Держархів Харківської області відкрив онлайн-доступ до документів про будинок «Слово» та його мешканців
Державний архів Харківської області запустив проєкт «Відкриваємо архіви. Безсмертя “Слова”», присвячений легендарному харківському будинку «Слово» — осередку українського культурного відродження 1920–1930-х років.
✒️ Саме тут жили й творили Микола Хвильовий, Остап Вишня, Лесь Курбас, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Іван Багряний, Михайло Яловий та інші представники української інтелігенції. Для багатьох із них будинок «Слово» став не лише місцем творчості, а й останнім періодом життя перед арештами, переслідуваннями та репресіями.
На офіційному сайті архіву щотижня публікуватимуться цифрові копії документів, які розповідають про історію будинку та долі його мешканців.
Серед уже доступних матеріалів — документи про будівництво будинку: договір житлово-кооперативного товариства «Слово» з Комунгоспом від 1927 року, креслення, технічна документація, кошториси та службове листування.
📂 Також у відкритому доступі з’являтимуться архівно-слідчі справи репресованих діячів культури та документи, що відображають механізми переслідування української інтелігенції в радянський період.
Відкриття архівних документів розширює доступ до історичних джерел, сприяє збереженню національної пам’яті та допомагає відновлювати правду про злочини тоталітарного режиму.
Детальніше — на сайті Державного архіву Харківської області за посиланням: https://shorturl.at/EXpcV
Докладніше: https://shorturl.at/mbEOC
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
Державний архів Харківської області запустив проєкт «Відкриваємо архіви. Безсмертя “Слова”», присвячений легендарному харківському будинку «Слово» — осередку українського культурного відродження 1920–1930-х років.
✒️ Саме тут жили й творили Микола Хвильовий, Остап Вишня, Лесь Курбас, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Іван Багряний, Михайло Яловий та інші представники української інтелігенції. Для багатьох із них будинок «Слово» став не лише місцем творчості, а й останнім періодом життя перед арештами, переслідуваннями та репресіями.
На офіційному сайті архіву щотижня публікуватимуться цифрові копії документів, які розповідають про історію будинку та долі його мешканців.
Серед уже доступних матеріалів — документи про будівництво будинку: договір житлово-кооперативного товариства «Слово» з Комунгоспом від 1927 року, креслення, технічна документація, кошториси та службове листування.
📂 Також у відкритому доступі з’являтимуться архівно-слідчі справи репресованих діячів культури та документи, що відображають механізми переслідування української інтелігенції в радянський період.
Відкриття архівних документів розширює доступ до історичних джерел, сприяє збереженню національної пам’яті та допомагає відновлювати правду про злочини тоталітарного режиму.
Детальніше — на сайті Державного архіву Харківської області за посиланням: https://shorturl.at/EXpcV
Докладніше: https://shorturl.at/mbEOC
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
❤10👍10
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
+ 2 638 маленьких українців за тиждень! 👶
За останній тиждень органами ДРАЦC офіційно зареєстровано народження 1 342 хлопчиків та 1 296 дівчаток.
Кожна така подія — це початок нової родинної історії, сповненої любові, радості та щастя. 🥰
💛💙 Міністерство юстиції України щиро вітає родини з поповненням і бажає малюкам міцного здоров’я, а батькам — злагоди та гармонії у сімейному житті.
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
За останній тиждень органами ДРАЦC офіційно зареєстровано народження 1 342 хлопчиків та 1 296 дівчаток.
Кожна така подія — це початок нової родинної історії, сповненої любові, радості та щастя. 🥰
💛💙 Міністерство юстиції України щиро вітає родини з поповненням і бажає малюкам міцного здоров’я, а батькам — злагоди та гармонії у сімейному житті.
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
❤23👍1
Мін’юст та Нацакадемія правових наук України співпрацюватимуть у сфері розвитку правової системи і адаптації законодавства до права ЄС
Міністерство юстиції України та Національна академія правових наук України підписали Меморандум про партнерство та співпрацю.
Серед ключових напрямів взаємодії:
🔹 науковий супровід адаптації законодавства України до права ЄС;
🔹 підготовка експертних висновків і рекомендацій щодо нормативно-правових актів;
🔹 проведення спільних досліджень та розробка пропозицій з удосконалення законодавства;
🔹 захист прав і свобод людини;
🔹 розвиток системи правосуддя та правничих інституцій;
🔹 наукове забезпечення процесів післявоєнного відновлення України.
«Поєднання практичного досвіду Міністерства юстиції та наукового потенціалу Національної академії правових наук України сприятиме підготовці якісних законодавчих рішень, подальшій гармонізації українського законодавства з правом ЄС та зміцненню правової системи держави», — зазначила т.в.о. Міністра юстиції України Людмила Сугак.
Партнерство також передбачає створення спільних робочих груп та експертних платформ, проведення наукових і освітніх заходів, підготовку аналітичних матеріалів і залучення науковців до підвищення кваліфікації працівників системи Міністерства юстиції України.
Докладніше: https://shorturl.at/2jtI0
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
Міністерство юстиції України та Національна академія правових наук України підписали Меморандум про партнерство та співпрацю.
Серед ключових напрямів взаємодії:
🔹 науковий супровід адаптації законодавства України до права ЄС;
🔹 підготовка експертних висновків і рекомендацій щодо нормативно-правових актів;
🔹 проведення спільних досліджень та розробка пропозицій з удосконалення законодавства;
🔹 захист прав і свобод людини;
🔹 розвиток системи правосуддя та правничих інституцій;
🔹 наукове забезпечення процесів післявоєнного відновлення України.
«Поєднання практичного досвіду Міністерства юстиції та наукового потенціалу Національної академії правових наук України сприятиме підготовці якісних законодавчих рішень, подальшій гармонізації українського законодавства з правом ЄС та зміцненню правової системи держави», — зазначила т.в.о. Міністра юстиції України Людмила Сугак.
Партнерство також передбачає створення спільних робочих груп та експертних платформ, проведення наукових і освітніх заходів, підготовку аналітичних матеріалів і залучення науковців до підвищення кваліфікації працівників системи Міністерства юстиції України.
Докладніше: https://shorturl.at/2jtI0
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
👍10❤5
ННЦ ІСЕ Мін’юсту став першою установою в Україні, яка може проводити судово-антропологічну ідентифікацію особи методами черепно-лицевого накладання
Рішенням Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України двом судовим експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені Засл. проф. М. С. Бокаріуса» присвоєно кваліфікацію за спеціальністю 20.1 «Антропологічні дослідження».
Новий напрям дає змогу ідентифікувати особу методами черепно-лицевого накладання - дослідженням морфологічних особливостей черепа та їх порівняння з прижиттєвими фотографіями або відеозображеннями.
Для цього використовуватиметься сучасне програмне забезпечення Skeleton-ID, яке застосовують правоохоронні та урядові установи різних країн світу.
Особливого значення такі дослідження набувають у випадках, коли проведення ДНК-аналізу або дактилоскопічної ідентифікації неможливе чи суттєво ускладнене.
Запровадження антропологічних досліджень посилює спроможності України у сфері ідентифікації загиблих, зокрема в умовах війни, та сприятиме формуванню доказової бази для розслідування воєнних злочинів.
Докладніше: https://shorturl.at/pUOp3
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
Рішенням Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України двом судовим експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені Засл. проф. М. С. Бокаріуса» присвоєно кваліфікацію за спеціальністю 20.1 «Антропологічні дослідження».
Новий напрям дає змогу ідентифікувати особу методами черепно-лицевого накладання - дослідженням морфологічних особливостей черепа та їх порівняння з прижиттєвими фотографіями або відеозображеннями.
Для цього використовуватиметься сучасне програмне забезпечення Skeleton-ID, яке застосовують правоохоронні та урядові установи різних країн світу.
Особливого значення такі дослідження набувають у випадках, коли проведення ДНК-аналізу або дактилоскопічної ідентифікації неможливе чи суттєво ускладнене.
Запровадження антропологічних досліджень посилює спроможності України у сфері ідентифікації загиблих, зокрема в умовах війни, та сприятиме формуванню доказової бази для розслідування воєнних злочинів.
Докладніше: https://shorturl.at/pUOp3
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
❤9🔥4👍3⚡1
За минулий тиждень українці створили 3 645 нових родин 💞
Найбільше обітниць пролунало в місті Києві (967), Дніпропетровській області (672) та на Львівщині (426).
Реєстрація шлюбу в Україні залишається доступною та зрозумілою процедурою для усіх наречених — незалежно від громадянства. Цього тижня шлюб уклала 71 пара, де один із подружжя є іноземцем, ще одну родину створили між собою іноземні громадяни. 🌍
Кожна нова родина — це не просто офіційна статистика, а унікальна історія любові, взаємної підтримки та віри в майбутнє, яку держава бере під свій захист.
💌 Міністерство юстиції щиро вітає молодят із цим важливим кроком та бажає щасливого й легкого сімейного шляху!
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
Найбільше обітниць пролунало в місті Києві (967), Дніпропетровській області (672) та на Львівщині (426).
Реєстрація шлюбу в Україні залишається доступною та зрозумілою процедурою для усіх наречених — незалежно від громадянства. Цього тижня шлюб уклала 71 пара, де один із подружжя є іноземцем, ще одну родину створили між собою іноземні громадяни. 🌍
Кожна нова родина — це не просто офіційна статистика, а унікальна історія любові, взаємної підтримки та віри в майбутнє, яку держава бере під свій захист.
💌 Міністерство юстиції щиро вітає молодят із цим важливим кроком та бажає щасливого й легкого сімейного шляху!
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
❤19👍5🤬1
✔️ 15 червня 2026 року, під час Міжурядової конференції в Люксембурзі, Європейський Союз оголосив про офіційне відкриття першого Кластера в межах переговорного процесу про вступ України до ЄС. Докладніше
✔️ Мін’юст та Мінцифра оголосили про набір учасників для бета-тестування нової послуги — розірвання шлюбу через застосунок Дія. Докладніше
✔️ Міністерство юстиції та Національна академія правових наук України підписали Меморандум про співпрацю. Документ передбачає довгострокову взаємодію у сфері науково-правового забезпечення державної правової політики, удосконалення законодавства та розвитку правничої науки. Докладніше
✔️ Мін'юст та ЮНІСЕФ домовилися про посилення співпраці у сфері правосуддя, дружнього до дитини, захист українських дітей, постраждалих від російської агресії та вдосконалення національного законодавства відповідно до європейських стандартів. Докладніше
✔️ ННЦ ІСЕ Мін’юсту став першою установою в Україні, яка може проводити судово-антропологічну ідентифікацію особи методами черепно-лицевого накладання. Докладніше
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍5❤4
🕯 День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні
22 червня відзначається День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні. День, коли розпочався новий, особливо руйнівний етап Другої світової війни для України.
Війна стала трагедією, яка залишила глибокий слід у серці кожної української родини, забравши від 8 до 10 мільйонів життів.
За цими страшними цифрами — долі мільйонів цивільних громадян, понад 2,2 мільйона примусово вивезених на чужину людей, зруйновані міста й спалені села. Для України 22 червня — це не просто історична дата, а день глибокого болю за тими, чиє життя обірвала війна, та вічне нагадування про справжню ціну свободи.
Сьогодні Україна знову протистоїть загарбницькій війні. Росія вбиває мирних людей, руйнує міста, намагається позбавити українців права на свободу, безпеку та власне майбутнє.
Ми пам’ятаємо тих, чиї життя забрали війни. І робимо все, щоб зло, яке приносить агресор, не залишилося безкарним.
Вічна пам’ять загиблим. Шана нашим захисникам і захисницям. 🙏
Пам’ятаємо минуле. Боронимо майбутнє! 💛💙
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
22 червня відзначається День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні. День, коли розпочався новий, особливо руйнівний етап Другої світової війни для України.
Війна стала трагедією, яка залишила глибокий слід у серці кожної української родини, забравши від 8 до 10 мільйонів життів.
За цими страшними цифрами — долі мільйонів цивільних громадян, понад 2,2 мільйона примусово вивезених на чужину людей, зруйновані міста й спалені села. Для України 22 червня — це не просто історична дата, а день глибокого болю за тими, чиє життя обірвала війна, та вічне нагадування про справжню ціну свободи.
Сьогодні Україна знову протистоїть загарбницькій війні. Росія вбиває мирних людей, руйнує міста, намагається позбавити українців права на свободу, безпеку та власне майбутнє.
Ми пам’ятаємо тих, чиї життя забрали війни. І робимо все, щоб зло, яке приносить агресор, не залишилося безкарним.
Вічна пам’ять загиблим. Шана нашим захисникам і захисницям. 🙏
Пам’ятаємо минуле. Боронимо майбутнє! 💛💙
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
😢19🕊7❤1
Зміна та розірвання договору: підстави, способи, наслідки
Жодні договірні відносини не застраховані від змін, конфліктів чи необхідності дострокового припинення співпраці. Саме тому законодавство передбачає можливість для сторін змінити чи розірвати договір у законний спосіб із дотриманням балансу їхніх прав та інтересів. Зміна або розірвання договору – це юридичні механізми, які дозволяють адаптувати домовленості до нових обставин або припинити зобов’язання.
За згодою сторін
Договір може бути змінений або розірваний за взаємною згодою, якщо інше не встановлено договором або законом.
За рішенням суду
Можливо на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору або в інших випадках, передбачених законом чи договором. Істотним є порушення, коли сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала. У такому випадку може вимагати відшкодування збитків.
Істотна зміна обставин
Якщо обставини змінилися настільки, що сторони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах, договір може бути змінений або розірваний, у тому числі через суд за наявності визначених законом умов.
Форма зміни або розірвання договору
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Докладніше: https://shorturl.at/4bkpM
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
Жодні договірні відносини не застраховані від змін, конфліктів чи необхідності дострокового припинення співпраці. Саме тому законодавство передбачає можливість для сторін змінити чи розірвати договір у законний спосіб із дотриманням балансу їхніх прав та інтересів. Зміна або розірвання договору – це юридичні механізми, які дозволяють адаптувати домовленості до нових обставин або припинити зобов’язання.
За згодою сторін
Договір може бути змінений або розірваний за взаємною згодою, якщо інше не встановлено договором або законом.
За рішенням суду
Можливо на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору або в інших випадках, передбачених законом чи договором. Істотним є порушення, коли сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала. У такому випадку може вимагати відшкодування збитків.
Істотна зміна обставин
Якщо обставини змінилися настільки, що сторони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах, договір може бути змінений або розірваний, у тому числі через суд за наявності визначених законом умов.
Форма зміни або розірвання договору
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Докладніше: https://shorturl.at/4bkpM
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
❤7👍6
Всеукраїнське голосування за дизайн поштової марки «Ми чекаємо!»
Міністерство юстиції України долучається до інформаційної підтримки всеукраїнського голосування за дизайн поштової марки «Ми чекаємо!».
Ініціатива покликана привернути увагу суспільства до долі українських Захисників і Захисниць, цивільних громадян, які перебувають у неволі, та осіб, зниклих безвісти, а також підтримати їхні родини.
📌 Голосування триватиме у застосунку «Дія» до 24 червня 2026 року. За його результатами буде визначено ескіз поштової марки, випуск якої заплановано до 35-ї річниці Незалежності України.
Як проголосувати:
1. Відкрити застосунок «Дія».
2. Перейти до розділу «Сервіси» ➡️ «Опитування».
3. Обрати голосування за дизайн поштової марки «Ми чекаємо!».
4. Проголосувати за один із запропонованих ескізів.
⚖️ Кожен голос — це прояв уваги та солідарності з тими, на чиє повернення чекає Україна.
Ініціативу реалізують Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими спільно з АТ «Укрпошта» за підтримки Мінцифри.
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
Міністерство юстиції України долучається до інформаційної підтримки всеукраїнського голосування за дизайн поштової марки «Ми чекаємо!».
Ініціатива покликана привернути увагу суспільства до долі українських Захисників і Захисниць, цивільних громадян, які перебувають у неволі, та осіб, зниклих безвісти, а також підтримати їхні родини.
📌 Голосування триватиме у застосунку «Дія» до 24 червня 2026 року. За його результатами буде визначено ескіз поштової марки, випуск якої заплановано до 35-ї річниці Незалежності України.
Як проголосувати:
1. Відкрити застосунок «Дія».
2. Перейти до розділу «Сервіси» ➡️ «Опитування».
3. Обрати голосування за дизайн поштової марки «Ми чекаємо!».
4. Проголосувати за один із запропонованих ескізів.
⚖️ Кожен голос — це прояв уваги та солідарності з тими, на чиє повернення чекає Україна.
Ініціативу реалізують Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими спільно з АТ «Укрпошта» за підтримки Мінцифри.
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
❤6👍5
На Чернігівщині відкрили центр захисту дітей за моделлю «Барнахус»
У Чернігівській області відкрили 16-й в Україні центр за моделлю «Барнахус» — безпечний простір для дітей, які постраждали від насильства або стали свідками злочинів, де вони можуть отримати комплексну допомогу в одному місці.
Особливого значення ця подія набуває для прифронтового регіону, де через наслідки війни потреба у захисті прав і найкращих інтересів дітей залишається надзвичайно високою.
«Чотирнадцять із шістнадцяти центрів “Барнахус” були відкриті під час повномасштабної війни. Це стало можливим завдяки спільним зусиллям держави та міжнародних партнерів. Водночас наше завдання сьогодні — не лише розширювати мережу центрів, а й забезпечити сталість цієї системи. Ми прагнемо, щоб впровадження такої системи перестало сприйматись як пілотний проєкт, і стало натомість невід’ємною частиною державної системи захисту дітей, закріпленою на законодавчому рівні», — наголосила заступниця Міністра юстиції України Людмила Кравченко, яка очолює Міжвідомчу координаційну раду з питань правосуддя щодо неповнолітніх.
Сьогодні «Барнахус» — це не лише модель допомоги дитині, а й приклад ефективної взаємодії органів правосуддя, правоохоронців, соціальних служб, медичних працівників та міжнародних партнерів заради найкращих інтересів дитини.
Попри виклики війни, Україна продовжує розвивати систему правосуддя, дружнього до дитини, та створювати умови, у яких кожна дитина може отримати необхідний захист і підтримку.
Докладніше: https://shorturl.at/s6IUy
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
У Чернігівській області відкрили 16-й в Україні центр за моделлю «Барнахус» — безпечний простір для дітей, які постраждали від насильства або стали свідками злочинів, де вони можуть отримати комплексну допомогу в одному місці.
Особливого значення ця подія набуває для прифронтового регіону, де через наслідки війни потреба у захисті прав і найкращих інтересів дітей залишається надзвичайно високою.
«Чотирнадцять із шістнадцяти центрів “Барнахус” були відкриті під час повномасштабної війни. Це стало можливим завдяки спільним зусиллям держави та міжнародних партнерів. Водночас наше завдання сьогодні — не лише розширювати мережу центрів, а й забезпечити сталість цієї системи. Ми прагнемо, щоб впровадження такої системи перестало сприйматись як пілотний проєкт, і стало натомість невід’ємною частиною державної системи захисту дітей, закріпленою на законодавчому рівні», — наголосила заступниця Міністра юстиції України Людмила Кравченко, яка очолює Міжвідомчу координаційну раду з питань правосуддя щодо неповнолітніх.
Сьогодні «Барнахус» — це не лише модель допомоги дитині, а й приклад ефективної взаємодії органів правосуддя, правоохоронців, соціальних служб, медичних працівників та міжнародних партнерів заради найкращих інтересів дитини.
Попри виклики війни, Україна продовжує розвивати систему правосуддя, дружнього до дитини, та створювати умови, у яких кожна дитина може отримати необхідний захист і підтримку.
Докладніше: https://shorturl.at/s6IUy
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
❤5👍5