Дерусифікація залізничних топонімів на Харківщині триває.

У Харківській області з'явилася залізнична станція «Паризьке».

Залізнична станція, а точніше, зупинний пункт отримав нову назву в рамках дерусифікації. Платформа, котра раніше називалася «872 км», розташована неподалік села Паризьке на лінії Мерефа – Лозова між станціями Лихачове (9 км) та Біляївка (6 км).

Разом з «Паризьким» перейменовані ще три зупинні пункти: «Калинівка», «Квіточ» та «Оскіл». Їхні колишні назви вказували кілометраж до москви.

Улітку 2022 року «Укрзалізниця» запустила Програму дерусифікації інфраструктури, у межах якої планується позбутися згадок рф і совєцького періоду.

Джерело: газета "Слобідський край"

Путин помиловал за участие в войне как минимум 17 человек, совершивших громкие убийства

Как минимум 17 человек, совершивших громкие убийства и лишившихся за это свободы, покинули колонии в 2022 и 2023 годах благодаря помилованию Владимира Путина, подсчитало «Агентство». Все они участвовали в войне в Украине, а потом вернулись на свободу. Некоторые после возвращения снова совершили преступление.

Детали. Одним из самых громких таких случаев стало возращение на свободу жителя Кемерово Владислава Канюса. В июле 2022 года он получил 17 лет колонии строго режима за убийство своей бывшей девушки, 23-летней Веры Пехтелевой. Во время убийства соседи слышали крики девушки и несколько раз звонили в полицию, но силовики так и не приехали. Полицейские получили условные сроки за халатность, а убийца получил помилование, уехал на войну в Украину, а потом вернулся в Россию свободным человеком.

▪️При этом помилования от Путина за участие в боевых действиях в Украине получили еще как минимум 16 человек, совершивших резонансные убийства.

▪️В 2022 году житель Пермского края Артем Бучин изнасиловал и убил 23-летнюю Татьяну Рекутину. В феврале 2023 года он получил 20 лет колонии, хотя прокурор просил о пожизненном. Уже в августе он уехал на войну в Украину, а к ноябрю вернулся в родной город.

▪️В 2021 году пьяный житель Архангельской области Вячеслав Самойлов убил свою 33-летнюю сожительницу Ольгу Шлямину, расчленил ее тело ножовкой, спрятал фрагменты тела в разных местах, а ее вещи сжег. Он получил 9 лет и 7 месяцев колонии, но уже в 2023 году оказался дома, пробыв на фронте три месяца.

▪️В 2020 году житель Волгограда Арсен Мелконян до смерти избил риелтора Романа Гребенюка, у которого возник конфликт с его сестрой в родительском чате. В 2022 году он получил 11 лет лишения свободы, а спустя примерно полгода после вступления приговора в силу вернулся домой, поучаствовав в войне в Украине.

▪️В 2019 году житель Владикавказа Вадим Техов зарезал бывшую жену под камерой видеонаблюдения. В этот момент он находился под домашним арестом по делу о покушении на убийство. В 2021 году Техов получил 16 лет колонии строго режима. Из колонии он уехал на войну в Украину и к ноябрю 2022 году уже оказался на свободе, после чего стал обвиняемым в деле о распространении наркотиков.

▪️В том же году житель Читы Цырен-Доржи Цыренжапов задушил 18-летнюю Екатерину Скворцову, расчленил ее тело и выбросил его части в реку. Голову жертвы нашли во дворе дети. В 2020 году он получил 14 лет колонии строго режима. Из колонии он попал на войну в Украину, после чего вышел на свободу. В 2023 году он снова стал подозреваемым в деле об убийстве.

▪️Также в 2019 году житель Кировской области Иван Россомахин убил односельчанку, за что в 2020 году получил 14 лет колонии. В 2023 году он вернулся домой, поучаствовав в войне. В родном селе он зарезал 85-летнюю Юлию Буйских.

▪️В том же 2019 году красноярец Сергей Шмелев и его сообщник до смерти избили спортсмена Дмитрия Сисигина и сняли видео, на котором они веселятся, испачканные в крови. Оба в 2021 году получили по 14,5 лет колонии. Шмелев к 2023 году оказался на свободе.

▪️В 2019 году двое жителей Новосибирской области Дмитрий Фурсов и Станислав Белоусов убили 34-летнюю Ирину Синельникову, которая собиралась продавать им машину. В 2021 году они получили 21 и 18 лет колонии соответсвенно. К 2023 году оба вышли на свободу, отслужив в «ЧВК Вагнера».

▪️В 2018 году житель Пермского края Дмитрий Зеленский задушил свою 27-летнюю девушку Татьяну Мелехину и пропустил ее тело через мясорубку. В 2019 году он получил 11 лет колонии. Летом 2023 года, после участия в войне в Украине, он вышел на свободу, получив помилование.

▪️В 2016 году житель Обнинска Владислав Коробейников и его брат забили до смерти 19-летнюю Марию Нечетную. Девушку ударили битой по голове около 60 раз. В 2021 году они получили по 19 лет колонии. Владислав Коробенков был помилован уже в октябре 2022 года, потому что уехал воевать в составе «ЧВК Вагнера». Его контракт закончился и он должен выйти на свободу.

За місяць спроби оточити Авдіївку біля Донецька росіяни втратили:

🔺 понад 100 ворожих танків,
🔺 понад 250 бронемашин,
🔺 близько 50 артсистем
🔺 7 літаків Су-25
🔺 близько 10000 військових.

Це дані головнокомандувача українських Збройних Сил.

Що росіяни придбали.

🔺 Незначне просування на півночі від Красногорівки вбік Степового і перехід через залізничну колію, яка веде з Авдіївки до села Очеретине.
🔺 Незначне просування вбік Тоненького від Водяного.

Це демонструє інфографіка BBC на основі карт ISW.

Неадекватно висока ціна, яку окупанти платять за метри просування вперед, свідчить, що рішення на штурм української Авдіївки є політичним, тобто, особистою забаганкою російського диктатора.

Пам'ятник Пушкіну в Харкові — всьо...

10.11.2023 Уряд прийняв ініційоване Міністерством культури і інформаційної політики рішення, яким вилучив з Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення пам’ятників російських та більшовицьких діячів.

«Триває звільнення українських міст та української культури від комуністичної, радянської та російсько-імперської нечисті. Місцева влада має остаточно очистити простір від маркерів антиукраїнської політики – демонтувати та перемістити пам’ятники», – наголосив т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв. 

Так, з реєстру вилучили: пам’ятник Пушкіну в Харкові, Одесі, Житомирі та Києві, де також демонтують пам’ятники Щорсу, Ватутіну. 

Крім того, знімуть пам’ятники Воронцову в Одесі, Суворову в Ізмаїлі, Ушакову в Херсоні та ін.  

#Пушкін #дерусифікація #декомунізація #Щорс #Ватутін #Воронцов #Ушаков #Суворов

mcip.gov.ua

День українськомовної преси — 2023.

Відеозапис трансляції дивіться за посиланням:
https://youtu.be/MOP9r_53uo8

Безперечно, в час агресії рф захист нашої Батьківщини є наскрізною темою під час обговорень ситуації в сучасних медія. І в День українськомовної преси — 2023 питання війни, досягнення очікуваної перемоги та роль преси в цьому ми не оминатимемо. Однак також пропонуємо обговорити тему: "Підвищення якості української мови у професійному медійному середовищі". Формально у нас вже всі ЗМІ позиціонують себе як україномовні. Але справа в тому, що у багатьох ведучих, журналістів українська мова не є досконалою. Багато суржика як російського, так і англомовного. І якщо це можна пробачити пересічним громадянам, які тільки переходять на українську, то ЗМІ повинні давати взірець, на який можна орієнтуватися. А що ви думаєте з цього приводу?

У зустрічі беруть участь журналісти з Харкова: Юрій Хомайко, Микола Шемет, Роман Черемський, а також журналісти з Лубен: Олег Гаврильченко та Олександр Назарець.

Історія

День українcькомовної преси — неофіційне свято, що було проголошене та вперше відзначене 12 листопада 2009 року в Харкові.

Традицію відзначення започаткували Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича, Громадське об'єднання «Шемети», редакція двотижневика «Український простір» та Спілка Української Молоді.

Саме 12 листопада 1905 року в Лубнах, попри майже сорокарічну заборону царату на україномовний друк, вийшло перше число газети «Хлібороб» українською мовою. Головним редактором її був Володимир Шемет — громадсько-політичний діяч й український державник. Роком пізніше в Харкові вийшла друком газета «Слобожанщина», головним редактором якої став ідеолог Української державності Микола Міхновський, побратим і соратник братів Володимира, Миколи і Сергія Шеметів. Усі вони сприяли згуртуванню української інтелігенції навколо ідеї Української Самостійної Держави.

#День_українcькомовної_преси #преса #медія #ЗМІ #медіа #Харків #Лубни #мова #українська_мова #пропаганда #війна

Нагадуємо, що вже цього тижня розпочинається Різдвяний піст☝️
Важливі дати посту оформили у зручну інфографіку.

Народитися українцем це вже бути нацистом, - переконують окупанти в Мелітополі.

Примусове позбавлення національної ідентичності це геноцид. Один з його проявів.

«Сопричастя»

Щорічно в четверту соботу листопада в Україні відзначається День памʼяті жертв голодомору. 2023 рік став 90-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років — геноциду Українського народу.

Цього року Україна вже вдруге вшановуватиме жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни, коли росіяни знову намагаються знищити українців. Тож сьогодні особливо важливо памʼятати про геноцид 1932-1933.

Спілка Української Молоді до Дня пам’яті жертв Голодоморів традиційно доєднується до акції «Сопричастя».

Аби зрозуміти відчуття тих, хто у 1933-му обходився без їжі, сумівці упродовж 33-х годин живуть під гаслом «Піст. Молитва. Добра справа». Детальніше про це розповідатимемо упродовж тижня.

«Сопричастя» — символ духовної єдності з тими поколіннями українців, які жили в часи Голодомору. Вшануймо предків, що постраждали у часи геноциду. Долучайтеся до «Сопричастя»!