▶️ 18:00
🎬 https://youtube.com/live/soEmwU3TbT4

❓ ВОПРОСЫ оставляйте в СООБЩЕСТВЕ 📺 или в Клубе Зрителей 📱

🎬 Youtube | 🍩 Донат | 📱 Клуб
📩 oleksandrshelest@proton.me

❓ «Муза» у кабінетах прокуратури? Публічні запитання щодо можливого порушення режиму та безпеки в Окружній прокуратурі міста Хмельницького

Після оприлюднення нашого матеріалу про «хмельницьку музу» - 20-річну Надійку Журавель, її демонстративне «казкове життя» з елктрокарами Tesla та відпочинком на Сардинії, а також її стосунки з керівником Окружної прокуратури Ростиславом Петрашем, виник цілий ряд нових, значно серйозніших запитань. І вони лежать вже не в площині моралі чи етики, а в сфері законності, інституційної безпеки та збереження державної таємниці.

За інформацією наших джерел, дівчина, яка офіційно проходила практику в органах прокуратури, й після її завершення протягом тривалого часу (майже року) мала безперешкодний доступ до службових приміщень та робочих кабінетів силового органу.

Оскільки йдеться про режимний об'єкт, де зберігаються матеріали кримінальних проваджень, таємна документація та процесуальні документи, ми публічно адресуємо перелік конкретних запитань до Керівництва Хмельницької обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора:

❓ Чи підтверджується інформація про те, що цивільна особа, яка не перебуває у трудових чи службових відносинах із прокуратурою, протягом тривалого часу мала безперешкодний доступ до її службових приміщень та робочих кабінетів?

❓ На якій саме правовій підставі та яким конкретно документом було оформлено право доступу сторонньої особи до адміністративної будівлі та режимних кабінетів?

❓ Чи видавалася зазначеній особі постійна або тимчасова перепустка? Якщо так - ким, коли, на який строк та на підставі чого?

❓ Чи зафіксовані її візити в журналах обліку перепусток або електронній системі контролю доступу?

❓ Чи мала зазначена особа доступ до службової інформації, матеріалів кримінальних проваджень, таємних документів або даних з обмеженим доступом під час перебування у кабінетах посадовців?

❓ Чи проводиться наразі перевірка щодо недопущення витоку службової та процесуальної інформації через регулярне перебування сторонніх осіб у робочих зонах прокурорів?

❓ Хто саме з посадових осіб прийняв рішення про надання відповідного доступу та хто відповідав за організацію пропускного режиму у зазначений період?

❓ Чи здійснювали працівники, відповідальні за охорону та пропускний режим (зокрема підрозділи поліції охорони чи відповідальні особи прокуратури), належний контроль?

❓ Чи відповідає подібна практика вимогам чинного законодавства України, внутрішнім інструкціям та положенням про режимно-секретну діяльність органів прокуратури?

❓ Чи проводилася (або чи буде призначена) офіційна службова перевірка та службове розслідування за фактом можливого систематичного порушення пропускного режиму сторонньою особою?

❓ У разі підтвердження вказаних фактів, які саме заходи дисциплінарного, адміністративного чи процесуального реагування буде вжито щодо винних посадових осіб?

Варто ще раз провести дуже чітку межу. Романтичні стосунки Ростислава Петраша - його особиста справа. Але режимний порядок у прокуратурі - вже точно не особиста справа її керівника.

А тому, чекаємо на офіційну реакцію та вичерпні відповіді компетентних органів. Довіра суспільства до правоохоронної системи будується на прозорості та у дотриманні закону - незалежно від посад та особистих симпатій.

⁉️ Одні вже дають покази на спільників, інші досі чекають: що зі справою про фортифікації команди Проніна

У Львові винесли вирок одному з учасників розкрадання коштів на будівництві фортифікацій у Сумській області. Підприємець визнав вину, уклав угоду з прокурором і погодився надати викривальні покази проти спільників. А тим часом значно гучніша історія навколо фортифікацій Полтавської ОВА та команди Філіпа Проніна досі перебуває на стадії розслідування.

Залізничний районний суд Львова затвердив угоду про визнання винуватості з Олегом Кузиком - директором ТОВ «Будівельна фірма «Жовква ЛТД», який також представляв ТОВ «Будівельна норма». За матеріалами справи, Кузик вступив у змову з іншими учасниками, серед яких фігурують посадовці Львівської ОВА. Під час будівництва фортифікацій у Сумській області в документах завищували вартість будівельних матеріалів та обсяги виконаних робіт. Збитки оцінили у 17,8 млн грн.

Кузик визнав свою роль у схемі та наприкінці серпня уклав угоду з прокурором. Одна з її принципових умов - надати викривальні покази проти інших учасників справи. Суд призначив йому сім років позбавлення волі, однак звільнив від відбування основного покарання з дворічним іспитовим строком. 15,8 млн грн застави перерахують державі в рахунок завданих збитків, ще 1,5 млн грн Кузик компенсував раніше. Окремо він перерахував 600 тис грн на потреби ЗСУ.

І на цьому тлі варто згадати іншу справу про гроші на фортифікації - значно гучнішу і з набагато більшими сумами. Йдеться про Полтавську ОВА часів Філіпа Проніна та будівництво оборонних споруд, зокрема на території Донецької області.

Навколо цієї історії свого часу було значно більше галасу. У матеріалах розслідування йшлося про контракти на понад 200 млн грн, укладені Полтавською ОВА з ТОВ «Енкі Констракшн».

Одним із найбільш показових став епізод із бетонними протитанковими пірамідами. За оприлюдненими матеріалами, близько 13,6 тисячі пірамід закуповували приблизно по 542 грн, однак після проходження через посередника їхня ціна для генпідрядника сягала 2161 грн за штуку. Лише різницю у вартості оцінювали приблизно у 22 млн грн, ще близько 21 млн грн припадало на доставку.

Зрештою справа дійшла до НАБУ. У матеріалах навколо розслідування фігурують тодішній керівник Полтавської ОВА Філіп Пронін, його перший заступник Богдан Корольчук, посадовці профільних підрозділів адміністрації та представники компаній-підрядників. Під час обшуків у Корольчука, за даними з матеріалів суду, детективи вилучили $278 тисяч та понад 3,3 млн грн готівкою, а також телефони, ноутбуки, SIM-картки, документи та печатки низки компаній.

Історія отримала продовження вже після Полтавської ОВА. Пронін очолив Держфінмоніторинг, а згодом туди ж на посаду першого заступника перейшов Корольчук. У 2026 році НАБУ проводило обшуки вже у Держфінмоніторингу, а детективи отримували доступ до банківської інформації в межах розслідування.

Тобто справа не зникла, слідчі дії продовжуються. Але контраст із львівською історією стає дедалі помітнішим...

Там - 17,8 млн грн збитків, 11 підозрюваних, визнання вини одним з учасників, вирок і готовність давати викривальні покази на спільників.

Тут - історія, яка шуміла значно гучніше: понад 200 млн грн контрактів, підозри щодо завищених цін, обшуки НАБУ, сотні тисяч доларів та мільйони гривень вилученої готівки. Але публічного процесуального результату щодо ключових людей, чиї прізвища роками звучать навколо цієї історії, досі немає…