На півночі Харківщини московити втратили контроль над двома українськими селами, - речник Обʼєднаних Сил Трегубов
💬 «Позитивна динаміка на Великобурлуцькому напрямку, де росіян фактично притисли до кордону, вони втратили два населених пункти за місяць. Напрямок повернувся до того формату, який був рік тому», - так розповів Трегубов.
Джерело: Цаплієнко
💬 «Позитивна динаміка на Великобурлуцькому напрямку, де росіян фактично притисли до кордону, вони втратили два населених пункти за місяць. Напрямок повернувся до того формату, який був рік тому», - так розповів Трегубов.
Джерело: Цаплієнко
Запрошуємо на майстер-клас із виготовлення ляльки-мотанки 🧵✨
У неділю, 24 травня 2026 року, об 11:00 у приміщенні братської Свято-Дмитрівського храму відбудеться майстер-клас з виготовлення традиційної української ляльки-мотанки.
Учасники матимуть нагоду власноруч створити ляльку й дізнатися більше про історію та традиції цього мистецтва від майстрині Ірини Єрємєєвої
У неділю, 24 травня 2026 року, об 11:00 у приміщенні братської Свято-Дмитрівського храму відбудеться майстер-клас з виготовлення традиційної української ляльки-мотанки.
Учасники матимуть нагоду власноруч створити ляльку й дізнатися більше про історію та традиції цього мистецтва від майстрині Ірини Єрємєєвої
Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 22 травня, зведення за добу:
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 17 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів одна людина загинула, одна – постраждала.
Біля с. Лісне Малоданилівської громади, на Кільцевій дорозі загинув 40-річний чоловік; у с. Івано-Шийчине Богодухівської громади постраждав 37-річний чоловік.
Ворог атакував БпЛА Київський і Немишлянський райони Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️1 РСЗВ;
▪️6 БпЛА типу «Молнія»;
▪️17 fpv-дронів;
▪️5 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у м. Харків пошкоджено приватний будинок;
▪️у Богодухівському районі пошкоджено приватний будинок, автомобіль (сел. Золочів), 2 автомобілі (с. Івано-Шийчине), 2 приватні будинки (с. Леміщине), приватний будинок (с. Братениця), 3 приватні будинки (с. Писарівка), приватний будинок, господарчу споруду (с. Петрівка);
▪️у Харківському районі пошкоджено 2 автомобілі (с. Лісне), приватний будинок (с. Семенівка);
▪️у Чугуївському районі пошкоджено приватний будинок (сел. Старий Салтів), зерносховище (с. Велика Бабка).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 176 людей.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 35 441 людину.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 253 бойові зіткнення.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник 10 разів атакував позиції наших підрозділів в районах населених пунктів Лиман, Вільча, Синельникове, Вовчанські Хутори та в бік Ізбицького.
▪️ На Куп’янському напрямку ворог атакував шість разів, в бік Курилівки, Ківшарівки, Новоплатонівки, Новоосинового та Глушківки.
На світлинах: с. Петрівка
#Харківщина #війна #ситуація
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 17 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів одна людина загинула, одна – постраждала.
Біля с. Лісне Малоданилівської громади, на Кільцевій дорозі загинув 40-річний чоловік; у с. Івано-Шийчине Богодухівської громади постраждав 37-річний чоловік.
Ворог атакував БпЛА Київський і Немишлянський райони Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️1 РСЗВ;
▪️6 БпЛА типу «Молнія»;
▪️17 fpv-дронів;
▪️5 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у м. Харків пошкоджено приватний будинок;
▪️у Богодухівському районі пошкоджено приватний будинок, автомобіль (сел. Золочів), 2 автомобілі (с. Івано-Шийчине), 2 приватні будинки (с. Леміщине), приватний будинок (с. Братениця), 3 приватні будинки (с. Писарівка), приватний будинок, господарчу споруду (с. Петрівка);
▪️у Харківському районі пошкоджено 2 автомобілі (с. Лісне), приватний будинок (с. Семенівка);
▪️у Чугуївському районі пошкоджено приватний будинок (сел. Старий Салтів), зерносховище (с. Велика Бабка).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 176 людей.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 35 441 людину.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 253 бойові зіткнення.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник 10 разів атакував позиції наших підрозділів в районах населених пунктів Лиман, Вільча, Синельникове, Вовчанські Хутори та в бік Ізбицького.
▪️ На Куп’янському напрямку ворог атакував шість разів, в бік Курилівки, Ківшарівки, Новоплатонівки, Новоосинового та Глушківки.
На світлинах: с. Петрівка
#Харківщина #війна #ситуація
22 травня виповнюється 147 років від дня народження Симона Петлюри (1879-1926)- видатного українського громадсько-політичного, військового і державного діяча.
Симон Петлюра народився в Полтаві. Був третій із 12 дітей місцевого візника. Навчався у церковно-парафіяльній школі, потім у Полтавській духовній семінарії. Навчаючись у семінарії, виявив великий інтерес до української літератури й культури, за що й був відрахований. Замість богословських книжок Петлюра надавав перевагу українським, а замість церковних пісноспівів мугикав "Ще не вмерла Україна".
Спочатку Симон подався на Кубань, але був там арештований (за заснування осередка Революційної партії). Після відсидки трьох місяців у в’язниці, восени 1904 прибув до австро-угорського Львова. Працював у місцевих ЗМІ, познайомився з Іваном Франком, Михайлом Грушевським. 1911 року Симон Петлюра переїхав до Москви, брав участь у роботі нелегальних гуртків "Кобзар" і "Громада", співробітничав у журналі "Вільна Україна", був редактором журналу "Украинская жизнь", який виходив у Москві з 1912 року.
З початком Першої світової війни Петлюра вступив на службу до Всеросійського союзу земств. 1915-го мобілізований на військову службу. Після Лютневої революції 1917 року організував і очолив Український фронтовий комітет. У травні 1917 року на І Всеукраїнському військовому з’їзді у Києві входив до складу Всеукраїнського військового комітету, а згодом очолив його. Був міністром у військових справах Центральної Ради, у квітні-грудні 1918 року – головою Київського губернського земства і Всеукраїнського союзу земств. За активну участь в Українському національному союзі (УНС) і опозицію до Гетьманщини та німецько-австрійських окупаційних військ був заарештований. У листопаді 1918 року, вийшовши з в’язниці, входив до складу організаторів уряду Директорії, а в лютому 1919 року очолив його. Був також обраний Головним отаманом військ Української Народної Республіки. У боротьбі з радянською владою співробітничав з генералом Денікіним, врангелівцями, польським урядом Пілсудського і країнами Антанти.
Після їх поразки в 1920 році емігрував до Польщі, а в 1924 році – до Парижа. 25 травня 1926 року був убитий Самуїлом Шварцбардом. Існує версія того, що це була спецоперація москви, спрямована на філичне усунення небезпечного для радянського режиму діяча.
Модерна Україна
#українці #постаті #діячі #Петлюра
Симон Петлюра народився в Полтаві. Був третій із 12 дітей місцевого візника. Навчався у церковно-парафіяльній школі, потім у Полтавській духовній семінарії. Навчаючись у семінарії, виявив великий інтерес до української літератури й культури, за що й був відрахований. Замість богословських книжок Петлюра надавав перевагу українським, а замість церковних пісноспівів мугикав "Ще не вмерла Україна".
Спочатку Симон подався на Кубань, але був там арештований (за заснування осередка Революційної партії). Після відсидки трьох місяців у в’язниці, восени 1904 прибув до австро-угорського Львова. Працював у місцевих ЗМІ, познайомився з Іваном Франком, Михайлом Грушевським. 1911 року Симон Петлюра переїхав до Москви, брав участь у роботі нелегальних гуртків "Кобзар" і "Громада", співробітничав у журналі "Вільна Україна", був редактором журналу "Украинская жизнь", який виходив у Москві з 1912 року.
З початком Першої світової війни Петлюра вступив на службу до Всеросійського союзу земств. 1915-го мобілізований на військову службу. Після Лютневої революції 1917 року організував і очолив Український фронтовий комітет. У травні 1917 року на І Всеукраїнському військовому з’їзді у Києві входив до складу Всеукраїнського військового комітету, а згодом очолив його. Був міністром у військових справах Центральної Ради, у квітні-грудні 1918 року – головою Київського губернського земства і Всеукраїнського союзу земств. За активну участь в Українському національному союзі (УНС) і опозицію до Гетьманщини та німецько-австрійських окупаційних військ був заарештований. У листопаді 1918 року, вийшовши з в’язниці, входив до складу організаторів уряду Директорії, а в лютому 1919 року очолив його. Був також обраний Головним отаманом військ Української Народної Республіки. У боротьбі з радянською владою співробітничав з генералом Денікіним, врангелівцями, польським урядом Пілсудського і країнами Антанти.
Після їх поразки в 1920 році емігрував до Польщі, а в 1924 році – до Парижа. 25 травня 1926 року був убитий Самуїлом Шварцбардом. Існує версія того, що це була спецоперація москви, спрямована на філичне усунення небезпечного для радянського режиму діяча.
Модерна Україна
#українці #постаті #діячі #Петлюра
22 травня — день, коли Тарас Шевченко повернувся в Україну назавжди.
Після смерті 10 березня 1861 року в Петербурзі Кобзаря спочатку поховали на Смоленському цвинтарі. Та друзі, однодумці й українська громада вирішили виконати його заповіт — поховати «на Вкраїні милій».
8 травня домовину з тілом Шевченка вирушила в останню дорогу. Через Москву, Серпухов, Глухів, Кролевець, Батурин, Ніжин, Бровари — до Києва. Усюди люди виходили проводжати поета, біля труни чергували українські громади, лунали молитви й українські пісні.
У Києві студенти університету Святого Володимира самі впряглися у віз і перевезли домовину через Ланцюговий міст до церкви Різдва Христового на Подолі. А 20 травня пароплавом «Кременчук» тіло Шевченка доставили до Канева.
22 травня 1861 року Тараса Шевченка поховали на Чернечій горі — там, звідки видно «і лани широкополі, і Дніпро, і кручі». Саме так, як він заповідав.
У радянські часи цей день став символом українського спротиву. Щороку 22 травня люди приходили до пам’ятників Шевченку, попри переслідування, арешти й залякування. Особливо відомими стали акції 1967 та 1968 років у Києві, коли сотні людей відкрито виступили проти репресій, вимагаючи права вільно вшановувати Кобзаря.
Влада боялася навіть квітів біля пам’ятника Шевченку. Але зупинити людей уже не могла.
22 травня назавжди залишилося не лише днем перепоховання Тараса Шевченка, а й символом незламності українського духу.
«Борітеся — поборете!»
©️Ігор Царик
Після смерті 10 березня 1861 року в Петербурзі Кобзаря спочатку поховали на Смоленському цвинтарі. Та друзі, однодумці й українська громада вирішили виконати його заповіт — поховати «на Вкраїні милій».
8 травня домовину з тілом Шевченка вирушила в останню дорогу. Через Москву, Серпухов, Глухів, Кролевець, Батурин, Ніжин, Бровари — до Києва. Усюди люди виходили проводжати поета, біля труни чергували українські громади, лунали молитви й українські пісні.
У Києві студенти університету Святого Володимира самі впряглися у віз і перевезли домовину через Ланцюговий міст до церкви Різдва Христового на Подолі. А 20 травня пароплавом «Кременчук» тіло Шевченка доставили до Канева.
22 травня 1861 року Тараса Шевченка поховали на Чернечій горі — там, звідки видно «і лани широкополі, і Дніпро, і кручі». Саме так, як він заповідав.
У радянські часи цей день став символом українського спротиву. Щороку 22 травня люди приходили до пам’ятників Шевченку, попри переслідування, арешти й залякування. Особливо відомими стали акції 1967 та 1968 років у Києві, коли сотні людей відкрито виступили проти репресій, вимагаючи права вільно вшановувати Кобзаря.
Влада боялася навіть квітів біля пам’ятника Шевченку. Але зупинити людей уже не могла.
22 травня назавжди залишилося не лише днем перепоховання Тараса Шевченка, а й символом незламності українського духу.
«Борітеся — поборете!»
©️Ігор Царик
Напередодні Дня Героїв, який відзначається щорічно 23 травня, учасники Спілки Української Молоді (СУМ) прибрали територію і покосили траву довкола пам'ятника УПА у Харкові.
Нагадаємо, що День Героїв - це день вшанування пам'яті українських воїнів, борців за волю та незалежність України усіх історичних епох. Запроваджений він був ще 1941-го року постановою ІІ Великого Збору ОУН.
На жаль, протягом останніх років війни пантеон героїв, які віддали життя за Україну, поповнюється щодня.
СУМ Харків
Нагадаємо, що День Героїв - це день вшанування пам'яті українських воїнів, борців за волю та незалежність України усіх історичних епох. Запроваджений він був ще 1941-го року постановою ІІ Великого Збору ОУН.
На жаль, протягом останніх років війни пантеон героїв, які віддали життя за Україну, поповнюється щодня.
СУМ Харків
Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 23 травня, зведення за добу:
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 17 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів загинули троє людей, постраждали – п’ятеро.
У сел. Золочів постраждав 66-річний чоловік; у с. Піски-Радьківські Борівської громади зазнала поранень 52-річна жінка; у сел. Ківшарівка Куп’янської громади загинув 46-річний чоловік; у с. Петрівка Золочівської громади постраждав 78-річний чоловік; у м. Богодухів зазнала гострої реакції на стрес 53-річна жінка; у с. Гороховатка Борівської громади загинули 41-річна жінка і 48-річний чоловік, постраждала 42-річна жінка.
Ворог атакував БпЛА Немишлянський і Київський райони Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️2 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️4 БпЛА типу «Ланцет»;
▪️8 БпЛА типу «Молнія»;
▪️23 fpv-дрони;
▪️7 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у Богодухівському районі пошкоджено електромережі, 3 приватні будинки, 20 автомобілів, 8 гаражів, адмінбудівлю (м. Богодухів), автомобіль (с. Зрубанка), господарчу споруду (сел. Золочів), будівлю (с. Воскресенівка), приватний і багатоквартирний будинки (с. Петрівка), двоквартирний і приватний будинки, господарчі споруди (с. Лютівка);
▪️у Куп’янському районі пошкоджено кафе (сел. Великий Бурлук), будівлю (с. Мирне);
▪️в Ізюмському районі пошкоджено 2 автомобілі (м. Барвінкове, с. Гороховатка);
▪️у Харківському районі пошкоджено автомобіль (сел. Слатине).
Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 219 людей.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 35 660 людей.
Упродовж минулої доби зафіксовано 216 бойових зіткнень.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник сім разів штурмував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Тернове, Гранів та Нововасилівка.
▪️ На Куп’янському напрямку наші захисники зупинили п’ять ворожих атак поблизу населених пунктів Глушківка та Новоплатонівка.
На світлинах: с. Лютівка
#Харківщина #війна #ситуація
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 17 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів загинули троє людей, постраждали – п’ятеро.
У сел. Золочів постраждав 66-річний чоловік; у с. Піски-Радьківські Борівської громади зазнала поранень 52-річна жінка; у сел. Ківшарівка Куп’янської громади загинув 46-річний чоловік; у с. Петрівка Золочівської громади постраждав 78-річний чоловік; у м. Богодухів зазнала гострої реакції на стрес 53-річна жінка; у с. Гороховатка Борівської громади загинули 41-річна жінка і 48-річний чоловік, постраждала 42-річна жінка.
Ворог атакував БпЛА Немишлянський і Київський райони Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️2 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️4 БпЛА типу «Ланцет»;
▪️8 БпЛА типу «Молнія»;
▪️23 fpv-дрони;
▪️7 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у Богодухівському районі пошкоджено електромережі, 3 приватні будинки, 20 автомобілів, 8 гаражів, адмінбудівлю (м. Богодухів), автомобіль (с. Зрубанка), господарчу споруду (сел. Золочів), будівлю (с. Воскресенівка), приватний і багатоквартирний будинки (с. Петрівка), двоквартирний і приватний будинки, господарчі споруди (с. Лютівка);
▪️у Куп’янському районі пошкоджено кафе (сел. Великий Бурлук), будівлю (с. Мирне);
▪️в Ізюмському районі пошкоджено 2 автомобілі (м. Барвінкове, с. Гороховатка);
▪️у Харківському районі пошкоджено автомобіль (сел. Слатине).
Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 219 людей.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 35 660 людей.
Упродовж минулої доби зафіксовано 216 бойових зіткнень.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник сім разів штурмував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Тернове, Гранів та Нововасилівка.
▪️ На Куп’янському напрямку наші захисники зупинили п’ять ворожих атак поблизу населених пунктів Глушківка та Новоплатонівка.
На світлинах: с. Лютівка
#Харківщина #війна #ситуація
23 травня день пам'яті Євгена Коновальця - українського військового і політичного діяча, полковника Армії УНР, засновника Організації Українських Націоналістів (1891-1938).
Перший Голова ОУН Євген Коновалець загинув у Роттердамі від рук московського агента нквд судоплатова. Москва вважала, що смерть найавторитетнішого на той час українця уб’є український національно визвольний рух. Його політичні переконання щодо України були такими: самостійництво, державництво й соборництво. Поховано Євгена Коновальця у Нідерландах. 21 травня до України прибули останки провідника ОУН, полковника Армії УНР Андрія Мельника і його дружини Софії Федак-Мельник. Заупокійні богослужіння відбудуться в Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ, а урочисте перепоховання відбудеться на Національному військовому меморіальному кладовищі. Сподіваємося, що і Євген Коновалець повернеться в Україну.
Євген Коновалець не був професійним військовим, оскільки до війська потрапив зі студентської лави. Але це не завадило йому стати полковником Армії УНР.
У 1917 р. він очолював створену в Києві формацію Січових Стрільців. За його ініціативою та участю була заснована Українська стрілецька громада, що поклала початок Організації державного відродження України (ОДВУ) в США і Українського національного об’єднання (УНО) в Канаді, було сформовано військовий штаб та започатковано школи з підготовки військових кадрів.
Сучасники відзначають, що Євген Коновалець обрав дуже вдалу модель командування, коли очолив Січових Стрільців. Він дозволив своїм начальникам штабів, оперативних відділів приймати рішення, а він рішення або схвалював, або не схвалював, або узгоджував з вищим керівництвом.
Іменем Євгена Коновальця названа вулиця в середмісті столиці.
Модерна Україна
#українці #постаті #військові #провідники #ОУН #Коновалець
Перший Голова ОУН Євген Коновалець загинув у Роттердамі від рук московського агента нквд судоплатова. Москва вважала, що смерть найавторитетнішого на той час українця уб’є український національно визвольний рух. Його політичні переконання щодо України були такими: самостійництво, державництво й соборництво. Поховано Євгена Коновальця у Нідерландах. 21 травня до України прибули останки провідника ОУН, полковника Армії УНР Андрія Мельника і його дружини Софії Федак-Мельник. Заупокійні богослужіння відбудуться в Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ, а урочисте перепоховання відбудеться на Національному військовому меморіальному кладовищі. Сподіваємося, що і Євген Коновалець повернеться в Україну.
Євген Коновалець не був професійним військовим, оскільки до війська потрапив зі студентської лави. Але це не завадило йому стати полковником Армії УНР.
У 1917 р. він очолював створену в Києві формацію Січових Стрільців. За його ініціативою та участю була заснована Українська стрілецька громада, що поклала початок Організації державного відродження України (ОДВУ) в США і Українського національного об’єднання (УНО) в Канаді, було сформовано військовий штаб та започатковано школи з підготовки військових кадрів.
Сучасники відзначають, що Євген Коновалець обрав дуже вдалу модель командування, коли очолив Січових Стрільців. Він дозволив своїм начальникам штабів, оперативних відділів приймати рішення, а він рішення або схвалював, або не схвалював, або узгоджував з вищим керівництвом.
Іменем Євгена Коновальця названа вулиця в середмісті столиці.
Модерна Україна
#українці #постаті #військові #провідники #ОУН #Коновалець
23 травня ми вшановуємо всіх, хто боровся і бореться за Україну. Усіх, хто обрав служіння своїй державі, хто став на її захист, хто віддав життя за право українців жити вільно на своїй землі.
Герої України — у кожному поколінні. Визвольна боротьба минулого, Революція Гідності, російсько-українська війна — нашу державу завжди тримали люди, для яких честь, обов’язок і любов до України були сильнішими за страх.
Сьогодні День Героїв звучить особливо гостро. Ми знаємо ціну свободи. Знаємо, якою дорогою є незалежність. Пам’ятаємо імена полеглих, дякуємо тим, хто продовжує боротьбу, підтримує, рятує, допомагає і щодня працює для перемоги.
Шана Героям — не лише в словах. Вона в пам’яті, в єдності, у готовності бути гідними їхньої жертви та продовжувати справу сильної, вільної України.
Слава Україні! Героям Слава! 🇺🇦
Спілка Української Молоді (СУМ)
Герої України — у кожному поколінні. Визвольна боротьба минулого, Революція Гідності, російсько-українська війна — нашу державу завжди тримали люди, для яких честь, обов’язок і любов до України були сильнішими за страх.
Сьогодні День Героїв звучить особливо гостро. Ми знаємо ціну свободи. Знаємо, якою дорогою є незалежність. Пам’ятаємо імена полеглих, дякуємо тим, хто продовжує боротьбу, підтримує, рятує, допомагає і щодня працює для перемоги.
Шана Героям — не лише в словах. Вона в пам’яті, в єдності, у готовності бути гідними їхньої жертви та продовжувати справу сильної, вільної України.
Слава Україні! Героям Слава! 🇺🇦
Спілка Української Молоді (СУМ)
Forwarded from ПРАВДА
«Україна для Українців»: в Києві на Майдані проходить мітинг проти трудової міграції
Підпишись на ПРАВДУ
Підпишись на ПРАВДУ