Понад 73 тисячі дітей народилися в Україні за перше півріччя 2026 року
 
Протягом перших шести місяців органи державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) склали 73 292 актових записи про народження дітей.
 
Найбільше малюків було зареєстровано:
📍 Київ — 8 352
📍 Львівська область — 6 617
📍 Дніпропетровська — 5 611
📍 Одеська — 5 450
📍 Київська — 4 584
 
Також серед лідерів Рівненська (4 003), Закарпатська (3 533), Волинська (3 307), Вінницька (3 258) та Івано-Франківська (3 120) області.
 
💙 Державна реєстрація народження — це перший юридичний крок у житті дитини. Саме після цього вона офіційно набуває імені, громадянства та всіх прав, гарантованих державою.
 
📌 За законом зареєструвати народження необхідно протягом одного місяця. Це можна зробити у будь-якому відділі ДРАЦС незалежно від місця проживання.
 
Щиро вітаємо родини з народженням дітей та бажаємо малюкам щасливого й мирного майбутнього.

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Досудова пробація: коли суд бачить не лише правопорушення, а й людину

Пробація — це система наглядових та соціально-виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду. Одним із її видів є досудова пробація, яка допомагає суду ухвалювати більш виважені та справедливі рішення.

Досудова доповідь містить інформацію про особу обвинуваченого, його спосіб життя, соціальні зв'язки, життєві обставини та фактори, які можуть впливати на ризик повторного правопорушення.

Важливо, що суд отримує можливість оцінити не лише факт вчинення правопорушення, а й перспективи виправлення людини без ізоляції від суспільства.

📊 Статистика свідчить про результативність цього інституту. За перше півріччя 2026 року органами пробації отримано понад 6 300 ухвал судів щодо складання досудових доповідей. У 91 % випадків фахівці дійшли висновку про можливість виправлення особи без позбавлення чи обмеження волі. Водночас у 96 % вироків, де суди врахували такі висновки, покарання призначалося без ізоляції від суспільства.

Ці показники підтверджують, що досудова пробація є важливим інструментом сучасного правосуддя, який поєднує принцип невідворотності відповідальності з можливістю для людини змінити своє життя.

Докладніше: https://shorturl.at/8mbYB

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Пожертва: що відрізняє її від дарування

Пожертва - це один із найпоширеніших способів підтримати тих, хто цього потребує. Однак вона має свої правові особливості.

Згідно із законодавством пожертвою є дарування особам нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

У цьому і полягає одна з відмінностей між пожертвою і звичайним даруванням. Адже на відміну від дарування пожертва має конкретне призначення. Разом із прийняттям пожертви на особу покладається обов’язок використовувати її виключно для досягнення конкретної мети.

Пожертвувач може контролювати, чи використовується пожертва за цільовим призначенням. Якщо ні - пожертвувач має право вимагати розірвання договору про пожертву.

📄 Форма договору залежить від його предмета.

🤝 Правочин вважається укладеним з моменту прийняття пожертви.

Знати ці правила важливо як тим, хто допомагає, так і тим, хто приймає допомогу. Адже добрі справи мають бути не лише щирими, а й юридично захищеними.

Докладніше: https://shorturl.at/fML5t

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

💍 Майже 80 тисяч пар одружилися в Україні за перше півріччя 2026 року. І близько 40% пар сказали одне одному «так» онлайн.

За шість місяців органи ДРАЦС зареєстрували 79 516 шлюбів. Із них 30 488 пар скористалися послугою онлайн-реєстрації шлюбу, що становить 38,3% від загальної кількості.

Найбільше нових родин було створено у таких регіонах:
📍 м. Київ — 19 928
📍 Дніпропетровська область — 15 545
📍 Львівська область — 8 909
📍 Київська область — 3 333
📍 Одеська область — 3 262

Також серед лідерів Харківська (3 215), Вінницька (2 321), Полтавська (2 128), Хмельницька (1 930) та Черкаська (1 916) області.

📌 Державна реєстрація шлюбу стала максимально простою та доступною. Подати заяву можна до будь-якого відділу ДРАЦС Мін’юсту за вибором наречених або скористатися послугою онлайн-реєстрації шлюбу та пройти всю процедуру дистанційно.

Вітаємо молодят та бажаємо кожній родині взаєморозуміння і щасливого спільного майбутнього. 💙💛

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Реєстр атестованих судових експертів: для чого він потрібен? ⚖️

Державний Реєстр атестованих судових експертів (далі Реєстр) — це офіційна та відкрита електронна база даних Мін’юсту. У ній зібрано відомості про всіх фахівців (як державних спеціалізованих установ, так і приватних), які мають право проводити судові експертизи.

Що можна дізнатися завдяки Реєстру?
🔹 ПІБ експерта, його місце роботи та контакти;
🔹 рішення атестаційної комісії, номер і строк дії свідоцтва;
🔹 вид експертизи та перелік спеціальностей, у межах яких фахівець має право працювати.

🔎 Обирати спеціаліста можна за ПІБ, регіоном, державним органом, типом фахівця або за напрямами, видами й індексами експертних спеціальностей.
Реєстр слугує надійним джерелом інформації для судів, правоохоронних органів, адвокатів, юристів, органів влади та громадян — які хочуть перевірити повноваження судового експерта або знайти потрібного спеціаліста.

Сервіс доступний за посиланням: https://rase.minjust.gov.ua/search/getForm

Докладніше: https://shorturl.at/vNy2i

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

ЄСПЛ вперше оцінив застосування «воєнних» положень КПК України щодо тримання під вартою

23 липня 2026 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Колесник і Смельницький проти України» (заяви № 24465/23 та № 25217/23), у якому вперше розглянув питання відповідності Конвенції положень Кримінального процесуального кодексу України, запроваджених після початку повномасштабної агресії Російської Федерації.

Суд не встановив порушення статті 5 §3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтованості та тривалості тримання заявників під вартою, а скаргу за статтею 5 §1 Конвенції визнав явно необґрунтованою.

Справа стосувалася двох громадян України, яких у липні 2022 року було затримано за підозрою у поширенні інформації про українські військові позиції та техніку в Харкові. Надалі підозру було перекваліфіковано на державну зраду.

Під час розгляду справи Суд проаналізував, зокрема, частину шосту статті 176 КПК України та частину четверту статті 183 КПК України, які були внесені Законом України № 2198-IX від 14 квітня 2022 року та регулюють застосування запобіжних заходів під час дії воєнного стану.

ЄСПЛ дійшов висновку, що зазначені положення не встановлюють систему обов’язкового тримання під вартою. Суд звернув увагу на рішення Конституційного Суду України від 19 червня 2024 року № 7-р(ІІ)/2024 та погодився з його висновком, що ці норми не позбавляють суди можливості визначати заставу та застосовувати індивідуальний підхід під час вирішення питання про запобіжний захід.

Коментуючи рішення, Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко зазначила: «Це рішення є важливим для практики застосування кримінального процесуального законодавства в умовах воєнного стану. Суд підтвердив, що запроваджені у 2022 році положення КПК України не створюють механізму автоматичного тримання під вартою та не звільняють національні суди від обов’язку оцінювати ризики й обставини кожної конкретної справи. Водночас ЄСПЛ врахував безпрецедентні виклики, з якими стикається система правосуддя України в умовах повномасштабної війни».

Також Суд визнав, що рішення національних судів ґрунтувалися на належних та достатніх підставах для тримання заявників під вартою, оцінивши ризики переховування, впливу на свідків, знищення доказів та вчинення нових правопорушень.

Окрему увагу Суд приділив умовам здійснення правосуддя під час повномасштабної війни. ЄСПЛ зазначив, що під час оцінки дотримання вимоги щодо «особливої ретельності» у провадженні необхідно враховувати безпрецедентні обставини, пов’язані з повномасштабним вторгненням Росії, а також той факт, що провадження здійснювалося у Харкові — регіоні, який перебував у безпосередній близькості до лінії фронту.

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube