Forwarded from Український Харків
Світлини Традиційного Вертепного дійства у Свято-Дмитрівському храмі УГКЦ
Forwarded from Український Харків
Традиційний слобідський вертеп
У першу неділю після Різдва Христового в стінах Катедрального собору УГКЦ в Харкові показали традиційний слобідський вертеп, який побутував на цих землях ще від 17-го століття.
#вертеп #Харків #УГКЦ #Різдво #колядування
https://youtu.be/MigMaLkEYIs
У першу неділю після Різдва Христового в стінах Катедрального собору УГКЦ в Харкові показали традиційний слобідський вертеп, який побутував на цих землях ще від 17-го століття.
#вертеп #Харків #УГКЦ #Різдво #колядування
https://youtu.be/MigMaLkEYIs
YouTube
Традиційний слобідський вертеп, Харків
У першу неділю після Різдва Христового в стінах Катедрального собору УГКЦ в Харкові показали традиційний слобідський вертеп, який побутував на цих землях ще від 17-го століття.
#вертеп #Харків #УГКЦ #Різдво #колядування
#вертеп #Харків #УГКЦ #Різдво #колядування
Собача любов
Сьогодні вранці вийшов з храму і зустрів пана Євгена зі своїми собаками. Вівчарка Маня, другий рижий пес незнаної породи, але не менший від Мані, — Зіта і Сірий, який не є його собакою, але завжди приєднується до їхньої компанії, коли вони гуляють по парку. Каже про нього Євген, що він великий щуролов, але погладити себе не дасть.
Маня і Зіта — конкуренти в любові до пана Євгена і через це між ними бувають непорозуміння, які виливаються в собачі бійки.
— О, я радий вас бачити, — говорить до мене Євген. — Що, були у відпустці?
— Та я вже давно в Запоріжжі, — відповідаю. — Просто ми не бачимося, бо не домовляємося про зустріч. Ми випадково зустрілися.
Я люблю собак і собаки мене люблять. А тут Маня, навіть коли я кличу по імені, не хоче у мою сторону дивитися. Правда, прибігла, понюхала руку і так на Євгена дивиться, ніби в ньому бачить якесь небесне сяйво. Така любов і відданість собача, що аж завидки беруть.
— Ну, — кажу до нього, — напевно, вона тобі замінює все і вся, навіть тобі супутниці життя не потрібно.
— Ох, скільки їх було, — відповідає, — але….
І пригадую таке відео, коли солдат повертається з фронту і собака, який не вірить, що це його господар повернувся, підозріло дивиться на нього, а потім впізнає його, з розмаху кидається йому на груди і починає облизувати його. Радість невимовна і шалена, ми так ніколи не зможемо проявити свої почуття, як собаки!
— Це добре, що ти собак так любиш і вони тобі відплачують любов’ю, — кажу до Євгена. — Але суть життя не в собаках. Бог ще більше нас любить.
Щось зачепило його, одразу відійшов, і собаки з ним.
Ціле життя присвячують люди тваринам, бо відчувають самотність і ворожість світу. І так вмирають, не відчувши Божої любові до них.
Може, через те, що ніколи не застановляються над сенсом життя. Думаю, таким людям треба обов’язково допомагати, бо насправді вони добрі.
Вл. Степан Меньок, ЧСВВ
Сьогодні вранці вийшов з храму і зустрів пана Євгена зі своїми собаками. Вівчарка Маня, другий рижий пес незнаної породи, але не менший від Мані, — Зіта і Сірий, який не є його собакою, але завжди приєднується до їхньої компанії, коли вони гуляють по парку. Каже про нього Євген, що він великий щуролов, але погладити себе не дасть.
Маня і Зіта — конкуренти в любові до пана Євгена і через це між ними бувають непорозуміння, які виливаються в собачі бійки.
— О, я радий вас бачити, — говорить до мене Євген. — Що, були у відпустці?
— Та я вже давно в Запоріжжі, — відповідаю. — Просто ми не бачимося, бо не домовляємося про зустріч. Ми випадково зустрілися.
Я люблю собак і собаки мене люблять. А тут Маня, навіть коли я кличу по імені, не хоче у мою сторону дивитися. Правда, прибігла, понюхала руку і так на Євгена дивиться, ніби в ньому бачить якесь небесне сяйво. Така любов і відданість собача, що аж завидки беруть.
— Ну, — кажу до нього, — напевно, вона тобі замінює все і вся, навіть тобі супутниці життя не потрібно.
— Ох, скільки їх було, — відповідає, — але….
І пригадую таке відео, коли солдат повертається з фронту і собака, який не вірить, що це його господар повернувся, підозріло дивиться на нього, а потім впізнає його, з розмаху кидається йому на груди і починає облизувати його. Радість невимовна і шалена, ми так ніколи не зможемо проявити свої почуття, як собаки!
— Це добре, що ти собак так любиш і вони тобі відплачують любов’ю, — кажу до Євгена. — Але суть життя не в собаках. Бог ще більше нас любить.
Щось зачепило його, одразу відійшов, і собаки з ним.
Ціле життя присвячують люди тваринам, бо відчувають самотність і ворожість світу. І так вмирають, не відчувши Божої любові до них.
Може, через те, що ніколи не застановляються над сенсом життя. Думаю, таким людям треба обов’язково допомагати, бо насправді вони добрі.
Вл. Степан Меньок, ЧСВВ
Forwarded from УГКЦ Харків
Катехитична школа Святого Йосифа запрошує на заняття дітей віком від 4 до 16 років.
Щонеділі після Служби Божої у катехитичному класі при нашому храмі:
10:30 — приготування до сповіді;
10:30 — старша група (9—16 років);
14:00 — молодша група (4—8 років).
Катедральний собор УГКЦ, Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 6-А.
#УГКЦ #Харків #катехизація #діти
Щонеділі після Служби Божої у катехитичному класі при нашому храмі:
10:30 — приготування до сповіді;
10:30 — старша група (9—16 років);
14:00 — молодша група (4—8 років).
Катедральний собор УГКЦ, Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 6-А.
#УГКЦ #Харків #катехизація #діти
Forwarded from Український Харків
Учора у Катедральному соборі святого Миколая Чудотворця після богослужіння відбулося спільне завершальне колядування. Разом із спільнотою БФ "Карітас Харків" та парафіяльним хором присутні виконали традиційні українські колядки.
#Харків #УГКЦ #парафія #колядування
#Харків #УГКЦ #парафія #колядування
День пам'яти Героїв Крут. Харків, майдан Свободи
Саме з Харкова почався більшовицький заколот проти Української державності 12 грудня 1917 року проголошенням проросійськими агентами на збіговиську, яке назвали Всеукраїнським з'їздом Рад так званої Української народної республіки Рад. Одразу їм почала надходити військова та інша допомога від більшовиків і цим вже було визначено військовий напад на Українську Державу, котра лише формувалася та готувалася до проголошення четвертого універсалу про незалежність України.
29 січня 1918 року кількасот молодих добровольців під Крутами суттєво вплинути на хід української історії, ціною власного життя спромоглися ненадовго затримати російського ворога. Саме ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність.
І нині, надихаючись славним подвигом молоді під Крутами, тисячі й тисячі українців хоробро захищають нашу землю від російського ворога. Завжди пам'ятаймо про тих, хто віддав своє життя за Україну!
Вічная пам'ять українським героям!
#Крути #Харків #війна #Герої
https://youtu.be/yLEGWWplCCM
Саме з Харкова почався більшовицький заколот проти Української державності 12 грудня 1917 року проголошенням проросійськими агентами на збіговиську, яке назвали Всеукраїнським з'їздом Рад так званої Української народної республіки Рад. Одразу їм почала надходити військова та інша допомога від більшовиків і цим вже було визначено військовий напад на Українську Державу, котра лише формувалася та готувалася до проголошення четвертого універсалу про незалежність України.
29 січня 1918 року кількасот молодих добровольців під Крутами суттєво вплинути на хід української історії, ціною власного життя спромоглися ненадовго затримати російського ворога. Саме ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність.
І нині, надихаючись славним подвигом молоді під Крутами, тисячі й тисячі українців хоробро захищають нашу землю від російського ворога. Завжди пам'ятаймо про тих, хто віддав своє життя за Україну!
Вічная пам'ять українським героям!
#Крути #Харків #війна #Герої
https://youtu.be/yLEGWWplCCM
Forwarded from Укрінформ | Новини України
🕯 Пам’яті художника Сергія Пущенка
Сергій народився 28 червня 1960 року на Дніпропетровщині. Змалку багато малював. Ще наприкінці 1980-х років митець захопився темою козаччини, почав цікавитися історією. Наприкінці радянського періоду перейшов із російської на українську мову.
Сергій був активним учасником Помаранчевої революції та Революції Гідності. Тоді змалював з натури доленосні для України дні спротиву диктатурі.
Із 2014 року волонтерив, а у 2015-2018 роках художник воював добровольцем у складі ДУК «Правий сектор». Тоді, під час АТО, створив галерею живописних і графічних портретів українських воїнів – 113 робіт розміром 80х60 см та 7 етюдів.
Професійний художник, заслужений діяч мистецтв України Сергій Пущенко загинув у ніч на 2 березня 2022 року на Київщині, врятувавши при цьому близько 300 мешканців Василькова.
У червні 2022 року Сергія Пущенка нагородили Орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Шана і слава Герою!
Сергій народився 28 червня 1960 року на Дніпропетровщині. Змалку багато малював. Ще наприкінці 1980-х років митець захопився темою козаччини, почав цікавитися історією. Наприкінці радянського періоду перейшов із російської на українську мову.
Сергій був активним учасником Помаранчевої революції та Революції Гідності. Тоді змалював з натури доленосні для України дні спротиву диктатурі.
Із 2014 року волонтерив, а у 2015-2018 роках художник воював добровольцем у складі ДУК «Правий сектор». Тоді, під час АТО, створив галерею живописних і графічних портретів українських воїнів – 113 робіт розміром 80х60 см та 7 етюдів.
Професійний художник, заслужений діяч мистецтв України Сергій Пущенко загинув у ніч на 2 березня 2022 року на Київщині, врятувавши при цьому близько 300 мешканців Василькова.
У червні 2022 року Сергія Пущенка нагородили Орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Шана і слава Герою!
Forwarded from Український Харків
Молодь із Харківського екзархату, серед яких були представники СУМ, взяла участь у телемості із Папою Франциском.
Телезустріч відбулася у Києві, в Патріаршому Соборі Воскресіння Христового.
Спільно з іншими учасниками молодь помолилась за український народ, віддаючи всі рани війни під Божий покров.
Наша парафіянка Собору Святого Миколая Чудотворця, Ремізова Анастасія, мала нагоду свідчити Святішому Отцю про те, як відчувається війна на теренах Харківського екзархату.
«Ворог безупинно намагається знищити вщент не тільки наші міста, але й віру людей в світле майбутнє. Тому люди шукають порятунку серед великого воєнного хаосу. Місцем спасіння для багатьох стала Церква. Люди, що донедавна не знали Бога, тепер щиро моляться до Нього, щоб настала перемога», - розповіла Анастасія Папі Франциску.
Дякуємо всім, хто долучився до організації заходу та самої поїздки з Харкова!
#Харків #молодь #СУМ #СпілкаУкраїнськоїМолоді #СУМ_Харків #Франциск #Папа #церква
Телезустріч відбулася у Києві, в Патріаршому Соборі Воскресіння Христового.
Спільно з іншими учасниками молодь помолилась за український народ, віддаючи всі рани війни під Божий покров.
Наша парафіянка Собору Святого Миколая Чудотворця, Ремізова Анастасія, мала нагоду свідчити Святішому Отцю про те, як відчувається війна на теренах Харківського екзархату.
«Ворог безупинно намагається знищити вщент не тільки наші міста, але й віру людей в світле майбутнє. Тому люди шукають порятунку серед великого воєнного хаосу. Місцем спасіння для багатьох стала Церква. Люди, що донедавна не знали Бога, тепер щиро моляться до Нього, щоб настала перемога», - розповіла Анастасія Папі Франциску.
Дякуємо всім, хто долучився до організації заходу та самої поїздки з Харкова!
#Харків #молодь #СУМ #СпілкаУкраїнськоїМолоді #СУМ_Харків #Франциск #Папа #церква
Про людські стосунки і про сім’ю.
Бере один журналіст інтерв’ю у пані, яка прийшла до суду з проханням про розлучення зі своїм чоловіком.
— Коли ви виходили заміж, він був гарною людиною?
— Ну, так... — відповідає.
— І що ви з ним зробили, що він став таким поганим?
Мовчання.
Що стається з людьми, які вінчаються по любові, а розводяться з антипатією один до одного?
Так, життєві ситуації бувають різні. І важко знайти хоча б одне подружжя, яке б повторювало життєву ситуацію іншого.
Християнське передподружнє навчання відкриває очі багатьом майбутнім співмешканцям на «хрести», які потрібно нести цим людям разом ціле життя.
Я маю на увазі християнське подружжя, а не те, яке має на меті отримати державну реєстрацію в загсі, а потім - як карта ляже...
Були випадки, коли молодята приходили у церкву на передшлюбні науки і, навіть не закінчивши їх, вже розходилися. Вони розуміли, що їхній вибір не був серйозним, і краще не вкладати шлюбного контракту, щоб потім не нашкодити одне одному.
Вибір супутника життя — це дуже важливий крок для того, хто хоче створити в майбутньому гарну повноцінну сім’ю.
Я бачив один відеоролик, у якому молодята, що прийшли у храм, щоб звершити Святу Тайну Подружжя, отримують від священника велике розп’яття. Молода плакала, а молодий стояв мужньо, не виказуючи своїх почуттів. Це було в Хорватії. Цей великий хрест з фігурою розіп’ятого на ньому Ісуса вони повісять у своїй спальні, і він буде їм нагадувати про спільний хрест подружнього життя, який потрібно спільно нести. Шкода, що в нашому обряді немає такого елементу шлюбної церемонії.
Віра в Бога — це особливий елемент, який скріпляє молоду пару. Спільна молитва, спільне виховання дітей — це дуже важливі елементи для гідного християнського життя молодої сім’ї. Без таких християнських цінностей шлюби перетворюються на державні контракти двох людей, які держава розриває при їхньому бажанні.
В одній гумористичній програмі Штепселя і Тарапуньки (були колись такі артисти), Тарапунька сказав таку гарну фразу:
— Знаєш, Штепсель, я б поставив знак для тих, які йдуть у суд для отримання свідоцтва про розлучення — «Обережно — діти!»
Діти, які страждають від розлучення батьків. Вони хіба винні, що доля їхніх батьків так нещасливо склалася? А чому вони мають страждати?
А круглі сироти при живих батьках? Діти алкоголіків і наркоманів, яких держава забирає у батьків. Діти, яких залишають, тобто зрікаються їх.
Всі вони опиняються у закладах, де їм можуть дати певне утримання, але не можуть дати повноцінної батьківської любові. Це основний елемент для всебічного і гармонійного розвитку дитини. Тому багато з них стають на злочинний шлях, де пропадає милосердя, тому що вони його ніколи не мали і не бачили.
Одного разу я відвідував сиротинець, і, коли я увійшов у групу, де були діти віком більше як шість–сім років, то якась частина їх прибігла до мене з криком:
— Ти мій тато?
Я сказав — Ні...
І вони відійшли.
Сумно і боляче бачити таку картину.
А процент розлучень є досить високим. Християнське виховання, виховання, виховання. Я не побоюся декілька разів повторити цю фразу. Не маємо забувати про нього, якщо ми хочемо врятувати Україну.
Далі буде...
Владика Степан Меньок, екзарх Донецький УГКЦ
Джерело
#шлюб #родина #Церква #УГКЦ #Сепан_Меньок
Бере один журналіст інтерв’ю у пані, яка прийшла до суду з проханням про розлучення зі своїм чоловіком.
— Коли ви виходили заміж, він був гарною людиною?
— Ну, так... — відповідає.
— І що ви з ним зробили, що він став таким поганим?
Мовчання.
Що стається з людьми, які вінчаються по любові, а розводяться з антипатією один до одного?
Так, життєві ситуації бувають різні. І важко знайти хоча б одне подружжя, яке б повторювало життєву ситуацію іншого.
Християнське передподружнє навчання відкриває очі багатьом майбутнім співмешканцям на «хрести», які потрібно нести цим людям разом ціле життя.
Я маю на увазі християнське подружжя, а не те, яке має на меті отримати державну реєстрацію в загсі, а потім - як карта ляже...
Були випадки, коли молодята приходили у церкву на передшлюбні науки і, навіть не закінчивши їх, вже розходилися. Вони розуміли, що їхній вибір не був серйозним, і краще не вкладати шлюбного контракту, щоб потім не нашкодити одне одному.
Вибір супутника життя — це дуже важливий крок для того, хто хоче створити в майбутньому гарну повноцінну сім’ю.
Я бачив один відеоролик, у якому молодята, що прийшли у храм, щоб звершити Святу Тайну Подружжя, отримують від священника велике розп’яття. Молода плакала, а молодий стояв мужньо, не виказуючи своїх почуттів. Це було в Хорватії. Цей великий хрест з фігурою розіп’ятого на ньому Ісуса вони повісять у своїй спальні, і він буде їм нагадувати про спільний хрест подружнього життя, який потрібно спільно нести. Шкода, що в нашому обряді немає такого елементу шлюбної церемонії.
Віра в Бога — це особливий елемент, який скріпляє молоду пару. Спільна молитва, спільне виховання дітей — це дуже важливі елементи для гідного християнського життя молодої сім’ї. Без таких християнських цінностей шлюби перетворюються на державні контракти двох людей, які держава розриває при їхньому бажанні.
В одній гумористичній програмі Штепселя і Тарапуньки (були колись такі артисти), Тарапунька сказав таку гарну фразу:
— Знаєш, Штепсель, я б поставив знак для тих, які йдуть у суд для отримання свідоцтва про розлучення — «Обережно — діти!»
Діти, які страждають від розлучення батьків. Вони хіба винні, що доля їхніх батьків так нещасливо склалася? А чому вони мають страждати?
А круглі сироти при живих батьках? Діти алкоголіків і наркоманів, яких держава забирає у батьків. Діти, яких залишають, тобто зрікаються їх.
Всі вони опиняються у закладах, де їм можуть дати певне утримання, але не можуть дати повноцінної батьківської любові. Це основний елемент для всебічного і гармонійного розвитку дитини. Тому багато з них стають на злочинний шлях, де пропадає милосердя, тому що вони його ніколи не мали і не бачили.
Одного разу я відвідував сиротинець, і, коли я увійшов у групу, де були діти віком більше як шість–сім років, то якась частина їх прибігла до мене з криком:
— Ти мій тато?
Я сказав — Ні...
І вони відійшли.
Сумно і боляче бачити таку картину.
А процент розлучень є досить високим. Християнське виховання, виховання, виховання. Я не побоюся декілька разів повторити цю фразу. Не маємо забувати про нього, якщо ми хочемо врятувати Україну.
Далі буде...
Владика Степан Меньок, екзарх Донецький УГКЦ
Джерело
#шлюб #родина #Церква #УГКЦ #Сепан_Меньок
Forwarded from Український Харків
17 лютого виповнюється 133 роки від дня народження Йосифа Сліпого - Предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви, в'язня сталінського режиму - 18 років заслання у таборах Сибіру і Мордовії (1892-1984).
У липні-серпні 1961 року Йосип Сліпий під час тюремного етапу перебував у Харкові у пересильній в'язниці "Тюремний замок", рештки якої зараз знаходяться на вул. Малиновського.
Патріарху Йосифу Сліпому не довелося жити і працювати в незалежній Україні. Але весь свій життєвий шлях він присвятив боротьбі за неї.
"Йосиф Сліпий - одна з легендарних постатей української історії ХХ століття. Керманич Української греко-католицької церкви, духовний батько мільйонів вірян. Суворий воїн духу, будитель у Франковому розумінні сенсу цього слова і невтомний трудівник. Вісімнадцять років він провів у радянських таборах і тюрмах.
На світлинах: Кардинал Йосип Сліпий; в'язниця " Тюремний замок", де перебував Сліпий під час етапу в липні-серпні 1961 року.
#українці #постаті #УГКЦ #Сліпий
У липні-серпні 1961 року Йосип Сліпий під час тюремного етапу перебував у Харкові у пересильній в'язниці "Тюремний замок", рештки якої зараз знаходяться на вул. Малиновського.
Патріарху Йосифу Сліпому не довелося жити і працювати в незалежній Україні. Але весь свій життєвий шлях він присвятив боротьбі за неї.
"Йосиф Сліпий - одна з легендарних постатей української історії ХХ століття. Керманич Української греко-католицької церкви, духовний батько мільйонів вірян. Суворий воїн духу, будитель у Франковому розумінні сенсу цього слова і невтомний трудівник. Вісімнадцять років він провів у радянських таборах і тюрмах.
На світлинах: Кардинал Йосип Сліпий; в'язниця " Тюремний замок", де перебував Сліпий під час етапу в липні-серпні 1961 року.
#українці #постаті #УГКЦ #Сліпий