ЄСПЛ вперше оцінив застосування «воєнних» положень КПК України щодо тримання під вартою
23 липня 2026 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Колесник і Смельницький проти України» (заяви № 24465/23 та № 25217/23), у якому вперше розглянув питання відповідності Конвенції положень Кримінального процесуального кодексу України, запроваджених після початку повномасштабної агресії Російської Федерації.
Суд не встановив порушення статті 5 §3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтованості та тривалості тримання заявників під вартою, а скаргу за статтею 5 §1 Конвенції визнав явно необґрунтованою.
Справа стосувалася двох громадян України, яких у липні 2022 року було затримано за підозрою у поширенні інформації про українські військові позиції та техніку в Харкові. Надалі підозру було перекваліфіковано на державну зраду.
Під час розгляду справи Суд проаналізував, зокрема, частину шосту статті 176 КПК України та частину четверту статті 183 КПК України, які були внесені Законом України № 2198-IX від 14 квітня 2022 року та регулюють застосування запобіжних заходів під час дії воєнного стану.
ЄСПЛ дійшов висновку, що зазначені положення не встановлюють систему обов’язкового тримання під вартою. Суд звернув увагу на рішення Конституційного Суду України від 19 червня 2024 року № 7-р(ІІ)/2024 та погодився з його висновком, що ці норми не позбавляють суди можливості визначати заставу та застосовувати індивідуальний підхід під час вирішення питання про запобіжний захід.
Коментуючи рішення, Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко зазначила: «Це рішення є важливим для практики застосування кримінального процесуального законодавства в умовах воєнного стану. Суд підтвердив, що запроваджені у 2022 році положення КПК України не створюють механізму автоматичного тримання під вартою та не звільняють національні суди від обов’язку оцінювати ризики й обставини кожної конкретної справи. Водночас ЄСПЛ врахував безпрецедентні виклики, з якими стикається система правосуддя України в умовах повномасштабної війни».
Також Суд визнав, що рішення національних судів ґрунтувалися на належних та достатніх підставах для тримання заявників під вартою, оцінивши ризики переховування, впливу на свідків, знищення доказів та вчинення нових правопорушень.
Окрему увагу Суд приділив умовам здійснення правосуддя під час повномасштабної війни. ЄСПЛ зазначив, що під час оцінки дотримання вимоги щодо «особливої ретельності» у провадженні необхідно враховувати безпрецедентні обставини, пов’язані з повномасштабним вторгненням Росії, а також той факт, що провадження здійснювалося у Харкові — регіоні, який перебував у безпосередній близькості до лінії фронту.
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
23 липня 2026 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Колесник і Смельницький проти України» (заяви № 24465/23 та № 25217/23), у якому вперше розглянув питання відповідності Конвенції положень Кримінального процесуального кодексу України, запроваджених після початку повномасштабної агресії Російської Федерації.
Суд не встановив порушення статті 5 §3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтованості та тривалості тримання заявників під вартою, а скаргу за статтею 5 §1 Конвенції визнав явно необґрунтованою.
Справа стосувалася двох громадян України, яких у липні 2022 року було затримано за підозрою у поширенні інформації про українські військові позиції та техніку в Харкові. Надалі підозру було перекваліфіковано на державну зраду.
Під час розгляду справи Суд проаналізував, зокрема, частину шосту статті 176 КПК України та частину четверту статті 183 КПК України, які були внесені Законом України № 2198-IX від 14 квітня 2022 року та регулюють застосування запобіжних заходів під час дії воєнного стану.
ЄСПЛ дійшов висновку, що зазначені положення не встановлюють систему обов’язкового тримання під вартою. Суд звернув увагу на рішення Конституційного Суду України від 19 червня 2024 року № 7-р(ІІ)/2024 та погодився з його висновком, що ці норми не позбавляють суди можливості визначати заставу та застосовувати індивідуальний підхід під час вирішення питання про запобіжний захід.
Коментуючи рішення, Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко зазначила: «Це рішення є важливим для практики застосування кримінального процесуального законодавства в умовах воєнного стану. Суд підтвердив, що запроваджені у 2022 році положення КПК України не створюють механізму автоматичного тримання під вартою та не звільняють національні суди від обов’язку оцінювати ризики й обставини кожної конкретної справи. Водночас ЄСПЛ врахував безпрецедентні виклики, з якими стикається система правосуддя України в умовах повномасштабної війни».
Також Суд визнав, що рішення національних судів ґрунтувалися на належних та достатніх підставах для тримання заявників під вартою, оцінивши ризики переховування, впливу на свідків, знищення доказів та вчинення нових правопорушень.
Окрему увагу Суд приділив умовам здійснення правосуддя під час повномасштабної війни. ЄСПЛ зазначив, що під час оцінки дотримання вимоги щодо «особливої ретельності» у провадженні необхідно враховувати безпрецедентні обставини, пов’язані з повномасштабним вторгненням Росії, а також той факт, що провадження здійснювалося у Харкові — регіоні, який перебував у безпосередній близькості до лінії фронту.
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
❤6👍4
Майже 29 тисяч експертиз за пів року: кожна десята — щодо наслідків війни
У першому півріччі 2026 року судові експерти науково-дослідних установ Міністерства юстиції України виконали 28 902 судові експертизи та експертні дослідження.
Із них 2 827 експертиз стосувалися документування наслідків збройної агресії РФ та воєнних злочинів. За їх результатами встановлено збитки на 19,68 млрд грн.
Судова експертиза — це не лише про дослідження доказів. Це основа для:
✔️ встановлення обставин правопорушень;
✔️ визначення розміру завданих збитків;
✔️ притягнення винних до відповідальності;
✔️ формування доказової бази для національних і міжнародних судових процесів.
📊 Докладніше у картках та на вебсайті: https://shorturl.at/7cSGN
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
У першому півріччі 2026 року судові експерти науково-дослідних установ Міністерства юстиції України виконали 28 902 судові експертизи та експертні дослідження.
Із них 2 827 експертиз стосувалися документування наслідків збройної агресії РФ та воєнних злочинів. За їх результатами встановлено збитки на 19,68 млрд грн.
Судова експертиза — це не лише про дослідження доказів. Це основа для:
✔️ встановлення обставин правопорушень;
✔️ визначення розміру завданих збитків;
✔️ притягнення винних до відповідальності;
✔️ формування доказової бази для національних і міжнародних судових процесів.
📊 Докладніше у картках та на вебсайті: https://shorturl.at/7cSGN
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
❤10👍4🔥2
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
💞 Понад 3,5 тисячі нових родин за тиждень!
За минулий тиждень в Україні зареєстровано 3 839 шлюбів.
Найбільше обітниць пролунало у Києві (908), Дніпропетровській області (666) та на Львівщині (458).
Серед них — 73 союзи, де один із наречених є громадянином іноземної держави, та 2 шлюби між іноземцями. Крім того, 278 пар скористалися послугою «Шлюб за добу», аби офіційно стати подружжям без зволікань.
Кожен зареєстрований шлюб — це не просто запис у державному реєстрі, а початок нової сімейної історії та важливий крок у житті двох людей.
Бажаємо молодятам взаємної підтримки, довіри та щасливих років разом під мирним українським небом 💛💙
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
За минулий тиждень в Україні зареєстровано 3 839 шлюбів.
Найбільше обітниць пролунало у Києві (908), Дніпропетровській області (666) та на Львівщині (458).
Серед них — 73 союзи, де один із наречених є громадянином іноземної держави, та 2 шлюби між іноземцями. Крім того, 278 пар скористалися послугою «Шлюб за добу», аби офіційно стати подружжям без зволікань.
Кожен зареєстрований шлюб — це не просто запис у державному реєстрі, а початок нової сімейної історії та важливий крок у житті двох людей.
Бажаємо молодятам взаємної підтримки, довіри та щасливих років разом під мирним українським небом 💛💙
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
❤17⚡2👍1
✔️ Міністр юстиції України Денис Маслов провів зустріч з Державним міністром юстиції Японії Мітані Хідехіро. У центрі уваги — антикорупційна реформа, судова експертиза, документування злочинів РФ, повернення депортованих українських дітей та подальше зміцнення співпраці між двома країнами. Докладніше
✔️ За перше півріччя 2026 року в Україні зареєстровано понад 73 тисячі народжень та майже 80 тисяч шлюбів, майже 40% пар одружилися онлайн.
✔️ Чи можна отримати відпустку раніше ніж через шість місяців роботи? Скільки днів відпочинку гарантовано законом і які правила діють під час воєнного стану? Відповіді на найпоширеніші запитання — у матеріалі Мін’юсту.
✔️ Майже 29 тисяч експертиз за пів року, з них кожна десята — пов’язана з наслідками російської агресії. Судові експерти не лише допомагають встановлювати обставини правопорушень, а й документують воєнні злочини та оцінюють збитки, завдані війною. Докладніше
✔️ ЄСПЛ вперше оцінив положення Кримінального процесуального кодексу України, запроваджені після початку повномасштабного вторгнення РФ. У рішенні у справі «Колесник і Смельницький проти України» Суд дійшов висновку, що «воєнні» норми КПК не передбачають автоматичного тримання під вартою та не позбавляють суди обов’язку індивідуально оцінювати обставини кожної справи. Докладніше
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍7❤6
Загальнонаціональна хвилина мовчання
🕯Кожного ранку о 9:00 ми схиляємо голови в глибокій пошані. Це секунди, коли завмирає вся країна, згадуючи тих, хто поклав своє життя за нашу можливість дихати, працювати та обіймати рідних. Російський терор забирає найкращих, але він безсилий перед нашою пам'яттю про загиблих мирних громадян і полеглих на фронті воїнів.
Ці втрати торкнулись і системи юстиції України. З перших днів повномасштабного вторгнення понад 1100 наших співробітників змінили звичні робочі кабінети на бліндажі та окопи Сил безпеки і оборони. На жаль, понад п’ятдесят із них вже ніколи не повернуться додому.
Сьогодні в наших думках — Ростислав Митяй, чиє ім'я тепер назавжди вписане в історію боротьби за свободу України.
Ростислав народився у селі Саварка на Київщині у багатодітній родині. Отримавши вищу освіту в Академії Державної пенітенціарної служби, став юристом-криміналістом. До великої війни хлопець працював у Київському слідчому ізоляторі та в оперативних підрозділах Державної кримінально-виконавчої служби. Колеги згадують його як позитивну людину, яка звикла брати на себе відповідальність.
24 лютого 2022 року Ростислав зустрів на казарменому положенні у СІЗО. А вже за кілька днів долучився до сил спротиву, які захищали підступи до столиці. Рідних хлопець заспокоїв вигаданою легендою про те, що їде на двомісячне підвищення кваліфікації. Насправді ж офіцер внутрішньої служби ДКВС став рядовим кулеметником стрілецької роти 207-го окремого батальйону територіальної оборони 241-ї ОБрТрО.
Він пройшов тяжкі бої за Гостомельський аеропорт, вибивав ворога з Київщини, а згодом вирушив на Донеччину та отримав позивний «Кеп» і звання молодшого сержанта. Саме на війні Ростислав зустрів своє велике кохання — Дарію, яка служила в тій самій бригаді.
Життя 24-річного захисника обірвалося 6 квітня 2023 року під час зачистки ворожих окопів на Донеччині. У пам'ять про Ростислава Митяя в його рідному селі на вежі підняли український прапор із його позивним. Рідні згадують, як він любив ходити двором і наспівувати пісню «Чорнобривців насіяла мати». Тепер ці квіти завжди цвістимуть біля його батьківської хати та на могилі.
Імена наших співвітчизників, які виявили неймовірну стійкість та відвагу перед лицем ворога, залишаться взірцем для наступних поколінь. Ми пам'ятаємо кожного, хто захищав наше право на майбутнє.
Більше про життєвий шлях наших співробітників-Героїв читайте у Книзі пам’яті «Небесна варта ДКВС України. Останній бій».
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
🕯Кожного ранку о 9:00 ми схиляємо голови в глибокій пошані. Це секунди, коли завмирає вся країна, згадуючи тих, хто поклав своє життя за нашу можливість дихати, працювати та обіймати рідних. Російський терор забирає найкращих, але він безсилий перед нашою пам'яттю про загиблих мирних громадян і полеглих на фронті воїнів.
Ці втрати торкнулись і системи юстиції України. З перших днів повномасштабного вторгнення понад 1100 наших співробітників змінили звичні робочі кабінети на бліндажі та окопи Сил безпеки і оборони. На жаль, понад п’ятдесят із них вже ніколи не повернуться додому.
Сьогодні в наших думках — Ростислав Митяй, чиє ім'я тепер назавжди вписане в історію боротьби за свободу України.
Ростислав народився у селі Саварка на Київщині у багатодітній родині. Отримавши вищу освіту в Академії Державної пенітенціарної служби, став юристом-криміналістом. До великої війни хлопець працював у Київському слідчому ізоляторі та в оперативних підрозділах Державної кримінально-виконавчої служби. Колеги згадують його як позитивну людину, яка звикла брати на себе відповідальність.
24 лютого 2022 року Ростислав зустрів на казарменому положенні у СІЗО. А вже за кілька днів долучився до сил спротиву, які захищали підступи до столиці. Рідних хлопець заспокоїв вигаданою легендою про те, що їде на двомісячне підвищення кваліфікації. Насправді ж офіцер внутрішньої служби ДКВС став рядовим кулеметником стрілецької роти 207-го окремого батальйону територіальної оборони 241-ї ОБрТрО.
Він пройшов тяжкі бої за Гостомельський аеропорт, вибивав ворога з Київщини, а згодом вирушив на Донеччину та отримав позивний «Кеп» і звання молодшого сержанта. Саме на війні Ростислав зустрів своє велике кохання — Дарію, яка служила в тій самій бригаді.
Життя 24-річного захисника обірвалося 6 квітня 2023 року під час зачистки ворожих окопів на Донеччині. У пам'ять про Ростислава Митяя в його рідному селі на вежі підняли український прапор із його позивним. Рідні згадують, як він любив ходити двором і наспівувати пісню «Чорнобривців насіяла мати». Тепер ці квіти завжди цвістимуть біля його батьківської хати та на могилі.
Імена наших співвітчизників, які виявили неймовірну стійкість та відвагу перед лицем ворога, залишаться взірцем для наступних поколінь. Ми пам'ятаємо кожного, хто захищав наше право на майбутнє.
Більше про життєвий шлях наших співробітників-Героїв читайте у Книзі пам’яті «Небесна варта ДКВС України. Останній бій».
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
😢16🕊5❤1
Юстиція доступною мовою: пояснюємо юридичні терміни просто
Продовжуємо рубрику «Юстиція доступною мовою», у якій розбираємо юридичні терміни, що найчастіше викликають плутанину. Пояснюємо різницю між п’ятьма парами юридичних термінів, які звучать схоже, але мають різне значення.
🔹 Недієздатність vs Обмеження цивільної дієздатності
Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Від її імені діє опікун.
Тоді як обмеження цивільної дієздатності означає, що особа може самостійно вчиняти дрібні побутові правочини та інші дії, прямо передбачені законом, а щодо інших правочинів потребує згоди піклувальника. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю у скрутне матеріальне становище.
Наприклад, особа з обмеженою цивільною дієздатністю може самостійно здійснювати дрібні побутові правочини, проте для укладання договору купівлі-продажу квартири потрібна згода піклувальника. Натомість від імені недієздатної особи такі правочини вчиняє опікун.
🔹 Припинення договору vs Розірвання договору
Припинення договору — узагальнююче поняття. Воно охоплює всі випадки, коли договір припиняється або припиняються зобов'язання, що виникли з договору.
Розірвання договору — один зі способів його припинення. Воно може відбуватися за згодою сторін, за рішенням суду, а в окремих випадках — шляхом односторонньої відмови від договору.
🔹 Судимість vs Притягнення до кримінальної відповідальності
Притягнення до кримінальної відповідальності пов'язане з кримінальним переслідуванням особи та вирішенням судом питання про її винуватість у вчиненні кримінального правопорушення.
Судимість — це правовий стан особи, яка була засуджена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, і який триває до погашення або зняття судимості.
Тому не кожна особа, яку притягували до кримінальної відповідальності, є судимою.
🔹 Визнання батьківства vs Встановлення факту батьківства
Визнання батьківства — це встановлення судом походження дитини від чоловіка, який не перебуває у шлюбі з матір'ю дитини, якщо батьківство не було зареєстровано в установленому порядку.
Встановлення факту батьківства здійснюється судом, якщо чоловік, який вважається батьком дитини помер до державної реєстрації свого батьківства.
🔹 Доказ vs Доказовий факт
Доказ — це дані (інформація), на підставі яких суд встановлює обставини, що мають значення для справи. Такі дані можуть міститися, зокрема, у документах, показаннях свідків, висновках експертів та речових доказах.
Доказовий факт — у теорії права називають встановлену обставину, яка сама по собі не є основним фактом справи, але допомагає зробити висновок про існування або відсутність іншої юридично значущої обставини. Наприклад, якщо встановлено, що особа перебувала на місці події у певний час, здійснювала певні дії тощо, цей факт може допомогти суду з'ясувати її причетність або непричетність до події.
Отже, доказ і доказовий факт — не тотожні поняття: доказ містить інформацію про обставини справи, а доказовий факт є встановленою обставиною, яка допомагає довести інший факт.
📍 Розуміння юридичних термінів допомагає краще захищати свої права та впевненіше приймати рішення у повсякденних ситуаціях.
Примітка: матеріал має інформаційно-роз’яснювальний характер та не встановлює правових норм.
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
Продовжуємо рубрику «Юстиція доступною мовою», у якій розбираємо юридичні терміни, що найчастіше викликають плутанину. Пояснюємо різницю між п’ятьма парами юридичних термінів, які звучать схоже, але мають різне значення.
🔹 Недієздатність vs Обмеження цивільної дієздатності
Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Від її імені діє опікун.
Тоді як обмеження цивільної дієздатності означає, що особа може самостійно вчиняти дрібні побутові правочини та інші дії, прямо передбачені законом, а щодо інших правочинів потребує згоди піклувальника. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю у скрутне матеріальне становище.
Наприклад, особа з обмеженою цивільною дієздатністю може самостійно здійснювати дрібні побутові правочини, проте для укладання договору купівлі-продажу квартири потрібна згода піклувальника. Натомість від імені недієздатної особи такі правочини вчиняє опікун.
🔹 Припинення договору vs Розірвання договору
Припинення договору — узагальнююче поняття. Воно охоплює всі випадки, коли договір припиняється або припиняються зобов'язання, що виникли з договору.
Розірвання договору — один зі способів його припинення. Воно може відбуватися за згодою сторін, за рішенням суду, а в окремих випадках — шляхом односторонньої відмови від договору.
🔹 Судимість vs Притягнення до кримінальної відповідальності
Притягнення до кримінальної відповідальності пов'язане з кримінальним переслідуванням особи та вирішенням судом питання про її винуватість у вчиненні кримінального правопорушення.
Судимість — це правовий стан особи, яка була засуджена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, і який триває до погашення або зняття судимості.
Тому не кожна особа, яку притягували до кримінальної відповідальності, є судимою.
🔹 Визнання батьківства vs Встановлення факту батьківства
Визнання батьківства — це встановлення судом походження дитини від чоловіка, який не перебуває у шлюбі з матір'ю дитини, якщо батьківство не було зареєстровано в установленому порядку.
Встановлення факту батьківства здійснюється судом, якщо чоловік, який вважається батьком дитини помер до державної реєстрації свого батьківства.
🔹 Доказ vs Доказовий факт
Доказ — це дані (інформація), на підставі яких суд встановлює обставини, що мають значення для справи. Такі дані можуть міститися, зокрема, у документах, показаннях свідків, висновках експертів та речових доказах.
Доказовий факт — у теорії права називають встановлену обставину, яка сама по собі не є основним фактом справи, але допомагає зробити висновок про існування або відсутність іншої юридично значущої обставини. Наприклад, якщо встановлено, що особа перебувала на місці події у певний час, здійснювала певні дії тощо, цей факт може допомогти суду з'ясувати її причетність або непричетність до події.
Отже, доказ і доказовий факт — не тотожні поняття: доказ містить інформацію про обставини справи, а доказовий факт є встановленою обставиною, яка допомагає довести інший факт.
📍 Розуміння юридичних термінів допомагає краще захищати свої права та впевненіше приймати рішення у повсякденних ситуаціях.
Примітка: матеріал має інформаційно-роз’яснювальний характер та не встановлює правових норм.
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
❤9👍6🔥2
У яких випадках шлюб є недійсним або може бути визнаний таким
Сімейне законодавство України встановлює чіткі вимоги до укладення шлюбу. Недотримання цих вимог є підставою визнати шлюб недійсним.
Законодавство розрізняє випадки, коли шлюб:
- є недійсним;
- визнається недійсним за рішенням суду;
- може бути визнаний недійсним за рішенням суду.
Від того, яка саме підстава існує, залежить порядок визнання шлюбу недійсним.
Недійсний шлюб не створює для сторін прав та обов’язків подружжя, однак закон водночас захищає права добросовісної особи та дітей, народжених у такому шлюбі.
Докладно про підстави, порядок визнання шлюбу недійсним та правові наслідки у нашому матеріалі: https://shorturl.at/4r6va
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
Сімейне законодавство України встановлює чіткі вимоги до укладення шлюбу. Недотримання цих вимог є підставою визнати шлюб недійсним.
Законодавство розрізняє випадки, коли шлюб:
- є недійсним;
- визнається недійсним за рішенням суду;
- може бути визнаний недійсним за рішенням суду.
Від того, яка саме підстава існує, залежить порядок визнання шлюбу недійсним.
Недійсний шлюб не створює для сторін прав та обов’язків подружжя, однак закон водночас захищає права добросовісної особи та дітей, народжених у такому шлюбі.
Докладно про підстави, порядок визнання шлюбу недійсним та правові наслідки у нашому матеріалі: https://shorturl.at/4r6va
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
❤7👍5👏1
🕯 28 липня Україна вшановує пам’ять Захисників і Захисниць, добровольців та цивільних осіб, які загинули, були закатовані або страчені у полоні
Ця дата назавжди закарбувалася в нашій пам’яті трагедією в Оленівці. У ніч з 28 на 29 липня 2022 року РФ здійснила теракт проти українських військовополонених — оборонців Маріуполя, які залишили «Азовсталь» під гарантії збереження життя та подальшого обміну. Унаслідок цього злочину десятки українських воїнів загинули, понад сотня отримали поранення.
Полон — це випробування, яке не повинна переживати жодна людина. Українські військові та цивільні в російській неволі зазнають катувань, нелюдського поводження, голоду та принижень. Багато з них були вбиті, багато досі залишаються в полоні або вважаються зниклими безвісти.
Сьогодні ми згадуємо кожного, хто не повернувся додому. Кожного, хто до останнього залишався вірним Україні. Кожного, чиє життя обірвала російська жорстокість.
Пам’ятати про них — наш обов’язок. Ми маємо відстоювати справедливість, документувати злочини, домагатися покарання винних і не припиняти боротьбу за повернення всіх, хто досі перебуває в неволі.
Схиляємо голови перед мужністю та незламністю наших Героїв.
Вічна пам’ять загиблим. 🕊
Слава Героям України. 🇺🇦
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
Ця дата назавжди закарбувалася в нашій пам’яті трагедією в Оленівці. У ніч з 28 на 29 липня 2022 року РФ здійснила теракт проти українських військовополонених — оборонців Маріуполя, які залишили «Азовсталь» під гарантії збереження життя та подальшого обміну. Унаслідок цього злочину десятки українських воїнів загинули, понад сотня отримали поранення.
Полон — це випробування, яке не повинна переживати жодна людина. Українські військові та цивільні в російській неволі зазнають катувань, нелюдського поводження, голоду та принижень. Багато з них були вбиті, багато досі залишаються в полоні або вважаються зниклими безвісти.
Сьогодні ми згадуємо кожного, хто не повернувся додому. Кожного, хто до останнього залишався вірним Україні. Кожного, чиє життя обірвала російська жорстокість.
Пам’ятати про них — наш обов’язок. Ми маємо відстоювати справедливість, документувати злочини, домагатися покарання винних і не припиняти боротьбу за повернення всіх, хто досі перебуває в неволі.
Схиляємо голови перед мужністю та незламністю наших Героїв.
Вічна пам’ять загиблим. 🕊
Слава Героям України. 🇺🇦
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
😢19🕊4❤3
Право дитини бути заслуханою — важливий елемент сучасного правосуддя та євроінтеграції
Кожна дитина незалежно від віку має право бути заслуханою у суді під час розгляду цивільних справ. Це право є одним із основоположних принципів Конвенції ООН про права дитини та невід'ємною частиною правосуддя, дружнього до дитини.
📌 Що означає «бути заслуханою»?
Дитина може вільно висловити свою думку з питань, які впливають на її життя, а ця думка має бути належним чином врахована відповідно до її віку, рівня розвитку та індивідуальних особливостей. Водночас участь дитини у судовому процесі має відбуватися у безпечному, зрозумілому та комфортному для неї середовищі.
Щоб допомогти фахівцям ефективно реалізовувати це право на практиці, Верховний Суд разом із Міжвідомчою координаційною радою з питань правосуддя щодо неповнолітніх, ЮНІСЕФ в Україні та ГО Всеукраїнський громадський Центр «Волонтер» розробив «Методичні рекомендації щодо реалізації права дитини бути заслуханою при розгляді цивільних справ».
Документ містить практичні інструменти для суддів, адвокатів, психологів, органів опіки та піклування, служб у справах дітей та інших фахівців, залучених до судового процесу за участю дітей.
📌 Принципи реалізації права дитини бути заслуханою
✅Добровільність
✅Поінформована участь
✅Повноцінна та ефективна участь
✅Відповідність віку та рівню зрілості
✅Конфіденційність і безпечне середовище
✅Зрозуміла та дружня до дитини форма
✅Професійна підготовка фахівців
✅Забезпечення зворотного зв’язку
✅Недискримінаційний підхід
✅Забезпечення найкращих інтересів дитини
Саме такий підхід відповідає найкращим інтересам дитини та міжнародним стандартам правосуддя. Україна продовжує розвивати правосуддя, дружнє до дитини, щоб кожна дитина почувалася захищеною та могла повноцінно брати участь у процесах, які впливають на її життя.
🔗 Ознайомитися з Методичними рекомендаціями можна за посиланням: https://cutt.ly/Wyr9XLZD
Докладніше: https://shorturl.at/MQg82
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
Кожна дитина незалежно від віку має право бути заслуханою у суді під час розгляду цивільних справ. Це право є одним із основоположних принципів Конвенції ООН про права дитини та невід'ємною частиною правосуддя, дружнього до дитини.
📌 Що означає «бути заслуханою»?
Дитина може вільно висловити свою думку з питань, які впливають на її життя, а ця думка має бути належним чином врахована відповідно до її віку, рівня розвитку та індивідуальних особливостей. Водночас участь дитини у судовому процесі має відбуватися у безпечному, зрозумілому та комфортному для неї середовищі.
Щоб допомогти фахівцям ефективно реалізовувати це право на практиці, Верховний Суд разом із Міжвідомчою координаційною радою з питань правосуддя щодо неповнолітніх, ЮНІСЕФ в Україні та ГО Всеукраїнський громадський Центр «Волонтер» розробив «Методичні рекомендації щодо реалізації права дитини бути заслуханою при розгляді цивільних справ».
Документ містить практичні інструменти для суддів, адвокатів, психологів, органів опіки та піклування, служб у справах дітей та інших фахівців, залучених до судового процесу за участю дітей.
📌 Принципи реалізації права дитини бути заслуханою
✅Добровільність
✅Поінформована участь
✅Повноцінна та ефективна участь
✅Відповідність віку та рівню зрілості
✅Конфіденційність і безпечне середовище
✅Зрозуміла та дружня до дитини форма
✅Професійна підготовка фахівців
✅Забезпечення зворотного зв’язку
✅Недискримінаційний підхід
✅Забезпечення найкращих інтересів дитини
Саме такий підхід відповідає найкращим інтересам дитини та міжнародним стандартам правосуддя. Україна продовжує розвивати правосуддя, дружнє до дитини, щоб кожна дитина почувалася захищеною та могла повноцінно брати участь у процесах, які впливають на її життя.
🔗 Ознайомитися з Методичними рекомендаціями можна за посиланням: https://cutt.ly/Wyr9XLZD
Докладніше: https://shorturl.at/MQg82
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
👍10❤5🥰1
YouTube
Реєстрація громадської організації онлайн: покрокова інструкція
Міністерство юстиції України продовжує розширювати цифрові сервіси, роблячи державні послуги простішими та доступнішими. Реєстрація ГО здійснюється автоматично із застосуванням модельного статуту, що відповідає вимогам законодавства та значно спрощує процедуру…
🔎 Створити громадську організацію онлайн — швидко та без зайвих документів
Міністерство юстиції України продовжує розширювати цифрові сервіси, роблячи державні послуги простішими та доступнішими. Реєстрація ГО здійснюється автоматично із застосуванням модельного статуту, що відповідає вимогам законодавства та значно спрощує процедуру державної реєстрації.
▪️ Заповнення онлайн-форми займає до 20 хвилин.
▪️ Електронна виписка формується протягом трьох робочих днів.
🤝 Послугу розроблено Мінʼюстом спільно з Мінцифри за підтримки швейцарсько-української програми EGAP, що реалізується Фондом Східна Європа.
Докладніше про порядок дій у відеогайді.
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
Міністерство юстиції України продовжує розширювати цифрові сервіси, роблячи державні послуги простішими та доступнішими. Реєстрація ГО здійснюється автоматично із застосуванням модельного статуту, що відповідає вимогам законодавства та значно спрощує процедуру державної реєстрації.
▪️ Заповнення онлайн-форми займає до 20 хвилин.
▪️ Електронна виписка формується протягом трьох робочих днів.
🤝 Послугу розроблено Мінʼюстом спільно з Мінцифри за підтримки швейцарсько-української програми EGAP, що реалізується Фондом Східна Європа.
Докладніше про порядок дій у відеогайді.
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
👍8❤6🔥2
📜 Чи потрібно міняти свідоцтво про народження, видане за часів СРСР?
Свідоцтво про народження, видане органами реєстрації актів цивільного стану за часів СРСР, має таку ж юридичну силу, як і сучасне українське свідоцтво.
Замінювати його не потрібно, якщо документ зберігся та містить усі необхідні відомості.
Нове свідоцтво може знадобитися, якщо:
▪️︎ документ втрачено
▪️︎ він пошкоджений або текст став нечитабельним
▪️︎ ви бажаєте отримати повторне свідоцтво
▪️︎ є інші підстави, передбачені законодавством
❓Як отримати повторне свідоцтво про народження
Для цього можна звернутися до відділу ДРАЦС або скористатися відповідною послугою онлайн.
Зазвичай потрібно:
✔️︎ подати документ, що посвідчує особу;
✔️︎ надати свідоцтво, якщо воно збереглося, але пошкоджене;
✔️︎ за потреби подати додаткові документи;
✔️︎ заповнити заяву;
✔️︎ сплатити встановлений збір.
Система безоплатної правничої допомоги надає роз’яснення щодо отримання та відновлення документів.
☎️︎ Телефонуйте: 0 800 213 103 (дзвінки безкоштовні).
За цим номером можна отримати консультацію юриста, дізнатися про порядок надання безоплатної правничої допомоги та знайти найближче бюро правничої допомоги.
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
Свідоцтво про народження, видане органами реєстрації актів цивільного стану за часів СРСР, має таку ж юридичну силу, як і сучасне українське свідоцтво.
Замінювати його не потрібно, якщо документ зберігся та містить усі необхідні відомості.
Нове свідоцтво може знадобитися, якщо:
▪️︎ документ втрачено
▪️︎ він пошкоджений або текст став нечитабельним
▪️︎ ви бажаєте отримати повторне свідоцтво
▪️︎ є інші підстави, передбачені законодавством
❓Як отримати повторне свідоцтво про народження
Для цього можна звернутися до відділу ДРАЦС або скористатися відповідною послугою онлайн.
Зазвичай потрібно:
✔️︎ подати документ, що посвідчує особу;
✔️︎ надати свідоцтво, якщо воно збереглося, але пошкоджене;
✔️︎ за потреби подати додаткові документи;
✔️︎ заповнити заяву;
✔️︎ сплатити встановлений збір.
Система безоплатної правничої допомоги надає роз’яснення щодо отримання та відновлення документів.
☎️︎ Телефонуйте: 0 800 213 103 (дзвінки безкоштовні).
За цим номером можна отримати консультацію юриста, дізнатися про порядок надання безоплатної правничої допомоги та знайти найближче бюро правничої допомоги.
Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube
👍10❤6