🤬Так зараз виглядає ТЕЦ-5 у Харкові, зруйнована внаслідок російської атаки

На її відновлення, кажуть фахівці, потрібен не один рік

Чекаємо вже цієї суботи об 11:00 на зустрічі про українське кобзарство. Захід для дітей та дорослих. Реєстрація через гугл-форму: https://forms.gle/EJTH7NJ6q8jQxA6c8

Сьогодні- День Народження Миколи Міхновського (1873-1924) — ідеолога українського націоналізму, адвоката, публіциста. Микола Міхновський- діяч Української Республіки і організатор її війська, збройних сил. Представник священницького роду Міхновських. Народився у селі Турівка, Полтавська губернії. Член Братства тарасівців, засновник Української народної партії (1902), один із лідерів Української демократично-хліборобської партії, член Братства самостійників. Один з популяризаторів словосполучень «козаки-українці» і «українці-козаки» в якості назви і самоназви представників українського народу. Прихильник розпаду Російської імперії і перетворення її на спільноту пов'язаних спільною історією країн і народів. Автор брошури «Самостійна Україна» (1900), підготував проєкт Конституції (1905). Повішений московськими агентами 3 травня 1924 у Києві.
Значна частина життя Миколи Міхновського пов'язана з Харковом.

#Українці #постаті #Міхновський

Священник Харківського екзархату, капелан отець Ігор Табака потрапив під ворожий обстріл та зазнав осколкового поранення. Про це повідомляє владика Василій, екзарх Харківський. “Отець Ігор перебуває у лікарні, під наглядом лікарів, його стан є стабільним, він при свідомості та очікує на операцію”, – сказав владика Василій.

“Просимо духовенство та вірних про молитву за успішне проведення операції, а також за повне одужання отця Ігоря”, – додав екзарх Харківський.

Пресслужба Харківського екзархату УГКЦ

10 років тому...

https://youtu.be/Wo27fjm5VUA

В українців знову їде дах на грунті антикорупційної істерії.
Реальну, важливу, але все ж третьорядну проблему роздули до рівня, коли 51% населення вважає її більшою загрозою, ніж війна на знищення, яку веде росія проти всіх нас.

Величезній масі українців хочеться вірити, що вся справа не у війні, не в катастрофічному стані демографії, економіки, освіти, державного управління і т.д., а в тому, що корупція.

І байдуже, що ні з якою корпуцією більшість із цих 51% останнім часом узагалі не стикалася в реальності. Але ж так приємно мати універсальну відповідь на будь-яку проблему.

Тарас Шамайда

Символи діють: прапор російського міста Оренбург, яке нині заливає водами річки Урал.

Джерело: Чекалкін

Шануймо наші традиції:
10 квітня СЕРЕДРОХРЕСНА СЕРЕДА, що ділить Великий Піст навпіл. На Харківщині господні випікали обрядове печиво у вигляді хрестиків і називали їх «хрѐсті», «хрестець» або «хрестик». Вони були різних розмірів. Найбільші хрѐсті випікали, засушували, занурювали у посівне зерно, а коли їхали у поле сіяти, то брали обов’язково з собою. У обрядову випічку, особливо у великі хрестики, вкладали дрібні гроші. Хто знаходив копійки, мав бути щасливим. У невеличкі хрестики також вкладали гроші або ж вуглинку. Хто з діток знаходив гроші, радів, бо мав бути щасливим, кому ж діставалася вуглинка, не дуже вдалим буде рік. Зазвичай, для кращого смаку, хрѐсті зверху змазували збитим яйцем чи медом.

Наталія Олійник
#Харківщина #українці #традиції #звичаї #культура

Потрібна молитва настоятеля харківського костелу Успіння Пресвятої Діви Марії отця Григорія, який у важкому стані після інсульту👇

Слобожанські великодні пісні з архіву Бориса Грінченка

Ми вже писали про те, що у «Зібранні творів» Бориса Грінченка, яке видає Київський університет імені Бориса Грінченка, під назвою «Весенние песни в Харьковщине» були опубліковані архівні матеріали, записані фольклористом під час його вчителювання на Слобожанщині (див.: https://www.facebook.com/share/p/mVLKLNtY65v4RSaj/. Сьогодні подаємо кілька текстів із другого підрозділу, який має назву «Великодні пісні». Записані вони були в селі Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії (тепер — Сумського району Сумської області), де Борис Дмитрович працював з 25 вересня 1884 року по 31 серпня 1885 року.
І коли як не зараз, напередодні Великодня, доречно згадати те, що лунало саме в такий час на слобожанських луках понад 100 років тому?

***
Ой нумо, нумо
В плетеного шума,
Як наша мати
Буде заплітати;

Заплетися, шуме,
Заплетися!
Хрещатий барвінку,
Розстелися!


Михайло Красіков

Сьогодні, 18 квітня відзначаємо 170-річчя видатного українського фольклориста, етнографа, літературознавця, музеєзнавця і громадського діяча Миколи Сумцова (1854-1922), життя якого було тісно пов'язане з Харковом.

#Харків #харківці #постаті #українці #Сумцов

Шануймо наші традиції:
23 квітня за новоюліанським календарем відзначають день СВЯТОГО ЮРІЯ. На Харківщині більшість інформантів літнього віку цей день називали «Ягорія». Коли ж мова йшла про росу, то казали: «юр’ївська роса». Зазвичай виганяли перший раз навесні худобу на пашу, намагалися, щоб корови пройшли по юр’ївській росі – молока буде більше. Гілочкою освяченої вербички хльоскали, «шоб худобину ніхто не зурочив». Також цього дня саджали огірки, гарбузи, кавуни та дині, щоб був багатий урожай.

«На Ягорія запасювали худобу. Виганяли, шоб паслася до схід сонця. Кажний хазяїн виганяв, шоб корова пройшлася по юр’ївській росі». (Зап. 19.07.2003 р. у с. Білий Колодязь на Вовчанщині Харківської обл. від Макаренко Віри Тихонівни, 1913 р.н. (с. Дорошенкове на Великобурлуччині). З 1973 р. проживає в с. Білий Колодязь).

«А весною тоді, як виганяють уже худобу, так ото беруть той прутик і б’ють корову, гонють свяченою вербичкою».

Наталія Олійник,
ООМЦКМ
#Харківщина #українці #традиції #звичаї #культура