60 років тому:
1.05.1966 – у Києві на даху головного корпусу Інституту народного господарства (нині Київський національний економічний університет імени Вадима Гетьмана) слюсар Георгій Москаленко та будівельник Віктор Кукса в ніч проти культового комуністичного «празднічка 1 мая» зрізали червоний прапор та встановили синьо-жовтий. Прапор пошили з підручних матеріалів – жіночих шарфів. З чорної тканини вирізали тризуб і нашили на прапор, а також вивісили листівку з написом: «Ще не вмерла Україна, ще її не вбито. ДПУ» [ймовірно: Демократична партія України]. Віктор кухонним ножем зрізав червоне полотнище і прив’язав національний стяг, Георгій стояв біля пожежної драбини на сторожі й у випадку небезпеки мав подати сигнал самопалом. Після цього асфальтом розлили авіаційний гас, щоби собака не взяла сліду.

Близько сьомої години ранку до будівлі вже прибули міліціонери та кадебісти, проте не наважилися знімати прапор, оскільки не знали, чи він бува не замінований. Лише через кілька годин, коли сапери ретельно обстежили все навколо, стяг було знято. Дев’ять місяців спецгрупа московського КДБ розшукувала сміливців. Для цього без поспіху, під претекстом заповнення якихось документів, збирали і досліджували почерки персоналу та студентів усього інституту. Георгія Москаленка викликали до військкомату, попросили заповнити анкету для виїзду за кордон і обов’язково друкованими літерами. Георгія це здивувало, бо не мав жодних перспектив поїхати за кордон, але з плином часу пильність притупилася, тож таке дивне бажання військових не збудило підозри.

Георгія і Віктора заарештували 21 лютого 1967 року, і Київським обласним судом засудили на 3 і 2 роки відповідно. Покарання відбували у таборі суворого режиму № 11 у селищі Явас у Мордовії. Після здобуття Україною незалежности Генпрокуратура довго не хотіла реабілітувати героїв, трактуючи їхній вчинок злочином, і лише під тиском громадськости змушена була це зробити. У 2006 році Георгій Москаленко та Віктор Кукса нагороджені орденами «За мужність» І ступеня.

Зенон Боровець

Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 2 травня, зведення за добу:
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 27 населених пунктів Харківської області.

▪️Внаслідок обстрілів постраждали 19 людей, серед них – дитина.

У сел. Печеніги зазнав поранень 31-річний чоловік; у м. Богодухів постраждали чоловіки 60, 60, 34, 33, 55, 55, 54 років і 67-річна жінка; у м. Харків постраждали 23-річний і 25-річний чоловіки та 77-річна жінка; у сел. Васищеве Безлюдівської громади постраждали жінки 62, 38, 67, 65 років, 49-річний чоловік і 16-річний хлопець; у с. Шипувате Великобурлуцької громади постраждав 31-річний чоловік.

Ворог атакував БпЛА Шевченківський і Слобідський райони Харкова. 

Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:

▪️РСЗВ;
▪️10 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️1 БпЛА типу «Ланцет»;
▪️20 БпЛА типу «Молнія»;
▪️8 fpv-дронів;
▪️65 БпЛА (тип встановлюється).

Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:

▪️у м. Харків пошкоджено багатоквартирний будинок, ангар;

▪️у Богодухівському районі пошкоджено автомобіль (с. Корбині Івани), 4 приватні будинки (с. Лютівка), 5 цивільних підприємств, навчальний заклад, автомобіль, 3 приватні будинки, електромережі (м. Богодухів), 2 АЗС (с. Максимівка), автомобіль (с. Щербаки), приватний будинок (с. Хворостове), електромережі (с. Гути), АЗС (сел. Золочів), сільгосппідприємство (с. Сковородинівка);

▪️у Куп’янському районі пошкоджено приватний будинок (с. Середній Бурлук), залізничну інфраструктуру (сел. Шевченкове), 3 приватні будинки (с. Шипувате);

▪️в Ізюмському районі пошкоджено медичний заклад, гараж (м. Балаклія);

▪️у Харківському районі пошкоджено 12 приватних будинків, гараж, 2 господарчі споруди (сел. Васищеве), пошкоджено господарчу споруду, сінник (с. Зелений Гай);

▪️у Чугуївському районі пошкоджено приватний будинок, електромережі (с. Леб’яже), цивільне підприємство (с. Бугаївка), АЗС, автомобіль (м. Чугуїв).

➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 234 людини.

Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 31 658 людей.

🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 138 бойових зіткнень.

▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник вісім разів штурмував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Стариця, Ізбицьке, Красне Перше, Мала Вовча та Фиголівка.

▪️ На Куп’янському напрямку агресор двічі атакував у районі населеного пункту Петропавлівка.

На світлинах: с. Сковородинівка

#Харківщина #війна #ситуація

2 травня день пам'яті Миколи Мащенка - видатного українського кінорежисера, письменника, сценариста, народного артиста України, Шевченківського лауреата, володаря багатьох нагород, зокрема, за фільм "Овод" - ордену Командора від Президента Італії (1929-2013), життя якого було пов'язане з Харковом.
"Свідомий свого покликання, Микола Мащенко безперервно творить себе і світ навколо себе. Радісно бути його друзями - непросто бути біля нього. Він з таких людей, які додають цьому світові багатства своєї буйнющої і перекірливої натури, він з когорти майстрів, які вміють утверджувати і вирощувати, він з когорти будителів і шукачів. Над людиною стоїть сонце нею сподіяного добра для інших людей. Над Миколою Мащенком - сонце високе і непогасне. Воно освітлює йому такі дороги в майбутньому, які будуть співмірні набутому досвіду й молодечій зухвалості його таланту.", - сказав Іван Драч про Миколу Мащенка.
Він здобув світову славу як режисер-постановник багатьох відомих фільмів, створив два десятки стрічок, видав 7 книжок прози і спогадів, 15 років очолював кіностудію імені О.Довженка, був фундатором Академії мистецтв України, започаткував кінофестиваль "Молодість".
"Людина якогось осяйного темпераменту. На знімальному майданчику він був - сама вимогливість, його боялись, його команди виконували без обговорень. Та як тільки зйомка завершувалась поставав інший Мащенко - ніжний і щедрий друг, іскрометний тамада в застіллі, людина карнавального штибу.", - Сергій Тримбач (@Sergiy Trymbach).
Його улюбленими акторами були Іван Миколайчук і Кость Степанков.
Народився майбутній режисер в с.Мілуватка (нині - Луганщина). Його мама вийшла заміж у 16 років за чоловіка з трьома дітьми, після загибелі якого вдруге вийшла заміж за чоловіка з чотирма дітьми і народила троє дітей - виховала всіх десятьох. Микола Мащенко дуже любив свою маму, присвятив їй свою першу книжку "Зоря для матері" і новелу "Осіння дорога до мами", за якою було знято фільм. Мама режисера завжди першою дивилася його нові фільми, хоча в актори Микола Мащенко "пішов" всупереч материнській волі і своїх братів.
Навчався на акторському факультеті Харківського театрального інституту. Працював спочатку асистентом режисера, згодом - режисером-постановником.
На головні ролі у своїх фільмах Микола Мащенко брав невідомих акторів. він умів знаходити таланти.
Над останньою великомасштабною роботою - фільмом "Богдан Зіновій Хмельницький" за трилогією Михайла Старицького Мащенко працював 12 з половиною років.

Модерна Україна
#українці #постаті #митці #режисери #актори #Мащенко

Дванадцята річниця коли дали по зубах ,,руssкому міру" в Одесі.
Навесні 2014 року Україна могла отримати ще одну «народну республіку» на Півдні України. Не секрет, що план «виходу Малоросії до моря», а також перетворення південних областей в ще одну гарячу точку був додатковим сценарієм для Російської Федерації.
2 травня 2014 року в Одесі під час вуличних протистоянь від вогнепальних поранень загинули 6 протестувальників, ще 42 людини померли внаслідок пожежі в Одеському будинку профспілок. Росія скористалася трагедією на свою користь, представляючи її в ЗМІ як наслідок ставлення українців до росіян і російськомовних. І слід визнати, що це діяло на Донбасі, де проросійські сили готувалися до проведення так званого «референдуму».
На місцевих «антимайданах» людей обробляла пропаганда, агітуючи за «референдум», бо інакше «націоналісти вбиватимуть як в Одесі». Принаймні таке можна було почути в Донецьку перед будівлею Обласної державної адміністрації.
Що сталося 2 травня 2014 року
Пізно ввечері 2 травня 2014 року в пожежі у Будинку профспілок в Одесі загинули 42 людини, 250 отримали поранення, здебільшого опіки різного ступеню важкості. Пожежа, яка виникла від кидання коктейлів Молотова, стала наслідком протистояння проукраїнських і проросійських активістів. Місцеві дослідники цієї історії, зокрема журналісти, наполягають, що попри найбільшу кількість загиблих, події у Будинку профспілок не були у центрі уваги того дня. Основне поле битви було на Грецькій площі, звідки патріотичним маршем мали намір рушити футбольні фанати «Чорноморця» і «Металіста».
Але не так сталося, як гадалося. Їх вирішили зустріти, щоб завадити маршу містом проросійські активісти. Через сутички в результаті отриманих вогнепальних поранень загинули 6 людей з обох боків, причому, першими загинули проукраїнські активісти.
Патріоти України, яких була більшість, почали переслідувати проросійських активістів до площі Куликове поле, на якій розташований Одеський будинок профспілок. Рятуючись у будівлі, проросійські активісти фактично опинилися у пасці. Примітно, що до будівлі, яка через закидування коктейлями Молотова зайнялася через 15 хвилин після початку протистояння, не поспішали їхати рятувальники, що пізніше також стало предметом розслідування. Багато проросійських активістів, які перебували у будівлі, загинули у вогні, або задихнулися чадним газом. Дехто загинув, вистрибнувши з верхніх поверхів.

Активісти, які були свідкам подій в Одесі, а також незалежні розслідувачі сходяться на думці, що до кінця встановити істину у трагедії не вдасться, відповідно, і покарати організаторів заворушень. Причина – знищення доказів силовиками, а від того неякісно підготовлена і подана доказова база стороною обвинувачення.

©️Ігор Царик