Forwarded from Український Харків
У Харкові презентували книгу про кобзарство «Повернення традиції»
https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3979155-u-harkovi-prezentuvali-knigu-pro-kobzarstvo-povernenna-tradicii.html
https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3979155-u-harkovi-prezentuvali-knigu-pro-kobzarstvo-povernenna-tradicii.html
Forwarded from ЦАПЛІЄНКО_UKRAINE FIGHTS
Такі листівки з пропозицією здатися потрапляють до росіян на островах навпроти Херсона. Дуже грамотно написаний текст. Формулювання зрозумілі та чесні. З появою таких листівок кількість бажаючих здатися в український полон трохи збільшилася. І одного з них ми вже сьогодні показували.
Forwarded from Український Харків
З глибоким сумом повідомляємо, що пішов життя Михайло Григорович Манченко — краєзнавець, автор книг про історію селища Манченки, нащадок з роду засновника цього села козака Манченка.
Михайло Григорович Манченко був надзвичайно чуйною і небайдужою людиною, таким назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав. Він народився 25.10.1937 року в селищі Манченки Харківської области. Чимало років пропрацював у тресті “Електропівденмонтаж” інженером. Побував у численних відрядженнях на багатьох будівництвах СРСР і в закордонних країнах (Індії, Ємені, Кубі та ин.). Про це — його спогади.
Як краєзнавець Михайло Манченко досліджує історію свого краю, написавши й видрукувавши разом зі спогадами “Романтик мимоволі” дослідження “Історію селища Манченки. Люди. Події. Факти”. “Від Покотилівки — у світ широкий, або Робота у тресті “Електропівденмонтаж” — ще одна книжка автора.
Прощання відбудеться на кладовищі в селищі Манченки в суботу 12.04.2025 о 12:00.
Вічная йому пам’ять і Царство Небесне!
Михайло Григорович Манченко був надзвичайно чуйною і небайдужою людиною, таким назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав. Він народився 25.10.1937 року в селищі Манченки Харківської области. Чимало років пропрацював у тресті “Електропівденмонтаж” інженером. Побував у численних відрядженнях на багатьох будівництвах СРСР і в закордонних країнах (Індії, Ємені, Кубі та ин.). Про це — його спогади.
Як краєзнавець Михайло Манченко досліджує історію свого краю, написавши й видрукувавши разом зі спогадами “Романтик мимоволі” дослідження “Історію селища Манченки. Люди. Події. Факти”. “Від Покотилівки — у світ широкий, або Робота у тресті “Електропівденмонтаж” — ще одна книжка автора.
Прощання відбудеться на кладовищі в селищі Манченки в суботу 12.04.2025 о 12:00.
Вічная йому пам’ять і Царство Небесне!
Forwarded from Український Харків
Поховали нашого побратима, непересічну людину, краєзнавця, дослідника історії селища Манченки, доброго і чуйного чоловіка Манченка Михайла Григоровича. Вічна йому пам'ять і Царство Небесне!
Попрощавшись з рідним обійстям, Михайло Григорович спочив на новому кладовищі селища Манченки, друга алея, ближче до низу.
#Манченко #Манченки #похорон #Харківщина
Попрощавшись з рідним обійстям, Михайло Григорович спочив на новому кладовищі селища Манченки, друга алея, ближче до низу.
#Манченко #Манченки #похорон #Харківщина
Forwarded from Український Харків
До Дня захисту дітей ЛітМузей запрошує до садиби Гната Хоткевича
29 травня на подвірʼї садиби Гната Хоткевича відбудеться творча зустріч викладачів і вихованців Височанської школи мистецтв та викладачів і студентів Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського.
Цього дня на Вас чекають:
розмова про історію струнних інструментів від Любові Мандзюк, кандидата мистецтвознавства, доцента кафедри народних інструментів України Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського;
виставка старовинних струнних інструментів з колекції Харківського ЛітМузею;
концерт від вихованців Височанської школи мистецтв, Харківського державного музичного ліцею, студентів Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського.
За підтримки фонду Сергія Жадана та ГО “ВО Доброчинець”.
Харківський ЛітМузей
29 травня на подвірʼї садиби Гната Хоткевича відбудеться творча зустріч викладачів і вихованців Височанської школи мистецтв та викладачів і студентів Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського.
Цього дня на Вас чекають:
розмова про історію струнних інструментів від Любові Мандзюк, кандидата мистецтвознавства, доцента кафедри народних інструментів України Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського;
виставка старовинних струнних інструментів з колекції Харківського ЛітМузею;
концерт від вихованців Височанської школи мистецтв, Харківського державного музичного ліцею, студентів Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського.
За підтримки фонду Сергія Жадана та ГО “ВО Доброчинець”.
Харківський ЛітМузей
Forwarded from Український Харків
Загадки української антропоніміки
У травні 2025 року в київському видавництві «Лабораторія» вийшла надзвичайно корисна й цікава книжка Анни Ніколаєвої «А тепер і спитати немає в кого… Як дослідити історію свого роду?». Це видання для тих, хто серйозно цікавиться сімейною історією, хоче знайти близьких та далеких родичів, а, можливо, й створити генеалогічне древо роду.
Памʼятаю, як в 1997 році під час фольклорно-етнографічної експедиції Харківщиною я почув від чоловіка на прізвище Кальницький: «Я вам зараз можу назвати всіх своїх предків, починаючи з XVII століття». А ми не завжди пригадаємо, як звали наших дідів та бабусь, особливо якщо вони померли до нашого народження або ми з ними не спілкувалися.
У книзі А. Ніколаєвої є й покрокова інструкція де і як шукати своїх предків і прекрасний етнографічний матеріал, не кажучи про купу зворушливих персональних історій.
Читати далі:
https://www.facebook.com/share/p/1AcQFtzAcN/
Михайло Красіков
провідний методист ООМЦКМ
У травні 2025 року в київському видавництві «Лабораторія» вийшла надзвичайно корисна й цікава книжка Анни Ніколаєвої «А тепер і спитати немає в кого… Як дослідити історію свого роду?». Це видання для тих, хто серйозно цікавиться сімейною історією, хоче знайти близьких та далеких родичів, а, можливо, й створити генеалогічне древо роду.
Памʼятаю, як в 1997 році під час фольклорно-етнографічної експедиції Харківщиною я почув від чоловіка на прізвище Кальницький: «Я вам зараз можу назвати всіх своїх предків, починаючи з XVII століття». А ми не завжди пригадаємо, як звали наших дідів та бабусь, особливо якщо вони померли до нашого народження або ми з ними не спілкувалися.
У книзі А. Ніколаєвої є й покрокова інструкція де і як шукати своїх предків і прекрасний етнографічний матеріал, не кажучи про купу зворушливих персональних історій.
Читати далі:
https://www.facebook.com/share/p/1AcQFtzAcN/
Михайло Красіков
провідний методист ООМЦКМ
Forwarded from Український Харків
Фахівці Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка запрошують усіх шанувальників традиційного бандурного мистецтва до ХДНБ ім. В. Г. Короленка на творчу зустріч із Костем Черемським, дослідником традиційного співоцтва, старосвітським бандуристом, майстром кобзарських інструментів, автором книги «Повернення традиції: сторінки історії кобзарства і бандурництва 1920–1930-х років. Засади сучасного відродження набутку традиційних співців», та Олександром Савчуком, відомим харківським видавцем. Зустріч відбудеться 22 червня о 12.00.
Для участі у заході просимо зареєструватися за посиланням:
https://forms.gle/AKFUrYAatmYkPinW8
Телефон для довідок: +380 096 353 61 17
Олександра Крутас, фахівчиня соціокультурного центру.
ХДНБ ім. В.Г.Короленка
Для участі у заході просимо зареєструватися за посиланням:
https://forms.gle/AKFUrYAatmYkPinW8
Телефон для довідок: +380 096 353 61 17
Олександра Крутас, фахівчиня соціокультурного центру.
ХДНБ ім. В.Г.Короленка
Forwarded from Український Харків
Славетний і елегантний Аркадій Любченко перед Другою Світовою
Світлина з архіву Василя Бартовщука
Світлина з архіву Василя Бартовщука
Forwarded from Український Харків
🇺🇦🇵🇱
Україна - союзник Польщі!
Сьогодні, рівно 105 років тому, розпочалась Варшавська битва, яку також називають «Диво на Віслі».
Варшавська битва тривала до 25 серпня 1920 року, у якій польські війська при підтримці українських загонів здобули перемогу над Червоною армією.
Вона стала вирішальною битвою радянсько-польської війни 1919-1921 років, завдяки якій Польська республіка змогла здобути перемогу над російськими більшовиками та відстояти свою незалежність.
Ключовими союзниками поляків у цій битві виступили військові з’єднання Української Народної Республіки: морська піхота контрадмірал Михайла Білинського і 6-та дивізія генерала Марка Безручка під Замостям, які 12 днів витримували атаки 1-ї кінної армії Семена Будьонного.
Військовий союз Голови Директорії УНР Симона Петлюри й Маршалка Польщі Юзефа Пілсудського був одним із яскравих проявів військового братерства і спільної боротьби за свободу, а українці - рівноправними учасниками одної із визначних битв XX століття.
__
Ukraina – sojusznik Polski!
Dziś, dokładnie 105 lat temu, rozpoczęła się Bitwa Warszawska, nazywana także „Cudem nad Wisłą”.
Bitwa Warszawska trwała do 25 sierpnia 1920 roku, w której wojska polskie przy wsparciu oddziałów ukraińskich odniosły zwycięstwo nad Armią Czerwoną.
Była to decydująca bitwa wojny polsko-radzieckiej z lat 1919–1921, dzięki której Rzeczpospolita Polska zdołała odnieść zwycięstwo nad rosyjskimi bolszewikami i obronić swoją niepodległość.
Kluczowymi sojusznikami Polaków w tej bitwie były oddziały wojskowe Ukraińskiej Republiki Ludowej: piechota morska kontradmirała Mychajła Bilinskiego oraz 6 Dywizja generała Marka Bezruczki pod Zamościem, które przez 12 dni odpierały ataki 1 Armii Konnej Siemiona Budionnego.
Sojusz wojskowy Przewodniczącego Dyrektoriatu URL Symona Petlury i Marszałka Polski Józefa Piłsudskiego był jednym z wyrazistych przykładów braterstwa broni i wspólnej walki o wolność, a Ukraińcy – równoprawnymi uczestnikami jednej z najważniejszych bitew XX wieku.
Фото/zdjęcie: Радіо Свобода; Wikimedia Commons
Karol Nawrocki
Kancelaria Prezydenta RP
Instytut Pamięci Narodowej
Kancelaria Premiera
Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego
Україна - союзник Польщі!
Сьогодні, рівно 105 років тому, розпочалась Варшавська битва, яку також називають «Диво на Віслі».
Варшавська битва тривала до 25 серпня 1920 року, у якій польські війська при підтримці українських загонів здобули перемогу над Червоною армією.
Вона стала вирішальною битвою радянсько-польської війни 1919-1921 років, завдяки якій Польська республіка змогла здобути перемогу над російськими більшовиками та відстояти свою незалежність.
Ключовими союзниками поляків у цій битві виступили військові з’єднання Української Народної Республіки: морська піхота контрадмірал Михайла Білинського і 6-та дивізія генерала Марка Безручка під Замостям, які 12 днів витримували атаки 1-ї кінної армії Семена Будьонного.
Військовий союз Голови Директорії УНР Симона Петлюри й Маршалка Польщі Юзефа Пілсудського був одним із яскравих проявів військового братерства і спільної боротьби за свободу, а українці - рівноправними учасниками одної із визначних битв XX століття.
__
Ukraina – sojusznik Polski!
Dziś, dokładnie 105 lat temu, rozpoczęła się Bitwa Warszawska, nazywana także „Cudem nad Wisłą”.
Bitwa Warszawska trwała do 25 sierpnia 1920 roku, w której wojska polskie przy wsparciu oddziałów ukraińskich odniosły zwycięstwo nad Armią Czerwoną.
Była to decydująca bitwa wojny polsko-radzieckiej z lat 1919–1921, dzięki której Rzeczpospolita Polska zdołała odnieść zwycięstwo nad rosyjskimi bolszewikami i obronić swoją niepodległość.
Kluczowymi sojusznikami Polaków w tej bitwie były oddziały wojskowe Ukraińskiej Republiki Ludowej: piechota morska kontradmirała Mychajła Bilinskiego oraz 6 Dywizja generała Marka Bezruczki pod Zamościem, które przez 12 dni odpierały ataki 1 Armii Konnej Siemiona Budionnego.
Sojusz wojskowy Przewodniczącego Dyrektoriatu URL Symona Petlury i Marszałka Polski Józefa Piłsudskiego był jednym z wyrazistych przykładów braterstwa broni i wspólnej walki o wolność, a Ukraińcy – równoprawnymi uczestnikami jednej z najważniejszych bitew XX wieku.
Фото/zdjęcie: Радіо Свобода; Wikimedia Commons
Karol Nawrocki
Kancelaria Prezydenta RP
Instytut Pamięci Narodowej
Kancelaria Premiera
Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego
Forwarded from ЦАПЛІЄНКО_UKRAINE FIGHTS
За 1010 днів війни росіяни окупували близько 1 відсотка території України, - ресурс DeepState
📝 «Починаючи з 12 листопада 2022 року (окуповано на дату - 108 651 кв км) по сьогодні (114 493 кв км) ворог окупував 5842 кв км української території. Це становить 0.96781% від всієї площі Української держави у міжнародно визнаних кордонах».
📝 «Починаючи з 12 листопада 2022 року (окуповано на дату - 108 651 кв км) по сьогодні (114 493 кв км) ворог окупував 5842 кв км української території. Це становить 0.96781% від всієї площі Української держави у міжнародно визнаних кордонах».
Forwarded from Український Харків