🏒🔥ХК "Одещина" стартує у Кубку України з перемоги
У першому матчі Кубка України-2026 імені Анатолія Хорозова наш ХК "Одещина" здобув перемогу над ХК "Дніпро" – 5:4.
Напружена гра, п’ять закинутих шайб і боротьба до фінальної сирени принесли одеській команді переможний старт.
Наступний матч 18 вересня о 17:30 на арені "Айсберг" у Кременчуці.
Вітаємо нашу команду з перемогою та бажаємо хлопцям успіху в наступних матчах!
📸ХК "Одещина"
У першому матчі Кубка України-2026 імені Анатолія Хорозова наш ХК "Одещина" здобув перемогу над ХК "Дніпро" – 5:4.
Напружена гра, п’ять закинутих шайб і боротьба до фінальної сирени принесли одеській команді переможний старт.
Наступний матч 18 вересня о 17:30 на арені "Айсберг" у Кременчуці.
Вітаємо нашу команду з перемогою та бажаємо хлопцям успіху в наступних матчах!
📸ХК "Одещина"
Forwarded from 🇺🇦Олег Кіпер/Одеська ОДА (ОВА)
Ворог масовано атакував цивільну інфраструктуру Одещини. За попередньою інформацією, постраждали 3 людини.
Внаслідок влучань пошкоджено житловий сектор, підприємство, резервуари та складські приміщення.
Зруйновано приватний житловий будинок, пошкоджено ще щонайменше пʼять. Пошкоджено також будівлю ліцею, теплиці та кілька автомобілів.
На місцях ударів триває ліквідація наслідків ворожої атаки. Правоохоронці документують черговий воєнний злочин росії.
Внаслідок влучань пошкоджено житловий сектор, підприємство, резервуари та складські приміщення.
Зруйновано приватний житловий будинок, пошкоджено ще щонайменше пʼять. Пошкоджено також будівлю ліцею, теплиці та кілька автомобілів.
На місцях ударів триває ліквідація наслідків ворожої атаки. Правоохоронці документують черговий воєнний злочин росії.
🕯Загальнонаціональна хвилина мовчання
Щодня о 9:00 Україна завмирає. У цей момент ми об’єднуємося в тиші, аби вшанувати пам’ять тих, хто загинув за нашу свободу, за наше майбутнє, за Україну.
Зупиніться та присвятіть цю хвилину тим, хто віддав своє життя за Україну!
Ця хвилина — це про вдячність. Це про біль. Це про незламність. Вона несе в собі силу нації, яка пам’ятає.
📌Нехай кожен із нас знайде час вшанувати Героїв.
Бо їхня жертва — не даремна. А наша пам’ять — вічна.
Щодня о 9:00 Україна завмирає. У цей момент ми об’єднуємося в тиші, аби вшанувати пам’ять тих, хто загинув за нашу свободу, за наше майбутнє, за Україну.
Зупиніться та присвятіть цю хвилину тим, хто віддав своє життя за Україну!
Ця хвилина — це про вдячність. Це про біль. Це про незламність. Вона несе в собі силу нації, яка пам’ятає.
📌Нехай кожен із нас знайде час вшанувати Героїв.
Бо їхня жертва — не даремна. А наша пам’ять — вічна.
МАРКЕРИ РОЗПІЗНАВАННЯ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ: НА ЩО СЛІД ЗВЕРТАТИ УВАГУ
Дезінформація може маскуватися під новину, експертну думку, повідомлення очевидця чи навіть подаватися із посиланням на відоме медіа. Тому важливо звертати увагу не лише на зміст, а й на те, як саме подана інформація.
🔹 Клікбейтний, кричущий заголовок
Голосні формулювання на кшталт «катастрофа неминуча», «це переверне світ», «шокуюче викриття» покликані передусім викликати сильну емоцію та привернути увагу. При цьому заголовок може суттєво відрізнятися від змісту самої публікації.
🔹 Нагнітання емоцій
У повідомленнях дезінформаційного характеру може бути мало фактів, але багато емоційних слів і висловів. Мета такого прийому — переключити сприйняття інформації з раціонального аналізу на емоції. Причому використовуватися можуть як негативні, так і позитивні емоції.
🔹 Поширення страху та панічних настроїв
Особливу увагу варто звертати на повідомлення, які прогнозують неминучі катастрофи, загрози життю чи здоров’ю, поширюють зневіру в майбутньому або створюють відчуття безвиході.
🔹 Заклики та спонукання до дій
Маніпулятивний контент може не просто інформувати, а емоційно тиснути на користувача й спонукати його до певних дій: поширити повідомлення, протестувати, вчиняти протиправні дії тощо.
🔹 Поширення недовіри до офіційних джерел
Один із маркерів — системне знецінення офіційних даних без наведення переконливих альтернативних джерел. При цьому можуть використовуватися емоційні твердження, анонімні джерела або думки окремих блогерів та «експертів».
🔹 Відсутність у повідомленні або новині посилань на джерело інформації
Фрази на кшталт «у адміністрації заявили», «вчені встановили», «експерти повідомили» без посилання на конкретну установу, дослідження чи документ можуть бути способом надати повідомленню штучної достовірності.
🔹 Відсутність автора новини, повідомлення або позначення автора як «Джерело»
Відсутність автора або формальне посилання на «Джерело» може свідчити про спробу замаскувати походження інформації та уникнути відповідальності за неї.
🔹 Посилання на «інсайдерські джерела»
Формулювання «надійні джерела повідомили», «за даними наших інсайдерів» потребують особливої уваги, особливо якщо повідомлення сумнівного характеру ґрунтується виключно на такій інформації.
🔹 Висмикування інформації з контексту
Під час передруку може використовуватися лише окрема частина матеріалу, вириватися цитати з контексту або подаватися статистика й результати досліджень із трактуванням, якого не було в оригіналі. Тому важливо звертатися до першоджерела.
🔹 Маніпулятивні узагальнення та перебільшення
Фрази «всім відомо», «всі знають», «майже всі», «фактично вже відбулося» можуть використовуватися для створення враження абсолютності того чи іншого факту або завершеності процесу без належних доказів.
🔹 Маніпулятивний візуальний контент
Фото чи відео можуть бути обрізаними, фрагментарними, зняті під спеціальним ракурсом, відредагованими або створеними із застосуванням ШІ.
🔹 Спрощена або примітивна мова
Дезінформаційні та маніпулятивні повідомлення часто використовують максимально спрощену, інколи примітивну мову, навіть коли йдеться про складні питання. Такий формат полегшує запам’ятовування та подальше поширення інформації.
❗ Важливо: наявність одного такого елемента ще не означає автоматично, що перед вами дезінформація. Однак кілька маркерів одночасно — привід поставитися до повідомлення критично та перевірити його ретельніше.
#ІнформаційнаГігієна #Медіаграмотність #ПротидіяДезінформації #ДумайПеревіряйПоширюй
Дезінформація може маскуватися під новину, експертну думку, повідомлення очевидця чи навіть подаватися із посиланням на відоме медіа. Тому важливо звертати увагу не лише на зміст, а й на те, як саме подана інформація.
🔹 Клікбейтний, кричущий заголовок
Голосні формулювання на кшталт «катастрофа неминуча», «це переверне світ», «шокуюче викриття» покликані передусім викликати сильну емоцію та привернути увагу. При цьому заголовок може суттєво відрізнятися від змісту самої публікації.
🔹 Нагнітання емоцій
У повідомленнях дезінформаційного характеру може бути мало фактів, але багато емоційних слів і висловів. Мета такого прийому — переключити сприйняття інформації з раціонального аналізу на емоції. Причому використовуватися можуть як негативні, так і позитивні емоції.
🔹 Поширення страху та панічних настроїв
Особливу увагу варто звертати на повідомлення, які прогнозують неминучі катастрофи, загрози життю чи здоров’ю, поширюють зневіру в майбутньому або створюють відчуття безвиході.
🔹 Заклики та спонукання до дій
Маніпулятивний контент може не просто інформувати, а емоційно тиснути на користувача й спонукати його до певних дій: поширити повідомлення, протестувати, вчиняти протиправні дії тощо.
🔹 Поширення недовіри до офіційних джерел
Один із маркерів — системне знецінення офіційних даних без наведення переконливих альтернативних джерел. При цьому можуть використовуватися емоційні твердження, анонімні джерела або думки окремих блогерів та «експертів».
🔹 Відсутність у повідомленні або новині посилань на джерело інформації
Фрази на кшталт «у адміністрації заявили», «вчені встановили», «експерти повідомили» без посилання на конкретну установу, дослідження чи документ можуть бути способом надати повідомленню штучної достовірності.
🔹 Відсутність автора новини, повідомлення або позначення автора як «Джерело»
Відсутність автора або формальне посилання на «Джерело» може свідчити про спробу замаскувати походження інформації та уникнути відповідальності за неї.
🔹 Посилання на «інсайдерські джерела»
Формулювання «надійні джерела повідомили», «за даними наших інсайдерів» потребують особливої уваги, особливо якщо повідомлення сумнівного характеру ґрунтується виключно на такій інформації.
🔹 Висмикування інформації з контексту
Під час передруку може використовуватися лише окрема частина матеріалу, вириватися цитати з контексту або подаватися статистика й результати досліджень із трактуванням, якого не було в оригіналі. Тому важливо звертатися до першоджерела.
🔹 Маніпулятивні узагальнення та перебільшення
Фрази «всім відомо», «всі знають», «майже всі», «фактично вже відбулося» можуть використовуватися для створення враження абсолютності того чи іншого факту або завершеності процесу без належних доказів.
🔹 Маніпулятивний візуальний контент
Фото чи відео можуть бути обрізаними, фрагментарними, зняті під спеціальним ракурсом, відредагованими або створеними із застосуванням ШІ.
🔹 Спрощена або примітивна мова
Дезінформаційні та маніпулятивні повідомлення часто використовують максимально спрощену, інколи примітивну мову, навіть коли йдеться про складні питання. Такий формат полегшує запам’ятовування та подальше поширення інформації.
❗ Важливо: наявність одного такого елемента ще не означає автоматично, що перед вами дезінформація. Однак кілька маркерів одночасно — привід поставитися до повідомлення критично та перевірити його ретельніше.
#ІнформаційнаГігієна #Медіаграмотність #ПротидіяДезінформації #ДумайПеревіряйПоширюй
Тяжкі часи вимагають не лише екстрасил. А й посиленої турботи про себе.
Особливо коли змінюється сезон: до паузи й сповільнення треба додати тепла, затишних моментів, обіймів.
Згадайте, що ви добре справляєтеся! Та нагадайте собі, що вже осінь — дайте собі можливість адаптуватися до змін у турботливий спосіб.
ℹ️ Супровід розробки та впровадження Всеукраїнської програми ментального здоровʼя Ти як? – ініціативи першої леді Олена Зеленська - здійснює Координаційний центр КМУ / Mental Health UA за експертної підтримки ВООЗ World Health Organization (WHO).
#тияк
Особливо коли змінюється сезон: до паузи й сповільнення треба додати тепла, затишних моментів, обіймів.
Згадайте, що ви добре справляєтеся! Та нагадайте собі, що вже осінь — дайте собі можливість адаптуватися до змін у турботливий спосіб.
ℹ️ Супровід розробки та впровадження Всеукраїнської програми ментального здоровʼя Ти як? – ініціативи першої леді Олена Зеленська - здійснює Координаційний центр КМУ / Mental Health UA за експертної підтримки ВООЗ World Health Organization (WHO).
#тияк
У закладах освіти Кілійської громади Ізмаїльського району щодня продовжується робота над організацією якісного та збалансованого харчування учнів.
Зранку кухарі розпочинають свою роботу, щоб уже під час обідньої перерви діти могли сісти за столи та отримати гарячі, смачні страви. А далі — звичний шкільний ритм: розмови, усмішки, зустрічі з друзями та трохи часу, щоб відпочити перед наступними уроками.
За цим стоїть велика спільна робота. Працівники харчоблоків, педагоги, керівники закладів та всі, хто долучений до організації процесу, щодня роблять свою частину важливої справи, щоб на столі в кожної дитини була не просто їжа, а смачний і корисний обід.
Ця системна увага до якості шкільного харчування — не випадковість, а результат ініціативи Першої Леді України Олени Зеленської, яка послідовно тримає це питання у фокусі на державному рівні.
Для дітей обід у школі — це просто частина дня. А для дорослих — щоденна відповідальність і турбота, яку потрібно не декларувати, а підтверджувати справою.
Дякуємо всім, хто щодня вкладає свою працю в те, щоб на дитячих столах був не просто обід, а увага, турбота і впевненість у тому, що про наших дітей дбають.
Зранку кухарі розпочинають свою роботу, щоб уже під час обідньої перерви діти могли сісти за столи та отримати гарячі, смачні страви. А далі — звичний шкільний ритм: розмови, усмішки, зустрічі з друзями та трохи часу, щоб відпочити перед наступними уроками.
За цим стоїть велика спільна робота. Працівники харчоблоків, педагоги, керівники закладів та всі, хто долучений до організації процесу, щодня роблять свою частину важливої справи, щоб на столі в кожної дитини була не просто їжа, а смачний і корисний обід.
Ця системна увага до якості шкільного харчування — не випадковість, а результат ініціативи Першої Леді України Олени Зеленської, яка послідовно тримає це питання у фокусі на державному рівні.
Для дітей обід у школі — це просто частина дня. А для дорослих — щоденна відповідальність і турбота, яку потрібно не декларувати, а підтверджувати справою.
Дякуємо всім, хто щодня вкладає свою працю в те, щоб на дитячих столах був не просто обід, а увага, турбота і впевненість у тому, що про наших дітей дбають.