Принаймні половина сексуально активних людей у певний момент свого життя стикається з вірусом папіломи людини (ВПЛ). Часто людина інфікується ВПЛ на початку статевого життя, і навіть якщо імунітет здолає ВПЛ, інфікуватися можна повторно.

Існує понад 100 типів ВПЛ, щонайменше 14 із них є високоонкогенними — мають високу здатність спричинити розвиток онкологічної патології. Зокрема, типи 16 та 18 спричиняють 70% випадків раку шийки матки.

Окрім того, доведено зв'язок ВПЛ з онкологічними захворюваннями ротоглотки та статевих органів як у жінок, так і у чоловіків.

Як захистити себе та своїх дітей?

🔹 Вакцинуватися. З 1 січня 2026 року вакцинація проти ВПЛ-інфекції розпочнеться в Україні і буде безоплатною для дівчат 12-13 років включно.

🔹 Проходити скринінг раку шийки матки. Жінкам у віці 21–65 років необхідно проходити регулярні огляди у гінеколога, ПАП-тест та ВПЛ-тестування.

Разом з командою фактчекерів VoxCheck та лікарями ми проаналізували найпоширеніші фейки, які з'явилися у соціальних мережах довкола вакцинації.

На зображеннях дізнаєтеся більше доказової інформації про шляхи передачі, симптоматику та особливості захисту

⬆️⬆️⬆️

З 1 січня 2026 року набуває чинності оновлений Національний календар профілактичних щеплень. Одна із змін стосується вакцинації проти туберкульозу. Щеплення проводитимуть через 24 години після народження, а не на 3-5 добу як зараз. Чому? — роз’яснює Оксана Молода — лікар-фтизіопульмонолог, експерт Національного порталу з імунізації.

❓Як зміняться терміни вакцинації БЦЖ у пологовому будинку?

💬 Якщо раніше вона вводилася на 3–5 добу життя новонародженого, то тепер ми можемо й маємо вводити БЦЖ вже за 24 години після народження дитини. Передусім, це відповідає рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я — «проводити вакцинацію БЦЖ немовлятам після народження або якомога швидше». Зокрема, при неускладнених пологах жінок намагаються виписувати з пологового якомога раніше, а оновлений графік дозволяє зробити щеплення дитині навіть за умови ранньої виписки.
Нагадую, що захворюваність на туберкульоз в Україні приблизно в 50 разів вища, ніж у більшості країн ЄС. Вакцинацію при народженні або якомога скоріше після народження уже роблять у 79 країнах світу. Це світова практика, МОЗ не «вигадує» нові схеми вакцинації, а впроваджує сучасні світові стандарти.

❓Чи потрібно робити пробу Манту перед щепленням, якщо дитина не була вакцинована в пологовому?
💬 З’явилася можливість проведення БЦЖ без попередньої туберкулінової шкірної проби або квантиферонового тесту до 7 місяців життя дитини (за умови відсутності контакту з хворим на туберкульоз). Раніше цей термін обмежувався 2 місяцями.
Це рішення базується на наукових даних: у немовлят до 6 місяців проби часто дають хибнонегативний результат через особливості імунної системи та шкіри. До того ж у перше півріччя життя дитина не має широкого кола спілкування і високого ризику інфікування.

❓Чи дозволено вводити БЦЖ одночасно з іншими вакцинами?
💬 Так, з’явилася можливість вводити БЦЖ одночасно з іншими вакцинами. Раніше необхідно було дотримуватися інтервалу в 1 місяць, що ускладнювало графік щеплень, особливо для дітей першого року життя.
У всьому світі завжди існувала практика одночасного введення вакцин. БЦЖ не викликає загальних реакцій (на кшталт підвищення температури) у перші дні, її реакція є відтермінованою. Тому нема жодної причини розділяти її у часі з іншими вакцинами. ВООЗ підтверджує, що «введення БЦЖ разом з іншими вакцинами для рутинної дитячої імунізації є безпечним».

❓До якого віку можна робити БЦЖ, якщо щеплення пропустили в дитинстві?
💬 Діти, які не отримали БЦЖ в пологовому, можуть отримати його коштом держави до виповнення 18 років (за умови негативних результатів проби Манту чи квантиферонового тесту). В Україні досі побутують міфи про те, що після 3 чи 6 років вакцинація вже не потрібна. Це не так. Вакцина БЦЖ не має вікового цензу.

Важливо! Введення вакцини БЦЖ не гарантує, що дитина не захворіє на туберкульоз, проте повністю забезпечує захист від смертельних генералізованих форм — туберкульозного менінгіту та міліарного туберкульозу.

Повний матеріал читайте на сайті Національного порталу з імунізації за посиланням.

🥟 Різдвяні свята цього року вкотре зустрічатимемо в різних обставинах – хтось у родинному колі, хтось на відстані або з думками про найрідніших, яких немає поруч. Та навіть у час війни ці дні залишаються нагодою для тепла, підтримки й турботи про себе та близьких.

Якщо ви маєте змогу зібратися за святковим столом – на Святвечір, Різдво чи в Новорічну ніч – важливо пам’ятати про міру в їжі, особливо після періоду посту, адже пісне не завжди означає дієтичне.

🍽 Традиційні страви зазвичай готують із круп, бобових, овочів, грибів, сухофруктів і риби. Це – джерело клітковини, рослинного білка, вітамінів і мінералів, сприяють нормальній роботі травної системи та можуть бути корисною частиною раціону.

🥘 Та деякі страви можуть містити багато олії (смажені гриби чи риба), простих вуглеводів (кутя з великою кількістю меду або цукру) або солі (соління, мариновані овочі).

Крім того, поєднання великої кількості різних страв за один прийом їжі може призводити до переїдання, навіть якщо кожної страви з’їдено небагато.

Тож сьогодні розповідаємо про те, який правил варто дотримуватися, щоби свята не стали випробуванням для травної системи. Нехай ці дні принесуть радість, тепло і приємні спогади – без шкоди для здоров’я.

✨ Передріздвяний час – час для див і віри у перемогу світла над темрявою.

🚨 У ніч з 23 на 24 грудня 2025 року диво творили руки багатьох людей – від координаторів, диспетчерів і водіїв до парамедиків і лікарів – команда Міністерства охорони здоров’я України та програми Medevac Ukraine спільно з партнерами здійснила вкрай складну та швидку медичну евакуацію.

🚑 Уже можемо казати, що до спеціалізованих клінік у Німеччині на безоплатне лікування доставлено чотирьох поранених військовових із важкими опіками:

🔸 Ігор, 34 роки — опіки 32%
🔸 Юрій, 45 років — опіки 16%
🔸 Євген, 29 років — опіки 83%
🔸 С., 28 років — опіки 40%

Один із поранених отримав травму 20 грудня і вже за чотири дні був доправлений до одного з найкращих опікових центрів світу. Для подібних травм така швидкість евакуації є вирішальною.

Пацієнтів прийняли у таких клініках:
🔸 BG Klinikum Unfallkrankenhaus Berlin,
🔸 BG Klinikum Hamburg,
🔸 Universitätsklinikum Schleswig-Holstein (Lübeck),
🔸 BG Klinik Tübingen.

Ця евакуація – не поодинока. Вона є частиною системної роботи Уряду з посилення прицільної медичної евакуації, коли пацієнта транспортують саме туди, де він може отримати найкращу допомогу з огляду на свою травму – і роблять це максимально оперативно. І за кожним із маршрутів – низка злагоджених дій десятків людей. Цього разу між зоною бойових дій і Німеччиною на маршруті евакуації були Харків, Київ, Вінниця, далі кордон – і Польща.

🤝 Дякуємо всім, хто втілив маленьке, проте неймовірно важливої для кожної з родин і цілої країни диво, і зробив цю евакуацію можливою:

🔹 Українському науково-практичному центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України
🔹 Обласному центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради
🔹Департаменту охорони здоров’я Черкаської ОВА
🔹 Львівському обласному центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф
🔹 Artisans-ResQ Ukraine
🔹 Військово-медичному клінічному центру Північного регіону
🔹 Опіковому відділенню КНП «Медичний центр міста Києва» (КМКЛ №2)
🔹 Опіковому відділенню КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова»
🔹 EU Civil Protection & Humanitarian Aid

Попереду у пацієнтів – тривалі лікування й реабілітація. Бажаємо їм сил для одужання.

ℹ️ Нагадаємо, за понад 3,5 роки роботи програми «Medevac Ukraine» нею скористалися 6 273 українці, більшість – військові та ветерани. У 2025 році безоплатне лікування та реабілітацію за кордоном пройшли 1 230 українців, постраждалих від війни.

З 1 січня 2026 року набуває чинності оновлений Національний календар профілактичних щеплень. Відтоді другу дозу комплексної вакцини проти кору, епідемічного паротиту та краснухи (КПК) діти отримуватимуть не в 6 років, а в 4.

На питання щодо оновлень стосовно КПК відповідає Федір Лапій — лікар-дитячий інфекціоніст, кандидат медичних наук, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ) — незалежної групи експертів, що формує рекомендації з питань вакцинації для МОЗ України на громадських засадах.

❓Чому другу дозу КПК перенесли з 6 на 4 роки? Чи це є безпечним та ефективним?

💬 Різні країни мають різний вік для введення другої дози КПК. Це залежить від епідемічної ситуації в конкретній країні, а також від певних «вакцинальних традицій» тієї чи іншої країни. Наприклад, в Україні друга доза КПК традиційно вводилася перед вступом дитини до 1 класу, проте вік 6 років не є «сакральним» чи обов’язковим для введення другої дози.
В частині країн ЄС та в багатьох інших країнах світу друга доза КПК вводиться раніше віку 6 років. З огляду на ситуацію з поширенням кору серед дітей передшкільного віку зсуваємо другу дозу КПК на вік 4 роки, аби досягти оптимального захисту від кору, епідпаротиту та краснухи вже у дитсадку. Станом на вересень 2025 року кількість випадків кору в Україні становила 1146 випадків.

❓Як у 2026 році вакцинуватимуть дітей віком 5 та 6 років?

💬 Існує достатня кількість доз вакцини для перехідного періоду. Діти вказаного віку зможуть отримати другу дозу КПК в 5 років у випадку звернення батьків за вакцинацією. Разом з цим, цілеспрямовано запрошувати на другу дозу медичні працівники будуть дітей віком 4 та 6 років.

❓Як бути, якщо дитина вакцинувалася за кордоном за календарем іншої країни, а потім повернулася до України? Чи потрібно повторно щепити її КПК?

💬 Якщо дитина вже отримала другу дозу КПК за кордоном до 4 років відповідно до Календаря країни перебування, то вводити знову вакцину у 4 роки в Україні не треба. Єдина умова, аби курс вважався завершеним — дотримання мінімального інтервалу між дозами.
Також якщо дитина щепилася за кордоном моновакцинами проти кору, паротиту чи краснухи і має лише одну дозу вакцини проти якоїсь із цих інфекцій, то в Україні можна отримати додаткову дозу КПК. Безпечно й вакцинуватися КПК навіть якщо дитина вже перехворіла на одну чи дві з цих хвороб.

❓Чи безпечно вакцинувати дитину до 1 року? Наприклад, перед подорожжю або у випадку спалаху кору у громаді.

💬 Відповідно до світових рекомендацій дітей віком від 6 місяців варто вакцинувати проти кору, епідпаротиту та краснухи перед подорожжю за кордон в країни, в яких існує високий ризик інфікуватися вірусом кору, навіть якщо їм ще не виповнилось 12 місяців. Також можна й варто вводити вакцину КПК немовлятам від 6 місяців у випадку контакту з хворим на кір або спалаху кору в громаді. Введення КПК дітям, молодшим за 1 рік, є безпечним.
При цьому доза, введена до 11 місяців, вважається «нульовою». Доза ж, отримана дитиною з 11 місяців до 12 місяців, зараховується як перша, якщо друга доза в цьому випадку вводиться з мінімальним інтервалом 3 місяці.

❓Що б Ви сказали батькам, які досі мають сумніви щодо необхідності щеплення їхніх дітей?

💬 Я сам є батьком двох дітей. Тож для мене все просто та однозначно: своїх дітей я вакциную, бо я їх люблю. Бо не хочу, щоб вони хворіли, мали ускладнення, були госпіталізовані, якщо цього можна уникнути.
Зокрема, кір — тяжка інфекція. Під час спалаху 2017-19 років ми мали летальні наслідки серед до того здорових дітей.
Чому під час повномасштабної агресії рф ваші діти мають страждати ще й через хворобу, яку можна легко попередити вакцинацією? Так не має бути. Кожна дитина має право на захист від кору, а також епідемічного паротиту та краснухи. Держава надає цей захист безоплатно. Скористайтеся ним.

Повне інтерв’ю з паном Федором читайте на сайті Національного порталу з імунізації.