Потрібна молитва настоятеля харківського костелу Успіння Пресвятої Діви Марії отця Григорія, який у важкому стані після інсульту👇

Слобожанські великодні пісні з архіву Бориса Грінченка

Ми вже писали про те, що у «Зібранні творів» Бориса Грінченка, яке видає Київський університет імені Бориса Грінченка, під назвою «Весенние песни в Харьковщине» були опубліковані архівні матеріали, записані фольклористом під час його вчителювання на Слобожанщині (див.: https://www.facebook.com/share/p/mVLKLNtY65v4RSaj/. Сьогодні подаємо кілька текстів із другого підрозділу, який має назву «Великодні пісні». Записані вони були в селі Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії (тепер — Сумського району Сумської області), де Борис Дмитрович працював з 25 вересня 1884 року по 31 серпня 1885 року.
І коли як не зараз, напередодні Великодня, доречно згадати те, що лунало саме в такий час на слобожанських луках понад 100 років тому?

***
Ой нумо, нумо
В плетеного шума,
Як наша мати
Буде заплітати;

Заплетися, шуме,
Заплетися!
Хрещатий барвінку,
Розстелися!


Михайло Красіков

Сьогодні, 18 квітня відзначаємо 170-річчя видатного українського фольклориста, етнографа, літературознавця, музеєзнавця і громадського діяча Миколи Сумцова (1854-1922), життя якого було тісно пов'язане з Харковом.

#Харків #харківці #постаті #українці #Сумцов

Шануймо наші традиції:
23 квітня за новоюліанським календарем відзначають день СВЯТОГО ЮРІЯ. На Харківщині більшість інформантів літнього віку цей день називали «Ягорія». Коли ж мова йшла про росу, то казали: «юр’ївська роса». Зазвичай виганяли перший раз навесні худобу на пашу, намагалися, щоб корови пройшли по юр’ївській росі – молока буде більше. Гілочкою освяченої вербички хльоскали, «шоб худобину ніхто не зурочив». Також цього дня саджали огірки, гарбузи, кавуни та дині, щоб був багатий урожай.

«На Ягорія запасювали худобу. Виганяли, шоб паслася до схід сонця. Кажний хазяїн виганяв, шоб корова пройшлася по юр’ївській росі». (Зап. 19.07.2003 р. у с. Білий Колодязь на Вовчанщині Харківської обл. від Макаренко Віри Тихонівни, 1913 р.н. (с. Дорошенкове на Великобурлуччині). З 1973 р. проживає в с. Білий Колодязь).

«А весною тоді, як виганяють уже худобу, так ото беруть той прутик і б’ють корову, гонють свяченою вербичкою».

Наталія Олійник,
ООМЦКМ
#Харківщина #українці #традиції #звичаї #культура

Канібал та вбивця дівчат пішли воювати до України і стали найкращими друзями.

Дмитра Малишева, він ліворуч, засудили до 25 років в'язниці суворого режиму за канібалізм і серію вбивств. 10 років тому він убив свого друга Таджика, а його серце він засмажив із овочами. Весь процес він знімав на відео.

Разом із людожером із колонії пішов воювати і Олександр Масленников, праворуч, засуджений за подвійне вбивство та розчленування дівчат.

Спільні фотографії, де вони обидва посміхаються, обіймаючись, Малишев опублікував у соцмережах.

Ось це справжня росія, а не Пушкін, Шишкін, срібний вік поезії і пітерський рок-клуб.

Російська ракета змусила здригнутися вірних на царських часах у Свято-Дмитрівському храмі Харкова саме коли лунали слова стихири 9-го часу: "Коли беззаконники прибили до хреста Господа слава, Він кликав до них: Чим я вас скривдив або чим прогівив?.. Що мені сьогодні за це віддаєте? Зло за добро"...

Джерело: сторінка Свято-Дмитрівська парафіі УГКЦ у Фейсбуці