Знайомтесь, Людмила Рабчинська — заступниця Міністра цифрової трансформації з питань розвитку публічних послуг.
Новопризначена заступниця Міністра цифрової трансформації Людмила впродовж останніх трьох років активно займалась впровадженням реформи адміністративних послуг в Україні на посаді керівниці сектору політики та реінжинірингу Офісу реформи адміністративних послуг.
Основними здобутками стали скорочення строків та кількості документів, а також зниження корупційного чинника під час отримання таких послуг, як: призначення субсидії, пенсії та реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації. Загальний стаж роботи в бізнесі та проєктах міжнародної технічної допомоги сягає більше 15 років. Серед них на менеджерських позиціях — більше 12 років, представляючи інтереси як адвокат — понад 11 років.
👉 У Міністерстві цифрових трансформацій Людмила опікуватиметься питаннями покращення якості надання публічних послуг та зменшенням адміністративного навантаження, збільшення кількості електронних послуг, розширенням мережі ЦНАП, розвитком системи електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, оптимізації роботи національних інформаційних ресурсів та інтероперабельністю, розвитком відкритих даних та електронної демократії, а також — впровадженням системи ефективного адміністративного оскарження.
Людмила Рабчинська почне працювати на новій посаді з 15 жовтня.
Новопризначена заступниця Міністра цифрової трансформації Людмила впродовж останніх трьох років активно займалась впровадженням реформи адміністративних послуг в Україні на посаді керівниці сектору політики та реінжинірингу Офісу реформи адміністративних послуг.
Основними здобутками стали скорочення строків та кількості документів, а також зниження корупційного чинника під час отримання таких послуг, як: призначення субсидії, пенсії та реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації. Загальний стаж роботи в бізнесі та проєктах міжнародної технічної допомоги сягає більше 15 років. Серед них на менеджерських позиціях — більше 12 років, представляючи інтереси як адвокат — понад 11 років.
👉 У Міністерстві цифрових трансформацій Людмила опікуватиметься питаннями покращення якості надання публічних послуг та зменшенням адміністративного навантаження, збільшення кількості електронних послуг, розширенням мережі ЦНАП, розвитком системи електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, оптимізації роботи національних інформаційних ресурсів та інтероперабельністю, розвитком відкритих даних та електронної демократії, а також — впровадженням системи ефективного адміністративного оскарження.
Людмила Рабчинська почне працювати на новій посаді з 15 жовтня.
👍1
Ми знаємо, що в Україні — багато людей, які прагнуть приєднатися до команди Міністерства цифрової трансформації і таким чином зробити свій особистий внесок у перетворення держави на зручний сервіс для громадян.
❗️ Отже, ми відкриваємо першу вакансію! Шукаємо головного проєктного менеджера Міністра цифрової трансформації.
Ця посада — для проактивної людини, яка зможе:
▪️ налаштувати ефективний процес управління проєктами в усіх напрямках діяльності Міністерства;
▪️ контролювати роботу над проєктами серед усіх керівників середньої ланки менеджменту Міністерства;
▪️ вибудовувати бізнес-процеси роботи над проєктами Міністерства;
▪️ ефективно взаємодіяти, комунікувати з учасниками проєктів Міністерства, замовниками та стейкхолдерами.
Тож якщо ви:
☑️ Не менше 5 років працювали з IT-командою і маєте досвід управління проєктами
☑️ Вмієте працювати з великим обсягом інформації та завдань
☑️ Готові до напруженого режиму роботи, постійного розвитку та навчання
☑️ Маєте вищу освіту
☑️ Володієте мовами: англійська – Advanced; українська – вільно
☑️ Працювали з basecamp, trello, stoke, worksection, wrike
Надсилайте резюме на електронну адресу: people@thedigital.gov.ua
Слідкуйте за нашими новинами та очікуйте на нові вакансії
❗️ Отже, ми відкриваємо першу вакансію! Шукаємо головного проєктного менеджера Міністра цифрової трансформації.
Ця посада — для проактивної людини, яка зможе:
▪️ налаштувати ефективний процес управління проєктами в усіх напрямках діяльності Міністерства;
▪️ контролювати роботу над проєктами серед усіх керівників середньої ланки менеджменту Міністерства;
▪️ вибудовувати бізнес-процеси роботи над проєктами Міністерства;
▪️ ефективно взаємодіяти, комунікувати з учасниками проєктів Міністерства, замовниками та стейкхолдерами.
Тож якщо ви:
☑️ Не менше 5 років працювали з IT-командою і маєте досвід управління проєктами
☑️ Вмієте працювати з великим обсягом інформації та завдань
☑️ Готові до напруженого режиму роботи, постійного розвитку та навчання
☑️ Маєте вищу освіту
☑️ Володієте мовами: англійська – Advanced; українська – вільно
☑️ Працювали з basecamp, trello, stoke, worksection, wrike
Надсилайте резюме на електронну адресу: people@thedigital.gov.ua
Слідкуйте за нашими новинами та очікуйте на нові вакансії
👍1
Неефективність, корупція та бюрократизм. Час покінчити з цим у Держспецзв’язку.
Михайло Федоров представив нового голову Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (ДССЗЗІ) — Валентина Петрова.
На зустрічі Віцепрем’єр зачитав листи службовців та людей про досвід взаємодії з ДССЗЗІ. Є над чим працювати, тому реформу органу починаємо з великого аудиту. Як усе було — дивіться у відео: https://youtu.be/d67tomjRp0A
Михайло Федоров представив нового голову Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (ДССЗЗІ) — Валентина Петрова.
На зустрічі Віцепрем’єр зачитав листи службовців та людей про досвід взаємодії з ДССЗЗІ. Є над чим працювати, тому реформу органу починаємо з великого аудиту. Як усе було — дивіться у відео: https://youtu.be/d67tomjRp0A
YouTube
Починаємо реформу Держспецзв’язку. Михайло Федоров представив нового голову ДССЗЗІ | Мінцифра
Віцепрем’єр-міністр Михайло Федоров представив нового голову Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (ДССЗЗІ) — Валентина Петрова.
Ми хочемо ефективних змін, тому запропонували громаді розповісти про свій досвід взаємодії з органом.…
Ми хочемо ефективних змін, тому запропонували громаді розповісти про свій досвід взаємодії з органом.…
👍1
Блокчейну в Україні бути!
Законодавча і виконавча гілки влади та бізнес дійшли порозуміння, узгодили основні деталі та щойно підписали меморандум про співпрацю.
Документ укладений між Комітетом Верховної Ради з питань цифрової трансформації, Міністерством цифрової трансформації, Міжфракційним депутатським об'єднанням Blockchain4Ukraine, Офісом ефективного регулювання (BRDO), низкою профільних асоціацій та учасників ринку.
Меморандум окреслює взаємодію та консолідацію діяльності у впровадженні технології розподіленого реєстру (блокчейн) та формуванні нормативної бази для розвитку технологічних рішень, а також створенні умов для розвитку і функціонування ринку віртуальних активів в Україні та загалом сфери, що використовує технології блокчейн на території України.
Перші кроки, що заплановано здійснити до кінця цього року:
🌀 імплементація норм ФАТФ щодо запобігання легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом
🌀 законодавче визначення термінології криптогалузі за зразком Європейського Центрального Банку
🌀 унормування підходу до оподаткування галузі, що сприятиме розвитку ринку.
Заступник Міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ-галузі Олександр Борняков зазначив, що підписання Меморандуму свідчить про існування взаєморозуміння між законодавчою і виконавчою владою та ринком. І спільна мета — створити для бізнесу, що пов’язаний із криптоактивами, комфортні та прості умови, конкурентні на світовому рівні.
За інформацією голови міжфракційного депутатського об'єднання Blockchain4Ukraine Олексій Жмеренецький, вже за два-три тижні планується внести до ВРУ відповідні законопроєкти. Але перед цим депутати спільно з Міністерством цифрової трансформації запропонують протягом тижня усім охочим профільним фахівцям ознайомитись із законопроєктами і внести фінальні корективи.
🙋♀️🙋♂️ Отже, приєднуйтесь до нашої роботи!
Законодавча і виконавча гілки влади та бізнес дійшли порозуміння, узгодили основні деталі та щойно підписали меморандум про співпрацю.
Документ укладений між Комітетом Верховної Ради з питань цифрової трансформації, Міністерством цифрової трансформації, Міжфракційним депутатським об'єднанням Blockchain4Ukraine, Офісом ефективного регулювання (BRDO), низкою профільних асоціацій та учасників ринку.
Меморандум окреслює взаємодію та консолідацію діяльності у впровадженні технології розподіленого реєстру (блокчейн) та формуванні нормативної бази для розвитку технологічних рішень, а також створенні умов для розвитку і функціонування ринку віртуальних активів в Україні та загалом сфери, що використовує технології блокчейн на території України.
Перші кроки, що заплановано здійснити до кінця цього року:
🌀 імплементація норм ФАТФ щодо запобігання легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом
🌀 законодавче визначення термінології криптогалузі за зразком Європейського Центрального Банку
🌀 унормування підходу до оподаткування галузі, що сприятиме розвитку ринку.
Заступник Міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ-галузі Олександр Борняков зазначив, що підписання Меморандуму свідчить про існування взаєморозуміння між законодавчою і виконавчою владою та ринком. І спільна мета — створити для бізнесу, що пов’язаний із криптоактивами, комфортні та прості умови, конкурентні на світовому рівні.
За інформацією голови міжфракційного депутатського об'єднання Blockchain4Ukraine Олексій Жмеренецький, вже за два-три тижні планується внести до ВРУ відповідні законопроєкти. Але перед цим депутати спільно з Міністерством цифрової трансформації запропонують протягом тижня усім охочим профільним фахівцям ознайомитись із законопроєктами і внести фінальні корективи.
🙋♀️🙋♂️ Отже, приєднуйтесь до нашої роботи!
👍1
Шість українських стартапів поїдуть до Лас-Вегаса на СES 2020!
17 жовтня у iHUB відбувся Ukraine Tech Day, в межах якого командою українських і закордонних експертів та інвесторів було обрано шість переможців українського відбору до Ukraine Tech Pavilion на СES 2020, які вже 7-10 січня 2020 року презентують свої проєкти у Лас-Вегасі. Ukraine Tech Day відвідав заступник Міністра цифрової трансформації з розвитку IT-галузі Олександр Борняков.
Він розповів про плани Мінцифри щодо розвитку стартап-екосистеми в Україні, а також підтримав фіналістів і надихнув їх на подальші перемоги. Олександр Борняков сам є успішним ІТ-підприємцем і вже багато років працює у стартап-індустрії. Причому має досвід залучення як інвестицій у власні проєкти, так і інвестування у перспективні проєкти інших людей. Тому він на власному прикладі знає, як важливо для стартапа отримати вчасну допомогу — як грошову, так і менторську.
👉 Нагадаємо, Consumer Electronic Show (CES) є однією з найбільших щорічних технологічних подій у світі: у 2019 році вона зібрала понад 200 тисяч відвідувачів з усього світу на локації, еквівалентні 35 футбольним полям. Цього року виставку планують відвідати й очільники Мінцифри.
Окремим павільйоном українські стартапи будуть представлені вже вчетверте. Цього року Ukraine Tech є спільною ініціативою Української асоціації венчурного капіталу та приватного капіталу (UVCA) та CRDF Global. А DTEK виступила як інноваційний спонсор проєкту.
Переможцями цього року стали:
🔹 effa — перша у світі екологічна зубна щітка, виготовлена з паперу та екологічно чистих матеріалів.
🔹 UATAG — cкляний ідентифікатор підробок.
🔹 Mosquito Control Ltd — українська інженерна компанія, яка розробляє інноваційний пристрій для боротьби з комарами.
🔹 CamTouch — пристрій, що дозволяє перетворити будь-який проєктор чи монітор на інтерактивну дошку, якою можна керувати за допомогою спеціальних стилусів.
🔹 EdPro.Amperia — конструктор для проведення лабораторних робіт з теми електрики в школах. В конструкторі — безліч інновацій, які ще не використовувались у таких рішеннях. Також він комплектується розумними вимірювальними приладами та блоком живлення.
🔹 Bicovery — empowering people living with Bipolar Disorder — рішення на основі машинного навчання, яке відстежує емоційний та фізичний стан людей, що живуть із біполярним розладом.
💜 Вітаємо переможців і бажаємо успіху!
17 жовтня у iHUB відбувся Ukraine Tech Day, в межах якого командою українських і закордонних експертів та інвесторів було обрано шість переможців українського відбору до Ukraine Tech Pavilion на СES 2020, які вже 7-10 січня 2020 року презентують свої проєкти у Лас-Вегасі. Ukraine Tech Day відвідав заступник Міністра цифрової трансформації з розвитку IT-галузі Олександр Борняков.
Він розповів про плани Мінцифри щодо розвитку стартап-екосистеми в Україні, а також підтримав фіналістів і надихнув їх на подальші перемоги. Олександр Борняков сам є успішним ІТ-підприємцем і вже багато років працює у стартап-індустрії. Причому має досвід залучення як інвестицій у власні проєкти, так і інвестування у перспективні проєкти інших людей. Тому він на власному прикладі знає, як важливо для стартапа отримати вчасну допомогу — як грошову, так і менторську.
👉 Нагадаємо, Consumer Electronic Show (CES) є однією з найбільших щорічних технологічних подій у світі: у 2019 році вона зібрала понад 200 тисяч відвідувачів з усього світу на локації, еквівалентні 35 футбольним полям. Цього року виставку планують відвідати й очільники Мінцифри.
Окремим павільйоном українські стартапи будуть представлені вже вчетверте. Цього року Ukraine Tech є спільною ініціативою Української асоціації венчурного капіталу та приватного капіталу (UVCA) та CRDF Global. А DTEK виступила як інноваційний спонсор проєкту.
Переможцями цього року стали:
🔹 effa — перша у світі екологічна зубна щітка, виготовлена з паперу та екологічно чистих матеріалів.
🔹 UATAG — cкляний ідентифікатор підробок.
🔹 Mosquito Control Ltd — українська інженерна компанія, яка розробляє інноваційний пристрій для боротьби з комарами.
🔹 CamTouch — пристрій, що дозволяє перетворити будь-який проєктор чи монітор на інтерактивну дошку, якою можна керувати за допомогою спеціальних стилусів.
🔹 EdPro.Amperia — конструктор для проведення лабораторних робіт з теми електрики в школах. В конструкторі — безліч інновацій, які ще не використовувались у таких рішеннях. Також він комплектується розумними вимірювальними приладами та блоком живлення.
🔹 Bicovery — empowering people living with Bipolar Disorder — рішення на основі машинного навчання, яке відстежує емоційний та фізичний стан людей, що живуть із біполярним розладом.
💜 Вітаємо переможців і бажаємо успіху!
❤1
Запускаємо експериментальний проєкт щодо застосування електронного посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, які можуть пред’являтися поліцейським замість пластикових документів!
Сьогодні Уряд підтримав пропозицію Міністерства цифрової трансформації та Міністерства внутрішніх справ і затвердив відповідні Постанову та Порядок.
👉 Е-права та е-техпаспорт – це цифровий образ виданих особі цих документів разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом). Водій зі свого смартфону пред’являє його поліцейському, а той за допомогою спеціальних технічних засобів підтверджує дані у електронних ресурсах єдиної інформаційної системи МВС.
71 млн гривень – саме стільки за цей рік українці сплатили штрафів за те, що не мали при собі прав чи техпаспорту під час керування автомобілем. Отже, вважаємо, що новий сервіс є дуже потрібним для багатьох громадян.
Для замовлення е-посвідчення водія та/або е-технічного паспорта водію потрібно буде завантажити на смартфон мобільний додаток Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія) та пройти електронну ідентифікацію.
🚔 Е-права та е-техпаспорт формуються автоматично за наявності в єдиній інформаційній системі МВС усіх відомостей, що зазначаються в посвідченні водія та свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, у тому числі фотографії (відцифрованого образу обличчя) особи для формування е-посвідчення водія.
Планується, що е-права та е-техпаспорт запрацюють уже 1 грудня.
Сьогодні Уряд підтримав пропозицію Міністерства цифрової трансформації та Міністерства внутрішніх справ і затвердив відповідні Постанову та Порядок.
👉 Е-права та е-техпаспорт – це цифровий образ виданих особі цих документів разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом). Водій зі свого смартфону пред’являє його поліцейському, а той за допомогою спеціальних технічних засобів підтверджує дані у електронних ресурсах єдиної інформаційної системи МВС.
71 млн гривень – саме стільки за цей рік українці сплатили штрафів за те, що не мали при собі прав чи техпаспорту під час керування автомобілем. Отже, вважаємо, що новий сервіс є дуже потрібним для багатьох громадян.
Для замовлення е-посвідчення водія та/або е-технічного паспорта водію потрібно буде завантажити на смартфон мобільний додаток Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія) та пройти електронну ідентифікацію.
🚔 Е-права та е-техпаспорт формуються автоматично за наявності в єдиній інформаційній системі МВС усіх відомостей, що зазначаються в посвідченні водія та свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, у тому числі фотографії (відцифрованого образу обличчя) особи для формування е-посвідчення водія.
Планується, що е-права та е-техпаспорт запрацюють уже 1 грудня.
👍1
Сьогодні Міжнародний день інтернету! І ми не просто вітаємо всіх, а робимо гарний подарунок! Держава і оператори домовились про дії, завдяки яким високошвидкісний мобільний інтернет стане доступний у 90% населених пунктів країни.
Підписано Меморандум між Кабміном і операторами, і саме з цього кроку почнеться тотальна цифровізація країни.
Вже у березні наступного року відбудеться переоформлення ліцензій на використання діапазону частот 900 МГц, у якому працюють «Київстар», «Водафон», Lifecell та «Інтертелеком».
👉 Чому це важливо? Діапазон 900 МГц передбачає значно більшу дальність сигналу, ніж у високих діапазонах (наразі оператори будують мережі 4G у діапазоні 1800 МГц). Отже, потрібна менша кількість базових станцій і, відповідно, менші витрати на побудову мережі.
Щоб це стало можливим, оператори підписали спільний План заходів щодо реорганізації діапазону 900 МГц, який підтримав регулятор. Зокрема, від частки діапазону, що належить йому згідно чинної ліцензії, відмовиться «Київстар». Цьому оператору наразі віддано близько 60% доступних частот у цьому діапазоні. Також своїми частотами у діапазоні 900 МГц поступиться оператор CDMA «Інтертелеком», який отримає натомість частоти у діапазоні 800 МГц.
При цьому усі оператори отримають нові ліцензії, які передбачають технологічну нейтральність. Це означає, що вони при побудові мереж можуть самостійно обирати технології.
Як держава допоможе операторам будувати мережі? Кабмін з операторами сьогодні підписали Меморандум, згідно якого держава сприятиме:
📧 врахуванню сплачених операторами коштів за чинні ліцензії при встановленні плати за їх переоформлення. Раніше такого не відбувалося. Якщо оператор оплачував ліцензію на кілька років уперед і відбувалося переоформлення до закінчення цього строку, він фактично двічі оплачував невикористаний термін.
📧 подальшій роботі над вивільненням діапазону 900 МГц. Наразі вільними для цивільного використання є тільки 60-70% діапазону. Решту використовують для військових потреб
📧 вивільненню так званих цифрових дивідендів – частот у діапазоні 700-800 МГц. Це створить можливості операторам мобільного зв’язку для інвестування у нові технології та розширення покриття 4G. Наразі ці частоти в Україні використовують для телебачення. І їх потрібно вивільнити для мобільного зв’язку. Це вже зробили майже у всіх країнах Європи, і тепер черга – за нами
📧 боротьбі з радіоперешкодами між мережами різних операторів. Зокрема, буде значно збільшено відстань (захисний проміжок) між різними технологіями. Також держава затвердить методологію боротьби із радіоперешкодами
📧 полегшенню доступу операторів до інфраструктурних об’єктів. Серед іншого з цим питанням зможуть допомогти заступники з питань ІТ, які згодом з’являться у всіх облдержадміністраціях.
Отже, сподіваємось, що завдяки такій співпраці між державою та операторами, невдовзі мешканці сіл та невеличких містечок теж зможуть користуватись усіма перевагами мобільного широкосмугового доступу до інтернету.
Підписано Меморандум між Кабміном і операторами, і саме з цього кроку почнеться тотальна цифровізація країни.
Вже у березні наступного року відбудеться переоформлення ліцензій на використання діапазону частот 900 МГц, у якому працюють «Київстар», «Водафон», Lifecell та «Інтертелеком».
👉 Чому це важливо? Діапазон 900 МГц передбачає значно більшу дальність сигналу, ніж у високих діапазонах (наразі оператори будують мережі 4G у діапазоні 1800 МГц). Отже, потрібна менша кількість базових станцій і, відповідно, менші витрати на побудову мережі.
Щоб це стало можливим, оператори підписали спільний План заходів щодо реорганізації діапазону 900 МГц, який підтримав регулятор. Зокрема, від частки діапазону, що належить йому згідно чинної ліцензії, відмовиться «Київстар». Цьому оператору наразі віддано близько 60% доступних частот у цьому діапазоні. Також своїми частотами у діапазоні 900 МГц поступиться оператор CDMA «Інтертелеком», який отримає натомість частоти у діапазоні 800 МГц.
При цьому усі оператори отримають нові ліцензії, які передбачають технологічну нейтральність. Це означає, що вони при побудові мереж можуть самостійно обирати технології.
Як держава допоможе операторам будувати мережі? Кабмін з операторами сьогодні підписали Меморандум, згідно якого держава сприятиме:
📧 врахуванню сплачених операторами коштів за чинні ліцензії при встановленні плати за їх переоформлення. Раніше такого не відбувалося. Якщо оператор оплачував ліцензію на кілька років уперед і відбувалося переоформлення до закінчення цього строку, він фактично двічі оплачував невикористаний термін.
📧 подальшій роботі над вивільненням діапазону 900 МГц. Наразі вільними для цивільного використання є тільки 60-70% діапазону. Решту використовують для військових потреб
📧 вивільненню так званих цифрових дивідендів – частот у діапазоні 700-800 МГц. Це створить можливості операторам мобільного зв’язку для інвестування у нові технології та розширення покриття 4G. Наразі ці частоти в Україні використовують для телебачення. І їх потрібно вивільнити для мобільного зв’язку. Це вже зробили майже у всіх країнах Європи, і тепер черга – за нами
📧 боротьбі з радіоперешкодами між мережами різних операторів. Зокрема, буде значно збільшено відстань (захисний проміжок) між різними технологіями. Також держава затвердить методологію боротьби із радіоперешкодами
📧 полегшенню доступу операторів до інфраструктурних об’єктів. Серед іншого з цим питанням зможуть допомогти заступники з питань ІТ, які згодом з’являться у всіх облдержадміністраціях.
Отже, сподіваємось, що завдяки такій співпраці між державою та операторами, невдовзі мешканці сіл та невеличких містечок теж зможуть користуватись усіма перевагами мобільного широкосмугового доступу до інтернету.
👍1
Щойно Президент України Володимир Зеленський та Віцепрем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров відкрили «1991 Mariupol».
«1991 Mariupol» – це перший у Східній Україні центр розвитку стартапів та новий простір для навчання та розвитку ІТ-ініціатив регіону.
Засновники стартап-центру розраховують, що поєднання промислового потенціалу Маріуполя та великої кількості талановитих ІТ-спеціалістів у регіоні сприятиме створенню багатьох вдалих інноваційних проєктів. «Великий експеримент, спрямований на те, щоб подружити стартапи та промислове місто», — так характеризує «1991 Mariupol» Денис Гурський Denis Gursky, один із засновників української технологічної організації SocialBoost, яка ініціювала створення стартап-центру.
Задля цього у «1991 Mariupol» проводимуть акселераційні та освітні програми для молоді, підприємців та ІТ-спеціалістів, стажуватимуться студенти, співробітники держорганів та промислових підприємств.
Також створено коворкінг для роботи молодих стартап-команд та ІТ-підприємців із доступом до спеціальних технічних та нетехнічних партнерських умов.
Сьогодні п’ять стартапів представили свої проєкти Президенту:
🔹 Dosvit — ІТ-платформа, що допомагає громадам створювати сучасні офіційні вебсайти за ІТ-канонами та підключати необхідні додатки відповідно до потреб ОТГ.
🔹 Citybot Назар — муніципальний чатбот Маріуполя, що інформує громадян про стан комунальних справ — від планових ремонтів до термінів відключення водопостачання.
🔹 ДСНС-101 — додаток для екстреного виклику допомоги — в Державну службу надзвичайних ситуацій України.
🔹 Hromada — мобільний додаток та програмне забезпечення для інфотерміналів, що дозволяє мешканцям громади чи міста бути в курсі новин і подій, а також для держслужбовця.
🔹 Відкрита влада — аналітичний вебсервіс для моніторингу роботи та виявлення корупційних зв’язків серед політиків, чиновників, державних, комунальних підприємств та організацій.
Центр розвитку стартапів «1991 Mariupol» створено у партнерстві USAID, EIB, Мерії міста та 1991.
«1991 Mariupol» – це перший у Східній Україні центр розвитку стартапів та новий простір для навчання та розвитку ІТ-ініціатив регіону.
Засновники стартап-центру розраховують, що поєднання промислового потенціалу Маріуполя та великої кількості талановитих ІТ-спеціалістів у регіоні сприятиме створенню багатьох вдалих інноваційних проєктів. «Великий експеримент, спрямований на те, щоб подружити стартапи та промислове місто», — так характеризує «1991 Mariupol» Денис Гурський Denis Gursky, один із засновників української технологічної організації SocialBoost, яка ініціювала створення стартап-центру.
Задля цього у «1991 Mariupol» проводимуть акселераційні та освітні програми для молоді, підприємців та ІТ-спеціалістів, стажуватимуться студенти, співробітники держорганів та промислових підприємств.
Також створено коворкінг для роботи молодих стартап-команд та ІТ-підприємців із доступом до спеціальних технічних та нетехнічних партнерських умов.
Сьогодні п’ять стартапів представили свої проєкти Президенту:
🔹 Dosvit — ІТ-платформа, що допомагає громадам створювати сучасні офіційні вебсайти за ІТ-канонами та підключати необхідні додатки відповідно до потреб ОТГ.
🔹 Citybot Назар — муніципальний чатбот Маріуполя, що інформує громадян про стан комунальних справ — від планових ремонтів до термінів відключення водопостачання.
🔹 ДСНС-101 — додаток для екстреного виклику допомоги — в Державну службу надзвичайних ситуацій України.
🔹 Hromada — мобільний додаток та програмне забезпечення для інфотерміналів, що дозволяє мешканцям громади чи міста бути в курсі новин і подій, а також для держслужбовця.
🔹 Відкрита влада — аналітичний вебсервіс для моніторингу роботи та виявлення корупційних зв’язків серед політиків, чиновників, державних, комунальних підприємств та організацій.
Центр розвитку стартапів «1991 Mariupol» створено у партнерстві USAID, EIB, Мерії міста та 1991.
320 голосів “за”!
Україна стала на крок ближчою до припинення абсурдної практики безконтрольного накопичення, дублювання та використання персональної інформації про громадян та бізнес у державних реєстрах та базах даних.
Прийнятий сьогодні в першому читанні законопроєкт “Про публічні електронні реєстри” дозволить більше не бігати по державних інстанціях із численними копіями документів. Кожен охочий зможе безкоштовно дізнатися, якою інформацією про нього володіє держава, а головне – дізнаватися в режимі реального часу про будь-які зміни стосовно нього в реєстрах.
Що іще змінює законопроєкт:
🔹 Запроваджує єдину для всіх державних реєстрів термінологію
🔹 Запроваджує обов’язкову державну реєстрацію та заборону фінансувати незареєстровані реєстри
🔹 Запроваджує єдині вимоги до створення та функціонування реєстрів
🔹 Запроваджує бізнес-моделі обміну даними з метою комерції та самоокупності реєстрів
🔹 Забороняє дублювати дані, які вже містяться у базових реєстрах
На підтримку 25 пріоритетних державних реєстрів із бюджету щорічно витрачається понад 500 млн грн. Більше 80% цих коштів ідуть на закупівлю технічного обладнання для підтримки роботи публічних реєстрів. Скільки ще державних коштів, а головне – на що, витрачається для утримання решти понад 320 реєстрів – досі лишається таємницею.
Як прийняття законопроєкту дозволить зекономити державі?
📌 Завдяки забороні дублювання даних витрати на ведення реєстрів скоротяться щонайменше на 15%
📌 Завдяки оптимізації кількості реєстрів зменшаться витрати на створення нових та підтримку наявних
📌 Держава отримує додатковий прибуток, надаючи бізнесу доступ до даних, що не містять персональної інформації про громадян. Натомість бізнес зможе створювати нові продукти й сервіси на основі державних даних
До другого читання плануємо внести ще багато важливих пропозицій. Поділіться своїми думками: що іще варто змінити?
Дякуємо за допомогу у розробленні та підтримці законопроєкту TAPAS Project, IDLO Україна, Комітет цифрової трансформації, Фонд Східна Європа, USAID Україна, UKAID.
Україна стала на крок ближчою до припинення абсурдної практики безконтрольного накопичення, дублювання та використання персональної інформації про громадян та бізнес у державних реєстрах та базах даних.
Прийнятий сьогодні в першому читанні законопроєкт “Про публічні електронні реєстри” дозволить більше не бігати по державних інстанціях із численними копіями документів. Кожен охочий зможе безкоштовно дізнатися, якою інформацією про нього володіє держава, а головне – дізнаватися в режимі реального часу про будь-які зміни стосовно нього в реєстрах.
Що іще змінює законопроєкт:
🔹 Запроваджує єдину для всіх державних реєстрів термінологію
🔹 Запроваджує обов’язкову державну реєстрацію та заборону фінансувати незареєстровані реєстри
🔹 Запроваджує єдині вимоги до створення та функціонування реєстрів
🔹 Запроваджує бізнес-моделі обміну даними з метою комерції та самоокупності реєстрів
🔹 Забороняє дублювати дані, які вже містяться у базових реєстрах
На підтримку 25 пріоритетних державних реєстрів із бюджету щорічно витрачається понад 500 млн грн. Більше 80% цих коштів ідуть на закупівлю технічного обладнання для підтримки роботи публічних реєстрів. Скільки ще державних коштів, а головне – на що, витрачається для утримання решти понад 320 реєстрів – досі лишається таємницею.
Як прийняття законопроєкту дозволить зекономити державі?
📌 Завдяки забороні дублювання даних витрати на ведення реєстрів скоротяться щонайменше на 15%
📌 Завдяки оптимізації кількості реєстрів зменшаться витрати на створення нових та підтримку наявних
📌 Держава отримує додатковий прибуток, надаючи бізнесу доступ до даних, що не містять персональної інформації про громадян. Натомість бізнес зможе створювати нові продукти й сервіси на основі державних даних
До другого читання плануємо внести ще багато важливих пропозицій. Поділіться своїми думками: що іще варто змінити?
Дякуємо за допомогу у розробленні та підтримці законопроєкту TAPAS Project, IDLO Україна, Комітет цифрової трансформації, Фонд Східна Європа, USAID Україна, UKAID.
Наразі в Україні працює понад 800 ЦНАПів, і їх кількість постійно зростає.
Мінцифра працює над тим, щоб послуги у ЦНАПах надавались якісно, робота була ефективною, а їх клієнти були задоволені. Для цього ми створюємо онлайн-систему моніторингу послуг ЦНАПів.
З нового року запускаємо у тестову експлуатацію цифровий моніторинг якості послуг ЦНАПів. Для цього інтегруємо програмне забезпечення, на якому працює документообіг ЦНАПів, у портал ДІЯ і таким чином отримуємо інформацію у реальному часі.
Остаточний перелік показників оцінки роботи ЦНАПів ще у розробці. Але, ми хочемо дізнатись про результативність, своєчасність та професійність надання адміністративних послуг, зокрема:
🔳 Які послуги потребують покращення
🔳 Що заважає у деяких випадках наданню послуг і як це виправити
🔳 Що саме потрібно зробити, щоб покращити обслуговування
🔳 Що зробити для оптимізації роботи ЦНАПу у кожному конкретному випадку
Окрім того, ми створюємо реєстр публічних послуг на порталі Дія.
Таким чином наша команда, що працює над оптимізацією та цифровізацією адміністративних послуг, отримуватиме інформацію для створення аналітики і прийняття зважених рішень.
👉 А громадяни зможуть не тільки у реальному часі на порталі Дія отримувати важливу для них інформацію про послуги від держави, а й матимуть змогу після відвідин ЦНАПу дати оцінку обслуговуванню та залишити побажання — електронна форма для відгуку буде надсилатись безпосередньо на смартфон клієнта.
На початку ми будемо моніторити близько 170 найпопулярніших послуг і почнем пілотний проєкт з ЦНАПів, що підключені до системи «Вулик». Щоб розширити нашу роботу, закликаємо усіх розробників ПЗ для документообігу ЦНАПів приєднуватись до нас та підключатись до порталу Дія.
Мінцифра працює над тим, щоб послуги у ЦНАПах надавались якісно, робота була ефективною, а їх клієнти були задоволені. Для цього ми створюємо онлайн-систему моніторингу послуг ЦНАПів.
З нового року запускаємо у тестову експлуатацію цифровий моніторинг якості послуг ЦНАПів. Для цього інтегруємо програмне забезпечення, на якому працює документообіг ЦНАПів, у портал ДІЯ і таким чином отримуємо інформацію у реальному часі.
Остаточний перелік показників оцінки роботи ЦНАПів ще у розробці. Але, ми хочемо дізнатись про результативність, своєчасність та професійність надання адміністративних послуг, зокрема:
🔳 Які послуги потребують покращення
🔳 Що заважає у деяких випадках наданню послуг і як це виправити
🔳 Що саме потрібно зробити, щоб покращити обслуговування
🔳 Що зробити для оптимізації роботи ЦНАПу у кожному конкретному випадку
Окрім того, ми створюємо реєстр публічних послуг на порталі Дія.
Таким чином наша команда, що працює над оптимізацією та цифровізацією адміністративних послуг, отримуватиме інформацію для створення аналітики і прийняття зважених рішень.
👉 А громадяни зможуть не тільки у реальному часі на порталі Дія отримувати важливу для них інформацію про послуги від держави, а й матимуть змогу після відвідин ЦНАПу дати оцінку обслуговуванню та залишити побажання — електронна форма для відгуку буде надсилатись безпосередньо на смартфон клієнта.
На початку ми будемо моніторити близько 170 найпопулярніших послуг і почнем пілотний проєкт з ЦНАПів, що підключені до системи «Вулик». Щоб розширити нашу роботу, закликаємо усіх розробників ПЗ для документообігу ЦНАПів приєднуватись до нас та підключатись до порталу Дія.
☝️Відсьогодні до системи eHealth можуть підключатися медичні заклади, в яких працюють профільні лікарі, такі як: отоларинголог, хірург, невропатолог, офтальмолог та інші.
Це перший крок до того, щоб згодом кожен українець міг вільно обрати не лише сімейного лікаря, а й будь-якого профільного спеціаліста у своєму місті за направленням.
Понад 1 400 закладів з надання первинної медичної допомоги вже зареєстровані в eHealth. Декларацію про вибір лікаря у ці заклади подали більше 28 млн пацієнтів, яких обслуговують понад 25 тис. сімейних лікарів, педіатрів і терапевтів.
1 132 аптеки і 7 тис. місць відпуску ліків, у яких діє урядова програма “Доступні ліки”, вже також долучилися до системи eHealth.
Тож усі кроки на шляху трансформації системи охорони здоров’я здійснюються через застосування електронних інструментів. Програма медичних гарантій запрацює у повному обсязі вже в 2020 році.
Дякуємо Національній службі здоров'я України, EZdorovya, Медичним інформаційним системам та Міністерству охорони здоров'я України за плідну співпрацю.
Далі буде!
Це перший крок до того, щоб згодом кожен українець міг вільно обрати не лише сімейного лікаря, а й будь-якого профільного спеціаліста у своєму місті за направленням.
Понад 1 400 закладів з надання первинної медичної допомоги вже зареєстровані в eHealth. Декларацію про вибір лікаря у ці заклади подали більше 28 млн пацієнтів, яких обслуговують понад 25 тис. сімейних лікарів, педіатрів і терапевтів.
1 132 аптеки і 7 тис. місць відпуску ліків, у яких діє урядова програма “Доступні ліки”, вже також долучилися до системи eHealth.
Тож усі кроки на шляху трансформації системи охорони здоров’я здійснюються через застосування електронних інструментів. Програма медичних гарантій запрацює у повному обсязі вже в 2020 році.
Дякуємо Національній службі здоров'я України, EZdorovya, Медичним інформаційним системам та Міністерству охорони здоров'я України за плідну співпрацю.
Далі буде!
Запальна новина — у Мінцифри новий сайт.
Із thedigital.gov.ua почали зміни комунікації державних органів з українцями.
Завдання сайту — показати шлях трансформації в цифрову державу, транслювати процес реалізації проєктів, якими буде користуватися кожен українець, та налагодити комунікацію з громадянами.
Тому він має:
🧩 полегшену структуру, щоб ніхто не заблукав серед невідомих сторінок
🧩 оновлений UX/UI дизайн за дизайн-кодом Дії
🧩 інклюзивний шрифт
🧩 тексти написані людською мовою
🧩 5 різноманітних засобів для спілкування з командою
Міністерство розбудовується і сайт також, він буде наповнятися корисною інформацією, цікавими розділами та подробицями з роботи Мінцифри. Починаємо!
Із thedigital.gov.ua почали зміни комунікації державних органів з українцями.
Завдання сайту — показати шлях трансформації в цифрову державу, транслювати процес реалізації проєктів, якими буде користуватися кожен українець, та налагодити комунікацію з громадянами.
Тому він має:
🧩 полегшену структуру, щоб ніхто не заблукав серед невідомих сторінок
🧩 оновлений UX/UI дизайн за дизайн-кодом Дії
🧩 інклюзивний шрифт
🧩 тексти написані людською мовою
🧩 5 різноманітних засобів для спілкування з командою
Міністерство розбудовується і сайт також, він буде наповнятися корисною інформацією, цікавими розділами та подробицями з роботи Мінцифри. Починаємо!
Малий та середній бізнес у провідних країнах забезпечує більше половини ВВП та робочих місць. Саме тому його вважають запорукою процвітання кожної країни.
Аби зрозуміти найбільш болючі проблеми, настрої та тенденції в розвитку підприємництва в Україні, Мінцифра долучається до щорічного дослідження Європейської бізнес асоціації для визначення Індексу настрої малого бізнесу.
Дослідження триватиме до 22 грудня 2019 року.
Ви — власник невеличкої кав’ярні чи пекарні, а можливо розпочали свій IT-стартап? Якщо вам є що сказати — не зволікайте! Пройти опитування можна за посиланням http://bit.ly/2WsZBJ7.
Партнери дослідження — Міністерство цифрової трансформації, ЛІГА:ЗАКОН, Quadrate 28.
Аби зрозуміти найбільш болючі проблеми, настрої та тенденції в розвитку підприємництва в Україні, Мінцифра долучається до щорічного дослідження Європейської бізнес асоціації для визначення Індексу настрої малого бізнесу.
Дослідження триватиме до 22 грудня 2019 року.
Ви — власник невеличкої кав’ярні чи пекарні, а можливо розпочали свій IT-стартап? Якщо вам є що сказати — не зволікайте! Пройти опитування можна за посиланням http://bit.ly/2WsZBJ7.
Партнери дослідження — Міністерство цифрової трансформації, ЛІГА:ЗАКОН, Quadrate 28.
Google Docs
Індекс настроїв малого бізнесу 2020
Всеукраїнське опитування
📌 806 – саме стільки ЦНАПів працювали в Україні станом на початок жовтня. При цьому, більше половини з них створили районні державні адміністрації
📌 29 – стільки ЦНАПів розпочали свою роботу у третьому кварталі
📌 Понад 100 послуг у середньому надають ЦНАПи своїм клієнтам
📌 Рекордсмен за кількістю послуг – Вінницький ЦНАП – 563 послуги
📌 34% мають електронний документообіг
Що ми робимо для покращення роботи ЦНАПів та оптимізації послуг:
☑️ Створюємо онлайн-систему моніторингу послуг ЦНАПів
☑️ ЦНАПи надаватимуть якісні та швидкі послуги за допомогою порталу державних послуг «Дія»
☑️ Для отримання послуг клієнту потрібно буде заповнити лише одну заяву
☑️ Після ретельного аналізу збільшуємо кількість корисних послуг, прибираємо непопулярні
☑️ Створюємо ефективну систему зворотного зв’язку для клієнтів. Після відвідин ЦНАПу свої враження можна буде залишити, заповнивши форму у смартфоні
☑️ Впроваджуємо «Вулик» – інформаційну систему для ЦНАПів
📌 29 – стільки ЦНАПів розпочали свою роботу у третьому кварталі
📌 Понад 100 послуг у середньому надають ЦНАПи своїм клієнтам
📌 Рекордсмен за кількістю послуг – Вінницький ЦНАП – 563 послуги
📌 34% мають електронний документообіг
Що ми робимо для покращення роботи ЦНАПів та оптимізації послуг:
☑️ Створюємо онлайн-систему моніторингу послуг ЦНАПів
☑️ ЦНАПи надаватимуть якісні та швидкі послуги за допомогою порталу державних послуг «Дія»
☑️ Для отримання послуг клієнту потрібно буде заповнити лише одну заяву
☑️ Після ретельного аналізу збільшуємо кількість корисних послуг, прибираємо непопулярні
☑️ Створюємо ефективну систему зворотного зв’язку для клієнтів. Після відвідин ЦНАПу свої враження можна буде залишити, заповнивши форму у смартфоні
☑️ Впроваджуємо «Вулик» – інформаційну систему для ЦНАПів
Tutorial_Member_20191002_inst.docx
2.6 MB
Будувати електронні взаємодії з використанням системи «Трембіта» стало ще простіше завдяки створенню скрипта автоматизованого встановлення компонентів системи «Трембіта» та розробці прикладів сумісних із системою «Трембіта» вебсервісів та вебклієнтів.
Скрипт автоматизованого встановлення – у вкладенні.
👉 Використання такого скрипта полегшить роботу системних адміністраторів та дозволить уникнути помилок під час встановлення компонентів системи «Трембіта».
Приклади створення сумісних із системою вебсервісів та вебклієнтів – за посиланням https://trembita.gov.ua/ua/projects/techinfo
☑️ Окрім того, у розробників з’явилася можливість віддалено тренуватися у створенні власних вебсервісів та вебклієнтів у навчальному середовищі системи «Трембіта».
Скрипт автоматизованого встановлення – у вкладенні.
👉 Використання такого скрипта полегшить роботу системних адміністраторів та дозволить уникнути помилок під час встановлення компонентів системи «Трембіта».
Приклади створення сумісних із системою вебсервісів та вебклієнтів – за посиланням https://trembita.gov.ua/ua/projects/techinfo
☑️ Окрім того, у розробників з’явилася можливість віддалено тренуватися у створенні власних вебсервісів та вебклієнтів у навчальному середовищі системи «Трембіта».
Вам знайома ситуація, коли від дня у день, не покладаючи рук, ви працюєте над розвитком власної справи, але від року до року продовжуєте тупцювати на одному місці? Коли не розумієте, чому попри високу якість продукту продажі залишаються мізерними? І ще багато інших важливих «чому», але порадитися ні з ким…
Мінцифра працює над створенням консалтингових зон для підприємців, що працюватимуть в онлайн- та офлайн- режимі та будуть доступні громадянам з усіх куточків України. Щоб підприємці змогли отримувати доступні фахові консультації із систематизації бізнес-процесів, фінансового управління, взаємодії з державою, психології бізнесу, hr, маркетингу та продажів.
Наразі розробляються навчальні методики та програма. Ми прагнемо, щоб ця інформація була найбільш корисною та затребуваною для бізнесу, тому закликаємо молодих підприємців анонімно поділитися своїми проблемами, труднощами та викликами, які їм доводиться долати щодня.
Опитування триватиме до 20 листопада 2019 року.
Не зволікайте, поділіться з нами своїм досвідом - https://forms.gle/SUKc17CHpUxwodJR7
Мінцифра працює над створенням консалтингових зон для підприємців, що працюватимуть в онлайн- та офлайн- режимі та будуть доступні громадянам з усіх куточків України. Щоб підприємці змогли отримувати доступні фахові консультації із систематизації бізнес-процесів, фінансового управління, взаємодії з державою, психології бізнесу, hr, маркетингу та продажів.
Наразі розробляються навчальні методики та програма. Ми прагнемо, щоб ця інформація була найбільш корисною та затребуваною для бізнесу, тому закликаємо молодих підприємців анонімно поділитися своїми проблемами, труднощами та викликами, які їм доводиться долати щодня.
Опитування триватиме до 20 листопада 2019 року.
Не зволікайте, поділіться з нами своїм досвідом - https://forms.gle/SUKc17CHpUxwodJR7
Роками наша країна веде постійну гібридну, асиметричну та кібернетичну війну, в якій Російська Федерація регулярно здійснює кібератаки на критичну інфраструктуру України. Комунальні сектори України, включаючи енергетику, дамби, водопровідні та каналізаційні системи, є особливою ціллю російської кіберагресії.
Про це у своїй доповіді під час п'ятого засідання Комітету асоціації Україна–ЄС в Брюсселі розповіла заступниця міністра цифрової трансформації Людмила Радчинська.
Нагадаємо, що від вересня цього року Мінцифра відповідає за кібербезпеку, криптографічний і технічний захист інформації.
⁉️ Які проблеми треба вирішити:
☝️ немає ефективної моделі кібербезпеки в усіх галузях промисловості та Уряду;
☝️ недостатньо кваліфікованих фахівців із кібербезпеки;
☝️ обмежені кошти та ресурси.
⁉️ Що нам потрібно зробити якомога скоріше:
👉усунути вразливості у комунальній сфері;
👉зміцнити наші законодавчі та регуляторні умови, що дозволяють забезпечити більш ефективний обмін досвідом та важливою інформацією в державному, приватному та освітньому секторах;
👉створити безпечну та надійну платформу для обміну актуальною інформацією та забезпечити постійне впровадження інноваційних кібертехнологій, послуг та рішень;
👉навчати спеціалістів та розкрити потенціал талановитих висококваліфікованих лідерів – фахівців із кібербезпеки – як для Уряду, так і для приватного сектору;
👉знаходити та підтримувати українських підприємців у сфері кібербезпеки.
Людмила Рабчинська переконана, що унікальний досвід України у протистоянні найсучаснішим та цілеспрямованим атакам Російської Федерації слід використовувати для створення іновацій у сфері кібербезпеки. І таким чином зробити Україну надійним джерелом рішень, послуг і талантів у світовій індустрії кібербезпеки, що швидко зростає. Прикладом у цьому випадку є Естонія, яку російські кібератаки змусили збагнути, що кібербезпека є основою успішної цифрової трансформації.
Про це у своїй доповіді під час п'ятого засідання Комітету асоціації Україна–ЄС в Брюсселі розповіла заступниця міністра цифрової трансформації Людмила Радчинська.
Нагадаємо, що від вересня цього року Мінцифра відповідає за кібербезпеку, криптографічний і технічний захист інформації.
⁉️ Які проблеми треба вирішити:
☝️ немає ефективної моделі кібербезпеки в усіх галузях промисловості та Уряду;
☝️ недостатньо кваліфікованих фахівців із кібербезпеки;
☝️ обмежені кошти та ресурси.
⁉️ Що нам потрібно зробити якомога скоріше:
👉усунути вразливості у комунальній сфері;
👉зміцнити наші законодавчі та регуляторні умови, що дозволяють забезпечити більш ефективний обмін досвідом та важливою інформацією в державному, приватному та освітньому секторах;
👉створити безпечну та надійну платформу для обміну актуальною інформацією та забезпечити постійне впровадження інноваційних кібертехнологій, послуг та рішень;
👉навчати спеціалістів та розкрити потенціал талановитих висококваліфікованих лідерів – фахівців із кібербезпеки – як для Уряду, так і для приватного сектору;
👉знаходити та підтримувати українських підприємців у сфері кібербезпеки.
Людмила Рабчинська переконана, що унікальний досвід України у протистоянні найсучаснішим та цілеспрямованим атакам Російської Федерації слід використовувати для створення іновацій у сфері кібербезпеки. І таким чином зробити Україну надійним джерелом рішень, послуг і талантів у світовій індустрії кібербезпеки, що швидко зростає. Прикладом у цьому випадку є Естонія, яку російські кібератаки змусили збагнути, що кібербезпека є основою успішної цифрової трансформації.
Як ІТ впливає на зростання економіки? Чи обере Україна високі технології пріоритетом для свого розвитку?
⁉️ Ці та інші питання сьогодні обговорювались на StrategEast – стратегічному Євразійському IT-форумі, який зібрав представників приватного сектору, урядів та фінансових установ на глобальному та місцевому рівні. Міністерство цифрової трансформації представив заступник Міністра з питань розвитку IT-галузі Олександр Борняков.
Головне питання учасників форуму – чи є в Україні воля до цифрових трансформацій та розвитку ІТ. На думку Олександра Борнякова, саме зараз, саме цей «Уряд технократів» має таке прагнення.
Але цю волю треба закріпити документально на державному рівні. Зокрема, у Стратегії сталого розвитку країни, яка повинна відповідати новим викликам. І це буде сигналом для світу, що Україна може стати однією з високотехнологічних країн, розвиток якої відбуватиметься за рахунок інновацій.
👉 Мінцифри працює над визначенням реального стану ІТ-ринку в Україні та його потенціалу. Як у багатьох сферах, наразі немає даних, які би демонстрували реальну картину. Інформація фрагментарна та суперечлива. Наприклад, на сьогоднішньому форумі виявилося, що навіть дані таких компаній як Google та EPAM відрізняються. А отже, нам ще треба багато працювати, аналізувати ринок та визначати політику.
🧐 А як ви вважаєте, чи може Україна обрати високі технології пріоритетом для свого розвитку?
⁉️ Ці та інші питання сьогодні обговорювались на StrategEast – стратегічному Євразійському IT-форумі, який зібрав представників приватного сектору, урядів та фінансових установ на глобальному та місцевому рівні. Міністерство цифрової трансформації представив заступник Міністра з питань розвитку IT-галузі Олександр Борняков.
Головне питання учасників форуму – чи є в Україні воля до цифрових трансформацій та розвитку ІТ. На думку Олександра Борнякова, саме зараз, саме цей «Уряд технократів» має таке прагнення.
Але цю волю треба закріпити документально на державному рівні. Зокрема, у Стратегії сталого розвитку країни, яка повинна відповідати новим викликам. І це буде сигналом для світу, що Україна може стати однією з високотехнологічних країн, розвиток якої відбуватиметься за рахунок інновацій.
👉 Мінцифри працює над визначенням реального стану ІТ-ринку в Україні та його потенціалу. Як у багатьох сферах, наразі немає даних, які би демонстрували реальну картину. Інформація фрагментарна та суперечлива. Наприклад, на сьогоднішньому форумі виявилося, що навіть дані таких компаній як Google та EPAM відрізняються. А отже, нам ще треба багато працювати, аналізувати ринок та визначати політику.
🧐 А як ви вважаєте, чи може Україна обрати високі технології пріоритетом для свого розвитку?
Регуляція ринку, розробка законодавчої бази, розширення покриття широкосмуговим інтернетом, майбутнє технологій – все це сьогодні було у центрі уваги на конференції TIM 2019: Telecom, IT, Media
Від Міністерства цифрової трансформації у заході взяв участь заступник міністра з питань розвитку інфраструктури Олександр Шелест, і таким чином оператори, вендори, представники міжнародних організацій отримали змогу з перших вуст дізнатись про плани Мінцифри щодо розвитку ШСД. У свою чергу, Мінцифра отримала корисні контакти та інформацію про те, як живе ринок.
Питання, що наразі є актуальними для всього ринку телекомунікацій:
👉 Отримання достовірних статистичних даних щодо покриття фіксованим інтернетом. У чому проблема? З близько 5000 операторів, що зареєстровані в Україні, лише половина надає дані щодо кількості абонентів. Частина ж подає завідома невірні дані, тому що українське законодавство не передбачає за це практично жодної відповідальності. Інша половина не завжди надає достовірні дані. Невеликі оператори часто побоюються відкривати дані про реальну кількість своїх абонентів через демпінг з боку великих операторів.
👉 Чи потрібно взагалі регулювати ринок фіксованого інтернету? Адже наразі він працює за принципом саморегуляції. І багато гравців хочуть все залишити, як є. Але законодавці вважають інакше. Зокрема цього потребують самі оператори для захисту від компаній зі значним ринковим впливом.
👉 Усі сходяться у думці, що треба не тільки надати людям доступ до інтернету, але й навчити їх цифровим навичкам. Мінцифра активно працює в цьому напряму, розвиваючи свої освітні проєкти для громадян.
👉 Усіх турбує законодавство галузі, яке наразі формується. На розгляд парламенту подано три законопроєкти: щодо електронних комунікацій, радіочастотного ресурсу та цифрової інфраструктури. Навколо цих документів є багато суперечок. Наразі питання обговорюється у робочих групах. Так чи інакше прийдеться дійти згоди. Адже парламентарі відкликати ці законопроєкти не мають наміру.
👉 Якщо держава прагне, щоб оператори будували мережі у тій місцевості, де це для них є комерційно не вигідним, уряд повинен знайти стимули для цих цілей. Джерелами фінансування можуть бути державний бюджет, донори, міжнародні організації.
📌 До речі, у дискусії на конференції взяли участь і представники Світового банку. Ця організація працює задля розвитку широкосмугового доступу по усьому світу. Світовий банк збирає дані щодо ринків, аналізує їх і надає в результаті фахові рекомендації для урядів. Окрім того, Світовий банк має практику фінансування телекомунікаційних проєктів у різних регіонах світу. Йдеться про кредити, що надаються уряду, розмір яких може складати від 30 до 500 млн доларів. Зокрема, наразі такі проєкти Світовий банк реалізує у Вірменії, країнах Карибського басейну, Центральній Азії.
Світовий банк також цікавиться розвитком ШСД в Україні. Днями відбудеться зустріч керівників Мінцифри з представниками Світового банку, на якій обговорять можливі шляхи співробітництва.
🤝 Слідкуйте за нашими новинами!
Від Міністерства цифрової трансформації у заході взяв участь заступник міністра з питань розвитку інфраструктури Олександр Шелест, і таким чином оператори, вендори, представники міжнародних організацій отримали змогу з перших вуст дізнатись про плани Мінцифри щодо розвитку ШСД. У свою чергу, Мінцифра отримала корисні контакти та інформацію про те, як живе ринок.
Питання, що наразі є актуальними для всього ринку телекомунікацій:
👉 Отримання достовірних статистичних даних щодо покриття фіксованим інтернетом. У чому проблема? З близько 5000 операторів, що зареєстровані в Україні, лише половина надає дані щодо кількості абонентів. Частина ж подає завідома невірні дані, тому що українське законодавство не передбачає за це практично жодної відповідальності. Інша половина не завжди надає достовірні дані. Невеликі оператори часто побоюються відкривати дані про реальну кількість своїх абонентів через демпінг з боку великих операторів.
👉 Чи потрібно взагалі регулювати ринок фіксованого інтернету? Адже наразі він працює за принципом саморегуляції. І багато гравців хочуть все залишити, як є. Але законодавці вважають інакше. Зокрема цього потребують самі оператори для захисту від компаній зі значним ринковим впливом.
👉 Усі сходяться у думці, що треба не тільки надати людям доступ до інтернету, але й навчити їх цифровим навичкам. Мінцифра активно працює в цьому напряму, розвиваючи свої освітні проєкти для громадян.
👉 Усіх турбує законодавство галузі, яке наразі формується. На розгляд парламенту подано три законопроєкти: щодо електронних комунікацій, радіочастотного ресурсу та цифрової інфраструктури. Навколо цих документів є багато суперечок. Наразі питання обговорюється у робочих групах. Так чи інакше прийдеться дійти згоди. Адже парламентарі відкликати ці законопроєкти не мають наміру.
👉 Якщо держава прагне, щоб оператори будували мережі у тій місцевості, де це для них є комерційно не вигідним, уряд повинен знайти стимули для цих цілей. Джерелами фінансування можуть бути державний бюджет, донори, міжнародні організації.
📌 До речі, у дискусії на конференції взяли участь і представники Світового банку. Ця організація працює задля розвитку широкосмугового доступу по усьому світу. Світовий банк збирає дані щодо ринків, аналізує їх і надає в результаті фахові рекомендації для урядів. Окрім того, Світовий банк має практику фінансування телекомунікаційних проєктів у різних регіонах світу. Йдеться про кредити, що надаються уряду, розмір яких може складати від 30 до 500 млн доларів. Зокрема, наразі такі проєкти Світовий банк реалізує у Вірменії, країнах Карибського басейну, Центральній Азії.
Світовий банк також цікавиться розвитком ШСД в Україні. Днями відбудеться зустріч керівників Мінцифри з представниками Світового банку, на якій обговорять можливі шляхи співробітництва.
🤝 Слідкуйте за нашими новинами!
Binance та Мінцифра сьогодні оголосили про підписання Меморандуму про співпрацю з метою визначення потенційного правового статусу віртуальних активів і валют в Україні.
⚡️ Binance – одна з найкрупніших у світі екосистем, що працює з технологією blockchain та криптовалютами. Вона складається з Binance Exchange (провідний світовий обмін криптовалют), Labs (ринок венчурного капіталу та інкубатор), Launchpad (платформа продажу токенів), Academy (навчальний портал), Research (аналіз ринку), Charity Foundation (благодійна неприбуткова платформа для підтримки сталого розвитку) і Trust Wallet (офіційний браузер Binance з багатомонетним гаманцем та dApps), а також – Binance Chain, blockchain-системне забезпечення, розроблене Binance та громадою.
Binance відкриває в Україні власну компанію, та Мінцифра наразі допомагає їй у відкритті банківських рахунків в українських банках. Окрім того, Мінцифра разом з депутатами та представниками ринка працює над створенням законодавства та регуляторних умов, що сприятимуть ефективній роботі криптокомпаній в Україні.
⁉️ Навіщо нам це потрібно:
☝️ те, що Binance зайшла в Україну стане сигналом для інших гравців криповалютного ринку, що наша країна створює сприятливі легальні умови для ведення криптобізнесу. І ми очікуємо на інші великі криптовалютні компанії теж офіційно розпочнуть бізнес в Україні
☝️ обіг біржи Binance – 1 млрд доларів на день. І частина цих грошей працюватиме на розвиток України (зокрема, у вигляді податків)
☝️ Binance є джерелом цінного досвіду. А це дуже важливо для нас на стадії становлення ринку
Нарешті в Україні склалася ситуація, коли виконавча, законодавча влада та ринок порозумілися у питанні регулювання ринку віртуальних активів.
👉 Уже до кінця цього року Мінцифра разом із Міжфракційним депутатським об'єднанням Blockchain4Ukraine та представниками комерційних компаній планує закінчити роботу над відповідними законопроєктами та внести їх у парламент.
Мінцифра прагне створити для криптогалузі комфортні, конкурентні умови в Україні. Підписавши меморандум із Binance, ми допомагаємо одній із найбільших криптовалютних бірж у світі зайти в Україну та легально розпочати свій бізнес. Завдяки цьому кроку і українські, і світові криптовалютні компанії зможуть відкрито й прозоро працювати в Україні.
🧐 А що думаєте ви з цього приводу?
⚡️ Binance – одна з найкрупніших у світі екосистем, що працює з технологією blockchain та криптовалютами. Вона складається з Binance Exchange (провідний світовий обмін криптовалют), Labs (ринок венчурного капіталу та інкубатор), Launchpad (платформа продажу токенів), Academy (навчальний портал), Research (аналіз ринку), Charity Foundation (благодійна неприбуткова платформа для підтримки сталого розвитку) і Trust Wallet (офіційний браузер Binance з багатомонетним гаманцем та dApps), а також – Binance Chain, blockchain-системне забезпечення, розроблене Binance та громадою.
Binance відкриває в Україні власну компанію, та Мінцифра наразі допомагає їй у відкритті банківських рахунків в українських банках. Окрім того, Мінцифра разом з депутатами та представниками ринка працює над створенням законодавства та регуляторних умов, що сприятимуть ефективній роботі криптокомпаній в Україні.
⁉️ Навіщо нам це потрібно:
☝️ те, що Binance зайшла в Україну стане сигналом для інших гравців криповалютного ринку, що наша країна створює сприятливі легальні умови для ведення криптобізнесу. І ми очікуємо на інші великі криптовалютні компанії теж офіційно розпочнуть бізнес в Україні
☝️ обіг біржи Binance – 1 млрд доларів на день. І частина цих грошей працюватиме на розвиток України (зокрема, у вигляді податків)
☝️ Binance є джерелом цінного досвіду. А це дуже важливо для нас на стадії становлення ринку
Нарешті в Україні склалася ситуація, коли виконавча, законодавча влада та ринок порозумілися у питанні регулювання ринку віртуальних активів.
👉 Уже до кінця цього року Мінцифра разом із Міжфракційним депутатським об'єднанням Blockchain4Ukraine та представниками комерційних компаній планує закінчити роботу над відповідними законопроєктами та внести їх у парламент.
Мінцифра прагне створити для криптогалузі комфортні, конкурентні умови в Україні. Підписавши меморандум із Binance, ми допомагаємо одній із найбільших криптовалютних бірж у світі зайти в Україну та легально розпочати свій бізнес. Завдяки цьому кроку і українські, і світові криптовалютні компанії зможуть відкрито й прозоро працювати в Україні.
🧐 А що думаєте ви з цього приводу?
