою.
🔹 Опікун vs Піклувальник
Опіка встановлюється над малолітніми дітьми (до 14 років) та повнолітніми особами, яких суд визнав недієздатними. Опікун діє від їхнього імені та приймає рішення замість них.
Піклування встановлюється над неповнолітніми особами віком від 14 до 18 років, а також над повнолітніми особами, цивільну дієздатність яких обмежено судом. Піклувальник допомагає реалізовувати їхні права, контролює певні дії та погоджує окремі рішення.
📌 Простими словами: опікун представляє інтереси підопічного повністю, піклувальник — допомагає їх реалізовувати.
🔹 Позика vs Кредит
Позика — це договір, за яким одна сторона передає у власність другій стороні гроші або інші речі, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошей або таку ж кількість речей того ж роду та якості.
Кредит — це договір, за яким банк або інша фінансова установа надає грошові кошти позичальнику на умовах повернення, строковості та платності.
📌 Простими словами: позику може дати будь-хто, кредит — спеціалізована установа.
🔹 Очевидець vs Свідок
Очевидцем називають того, хто безпосередньо спостерігав якесь явище, подію.
Свідок — це особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню у справі. Він може володіти інформацією внаслідок особистого сприйняття певних фактів чи подій або з інших джерел, однак суд чи слідство оцінюють допустимість та достовірність таких відомостей.
📌 Простими словами: свідок не завжди є очевидцем події. Водночас очевидець може бути допитаний як свідок у кримінальному, цивільному чи адміністративному провадженні.
Міністерство юстиції продовжує працювати над підвищенням правової обізнаності громадян, щоб кожен міг розуміти правову термінологію без «перекладача». Адже це допомагає уникати помилок і впевненіше почувати себе у повсякденних ситуаціях.
Матеріал має інформаційно-роз’яснювальний характер та не встановлює правових норм.
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
У правових документах, судових рішеннях чи юридичних консультаціях часто містяться терміни, які можуть здаватися схожими, але мають різне значення. У традиційній рубриці «Юстиція доступною мовою» розглядаємо нові п’ять пар понять, щодо яких найчастіше виникають питання.
🔹 Заповіт vs Спадковий договір
Заповіт — це особисте розпорядження людини про те, кому перейде її майно після смерті. Вона може у будь-який момент його змінити або скасувати.
Спадковий договір — це домовленість між відчужувачем та набувачем, за якою набувач зобов'язується виконувати розпорядження відчужувача, а після його смерті набуває право власності на визначене майно.
📌 Простими словами: заповіт — це односторонній правочин, який заповідач може змінити або скасувати в будь-який час. Спадковий договір — це двосторонній договір, який створює права та обов’язки для обох сторін, а майно, визначене в ньому, не може бути відчужене відчужувачем без дотримання умов договору.
🔹 Найм vs Оренда
На практиці ці слова часто використовують як синоніми. Але з юридичної точки зору є нюанси.
Найм — це загальна правова конструкція, коли одна сторона передає іншій майно (квартиру, автомобіль тощо) у користування за плату на певний строк.
Оренда — це термін, який переважно використовується у господарських відносинах та спеціальному законодавстві щодо державного і комунального майна.
📌 Простими словами: кожна оренда є наймом, але не кожен найм можна назвати орендою.
🔹 Опікун vs Піклувальник
Опіка встановлюється над малолітніми дітьми (до 14 років) та повнолітніми особами, яких суд визнав недієздатними. Опікун діє від їхнього імені та приймає рішення замість них.
Піклування встановлюється над неповнолітніми особами віком від 14 до 18 років, а також над повнолітніми особами, цивільну дієздатність яких обмежено судом. Піклувальник допомагає реалізовувати їхні права, контролює певні дії та погоджує окремі рішення.
📌 Простими словами: опікун представляє інтереси підопічного повністю, піклувальник — допомагає їх реалізовувати.
🔹 Позика vs Кредит
Позика — це договір, за яким одна сторона передає у власність другій стороні гроші або інші речі, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошей або таку ж кількість речей того ж роду та якості.
Кредит — це договір, за яким банк або інша фінансова установа надає грошові кошти позичальнику на умовах повернення, строковості та платності.
📌 Простими словами: позику може дати будь-хто, кредит — спеціалізована установа.
🔹 Очевидець vs Свідок
Очевидцем називають того, хто безпосередньо спостерігав якесь явище, подію.
Свідок — це особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню у справі. Він може володіти інформацією внаслідок особистого сприйняття певних фактів чи подій або з інших джерел, однак суд чи слідство оцінюють допустимість та достовірність таких відомостей.
📌 Простими словами: свідок не завжди є очевидцем події. Водночас очевидець може бути допитаний як свідок у кримінальному, цивільному чи адміністративному провадженні.
Міністерство юстиції продовжує працювати над підвищенням правової обізнаності громадян, щоб кожен міг розуміти правову термінологію без «перекладача». Адже це допомагає уникати помилок і впевненіше почувати себе у повсякденних ситуаціях.
Матеріал має інформаційно-роз’яснювальний характер та не встановлює правових норм.
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
👍11❤9🔥2🤔1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
✍️ За минулий тиждень органи ДРАЦС зареєстрували 4930 актових записів про шлюб!
Найбільше нових сімей утворилося в:
❣️ м. Києві — 1072
❣️ Дніпропетровській області — 821
❣️ Львівській області — 496
❣️ Одеській області — 254
❣️ Харківській області — 233
370 пар скористалися можливістю зареєструвати подружній союз у скорочені строки, обравши послугу «Шлюб за добу».
Серед зареєстрованих шлюбів є й інтернаціональні: у чотирьох випадках обидва наречені були іноземцями, ще 104 пари створили сім’ї, де один із подружжя — громадянин іншої держави.
Міністерство юстиції України вітає новостворені родини та бажає молодятам міцного кохання, спільних перемог і гармонійного розвитку стосунків! 🥰
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
Найбільше нових сімей утворилося в:
❣️ м. Києві — 1072
❣️ Дніпропетровській області — 821
❣️ Львівській області — 496
❣️ Одеській області — 254
❣️ Харківській області — 233
370 пар скористалися можливістю зареєструвати подружній союз у скорочені строки, обравши послугу «Шлюб за добу».
Серед зареєстрованих шлюбів є й інтернаціональні: у чотирьох випадках обидва наречені були іноземцями, ще 104 пари створили сім’ї, де один із подружжя — громадянин іншої держави.
Міністерство юстиції України вітає новостворені родини та бажає молодятам міцного кохання, спільних перемог і гармонійного розвитку стосунків! 🥰
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
❤8🥰7👍3
✔️ Міжнародна співпраця: у Міністерстві юстиції відбулася зустріч із делегацією Північно-Балтійської вісімки (NB8). Сторони обговорили реформи у сфері верховенства права, повернення депортованих дітей та створення міжнародних механізмів притягнення РФ до відповідальності. Партнери підтвердили солідарність і готовність посилювати співпрацю. Докладніше
✔️ Мін’юст пояснює, як діяти власникам нерухомості, зареєстрованої до 2013 року, у випадку втрати чи пошкодження документів, та чому варто внести дані до Державного реєстру прав уже зараз. Докладніше
✔️ Цифрова інтеграція з ЄС: Україна готується до впровадження принципу «Once-Only» — одноразового подання даних. Це дозволить громадянам і бізнесу користуватися державними послугами в транскордонному форматі без повторного збору паперових документів. Докладніше
✔️ Комітет міністрів Ради Європи розглянув питання повернення депортованих українських дітей та підтвердив необхідність їхнього якнайшвидшого повернення. Україна закликала міжнародну спільноту посилити тиск та наполягати на негайному припиненні Росією практики депортацій, наданні повних списків переміщених дітей із відомостями про їхнє місцезнаходження та правовий статус, а також забезпеченні безперешкодного доступу міжнародних організацій до місць їх утримання. Докладніше
✔️ Відбулося 11-те засідання України та ЄС діалогу з прав людини, де сторони засудили агресію Росії. Обговорили міжнародні механізми притягнення до відповідальності, підтримку постраждалих і просування реформ у сфері демократії та виборчого процесу. Докладніше
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤5👍4
Загальнонаціональна хвилина мовчання
Щодня о дев’ятій ранку ми зупиняємося, щоб у глибокій шані згадати всіх, чиї життя забрала жорстока війна. Кожна втрата — це незагоєна рана для країни, перервана історія та невимовне горе, яке назавжди оселилося в родинах загиблих.
У лавах захисників, які сьогодні тримають фронт і виборюють нашу свободу, — чимало працівників системи юстиції. На жаль, маємо й непоправні втрати. Серед полеглих героїв — наш колега Віктор Кутюк із позивним «Чуднів».
До повномасштабного вторгнення Віктор працював молодшим інспектором охорони в Житомирській виправній колонії № 4, але з початком великої війни одразу змінив службу в ДКВС на захист країни на передовій.
Військову службу Віктор Кутюк ніс у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Почавши звичайним солдатом у ремонтній роті, завдяки своїй наполегливості та хисту до роботи з технікою згодом очолив танковий взвод. Разом із побратимами пройшов найгарячіші точки фронту — від визволення Херсонщини до виснажливих боїв під Рубіжним та Бахмутом. Бойові будні його екіпажу потрапляли в об’єктиви військових кореспондентів, а унікальний родинний шеврон «Сміливці в танку не горять» став відомим далеко за межами підрозділу.
Звання старшого лейтенанта та призначення на посаду командира роти офіцер отримав посмертно. У жовтні 2025 року під час виконання бойового завдання на ділянці Часів Яр — Костянтинівка його автомобіль наздогнав ворожий дрон-камікадзе. Віктору назавжди залишилося 27 років. Удома на нього не дочекалися кохана дружина та маленький син Захарчик.
Довічна слава та низький уклін усім, хто виборює майбутнє України ціною власного буття.
Низький уклін кожному воїну, який продовжує боротьбу.
Дізнатися більше про долю Віктора Кутюка та інших наших колег-Героїв можна у Книзі пам’яті «Небесна варта ДКВС України. Останній бій».
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
Щодня о дев’ятій ранку ми зупиняємося, щоб у глибокій шані згадати всіх, чиї життя забрала жорстока війна. Кожна втрата — це незагоєна рана для країни, перервана історія та невимовне горе, яке назавжди оселилося в родинах загиблих.
У лавах захисників, які сьогодні тримають фронт і виборюють нашу свободу, — чимало працівників системи юстиції. На жаль, маємо й непоправні втрати. Серед полеглих героїв — наш колега Віктор Кутюк із позивним «Чуднів».
До повномасштабного вторгнення Віктор працював молодшим інспектором охорони в Житомирській виправній колонії № 4, але з початком великої війни одразу змінив службу в ДКВС на захист країни на передовій.
Військову службу Віктор Кутюк ніс у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Почавши звичайним солдатом у ремонтній роті, завдяки своїй наполегливості та хисту до роботи з технікою згодом очолив танковий взвод. Разом із побратимами пройшов найгарячіші точки фронту — від визволення Херсонщини до виснажливих боїв під Рубіжним та Бахмутом. Бойові будні його екіпажу потрапляли в об’єктиви військових кореспондентів, а унікальний родинний шеврон «Сміливці в танку не горять» став відомим далеко за межами підрозділу.
Звання старшого лейтенанта та призначення на посаду командира роти офіцер отримав посмертно. У жовтні 2025 року під час виконання бойового завдання на ділянці Часів Яр — Костянтинівка його автомобіль наздогнав ворожий дрон-камікадзе. Віктору назавжди залишилося 27 років. Удома на нього не дочекалися кохана дружина та маленький син Захарчик.
Довічна слава та низький уклін усім, хто виборює майбутнє України ціною власного буття.
Низький уклін кожному воїну, який продовжує боротьбу.
Дізнатися більше про долю Віктора Кутюка та інших наших колег-Героїв можна у Книзі пам’яті «Небесна варта ДКВС України. Останній бій».
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
😢19❤3
Хто такий арбітражний керуючий та яку роль він відіграє у процедурах банкрутства
У разі неспроможності боржника виконати грошові зобов’язання перед кредиторами застосовуються правові механізми врегулювання таких відносин, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства. Ключову роль у цьому процесі відіграє арбітражний керуючий.
Арбітражний керуючий – це фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. Він є суб’єктом незалежної професійної діяльності та діє самостійно, без втручання боржника, кредиторів чи інших осіб.
Його діяльність спрямована на забезпечення належного перебігу провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), захист прав та законних інтересів боржника і кредиторів.
На різних стадіях провадження у справі про банкрутство арбітражний керуючий, призначений господарським судом, виконує повноваження розпорядника майна, керуючого санацією, реструктуризацією, реалізацією або ліквідатора. Кожен із цих статусів передбачає окремий обсяг повноважень.
Арбітражний керуючий має право, зокрема, звертатися до суду, скликати збори кредиторів, отримувати необхідну інформацію та документи. Водночас він зобов’язаний захищати майно боржника, аналізувати його фінансовий стан, запобігати конфлікту інтересів, дотримуватися вимог антикорупційного законодавства та діяти добросовісно і розсудливо.
Докладніше: https://shorturl.at/wjwPt
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
У разі неспроможності боржника виконати грошові зобов’язання перед кредиторами застосовуються правові механізми врегулювання таких відносин, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства. Ключову роль у цьому процесі відіграє арбітражний керуючий.
Арбітражний керуючий – це фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. Він є суб’єктом незалежної професійної діяльності та діє самостійно, без втручання боржника, кредиторів чи інших осіб.
Його діяльність спрямована на забезпечення належного перебігу провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), захист прав та законних інтересів боржника і кредиторів.
На різних стадіях провадження у справі про банкрутство арбітражний керуючий, призначений господарським судом, виконує повноваження розпорядника майна, керуючого санацією, реструктуризацією, реалізацією або ліквідатора. Кожен із цих статусів передбачає окремий обсяг повноважень.
Арбітражний керуючий має право, зокрема, звертатися до суду, скликати збори кредиторів, отримувати необхідну інформацію та документи. Водночас він зобов’язаний захищати майно боржника, аналізувати його фінансовий стан, запобігати конфлікту інтересів, дотримуватися вимог антикорупційного законодавства та діяти добросовісно і розсудливо.
Докладніше: https://shorturl.at/wjwPt
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
❤9👍6
Делегація Міністерства юстиції України взяла участь у 1563-му засіданні Комітету міністрів Ради Європи у Страсбурзі. Участь у заході в онлайн-форматі взяла т.в.о. Міністра юстиції України Людмила Сугак, а безпосередньо Україну представляла делегація Мін’юсту на чолі з Уповноваженою у справах ЄСПЛ Маргаритою Сокоренко.
Під час засідання зокрема розглянули виконання рішень ЄСПЛ Україною та Російською Федерацією.
Серед важливих результатів для України — Комітет міністрів Ради Європи припинив нагляд за виконанням 12 справ у групі «Каверзін/Афанасьєв/Бєлоусов проти України» та позитивно відзначив впровадження системи фіксації затриманих та подальшого розширення системи Custody Records, а також кроки з реформування правоохоронної системи.
Окремо Комітет високо оцінив зусилля України у протидії домашньому насильству, зокрема спеціалізацію слідчих і прокурорів, удосконалення методології розслідувань та нові механізми звітності.
Особливу увагу приділили міждержавній справі «Україна та Нідерланди проти Росії» щодо незаконної депортації українських дітей. Українська делегація закликала міжнародну спільноту посилити тиск на Росію для повернення дітей та припинення практики їхньої примусової асиміляції.
Комітет міністрів рішуче засудив незаконне вивезення українських дітей і доручив Секретаріату Ради Європи організувати восени 2026 року окрему координаційну зустріч держав-посередників для посилення міжнародних зусиль із повернення дітей додому.
Дякуємо Раді Європи та партнерам за підтримку України, її правових реформ і захисту прав людини, а також українським державним інституціям за спільну роботу над виконанням рішень ЄСПЛ та зміцненням верховенства права.
Докладніше: https://shorturl.at/d85Xh
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
Під час засідання зокрема розглянули виконання рішень ЄСПЛ Україною та Російською Федерацією.
Серед важливих результатів для України — Комітет міністрів Ради Європи припинив нагляд за виконанням 12 справ у групі «Каверзін/Афанасьєв/Бєлоусов проти України» та позитивно відзначив впровадження системи фіксації затриманих та подальшого розширення системи Custody Records, а також кроки з реформування правоохоронної системи.
Окремо Комітет високо оцінив зусилля України у протидії домашньому насильству, зокрема спеціалізацію слідчих і прокурорів, удосконалення методології розслідувань та нові механізми звітності.
Особливу увагу приділили міждержавній справі «Україна та Нідерланди проти Росії» щодо незаконної депортації українських дітей. Українська делегація закликала міжнародну спільноту посилити тиск на Росію для повернення дітей та припинення практики їхньої примусової асиміляції.
Комітет міністрів рішуче засудив незаконне вивезення українських дітей і доручив Секретаріату Ради Європи організувати восени 2026 року окрему координаційну зустріч держав-посередників для посилення міжнародних зусиль із повернення дітей додому.
Дякуємо Раді Європи та партнерам за підтримку України, її правових реформ і захисту прав людини, а також українським державним інституціям за спільну роботу над виконанням рішень ЄСПЛ та зміцненням верховенства права.
Докладніше: https://shorturl.at/d85Xh
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
❤10👍5🤬3
Державний реєстр обтяжень рухомого майна: для чого він потрібен та яку інформацію містить
Державний реєстр обтяжень рухомого майна — це єдина комп’ютерна база даних, яка містить відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень рухомого майна, а також про звернення стягнення на предмет обтяження.
📌 Реєстр забезпечує:
- забезпечення виконання зобов’язань;
- захист прав громадян і бізнесу;
- доступ до інформації про наявність чи відсутність обтяжень.
Записи до Реєстру формуються на підставі заяви обтяжувача (кредитора) або його представника. Реєстраційні дії здійснюють уповноважені нотаріуси, адміністратор Реєстру (ДП «НАІС»), а також державні чи приватні виконавці та податкові керуючі у визначених випадках.
Фізичні та юридичні особи мають право отримати витяг з Реєстру в паперовій або електронній формі — обидві форми мають однакову юридичну силу.
📌 У Реєстрі зокрема можна перевірити:
- заставу транспортних засобів та іншого рухомого майна;
- податкову заставу;
- заборона відчуження (за рішенням суду або умовами договору);
- арешт;
- інші види обтяжень, передбачені законодавством.
🔹 Перевірка відомостей у Реєстрі перед укладенням правочинів допомагає оцінити ризики та належним чином захистити свої майнові права.
Докладніше: https://shorturl.at/Gn0kM
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
Державний реєстр обтяжень рухомого майна — це єдина комп’ютерна база даних, яка містить відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень рухомого майна, а також про звернення стягнення на предмет обтяження.
📌 Реєстр забезпечує:
- забезпечення виконання зобов’язань;
- захист прав громадян і бізнесу;
- доступ до інформації про наявність чи відсутність обтяжень.
Записи до Реєстру формуються на підставі заяви обтяжувача (кредитора) або його представника. Реєстраційні дії здійснюють уповноважені нотаріуси, адміністратор Реєстру (ДП «НАІС»), а також державні чи приватні виконавці та податкові керуючі у визначених випадках.
Фізичні та юридичні особи мають право отримати витяг з Реєстру в паперовій або електронній формі — обидві форми мають однакову юридичну силу.
📌 У Реєстрі зокрема можна перевірити:
- заставу транспортних засобів та іншого рухомого майна;
- податкову заставу;
- заборона відчуження (за рішенням суду або умовами договору);
- арешт;
- інші види обтяжень, передбачені законодавством.
🔹 Перевірка відомостей у Реєстрі перед укладенням правочинів допомагає оцінити ризики та належним чином захистити свої майнові права.
Докладніше: https://shorturl.at/Gn0kM
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
👍11❤7🕊2
Жорстоке поводження з тваринами: яку відповідальність і за які дії передбачає закон
🐾 Жорстоке поводження з тваринами — це не просто порушення моральних норм, а протиправне діяння, яке тягне за собою суворе покарання. Закон забороняє будь-які дії, що завдають тваринам болю, страждань або призводять до їхнього травмування чи загибелі.
До порушень зокрема належить:
▶️︎ побиття, отруєння або каліцтво тварин;
▶️︎ залишення тварин у зачиненому автомобілі за небезпечної температури;
▶️︎ неналежне утримання без води, їжі чи укриття;
▶️︎ жорстокі методи дресирування;
▶️︎ нацьковування тварин одна на одну;
▶️︎ залишення домашніх тварин напризволяще.
За такі дії може наставати адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 3 400 до 8 500 грн або адміністративного арешту.
Якщо жорстоке поводження призвело до каліцтва чи загибелі тварини, винним загрожує кримінальна відповідальність — від 2 до 8 років позбавлення волі.
Окремо закон карає за створення та поширення відео чи інших матеріалів, що пропагують жорстокість до тварин. За це передбачено до 8 років позбавлення волі.
🚔 Якщо ви стали свідком такого правопорушення:
✔️︎ викликайте поліцію
✔️︎ фіксуйте подію на фото чи відео
✔️︎ записуйте контакти свідків
✔️︎ звертайтесь до зоозахисників
Гуманне ставлення до беззахисних істот починається з небайдужості та дотримання закону.
Докладніше: https://shorturl.at/U6Al2
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
🐾 Жорстоке поводження з тваринами — це не просто порушення моральних норм, а протиправне діяння, яке тягне за собою суворе покарання. Закон забороняє будь-які дії, що завдають тваринам болю, страждань або призводять до їхнього травмування чи загибелі.
До порушень зокрема належить:
▶️︎ побиття, отруєння або каліцтво тварин;
▶️︎ залишення тварин у зачиненому автомобілі за небезпечної температури;
▶️︎ неналежне утримання без води, їжі чи укриття;
▶️︎ жорстокі методи дресирування;
▶️︎ нацьковування тварин одна на одну;
▶️︎ залишення домашніх тварин напризволяще.
За такі дії може наставати адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 3 400 до 8 500 грн або адміністративного арешту.
Якщо жорстоке поводження призвело до каліцтва чи загибелі тварини, винним загрожує кримінальна відповідальність — від 2 до 8 років позбавлення волі.
Окремо закон карає за створення та поширення відео чи інших матеріалів, що пропагують жорстокість до тварин. За це передбачено до 8 років позбавлення волі.
🚔 Якщо ви стали свідком такого правопорушення:
✔️︎ викликайте поліцію
✔️︎ фіксуйте подію на фото чи відео
✔️︎ записуйте контакти свідків
✔️︎ звертайтесь до зоозахисників
Гуманне ставлення до беззахисних істот починається з небайдужості та дотримання закону.
Докладніше: https://shorturl.at/U6Al2
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
❤22👍15