Мін’юст розпочинає проєкт із медіації у сімейних спорах щодо повернення дитини або доступу до неї

Міністерство юстиції України розпочинає пілотний проєкт із проведення медіації у транскордонних сімейних спорах при виконанні Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей (Гаазької конвенції). Його мета – допомогти сторонам знайти рішення швидше та з урахуванням інтересів дитини за участю медіатора.

Скористатися медіацією можна, якщо сторони хочуть вирішити питання щодо:
▪️ повернення дитини в Україну або за кордон;
▪️ доступу до дитини.

❗️Механізм застосовується, якщо дитина не досягла 16 років і її переміщення не містить ознак кримінального правопорушення.

Куди звертатися?
До центру з надання безоплатної правничої допомоги безпосередньо або через Мін’юст чи його територіальний орган. Звернення також може подати представник.

Впровадження цього проєкту покращить захист прав дітей і сприятиме досягненню цілей Гаазької конвенції в Україні. Це важливий крок у виконанні наших євроінтеграційних зобов’язань.

Докладніше: https://shorturl.at/iA0XM

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Мін’юст подав позов про стягнення 79 залізничних вагонів, які належать підсанкційним особам

7 жовтня 2026 року Міністерство юстиції України подало до Вищого антикорупційного суду позов до Станіслава Джахпаровича Гамзалова та акціонерного товариства «Інтер Карго Компані» про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції».

Станіслав Гамзалов — російський підприємець та власник низки російських підприємств, зокрема АТ «Інтер Карго Компані». Вказані підприємства здійснюють матеріально-технічне забезпечення російської федерації у її збройній агресії проти України, зокрема постачають товари для підприємств російського військово-промислового комплексу.

У межах позову Міністерство юстиції України просить застосувати санкцію у виді стягнення в дохід держави майна, яке належить АТ «Інтер Карго Компані» та перебуває в опосередкованому володінні Станіслава Гамзалова.

Йдеться про 79 залізничних вагонів, що перебувають на території України.

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

З Днем юриста! 🇺🇦

Міністр юстиції України Денис Маслов вітає професійну спільноту зі святом 🎉

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Саморозпуск чи заборона: як припиняється діяльність громадської організації

Як «закрити» громадську організацію?

Законодавство використовує інше поняття — припинення діяльності ГО.

Це можливо двома способами:
✔️︎ за рішенням вищого органу управління ГО — шляхом саморозпуску або реорганізації
✔️︎ за рішенням суду — шляхом заборони (примусового розпуску)

Якщо організація має статус юридичної особи, рішення про саморозпуск — лише перший крок у процедурі припинення діяльності. Після нього необхідно створити ліквідаційну комісію або призначити ліквідатора, провести розрахунки з кредиторами, закрити рахунки, передати документи до архіву та подати документи для державної реєстрації припинення.

Майно і кошти, які залишилися після задоволення вимог кредиторів, не можна розподіляти між засновниками, членами, працівниками чи посадовими особами ГО. Їх передають громадським або благодійним організаціям чи зараховують до державного або місцевого бюджету.

⚖️ Підставою для примусового припинення діяльності ГО за рішенням суду може бути порушення встановлених законом обмежень щодо мети та діяльності громадських об’єднань. Серед них — дії, спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив безпеки України тощо.

Докладніше: https://shorturl.at/uQH8a

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

1734* нових життів — стільки малюків зареєстровано в Україні минулого тижня 🧸 🥰

Свої перші документи отримали 871 хлопчик та 863 дівчинки.

Нехай життєвий шлях кожного новонародженого розпочинається з турботи, затишку та радості.

А Мін’юст дбатиме про те, щоб із перших днів кожен маленький українець мав надійний правовий захист.

* За оперативною інформацією відділів ДРАЦС

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

10 жовтня — Всесвітній день інклюзивності ⚖️

Для Міністерства юстиції України безбар’єрність — це щоденна робота над тим, аби державні сервіси були доступними для кожного, незалежно від віку, стану здоров’я чи обставин.

Справжня інклюзія починається з простого принципу — кожна людина має відчувати, що її потреби враховані та її голос почутий. Адже безбар’єрність — це коли ти можеш:

🔹 Отримати правничу консультацію — у зручний спосіб
Отримати правничу допомогу можна особисто в бюро правничої допомоги та консультаційних пунктах доступу до БПД, телефоном, онлайн, через довідково-інформаційну платформу WikiLegalAid. За 9 місяців 2026 року зареєстровано понад 400 тисяч звернень та опрацьовано близько 200 тисяч дзвінків.

🔹 Одружитися чи розлучитися — дистанційно
Сервісом «Шлюб онлайн» за два роки скористалися понад 78 тисяч пар. Відтепер послуга доступна для вдів і вдівців, а також триває підготовка до залучення перекладачів жестової мови.

🔹 Оформити документи для дитини — за однією заявою
Комплексна послуга «єМалятко» об’єднує державну реєстрацію народження та замовлення ключових послуг для немовляти.

🔹 Читати правову інформацію — рідною мовою
У межах проєкту перекладено популярні консультації, розміщені на довідково-інформаційній платформі «WikiLegalAid», мовами національних меншин, зокрема, ромською, кримськотатарською, вірменською, угорською, румунською.

Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору реалізується за ініціативи Першої леді України Олени Зеленської.

Докладніше: https://shorturl.at/c1KxM

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

2 634 пари сказали одне одному «Так!» цього тижня

Попри всі виклики, українці продовжують обирати кохання та будувати спільне майбутнє.

Найбільше шлюбів зареєстрували:
📍 Київ – 565;
📍 Дніпропетровська область – 437;
📍 Львівська область – 315;
📍 Харківська область – 132.

Серед молодят — 44 пари, у яких один із наречених є іноземцем та одна пара, де один із наречених — особа без громадянства. Ще 172 пари скористалися послугою «Шлюб за добу».

💙💛 Мін’юст вітає кожну нову родину! Нехай попереду буде якомога більше щасливих моментів разом, і найголовніше — мирне майбутнє, яке ви будуватимете удвох.

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

🕯 Загальнонаціональна хвилина мовчання

Щодня о дев’ятій ранку Україна зупиняється, щоб вшанувати загиблих внаслідок російської агресії. У цю хвилину згадуємо імена наших співвітчизників і те, якими вони були: що любили, про що мріяли, яку пам’ять залишили по собі.

Сьогодні розповідаємо про одного з наших колег — співробітника слідчого ізолятора Чернігова, який став на захист міста й загинув, допомагаючи його жителям евакуюватися.

Олександр Бобрушко виріс у Миколаївці Березнянської громади на Чернігівщині. Мама виховувала його сама, а коли син подорослішав, стала покладатися на нього в усьому. Хлопець допомагав удома, працював, будував плани й умів гуртувати довкола себе друзів.

Після школи Олександр здобув фах електромонтера та розпочав службу в Домницькому виправному центрі. За два роки перевівся до Чернігівського СІЗО, де працював молодшим інспектором відділу режиму й охорони. Хотів будувати професійну кар’єру — і у 2020 році вступив на заочне навчання до Академії Державної пенітенціарної служби.

Коли російські війська оточували Чернігів, персонал СІЗО залишався в установі, забезпечуючи її роботу. Олександр знаходив можливість діставати продукти і ліки, яких у місті ставало дедалі менше.

Після російського удару по гуртожитку, де наш колега винаймав кімнату, Олександр долучився до рятувальних робіт. Побачене зміцнило його рішення стати до війська. Олександр звільнився з установи та долучився до 1-ї окремої танкової Сіверської бригади, де служив старшим стрільцем.

30 березня 2022 року неподалік пішохідного мосту через Десну він разом із побратимами допомагав цивільним виїхати з Чернігова. Але ворожий обстріл обірвав життя захисника. Йому назавжди 26 років.

Олександра Бобрушка посмертно нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня, медаллю «За оборону Чернігова» та почесною відзнакою начальника Чернігівського обласного ТЦК та СП І ступеня.

Схиляємо голови перед усіма, чиї життя забрала російська агресія.

Вічна слава Героям!

Більше про життєвий шлях наших співробітників-Героїв читайте у Книзі пам’яті «Небесна варта ДКВС України. Останній бій».

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Як прийняти спадщину в Україні, перебуваючи за кордоном

Для прийняття спадщини не обов’язково приїжджати в Україну. Якщо на час відкриття спадщини ви не проживали постійно зі спадкодавцем, потрібно подати заяву про її прийняття. Загальний строк — шість місяців із дня відкриття спадщини. Для тих, хто постійно проживав зі спадкодавцем на той час, діє інше правило: вони вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо не відмовилися від неї у встановлений строк.

Як подати заяву з-за кордону?
🔹 Засвідчити свій підпис у консульській установі України або в іноземного нотаріуса. Для документа, оформленого іноземним нотаріусом, вимоги щодо апостиля чи легалізації та перекладу залежать від країни й міжнародних договорів України.

🔹 Надіслати заяву поштою нотаріусу в Україні. Спочатку варто узгодити з ним, чи може він завести або продовжити вашу спадкову справу. Збережіть підтвердження відправлення: заява, надіслана до закінчення строку для прийняття спадщини, вважається своєчасною, навіть якщо надійде нотаріусу пізніше.

Заяву про прийняття спадщини має подати сам спадкоємець — представник за довіреністю не може зробити це замість нього. Водночас спадкоємець може уповноважити представника в Україні подати необхідні для подальшого оформлення спадщини документи та отримати свідоцтво про право на спадщину.

Як визначити нотаріуса, які документи підготувати та що робити, якщо строк для прийняття спадщини вже пропущено, — докладно пояснюємо в матеріалі на сайті Мін’юсту: https://shorturl.at/Uk8xZ

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Уряд схвалив Дорожню карту щодо поетапного скасування, перегляду мораторіїв на примусове виконання рішень та банкрутство щодо державних підприємств

Документ підготовлено Міністерством юстиції України у співпраці з іншими державними органами та за експертної підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку.

🚫 В Україні наразі діють 29 мораторіїв, які обмежують примусове виконання рішень та застосування банкрутства щодо державних підприємств.

Наприклад, закон обмежує примусовий продаж нерухомості та обладнання, які забезпечують виробничу діяльність державних підприємств і товариств із часткою держави від 25%. Також заборонено відкривати справи про банкрутство державних підприємств і товариств, у яких державі належить понад 50%, якщо щодо них ухвалено рішення про приватизацію — до її завершення.

Є й інші обмеження, частина з яких залишається чинною десятиліттями. У результаті, кредитори навіть за наявності судового рішення не завжди можуть домогтися його виконання. На системний характер проблеми невиконання судових рішень в Україні неодноразово вказував Європейський суд з прав людини.

Дорожня карта передбачає поступовий перегляд обмежень, щоб забезпечити виконання судових рішень і водночас захистити стратегічні активи держави, обороноздатність та безперервність критично важливих послуг.

Реформа відбуватиметься у три етапи:
🔹 Підготовчий. Оцінити фінансовий стан державних підприємств, розподілити їх за категоріями, провести інвентаризацію активів і визначити ризики для бюджету. Підготувати цільові механізми захисту стратегічних об’єктів, зокрема спеціальний режим адміністрування.
🔹 Післявоєнний. Перегляд обмежень щодо стратегічно важливих підприємств, запровадження спеціальних механізмів захисту їхніх активів та підготовка законодавчих змін для остаточного перегляду, скасування мораторіїв.
🔹 Фінальний. Моніторинг ефективності нових підходів до виконання рішень і процедур банкрутства та підготовка підсумкового звіту про реалізацію Дорожньої карти.

Це важливий крок до розв’язання багаторічної проблеми невиконання судових рішень в Україні та посилення захисту прав кредиторів.

Докладніше: https://shorturl.at/xCqbt

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Гуманізація пенітенціарної системи: Уряд вносить законопроєкт Мін’юсту до парламенту

Кабмін вносить на розгляд Верховної Ради України законопроєкт Мін’юсту щодо гуманізації виконання кримінальних покарань. Йдеться про комплексні зміни до Кримінального, Кримінального процесуального та Кримінально-виконавчого кодексів України. Його мета — зменшити ризики зловживань і тиску на засуджених, забезпечити співмірну відповідальність за дисциплінарні порушення та посилити безпеку людей у місцях несвободи.

Що пропонується змінити?
🔹 скасувати статтю 391 Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальну відповідальність та додаткове покарання до трьох років позбавлення волі за злісну непокору адміністрації установи виконання покарань;
🔹 передбачити пропорційні дисциплінарні заходи та чіткіші правила їх застосування. Зокрема, законопроєкт передбачає поміщення до приміщення камерного типу на строк до трьох місяців за вмотивованою постановою начальника колонії. Також визначається поняття «злісна непокора законним вимогам адміністрації виправної колонії», щоб обмежити довільне трактування;
🔹 запровадити окреме тримання визначених категорій військовослужбовців в СІЗО та установах виконання покарань;
🔹 скасувати переведення до одиночної камери як окремий вид дисциплінарного стягнення. Відмова від нього покликана захистити засуджених від шкідливого впливу тривалої ізоляції.

Докладніше: https://shorturl.at/Fq70D

Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube