#шкварки_дня🔥🔥🔥
⁉️ Суддя Любомир Андрейчук, який не знав, коли ухвалили Конституцію України - отримав підвищення і задекларував 167 тис доларів готівкою

Суддя, який під час відбору до Конституційного Суду України назвав неправильний рік ухвалення Конституції, тепер працює в Центральному апеляційному господарському суді. Йдеться про Любомира Андрейчука, якого у лютому 2026 року призначили на нову посаду, попри те, що раніше Громадська рада доброчесності визнала його таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. І це далеко не єдина цікава обставина в біографії судді. Адже, окрім питань до його професійної підготовки, у матеріалах перевірок фігурують мільйонні операції з нерухомістю, походження коштів на придбання майна, особливості декларування та можливі порушення вимог несумісності.

Згідно з декларацією за 2025 рік, Любомир Андрейчук задекларував 137 тис доларів готівкою, а його дружина Марта - ще 30 тис доларів. Загалом родина зберігала готівкою 167 тис доларів. Водночас офіційна заробітна плата самого судді за 2025 рік становила близько 1,4 млн грн, ще майже 12 тис грн він отримав від викладацької діяльності. Його дружина задекларувала близько 430 тис грн заробітної плати у ДСНС Львівщини та понад 74 тис грн страхових виплат. Серед нерухомості в декларації фігурує квартира у Львові площею 121,6 кв. м, яка належить дружині судді, а також орендована квартира площею 45,6 кв. м. Крім того, дружина Андрейчука володіє автомобілем Skoda Karoq 2020 року випуску, вартість якого на дату придбання становила 705 тис грн.

24 лютого 2026 року Любомира Андрейчука призначили суддею Центрального апеляційного господарського суду. До цього він працював у Господарському суді Закарпатської області. Примітно, що лише за кілька місяців до цього, 30 червня 2025 року, Громадська рада доброчесності затвердила висновок про невідповідність Андрейчука критеріям доброчесності та професійної етики.

Окремої уваги заслуговує майнова історія Андрейчука. Йдеться про дві земельні ділянки в селі Поляниця Івано-Франківської області, поблизу туристичного комплексу «Буковель», загальною площею 3020 кв. м.

Суддя протягом кількох років працював у Закарпатській області, тоді як його родина проживала у Львові, але у деклараціях за окремі роки не було відображено відповідного права користування житлом за місцем роботи. Сам Андрейчук пояснював, що протягом робочого тижня зупинявся у колег та знайомих, а між Львовом та Ужгородом пересувався по  BlaBlaCar.

Широку публічну увагу Любомир Андрейчук привернув в березні 2024 року, коли проходив співбесіду в межах конкурсу на посаду судді Конституційного Суду України. Тоді кандидатові, який на той момент уже багато років працював суддею та займався викладацькою діяльністю, поставили запитання про дату ухвалення Конституції України.

Андрейчук назвав 1991 рік. І це при тому, що він мав не лише багаторічний досвід роботи в господарському суді, а й науковий ступінь кандидата юридичних наук та досвід викладання права у вищих навчальних закладах. За результатами відбору Андрейчука визнали таким, що не відповідає критерію високих моральних якостей.

Втім, уже наступного року він успішно пройшов інший конкурс… І сьогодні Любомир Андрейчук - суддя апеляційної інстанції, який декларує 167 тис доларів заощаджень. За його плечима - негативний висновок доброчесності, питання щодо майна та гучна історія з незнанням року ухвалення Конституції України.

І хоча ВККС за результатами перевірки визнала його відповідним вимогам до судді апеляційного суду, залишається питання суспільного інтересу: наскільки переконливо були зняті зауваження щодо доброчесності людини, якій держава довірила здійснювати правосуддя вже на рівні апеляційної інстанції?

⁉️ Пенсії по 3–5 тисяч, зарплати по 150 тисяч: заробітки керівництва Пенсійного фонду далеко неспівмірні з мізерними виплатами українських пенсіонерів

Поки мільйони українських пенсіонерів змушені виживати на кілька тисяч гривень на місяць, керівництво Пенсійного фонду України отримує зарплати, які в десятки разів перевищують пенсії звичайних громадян. Причому йдеться не лише про центральний апарат відомства, а й про керівників та їхніх заступників у регіонах.

Згідно з деклараціями за 2025 рік, голова правління Пенсійного фонду Євгеній Капінус отримав 1,7 млн грн зарплати, або в середньому понад 142 тисячі грн на місяць. Його заступниця Тетяна Король - близько 1,78 млн грн за рік, тобто приблизно 148,5 тисячі щомісяця. Ще одна заступниця, Ірина Ковпашко заробила 1,76 млн грн (майже 147 тис на місяць), а заступник голови правління Олександр Малецький - 1,74 млн грн (145 тис на місяць).

Не набагато скромніші зарплати й у регіональному керівництві. Наприклад, перший заступник начальника ГУ ПФУ в Миколаївській області Олександр Кондрат заробив 1,57 млн грн, або в середньому понад 130 тисяч щомісяця. Заступниця начальника управління у Чернівецькій області Наталія Мала - 1,32 млн грн (майже 110 тис на місяць), а її колега з Одеської області Тетяна Яворська - 1,29 млн грн (107 тисяч).

Начальник управління ПФУ в Чернігівській області Юрій Юрченко отримав 1,26 млн грн (майже 105 тис на місяць), керівник управління у Житомирській області Іван Заінчковський - 1,24 млн грн (104 тис), а начальниця управління в Кіровоградській області Наталія Сімонян  1,23 млн грн (103 тис).

І це далеко не всі приклади. У Тернопільській, Черкаській, Херсонській та інших областях керівники й заступники керівників ПФУ також декларують річні зарплати понад мільйон гривень.

А тепер порівняймо ці суми з тим, що отримують українські пенсіонери. За свіжою статистикою самого Пенсійного фонду, станом на 1 жовтня 2026 року середня пенсія в Україні становила лише 7 287,81 грн. Причому за останні три місяці вона збільшилася всього на 15 гривень, а від початку року - приблизно на 740 гривень.

Ще промовистіша статистика щодо фактичних виплат: 44,35% українських пенсіонерів отримують не більше 5 тисяч гривень на місяць. Тобто майже кожен другий пенсіонер змушений оплачувати продукти, ліки, комунальні послуги та інші потреби з цих кількох тисяч гривень.

Для порівняння: середньомісячна зарплата голови Пенсійного фонду приблизно у 19,5 раза перевищує середню пенсію в Україні, а зарплата його заступниці Тетяни Король - більш ніж у 20 разів. Якщо ж порівнювати з пенсією у 5 тисяч гривень, різниця сягає майже 30 разів.

Але на цьому контраст не закінчується. Уже з 1 січня 2027 року для виходу на пенсію у 60 років українцям потрібно буде мати щонайменше 34 роки страхового стажу замість нинішніх 33. Для призначення пенсії у 63 роки знадобиться щонайменше 24 роки стажу. А з 2028 року вимоги знову посиляться: щоб вийти на пенсію у 60 років, необхідно буде мати вже 35 років стажу.

І ось тут виникає логічне запитання: наскільки справедливо виглядає така система?

З одного боку, майже половина пенсіонерів отримує до 5 тисяч гривень, а вимоги до майбутніх пенсіонерів продовжують посилюватися. З іншого - керівництво установи, яка адмініструє ці виплати, отримує зарплати по 100–150 тисяч гривень щомісяця…

І поки звичайним українцям пояснюють необхідність довше працювати, накопичувати страховий стаж та розраховувати на досить скромні пенсійні виплати, у керівництва Пенсійного фонду, судячи з декларацій, із власними доходами все значно краще...

«Чиновники наше все»…

⛔️ ШТРАФИ ЗА ДРОВА

▪️Не захистивши енергетику і теплопостачання та розікравши гроші на їх відновлення, чинна влада не забула простих громадян - позбавила права збирати в лісах повалені дерева, сухі гілки і хмиз для обігріву власних осель, за це передбачили штраф, а інколи навіть кримінальну відповідальність (натомість наближеним до влади ділкам дозволять вирубувати ліси, адже вони діляться). Законом заборонили заготовляти деревину для опалення:

▫️сухі дерева, повалені стовбури, хмиз і навіть залишки гілок після вирубки належать до лісових ресурсів - те, що деревина лежить на землі, не означає, що вона нічия;
▫️за незаконну вирубку або пошкодження дерев штраф становить від 510 до 1020 грн; за повторне порушення протягом року - від 1020 до 1530 грн;
▫️крім штрафу доведеться відшкодувати збитки, завдані лісу; якщо шкода значна - можлива кримінальна відповідальність.

▪️Будь-які законодавчі обмеження в Україні створюють з метою подальшої монетизації - корупційних форм подолання заборони. У випадку з дровами на замерзлих громадянах зароблять посадовці Держлісгоспу та Нацполу, які за хабарі закриватимуть очі на незаконну вирубку - а потрібним бізнесменам навіть сприятимуть.

▪️Однак не все погано - посполитим надали можливість без спеціального дозволу збирати в лісі гриби, ягоди, горіхи та дикорослі рослини - очевидно у такий спосіб влада знімає з себе відповідальність за забезпечення населення продуктами.

▪️Виняток щодо дров передбачили для окремих територій, де ведуться або велися бойові дії - там дозволять безкоштовно збирати залишки деревини після вирубки або пошкодження вибухами, але лише на визначених ділянках і за встановленими правилами. Зони бойових дій та прифронтові райони густо заміновані та забруднені нерозірваними боєприпасами, тож дозволене збирання ягід і грибів одночасно виконуватиме функцію безоплатного розмінування.

🧰 Матеріали по темі:
▪️Податки і дрова
▪️Робота замість турботи

#правда

🇺🇦 РЕВІЗОР: ПІДПИСАТИСЯ