Forwarded from Український Харків
Повідомляємо, що прощання та чин похорону нашого доброго товариша, знаного журналіста Юрія Миколайовича Хомайка відбудеться у п'ятницю, 15.03.2024 в Свято-Дмитрівському храмі УГКЦ (Харків, вул. Полтавський Шлях, 44). Початок о 13:30.
Тел.: 098-197-58-86.
#Хомайко #Юрій_Хомайко #похорон #Харків #медіа #ЗМІ
Тел.: 098-197-58-86.
#Хомайко #Юрій_Хомайко #похорон #Харків #медіа #ЗМІ
Forwarded from Український Харків
Шануймо наші традиції:
17 березня останній день МАСНИЦІ.
На Харківщині, тиждень перед Великим Постом, називали Масляна, Масляниця, Масниця.
Кожного дня варили вареники із сиром, смажили млинці, ходили чи їздили один до одного в гості. Заміжні жінки «справляли колодку» (колодка – невеликий або великий дрючок), яку чіпляли неодруженим парубкам, яким вже час було одружитися. В’язали рушником чи мотузкою до ноги і водили по вулиці з метою «знайти парубку дівку». Щоб жінки відв’язали колодку, треба було відкупитися, тобто поставити їм могорич та пригостити. Як правило, жінки вели парубка до хати і батьки вже мали відкупляти сина. Не рідко колодку в’язали і дівці, яку приходили сватати, а вона відмовила. Дівчині замість колодки чіпляли хустку чи гроші на стрічці.
Наталія Олійник
#Харківщина #українці #традиції #звичаї #масниця
17 березня останній день МАСНИЦІ.
На Харківщині, тиждень перед Великим Постом, називали Масляна, Масляниця, Масниця.
Кожного дня варили вареники із сиром, смажили млинці, ходили чи їздили один до одного в гості. Заміжні жінки «справляли колодку» (колодка – невеликий або великий дрючок), яку чіпляли неодруженим парубкам, яким вже час було одружитися. В’язали рушником чи мотузкою до ноги і водили по вулиці з метою «знайти парубку дівку». Щоб жінки відв’язали колодку, треба було відкупитися, тобто поставити їм могорич та пригостити. Як правило, жінки вели парубка до хати і батьки вже мали відкупляти сина. Не рідко колодку в’язали і дівці, яку приходили сватати, а вона відмовила. Дівчині замість колодки чіпляли хустку чи гроші на стрічці.
Наталія Олійник
#Харківщина #українці #традиції #звичаї #масниця
В росії звільняють лікарів. В ростові онкологам при цьому запропонували стати прибиральниками.
Лікарі та пацієнти розповідають, що онкологів районних та міських поліклінік звільняють. Обслуговуватимуть онкохворих мешканців області в одній установі – медичному центрі «Здоров'я» у ростові.
Онколог із поліклініки №14 надіслав список вакансій, на які запропонували перейти фахівцям: адміністратор та прибиральники.
#війна #рф #медицина #росія
Лікарі та пацієнти розповідають, що онкологів районних та міських поліклінік звільняють. Обслуговуватимуть онкохворих мешканців області в одній установі – медичному центрі «Здоров'я» у ростові.
Онколог із поліклініки №14 надіслав список вакансій, на які запропонували перейти фахівцям: адміністратор та прибиральники.
#війна #рф #медицина #росія
Микола Десятник:
У цей день, 23 березня 1942 року від артелерійського обстрілу згоріли майже всі хати в невеличкому селі Дальня Шебелинка Балаклійського району Харківської області. Радянські війська гатили, десь із за Андріївки з "катюш", а німецькі з копанської гори, зі своїх "ванюш".
Мій дід, Кузьма Осипович Малихін, який пройшов першу світову війну, зазделегіть, з зоставшимися односельцями, вирили землянку де сховалися чим і спаслися.
Одна бабуся, кажись з сім'ї чи Костіних, чи Нагібіних, відмовилася спускатися у землянку, та так її бідненьку і знайшли односельці бісля бойні, згорівшу у кутку хати де були образи...
Зі спогадів моєї мами Марії Малихіної.
П.С. Ще вона казала, що в ті дні, було сніжно та холодно.
Джерело
У цей день, 23 березня 1942 року від артелерійського обстрілу згоріли майже всі хати в невеличкому селі Дальня Шебелинка Балаклійського району Харківської області. Радянські війська гатили, десь із за Андріївки з "катюш", а німецькі з копанської гори, зі своїх "ванюш".
Мій дід, Кузьма Осипович Малихін, який пройшов першу світову війну, зазделегіть, з зоставшимися односельцями, вирили землянку де сховалися чим і спаслися.
Одна бабуся, кажись з сім'ї чи Костіних, чи Нагібіних, відмовилася спускатися у землянку, та так її бідненьку і знайшли односельці бісля бойні, згорівшу у кутку хати де були образи...
Зі спогадів моєї мами Марії Малихіної.
П.С. Ще вона казала, що в ті дні, було сніжно та холодно.
Джерело
Forwarded from УГКЦ Харків
Проповідь владики Василія Тучапця під час Святої Літургії у неділю 24.03.2024. Харків, Катедра УГКЦ
https://youtu.be/12rdkQQFHig
https://youtu.be/12rdkQQFHig
YouTube
Проповідь владики Василія Тучапця під час Святої Літургії у неділю 24.03.2024
Від Івана Святого Євангелія читання:
(1.43—51)
Другого дня вирішив піти в Галилею; і знайшовши Филипа, мовив до нього: «Іди за мною.»
А був Филип з Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового.
Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: «Ми знайшли того, про…
(1.43—51)
Другого дня вирішив піти в Галилею; і знайшовши Филипа, мовив до нього: «Іди за мною.»
А був Филип з Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового.
Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: «Ми знайшли того, про…
Forwarded from Український Харків
Харків, Північна Салтівка: війна війною, а городи чекають.
Ігор Ісіченко
Ігор Ісіченко
Forwarded from Український Харків
Шануймо наші традиції:
25 березня БЛАГОВІЩЕННЯ, за новоюліанським календарем. Велике релігійне свято, люди ходили до церкви, святкували. У цей день не можна взагалі нічого робити, як казали: «Навіть пташка гнізда не в’є». Тож не гріх було і бабам зібратися та за двором посидіти, «погомоніти», новинами поділитися. Примічали, яка погода на Благовіщення, така мала бути і на Великдень. Великим святом вважався і наступний день, 26 березня, який називали «празник Благовісника». Підтвердженням є спогади від наших інформантів.
*«Благовіщення каратєльний празник. Кажуть: «шо птичка гнізда в цей день не в’є». Ми придержуємося всіх празників, які наші батьки празнували. Не знаємо правільно чи ні, а батьки наші празнували і ми празнуємо». (Зап. 22.07.2000 р. у с. Чепели на Золочівщині Харківської обл. від Зозулі Петра Марковича, 1910 р.н. (с. Польова на Дергачівщині Харківської обл.).
Наталія Олійник
#Харківщина #українці #традиції #звичаї
25 березня БЛАГОВІЩЕННЯ, за новоюліанським календарем. Велике релігійне свято, люди ходили до церкви, святкували. У цей день не можна взагалі нічого робити, як казали: «Навіть пташка гнізда не в’є». Тож не гріх було і бабам зібратися та за двором посидіти, «погомоніти», новинами поділитися. Примічали, яка погода на Благовіщення, така мала бути і на Великдень. Великим святом вважався і наступний день, 26 березня, який називали «празник Благовісника». Підтвердженням є спогади від наших інформантів.
*«Благовіщення каратєльний празник. Кажуть: «шо птичка гнізда в цей день не в’є». Ми придержуємося всіх празників, які наші батьки празнували. Не знаємо правільно чи ні, а батьки наші празнували і ми празнуємо». (Зап. 22.07.2000 р. у с. Чепели на Золочівщині Харківської обл. від Зозулі Петра Марковича, 1910 р.н. (с. Польова на Дергачівщині Харківської обл.).
Наталія Олійник
#Харківщина #українці #традиції #звичаї
Forwarded from ЦАПЛІЄНКО_UKRAINE FIGHTS
🤬Так зараз виглядає ТЕЦ-5 у Харкові, зруйнована внаслідок російської атаки
На її відновлення, кажуть фахівці, потрібен не один рік
На її відновлення, кажуть фахівці, потрібен не один рік
Forwarded from Український Харків
Чекаємо вже цієї суботи об 11:00 на зустрічі про українське кобзарство. Захід для дітей та дорослих. Реєстрація через гугл-форму: https://forms.gle/EJTH7NJ6q8jQxA6c8
Forwarded from Український Харків
Сьогодні- День Народження Миколи Міхновського (1873-1924) — ідеолога українського націоналізму, адвоката, публіциста. Микола Міхновський- діяч Української Республіки і організатор її війська, збройних сил. Представник священницького роду Міхновських. Народився у селі Турівка, Полтавська губернії. Член Братства тарасівців, засновник Української народної партії (1902), один із лідерів Української демократично-хліборобської партії, член Братства самостійників. Один з популяризаторів словосполучень «козаки-українці» і «українці-козаки» в якості назви і самоназви представників українського народу. Прихильник розпаду Російської імперії і перетворення її на спільноту пов'язаних спільною історією країн і народів. Автор брошури «Самостійна Україна» (1900), підготував проєкт Конституції (1905). Повішений московськими агентами 3 травня 1924 у Києві.
Значна частина життя Миколи Міхновського пов'язана з Харковом.
#Українці #постаті #Міхновський
Значна частина життя Миколи Міхновського пов'язана з Харковом.
#Українці #постаті #Міхновський
Forwarded from УГКЦ Харків
Священник Харківського екзархату, капелан отець Ігор Табака потрапив під ворожий обстріл та зазнав осколкового поранення. Про це повідомляє владика Василій, екзарх Харківський. “Отець Ігор перебуває у лікарні, під наглядом лікарів, його стан є стабільним, він при свідомості та очікує на операцію”, – сказав владика Василій.
“Просимо духовенство та вірних про молитву за успішне проведення операції, а також за повне одужання отця Ігоря”, – додав екзарх Харківський.
Пресслужба Харківського екзархату УГКЦ
“Просимо духовенство та вірних про молитву за успішне проведення операції, а також за повне одужання отця Ігоря”, – додав екзарх Харківський.
Пресслужба Харківського екзархату УГКЦ
Forwarded from Український Харків
В українців знову їде дах на грунті антикорупційної істерії.
Реальну, важливу, але все ж третьорядну проблему роздули до рівня, коли 51% населення вважає її більшою загрозою, ніж війна на знищення, яку веде росія проти всіх нас.
Величезній масі українців хочеться вірити, що вся справа не у війні, не в катастрофічному стані демографії, економіки, освіти, державного управління і т.д., а в тому, що корупція.
І байдуже, що ні з якою корпуцією більшість із цих 51% останнім часом узагалі не стикалася в реальності. Але ж так приємно мати універсальну відповідь на будь-яку проблему.
Тарас Шамайда
Реальну, важливу, але все ж третьорядну проблему роздули до рівня, коли 51% населення вважає її більшою загрозою, ніж війна на знищення, яку веде росія проти всіх нас.
Величезній масі українців хочеться вірити, що вся справа не у війні, не в катастрофічному стані демографії, економіки, освіти, державного управління і т.д., а в тому, що корупція.
І байдуже, що ні з якою корпуцією більшість із цих 51% останнім часом узагалі не стикалася в реальності. Але ж так приємно мати універсальну відповідь на будь-яку проблему.
Тарас Шамайда
Forwarded from Український Харків
Символи діють: прапор російського міста Оренбург, яке нині заливає водами річки Урал.
Джерело: Чекалкін
Джерело: Чекалкін
Forwarded from Український Харків
Шануймо наші традиції:
10 квітня СЕРЕДРОХРЕСНА СЕРЕДА, що ділить Великий Піст навпіл. На Харківщині господні випікали обрядове печиво у вигляді хрестиків і називали їх «хрѐсті», «хрестець» або «хрестик». Вони були різних розмірів. Найбільші хрѐсті випікали, засушували, занурювали у посівне зерно, а коли їхали у поле сіяти, то брали обов’язково з собою. У обрядову випічку, особливо у великі хрестики, вкладали дрібні гроші. Хто знаходив копійки, мав бути щасливим. У невеличкі хрестики також вкладали гроші або ж вуглинку. Хто з діток знаходив гроші, радів, бо мав бути щасливим, кому ж діставалася вуглинка, не дуже вдалим буде рік. Зазвичай, для кращого смаку, хрѐсті зверху змазували збитим яйцем чи медом.
Наталія Олійник
#Харківщина #українці #традиції #звичаї #культура
10 квітня СЕРЕДРОХРЕСНА СЕРЕДА, що ділить Великий Піст навпіл. На Харківщині господні випікали обрядове печиво у вигляді хрестиків і називали їх «хрѐсті», «хрестець» або «хрестик». Вони були різних розмірів. Найбільші хрѐсті випікали, засушували, занурювали у посівне зерно, а коли їхали у поле сіяти, то брали обов’язково з собою. У обрядову випічку, особливо у великі хрестики, вкладали дрібні гроші. Хто знаходив копійки, мав бути щасливим. У невеличкі хрестики також вкладали гроші або ж вуглинку. Хто з діток знаходив гроші, радів, бо мав бути щасливим, кому ж діставалася вуглинка, не дуже вдалим буде рік. Зазвичай, для кращого смаку, хрѐсті зверху змазували збитим яйцем чи медом.
Наталія Олійник
#Харківщина #українці #традиції #звичаї #культура
Forwarded from Український Харків
Слобожанські великодні пісні з архіву Бориса Грінченка
Ми вже писали про те, що у «Зібранні творів» Бориса Грінченка, яке видає Київський університет імені Бориса Грінченка, під назвою «Весенние песни в Харьковщине» були опубліковані архівні матеріали, записані фольклористом під час його вчителювання на Слобожанщині (див.: https://www.facebook.com/share/p/mVLKLNtY65v4RSaj/. Сьогодні подаємо кілька текстів із другого підрозділу, який має назву «Великодні пісні». Записані вони були в селі Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії (тепер — Сумського району Сумської області), де Борис Дмитрович працював з 25 вересня 1884 року по 31 серпня 1885 року.
І коли як не зараз, напередодні Великодня, доречно згадати те, що лунало саме в такий час на слобожанських луках понад 100 років тому?
***
Ой нумо, нумо
В плетеного шума,
Як наша мати
Буде заплітати;
Заплетися, шуме,
Заплетися!
Хрещатий барвінку,
Розстелися!
Михайло Красіков
Ми вже писали про те, що у «Зібранні творів» Бориса Грінченка, яке видає Київський університет імені Бориса Грінченка, під назвою «Весенние песни в Харьковщине» були опубліковані архівні матеріали, записані фольклористом під час його вчителювання на Слобожанщині (див.: https://www.facebook.com/share/p/mVLKLNtY65v4RSaj/. Сьогодні подаємо кілька текстів із другого підрозділу, який має назву «Великодні пісні». Записані вони були в селі Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії (тепер — Сумського району Сумської області), де Борис Дмитрович працював з 25 вересня 1884 року по 31 серпня 1885 року.
І коли як не зараз, напередодні Великодня, доречно згадати те, що лунало саме в такий час на слобожанських луках понад 100 років тому?
***
Ой нумо, нумо
В плетеного шума,
Як наша мати
Буде заплітати;
Заплетися, шуме,
Заплетися!
Хрещатий барвінку,
Розстелися!
Михайло Красіков
Forwarded from Український Харків
Оформлення потрощених вибухами російських ракет вікон в готелі на майдані Свободи.
#Харків #майдан_Свободи #архітектура
#Харків #майдан_Свободи #архітектура