💔 Станом на початок травня 2026 року через російську агресію в Україні зруйновано та пошкоджено 1783 пам’ятки культурної спадщини та 2540 об’єктів культурної інфраструктури.
Серед пошкоджених об’єктів культурної спадщини 161 мають статус національного значення, 1460 — місцевого, 162 — щойно виявлені. Повністю зруйновано 46 пам’яток культурної спадщини.
📌 Загалом пошкодження зафіксовано в 18 областях. Найбільших руйнувань зазнали пам’ятки у Харківській області — 353, Херсонській — 303, Одеській — 202, Донецькій — 225, Київській області та м. Києві — 173.
Водночас внаслідок обстрілів та бойових дій постраждали 2540 об’єктів культурної інфраструктури, з яких 518 — повністю знищено.
Найбільших втрат культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Сумській, Київській та Миколаївській областях.
Загалом постраждали:
• клубні заклади – 1252;
• бібліотеки – 879;
• заклади мистецької освіти – 191;
• музеї та галереї – 141;
• театри, кінотеатри та філармонії – 52;
• парки, зоопарки – 11;
• заповідники – 9;
• цирки – 4;
• кіностудія у м. Києві.
👉 Руйнування зафіксовані у 341 територіальній громаді по всій Україні. Найбільше — в громадах Донецької (46 ТГ), Сумської (39 ТГ), Харківської (34 ТГ), Чернігівської (34 ТГ), Запорізької (31 ТГ), Миколаївської (23 ТГ), Дніпропетровської (23 ТГ), Київської (21 ТГ), Луганської (12 ТГ) областей.
Майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює точний обрахунок кількості закладів культури, що постраждали внаслідок бойових дій та окупації.
Міністерство культури України та його партнери продовжують спільно працювати над подоланням наслідків руйнувань і відновленням культурного потенціалу України.
Серед пошкоджених об’єктів культурної спадщини 161 мають статус національного значення, 1460 — місцевого, 162 — щойно виявлені. Повністю зруйновано 46 пам’яток культурної спадщини.
📌 Загалом пошкодження зафіксовано в 18 областях. Найбільших руйнувань зазнали пам’ятки у Харківській області — 353, Херсонській — 303, Одеській — 202, Донецькій — 225, Київській області та м. Києві — 173.
Водночас внаслідок обстрілів та бойових дій постраждали 2540 об’єктів культурної інфраструктури, з яких 518 — повністю знищено.
Найбільших втрат культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Сумській, Київській та Миколаївській областях.
Загалом постраждали:
• клубні заклади – 1252;
• бібліотеки – 879;
• заклади мистецької освіти – 191;
• музеї та галереї – 141;
• театри, кінотеатри та філармонії – 52;
• парки, зоопарки – 11;
• заповідники – 9;
• цирки – 4;
• кіностудія у м. Києві.
👉 Руйнування зафіксовані у 341 територіальній громаді по всій Україні. Найбільше — в громадах Донецької (46 ТГ), Сумської (39 ТГ), Харківської (34 ТГ), Чернігівської (34 ТГ), Запорізької (31 ТГ), Миколаївської (23 ТГ), Дніпропетровської (23 ТГ), Київської (21 ТГ), Луганської (12 ТГ) областей.
Майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює точний обрахунок кількості закладів культури, що постраждали внаслідок бойових дій та окупації.
Міністерство культури України та його партнери продовжують спільно працювати над подоланням наслідків руйнувань і відновленням культурного потенціалу України.
13 травня - День пам'яти Миколи Хвильового (1893-1933).
Микола Хвильовий, справжнє прізвище Фітільов, — український прозаїк, поет, публіцист, політичний діяч, один з найвідоміших представників Розстріляного відродження, ідейний натхненник гасла "Геть від Москви!".
"13" було улюбленим числом Миколи Хвильового. 13 грудня він народився, а 13 травня добровільно пішов з життя.
У 1925 році він висунув гасло "Геть від Москви!", вважаючи, що для творення своєї власної культури Україна має відмовитись від копіювання російської культури за "московським шаблоном".
За рік Хвильовий набирає обертів і пише публіцистичний памфлет "Україна чи Малоросія?" (але друком він вийде лише в 1990). Епіграфом були обрані рядки Фрідріха Шіллера: "Рабство — річ ганебна, але рабська психологія у свободі — гідна зневаги".
Визначальною у памфлеті є думка:
"…ми є справді-таки незалежна держава, що входить своїм республіканським організмом в Радянський Союз. І самостійна Україна не тому, що цього хочемо ми, комуністи, а тому, що цього вимагає залізна й непоборна воля історичних законів…".
Микола Хвильовий болісно спостерігав за тим, як зупиняється українізація. Приголомшив його й Голодомор 1933-го, свідком якого він став, проїхавшись Полтавщиною разом з Аркадієм Любченком. З цієї подорожі він повернувся фізично й морально розбитим.
В атмосфері шаленого цькування, можливо, передчуваючи наближення тотального терору, після арешту свого приятеля письменника Михайла Ялового на знак протесту проти початку масових репресій проти української творчої інтелігенції 13 травня 1933 року в Харкові, у будинку письменників "Слово", Хвильовий покінчив життя самогубством.
Його смерть стала символом краху ідеології українського націонал-комунізму й кінця українського національного відродження 1920–1930-х років.
Твори та ім'я Миколи Хвильового залишалися забороненими аж до останніх років існування тоталітарного радянського режиму в Україні.
Навіть могилу Хвильового зрівняли із землею, а на її місці влаштували "парк культури й відпочинку".
Цитата митця, яка з роками лише набуває актуальності для українського народу:
"Перед нами стоїть таке питання: на яку зі світових літератур взяти курс? В будь-якому випадку, не на російську. Від російської літератури, від її стихії українська поезія повинна втікати як можна швидше. Справа в тому, що російська література віками тяжіє над нами, як хазяїн положення, який привчив психіку до рабського наслідування.
Українське суспільство, зміцнівши, не примириться зі своїм фактичним гегемоном — російським конкурентом. Ми повинні негайно стати на сторону молодого українського суспільства, яке втілює не лише селянина, але і робітника, і цим назавжди покінчити з контрреволюційною ідеєю створювати на Україні російську культуру".
Джерело: Кочубеївська громада
#українці #харківці #постаті #митці #письменники #Хвильовий
Микола Хвильовий, справжнє прізвище Фітільов, — український прозаїк, поет, публіцист, політичний діяч, один з найвідоміших представників Розстріляного відродження, ідейний натхненник гасла "Геть від Москви!".
"13" було улюбленим числом Миколи Хвильового. 13 грудня він народився, а 13 травня добровільно пішов з життя.
У 1925 році він висунув гасло "Геть від Москви!", вважаючи, що для творення своєї власної культури Україна має відмовитись від копіювання російської культури за "московським шаблоном".
За рік Хвильовий набирає обертів і пише публіцистичний памфлет "Україна чи Малоросія?" (але друком він вийде лише в 1990). Епіграфом були обрані рядки Фрідріха Шіллера: "Рабство — річ ганебна, але рабська психологія у свободі — гідна зневаги".
Визначальною у памфлеті є думка:
"…ми є справді-таки незалежна держава, що входить своїм республіканським організмом в Радянський Союз. І самостійна Україна не тому, що цього хочемо ми, комуністи, а тому, що цього вимагає залізна й непоборна воля історичних законів…".
Микола Хвильовий болісно спостерігав за тим, як зупиняється українізація. Приголомшив його й Голодомор 1933-го, свідком якого він став, проїхавшись Полтавщиною разом з Аркадієм Любченком. З цієї подорожі він повернувся фізично й морально розбитим.
В атмосфері шаленого цькування, можливо, передчуваючи наближення тотального терору, після арешту свого приятеля письменника Михайла Ялового на знак протесту проти початку масових репресій проти української творчої інтелігенції 13 травня 1933 року в Харкові, у будинку письменників "Слово", Хвильовий покінчив життя самогубством.
Його смерть стала символом краху ідеології українського націонал-комунізму й кінця українського національного відродження 1920–1930-х років.
Твори та ім'я Миколи Хвильового залишалися забороненими аж до останніх років існування тоталітарного радянського режиму в Україні.
Навіть могилу Хвильового зрівняли із землею, а на її місці влаштували "парк культури й відпочинку".
Цитата митця, яка з роками лише набуває актуальності для українського народу:
"Перед нами стоїть таке питання: на яку зі світових літератур взяти курс? В будь-якому випадку, не на російську. Від російської літератури, від її стихії українська поезія повинна втікати як можна швидше. Справа в тому, що російська література віками тяжіє над нами, як хазяїн положення, який привчив психіку до рабського наслідування.
Українське суспільство, зміцнівши, не примириться зі своїм фактичним гегемоном — російським конкурентом. Ми повинні негайно стати на сторону молодого українського суспільства, яке втілює не лише селянина, але і робітника, і цим назавжди покінчити з контрреволюційною ідеєю створювати на Україні російську культуру".
Джерело: Кочубеївська громада
#українці #харківці #постаті #митці #письменники #Хвильовий
Сьогодні, 13 травня, близько 11:10 московські війська атакували FPV-дронами село Рясне Золочівської громади
Унаслідок прямого влучання загинув 60-річний чоловік 💔
Також через обстріл пошкоджені два приватні житлові будинки та господарчі споруди.
📷: начальник Золочівської СВА Віктор Коваленко
Джерело: Думка
Унаслідок прямого влучання загинув 60-річний чоловік 💔
Також через обстріл пошкоджені два приватні житлові будинки та господарчі споруди.
📷: начальник Золочівської СВА Віктор Коваленко
Джерело: Думка
З неймовірним задоволенням запрошуємо на музичний вечір Заслуженого артиста України, чарівного бандуриста Volodymyr Voyt в КнигоУкриття!
Поспілкуємося і почуємо твори українських та іноземних композиторів, а також авторські твори Володимира.
18 травня, понеділок, 18.00.
Володимир Войт, м. Київ, харківська бандура!
Вхід за донат.
Вул. Алчевських, 14.
КнигоУкриття
Поспілкуємося і почуємо твори українських та іноземних композиторів, а також авторські твори Володимира.
18 травня, понеділок, 18.00.
Володимир Войт, м. Київ, харківська бандура!
Вхід за донат.
Вул. Алчевських, 14.
КнигоУкриття
Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 14 травня, зведення за добу:
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 16 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів постраждали троє людей.
У с. Писарівка Золочівської громади зазнала поранень 63-річна жінка; у сел. Козача Лопань Дергачівської громади постраждали жінки 52 і 75 років.
Ворог атакував БпЛА Новобаварський, Основ’янський, Холодногірський, Шевченківський райони Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️2 КАБ;
▪️8 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️5 БпЛА типу «Молнія»;
▪️7 fpv-дронів;
▪️46 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у м. Харків пошкоджено гаражний кооператив, 3 автомобілі, залізничну інфраструктуру;
▪️у Богодухівському районі пошкоджено електромережі, 5 приватних будинків, 2 господарчі споруди, автомобіль, автобус (сел. Золочів), 2 приватні будинки (с. Рясне), приватний будинок, господарчу споруду, електромережі (с. Писарівка), трактор (с. Корбині Івани), багатоквартирний будинок, електромережі (с. Привокзальне);
▪️в Ізюмському районі пошкоджено 2 приватні будинки, господарчу споруду, багатоквартирний будинок, гараж (м. Барвінкове), залізничну інфраструктуру (с. Іскра);
▪️у Харківському районі пошкоджено приватний будинок (сел. Козача Лопань), цивільне підприємство (сел. Вільшани).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 133 людини.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 33 953 людини.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 241 бойове зіткнення.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник 22 рази штурмував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Вовчанські Хутори, Лиман, Рибалчине, Охрімівка і Стариця та в бік населених пунктів Тернова, Ізбицьке й Волохівка.
▪️ На Куп’янському напрямку наші оборонці зупинили ворожу спробу просунутися вперед у районі населеного пункту Борівська Андріївка.
На світлині: сел. Золочів
#Харківщина #війна #ситуація
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 16 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів постраждали троє людей.
У с. Писарівка Золочівської громади зазнала поранень 63-річна жінка; у сел. Козача Лопань Дергачівської громади постраждали жінки 52 і 75 років.
Ворог атакував БпЛА Новобаварський, Основ’янський, Холодногірський, Шевченківський райони Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️2 КАБ;
▪️8 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️5 БпЛА типу «Молнія»;
▪️7 fpv-дронів;
▪️46 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у м. Харків пошкоджено гаражний кооператив, 3 автомобілі, залізничну інфраструктуру;
▪️у Богодухівському районі пошкоджено електромережі, 5 приватних будинків, 2 господарчі споруди, автомобіль, автобус (сел. Золочів), 2 приватні будинки (с. Рясне), приватний будинок, господарчу споруду, електромережі (с. Писарівка), трактор (с. Корбині Івани), багатоквартирний будинок, електромережі (с. Привокзальне);
▪️в Ізюмському районі пошкоджено 2 приватні будинки, господарчу споруду, багатоквартирний будинок, гараж (м. Барвінкове), залізничну інфраструктуру (с. Іскра);
▪️у Харківському районі пошкоджено приватний будинок (сел. Козача Лопань), цивільне підприємство (сел. Вільшани).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 133 людини.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 33 953 людини.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 241 бойове зіткнення.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник 22 рази штурмував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Вовчанські Хутори, Лиман, Рибалчине, Охрімівка і Стариця та в бік населених пунктів Тернова, Ізбицьке й Волохівка.
▪️ На Куп’янському напрямку наші оборонці зупинили ворожу спробу просунутися вперед у районі населеного пункту Борівська Андріївка.
На світлині: сел. Золочів
#Харківщина #війна #ситуація
14 травня виповнюється 106 років від дня народження Слави Стецько (Анни Музики) - української політичної діячки, журналістки, голови проводу українських націоналістів, співорганізаторки Червоного Хреста УПА, жіночої мережі і юнацтва ОУН (1920-2003).
Вона віддано допомагала своєму чоловікові - лідерові ОУН Ярославові Стецьку. В еміграції у них не було паспортів - залишалися особами без громадянства.
Вони прагнули бути підданими однієї держави - Незалежної України.
"Вона була амбітна людина, не як сучасні політики, мала здорові амбіції. Не зважаючи на вік, була феноменально працьовита. Була надто довірлива, вірила українцям. Вкладала працю і гроші у майбутнє України, розуміла, що її плодами, як і Бандери, і Стецька будуть користати наступні покоління. КДБ бачив її слабкі сторони і давав вказівки, як це використати, щоб її дискредитувати. Тобто, методи російської пропаганди не змінились.",- історик Микола Посівнич.
Модерна Україна
#українці #постаті #діячі #патріоти #Слава_Стецько
Вона віддано допомагала своєму чоловікові - лідерові ОУН Ярославові Стецьку. В еміграції у них не було паспортів - залишалися особами без громадянства.
Вони прагнули бути підданими однієї держави - Незалежної України.
"Вона була амбітна людина, не як сучасні політики, мала здорові амбіції. Не зважаючи на вік, була феноменально працьовита. Була надто довірлива, вірила українцям. Вкладала працю і гроші у майбутнє України, розуміла, що її плодами, як і Бандери, і Стецька будуть користати наступні покоління. КДБ бачив її слабкі сторони і давав вказівки, як це використати, щоб її дискредитувати. Тобто, методи російської пропаганди не змінились.",- історик Микола Посівнич.
Модерна Україна
#українці #постаті #діячі #патріоти #Слава_Стецько
Forwarded from Думка. Новини Харкова
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
‼️ Серія обстріляв у Харкові. Підсумкова інформація про постраждалих і руйнування
👉 У центрі внаслідок вибуху за медичною допомогою звернулися 14 людей, із них один чоловік - у важкому стані.
👉 На Салтівці - влучання біля багатоповерхівок. Пошкоджені 12 будинків, за медичною допомогою звернулися 14 людей, серед них - троє дітей. Вибито близько 600 вікон.
👉 Нічний обстріл: було 5 ударів по Харкову, влучили в підприємство, критичну інфраструктуру і біля житлових будинків. Без постраждалих і жахливих наслідків.
📹 Терехов прокоментував нічні та ранкові обстріли Харкова
👉 У центрі внаслідок вибуху за медичною допомогою звернулися 14 людей, із них один чоловік - у важкому стані.
👉 На Салтівці - влучання біля багатоповерхівок. Пошкоджені 12 будинків, за медичною допомогою звернулися 14 людей, серед них - троє дітей. Вибито близько 600 вікон.
👉 Нічний обстріл: було 5 ударів по Харкову, влучили в підприємство, критичну інфраструктуру і біля житлових будинків. Без постраждалих і жахливих наслідків.
📹 Терехов прокоментував нічні та ранкові обстріли Харкова
«Наш досвід меморіалізації — це тисячоліття історії: від Княжої доби й Великого князівства Литовського до Козаччини та поділу України між імперіями. У кожну з цих епох українці мали власні традиції вшанування полеглих. Збереглося небагато матеріальних об’єктів, але літописи, пісні й перекази донесли пам’ять про вшанування воїнів. Ближче до сучасності маємо більше свідчень: козацькі хрести, кургани, описи церемоніалів.
Проблема в тому, що тему майже не досліджували системно. Комплексних праць про мілітарну символіку та культуру поховань практично немає. Ми лише на початку цього шляху. Попри фрагментованість, ці традиції залишаються основою нашої ідентичності.
Меморіалізація — це сфера, де поспіх неприпустимий. Це мають усвідомити всі: від відповідальних осіб у громадах до активістів. Потрібен час, щоб створити якісний проєкт і обговорити його з родинами та експертами. Архітектори мають продумати не лише надмогильні споруди, а й увесь простір: озеленення, освітлення, навігацію. Важливо пояснювати сім’ям: помилки через поспіх можуть призвести до знецінення пам’яті, а недолугі форми пам’ятників — свідчити радше про нерозуміння суті вшанування, ніж про пошану», — говорить Ivan Shchurko, архітектор, дослідник військової некрополістики та співзасновник ініціативи «Незнаному воякови».
Про українську традицію військової некрополістики та чому сучасні військові кладовища не мають перетворюватися на постсовєцький некрокітч — слухайте у подкасті «Меморіалізація війни» на Радіо «Накипіло» за посиланням: https://radio.nakypilo.ua/podcast/mizh-gidnistyu-i-nekrokitchem-yaki-vijskovi-czvyntari-my-stvoryuyemo/
Розмова: Наталя Некипіла
Світлина: Наталя Некипіла
Проблема в тому, що тему майже не досліджували системно. Комплексних праць про мілітарну символіку та культуру поховань практично немає. Ми лише на початку цього шляху. Попри фрагментованість, ці традиції залишаються основою нашої ідентичності.
Меморіалізація — це сфера, де поспіх неприпустимий. Це мають усвідомити всі: від відповідальних осіб у громадах до активістів. Потрібен час, щоб створити якісний проєкт і обговорити його з родинами та експертами. Архітектори мають продумати не лише надмогильні споруди, а й увесь простір: озеленення, освітлення, навігацію. Важливо пояснювати сім’ям: помилки через поспіх можуть призвести до знецінення пам’яті, а недолугі форми пам’ятників — свідчити радше про нерозуміння суті вшанування, ніж про пошану», — говорить Ivan Shchurko, архітектор, дослідник військової некрополістики та співзасновник ініціативи «Незнаному воякови».
Про українську традицію військової некрополістики та чому сучасні військові кладовища не мають перетворюватися на постсовєцький некрокітч — слухайте у подкасті «Меморіалізація війни» на Радіо «Накипіло» за посиланням: https://radio.nakypilo.ua/podcast/mizh-gidnistyu-i-nekrokitchem-yaki-vijskovi-czvyntari-my-stvoryuyemo/
Розмова: Наталя Некипіла
Світлина: Наталя Некипіла