Малий та середній бізнес у провідних країнах забезпечує більше половини ВВП та робочих місць. Саме тому його вважають запорукою процвітання кожної країни.
Аби зрозуміти найбільш болючі проблеми, настрої та тенденції в розвитку підприємництва в Україні, Мінцифра долучається до щорічного дослідження Європейської бізнес асоціації для визначення Індексу настрої малого бізнесу.
Дослідження триватиме до 22 грудня 2019 року.
Ви — власник невеличкої кав’ярні чи пекарні, а можливо розпочали свій IT-стартап? Якщо вам є що сказати — не зволікайте! Пройти опитування можна за посиланням http://bit.ly/2WsZBJ7.
Партнери дослідження — Міністерство цифрової трансформації, ЛІГА:ЗАКОН, Quadrate 28.
Аби зрозуміти найбільш болючі проблеми, настрої та тенденції в розвитку підприємництва в Україні, Мінцифра долучається до щорічного дослідження Європейської бізнес асоціації для визначення Індексу настрої малого бізнесу.
Дослідження триватиме до 22 грудня 2019 року.
Ви — власник невеличкої кав’ярні чи пекарні, а можливо розпочали свій IT-стартап? Якщо вам є що сказати — не зволікайте! Пройти опитування можна за посиланням http://bit.ly/2WsZBJ7.
Партнери дослідження — Міністерство цифрової трансформації, ЛІГА:ЗАКОН, Quadrate 28.
Google Docs
Індекс настроїв малого бізнесу 2020
Всеукраїнське опитування
📌 806 – саме стільки ЦНАПів працювали в Україні станом на початок жовтня. При цьому, більше половини з них створили районні державні адміністрації
📌 29 – стільки ЦНАПів розпочали свою роботу у третьому кварталі
📌 Понад 100 послуг у середньому надають ЦНАПи своїм клієнтам
📌 Рекордсмен за кількістю послуг – Вінницький ЦНАП – 563 послуги
📌 34% мають електронний документообіг
Що ми робимо для покращення роботи ЦНАПів та оптимізації послуг:
☑️ Створюємо онлайн-систему моніторингу послуг ЦНАПів
☑️ ЦНАПи надаватимуть якісні та швидкі послуги за допомогою порталу державних послуг «Дія»
☑️ Для отримання послуг клієнту потрібно буде заповнити лише одну заяву
☑️ Після ретельного аналізу збільшуємо кількість корисних послуг, прибираємо непопулярні
☑️ Створюємо ефективну систему зворотного зв’язку для клієнтів. Після відвідин ЦНАПу свої враження можна буде залишити, заповнивши форму у смартфоні
☑️ Впроваджуємо «Вулик» – інформаційну систему для ЦНАПів
📌 29 – стільки ЦНАПів розпочали свою роботу у третьому кварталі
📌 Понад 100 послуг у середньому надають ЦНАПи своїм клієнтам
📌 Рекордсмен за кількістю послуг – Вінницький ЦНАП – 563 послуги
📌 34% мають електронний документообіг
Що ми робимо для покращення роботи ЦНАПів та оптимізації послуг:
☑️ Створюємо онлайн-систему моніторингу послуг ЦНАПів
☑️ ЦНАПи надаватимуть якісні та швидкі послуги за допомогою порталу державних послуг «Дія»
☑️ Для отримання послуг клієнту потрібно буде заповнити лише одну заяву
☑️ Після ретельного аналізу збільшуємо кількість корисних послуг, прибираємо непопулярні
☑️ Створюємо ефективну систему зворотного зв’язку для клієнтів. Після відвідин ЦНАПу свої враження можна буде залишити, заповнивши форму у смартфоні
☑️ Впроваджуємо «Вулик» – інформаційну систему для ЦНАПів
Tutorial_Member_20191002_inst.docx
2.6 MB
Будувати електронні взаємодії з використанням системи «Трембіта» стало ще простіше завдяки створенню скрипта автоматизованого встановлення компонентів системи «Трембіта» та розробці прикладів сумісних із системою «Трембіта» вебсервісів та вебклієнтів.
Скрипт автоматизованого встановлення – у вкладенні.
👉 Використання такого скрипта полегшить роботу системних адміністраторів та дозволить уникнути помилок під час встановлення компонентів системи «Трембіта».
Приклади створення сумісних із системою вебсервісів та вебклієнтів – за посиланням https://trembita.gov.ua/ua/projects/techinfo
☑️ Окрім того, у розробників з’явилася можливість віддалено тренуватися у створенні власних вебсервісів та вебклієнтів у навчальному середовищі системи «Трембіта».
Скрипт автоматизованого встановлення – у вкладенні.
👉 Використання такого скрипта полегшить роботу системних адміністраторів та дозволить уникнути помилок під час встановлення компонентів системи «Трембіта».
Приклади створення сумісних із системою вебсервісів та вебклієнтів – за посиланням https://trembita.gov.ua/ua/projects/techinfo
☑️ Окрім того, у розробників з’явилася можливість віддалено тренуватися у створенні власних вебсервісів та вебклієнтів у навчальному середовищі системи «Трембіта».
Вам знайома ситуація, коли від дня у день, не покладаючи рук, ви працюєте над розвитком власної справи, але від року до року продовжуєте тупцювати на одному місці? Коли не розумієте, чому попри високу якість продукту продажі залишаються мізерними? І ще багато інших важливих «чому», але порадитися ні з ким…
Мінцифра працює над створенням консалтингових зон для підприємців, що працюватимуть в онлайн- та офлайн- режимі та будуть доступні громадянам з усіх куточків України. Щоб підприємці змогли отримувати доступні фахові консультації із систематизації бізнес-процесів, фінансового управління, взаємодії з державою, психології бізнесу, hr, маркетингу та продажів.
Наразі розробляються навчальні методики та програма. Ми прагнемо, щоб ця інформація була найбільш корисною та затребуваною для бізнесу, тому закликаємо молодих підприємців анонімно поділитися своїми проблемами, труднощами та викликами, які їм доводиться долати щодня.
Опитування триватиме до 20 листопада 2019 року.
Не зволікайте, поділіться з нами своїм досвідом - https://forms.gle/SUKc17CHpUxwodJR7
Мінцифра працює над створенням консалтингових зон для підприємців, що працюватимуть в онлайн- та офлайн- режимі та будуть доступні громадянам з усіх куточків України. Щоб підприємці змогли отримувати доступні фахові консультації із систематизації бізнес-процесів, фінансового управління, взаємодії з державою, психології бізнесу, hr, маркетингу та продажів.
Наразі розробляються навчальні методики та програма. Ми прагнемо, щоб ця інформація була найбільш корисною та затребуваною для бізнесу, тому закликаємо молодих підприємців анонімно поділитися своїми проблемами, труднощами та викликами, які їм доводиться долати щодня.
Опитування триватиме до 20 листопада 2019 року.
Не зволікайте, поділіться з нами своїм досвідом - https://forms.gle/SUKc17CHpUxwodJR7
Роками наша країна веде постійну гібридну, асиметричну та кібернетичну війну, в якій Російська Федерація регулярно здійснює кібератаки на критичну інфраструктуру України. Комунальні сектори України, включаючи енергетику, дамби, водопровідні та каналізаційні системи, є особливою ціллю російської кіберагресії.
Про це у своїй доповіді під час п'ятого засідання Комітету асоціації Україна–ЄС в Брюсселі розповіла заступниця міністра цифрової трансформації Людмила Радчинська.
Нагадаємо, що від вересня цього року Мінцифра відповідає за кібербезпеку, криптографічний і технічний захист інформації.
⁉️ Які проблеми треба вирішити:
☝️ немає ефективної моделі кібербезпеки в усіх галузях промисловості та Уряду;
☝️ недостатньо кваліфікованих фахівців із кібербезпеки;
☝️ обмежені кошти та ресурси.
⁉️ Що нам потрібно зробити якомога скоріше:
👉усунути вразливості у комунальній сфері;
👉зміцнити наші законодавчі та регуляторні умови, що дозволяють забезпечити більш ефективний обмін досвідом та важливою інформацією в державному, приватному та освітньому секторах;
👉створити безпечну та надійну платформу для обміну актуальною інформацією та забезпечити постійне впровадження інноваційних кібертехнологій, послуг та рішень;
👉навчати спеціалістів та розкрити потенціал талановитих висококваліфікованих лідерів – фахівців із кібербезпеки – як для Уряду, так і для приватного сектору;
👉знаходити та підтримувати українських підприємців у сфері кібербезпеки.
Людмила Рабчинська переконана, що унікальний досвід України у протистоянні найсучаснішим та цілеспрямованим атакам Російської Федерації слід використовувати для створення іновацій у сфері кібербезпеки. І таким чином зробити Україну надійним джерелом рішень, послуг і талантів у світовій індустрії кібербезпеки, що швидко зростає. Прикладом у цьому випадку є Естонія, яку російські кібератаки змусили збагнути, що кібербезпека є основою успішної цифрової трансформації.
Про це у своїй доповіді під час п'ятого засідання Комітету асоціації Україна–ЄС в Брюсселі розповіла заступниця міністра цифрової трансформації Людмила Радчинська.
Нагадаємо, що від вересня цього року Мінцифра відповідає за кібербезпеку, криптографічний і технічний захист інформації.
⁉️ Які проблеми треба вирішити:
☝️ немає ефективної моделі кібербезпеки в усіх галузях промисловості та Уряду;
☝️ недостатньо кваліфікованих фахівців із кібербезпеки;
☝️ обмежені кошти та ресурси.
⁉️ Що нам потрібно зробити якомога скоріше:
👉усунути вразливості у комунальній сфері;
👉зміцнити наші законодавчі та регуляторні умови, що дозволяють забезпечити більш ефективний обмін досвідом та важливою інформацією в державному, приватному та освітньому секторах;
👉створити безпечну та надійну платформу для обміну актуальною інформацією та забезпечити постійне впровадження інноваційних кібертехнологій, послуг та рішень;
👉навчати спеціалістів та розкрити потенціал талановитих висококваліфікованих лідерів – фахівців із кібербезпеки – як для Уряду, так і для приватного сектору;
👉знаходити та підтримувати українських підприємців у сфері кібербезпеки.
Людмила Рабчинська переконана, що унікальний досвід України у протистоянні найсучаснішим та цілеспрямованим атакам Російської Федерації слід використовувати для створення іновацій у сфері кібербезпеки. І таким чином зробити Україну надійним джерелом рішень, послуг і талантів у світовій індустрії кібербезпеки, що швидко зростає. Прикладом у цьому випадку є Естонія, яку російські кібератаки змусили збагнути, що кібербезпека є основою успішної цифрової трансформації.
Як ІТ впливає на зростання економіки? Чи обере Україна високі технології пріоритетом для свого розвитку?
⁉️ Ці та інші питання сьогодні обговорювались на StrategEast – стратегічному Євразійському IT-форумі, який зібрав представників приватного сектору, урядів та фінансових установ на глобальному та місцевому рівні. Міністерство цифрової трансформації представив заступник Міністра з питань розвитку IT-галузі Олександр Борняков.
Головне питання учасників форуму – чи є в Україні воля до цифрових трансформацій та розвитку ІТ. На думку Олександра Борнякова, саме зараз, саме цей «Уряд технократів» має таке прагнення.
Але цю волю треба закріпити документально на державному рівні. Зокрема, у Стратегії сталого розвитку країни, яка повинна відповідати новим викликам. І це буде сигналом для світу, що Україна може стати однією з високотехнологічних країн, розвиток якої відбуватиметься за рахунок інновацій.
👉 Мінцифри працює над визначенням реального стану ІТ-ринку в Україні та його потенціалу. Як у багатьох сферах, наразі немає даних, які би демонстрували реальну картину. Інформація фрагментарна та суперечлива. Наприклад, на сьогоднішньому форумі виявилося, що навіть дані таких компаній як Google та EPAM відрізняються. А отже, нам ще треба багато працювати, аналізувати ринок та визначати політику.
🧐 А як ви вважаєте, чи може Україна обрати високі технології пріоритетом для свого розвитку?
⁉️ Ці та інші питання сьогодні обговорювались на StrategEast – стратегічному Євразійському IT-форумі, який зібрав представників приватного сектору, урядів та фінансових установ на глобальному та місцевому рівні. Міністерство цифрової трансформації представив заступник Міністра з питань розвитку IT-галузі Олександр Борняков.
Головне питання учасників форуму – чи є в Україні воля до цифрових трансформацій та розвитку ІТ. На думку Олександра Борнякова, саме зараз, саме цей «Уряд технократів» має таке прагнення.
Але цю волю треба закріпити документально на державному рівні. Зокрема, у Стратегії сталого розвитку країни, яка повинна відповідати новим викликам. І це буде сигналом для світу, що Україна може стати однією з високотехнологічних країн, розвиток якої відбуватиметься за рахунок інновацій.
👉 Мінцифри працює над визначенням реального стану ІТ-ринку в Україні та його потенціалу. Як у багатьох сферах, наразі немає даних, які би демонстрували реальну картину. Інформація фрагментарна та суперечлива. Наприклад, на сьогоднішньому форумі виявилося, що навіть дані таких компаній як Google та EPAM відрізняються. А отже, нам ще треба багато працювати, аналізувати ринок та визначати політику.
🧐 А як ви вважаєте, чи може Україна обрати високі технології пріоритетом для свого розвитку?
Регуляція ринку, розробка законодавчої бази, розширення покриття широкосмуговим інтернетом, майбутнє технологій – все це сьогодні було у центрі уваги на конференції TIM 2019: Telecom, IT, Media
Від Міністерства цифрової трансформації у заході взяв участь заступник міністра з питань розвитку інфраструктури Олександр Шелест, і таким чином оператори, вендори, представники міжнародних організацій отримали змогу з перших вуст дізнатись про плани Мінцифри щодо розвитку ШСД. У свою чергу, Мінцифра отримала корисні контакти та інформацію про те, як живе ринок.
Питання, що наразі є актуальними для всього ринку телекомунікацій:
👉 Отримання достовірних статистичних даних щодо покриття фіксованим інтернетом. У чому проблема? З близько 5000 операторів, що зареєстровані в Україні, лише половина надає дані щодо кількості абонентів. Частина ж подає завідома невірні дані, тому що українське законодавство не передбачає за це практично жодної відповідальності. Інша половина не завжди надає достовірні дані. Невеликі оператори часто побоюються відкривати дані про реальну кількість своїх абонентів через демпінг з боку великих операторів.
👉 Чи потрібно взагалі регулювати ринок фіксованого інтернету? Адже наразі він працює за принципом саморегуляції. І багато гравців хочуть все залишити, як є. Але законодавці вважають інакше. Зокрема цього потребують самі оператори для захисту від компаній зі значним ринковим впливом.
👉 Усі сходяться у думці, що треба не тільки надати людям доступ до інтернету, але й навчити їх цифровим навичкам. Мінцифра активно працює в цьому напряму, розвиваючи свої освітні проєкти для громадян.
👉 Усіх турбує законодавство галузі, яке наразі формується. На розгляд парламенту подано три законопроєкти: щодо електронних комунікацій, радіочастотного ресурсу та цифрової інфраструктури. Навколо цих документів є багато суперечок. Наразі питання обговорюється у робочих групах. Так чи інакше прийдеться дійти згоди. Адже парламентарі відкликати ці законопроєкти не мають наміру.
👉 Якщо держава прагне, щоб оператори будували мережі у тій місцевості, де це для них є комерційно не вигідним, уряд повинен знайти стимули для цих цілей. Джерелами фінансування можуть бути державний бюджет, донори, міжнародні організації.
📌 До речі, у дискусії на конференції взяли участь і представники Світового банку. Ця організація працює задля розвитку широкосмугового доступу по усьому світу. Світовий банк збирає дані щодо ринків, аналізує їх і надає в результаті фахові рекомендації для урядів. Окрім того, Світовий банк має практику фінансування телекомунікаційних проєктів у різних регіонах світу. Йдеться про кредити, що надаються уряду, розмір яких може складати від 30 до 500 млн доларів. Зокрема, наразі такі проєкти Світовий банк реалізує у Вірменії, країнах Карибського басейну, Центральній Азії.
Світовий банк також цікавиться розвитком ШСД в Україні. Днями відбудеться зустріч керівників Мінцифри з представниками Світового банку, на якій обговорять можливі шляхи співробітництва.
🤝 Слідкуйте за нашими новинами!
Від Міністерства цифрової трансформації у заході взяв участь заступник міністра з питань розвитку інфраструктури Олександр Шелест, і таким чином оператори, вендори, представники міжнародних організацій отримали змогу з перших вуст дізнатись про плани Мінцифри щодо розвитку ШСД. У свою чергу, Мінцифра отримала корисні контакти та інформацію про те, як живе ринок.
Питання, що наразі є актуальними для всього ринку телекомунікацій:
👉 Отримання достовірних статистичних даних щодо покриття фіксованим інтернетом. У чому проблема? З близько 5000 операторів, що зареєстровані в Україні, лише половина надає дані щодо кількості абонентів. Частина ж подає завідома невірні дані, тому що українське законодавство не передбачає за це практично жодної відповідальності. Інша половина не завжди надає достовірні дані. Невеликі оператори часто побоюються відкривати дані про реальну кількість своїх абонентів через демпінг з боку великих операторів.
👉 Чи потрібно взагалі регулювати ринок фіксованого інтернету? Адже наразі він працює за принципом саморегуляції. І багато гравців хочуть все залишити, як є. Але законодавці вважають інакше. Зокрема цього потребують самі оператори для захисту від компаній зі значним ринковим впливом.
👉 Усі сходяться у думці, що треба не тільки надати людям доступ до інтернету, але й навчити їх цифровим навичкам. Мінцифра активно працює в цьому напряму, розвиваючи свої освітні проєкти для громадян.
👉 Усіх турбує законодавство галузі, яке наразі формується. На розгляд парламенту подано три законопроєкти: щодо електронних комунікацій, радіочастотного ресурсу та цифрової інфраструктури. Навколо цих документів є багато суперечок. Наразі питання обговорюється у робочих групах. Так чи інакше прийдеться дійти згоди. Адже парламентарі відкликати ці законопроєкти не мають наміру.
👉 Якщо держава прагне, щоб оператори будували мережі у тій місцевості, де це для них є комерційно не вигідним, уряд повинен знайти стимули для цих цілей. Джерелами фінансування можуть бути державний бюджет, донори, міжнародні організації.
📌 До речі, у дискусії на конференції взяли участь і представники Світового банку. Ця організація працює задля розвитку широкосмугового доступу по усьому світу. Світовий банк збирає дані щодо ринків, аналізує їх і надає в результаті фахові рекомендації для урядів. Окрім того, Світовий банк має практику фінансування телекомунікаційних проєктів у різних регіонах світу. Йдеться про кредити, що надаються уряду, розмір яких може складати від 30 до 500 млн доларів. Зокрема, наразі такі проєкти Світовий банк реалізує у Вірменії, країнах Карибського басейну, Центральній Азії.
Світовий банк також цікавиться розвитком ШСД в Україні. Днями відбудеться зустріч керівників Мінцифри з представниками Світового банку, на якій обговорять можливі шляхи співробітництва.
🤝 Слідкуйте за нашими новинами!
Binance та Мінцифра сьогодні оголосили про підписання Меморандуму про співпрацю з метою визначення потенційного правового статусу віртуальних активів і валют в Україні.
⚡️ Binance – одна з найкрупніших у світі екосистем, що працює з технологією blockchain та криптовалютами. Вона складається з Binance Exchange (провідний світовий обмін криптовалют), Labs (ринок венчурного капіталу та інкубатор), Launchpad (платформа продажу токенів), Academy (навчальний портал), Research (аналіз ринку), Charity Foundation (благодійна неприбуткова платформа для підтримки сталого розвитку) і Trust Wallet (офіційний браузер Binance з багатомонетним гаманцем та dApps), а також – Binance Chain, blockchain-системне забезпечення, розроблене Binance та громадою.
Binance відкриває в Україні власну компанію, та Мінцифра наразі допомагає їй у відкритті банківських рахунків в українських банках. Окрім того, Мінцифра разом з депутатами та представниками ринка працює над створенням законодавства та регуляторних умов, що сприятимуть ефективній роботі криптокомпаній в Україні.
⁉️ Навіщо нам це потрібно:
☝️ те, що Binance зайшла в Україну стане сигналом для інших гравців криповалютного ринку, що наша країна створює сприятливі легальні умови для ведення криптобізнесу. І ми очікуємо на інші великі криптовалютні компанії теж офіційно розпочнуть бізнес в Україні
☝️ обіг біржи Binance – 1 млрд доларів на день. І частина цих грошей працюватиме на розвиток України (зокрема, у вигляді податків)
☝️ Binance є джерелом цінного досвіду. А це дуже важливо для нас на стадії становлення ринку
Нарешті в Україні склалася ситуація, коли виконавча, законодавча влада та ринок порозумілися у питанні регулювання ринку віртуальних активів.
👉 Уже до кінця цього року Мінцифра разом із Міжфракційним депутатським об'єднанням Blockchain4Ukraine та представниками комерційних компаній планує закінчити роботу над відповідними законопроєктами та внести їх у парламент.
Мінцифра прагне створити для криптогалузі комфортні, конкурентні умови в Україні. Підписавши меморандум із Binance, ми допомагаємо одній із найбільших криптовалютних бірж у світі зайти в Україну та легально розпочати свій бізнес. Завдяки цьому кроку і українські, і світові криптовалютні компанії зможуть відкрито й прозоро працювати в Україні.
🧐 А що думаєте ви з цього приводу?
⚡️ Binance – одна з найкрупніших у світі екосистем, що працює з технологією blockchain та криптовалютами. Вона складається з Binance Exchange (провідний світовий обмін криптовалют), Labs (ринок венчурного капіталу та інкубатор), Launchpad (платформа продажу токенів), Academy (навчальний портал), Research (аналіз ринку), Charity Foundation (благодійна неприбуткова платформа для підтримки сталого розвитку) і Trust Wallet (офіційний браузер Binance з багатомонетним гаманцем та dApps), а також – Binance Chain, blockchain-системне забезпечення, розроблене Binance та громадою.
Binance відкриває в Україні власну компанію, та Мінцифра наразі допомагає їй у відкритті банківських рахунків в українських банках. Окрім того, Мінцифра разом з депутатами та представниками ринка працює над створенням законодавства та регуляторних умов, що сприятимуть ефективній роботі криптокомпаній в Україні.
⁉️ Навіщо нам це потрібно:
☝️ те, що Binance зайшла в Україну стане сигналом для інших гравців криповалютного ринку, що наша країна створює сприятливі легальні умови для ведення криптобізнесу. І ми очікуємо на інші великі криптовалютні компанії теж офіційно розпочнуть бізнес в Україні
☝️ обіг біржи Binance – 1 млрд доларів на день. І частина цих грошей працюватиме на розвиток України (зокрема, у вигляді податків)
☝️ Binance є джерелом цінного досвіду. А це дуже важливо для нас на стадії становлення ринку
Нарешті в Україні склалася ситуація, коли виконавча, законодавча влада та ринок порозумілися у питанні регулювання ринку віртуальних активів.
👉 Уже до кінця цього року Мінцифра разом із Міжфракційним депутатським об'єднанням Blockchain4Ukraine та представниками комерційних компаній планує закінчити роботу над відповідними законопроєктами та внести їх у парламент.
Мінцифра прагне створити для криптогалузі комфортні, конкурентні умови в Україні. Підписавши меморандум із Binance, ми допомагаємо одній із найбільших криптовалютних бірж у світі зайти в Україну та легально розпочати свій бізнес. Завдяки цьому кроку і українські, і світові криптовалютні компанії зможуть відкрито й прозоро працювати в Україні.
🧐 А що думаєте ви з цього приводу?
🔥 Україна готується до підписання з ЄС угоди про взаємне визнання системи електронних довірчих послуг. Про це повідомила заступниця Міністра цифрової трансформації Людмила Рабчинська під час п'ятого засідання Комітету асоціації Україна-ЄС, що відбулося у Брюсселі.
«Ми доклали багато зусиль для того, щоб ключові компоненти української системи електронної довіри були сумісні з відповідними компонентами системи Європейського Союзу. Віримо, що це зробить можливим взаємне визнання електронних довірчих служб найближчим часом, шляхом підписання Угоди між ЄС та Україною. Як для ЄС, так і для українського бізнесу це означатиме можливість здійснювати транскордонні транзакції зі свого планшету чи смартфона без зайвих витрат», - зауважила заступниця міністра.
Запит від Міністерства цифрової трансформації щодо взаємного визнання довірчих послуг буде подано у відповідності зі статтею 14 Регламенту eIDAS. Це буде зроблено на засіданні Комітету Ради асоціації ЄС-Україна з питань конфігурації торгівлі, яке відбудеться 18-19 листопада цього року.
«Ми доклали багато зусиль для того, щоб ключові компоненти української системи електронної довіри були сумісні з відповідними компонентами системи Європейського Союзу. Віримо, що це зробить можливим взаємне визнання електронних довірчих служб найближчим часом, шляхом підписання Угоди між ЄС та Україною. Як для ЄС, так і для українського бізнесу це означатиме можливість здійснювати транскордонні транзакції зі свого планшету чи смартфона без зайвих витрат», - зауважила заступниця міністра.
Запит від Міністерства цифрової трансформації щодо взаємного визнання довірчих послуг буде подано у відповідності зі статтею 14 Регламенту eIDAS. Це буде зроблено на засіданні Комітету Ради асоціації ЄС-Україна з питань конфігурації торгівлі, яке відбудеться 18-19 листопада цього року.
Увага, конкурс для міст!
Діджиталізація державних та місцевих сервісів та увага до людини – принципи Мінцифри. Отже з радістю закликаємо українські міста взяти участь у конкурсі і отримати зручний сіті-бот для спілкування мешканців з міською владою.
👉 Назар CityBot об’єднує дані від усіх комунальних служб міста. Взяти участь у конкурсі може будь-який населений пункт України, проте особливо корисним він буде для міст із населенням більше 100 тисяч осіб.
🏆 Три міста-переможці отримають пів року безкоштовного періоду на впровадження та користування сервісом Сіті-бот «Назар».
Назар CityBot вже має неабиякі здобутки! Він – переможець цьогорічного конкурсу Open Data Challenge 2019.Також нещодавно команда Назар CityBot мала змогу представити проєкт Президенту на інвестиційному форумі у Маріуполі.
⏳ Подати заявку на конкурс можна до 15 грудня 2019 року
Усі подробиці – за посиланням – https://citybot.pro/konkurs-nazar-u-misti/
😏 Мінцифра буде вдячна за поширення цієї інформації! Чекаємо на заявки та бажаємо успіху конкурсантам!
Діджиталізація державних та місцевих сервісів та увага до людини – принципи Мінцифри. Отже з радістю закликаємо українські міста взяти участь у конкурсі і отримати зручний сіті-бот для спілкування мешканців з міською владою.
👉 Назар CityBot об’єднує дані від усіх комунальних служб міста. Взяти участь у конкурсі може будь-який населений пункт України, проте особливо корисним він буде для міст із населенням більше 100 тисяч осіб.
🏆 Три міста-переможці отримають пів року безкоштовного періоду на впровадження та користування сервісом Сіті-бот «Назар».
Назар CityBot вже має неабиякі здобутки! Він – переможець цьогорічного конкурсу Open Data Challenge 2019.Також нещодавно команда Назар CityBot мала змогу представити проєкт Президенту на інвестиційному форумі у Маріуполі.
⏳ Подати заявку на конкурс можна до 15 грудня 2019 року
Усі подробиці – за посиланням – https://citybot.pro/konkurs-nazar-u-misti/
😏 Мінцифра буде вдячна за поширення цієї інформації! Чекаємо на заявки та бажаємо успіху конкурсантам!
Міністерство цифрової трансформації та Світовий банк розпочинають співробітництво у сфері розвитку широкосмугового доступу.
З делегацією Світового банку сьогодні зустрівся заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку інфраструктури Олександр Шелест.
📊 Перший крок – консультаційна та інформаційна допомога при формуванні державної політики у цій сфері.
Наразі Світовий банк вивчає ринок фіксованого ШСД в Україні. Зокрема, працює над створенням мапи покриття та робить аналіз функціонування ринку.
Нагадаємо, що Мінцифра теж працює над створенням релевантної мапи покриття ШСД. Інформація збирається з різних джерел: оператори, регулятор, міжнародні організації. Отже, допомога від Світового банку в цьому питанні є своєчасною та корисною.
Окрім того, до кінця цього року в Україні очікується прийняття державної політики у сфері розвитку широкосмугового доступу, а також оновлення базового законодавства у сфері телекомунікацій. І фахова допомога від Світовому банку у цьому процесі теж відбуватиметься.
👉 Вже навесні будуть готові рекомендації Світового банку щодо розвитку ринку ШСД в Україні. І разом із цим українським урядом буде прийнятий План розвитку широкосмугового доступу, в якому будуть зазначені конкретні кроки і терміни.
Наступним кроком співробітництва, за потреби, може стати залучення Світового банку до фінансування проєкту покриття ШСД у сільській місцевості України. Світовий банк має практику фінансування подібних телекомунікаційних проєктів у різних регіонах світу. Наразі такі проєкти Світовий банк реалізує у Вірменії, країнах Карибського басейну, Центральній Азії. Україна зацікавлена у поглибленій співпраці зі Світовим Банком у цьому напрямку за результатами вивчення поточної ситуації.
Зауважимо, напрям ШСД не єдиний у співробітництві Мінцифри та Світового банку. Також йдеться про співпрацю у сферах відкритих даних, оптимізації державних реєстрів, захисту персональних даних.
З делегацією Світового банку сьогодні зустрівся заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку інфраструктури Олександр Шелест.
📊 Перший крок – консультаційна та інформаційна допомога при формуванні державної політики у цій сфері.
Наразі Світовий банк вивчає ринок фіксованого ШСД в Україні. Зокрема, працює над створенням мапи покриття та робить аналіз функціонування ринку.
Нагадаємо, що Мінцифра теж працює над створенням релевантної мапи покриття ШСД. Інформація збирається з різних джерел: оператори, регулятор, міжнародні організації. Отже, допомога від Світового банку в цьому питанні є своєчасною та корисною.
Окрім того, до кінця цього року в Україні очікується прийняття державної політики у сфері розвитку широкосмугового доступу, а також оновлення базового законодавства у сфері телекомунікацій. І фахова допомога від Світовому банку у цьому процесі теж відбуватиметься.
👉 Вже навесні будуть готові рекомендації Світового банку щодо розвитку ринку ШСД в Україні. І разом із цим українським урядом буде прийнятий План розвитку широкосмугового доступу, в якому будуть зазначені конкретні кроки і терміни.
Наступним кроком співробітництва, за потреби, може стати залучення Світового банку до фінансування проєкту покриття ШСД у сільській місцевості України. Світовий банк має практику фінансування подібних телекомунікаційних проєктів у різних регіонах світу. Наразі такі проєкти Світовий банк реалізує у Вірменії, країнах Карибського басейну, Центральній Азії. Україна зацікавлена у поглибленій співпраці зі Світовим Банком у цьому напрямку за результатами вивчення поточної ситуації.
Зауважимо, напрям ШСД не єдиний у співробітництві Мінцифри та Світового банку. Також йдеться про співпрацю у сферах відкритих даних, оптимізації державних реєстрів, захисту персональних даних.
Про діяльність та цілі Мінцифри, розвиток ІТ-галузі та плани щодо її регулювання, а також освітні проєкти та розвиток людського капіталу заступники Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан та з питань розвитку ІТ-галузі Олександр Борняков розповіли членам Комітету з питань інформаційних технологій Американської торговельної палати American Chamber of Commerce in Ukraine.
🇺🇸 🇺🇦 Левова частка замовлень на продукти та послуги українських ІТ-компаній надходить саме від замовників зі США. Тому американські компанії зацікавлені у розвитку українського ІТ-ринку, а отже – мають пропозиції щодо політики регулювання цієї сфери, яка наразі формується державою. Перш за все йдеться про оподаткування. Члени Комітету з питань інформаційних технологій AmCham Ukraine рекомендують визначити ставку податку для ІТ-компаній, меншу за 5%. Саме за такої умови, на їхню думку, український ІТ-ринок зможе зберегти темпи росту не менш 25% на рік.
Наразі Мінцифра разом із профільним комітетом Верховної Ради працюють над варіантами оподаткування в цій сфері і до кінця року представлять результати цієї роботи громадськості.
❗️ Думка експертів у цьому питанні важлива для нас. Тому, якщо у вас є ідеї, – пишіть нам!
🇺🇸 🇺🇦 Левова частка замовлень на продукти та послуги українських ІТ-компаній надходить саме від замовників зі США. Тому американські компанії зацікавлені у розвитку українського ІТ-ринку, а отже – мають пропозиції щодо політики регулювання цієї сфери, яка наразі формується державою. Перш за все йдеться про оподаткування. Члени Комітету з питань інформаційних технологій AmCham Ukraine рекомендують визначити ставку податку для ІТ-компаній, меншу за 5%. Саме за такої умови, на їхню думку, український ІТ-ринок зможе зберегти темпи росту не менш 25% на рік.
Наразі Мінцифра разом із профільним комітетом Верховної Ради працюють над варіантами оподаткування в цій сфері і до кінця року представлять результати цієї роботи громадськості.
❗️ Думка експертів у цьому питанні важлива для нас. Тому, якщо у вас є ідеї, – пишіть нам!
71% українців регулярно користується інтернетом. 66% з них використовує для цього смартфон.
44% користувачів мають середній дохід, а 40% – нижче середнього. І лише 1% українських користувачів інтернету – багаті люди.
💁♀️🤷♂️ Цікаво, що жінки більше за чоловіків користуються інтернетом (52% проти 47%).
Отже, робота Мінцифри щодо створення мобільного додатку та порталу державних послуг Дія розрахована на широку аудиторію українців. І ми знаємо, як зробити інтернет-сервіси для них зручними та корисними.
📲 Вже найближчими тижнями запрацює мобільний додаток Дія. Перші послуги – е-права, е-техпаспорт, е-страховка. Слідкуйте за новинами!
У цьому дописі ми використали цифри з дослідження, ініційованого ІнАУ: Інтернет Асаціацією України і проведеного дослідницьким холдингом Factum Group Ukraіne. Дані актуальні на 1 жовтня цього року.
44% користувачів мають середній дохід, а 40% – нижче середнього. І лише 1% українських користувачів інтернету – багаті люди.
💁♀️🤷♂️ Цікаво, що жінки більше за чоловіків користуються інтернетом (52% проти 47%).
Отже, робота Мінцифри щодо створення мобільного додатку та порталу державних послуг Дія розрахована на широку аудиторію українців. І ми знаємо, як зробити інтернет-сервіси для них зручними та корисними.
📲 Вже найближчими тижнями запрацює мобільний додаток Дія. Перші послуги – е-права, е-техпаспорт, е-страховка. Слідкуйте за новинами!
У цьому дописі ми використали цифри з дослідження, ініційованого ІнАУ: Інтернет Асаціацією України і проведеного дослідницьким холдингом Factum Group Ukraіne. Дані актуальні на 1 жовтня цього року.
🛡 Держспецзв’язок планує перейти на нові стандарти захисту інформації
☝️Мова йде про поступовий перехід від КСЗІ до сучасних ризикоорієнтованих стандартів захисту інформації. Основний обов’язок Держспецзв’язку – технічне забезпечення системи управління державою, національна безпека та система кризового управління.
🤝 Відповідні зміни підтримуються Міністерством цифрової трансформації та будуть пропонуватися Кабінету міністрів до впровадження.
Голова Держспецзв’язку Валентин Петров підкреслив, що необхідно створювати галузеві стандарти в сфері захисту інформації, що мають визначати відповідні галузеві регулятори.
Держспецзв’язку насамперед є оператором національної захищеної мережі, що стане головним центром для держресурсів та основою інформаційного обміну державних електронних інформаційних ресурсів і систем спецзв’язку.
За словами Валентина Петрова: Найважливіше сьогодні – це дерегуляція. Тобто ми максимально маємо віддалитися від бізнесу. Наше завдання – захищати ті системи, де циркулюють державні секрети.
☝️Мова йде про поступовий перехід від КСЗІ до сучасних ризикоорієнтованих стандартів захисту інформації. Основний обов’язок Держспецзв’язку – технічне забезпечення системи управління державою, національна безпека та система кризового управління.
🤝 Відповідні зміни підтримуються Міністерством цифрової трансформації та будуть пропонуватися Кабінету міністрів до впровадження.
Голова Держспецзв’язку Валентин Петров підкреслив, що необхідно створювати галузеві стандарти в сфері захисту інформації, що мають визначати відповідні галузеві регулятори.
Держспецзв’язку насамперед є оператором національної захищеної мережі, що стане головним центром для держресурсів та основою інформаційного обміну державних електронних інформаційних ресурсів і систем спецзв’язку.
За словами Валентина Петрова: Найважливіше сьогодні – це дерегуляція. Тобто ми максимально маємо віддалитися від бізнесу. Наше завдання – захищати ті системи, де циркулюють державні секрети.
92% дітей в Україні віком до 12 років користуються Інтернетом. Але наскільки українські діти захищені від ризиків в Інтернеті?
Презентуємо дані дослідження, проведеного експертами Міжнародного союзу електрозв’язку:
⚡️67% дітей сказали, що бачили в Інтернеті інформацію, яка їх засмутила
⚡️61,1% дітей сказали, що їхні батьки знають, що вони роблять в Інтернеті. А 31% дітей сказали, що батьки частково знають, чим вони займаються в Інтернеті
⚡️60% дітей сказали, що вони розкажуть батькам, якщо їх щось турбує в Інтернеті чи викликає проблеми. Для порівняння, в Європі цей показник – менше 5%!
⚡️71% дітей сказали, що не зустрічалися з людиною, з якою вони познайомилися тільки в онлайні. Але 29% дітей повідомили, що зустрічались із такими людьми
⚡️70% дітей сказали, що знають більше про Інтернет, ніж батьки
Дані були презентовані під час круглого столу щодо розробки національної стратегії захисту дітей в Інтернеті.
Своїми пропозиціями і планами поділилася заступниця міністра Валерія Іонан. Наступного року відбудеться запуск національної онлайн-платформи цифрової грамотності, де буде 5 категорій курсів. Один із них – для батьків «Онлайн-захист дітей в Інтернеті». Завдяки цим курсам батьки зможуть навчати своїх дітей поведінці не тільки в дитячому садочку чи школі, але й у цифровому середовищі.
Презентуємо дані дослідження, проведеного експертами Міжнародного союзу електрозв’язку:
⚡️67% дітей сказали, що бачили в Інтернеті інформацію, яка їх засмутила
⚡️61,1% дітей сказали, що їхні батьки знають, що вони роблять в Інтернеті. А 31% дітей сказали, що батьки частково знають, чим вони займаються в Інтернеті
⚡️60% дітей сказали, що вони розкажуть батькам, якщо їх щось турбує в Інтернеті чи викликає проблеми. Для порівняння, в Європі цей показник – менше 5%!
⚡️71% дітей сказали, що не зустрічалися з людиною, з якою вони познайомилися тільки в онлайні. Але 29% дітей повідомили, що зустрічались із такими людьми
⚡️70% дітей сказали, що знають більше про Інтернет, ніж батьки
Дані були презентовані під час круглого столу щодо розробки національної стратегії захисту дітей в Інтернеті.
Своїми пропозиціями і планами поділилася заступниця міністра Валерія Іонан. Наступного року відбудеться запуск національної онлайн-платформи цифрової грамотності, де буде 5 категорій курсів. Один із них – для батьків «Онлайн-захист дітей в Інтернеті». Завдяки цим курсам батьки зможуть навчати своїх дітей поведінці не тільки в дитячому садочку чи школі, але й у цифровому середовищі.
Стежити за використанням коштів на ремонт доріг буде ще простіше!
Оголошуємо тендер для виявлення потенційного виконавця для розширення наявного функціоналу порталу «Прозора інфраструктура».
👉 «Прозора інфраструктура» – портал відкритих даних про інфраструктурні проєкти, які впроваджують публічним коштом. На порталі розкривають дані про ремонт і будівництво автомобільних доріг державного та місцевого значення. Портал створений ініціативою CoST.
Це – перший із двох тендерів щодо вдосконалення порталу «Прозора інфраструктура». Він фокусується на інтеграції з Єдиним вебпорталом використання публічних коштів spending.gov.ua, створенні боту, що допоможе громадянам правильно звернутись до відповідального органу, та ще багатьох опціях.
⌚️ Документи треба подати до 29 листопада.
Усі подробиці – за посиланням https://bit.ly/2rrn6H8
Нагадаємо: модернізацію та розширення вебпорталу «Прозора інфраструктура» Віцепрем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, Міністр інфраструктури Владислав Криклій та директор Програми «Ініціатива прозорості інфраструктури» (CoST) Джон Гокінс анонсували у вересні цього року.
Очікуємо на заявки та бажаємо успіху!
Оголошуємо тендер для виявлення потенційного виконавця для розширення наявного функціоналу порталу «Прозора інфраструктура».
👉 «Прозора інфраструктура» – портал відкритих даних про інфраструктурні проєкти, які впроваджують публічним коштом. На порталі розкривають дані про ремонт і будівництво автомобільних доріг державного та місцевого значення. Портал створений ініціативою CoST.
Це – перший із двох тендерів щодо вдосконалення порталу «Прозора інфраструктура». Він фокусується на інтеграції з Єдиним вебпорталом використання публічних коштів spending.gov.ua, створенні боту, що допоможе громадянам правильно звернутись до відповідального органу, та ще багатьох опціях.
⌚️ Документи треба подати до 29 листопада.
Усі подробиці – за посиланням https://bit.ly/2rrn6H8
Нагадаємо: модернізацію та розширення вебпорталу «Прозора інфраструктура» Віцепрем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, Міністр інфраструктури Владислав Криклій та директор Програми «Ініціатива прозорості інфраструктури» (CoST) Джон Гокінс анонсували у вересні цього року.
Очікуємо на заявки та бажаємо успіху!
TAPAS
Конкурс для виявлення потенційного виконавця для доопрацювання порталу "Прозора інфраструктура" на базі існуючого програмного рішення…
Фонд Євразія, виконавець проєкту “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS”, що фінансується Урядом США через Агентство...
Реформа адміністративних послуг впливає на зміну формату мережі ЦНАПів. Постійне збільшення переліку послуг, що надаються, вимагає розширення чисельності персоналу ЦНАПів та площі їх приміщень.
‼️ Жодних розпоряджень щодо ліквідації ЦНАПів, у тому числі створених районними держадміністраціями, не існує!
Тож зміни, які відбуваються, сприятимуть підвищенню якості роботи ЦНАПів. Кожен Центр зобов'язаний надавати громадянам усі публічні послуги, зокрема, з реєстрації актів цивільного стану, соціальних сервісів, реєстрації транспортних засобів, видачі посвідчення водія, реєстрації земельних ділянок, видачі паспортних документів тощо.
☝️Що саме зараз відбувається з мережею ЦНАПів?
📌 Зростає кількість послуг, а отже – й чисельність персоналу та площа приміщень
📌 Зростає кількість об’єднаних територіальних громад (ОТГ), які самотужки або за допомогою донорів відкривають власні ЦНАПи
📌 Якщо до ЦНАПу потрібно діставатися більше 30 хв., створюються територіальні підрозділи та віддалені робочі місця адміністраторів. Таким чином, усі громадяни зможуть отримувати послуги незалежно від місця проживання.
📌 ЦНАПи впроваджують системи електронного документообігу.
‼️ Жодних розпоряджень щодо ліквідації ЦНАПів, у тому числі створених районними держадміністраціями, не існує!
Тож зміни, які відбуваються, сприятимуть підвищенню якості роботи ЦНАПів. Кожен Центр зобов'язаний надавати громадянам усі публічні послуги, зокрема, з реєстрації актів цивільного стану, соціальних сервісів, реєстрації транспортних засобів, видачі посвідчення водія, реєстрації земельних ділянок, видачі паспортних документів тощо.
☝️Що саме зараз відбувається з мережею ЦНАПів?
📌 Зростає кількість послуг, а отже – й чисельність персоналу та площа приміщень
📌 Зростає кількість об’єднаних територіальних громад (ОТГ), які самотужки або за допомогою донорів відкривають власні ЦНАПи
📌 Якщо до ЦНАПу потрібно діставатися більше 30 хв., створюються територіальні підрозділи та віддалені робочі місця адміністраторів. Таким чином, усі громадяни зможуть отримувати послуги незалежно від місця проживання.
📌 ЦНАПи впроваджують системи електронного документообігу.
Маємо свіжу статистику оновленого порталу відкритих даних та пропонуємо користувачам і розпорядникам допомогти нам зробити його ще кращим, взявши участь у нашому опитуванні.
Більше року працює оновлена версія Єдиного державного вебпорталу відкритих даних data.gov.ua. За цей час ми доклали багато зусиль для збільшення можливостей роботи із наборами даних. І можемо з гордістю розказати про результати – значно зросло і залучення користувачів, і використання даних.
🔸 Щомісячна аудиторія порталу побільшала в 1,6 рази, а кількість переглядів – у 3 рази.
🔸 Оновлену версію data.gov.ua уже відвідали понад 830 тис. користувачів, а кількість вебпереглядів перетнула позначку 8,9 млн.
🔸 Найбільше відвідувачів із Києва – 36%. По 5% мають Дніпро, Харків і Львів, 3% – Одеса.
Що переглядають найчастіше:
🔹 Відомості про транспортні засоби (271 тис. переглядів)
🔹 Єдиний державний реєстр судових рішень за 2019 рік (62,5 тис.)
🔹 Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (57,3 тис.)
🔹 Адресний реєстр Державного реєстру виборців (41,1 тис.).
Ми не зупиняємось на досягнутому та прагнемо зробити портал ще кращим. Для цього Міністерство цифрової трансформації спільно з TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах проводить опитування користувачів та розпорядників порталу.
Анкету можна заповнити на сайті Міністерства цифрової трансформації
Більше року працює оновлена версія Єдиного державного вебпорталу відкритих даних data.gov.ua. За цей час ми доклали багато зусиль для збільшення можливостей роботи із наборами даних. І можемо з гордістю розказати про результати – значно зросло і залучення користувачів, і використання даних.
🔸 Щомісячна аудиторія порталу побільшала в 1,6 рази, а кількість переглядів – у 3 рази.
🔸 Оновлену версію data.gov.ua уже відвідали понад 830 тис. користувачів, а кількість вебпереглядів перетнула позначку 8,9 млн.
🔸 Найбільше відвідувачів із Києва – 36%. По 5% мають Дніпро, Харків і Львів, 3% – Одеса.
Що переглядають найчастіше:
🔹 Відомості про транспортні засоби (271 тис. переглядів)
🔹 Єдиний державний реєстр судових рішень за 2019 рік (62,5 тис.)
🔹 Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (57,3 тис.)
🔹 Адресний реєстр Державного реєстру виборців (41,1 тис.).
Ми не зупиняємось на досягнутому та прагнемо зробити портал ще кращим. Для цього Міністерство цифрової трансформації спільно з TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах проводить опитування користувачів та розпорядників порталу.
Анкету можна заповнити на сайті Міністерства цифрової трансформації
🧐 Шукаємо експертів!
Запрошуємо долучитись до експертно-консультаційних комітетів при Міністерстві цифрової трансформації для розвитку політики України у сферах штучного інтелекту, аналізу даних, кібербезпеки, інтернету речей, віртуальної та доповненої реальності.
Діяльність комітетів буде спрямована на:
👉 підвищення рівня підготовки фахівців у вибраних напрямах;
👉 консультування державних інститутів та підприємництв;
👉 розвиток професійних спільнот, асоціацій та кластерів;
👉 розвиток конкретної ніші на ринку інформаційних технологій.
Ми шукаємо мотивованих фахівців високого рівня, які готові на громадських засадах долучитись до формування державної політики у зазначених напрямах. Від експертів комітетів очікується підготовка пропозицій до державних органів, участь у консультаціях та проєктних робочих групах.
🤝 Усіх зацікавлених просимо заповнити анкету: https://forms.gle/GPgTm97QByFAx9b69
Запрошуємо долучитись до експертно-консультаційних комітетів при Міністерстві цифрової трансформації для розвитку політики України у сферах штучного інтелекту, аналізу даних, кібербезпеки, інтернету речей, віртуальної та доповненої реальності.
Діяльність комітетів буде спрямована на:
👉 підвищення рівня підготовки фахівців у вибраних напрямах;
👉 консультування державних інститутів та підприємництв;
👉 розвиток професійних спільнот, асоціацій та кластерів;
👉 розвиток конкретної ніші на ринку інформаційних технологій.
Ми шукаємо мотивованих фахівців високого рівня, які готові на громадських засадах долучитись до формування державної політики у зазначених напрямах. Від експертів комітетів очікується підготовка пропозицій до державних органів, участь у консультаціях та проєктних робочих групах.
🤝 Усіх зацікавлених просимо заповнити анкету: https://forms.gle/GPgTm97QByFAx9b69
Е-резидентство – електронне громадянство країни. І це – один із проєктів Мінцифри, над якими ми продовжуємо системну роботу.
Які можливості надає е-резидентство іноземному бізнесу?
🔸 віддалено створювати та керувати бізнесом на території України
🔸 підписувати документи електронним підписом, що цілком відповідатиме новоствореному законодавству
🔸 отримати доступ до банківських послуг, зручних онлайн-платежів та роботи з постачальниками
⠀
Як результат – люди з усього світу зможуть безпроблемно створити бізнес на території України. А це піде на користь нашій економіці.
⠀
Найуспішніший приклад країни, де працює система електронного резидентства, – Естонія. Наразі естонською програмою скористалися понад 60 тисяч людей зі 160 країн світу. У 2018 році е-резиденти заплатили в естонський бюджет 8,7 мільйона євро податків. Усього за час роботи система принесла 25 мільйонів євро. І це не єдиний приклад – схожі умови для іноземних громадян та компаній працюють також у Азербайджані.
⠀
📑 Ми вже готуємо постанову Кабінету Міністрів про проведення пілотного проєкту, яку плануємо схвалити до нового року.
⠀
У постанові ми детально опишемо порядок отримання статусу та регламент роботи державних органів із нерезидентам, а також особливості роботи з банками.
👥 Створили у Мінцифрі сильну фахову команду, яка працює над тим, щоб електронное резидентство стало реальністю.
Які можливості надає е-резидентство іноземному бізнесу?
🔸 віддалено створювати та керувати бізнесом на території України
🔸 підписувати документи електронним підписом, що цілком відповідатиме новоствореному законодавству
🔸 отримати доступ до банківських послуг, зручних онлайн-платежів та роботи з постачальниками
⠀
Як результат – люди з усього світу зможуть безпроблемно створити бізнес на території України. А це піде на користь нашій економіці.
⠀
Найуспішніший приклад країни, де працює система електронного резидентства, – Естонія. Наразі естонською програмою скористалися понад 60 тисяч людей зі 160 країн світу. У 2018 році е-резиденти заплатили в естонський бюджет 8,7 мільйона євро податків. Усього за час роботи система принесла 25 мільйонів євро. І це не єдиний приклад – схожі умови для іноземних громадян та компаній працюють також у Азербайджані.
⠀
📑 Ми вже готуємо постанову Кабінету Міністрів про проведення пілотного проєкту, яку плануємо схвалити до нового року.
⠀
У постанові ми детально опишемо порядок отримання статусу та регламент роботи державних органів із нерезидентам, а також особливості роботи з банками.
👥 Створили у Мінцифрі сильну фахову команду, яка працює над тим, щоб електронное резидентство стало реальністю.
