Але в пам’яті та кар’єрі залишилося головне – я досі згадую ті три роки «Післямови» в різних ефірах, ночівлі за монтажним столом та пригоди у відрядженнях, які поєднувалися з яскравим та щирим захопленням від того, що давалося зробити з текстами та картинкою. Тому всі на фото щасливі – ми кайфували від того, що робили.

І ось тепер, озираючись назад, усідомлюю, що довгий час міг працювати в Reuters, але обравши свого роду невизначеність – не помилився. Що, покинувши Плюси – теж. Чому? Бо коли віриш в те, що можна зробите щось круте та нове, та у вас є певні цінності – треба дослухатися до себе. Тим більше, коли поруч «запалені» ідеєю однодумці. І ми тоді це зробили.

Тому якщо знаєте і вірите в свої сили – прагніть більшого, дійте та не сумнівайтесь. Перед вами завжди буде спокуса компромісів, але все ж важливіше спробувати, йти вперед, аніж потім шкодувати. Оберігайте однодумців, тримайтесь цінностей та вірте в свою країну.

Ось таке воно #минулемайбутнє. Далі буде)

⚡️Читав новини та розглядав світлини в соцмережах, як українці проводили свої вихідні. Натовпи без масок та соціальної дистанції. Це стосується і курортів і звичайних місць новорічного відпочинку, на кшалт, ярмарків.

Хочу звернутися до українців від імені закладів культури, креативних індустрій. Наразі кінотеатри, театри, виставкові зали, креативний бізнес чи не найбільше потерпають від жорсткого карантину. Саме тому, що вони законослухняні і дотримуються постанови.

Щоб сфера культури запрацювала 25 січня – потрібна ваша підтримка. Я не закликаю вас сидіти вдома. Навпаки! Просто дотримуйтесь соціальної дистанції. Візьміть каву на виніс, поїдьте в заповідник (вони, до речі, працюють), сходіть з родиною у парк. Важливо: не збирайтеся компанією в одному місці – занадто великі ризики захворіти.

Я розумію, кожному хочеться зустрітися з друзями та рідними. І саме тому напередодні вже неіснуючого свята – «старого нового року», який все одно хтось відзначатиме, подумайте про тих, хто вас оточує. А також про українську культуру і її працівників, про мільйони людей, що працюють у малому бізнесі. Саме вони зазнають збитків від локдауну чи не найбільше.

І від вашої відповідальності, в тому числі, залежить, як культура вийде з цієї кризи. І коли.

Весь світ обговорює блокування Дональда Трампа у Twitter. Хтось підтримує, хтось – виступає проти. Але факт є фактом: після його декількох твітів, зокрема про невизнання легітимності виборів, стався штурм Капітолію прибічниками Трампа. Чи може ще поки діючий президент писати подібне, маючи аудиторію понад 80 млн? Чи відповідає це правилам використання? І чи можуть у соцмережах обмежувати свободу слова?

Особисто я вважаю, що соцмережі частково самі спровокували такий розвиток подій, адже протягом багатьох років казали, що зміст контенту не їх справа. Соцмережі ставляться до дописувачів, як до юзерів, заробляючи на них кошти, не надто переймаючись до останнього результатом такого підходу. Що, у свою чергу, привело до найстрашнішого – формування середовища ненависті, коли онлайн-повідомлення і підбурювання – переходять в офлайн.

Так, у мереж є правила і модерація: заборонено пропагувати мову ворожнечі, екстремізм, закликати до насильства та дискримінації. Але і це не застерігло від подібних випадків, які ми, на жаль, сьогодні вже спостерігаємо.

З чим насправді маємо справу – гарно ілюструють дві документалки на Netflix – «Social Dilemma» та «Death to 2020». Якщо ще не бачили – рекомендую подивитись, але також не забувайте про критичне мислення. І про всяк випадок ще раз перегляньте достовірність своєї стрічки новин.

❗️А ми ж у міністерстві зовсім згодом піднімемо тему медіаграмотності та боротьби з fake news на державному рівні. Адже важливість цього питання очевидна.

🚀 Намагалися з Миколою Гоголем, тепер дісталися Сергія Корольова. Присвоювати собі чужу історію, культуру, території та видатних людей Росії не вперше. І сьогодні – наступне підтвердження інформаційної війни, що ведеться проти України.

Аккаунт Росії у Twitter відзначив День народження видатного українського радянського вченого – основоположника космонавтики Сергія Корольова. Росіяни приписали собі досягнення українця. На що отримали гідну відповідь від аккаунта України у Twitter.

Адже Сергій Корольов народився в Україні, виріс в Україні, навчався в Україні та називав себе українцем. А от у Радянській Росії його заарештували, піддали тортурам і помістили у в’язницю. Нагадаю, в ті роки йшло велике протистояння Радянського Союзу та США, хто ж перший полетить у космос. І велике питання, хто переміг би, якщо б не українець Сергій Корольов. 🇺🇦

Жорсткий карантин почався лише п’ять днів тому. А Максим Степанов вже виступив із заявою продовжити локдаун в Україні після 24 січня.

Перед тим, як приймати такі рішення, хочу запитати у колеги – чи не зарано із висновками?

Хотілося б побачити конкретні факти, що є підставою для цього. Бо інакше це стане вирішальним ударом по сфері культури та креативним індустріям, які, я наголошую, суворо дотримуються вимог обмежень. Так і загалом ударом по всьому малому і середньому бізнесу.

Якщо така дискусія буде піднята на Уряді, за таких умов – МКІП її не підтримає.

Спостерігав за хорошими відгуками про американський мультфільм «Душа». І хоч сам ще не встиг його подивитися – це наштовхнуло на роздуми про українську анімацію. У нас є потужні анімаційні студії, продукт яких цілком конкурує з Disney та Pixar. Взяти б хоча б «Викрадену принцесу», що номінувалася на численних міжнародних фестивалях та здобула перемогу в Ірландії за «Кращий художній фільм».

Робота над мультфільмом – кропіткий і тривалий процес, над яким працюють десятки аніматорів, режисер, монтажери… Такі студії, як Animagrad, «Червоний собака», «Новаторфільм», «КАПІ» та інші створюють якісний контент, який не лише показує свою конкурентноспроможність на світовому ринку, а і є дійсно прибутковим.

Ми намагаємося активніше підтримувати авторську та комерційну анімацію і сприяти її розвитку.

Наразі у виробництві Держкіно – повнометражна робота «Азарт», три анімаційних серіали, авторська анімація Микити Лиськова, роботи Анатолія Лавренішина і Степана Коваля та інші. Усі вони побачать світ цього року. Також у роботі «Мавка» за мотивами драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» та «33 образи Петрика П'яточкіна» про улюбленого дитячого героя.

Ще три угоди з числа переможців 14-го пітчингу будуть укладені протягом 2021-го. До їх числа увійшли короткометражні фільми «Сад переїхав», «Тигр блукає поруч» і телесеріал «Чорна-чорна курка».

Щодо підтримки та залученості у нас проходять фестивалі: «Крок», Linoleum, а також «Чілдрен кінофест».

Потенціал для подальшої дистрибуції маємо неабиякий. Наприклад, мультсеріал «Ескімоска» показували у Південній Кореї, Індонезії, Шрі-Ланці, Канаді, США, Казахстані, Литві. Це доводить, що історії – універсальні.

Серед достойних повнометражних робіт, які можна переглянути – «Клара та Чарівний Дракон», «Микита Кожум’яка», «Викрадена принцеса». Не можу не згадати і про мультсеріал «Козаки», який вже став класикою, та короткометражну анімацію «Кохання».

Цього року на екрани також вийдуть «Гулівер» та «Віктор-робот». Тож обираючи мультфільм – не оминайте українське 🙂

Сьогодні ще трохи про кіно. На Netflix вийшов перший повнометражний фільм одночасно із українським дубляжем і з субтитрами – «Outside the Wire». І навіть події фільму відбуваються в нашій країні.

Озвучуванням займалася студія «Postmodern Production». Наприкінці минулого року «Postmodern» разом із «Tak Treba Production» стали офіційними партнерами стрімінгу. Ось і бачимо перші результати 👏🏼

Ще як голова комітету ВР обговорював з Netflix можливі плани по виходу на український ринок. Впевнений, динаміка йде до збільшення співпраці з нами, тож чекаємо на поповнення бібліотеки Netflix українською. І на нові зйомки в Україні. Особливо стрічок про Україну в Україні. А зараз дивімося новинку 😉

❗️Відсьогодні, зайшовши до закладу – обов’язково чутимете вітання українською, бо з 16 січня сфера обслуговування в Україні переходить на нові правила. Що змінюється для закладів цієї сфери та чому громадянам не варто хвилюватись (а навіть навпаки) – пояснив у відео 🇺🇦

⚡️Обговорили з Прем’єр-Міністром заяву щодо можливого карантину до кінця 2021 року.

Прем’єр запевнив, як тільки Україна знову повернеться до адаптивного карантину (попередньо, з 25 січня), сфери культури, гостинності та креативні індустрії зможуть працювати. Звісно з дотриманням усіх правил карантину. І дивлячись на статистику захворюваності в країні.

Нагадаю, що режим надзвичайної ситуації, яким обумовлюються карантинні правила – і більш суворі як зараз, і полегшені – як у минулі місяці, зараз діє до 28 лютого. І очевидно, що питання продовження карантину вирішуватиметься впродовж весни. Однак, у будь-якому випадку обмеження будуть сталими, що дозволить бізнесу прогнозувати і планувати свою діяльність.

Надзвичайно важливо розширювати культурне охоплення за межі великих міст.

Наприклад, через розвиток внутрішнього туризму у регіонах. З одного боку, це підтримка якісних інноваційних культурних продуктів, а значить, розвиток саме регіональних проектів. А з іншого – це зміцнення партнерства культури та бізнесу через залучення недержавних інвестицій.

✌️Одним із шляхів для підсилення цього є програма «Культура. Туризм. Регіони» Українського культурного фонду.

У рамках програми громади зможуть отримати фінансову підтримку для своїх культурних проектів. Термін подачі заявки – до 1 лютого 2021.

Програма має 3 лоти:

🚴1. Культурно-туристичний маршрут;
🎨2. Локальний музей;
🎸3. Локальний фестиваль.

Бо крутий локальний фестиваль стає магнітом для туристів з усієї країни. Якщо локальний музей цікавий та сучасний, є бажання його відвідати у якому куточку України ти б не жив. Адже грамотно прокладений культурно-туристичний маршрут може не тільки познайомити з місцевістю, а й стати ефективним поповненням бюджету місцевих громад для подальшого розвитку.

Впевнений, що у громад є такі проекти. Тож обов’язково подавайтесь!

Детальніше: https://ucf.in.ua/m_programs/5f8048d50aa0bb6e4665c9b3

Зі святом Богоявлення та Водохреща!

Бажаю затишку у кожну українську оселю. Нехай свята вода змиє всі незгоди та принесе мир.

Дотримуючись традицій – обов’язково бережіть здоров’я. Це надважливо.

Картина Андрія Наконечного «Хрещення», 1930-ті роки, колекція Національного музею у Львові ім. А Шептицького

Читання має бути модним 📚

МКІП разом з Українським інститутом книги розпочинає всеукраїнську акцію з промоції читання #Читай_досягай.

У її межах українські громадські діячі, співаки, музиканти, митці і інші поділяться улюбленими книжками з хештегом #Читай_досягай.

На жаль, українці читають дуже мало. В середньому, менше однієї книги на рік. Лише 8% населення в Україні читає кожного дня. 38% – читають раз на місяць.

Завдяки #Читай_досягай ми хочемо, щоб про книги казали всюди: по телевізору, у ЗМІ, у соцмережах. Із вуст авторитетних українців із великою аудиторією. Чим більше ми говоримо на тему читання – тим більше людей зможуть знайти своїх авторів та свої книги. І тоді в них з'явиться звичка читати.

Знаю, що вам є чим поділитися із літератури, яка вас надихає. Обов’язково розповідайте про ці книжки усім та доєднуйтеся до флешмобу під хештегом: #Читай_досягай

Хочу, щоб 2021-й був роком активної популяризації культури читання. Читаймо разом і розповідаймо усім про свої враження!

Важко порівнювати культуру Франції та України. Різні об’єми культурної спадщини, різні економічні можливості країн. Але системна реформа 50-60-х років минулого сторіччя може служити прикладом для України. У нас унікальна культура, яка нічим не поступається французькій. Свої думки з цього приводу і до чого тут Шарль де Голль і Андре Мальро – написав у блозі на «Українська правда. Життя».

https://life.pravda.com.ua/columns/2021/01/21/243724/

🎬На початку року вступила в дію угода між Україною та Канадою про аудіовізуальне співробітництво. А вже зараз ми розробляємо програму для серії вебінарів між продюсерами та кіноагенціями країн, про проведення яких ми домовились з Міністром спадщини Канади Стівеном Гільбо.

З цієї нагоди хотілося б згадати про локації для зйомок в Україні, адже про них ми також будемо говорити з канадськими продюсерами. Не про всі знають на міжнародному рівні.

Частіше, закордонні продакшени розглядають Київ та область для фільмування. Вітчизняне кіно ширше за географією, проте все одно не охоплює багато крутих точок. На окремих місцях обмежуватися не треба. Бо маємо з чого обирати.

Для зручності – у вільному доступі є структурована карта з локаціями для кінозйомок в Україні (Ukrainian Film Locations). Її підготували за підтримки Української кіноасоціації і Держкіно.

🎥 Наприклад, для відтворення історичних проектів підійшли б такі місця: Музей Колочава, Пирогово, Шевченківський Гай, Палац Потоцьких, Жовква, Олеський замок, Підгорецький замок, Білгород-Дністровський.

Для постапокаліптичних фільмів – Завод «Кузня на Рибальському», Палац садиба Дубецьких-Панкеєвих, Цвіткове.

Потрібна натура – тоді Балка Байдиха, Хабловський маяк, Карпати і Одеські пляжі, Чорноморка.

Якщо за сюжетом події розгортаються на загубленому острові із красивою і дикою природою, або навіть у пустелі – Одеська та Херсонські області легко запропонують чимало потрібних локацій. Знімати пустелю можна і у Харківській області – біля села Кицівка.

Окрім міжнародних зйомок У НАС, безумовно, прагнемо, щоб міжнародні зйомки ПРО НАС – були саме в Україні. А не в Угорщині, Білорусі, Литві та ін. Тим більше, що запрацювали кеш-рібейти.

Тож працюємо над подальшою промоцією закордоном і знімаймо в Україні 🙂

https://usfa.gov.ua/press-center/kinoputivnyk-ukrainoyu-desyat-dniv-i-bezlich-mozhlyvostey-dlya-unikalnykh-zyomok-i657

У липні розповідав про ідею систематизувати інформацію про духовні видання України. Тоді ж обговорили це із Всеукраїнською радою церков і релігійних організацій.

❗️І ось, сьогодні онлайн-бібліотеку Софії-Мудрості запущено! Ознайомитися із проектом можна за посиланням ➡️ http://newlib.org.ua

NewLib – це електронне зібрання вагомих текстів і об’єктів культури про мудрість, релігію, філософію. Від давнини до сучасності. Даний формат бібліотеки є унікальним, адже він поєднує і книги, і аудіо-візуальний контент: живопис, музику, архітектуру, відео.

Разом із Державна служба України з етнополітики та свободи совісті запрошуємо до наповнення Нової бібліотеки контентом релігійні спільноти, філософів, філологів, мистецтвознавців, істориків, бібліотекарів і всіх небайдужих.

Популяризувати українську книгу надзвичайно важливо і приємно констатувати, що в Україні з'явився новий проект, що сповідує цю мету.

22 січня – важливий день в історії держави – День Соборності України. 102 роки тому ця подія поновила більш, ніж 1500 тисячну історію нашої країни.

Єдність народу – важливий фактор для творення успішної суверенної держави. Національна пам’ять, про яку сьогодні йдеться, дуже тісно пов’язана із спадщиною українського народу, культурою та спроможністю протистояти зовнішнім загрозам, у наш час – переважно інформаційним.

Реальні речі, які оточують нас, безцінні пам’ятки історії та культури – палаци, замки, музеї, театри, старовинні міста, – все це є свідченням, що ми живемо тут у Європі – завжди. Це неможливо перекреслити. Це пам’ять, яка робить нас самими собою: людьми, для яких свобода – є визначальною.

Культура об’єднує людей без примусу та насильства. Це м’яка сила, що запрошує до співдії у творчості, надихає та окриляє.

Є багато зацікавлених зовні та всередині, що прагнуть щоб ми забули про славні походи, великі перемоги, блискучі шедеври, які ми творили протягом століть. Щоб так імена як Сагайдачний, Пінзель, Кошиць, Гоголь, Малевич, Горська, Корольов, Русова, Сікорський, Маркус та інші були чи забуті, чи вирвані з нашого контексту. Щоб ми втратили гордість за них і за себе, щоб втратили надію і натхнення. Цього не можна допустити, бо вони частина нас, нашої великої української європейської родини.

Сьогодні Велика Реставрація – це потужний проект, який виходить із цієї логіки та пов’язує нас, як з минулим так і майбутнім. Ми не просто відновлюємо матеріальні речі, але знову складаємо пазл власної історії, загальне бачення того, ким ми є і ким завжди були та будемо. Ми хочемо залучити до цього творчу молодь, яка бачить серйозність наших дій і що це дійсно цікаво. Що тут є місце для цифрових технологій, доповненої реальності та сторітелінгу.

Мало говорити про важливість окремих речей. Потрібно робити реальні видимі кроки: інвестувати ресурси, створювати інфраструктуру, вплітати історичні контексти і славні сторінки минулого у туристичні маршрути. Це і робочі місця, і надходження у бюджет, і зміцнення спроможності громад, і посилення мобільності людей.

Держава повинна берегти свою національну пам’ять та культурно-історичну спадщину, а також інвестувати у все те, що робить нас сильнішими та щасливішими. У те – що робить нашу країну безпечнішою та затишнішою.

Свою самобутність та згуртованість українці доводили роками. Але ми кожного разу чинили опір та відстоювали себе, і це ніколи не зміниться.

Бо саме в єдності сила) Пам'ятаймо це.

❗️Завтра Україна виходить із посиленого карантину та повертається до «помаранчевої зони».

А отже, за дотримання карантинних обмежень з 25 січня знову дозволено працювати УСІМ закладам культури, релігійним установам, культурним спорудам та кінотеатрам. Детальніше на інфографіці.

Можливість для закладів поновити свою роботу – довгоочікувана. Але коронавірус продовжує бути загрозою для українців, тому закликаю як бізнес, так і населення поставитися відповідально аби не допустити повторення локдауну.

Бережіть себе та будьте як Берні Сандерс: пам’ятайте про маску та соціальну дистанцію 😷

❗️Злочини проти України та власного народу стали звичною практикою для внутрішньої політики Росії. За підсумками мирних протестів, що спалахнули по усій країні, заарештовано 3521 людину. Жахливий антирекорд.

Російська влада порушила мабуть всі основоположні принципи демократії та статті Європейської конвенції з прав і свобод людини. Насильницькі дії ОМОНу, що призвели до чисельних травм у мирних протестувальників – черговий доказ, що кремлівська влада тримається на жорстокості та нехтуванні правами людей.

Незважаючи на неоднозначність постаті опозиціонера Олексія Навального у його ставленні до окупації Криму, кожен має право на мирний протест.

Міжнародні санкції проти російської влади мають бути встановлені найближчим часом. Але для цього потрібні рішучі дії не лише від керівництва держав, а ще й дотримання інформаційної безпеки, зокрема, міжнародними інформаційними агенціями.

Адже коли російське бюро Бі-Бі-Сі в своєму пості відносить Севастополь та Сімферополь – до російських міст, хоч і згадує про анексію – це вже подвійні стандарти.

Бі-Бі-Сі багато років вважається міжнародним взірцем достовірності інформації у матеріалах, тому МКІП звернеться до Посольства Великої Британії в Україні, щоб отримати роз’яснення від штаб-квартири Бі-Бі-Сі у Лондоні, чому їхня російська філія внесла Севастополь та Сімферополь у список російських міст, де проходили акції протесту проти затримання Навального.