Neformat.com.ua
3.44K subscribers
1.11K photos
3 videos
3.55K links
Мейл для зв'язку з редакцією - contact@neformat.com.ua

Чат для спілкування - https://t.me/neformatchat
Download Telegram
​​Маємо ще одну прем'єру! За два дні харків'яни The Raw випускають свій перший мініальбом, але вже зараз ви можете послухати його у нас, почитати про нього, а ще про те, як гурт виник і чому харківська сцена — це одна велика музична сім'я.

🔥 Про мініальбом "Света нет":

👨‍🎤 Андрій (вокаліст): У нас усе просто, усі треки більш-менш автобіографічні. Це одна історія, яка розказана досить емоційно.

Спершу ми записали всі пісні англійською — не чіпляло. Почали переписувати тексти, потім музику, деякі теми просто зникли, прийшов новий драмер. Намагалися прислухатись один до одного і зробити максимум від своїх можливостей. Наприклад, трек "За ветром" є в англомовному варіанті, зведений іншим саундмейкером, але ми його "поховали".

Ми не хотіли бути залежними від мови, тому експериментували, у планах було спробувати й підібрати те, що підходить нам найбільше. Ми також не відкидаємо думки про подальші експерименти, дуже хочеться написати щось рідною мовою.

🦸‍♂️ Єгор Фелюст (рецензент, івент-менеджер Неформату): The Raw зробили той тип мелодійного хардкору, котрий ближче до гуртів на зразок Counerparts та вихідців із Канади взагалі. Тобто емоційність тут поруч з агресивною подачею тру-металкору. Найцікавіше те, що хлопці спромоглися дебютний мініальбом зробити із відчутним впливом альбомів/гуртів початку 10-х, коли кожен другий був у захваті від Your Demise або Comeback Kid. ...

🎸 Про живі виступи:

👨‍🎤 Андрій: Ми досить молода банда, тож намагаємося набратися досвіду на сцені й познайомитися з іншими музикантами. Емоції від живих виступів різні, бувають неоднозначні. Намагаємось прогресувати від концерту до концерту. Дуже допомагає підтримка публіки після виступів.

Хочемо грати всюди та багато. З Rene Maheu, Raw Grip, Levegh і схожими з нами за настроєм. Також ми дуже раді брати участь у концертах із крутими легендами сцени — Stinx, The Troubled, Wise Guys, Cios. У них є чому повчитись, і такі різножанрові концерти об’єднують слухачів, відкриваючи їм нові цікаві команди.

👩‍🎤 Elfi Elfman (вокалістка харківського гурту 0 %Mercury): ... Мені важливо чути та відчувати в музиці частинку душі, яку автори вкладають туди, для мене це той самий "гачок", який чіпляє надовго і змушує бачити прекрасне й живе в тому, що інші назвуть "саморобкою". Пісні хлопців — це мікс із нестримної енергії хардкору та мелодійної меланхолії, а я страшенно люблю такі поєднання.

📜 Читайте повний матеріал та слухайте перший мініальбом The Raw тут.

#neformatcomua #melodichardcore
​​#ґаваnews 26

Нам здається, що цього разу ґава вийшла надзвичайно різноманітною та кросжанровою. Хоча, можливо, це осінній настрій, коли все із трохи сірими кольорами.

👉🏻 Підбірка тут 👈🏻
​​Вони повертаються! Ми вже встигли написати про Trip Inside Me у рубриці Neformat Family, бо команда так довго мовчала, що здавалося, наче вони все( Але тоді ж ми дізналися, що то далеко не так, і тому сьогодні маємо радість презентувати перший після тривалої перерви трек і кліп гурту 🔥

#neformatcomua #artrock
​​🤔 Однієї музики може бути недостатньо, аби запам'ятатися. Це було раніше і це особливо актуально в наш час переспоживання інформації. Тож логічно, що потрібно вкладатися і в концепції, візуал, яскраві виступи на сцені. І ви точно зможете сходу назвати кілька українських команд, які цими речами якісно виділяються. Але як воно відчувається самим фронтменам і фронтвумен? Що вони вкладають у свої образи на сцені? Як почуваються після виступу? Відверті історії Дмитра Кумара (1914), Марії Теплицької (Mother Witch) та Євгена Гордєєва (Kurs Valüt) зібрала Христина Шкірка.

🎭 Дмитро Кумар (Фронтмен blackened sludge/death metal гурту 1914):

У мене є така штука, яку називаю "пірнаю". Якщо на концерті накатує та накриває й пірнаю в те, що живе в голові, то дійсно ніби проживаю все, про що співаю. Мені фізично боляче, дуже штормить потім, емоційно вигораю після кожного такого пірнання. Ніби відключаюся тут і проживаю десь у голові життя інших людей, які страждають, яким боляче, у яких агонія. У такі моменти я переважно навіть не дуже пам’ятаю, що та як роблю на сцені. Можу розбивати собі голову та обличчя до крові (і розбиваю), руки, декілька разів ламав пальці, бо так лупив кулаками в сцену чи підлогу. ...

🎭 Марія Теплицька (Фронтвумен occult rock гурту Mother Witch):

Для мене особисто сцена — це як театр, де на відміну від кіно все передавання емоцій гіперболізоване. Тут працює так само. Без сумніву, усе, починаючи від самої композиції й завершуючи тим, як це відтворюється й подається на сцені, записі, у відео, фотосесіях і так далі, є частиною особистості чи особистостей, котрі те створюють. Коли я на сцені, я Mother Witch, це я та не я одночасно. З одного боку, то значно більше Я, ніж іноді в житті, з другого боку, це маленька частина тої мене, котрою я є як просто окремо взята людина. ...

🎭 Євген Гордєєв (Фронтмен EBM/synth-pop проєкту Kurs Valüt):

Перформативність важлива у вигляді шаманської контрольованої дурості. Бажаний ефект — розгубленість пересічного спостерігача. У сприйняттєвому ступорі відбувається все найважливіше, а саме — сприйняттєвий зсув.

У моїм випадку це також не про якийсь зазделегідь розроблений складний фінт, а, імовірніше, власну потребу в танцювально-перформативних покручах як методі взаємодії з акцентовано танцювальною музикою. ...

📜 Читайте повний матеріал тут.

#neformatcomua
​​🔥 Прем’єрна рецензія на Guerilla Noir - Into the Void від Єгора Фелюста

З безодні фолк-панку хардкор! Guerilla Noir — київський гурт, створений учасниками O’Hamsters, Paddyguns, Watch My Fall, Juggernaut та Dehumanizer Максом Соколовим та Денисом Жуковським. Guerilla Noir можна називати й підписувати, як металік хардкор гурт із сильним впливом блек-металу. Але якийсь один тег у цьому випадку лише обмежить сприйняття музики.

Якщо акустичну частину розглядати окремо, вона нічим не здивує. Якщо, як частину вступу з наступним переходом — у мене аналогії з треками "Intro" та "The Call of the Wintermoon" на дебютному альбомі Immortal "Diabolical Fullmoon Mysticism", який також відкриває акустичний програш, що переходить у тремоло. ...

Другий трек від натхнення блеком переходить до захоплення класичним тру-металкором 90-х, яке плавно демонструє його популярнішу еволюцію на основі гуртів-сапортерів першого калібру а-ля Miss May I, Texas In July або I, the Breather.

Узагалі, це перший мій реліз, який не хочеться порівнювати зі світовою сценою. Це анітрохи не звинувачення в другосортності, це про те, що музична тусовка може дивитися не лише в бік заходу, а й сама на себе, переймаючи найкраще з місцевих представників, щоб постійно мутувати. Тобто, люди, що це читають, та знайомі не поверхово зі сценою, чудово розуміють, про що йдеться, коли я використовую термін "божевільщина". ...

"Into The Void" — чудовий та унікальний альбом у своїй композиторській сміливості. Я бачу, що це проєкт створений на ґрунті величезної любові до певних жанрів та гуртів, які можуть перетинатися лише у плейлистах. На трьох композиціях можна чути красиво вплетені один в одного полотна класичної Норвегії другої хвилі, постблеку, тру й мелодік-металкору, трохи божевільщини й навіть вайтвардівщини. ...

📖 Повну рецензію читайте тут.

#neformatcomua #metalcore
​​🔥 Розширений лайн-ап Converge, новий Exodus, постблековий шедевр, сум і журба, технічний дез, хардкор і більше у Weekly Digest.

📍 Converge — Bloodmoon: I

Музичні альбоми-колаборації за останні років п’ять стали вже зовсім звичним явищем, що, однак, не зробило їх анітрохи менш цікавими. ... На "Bloodmoon: I" склад Converge розширився з квартету до септету — до гурту приєдналися готична Chelsea Wolfe та її партнер по композиторству/колега по гурту Ben Chisholm разом з давнім другом Converge — Stephen Brodsky (Cave In). Альбом вийшов думовим, похмурим і дуже незвичним для Converge, хоча, якщо бути чесними, то коли Converge робили щось "стандартне"?

📍 Der Weg einer Freiheit — Noktvrn

Блек-металева формація Der Weg einer Freiheit випустила свій найкращий альбом. П’ятий повноформатник "Noktvrn", натхненний "Ноктюрнами" (нічними п’єсами) класичного композитора Фредеріка Шопена, охоплює всі аспекти ночі: темряву, сни, неясний стан душі, коли ще не спиш, але вже і не цілком контролюєш свою свідомість і, неодмінно, перші промені ранкового сонця. Дуже атмосферний альбом!

📍 Exodus — Persona Non Grata

Після того, як гурт Slayer вийшов на пенсію, у Гарі Холта нарешті з’явився час на Exodus. 11-ий студійний альбом гурту вийшов важким, як і було обіцяно. Відкривши альбом майже восьмихвилинним тайтл треком (ага! у треш металі!), Exodus одразу дають зрозуміти, що за 7 років, які шанувальники чекали після виходу "Blood In, Blood Out", гурт накопичив багацько матеріалу. ... Матеріал крутий, але під кінець сил вже не лишається.

📍 Obscura — A Valediction

Obscura — одне з найбільших імен на технікал дез метал сцені. Їхнє звучання ні з ким не сплутаєш завдяки незмінному лідеру гурту Steffen Kummerer. "A Valediction" відкриває нову сторінку в історії гурту, адже у 2020-му його покинули всі крім фронтмена, але до складу повернулись бас-гітарист Jeroen Paul Thesseling, який грав в Obscura з 2007 по 2011, та гітарист Christian Münzner (2008-2014), а за ударну установку сів David Diepold (ex-Benighted (live), ex-Hate (live)). Разом вони видали технічний смерть метал у кращих традиціях.

🔉 Більше актуальних релізів тут

#neformatcomua #NeformatWeekly
​​Готові люто танцювати? Ловіть прем’єру дебютнику чернігівських Rage Age з вайбом передачі MTV Headbanger's Ball ⚔️

#neformatcomua #hardcore
​​🔥 Сьогодні маємо плейлист від Альони Каравай, де зібрані ностальгічні імпровізації — тут тобі і джазкор, і джаз-панк трохи психоделіки і не тільки. Слухаємо!

📼 До міксу увійшли:

✨ DOK — bolit
✨ My Personal Murderer — Jargon / Romantic Overdose
✨ H.Soror — Kangaroo Seeds
✨ Super Numeri — The Electric Horse Garden

✨ та ще треки 6 артистів!

📖 Детальніше про кожну імпровізацію та плейлист тут.

#neformatcomua #staytuned
​​🙀 Воу, у нас побільшало патронів і ми всім дуже вдячні за підтримку! Ви круті, бо всі отримані кошти ми конвертуємо у контент про нашу андеграундну сцену і повернемо їх вам отак!

😻 А тим часом на знак вдячності ділимося якимось дрібними плюшками, й от сьогодні виклали допрем'єрний стрім нового альбому Abusive Fisherman, який випускаємо у п'ятницю - https://www.patreon.com/posts/59042837

#neformatcomua
🍰 Розпаковуємо реліз Straytones у вигляді торту. Мага‘zine

У новому випуску Микола Мага показує чергове унікальне оформлення фізичного носія від Robustfellow. Цього разу у лейблу вийшов новий альбом Straytones у вигляді торту, який Микола розпакував, а також прогулявся 3D-туром на виставці Robustfellow. Вйо до перегляду!

👉ВІДОСІК👈

Якщо вам сподобалося, можете підписатися на Телеграм-канал Миколи @magazine85 і підтримати наш проєкт на Патреоні.

#neformatcomua
​​🔥 Сталося! Випускаємо другий альбом авангардних Abusive Fisherman. Ось що про нього пише наш рецензент Шпинат:

”Почнемо з того, що альбом складається, на секундочку, аж з 24 треків, що, однак, на 5 треків менше, ніж на дебютнику. Натхнення Abusive Fisherman явно не бракує. Відкриває альбом пісня "Пандемия Страха" про недовіру людей одне до одного. Музиканти одразу демонструють, що на альбомі будуть цікаві музичні ходи, буде згадуватися маткор, гурти Паттона та інший авангард, однак лірика далеко не завжди буде зрозумілою, як на слух, так і під час прочитання текстів. Що хотів сказати автор, залишається відкритим до інтерпретації. ...

Але якщо слухати альбом неуважно і потреково та не вчитуватися у тексти, то всі ці думки реально неможливо вловити через те, яку вакханалію влаштовують музиканти. Всі ці джазові та маткорові збивки, які перебиває, наприклад, блек-метал та постпанк як у треці "Нанолузер" дуже відволікають від абстрактних з точки зору позиції текстів, у яких, однак, є слова, які завжди провокуватимуть жваве обговорення, якщо не сказати "срач"...

Є на альбомі і треки, в яких мені дуже подобається поетичність текстів у поєднанні з оригінальністю музичних рішень, наприклад, "Ответ" чи декламація віршу "Было Ли" у супроводі гітари та глітчевих семплів. Або "С Ветром По Миру", яка починається як лаунджева джазова композиція, аж поки не вибухає фразою: "Я плохой человек, меня гложет невозможность искупления" та бластбітами....

Abusive Fisherman змушують порпатися у їхній творчості, знаходячи щось, що припаде тобі до смаку, і випускаючи все, що прийшлося до смаку їм самим. Така музика завжди буде андеграундом і музикою аутсайдерів, але, можливо, матиме культовий статус серед тих, хто "викупає". Я ж залишаюся з дуже змішаними почуттями від цього релізу."

👉 Читайте повну рецензію та насолоджуйтеся релізом тут.

#neformatcomua
​​Новий Hypocrisy та Cynic, супергурт Lock Up навалив грайндкору, багато чорного металу на будь-який смак, сучасні британські скінхеди та епічний важкий метал у Weekly Digest 🔥

📍 Archgoat – Worship The Eternal Darkness

Що тут казати, культовий Bestial Black Metal гурт з Фінляндії зробив саме те, за що їх люблять. Страшний, злий та невпинний метал, во славу Сатани. Музика не для слабких духом.

📍 The Chisel – Retaliation

Сучасний британський скінхед панк звучить ось так. Гурт, у якому грають люди, що також приклали руку до Chubby & The Gang (які цього року теж видали чудовий реліз), Crown Court, Violent Reaction, Chain Of Flowers.

📍 Hypocrisy – Worship

"Уряди нарешті визнають, що НЛО дійсно існує, а людство намагається вилікуватися від стану кризи, час не може бути більш вдалим для випуску нового альбому Hypocrisy "Worship", - заявляють Nuclear Blast. Новий альбом шведського мелодік дез гурту складається з 11 треків влучної, лютої музики.

📍 Negura Bunget - Zău

... Глибока й багатошарова заключна частина румунської "Трансільванської трилогії" - доля альбому "Zău" висіла на волосині. Після того як творчий натхненник і рушійна сила Negura Bunget, барабанщик Габріель "Negru" Мафа, 21 березня 2017 року трагічно помер від серцевого нападу, здавалося, що його грандіозне бачення музичної інтерпретації прекрасних краєвидів Румунії з металом залишиться нереалізованим. Проте ветерани-музиканти, які були з Негру в останньому втіленні постійно мінливого складу Negura Bunget, не були готові до того, щоб його бачення зникло в нечуваній безвісності.

🔉 Більше актуальних релізів тут

#neformatcomua #NeformatWeekly
​​З Неформатівською машиною часу повертаємося у ранні 2010-і та пригадуємо молодіжний запал та вибухову енергію львівських панків I Gave Back 🔥

💥 Про EP "Stories, Fairy Tales and Fate":

"Давай включу, не слухав роками вже… Блін, звук класний, зовсім не соромно ні за один трек. Можливо, звучання інструментів досить наївне і грубе, але сам матеріал, мені й досі цікавий. Що стояло за їхнім створенням? Чесно кажучи, не знаю, не пригадую якихось конкретних цілей. Ми ніколи не хотіли висловити якусь політичну чи соціальну позицію, як це притаманно панк-року. Просто надихалися класною музикою і пробували якось бути частиною цього двіжу у Львові та в Україні загалом", - Богдан, колишній гітарист I Gave Back

🏟 Про живі виступи:

"Важливими й переломним для гурту був, напевно, виступ на конкурсі молодих гуртів "Level Up", у якому ми успішно перемогли. Ми дуже надихнулися цим результатом і зрозуміли, що обов'язково потрібно рухатись і працювати далі.

Також, думаю, кожен із нас відмітить мінітур півднем України у 2011-му, якщо бути точнішим, то це Херсон, Алушта, Сімферополь, Севастополь. Особливо тепло прийняв Севастополь, оскільки ми турили з місцевим гуртом Spring Field. Модерністична споруда на березі моря, клуб "Волна", одним словом, незабутньо. Мені здається, саме заради таких подорожей люди збираються в гурти та створюють музику", - Богдан

🏁 Про завершення діяльності:

"Ми дуже виросли як музиканти в I Gave Back. Почали ставити перед собою зовсім інші цілі, набагато серйозніші та амбітніші. Думаю, це дуже помітно й у звучанні та матеріалі "Stories, Fairy Tales and Fate". На фоні цього виникали конфліктні теми щодо продуктивності учасників та загалом майбутнього проєкту. Врешті Орест вирішив покинути гурт. Певний час ми репетирували з новим гітаристом і навіть напрацювали досить непоганий матеріал, але так і не змогли видертись із досить пригніченої атмосфери, тому і вирішили закінчити", - Богдан

Повний матеріал тут.

#neformatcomua #neformatfamily
​​#ґаваnews 27

Кінець року змушує замислитися над тим, що ти встиг за цей час. Тому ситуація виглядає так, що багато хто надолужує зі старим матеріалом або підганяє себе з написанням нового. У будь-якому разі – релізів знову багато, а різноманіття досі у пріоритеті.

👉🏻 Підбірка тут 👈🏻
​​🎵 Сьогодні розповідаємо про одного з найвпливовіших музичних журналістів, що знайомив американців із європейською класичною музикою, але не забував писати і про своїх, проте зараз не надто відомий.

📝 Виправляємо це, а також глянемо як змінилася за майже два століття музична критика:

… Джон С. Двайт був єдиним редактором свого журналу й автором більшості матеріалів, що там друкувалися, а сили на все черпав із безумовної любові до музики, але однозначно взаємної — природа наділила його гарним слухом. Завдяки цьому сам Двайт легко опанував флейту та фортепіано. Також значну роль у створенні видання відіграли амбіції видавця, адже на паперових сторінках постала справжня професійна аналітична журналістика, фундаментом для якої слугували благородні наміри …

… Також, до теми різниці між критикою "їхньою" та нашою, варто сказати і про певну націоцентричність, що була притаманна Двайтові — він, передовсім, хотів зробити освіченими американців, і передбачав свій журнал для них, говорячи про "музичний рух нашої країни". Для цього він також підтримував зв’язки з авторами з інших країн, робив переклади та адаптації різних іншомовних текстів, аби потенційне збагачення читача було всеохопним. …

… Зі спільного з критикою Двайта та його сучасників, що ми досі спостерігаємо в описуваному жанрі, залишилася мова. Недарма рецензія вважається художньо-аналітичним жанром — у ній і досі активно використовується високе метафоричне мовлення та літературні художні засоби, від самого початку існування. …

👀 Читайте повний матеріал тут.

#neformatcomua
🔥1
​​🔥 Від спейс-року до постблеку, від постпанку до почорнілого смерть металу, і навіть різдвяний поп-панк у нашому Weekly Digest!

📍 Full Bush — Movie Night

All female noise rock/post-punk гурт із Філадельфії презентує свій другий ЕР. За словами учасниць, мініальбом "Movie Night" про стару квартиру, в якій жила одна з них, і про довгі нічні прогулянки додому, про телефонні дзвінки посеред ночі, які означають, що щось не так, про дисфорію, про загублені вейпи, про поїздки до Флориди, про розмову з внутрішньою дитиною, про фільм про вампірів, який зворушив, про занадто багато алкоголю, про те, як любов може бути вашим рятівником, але також може змусити вас відчути себе втраченим. Про зміни. Особисто і дуже круто.

📍 Genoсide Pact — s/t

"Ви вмикаєте новини і бачите масові розстріли, глобальну пандемію, нескінченні війни, корпорації та політиків, які намагаються продати вам фігню. Ви берете свій телефон і дізнаєтесь, що ще один друг або член сім’ї помер. Крім того, у вас ніколи немає грошей попри безкінечну працю на боса, який навіть не знає вашого імені. Так стаєш параноїком, розлюченим на весь світ, і приймаєш нігілізм", — каже фронтмен гурту Тім Маллані. Genocide Pact — це повністю негативний смерть метал.

📍 Of Mice & Men — Echo

"Наш новий альбом "Echo" — це повна колекція наших власноруч спродюсованих домашніх записів, створених впродовж 2020-2021 років. Вони дадуть змогу поглянути на наше життя та виклики, з якими ми стикнулися протягом цього глобально безпрецедентного часу. Ця платівка ілюструє втрату та зростання, життя й непостійність, любов і нескінченність — як найпрекрасніші та найтрагічніші частини людського досвіду, що глибоко переплетені."

📍 Volbeat — Servants Of The Mind

Від Volbeat завжди знаєш чого очікувати, сучасний хард рок із солодким вокалом і любов’ю до блюзу. Якщо ви чули бодай один альбом Volbeat, то можна сказати, що ви чули їх усі. Тому це або з перших нот ваше, або можна сміливо пропускати.

🔉 Більше актуальних релізів тут.

#neformatcomua #NeformatWeekly
🔥1
​​👇 Рецензія на N█O - Fallen (2021) від Єгора Фелюста

💬 Новий повноформатний альбом "Fallen" продовжує заданий два роки тому вектор — змішувати блек-метал зразка 00-х із прог- та постметалом, додаючи туди щось тягуче й ледве вловиме від думу.

Гурт іноді можна зустріти під тегами прогресивного блеку, хоча тут куди більше експериментів постблеку, ніж впливу прогроку, тому порівняти N█O з, наприклад, Enslaved або Deathspell Omega буде неправильно, як і з Oranssi Pazuzu або Solefald. Для мене вони є десь на перетині між Arcturus нульових, Mayhem альбому "Grand Declaration of War" та A Forest of Stars, тільки спрощено, без розмахів і з підсвідомим розумінням, що блек може продаватися, як ортодоксальний, так і популярний. Музика одночасно і з замашкою на елітарність, і на легкий поріг входження.

Чи можна сказати, що N█O мають свій стиль? Я не поспішав би з висновками, бо альбом не здається цілісним. Можливо, це моя провина, тому що сам прогблек дуже важкий для сприйняття і щоразу слухається по-новому. Але є тут і проблема перевантаження — усе, що можна, в один трек запихають, немов для розтягування хронометражу. Наприклад, у першому "Piercing Truth" є майже оперні загравання, тоді, як великі шматки "Disillusionment" — чистий DSBM. Такі різкі зміни не дають достатньо сконцентрувати увагу на загальному малюнку — завжди щось на себе тягне ковдру. ...

Навіть якщо N█O цим альбомом претендували на щось, я цього прагнення не побачив. Альбом є продовженням ЕР. Так, він відрізняється від дебютника, можна сказати, кардинально, але про вищезгаданий почерк тут не йдеться. Це реліз на межі й одночасно без чітких меж — шматок блеку, шматок прогу, шматок думу, шматок тягучого постметалу під чистий вокал. Усе.
Якось розрізнено та неоднорідно. Навіть висновок зробити впевнено не виходить — музикою для музикантів це не назвеш, так само як і для умовної презентації нового гаджета Apple такі композиції теж не підійдуть. Незрозуміло.

📖 Читайте повну рецензію тут.

#neformatcomua #metal
👍1
​​🔥 Спільнота наших сапортерів зростає і нещодавно ми досягли відмітки у 100 $! Ми безмежно вдячні будь-якій підтримці, адже стараємося поповнити все більше плейлистів новинками української музичної сцени.

💖 На Патреоні ми публікуємо рецензії на музичні фільми, а також надаємо ранній доступ до деяких неопублікованих матеріалів та релізів.

Ставши нашим патроном, ви посприяєте:

🙌 стабільній роботі серверів,
🎉 гідній оплаті авторів,
📷 виходу випусків Мага‘zine,
🖤 існуванню нашого видання.

👉 Свій тір шукайте за лінком - https://www.patreon.com/neformat

🥰 Щиро дякуємо тим, хто вже підтримує нас своєю копійчиною. Ви неймовірні)

#neformatcomua
🔥1
​​👾 Сьогодні розповімо про лейбл експериментальної електроніки, що підтримує локальних артистів зі всього світу, а також акцентує на живих виступах та радіошоу - система | system

📌 Формат

Як лейбл, система спеціалізується на публікації цифрових релізів.
Ми не маємо чітких умов для музичних робіт, і кожен окремий реліз для нас особливий, а підхід до візуального оформлення також залежить від проєкту. Візуальний ряд для "система лайвкаст серії" завжди форматний, завжди витриманий у певному стилі. Те саме стосується і нашого щомісячного радіошоу на Рінс Франс – там завжди витриманий фірмовий стиль радіостанції.

📌 Нюанси видання закордонних виконавців та роботи в Україні

Недолік полягає в тому, що всі контракти з артистами підписують відповідно до законодавства тієї країни, громадянином якої є артист, у нашому випадку частіше європейського чи американського. Але загалом діяльність лейбла в Україні та у Європі не сильно відрізняються.
Але є одна чудова перевага у нас – можна проводити різноманітні заходи без зареєстрованої організації, лише домовившись усно з майданчиками, артистами тощо.

📌 5 знакових релізів від система | system

💽 Pankifared – В подземельях крысиного короля (2020)
💽 elektricheskaya sobaka – bluelancholia (2020)
💽 Knappy kaisernappy – Typologies sonores, L'oiseau perché (2020)
💽 Bryozone – Ifrit EP (2016)
💽 FOUL art group – FOUL (2020)

👾 Більше про лейбл тут.

#neformatcomua #neformatlabels
​​✨ У нас прем'єра! Рецензія та стрім спліта Обрій / Terrorscum.

"Я смерть і я помщуся", з такого семплу починається реліз і одразу вибухає дуже гідним мелодійним олдскульним смерть металом у дусі At The Gates. Звук, мабуть, найкращий з усіх робіт Обрію, видно, що гурт справді працює над тим, щоби віднайти свій звук і щоби він був на одному ж рівні потужності з матеріалом. Трек "Видіння" відкривають звуки плачу та розпачу, після якого починається найприблекованіша пісня Обрію досі. Розповідає вона про початок епідемії чуми та про жахи, які розповідали одне одному купці, що поверталися з Азії, про дощі зі змій, вогняні смерчі та інші жахіття, у які людям було простіше повірити, ніж у невидиму хворобу.

...

Відкриваючий риф у "Work Hard, Children" видається настільки знайомим, наче знав його все життя. Відчувається любов до шведської школи — Dismember та Entombed, вокал Констянтина грає зовсім новими гранями, у порівнянні з Merzotna Potvora та Prah, глибокий потойбічний гроул доповнює прямолінійний, але невпинний метал. Трек "Battered Knees", на який гурт буквально пару днів тому презентував кліп, звучить більш різноманітно, тут і непогане гітарне соло, і барабанні партії, що з маршу переходять у якийсь розстрільний загін всередині треку, і вокальна лінія, яка звучить як агітпропаганда, аж доки не з’являється фірмове “bleah”, після якого міняється структура, чудова гітарна робота в кінці треку.

...

Реліз на 4 пісні залишає нас голодними, з бажанням почути та побачити більше від обох гуртів, робота над звуком показує, що можна і треба намагатися робити “фірмово” і в нас можуть і вміють так робити, головне — не боятися роботи та знати свої орієнтири. Сподіваємося у 2022-му отримати по повноформатнику від обох гуртів.”

📜 Читайте повну рецензію та слухайте спліт тут.

#neformatcomua #metal