​23 квітня відбудеться онлайн-марафон до Міжнародного дня дівчат в ІТ

📢 32 успішні українки, які працюють у відомих закордонних та українських IT-компаніях, 16 годин поспіль розповідатимуть особливості своєї роботи й даватимуть цінні поради дівчатам, які мріють будувати кар'єру в сфері інформаційних технологій.

Мета марафону — побороти гендерні стереотипи щодо «нежіночих» професій. Адже за даними Computer Daily, кількість дівчат в ІТ глобально не перевищує 16%.

Заступник Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан розповість у рамках онлайн-марафону про особливості своєї роботи та проєктного менеджменту національних проєктів.

Щоб отримати лінк для перегляду онлайн-марафону, потрібно зареєструватися за посиланням: https://bit.ly/34zxQ5P
Реєстрація займе лише одну хвилину.

​🚀 Мінцифри запустило сайт державної ІТ-компанії Diia Company.

На сайті company.diia.gov.ua ви можете знайти інформацію про нашу ІТ-команду, першими дізнаватися про актуальні проєкти, над якими працює державна ІТ-компанія, а також знайти роботу мрії.

🖥 Diia Company – перша офіційна IT-компанія Мінцифри, яка оцифровує державні послуги, усуває фактор корупції та робить публічні послуги зрозумілими і доступними кожному українцю. Зараз компанія працює над реінжинірингом послуг, які надаються та будуть доступні на порталі Дія. 💻📲 Також компанія забезпечує функціонування мобільного застосунку Дія.

Дизайн📱 мобільного застосунку Дія – унікальний: простий, лаконічний, а водночас – багатофункціональний. Над ним працювала Spiilka Design Buro.

Перед запуском найочікуванішого релізу цифрових паспортів у Дії. Як створювали дизайн перших цифрових документів в Україні, чим і як Мінцифри ускладнювало життя дизайнерам – дивіться у влозі Design Jorney 🔜 https://youtu.be/L5SYH_H6WiA

​Одразу після зняття обмежувальних заходів, пов'язаних із пандемією COVID-19, 💻 українські IT-компанії зможуть цього року залучити 5 000 висококваліфікованих іноземних фахівців для роботи в Україні.

🖥 Імміграційні квоти дозволять працевлаштувати в IT-компанії винятково висококваліфікованих спеціалістів, яких найбільш гостро потребує українська IT-галузь. Перелік професій, на які поширюється квота, сформований Мінцифри на основі досліджень IT-ринку та за участі компаній.

👨‍💻5 тис. квот розподілені по областях України, в яких зосереджена найбільша кількість IT-компаній. Дніпропетровська, Одеська та Львівська області можуть залучити по 600 іноземних фахівців, Харківська – 700, а місто Київ отримало 2 500 квот.

Презентуємо цифрові паспорти у мобільному застосунку Дія 🎉

Дивіться пряму трансляцію о 15:00 за посиланням 👉 https://youtu.be/DZkR4nlMoao

Ви чекали на цю презентацію понад два місяці, і сьогодні у Zoom разом із Володимиром Зеленським, Денисом Шмигалем, Михайлом Федоровим, Арсеном Аваковим та Максимом Соколюком Мінцифри презентує розширені можливості користування мобільним застосунком Дія 📲

Дякуємо МВС України та Державній міграційній службі за співпрацю 💪

​Відібрані команди, що продовжать змагання у конкурсі проєктів на основі відкритих даних Open Data Challenge 2020. На 24 команди чекає наступний етап Open Data Challenge 2020 – інтенсивний вікенд, який відбудеться в онлайн форматі вже 24–26 квітня.

Перед організаторами конкурсу постав нелегкий вибір, адже цього року на Open Data Challenge подалися 190 команд з 29 міст.
Оцінювання відбулося за основними критеріями конкурсу за бальною системою:
🔹 Антикорупційний вплив
🔹 Використання відкритих даних
🔹 Інноваційність рішення
🔹 Перспективи розвитку
🔹 Сильна та натхненна команда

Цього року велику кількість складали рішення для бізнесу, транспортної, антикорупційної, legal tech та медичної сфери. За типом проєкту, порівняно із попереднім набором, збільшилась кількість чат-ботів. А кожний четвертий проєкт пропонував створення мобільного додатку. Конкурс не обмежує проєкти за стадіями розвитку – більше половини заявок склали проєкти на рівні ідеї, 30% - на стадії розробки та близько 19% є діючими проєктами.

💗Мінцифри бажає всім учасникам конкурсу вдачі натхнення!

За перебігом конкурсу можна спостерігати на сайті https://odc.in.ua/

​Відеопроєкт «COVID-19: що потрібно знати про роботу апаратів штучної вентиляції легень».

23 квітня Мінцифра спільно з Фондом Ріната Ахметова та Асоціацією анестезіологів України презентують відеопроєкт про те, як працюють апарати штучної вентиляції легень.

Оглядовий серіал складається з трьох серій у форматі міні-інтерв’ю. Відеоінструкції підготував Денис Сурков, завідуючий відділом анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених обласної клінічної лікарні Дніпра, кандидат медичних наук, викладач кафедри медицини катастроф і військової медицини Дніпропетровської медакадемії МОЗ України.

Відеопроєкт буде доступний на платформі Дія.Цифрова освіта.

Участь у презентації відеопроєкту візьмуть:
- Валерія Іонан, заступник Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції
- Наталія Ємченко, член Наглядової ради Фонду Ріната Ахметова
- Сергій Дубров, президент Асоціації анестезіологів України, професор, головний спеціаліст МОЗ за фахом «Анестезіологія»

Трансляція презентації розпочнеться 23 квітня об 11:00 на Youtubе-сторінці Кабміну.

​🚀 Сьогодні Мінцифри спільно із Президентом України Володимиром Зеленським, Прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем, Міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим та Головою Державної міграційної служби Максимом Соколюком презентували електронні версії ID-картки та закордонного біометричного паспорта у мобільному застосунку Дія. Відтепер вони доступні кожному українцю!

Паспорт у смартфоні дозволяє не носити із собою ID-картки. А якщо у вас немає ID-картки, ми оцифрували закордонний біометричний паспорт, який так само посвідчує вашу особу. Він надає такі самі права і можливості, як і паперовий, що діє всередині країни.

📲 Понад 17 тис. українців майже місяць тестували е-паспорти, і відтепер вони доступні кожному! Загальна кількість українців, що мають ID-картку чи біометричний закордонний паспорт, і які зможуть скористатися цифровими аналогами, – понад 19,5 млн громадян.

Україна – одна серед перших у світі держав, де можливо користуватися е-паспортом без потреби пред’являти паперовий чи пластиковий аналог. І перша у світі, що надає найбільш повний перелік життєвих ситуацій застосування цифрового паспорту.

У Дії вже понад 2,3 млн користувачів – приєднуйтесь і ви та отримуйте ваші цифрові документи, які тепер завжди під рукою!

🙏За технічну допомогу в організації онлайн-трансляції дякуємо FranchTV

⚡️Сервіс підписання документів електронним підписом тепер доступний на порталі Дія!

Підписати документ впродовж 3 хв без авторизації на порталі можна за посиланням 👉 sign.diia.gov.ua/

Підписання проходить у три простих кроки:
1️⃣ Завантажте файл підпису та файл для підписання
2️⃣ Підтвердьте підписання
3️⃣ Завантажте файл з підписом

🤝 За потреби підписаний файл можна надіслати контрагенту і він зможе накласти на нього другий підпис.

🔒 Документ з електронним підписом залишається в браузері користувача й не передається на портал Дія. Такий сервіс гарантує більшу безпеку, аніж особисте підписання документу, адже в разі накладення е-підпису можна найдостовірніше ідентифікувати особу, яка підписала документ.

​Мінцифри підтримало COVID Challenge Hackathon

Боротьба з пандемією COVID-19 та її наслідками в Україні не завершується, а набирає обертів. Свідчення цього – COVID Challenge Hackathon, який проходить зараз в Україні.

У хакатоні взяли участь більше 300 учасників з усієї України, які разом працювали над проєктами для подолання коронавірусу.

Учасники подали близько 40 проєктів, які яспрямовані на:
📌 Підтримку системи охорони здоров’я
📌 Підтримку вразливих верств суспільства
📌 Розвиток телемедицини
📌 Психологічну допомогу в ізоляції
📌 Вирішення проблем малого та середнього бізнесу

Приєднавшись до хакатону, ви зможете:
📌 знайти команду для свого проєкту: розробники, дизайнери, датасайнтисти вже зареєструвалися у хакатоні
📌 долучитись до розробки дійсно важливого проєкту
📌 виграти $5000 на реалізацію ідеї

Одним із суддів хакатону став заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ – Олександр Борняков.

Заявки на участь в хакатоні приймаються на сайті👉 https://www.wechallenge.it/covid до 16:00 23 квітня.

​З’явився чат-бот проєкту #stop_sexтинг у Telegram.

👉 Як діяти, якщо просять надіслати інтимні фото чи відео?
👉 Що робити, якщо відправив комусь оголені фото чи відео?
👉 Які обов'язкові кроки, якщо шантажують надісланими раніше фото чи відео?
👉 Як видалити небажане фото з Інтернету?

На ці та інші запитання кожен знайде відповідь у чат-бота @StopSextingBot в Telegram. Крім того, функціонал дозволяє звернутися особисто до команди #stop_sexтинг у випадку додаткових запитань.

Проєкт реалізується за підтримки компанії Київстар у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації та Уповноваженим Президента України з прав дитини Миколою Кулебою.

📌Поки бот залишається в режимі тестування, щоб якісно відповідати на запити. Тож #stop_sexтинг відкритий до зворотного зв’язку і буде вдячний за будь-які коментарі та підтримку проєкту!

​Пряма трансляція. Презентація відеопроєкту «COVID-19: що потрібно знати про роботу апаратів штучної вентиляції легень»
👉https://youtu.be/l6LB1doELog

Участь у презентації відеопроєкту беруть:
🔹 Валерія Іонан, заступник Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції
🔹 Наталя Ємченко, член Наглядової ради Фонду Ріната Ахметова

​Отримати паспорт під час карантину можна за місцем звернення.

Карантин зіпсував плани багатьох людей. Пересуватися країною складно, до того ж багато громадян не проживають за місцем реєстрації.

Тому зараз на паспортні послуги розповсюджується принцип екстериторіальності. Документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, оформлюються за місцем звернення, а не за місцем реєстрації місця проживання, як раніше.

Але все одно радимо звертатися за паспортними послугами лише у разі гострої необхідності. Наприклад, якщо вам терміново потрібен паспорт для оформлення соціальних послуг. Чи якщо треба виїхати за кордон на лікування.

Завжди перевіряйте режим роботи потрібних органів на сайті чи за телефоном, адже під час карантину їх звичний графік може бути змінено.

​На Дія.Цифрова освіта з’явився відеопроєкт про роботу апаратів штучної вентиляції легень.

15% від усіх хворих на коронавірус — це пацієнти з важкими випадками COVID-19, які лікуються в лікарнях. А 5% — це критичні випадки, коли пацієнти проходять лікування у відділеннях інтенсивної терапії та потребують проведення штучної вентиляції легень.

Саме тому Мінцифра спільно з Фондом Ріната Ахметова та Асоціацією анестезіологів України презентували оглядовий серіал, який складається з трьох серій:
1️⃣ Апарати ШВЛ та як з ними працюють
2️⃣ Апарати ШВЛ: цікаві технічні деталі
3️⃣ Апарати ШВЛ: питання, які цікавлять пацієнтів

Відеоінструкції підготував Денис Сурков, завідуючий відділом анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених обласної клінічної лікарні Дніпра, кандидат медичних наук, викладач кафедри медицини катастроф і військової медицини Дніпропетровської медакадемії МОЗ України.

Відеопроєкт доступний на платформі Дія.Цифрова освіта 👉osvita.diia.gov.ua/courses/covid19-ventilator та на сторінках Фонду Ріната Ахметова у соцмережах.

​Під час карантину е-паспорти особливо актуальні – їх можна використовувати для посвідчення особи на випадок, якщо зупинить поліція. Тепер не слід хвилюватися, що забули документи вдома, адже паспорт у смартфоні – завжди під рукою.

Вже зараз ви можете скористатися е-паспортами:
🔹 під час медичного обслуговування та банківських операцій
🔹 для отримання посилок на пошті
🔹 під час придбання алкоголю чи тютюну для підтвердження досягнення повноліття

А по завершенні карантину ви також зможете активно використовувати е-паспорти під час внутрішніх поїздок залізничним або повітряним транспортом, отримання адміністративних послуг тощо.

У Дії вже понад 2,3 млн користувачів – приєднуйтесь і ви та отримуйте ваші цифрові документи, які тепер завжди під рукою!
Завантажити Дію можна за посиланням: go.diia.app

Реліз електронних паспортів у Дї спричинив чималий ажіотаж і викликав стільки ж запитань. Видання AIN.UA розповідає про таке:

🔹які можливості відкриває електронний паспорт його власникові?
🔹чому електронний паспорт не відображається у застосунку і як це вправити?
🔹як Дія подбала про безпеку електронних паспортів?

​Як українці можуть дізнатися про публічні послуги? 🤔

Зазвичай ми гуглимо і наштовхуємося на різноманітні бази даних, реєстри та нормативні акти. Поки що в Україні немає інструменту, де можна дізнатись про будь-яку послугу у зручній формі.

Тому Мінцифра активно працює над вирішенням цієї проблеми. Через декілька місяців запустимо єдиний реєстр, в якому буде уся інформація про адміністративні послуги – вартість, строк надання, необхідні документи, надавач послуги та нормативна база.

Громадяни не витрачатимуть купу часу та енергії, щоб знайти потрібну інформацію. Все буде просто, легко і зберігатиметься в одному місці.

⚡️Мінцифра закликає взяти участь у #діджитал_фізра_челендж та отримати подарунки.

Ми починаємо спортивний челендж на карантині! Умови прості:
1) Виконати кілька вправ підряд: 10 віджимань, 10 скручувань на прес, 30 секунд у планці
2) Зняти тренування на відео та додати в соцмережі з хештегом #діджитал_фізра_челендж

Переможці отримають:
✔️10 книжок про футбол для дітей ShakhtarKidsBook
✔️3 м‘ячі з підписами зіркових футболістів
✔️2 світшоти Дія

15 переможців оберемо 30 квітня через random.org. Челендж запущено за підтримки: ФК «Шахтар», Фонду Ріната Ахметова та команди Дія.

Долучайтесь до челенджу 💪
Вийдемо з карантину здоровими та красивими!

​Інтернет дозволяє людству під час карантину працювати віддалено та урізноманітнювати своє дозвілля. Трафік зростає у всіх країнах під час карантинних обмежень. Здавалося б, телекомунікаційні оператори тільки виграють за такої ситуації і стануть осередком економічного зростання. Але не все так просто. Карантин змушує операторів змінюватись. А деякі оператори взагалі можуть збанкрутувати.

Мінцифри стежить за світовими тенденціями, які можуть мати відображення в Україні. Місяці роботи в умовах карантину дозволяють зробити висновки. Деякі з них – неочікувані.

1️⃣ Зростає цінність наявних абонентів
Люди працюють під час карантину віддалено, тому безперебійний зв’язок набув особливого значення. Отже, оператори вимушені зосередитись не на залученні нових клієнтів, а на утриманні вже наявних. Для цього вони повинні перейти від надання звичайного доступу до користування інтернетом – до сервісного обслуговування клієнтів. Йдеться про нові можливості із обслуговування обладнання – роутери, модеми, смарт-телевізори, відеоспостереження, контроль приміщення тощо.

Окрім того, оператори змушені підтримувати свої мережі та підвищувати пропускну спроможність. Адже надійного зв’язку потребують і органи та установи, задіяні у боротьбі з пандемією – медицина, держслужби, компанії, що задіяні в життєзабезпеченні.

2️⃣ Зростає інтернет-трафік
Люди у всіх країнах із карантином почали більше користуватись інтернетом. На 70% трафік зріс у Італії, на 40% – у Іспанії, Північній Кореї, Польщі, на 20% – у Норвегії, США, Естонії. Україна – не виняток. За інформацією різних українських операторів, зростання Інтернет-трафіку спостерігається на рівні від 25% до 40%.
Зазначимо, що ця тенденція стосується фіксованого доступу до інтернету і не торкнулась мобільних операторів. Це значить, що люди, сидячи вдома, користуються переважно Wi-Fi.

3️⃣ Зростає голосовий трафік
За місяці пандемії голосовий трафік у світі виріс більше, ніж трафік передачі даних – в середньому 50% та 30%. Ще недавно вважалося, що голосовий трафік буде зменшуватись. Але виявилось, що в умовах ізоляції люди віддають перевагу традиційному спілкуванню.

4️⃣ Зростає небезпека кібератак
Кількість кібератак від лютого зросла на 40%. Адже люди, що працюють вдома, – легка здобич для зловмисників.

5️⃣ Очікується зниження доходів операторів
Така тенденція очікується на тлі зростання трафіку. Це пов’язано з тим, що більшість провайдерів надають своїм клієнтам безлімітні можливості до послуг ШСД. Отже, і оплата при зростанні трафіку залишається незмінною.

До того ж, під час карантину зупинили свою роботу багато малих та середніх бізнесів. А вони теж є клієнтами провайдерів і приносили значну частину доходу.

Такі зміни можуть навіть спричинити банкрутство невеликих провайдерів, які не мають змоги швидко пристосуватись до нагальної ситуації. А загалом спеціалісти очікують зниження доходів операторів у середньому по світу на 3–4%.