❗️ Обіцяли більше: військові досі чекають на частину широко анонсованих змін у грошовому забезпеченні

Гучні анонси про нову систему грошового забезпечення військових пролунали ще навесні. Йшлося про нову тарифікацію, підвищення виплат, мотиваційні контракти та принципово інший підхід до винагороди за службу. Однак наприкінці вересня з'ясовується: частина широко розрекламованих змін усе ще потребує грошей і змін до державного бюджету.

Про це фактично заявив народний депутат від «Слуги народу» Богдан Кицак в ефірі під час розмови з журналісткою Властою Лазур. За словами депутата, для подальшого збільшення грошового забезпечення військовослужбовців необхідно вносити зміни до державного бюджету на 2026 рік.

«Щоб зробити надбавки, необхідні зміни до бюджету на 2026 рік. Ці зміни підготовлені, Міноборони прораховано, але вони не виносяться, і Мінфін не дає, по суті, добро виходити в публічну площину», - заявив Кицак.

Журналістка уточнила, що йдеться не про наступний рік, а про виплати військовим уже зараз. Кицак підтвердив: щоб збільшити грошове забезпечення - умовно ще на 10 чи 20 тисяч гривень залежно від того, скільки коштів вдасться знайти, - необхідні зміни саме до бюджету 2026 року.

Особливо показово наступне. Власта Лазур нагадала про урядовий експериментальний проект та запитала, чи збережеться до кінця року додаткова виплата у 10 тисяч гривень для військовослужбовців із найнижчим рівнем грошового забезпечення.

«Треба зміни до бюджету», - відповів депутат.

Журналістка зауважила, що відповідне рішення влітку ухвалювалося постановою уряду без попереднього внесення змін до бюджету. На це Кицак відповів ще цікавіше, назвавши попередні заяви «декларативним зобов'язанням», і нагадав, що президент, прем'єр-міністр Юлія Свириденко та міністр оборони Михайло Федоров анонсували нову тарифікацію та збільшення мінімального грошового забезпечення приблизно з 20 до 30 тисяч гривень.

Варто зауважити, що проблема невиконаних або відкладених рішень щодо військових виникає далеко не вперше.

Приміром, одна з найболючіших історій - визначені строки служби та демобілізація. Під час роботи над мобілізаційним законодавством у 2024 році обговорювалася норма про можливість звільнення після 36 місяців служби. Безпосередньо перед ухваленням закону її вилучили, пояснивши, що питання ротації та демобілізації має бути врегульоване окремим законопроектом. Минуло більше двох років, а питання передбачуваних строків служби для значної частини мобілізованих залишається одним із найчутливіших.

В підсумку складається доволі показова картина. Військовим неодноразово анонсували більше грошей, зрозуміліші строки служби, нові контракти та нові правила проходження служби. Проте в реальності з цього всього анонсованого – запроваджено було лише малу частку...

У країні вже не просто збої — у країні управлінський бардак.

Цифрова держава зависає і не працює. Державні органи працюють у режимі хаосу. Навіть навколо посади Генпрокурора — правова невизначеність.

Коли не працюють сервіси, інституції й правила — це вже не технічні проблеми. Це втрата державного управління.

#Хмельницький
#Хмельниччина
#НовиниХмельниччини

Легенькая антипропаганда

Утро с Игорем Мосийчуком обсудили самое важное и актуальное.
Подписывайтесь на канал оставляйте свои комментарии, заранее спасибо!
.
https://youtu.be/_TUvZ9406uQ

#міжнародка
🛩️Пасажирський літак, що прямував з Дубаю до Тель-Авіва, подав сигнал про захоплення літака. Ізраїль підняв винищувачі.

Комерційний літак, що летів з Дубаю до Тель-Авіва, ненадовго подав сигнал лиха під час розвороту над Саудівською Аравією, пише The Times of Israel.

Рейс авіакомпанії flydubai спочатку передав код 7700, який є міжнародним сигналом лиха. Незабаром після цього статус змінився на код 7500, що означає захоплення або незаконне втручання.

Винищувачі ВПС Ізраїлю були підняті в повітря, щоб зустріти літак.

#правдиво_про_фронт✈️
Київська область. Іванківці. Приліт у супермаркет. Люди кричать про допомогу.

#правдиво_про_фронт✈️
🛩️Літак Дубай – Тель-Авів подав сигнал про викрадення: Ізраїль підняв у повітря винищувачі. Як виявилося, причиною стала бійка пілотів з України та РФ

За даними ізраїльських ЗМІ, пілоти сперечалися один з одним під час польоту в кабіні пілотів, поки один з них не втратив свідомість.

Один из них, як повідомляється, мав російське, а другий - українське походження.

На борту було близько 150 ізраїльтян.

😳Пілот намагався покінчити життя самогубством і потягнути із собою на той світ цілий борт людей, — журналіст.

Він спрямував літак у круте піке з висоти 30 тисяч футів до 15 тисяч футів. На щастя, другий пілот силою завадив його намірам.

❗️Другим пілотом виявився громадянин Оману, а капітан — громадянин ОАЕ, – Ізраїльський 9 канал

За попередніми даними, другий пілот завдав першому пілоту ножове поранення, оскільки хотів покінчити з собою і спровокувати аварію літака. Ймовірно, це мав бути теракт, пов'язаний з війною в Палестині.

На борту літака перебував додатковий екіпаж пілотів. Вони летіли як пасажири. Саме вони взяли контроль над літаком і стабілізували його після інциденту.

МОЯ ПОЗИЦІЯ ПО ВИРОКУ В МОСКВІ

👉👉👉

https://ukranews.com/ua/publication/4793-mosijchuk-pro-vyrok-moskovskogo-sudu-sanktsiyi-rnbo-ta-ideyu-partiyi-myru

#думки_вголос🧐
ТОЧНО ТАК САМО ЗА 5-10 РОКІВ КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД ВИЗНАЄ НЕКОНСТИТУЦІЙНІСТЬ ЗАКОНУ ПРО МОБІЛІЗАЦІЮ і ЗАБОРОНИ ПРО ВИЇЗД ЗА КОРДОН

Через 6 років Конституційний суд України визнав неконституційним рішення Кабінету Міністрів 2020 року про тимчасове обмеження прав і свобод громадян під час ковідного карантину.

Рішення № 4-р/2026, прийняте Великою палатою Конституційного суду 29 вересня 2026 року, було ухвалено за зверненням Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Суд визнав, що норма частини четвертої статті 29 закону "Про захист населення від інфекційних хвороб", згідно з якою "встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних та юридичних осіб", суперечить Конституції.

Саме цією нормою керувався Кабінет Міністрів, вводячи обмеження конституційних прав, хоча Верховна Рада не визначила законом підстави, обсяг та порядок таких обмежень.

Конституційний суд наголосив, що обмеження конституційних прав можливе лише на підставі закону.

Уряд може визначити порядок реалізації вже встановлених законом обмежень, але не має права самостійно створювати нові обмеження прав і свобод.