Мінʼюст виступив третьою стороною на слуханнях ЄСПЛ у справі щодо українських дітей, зниклих в окупованому Криму

У Страсбурзі Європейський суд з прав людини провів усні слухання в індивідуальній справі «Українська Гельсінська спілка з прав людини в інтересах десяти українських дітей проти Росії», в якій Уряд України бере участь як третя сторона та представлений делегацією Міністерства юстиції на чолі з Маргаритою Сокоренко – Уповноваженою у справах Європейського суду з прав людини.

Справа стосується десяти українських дітей, позбавлених батьківського піклування, які на початку окупації Криму у 2014 році перебували в дитячих закладах. Їхнє місцезнаходження залишається невідомим. 

Маргарита Сокоренко представила позицію щодо практики примусового нав’язування російського громадянства на тимчасово окупованих територіях України та її наслідків, щодо зв’язку ситуації кримських дітей з порушеннями прав людини визнаними в міждержавних справах «Україна проти Росії (щодо Криму)» та «Україна та Нідерланди проти Росії», а також на відмові росії співпрацювати з українськими органами влади та незалежними міжнародними організаціями.

До справи також долучилися сім українських та міжнародних організацій як треті сторони. Вони надали матеріали, зокрема, щодо політики росії, спрямованої на індоктринацію, мілітаризацію українських дітей та знищення їхньої української ідентичності. 

Серед них — Інститут прав людини Міжнародної асоціації юристів (IBAHRI), який на слуханнях представляла його директорка баронеса Гелена Кеннеді. Залученню експертів інституту сприяла ініціатива Президента України Bring Kids Back UA. 

Україна закликає Суд визнати росію відповідальною за порушення прав цих дітей, зобов’язати її надати інформацію про них та забезпечити їх повернення під контроль українських органів влади. 

Докладніше: https://shorturl.at/Qa1mF

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Міністр юстиції України Денис Маслов разом із Прем’єр-міністром України Сергієм Корецьким зустрілись з Міністром юстиції Латвійської Республіки Едвардсом Смілтенсом та Міністеркою юстиції Литовської Республіки Ритою Тамашунене

Сторони скоординували подальші кроки щодо підтримки України, притягнення Росії до відповідальності за скоєні злочини та посилення тиску на агресора.

Відбулось обговорення подальшої
співпраці України з міжнародними партнерами та рішень, які допоможуть Україні вистояти й забезпечити справедливість.

Українська сторона висловила вдячність Латвії та Литві за зусилля, спрямовані на посилення міжнародної підтримки України та притягнення Росії до відповідальності.

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

🇺🇦🇩🇪 Україна та Німеччина визначили наступні кроки для посилення співпраці у сфері юстиції

Про це йшлося під час зустрічі заступника Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Людмили Сугак із заступником Надзвичайного і Повноважного Посла Німеччини в Україні Катріною Бухгольц.

📌 Робочу програму правового співробітництва до 2028 року Україна та Німеччина підписали 26 червня 2026 року. Вона охоплює 17 ключових напрямів, серед яких експертна підтримка України під час переговорів про вступ до ЄС, фахові обговорення та обмін досвідом щодо цифровізації правосуддя, боротьби з корупцією, розвитку пробації, захисту прав громадян тощо.

Сторони обговорили вже розроблені Мін’юстом законопроєкти щодо:
🔹 підвищення ефективності кримінального провадження;
🔹 посилення спроможності та незалежності НАБУ і САП;
🔹 удосконалення системи судово-експертної діяльності;
🔹 вдосконалення конкурсних процедур призначення членів ВРП та ВККС.

«Для успішного завершення євроінтеграційних реформ розраховуємо на вашу експертизу та досвід у межах нашої Робочої програми співробітництва», — зазначила Людмила Сугак.

Німецька сторона підтвердила готовність ділитися експертизою задля досягнення спільної мети – повноправного членства України в ЄС.

Докладніше: https://shorturl.at/GA9zY

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Індекс гендерної рівності: де Україна на карті Європи? 🇺🇦🇪🇺

Гендерна рівність – це про рівні можливості жінок і чоловіків навчатися, працювати, будувати кар’єру, брати участь в ухваленні рішень, мати економічну незалежність і поєднувати професійне та особисте життя.

Як це виміряти?

Європейський інститут з гендерної рівності оцінює країни за Індексом гендерної рівності, який охоплює 27 показників у шести сферах: робота, гроші, знання, час, влада та здоров’я.

📊 Середній показник ЄС у 2025 році – 63,4 бала зі 100.

Україна провела власний аналіз за методологією Європейського інституту й отримала результат – 61,4 бала.

Україна випереджає 8 держав-членів ЄС, хоча поки не дотягує до середнього показника Євросоюзу.

🔎 Як говорити про гендерну рівність без стереотипів? Підготували для вас другу серію картинок із ключовими термінами у сфері гендерної рівності.

Докладніше: https://shorturl.at/cTbuq

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube