Охуительная новость. Оспа обезьян косит москвичей. "Роспотребнадзор после получения информации о возможном случае оспы обезьян в Подмосковье начал расследование, сообщили в ведомстве."

План ліквідаторів
Владислав Смірнов
15 жовтня 2026 року
Коли ти роками розбираєш державну статистику, спостерігаєш за паралічем системи реабілітації та водночас намагаєшся втримати від банкрутства власне легальне підприємство, настає момент абсолютного, кристального прозріння.
Ми звикли списувати цей нескінченний управлінський жах на некомпетентність, жадібність, відомчий хаос чи корупцію. Зараз схопив себе на думці, а якщо відкинути ілюзії і подивитися на результати, то яка вимальовується зовсім картина? Те, що ми вважали хаосом, насправді є бездоганно спланованою стратегією ліквідаторів. Це не помилка системи. Це і є сама система.
Складаючи докупи долю пораненого ветерана і долю незалежного підприємця, ти раптом бачиш фінальний задум цієї внутрішньої окупації. Її мета — не перемога і не відбудова. Її мета — створення ідеального, стерильного неофеодалізму, де немає місця вільному українцю.
Погляньте на дві паралельні реальності, які влада знищує з однаковою методичністю.
Перша мішень — поранений воїн.
Людину жорстко, без жодних бюрократичних затримок забирають із вулиці, коли вона потрібна як бойова одиниця. Але щойно солдат втрачає кінцівки чи отримує важку контузію, міць держави миттєво випаровується. Його списують. П’ять різних міністерств починають грати покаліченою людиною в принизливий міжвідомчий футбол.
МОЗ і НСЗУ цинічно оцінюють долю пораненого у жебрацькі 10 820 гривень, роблячи його «невигідним» для лікарень, які просто виставляють важких пацієнтів за двері. Мінсоцполітики спокійно повертає в бюджет понад 830 мільйонів гривень на протези у розпал війни, доки у хлопців атрофуються м’язи на куксах. Результат математично доведений: 56,3% поранених викидають у «реабілітаційний вакуум». Їх просто залишають помирати в чотирьох стінах. Чому? Бо скалічений ветеран — це джерело люті та політичної небезпеки. Він може ставити незручні запитання. Тому для ліквідаторів найкращий ветеран — це мертвий або ізольований ветеран.
Друга мішень — незалежний бізнес.
Я дивлюся на власну справу. Я тягну збиткові підприємства з останніх резервів, не звільняю людей, плачу «білі» зарплати, закриваючи власним тілом дірки, які плодить безумна влада. І заради чого? Щоб щодня бачити, як фіскальні стерв'ятники вигадують нові удавки і блокують накладні? Вони не чіпають контрабанду чи тіньові схеми. Їхня здобич — це ми.
Їм не потрібні податки для розбудови країни. Вони свідомо душать економічно незалежний клас. Людина, яка сама заробляє, утримує родину і дає роботу іншим, є загрозою. Незалежний громадянин має гідність і вимагає звітності. Тому його треба знекровити, пустити по світу, а його працівників — відловити й кинути в м'ясорубку без зброї та забезпечення.
Архітектура нового феодалізму
Якщо поєднати ці два вектори, відкривається ідеальний, завершений план ліквідаторів. Він складається з трьох кроків.
Крок перший: збереження касти. Недоторканними залишаються лише ті, хто сидить на бюджеті і є частиною репресивно-управлінського апарату. Чиновники, Офіс, Кабмін, Верховна Рада, місцеві князьки, судді, прокурори, силовики, спецслужби та їхня обслуга. Це нова аристократія, яка має монополію на виживання і гроші західних донорів. Вони — єдині, хто гарантовано переживе цю війну.
Крок другий: знишкодження вільних. Всіх решта — незалежних підприємців, кваліфікованих робітників, інтелектуалів, тих, хто будував цю країну і міг би вимагати справедливості — пустити під ніж війни на виснаження. Бізнес задушити податками, а людей відловити й перемолоти на фронті. Тих, хто виживе і повернеться інвалідом, поховати живцем у «реабілітаційному вакуумі» без інфраструктури, протезів і роботи.
Крок третій: заміна населення. Коли активна, незалежна і пасіонарна частина українців буде знищена або вичавлена за кордон, спорожнілі заводи, поля і вулиці заповнять мігрантами. Влада завезе дешеву, безправну робочу силу, яка не знає ні мови, ні історії, ні своїх прав.

Мігранти не вийдуть на Майдан. Вони не створять профспілок. Вони не вимагатимуть отставок міністрів за вкрадені мільярди на протези чи розпиляні бюджети на фортифікації. Вони будуть мовчки працювати за копійки, забезпечуючи комфортне панування касти «бюджетників» та силовиків. Це ідеальна країна для тимчасовців — територія без нації, економіка без громадянських прав.
Ми опинилися не просто в управлінській кризі. Ми перебуваємо в процесі масштабної, холоднокровної зачистки території від нас самих. Кожен день, коли ви дотуєте збиткове підприємство з власної кишені, сподіваючись на диво або відчуваючи моральний обов'язок перед державою — ви фінансуєте план власного знищення. Ваше благородство ліквідатори використовують як паливо для своєї машини.
Нам протистоїть не просто некомпетентність. Нам протистоїть ворог, який сидить у наших кабінетах. Щоб зламати їхній план, ми маємо перестати бути зручними жертвами. Ми маємо зберегти себе для того дня, коли на руїнах їхнього сучасного націоциду комусь доведеться будувати справжню республіку-державу, звісно, якщо українство цього ще забажає...

Мусора Выговского во всей красе

https://public.nazk.gov.ua/documents/e0ebfc18-6872-4fd4-9f8f-8c679ca50350

https://public.nazk.gov.ua/documents/10d65a20-4f18-414e-bb6e-07f2e8013ba6

У 2022 році за генпрокурора Ірини Венедіктової Кропива став керівником новоствореного департаменту ОГП — без конкурсу. Посаду визначили як державну службу (не прокурорську), що дозволяло призначення без конкурсу під час воєнного стану (на це є відповідне рішення Верховної Ради). Перед призначенням керівником департаменту Кропива був радником Генерального прокурора (з січня 2022 року). Як тоді писала "Українська правда", він працював у кіберполіції разом із чоловіком генпрокурорки Денисом Колесником. Кропива пішов у прокуратуру, а Виходець очолив кіберполіцію. Кар’єри обох розвивалися паралельно.

https://www.pravda.com.ua/news/2022/06/14/7352474/

Варто сказати, що у інформаційному просторі дуже мало лишилося інформації про кіберпрокурора і кіберполіцейського; не виключено, що вони могли ретельно чистити інфопростір. Але судовий реєстр нічого не забуває, людський фактор теж ніхто не скасовував. Ось, наприклад, справа №640/6662/22.

https://court.opendatabot.ua/cause/640%2F6662%2F22

За даними моїх джерел, за анонімізованими даними прихований пан Кропива, якому ще не було сорока. Тоді він судився з Департаментом кіберполіції, який очолював Виходець, за пільгове обчислення вислуги та документи для призначення пенсії. Цікаво, як департамент захищав свою позицію? Як ви вже здогадалися, фактично ніяк. У першій інстанції — не подав відзиву. Апеляцію подав, але не сплатив 1488,60 грн судового збору. Отримав строк, щоб це виправити, — і теж не виправив, тож скаргу повернули. Складається враження гри в піддавки.

https://oda.od.gov.ua/ua/kropyva-serhii-vasylovych-zastupnyk-holovy-odeskoi-oblasnoi-derzhavnoi-administratsii-z-pytan-tsyfrovoho-rozvytku-tsyfrovykh-transformatsii-i-tsyfrovizatsii

https://court.opendatabot.ua/cause/640%2F6662%2F22

А ось деталь, яку навмисно не придумаєш. 27 липня 2022 року Виходець і Кропива разом виступали на святковому заході кіберполіції, тиснули один одному руки, а наступного дня, 28 липня, суд задовольнив позов Кропиви до департаменту Виходця. Буває.

https://cyberpolice.gov.ua/news/-rokiv-na-varti-kiberbezpeky-policzejski-otrymaly-vidomchi-vidznaky-5718/

https://court.opendatabot.ua/cause/640%2F6662%2F22

Тепер про матеріали "Карфагена", в яких фігурують підлеглі пана Виходця. Зокрема, керівник рідної для Виходця одеської кіберполіції Анатолій Філь. Раніше він служив у тому самому одеському управлінні, яке очолював Виходець.

https://public.nazk.gov.ua/documents/09bb78cd-a6ed-45ac-98ef-2d33a4b06ff6

За повідомленнями із засідання, Кропива звертався до нього через приватний борг у 20 тис грн: потрібен був поліцейський тиск на власника автомийки. "Толя, у меня завтра просьба будет к тебе. Там у меня есть один дебил малолетний, у которого есть своя мойка… Мой близкий человек дал ему 20 000 гривен, а он ей мозги там четвертый день… Можно что-то такое там, в машине по форме прислать к этому дебилу и там нормально его нажхать?", - таку розмову зафіксовано слідством. На мою думку, у вертикальній системі кіберполіції такі "звернення" навряд чи можливі без відома керівництва. Журналісти Watchers наводять слова співрозмовника, якого ідентифікують як імовірно Філя: "я могу сказать, что меня попросил Кропива? Тогда вопросов не будет".

https://watchers.media/news/sprava-shhodo-kryshuvannya-kol-tsentriv-sud-vidpravy-muzu-pid-vartu-z-mozhlyvistyu-zastavy-u-20-mln-gryven/

Ще один підлеглий Виходця — Іван Тимошенко. У кіберполіції він керував відділом протидії різним видам онлайн-шахрайства. Потім його кар’єра йшла поруч із Кропивою: ОГП, Одеська ОВА, знову ОГП.

https://cyberpolice.gov.ua/news/u--roczi-kiberpolicziya-prypynyla-diyalnist--onlajn-shaxrayiv-6518/

"Слідство.Інфо" описує, як, за матеріалами справи, він організовував для Кропиви перельоти, готелі та подарунки. Тобто колишній борець з онлайн-шахрайством, за версією слідства, обслуговував посадовця, якого підозрюють у заробітку на шахрайських кол-центрах. Показово.

Саме тут пролягає бізнесова лінія. Данило Сліпчук, якого, за даними САП, Кропива привів до ІТ-департаменту ОГП і який фігурує в матеріалах, був співвласником "Кволітіл". Серед власників компанії — Ілля Русланович Гаврилюк. Так само звати сина Руслана Гаврилюка, який очолював дніпровський підрозділ кіберполіції в департаменті Виходця. Дуже цікавий збіг.

https://www.slidstvo.info/articles/druzhyna-likarka-i-bezrobitna-mama-iaki-raptovo-pochaly-zarobliaty-milyony-do-choho-tut-shakhrayski-kol-tsentry-i-spetsoperatsiia-karfahen/

https://opendatabot.ua/c/45141232

https://public.nazk.gov.ua/documents/9b9f3c0f-c0a2-4b14-89dc-4c35920cb9ea

https://cyberpolice.gov.ua/news/kiberpolicziya-doluchylasya-do-stvorennya-novyx-osvitnix-prostoriv-u-dduvs-4228/

У матеріалах справи є і фраза Кропиви до знайомого з одеської кіберполіції: "Кібера, міжнародка, IT — все ж наше".
Гадаю, НАБУ варто було б значно пильніше придивитися до пана Виходця, якщо слідство цікавить не одна чи дві голови гідри, а вся гідра. Переконаний, що пан Виходець міг би багато що розповісти про Кропиву, його колишніх колег і те, як була налагоджена взаємодія прокуратури з кіберполіцією.

https://suspilne.media/amp/1397602-akso-krasti-to-miljon-ak-topposadovec-ogp-kropiva-za-versieu-nabu-krisuvav-kol-centri-j-vidmivav-grosi/

Нагадаю, у 2025 році Bihus.Info публікували свідчення про побори з моделей і студій OnlyFans з боку кіберполіції, порушували тему "офісів", а також розслідували майно та розкішний побут Виходця.

https://bihus.info/mayetok-bilya-morya-lyuksova-tachka-ta-kolyshnya-druzhyna-shho-pryhovuye-golovnyj-kiberpoliczejskyj-krayiny/

Гадаю, матеріалів для нової серії серіалу "Кіберполіція" вже достатньо. І вона може бути значно цікавішою.

https://bihus.info/tag/kiberpolicziya/

І наостанок повернуся до початку. З очільником "Нон-Стопу" Яковцем питання зрозуміле. На думку блогера Іванова, його діяльність дедалі більше нагадує траєкторію Анатолія Шарія. За неперевіреними даними, паралельно зі справою пана Шарія іспанські правоохоронці у співпраці з німецькими розслідують також його справу. Але, знову таки, перевірити цю інформацію я не можу.

Версія щодо причетності Юрія Виходця до забезпечення силового прикриття проекту "Нон-Стоп", якщо вона матиме підтвердження, може виявитися доволі токсичною для нього та всієї кіберполіції. Перше-ліпше питання - це навіщо кіберполу тиснути на "Мадяра", який до ситуації взагалі жодним чином не причетний? Мені, відверто кажучи, це було б незрозуміло.

Ставлю це питання, бо я переконаний, що силовий захист в проекту пана Яковця існує. Це гарантія 1000%, і вона базується на законах існування компроматного бізнесу. Без погодження з покровителем Яковець не став би системно погрожувати людині такого рівня, авторитету і впливу, як "Мадяр". Тож напевно, що це узгоджено із куратором. Але навіщо? І тут, якби чутки виявилися правдою, були б можливі будь-які версії. Наприклад, НАБУ кол-центри закрило, і тепер виникло бажання "похитати" військових? Чи йдеться про спробу домовитися з "Мадяром", щоб той зупинив Іванова з його медійною кампанією проти "Нон-Стопу"? Висувайте власні варіанти.

Національна поліція України НАБУ Офіс Генерального прокурора»

com/applecrysis/posts/pfbid0wqPyK34qGW6HHHBN6oppnQGuu2XPXveoJu3C3cTKEa4cLcv9riRnJtYcKsmNoSAwl

https://www.facebook.com/applecrysis/posts/pfbid02peKeupqNPhoDK7kyiVq1S31hHp9k9Cjoeb5WWuQyJttqaq9HhXA7rEicz3nyYt3Ul

https://www.facebook.com/applecrysis/posts/pfbid0iYbHUc9WqQ72iFRJ8vWqwzgr898dMRMru5v7ppSEWPEiveL8rsHkWESPefwtTZAMl

У відповідь Яковець опублікував допис, у якому назвав Іванова "псевдовоякою" та оголосив, що "Нон-Стоп" бере під "тотальний юридичний і громадський контроль увесь напрям безпілотних систем", бо там служить Іванов. У тому ж дописі він звернувся до "Мадяра" і заявив, що бойовий внесок не дає права "покривати тилових гастролерів". А ще пригрозив "Мадяру" розслідуваннями закупівель дронів, витрачання бюджетних коштів, кадрових оформлень і виплат.
Тобто колишній прокурор з іспанських апартаментів вирішив виставити умови і висловив погрози "Мадяру" — Роберту Бровді, Герою України.

https://www.facebook.com/gononstopukraine
https://t.me/gononstopukraine

Звідки така сміливість?

На ринку компромату діє певна закономірність: за подібними проєктами нерідко стоїть силовий ресурс — окремий посадовець або цілий підрозділ, який може передавати інформацію та ініціювати "слідчі дії", начебто реагуючи на появу інформації. Подібні "медійні проекти" мають і МВС, і СБУ, і навіть НАБУ. У свою чергу, силовики забезпечують такому інформаційному активісту прикриття, водночас саджаючи його на гачок ще сильніше. Саме це, на мою думку, може бути відповіддю на питання Forbes про те, чому Яковець не в СІЗО, а на Коста-Бланці.

Колись ходили чутки, що у випадку Яковця таким покровителем був Андрій Носач — колишній високопосадовець СБУ, екс-заступник Артема Шила. Але це були чутки, які я не можу перевірити, тому пропоную ставитися до них з пересторогою. Згодом, як відомо, у Носача почалися власні проблеми. Якщо він і мав відношення до Яковця, то напевно що втратив до нього інтерес.

https://www.stopcor.org/ukr/section-uanews/news-zastupnika-shila-nosacha-mozhut-zvilniti-z-sbu-na-tli-rozsliduvannya-nazk-pro-kvartiru-400-tisyach-08-11-2024.html

Поточним покровителем очільника "Нон-Стопу" джерела називають Юрія Виходця — начальника Департаменту кіберполіції Національної поліції України. Знову ж таки, перевірити ці чутки я не зміг, тому пропоную ставитися до них з пересторогою - просто як до версії.

А ось що стосується майна майно та розкішного побуту пана Виходця, то його досліджувала команда Bihus.Info.

https://bihus.info/mayetok-bilya-morya-lyuksova-tachka-ta-kolyshnya-druzhyna-shho-pryhovuye-golovnyj-kiberpoliczejskyj-krayiny/

https://youtu.be/KuvuphFVJmQ

Якщо версія щодо прикриття з боку пана Виходця є правдою, саме відчуття такого силового захисту й пояснює готовність Яковця погрожувати "Мадяру" та перевірками цілому напряму українського війська.

Доволі цікавим виявився професійний шлях самого Виходця. Я передивився інформацію з відкритих джерел та зупинився на версії, що в історії операції НАБУ "Карфаген" його роль та зв’язки могли незаслужено залишитися недооціненими.

Нагадаю, що "Карфаген" — це масштабна операція НАБУ і САП. За версією слідства, їм вдалося виявити в прокуратурі систему, що замість протидії шахрайським кол-центрам забезпечувала їм прикриття. Але схоже, що основний удар припав на прокурорську верхівку, тоді як коренева система цієї схеми залишилася поза увагою слідства. Зокрема, одна з важливих ланок, на мою думку, веде до кіберполіції та її керівника Юрія Виходця.

https://nabu.gov.ua/news/operatciia-karfagen-kryshuvannia-kol-tcentriv-ta-vidmyvannia-mayina/

Зв'язок тут такий. Нагадаю, одним з фігурантів справи є заступник начальника департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора (ОГП) Сергій Кропива, який у матеріалах фігурує під псевдонімом "Канцлер". Пан Кропива не прийшов у цю історію з вулиці. Він був першим заступником керівника Департаменту кіберполіції. Виходець тоді очолював одеське управління цього ж департаменту. За словами джерел, саме тоді й почалася їхня дружба.

https://www.dw.com/uk/operacia-karfagen-ak-nabu-vikrilo-kanclera-ta-jogo-muzu/a-79148306

Сергей Лямец:»"Не погрожуй Мадяру, попиваючи сік у Фінестраті". Свого часу був легендарний фільм з подібною назвою. Десь так захотілося назвати цей лонгрід, у якому я трохи покопався, хто і чому погрожує "Мадяру", чому загальмувала справа "Карфаген" і до чого тут може бути голова кіберполіції Юрій Виходець.

Почнемо з ринку компромату. Ви напевно є споживачем його "продукції", і це нормально. Доки ви стоїте з боку споживача, все виглядає доволі весело. На фігуранта наводять окуляр мікроскопу та починають викладати певні факти. Залежно від виконання, це може бути правда чи фейк, але частіше за все це упереджений погляд. Упередження може бути революційним, активістичним, антикорупційним, правоохоронним, тощо. Від такого розглядання фігурант має спочатку відчути дискомфорт, а згодом - зробити висновки та змінити поведінку. Якщо він робить вигляд, що нічого не зрозумів, то ринок компромату має певні ноу-хау, аби розуміння таки завітало у гості до фігуранта.

На цьому ринку є свої зірки, аутсайдери й маргінали, корифеї та новачки. Зірки запалюються і гаснуть — згадайте хоча б "Джокера". Змінюються замовники, способи заробітку, технології роботи, ноу-хау. Але більш-менш у всі часи сутність лишається тією самою.

Тепер конкретний кейс. Останнім часом я помітив, що багато уваги приділяється ГО "Нон-Стоп" та її очільнику, колишньому прокурору Кирилу Яковцю.

https://www.rbc.ua/rus/news/zliv-danih-rodichiv-viyskovih-i-shantazh-1790332490.html

Він творчо використав професійний досвід: до медійних атак додав процесуальний тиск. Публікації підкріплюються заявами, скаргами та відкриттям кримінальних проваджень через суд, що одразу стає матеріалом для наступної публікації. Конвеєр працює, а мішень змушена витрачати гроші, час і нерви. Або, як припускають розслідувачі Forbes, платити за "стоп". Forbes провів розслідування діяльності "Нон-Стопу": сотні компаній, сотні судових справ, потік скарг і звинувачень. Видання описало, як організація, за його оцінкою, тероризує бізнес, навело розцінки, які приписують Яковцю ("десятка" на місяць за виконання, кілька десятків за "стоп"), і поставило дуже доречне питання: чому це досі не зупинили?

https://forbes.ua/company/non-stop-problem-800-sudovikh-sprav-proti-340-kompaniy-za-sim-misyatsiv-yak-odna-go-terorizue-ukrainskiy-biznes-i-chomu-tse-dosi-ne-zupinili-10092026-41691

Сама по собі ситуація є видатною через те, що пан Яковець перебуває водночас у двох ролях. Перша - він гравець ринку компромату, і його діяльність (зі слів авторів Forbes) будується як інформаційний тиск. Друга роль - тепер він сам перетворився на фігуранта, як колись герої його розслідувань.

https://www.unian.ua/incidents/mayzhe-1100-sudovih-uhval-za-sim-misyaciv-forbes-doslidiv-aktivnist-go-non-stop-ukrajina-13500030.html

Треба визнати, що разом із такими гравцями еволюціонують і способи захисту від них. Яковець отримав потужну зустрічну обструкцію від військових блогерів. Називати українських військових "терористами", розповідати про Україну як про "концтабір" і повторювати тези, співзвучні російським наративам, перебуваючи в Іспанії, — заняття, яке рано чи пізно привертає увагу людей, котрі цю країну захищають. Наприклад, Роніна, який у матеріалі "З Коста-Бланки відніше: чому біглий прокурор називає військових "терористами" прозоро натякнув Яковцю, що дописи не зникають безслідно.

https://censor.net/ua/blogs/4024948/yak-eksprokuror-yakovets-koshmaryt-biznes-polyvaye-brudom-zsu-ta-zaroblyaye-na-viyini

Ще далі пішов блогер Сергій Іванов, який проаналізував соцмережі дружини Яковця Люсії Барської та встановив, де, за його даними, живе подружжя: апартаменти Camporrosso Village у Фінестраті на іспанському узбережжі. Потім зіставив декларації "антикорупційного активіста" з його способом життя. За 2021–2023 роки Яковець задекларував 57 тисяч гривень особистого доходу, з яких 30 тисяч — державна допомога "єПідтримка". Водночас Іванов показав відпочинок Яковця на Балі та повідомив про Mercedes GLE Coupé й апартаменти площею понад 170 квадратних метрів.

https://www.facebook.

🧾 НАБУ та САП повідомили про підозру експертам КНДІСЕ, які, за версією слідства, допомагали створити штучні докази у справі колишнього керівника Департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюка. Йдеться про ту саму елітну квартиру його дружини, через яку самого Вітюка вже судять у ВАКС.

У грудні 2023 року квартиру придбали за 21,6 млн грн, хоча в договорі вказали 12,8 млн. Уже навесні адвокат подружжя замовив експертизу в КНДІСЕ — і там ринкову вартість оцінили ще нижче: у 12,3 млн грн. За версією НАБУ і САП, для цього експерти навмисно брали нерелевантні та дешевші обʼєкти для порівняння. Потім цей висновок використовували як доказ у НАЗК, НАБУ та суді.

🤹 Далі стало ще цікавіше. Коли НАБУ призначило окрему експертизу, детективи згодом відкликали її та попросили повернути матеріали без виконання. Експерти вимогу проігнорували, продовжили дослідження і, за даними слідства, свідомо обмежили ціну обʼєктів для порівняння та обирали найдешевші пропозиції.

На початку грудня вони підписали висновок, але датували його 8 листопада — ще до того, як НАБУ відкликало експертизу 11 листопада. А копію документа детективи отримали не від КНДІСЕ, а від адвоката Вітюка.

⚖️ Самого Іллю Вітюка НАБУ та САП обвинувачують у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. У вересні обвинувальний акт надійшов до ВАКС, де справа вже перебуває на розгляді.

І ця історія вкотре показує, чому НАБУ роками наполягає на створенні незалежної експертної установи: коли від висновку експерта залежить справа щодо топпосадовця, можливість зовнішнього впливу стає проблемою для всього розслідування.

Мэр Кличко, которого президент обвиняет в провале подготовки Киева к зиме, слил в СМИ информацию о том, что столица осталась без резервной генерации из-за бизнес-партнёров президента. Компания Fire Energy спонсора «Слуги народа» Виктора Куртева и создателя невидимых ракет Fire Point Дениса Штилермана застолбила за собой все десять площадок, предусмотренных для строительства резервных электростанций в Киеве, не допустив туда конкурентов, но так ничего и не построила. Куртев и Штилерман продавили свой проект в Киеве, прикрываясь именем Зеленского и уверяя чиновников, что действуют «лично от президента».
Зеленский нарушил главное правило политических обвинений: обвиняя других, главное — случайно не выйти на самого себя.

Ну и рожа

Ексзаступник генпрокурора Дмитро Вербицький на 1+1 презентував власне anti-age обличчя з ефектом baby face.
Leo Beauty Club прорахували вартість інʼєкцій краси посіпаки Дмитра Вербицького у зовнішність.

🔺 Вилична зона. Один із поширених способів сформувати або підкреслити цю зону — ін’єкційна контурна пластика філерами на основі гіалуронової кислоти. У преміальному київському сегменті її вартість може сягати близько 22 500 грн за 1 мл. Якщо умовно взяти 2 мл для корекції обох вилиць, один сеанс коштуватиме близько 37 000 грн, а підтримання результату — орієнтовно 25–30 тисяч грн на рік.

🔺 Ботулінотерапія. Друга деталь, на яку звертаєш увагу під час перегляду розмовного відео Дмитра Вербицького, — стримана, малорухлива міміка верхньої та середньої третини обличчя. В Одесі така процедура коштує приблизно 11 500–14 900 грн, а формат із додаванням шиї може сягати 18 900 грн. Ефект зазвичай потребує повторення приблизно раз на 4–6 місяців. Якщо взяти преміальний сценарій і три процедури на рік: 18 900 грн × 3 = 56 700 грн на рік.

🔺 Губи. Ще одна помітна зона — губи. Якщо припустити, що для підтримання їхнього об’єму та контуру використовується преміальний філер, можна взяти Juvéderm Volbella.

🔺 Проблеми з потенцією. Ботокс може негативно впливати на чоловічу силу. Наукових доказів того, що косметичні дози ботулотоксину знижують потенцію або тестостерон, не багато, але все ж ігнорувати їх не варто. Звернемо увагу Вербицького на те, що надмірна корекція справді може позбавити обличчя природної міміки. Тому в чоловічій косметології особливо важливо зберігати індивідуальність, а не просто прагнути ідеально гладенького чола.

Таким чином, навіть за нашим умовним, а не документально підтвердженим сценарієм, потенційний бюджет на підтримання зовнішності може легко перевищувати 200 тисяч гривень на рік.

🔥Підписатися на канал
⚡️Надіслати новину

Ще один прикидається неосудним.

Чим ближче буде до виборів, тим більше олігофренів у владі буде виявлятись.

Або ж, як на Нюрнберзькому процесі, будуть говорити, що ми нічого не розуміли і просто виконували накази.

Зверніть увагу, вони шукають корупцію всюди, але тільки не в тому органі, який прямо та безпосередньо відноситься до сфери їхнього парламентського контролю - податкової.

Всюди в нас корупція, а там острівок чесності та прозорості.

Ці люди знищили цілі сфери в Україні, помножили на нуль бізнес, очолили найбільш повні фінансові потоки, побудували країну телефонного права та ручного режиму керування.

Все це відбувалось ще до лютого 2022.

А після лютого 2022 тільки посилилось.

Тотальна корупція, беззаконня та безвідповідальність.

Нас зробили всіх разом.

Дивні речі відбуваються зі справою ексочільника Департаменту СБУ Іллі Вітюка, якого НАБУ і САП обвинувачують у незаконному збагаченні та брехні у деклараціях.
Річ у тім, що інформація про справу знову зникла з порталу "Судова влада України". Це офіційний ресурс, де публікують розклад судових справ.
Її немає і в переліку призначених до розгляду справ ВАКС. Водночас суд анонсував це засідання у своєму тг-каналі.
Це вже не перший випадок зникнення інформації про справу.
👉 9 вересня інформація про перше засідання також зникла з офіційного порталу. Після запиту ЦПК щодо причин її відсутності інформація знову з’явилася.
Наразі невідомо, чому інформація про справу знову зникла з порталу - випадково чи з інших причин.
❗️ Однак повторення цієї ситуації викликає запитання щодо доступності інформації про судовий розгляд. Суспільство має право знати, як просувається справа, у якій обвинувачують високопосадовця СБУ.
Прозорість судового процесу та доступність інформації про засідання мають бути нормою, а не приводом для додаткових запитів.
До речі, звертаємо увагу, що Вітюк цього разу до суду знову не прийшов, вкотре під’єднавшись до засідання онлайн. Цікаво, чому експосадовець СБУ не відвідує ВАКС.

Зеленский отверг все предложения Трампа, и теперь, если американский президент всё-таки намерен добиться мирного соглашения, дорога ведёт прямиком в Верховную Раду. Главным признаком того, что Вашингтон решил воспользоваться этим маршрутом, станет вручение подозрения НАБУ главе фракции «Слуга народа» Давиду Арахамии, в отношении которого уже давно ведётся расследование о подкупе депутатов.

Константин Корсун:»Пам’ятаєте SMM-ника, який працював у нас міністром магічної цифровізації, а потім навіть міністром оборони? За нього ще виходив “Мішин майдан”? А потім він замість фронту - поїхав на заробітки до Італії, де влаштувався радником тамтешнього міністра оборони. Пам’ятаєте ж?
Так от, поради “золотого хлопчика” були настільки потужними, що тепер міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявив, що Україна нібито “ніколи не переможе росію”. Що українцям слід вважати великою перемогою якщо вдасться вигнати росію за межі українських кордонів.
Отакі висновки зробив Мішин новий роботодавець після Мішиних цінних порад.
А раніше, до найму “унікального фахівця з України” міністр оборони Італії чомусь такого не говорив. Співпадіння?

Якщо комусь цікаво навіщо я досі буцаю дохлу коняку, то відповідь проста й логічна: у хитрозробленого “жижиталізатора” все ще залишаються амбітні плани повернутися у політичне життя України та взяти участь в усіх можливих виборах: президентських, парламентських, місцевих.
І у нього залишається тут певна аудиторія, яка буде його підтримувати: посіпаки, які досі годуються на запущених ним проєктах; врятовані від мобілізації “ойтішікі” з Дія-Сіті; увесь склад паразитичних мінцифр та Держспецзв’язку; грантососи, яким Міша дав фінансування; розробники міфічного “вітчизняного штучного інтелекту” за 5 мільйонів доларів та безліч інших імітаторів, фріків, невдах й ухилянтів із лавандовим рафом на державних зарплатах.
Більшість з них все ще вірять у надумані “цінності” та “прості цифрові рішення”. Що буцімто великі соціальні проблеми можливо якось вирішити “додатками” (“застосунками” по-федорівськи). Вірять, що “Дія безпечна”. Що ніякого цифрового контролю держави над громадянами не існує. Але найбільше прихильники “Божественного Міші” вірять у ним же створену казочку, нібито “Він став жертвою корупціонерів”.

Чим більше часу приходить від потужного пенделя, виданого Великому Цифровізатору власними однопартійцями – тим очевидніше стає малозначущість його справжньої ролі, його сцкл…, ммм, боягузтво, дріб’язковість та примітивізм.
Особливо якщо пригадати щедро роздані обіцянки - та порівняти їх з фактичними результатами, на кшталт: “цифровізація усуне корупцію”, “найманці замінять українців у ЗСУ”, “замість людей будуть воювати роботи” тощо.
Він навіть не підтримав власних прихильників на вуличних протестах.
І він досі залишається “вірним солдатом Зеленського”.
Чомусь великий патріот Міша не пішов до війська після звільнення, а прикрившись фейковими “бронюванням” від іноземного фонду (WTF?) - поїхав заробляти гроші за кордон – так і залишившись у гордому статусі “не служив жодного дня”.
А ще коли Міша тільки став міністром оборони – він забрав фінансування на розробку ракет і передав їх своєму другану на виробництво “поршневих” дронів. Які вже за півроку майже повністю втратили актуальність. Не забуваємо це.

А в Україні (та поза її межами) ледь не щомісяця говорять про вибори.
Бо дійсно, люди втомилися він антиконституційних “пересидентів” – і у Раді, і на Банковій, і у місцевих громадах.
І ті вибори колись неодмінно стануться. Хтозна коли саме – але колись точно.
І тоді Міша знов вискочить на сцену – no doubts. Можливо, як самостійний політичний “проєкт”. Можливо – знов як “член нової команди Зеленського”.

Але я закликаю розумних людей завжди пам’ятати хто такий був і ким залишається маніпулятор Міша.
Що він брав найактивнішу участь у приведенні до влади зеленський квартал.
Що він 7 років займав найвищі посади у владі зе-команди.
Що навіть коли стадо хом’ячків скандувало “ФЕ-ДО-РОФФ!!!” та “Мішу вирніт!” – він продовжував клястися у вірності Зеленському. І після жодного разу того не критикував, навіть не натякав на критику.
Так само, як жодного разу не відповів на питання “Так а хто ж такий Вова з “Династії”? Зате багато говорив про “корупцію в мінобороні” – але ні разу не назвав жодного прізвища.
А це його епохальне “Роль кібербезпеки дещо перебільшена” – це ж хрестоматійна класика войовничого невігластва зекоманди.

Хтось може не погоджуватися з моєї експертністю або не вірити у мої оцінки ступеню “китаїзації” державної політики цифровізації України. Нехай.
Але ж не треба бути ІТ-фахівцем, щоб зрозуміти політичні провали Міші як державного діяча та надуманість його “досягнень”.
Пам’ятати про усі ці факти й зберігайте критичне мислення – це все, про що я наразі прошу.»