Через російські атаки на склади з ліками, Уряд ухвалив рішення спростити процедури контролю та пришвидшити надходження імпортних препаратів безпосередньо до аптек і лікарень. Завдання — зробити так, щоб ліки не затримувалися на складах, а швидко розходилися по точках кінцевого продажу.

Відтепер уповноважена особа компанії-імпортера може сама перевірити відповідність вантажу супровідним документам і провести візуальний контроль упаковки з обов'язковою фотофіксацією. Результати надсилаються до Держлікслужби, яка видає висновок про якість. Якщо в Україну повторно ввозять ту саму серію ліків, контроль скорочується до одного робочого дня.

Водночас важливо, що державний контроль якості зберігається, а вимоги до якості та безпеки препаратів не змінюються.

Це частина системної роботи Уряду, щоб зробити постачання ліків гнучкішим і стійкішим.

💊 Уряд ухвалив зміни, які спрощують окремі процедури державного контролю якості імпортованих лікарських засобів. Це дозволить прискорити постачання ліків до аптек і медзакладів та зменшити ризики перебоїв із їх постачанням в умовах війни.
🏥 Таке рішення особливо важливе з огляду на постійні російські атаки на складську та логістичну інфраструктуру. Адже через тривалі процедури перевірки великі партії імпортованих ліків можуть надовго залишатися на складах, що підвищує ризик їх втрати внаслідок ворожих ударів.
📋 Зокрема, відтепер уповноважена особа компанії-імпортера зможе самостійно перевіряти відповідність вантажу супровідним документам, проводити візуальний огляд упакувань з обов’язковою фотофіксацією. Результати перевірки разом із фотоматеріалами подаватимуться до Держлікслужби для отримання висновку про якість ввезених препаратів.
🔎 Також спрощено процедуру повторного ввезення тієї самої серії лікарського засобу. У такому разі уповноважена особа імпортера самостійно здійснюватиме візуальний контроль та повідомлятиме Держлікслужбу про його результати. Це дозволить скоротити час проходження контролю до одного робочого дня.
✅ Завдяки цим змінам компанії зможуть швидше проходити необхідні процедури та організовувати подальше постачання препаратів, уникаючи тривалого накопичення великих партій ліків на складах. Водночас державний контроль якості зберігається: спрощення стосується лише окремих етапів перевірки вантажів, а вимоги до якості та безпеки лікарських засобів залишаються незмінними.
🤝 Ухвалене рішення є частиною системної роботи МОЗ зі спрощення логістичних процедур, мінімізації ризиків втрати лікарських засобів та забезпечення їх стабільного постачання в умовах війни.

✈️ В Україні стартує експериментальний проєкт з доставки органів для трансплантації безпілотниками – рішення уряду.

Органи для пересадки, зразки крові для тестування та медичні вироби і лікарські засоби, необхідні для трансплантації, доставлятимуть за допомогою дронів. Координатором проєкту є Міністерство охорони здоров'я. 

Пілотним майданчиком для реалізації проєкту став, зокрема, Інститут серця МОЗ України. Заклад уже має на балансі три спеціалізовані дрони, які здатні долати відстань до 700 км,  здійснювати вертикальний і горизонтальний політ та приземлятися на гвинтокрильні майданчики лікарень. Перевезення будуть здійснюватися з урахуванням безпекової ситуації та за погодженням з органами об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху. 

Для трансплантацій час – критичний фактор. Наприклад, донорське серце може зберігатися лише близько 4 годин. Тож що менше часу минає від вилучення органу до його пересадки, то більше шансів на успішність операції. Сьогодні перевезення органів для трансплантації здійснюються, переважно, автомобілями, що, зважаючи на воєнний стан та дорожню ситуацію, може займати години. Дрони ж здатні доставляти їх до лікарень значно швидше. 

📍Цьогоріч в Україні вже проведено 473 операції з пересадки органів, – кожна десята з них – дитині. Цей проєкт – ще один крок до того, щоб кожен пацієнт в листі очікування на трансплантацію отримав потрібне лікування.

Ініціаторами експериментального проєкту виступили Міністерство охорони здоров’я України та Міністерство цифрової трансформації України у співпраці з іншими стейкхолдерами у межах Стратегії цифрового розвитку інновацій України WINWIN 2030.

17 жовтня внаслідок російських ударів керованими авіабомбами по м. Херсону загинув 64-річний водій «швидкої» обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Поранення також отримала парамедикиня. Наразі жінка перебуває в лікарні із пораненням правої гомілки у стані середнього ступеню тяжкості.

Обоє медиків прибули на виклик до постраждалих внаслідок авіаційного удару та потрапили під повторний обстріл.

Загалом внаслідок ранкового авіаобстрілу у Херсоні постраждали п’ятеро медичних працівників – також поранень зазнали медична сестра та дві молодші медичні сестри однієї з міських лікарень.

Висловлюємо співчуття родині і близьким загиблого.

💬 «У 2021 році лише кожного другого пацієнта з інсультом доставляли до лікарні, де він міг отримати необхідне лікування. Сьогодні цей показник зріс до 86%. Це спонукає нас рухатися далі. Європейський план дій щодо боротьби з інсультом передбачає застосування тромболітичної терапії, яка дозволяє розчинити тромб, у 15% випадків. В Україні цей показник уже становить 18,5%. Тобто ми перевищили визначений європейський орієнтир», — міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.

▶️ Детальніше про ситуацію з інсультами в Україні, ризики для людей молодшого віку, вплив стресу, розвиток системи спеціалізованої медичної допомоги та профілактику — дивіться у повній версії інтерв’ю за посиланням.